України київський національний лінгвістичний університет кафедра права затверджую



Сторінка1/6
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.49 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5   6
Міністерство освіти і науки України
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з навчально-виховної роботи
Соловей М.І.

“______”_______________2014 року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” .
спеціальність _________________________________________________
спеціалізація __________________________________________________
факультет, відділення юридичний­­­­­­­­­­­­

Київ – 2014

Історія держави і права України Робоча програма навчальної дисципліни для студентів з галузі знань 0304 «Право», за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство» „___” ________, 2014.- 32 с.

Розробник: доцент кафедри права, к.ю.н. Совенко Б.В.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри права
Протокол № ___ від “____”________________2014 р.
Завідувач кафедри права
_____________________ д.ю.н., проф. Мережко О.О.

(підпис)
Протокол № ___ від “_____”___________________ 2014 р.


Схвалено вченою радою юридичного факультету

Протокол № ___від “____”________________2014 року
“_____”_________ 2014 року
Голова ____________ (______________)

 Совенко Б.В., 2014 рік

 КНЛУ, 2014 рік

1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

0304

правознавство


Нормативна



Напрям підготовки

6.030401 “Правознавство”


Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1-й

1-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання – написання рефератів,

підготовка цільових

виступів



Семестр

Загальна кількість годин – 216

1-й, 2-й

1-й, 2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 3


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

“бакалавр”

68 год.

10 год.

Практичні, семінарські

34 год.

6 год.

Лабораторні

- год.

- год.

Самостійна робота

116 год.

200 год.

Індивідуальні завдання: - год.

Вид контролю: екзамен


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 46% / 54%

для заочної форми навчання – 8% / 92 %



2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права України» є формування у студенів як майбутніх висококваліфікованих спеціалістів необхідного базису знань про визначальні факти, явища, процеси, закономірності і тенденції державно-правового розвитку України з урахуванням конкретного історичного періоду.
Завдання навчальної дисципліни «Історія держави і права України» полягає у набутті студентами теоретичних знань про правову дійсність і розвиток української у конкретний історичний період розвитку людської цивілізації.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:
— фактичний матеріал про конкретні процеси формування та розвитку державно-правових інститутів і явищ України та їх хронологію в історичному просторі;

— загальні і специфічні закономірності державно-правового розвитку України на

певному історичному періоді;

— науково обґрунтовану періодизацію державно-правового розвитку України;

— спільні риси і закономірності історико-правового розвитку правової системи

України і інших держав світу;

— роль і значення вивчення історії держави і права України у системі підготовки

фахівців з права.


вміти:

— визначати загальні закономірності виникнення та розвитку держави і права

на теренах сучасної України;

— характеризувати історичні особливості розвитку форми держави України у

різні історичні періоди розвитку;

— встановлювати роль і значення історичних пам’яток права України;

— характеризувати систему державних органів управління і правові інститути

України за конкретних історичних умов;

— виокремлювати основні тенденції еволюції державного ладу України у

конкретний історичний період розвитку;

— розкрити еволюцію ідей українських митців про державу і право та їхню

роль у державно - правовому розвитку України;

— аналізувати процеси розвитку права та державності України через призму

їх взаємозв’язку та взаємообумовленості;

— використовувати фундаментальні теоретичні знання з історії держави і

права України у якості чинника протидії професійній деформації і активізації форм

юридичного мислення.

3. Програма навчальної дисципліни
Модуль 1. Держава і право України від найдавніших часів

до поч. ХХстоліття (теми 1-17)
Тема 1. Історія держави і права України як наука і навчальна дисципліна

Предмет курсу «Історія держави і права України» і його завдання. Методологія викладу і вивчення дисципліни. Місце історії держави і права України в системі юридичних і гуманітарних дисциплін. Взаємозв’язок історії держави і права України з іншими юридичними і гуманітарними дисциплінами. Періодизація курсу історії держави і права України. Історіографія курсу «Історія держави і права України». Нормативні та доктринальні джерела вивчення курсу «Історія держави і права України».


Тема 2. Витоки української державності. Державність і право України в найдавніші часи.

Переддержавні форми цивілізації на території сучасної України: розпад первіснообщинного ладу (причини, етапи); археологічні культури; формування передумов виникнення права у землеробських племен Подніпров’я (І тисячоліття до н.е.). Право Скіфських ранньодержавних утворень: Велика (VII-III ст. до н.е.) та Мала (Кримська) Скіфія (ІІІ ст. до н. е. - ІІІ ст. н.е.); джерела права (звичаєве право, правова думка). Основні риси права (державного, цивільного, кримінального, процесуального). Початкові форми рецепції права.


Тема 3. Рабовласницькі державні утворення та їх права на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (VII ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.)

Формування та розвиток античних державно-правових утворень у Північному Причорномор’ї кін. VII ст. до н.е. – перш. пол. VI ст. н.е. (загальна характеристика): поліси (Херсонес, Ольвія, Тіра, Пантікапей); Боспорське царство; нормативні основи колонізації; міжнародно-правові стосунки; джерела права (звичаєве право, нормативні акти, використання досягнень античної правової думки).

Основні риси державного права античних держав Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.): правовий статус населення (політи, неповноправне населення, раби); форми держав (устрій, правління, режим); органи державної влади та управління; судоустрій; фінанси. Нормативне регулювання цивільно-правових відносин в античних державах Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.): право власності; зобов’язальне право; особливості регулювання сімейних відносин; спадкове право; вплив римського права. Становлення кримінального права античних держав Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.): поняття злочину, його суб’єкти та об’єкти; види злочинів; мета та види покарань. Основні риси процесуального права в античних державах Північного Причорномор’я (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.): форми та суб’єкти процесу; стадії процесу, види доказів.

Виникнення карально-охоронної функції у Північному Причорномор’ї в стародавню добу (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.): охорона громадського порядку та протидія злочинності у скіфських ранньодержавних твореннях, в античних державах Північного Причорномор’я; правоохоронні органи античних держав; поєднання правоохоронної та інших виконавчих функцій; здійснення нагляду за дотриманням законності; контроль за дотриманням норм моралі; діяльність податкових органів.


Тема 4. Ранньофеодальна держава Київська Русь Vст. - ХІІ cт.). Становлення та розвиток державності і права у східних словян.

Розселення східних слов’ян на території України. Суспільно-політичний розвиток східних слов’ян від військово-демократичної організації племен до ранньофеодальної держави. Союзи племен, міжплемінний військово-політичний союз антів — Антське царство (кінець IV — початок VII ст.). Об’єднання союзів племен і створення союзу слов’янських племен під назвою “Русь” (VII ст.).

Утворення ядра давньоруської державності — своєрідної федерації князівств Руська земля (VІІ–ІХ ст.). Об’єднання південного та північного ранньодержавних утворень у Давньоруську державу з центром у Києві. Внутрішні та зовнішні фактори консолідації слов’янських земель. Етапи державно-правового розвитку Київської Русі. Теорії походження Київської Русі, наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркізму щодо походження державності у східних слов’ян. Суспільний лад. Панівна верхівка суспільства: Великий князь, місцеві князі,

бояри, вище духовенство. Великокнязівський домен, володіння місцевих князів, бояр, церковне землеволодіння. Правове становище вільного, напівзалежного та феодально залежного населення. Смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь. Особливості правового становища ізгоїв. Відмінності у правовому становищі соціальних груп міського населення. Державний лад. Центральні органи влади й управління: великий князь, боярська рада, князівські з’їзди (снеми), віче. Реформи Володимира Великого. Десяткова та двірсько-вотчинна системи управління територіями. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, вірники та ін. Система “кормління” посадових осіб. Сільська територіальна община — верв. Церква. Податкова система та військова організація. Система судових органів.


Тема 5. Право Київської Русі

Джерела права Київської Русі: звичаєве право; нормативні акти (закони, збірки законів „Руська Правда”); нормативні договори; канонічне право; формування правової системи. Державно-правова думка: Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Митрополит Іларіон. Державне право Київської Русі: правовий статус населення (феодали, смерди, челядь, холопи, міське населення). Форми державного устрою та правління (ранньофеодальна імперія; палацово-доменіальна система управління; самоврядування); судоустрій. Основні риси цивільного права у Київській Русі: право власності; зобов’язальне право; спадкове право; сімейне право. Основні риси кримінального права Київської Русі: поняття злочину; суб’єкти та об’єкти злочину; мета та види покарань. Основні риси процесуального права Київської Русі: історична форма процесу, стадії процесу, суб’єкти процесу, види доказів. Розвиток права на території України в період феодальної роздробленості (сер. ХІІ - сер. ХІV ст.). Джерела та основні риси державного права Русі у період роздробленості: причини роздробленості, її юридичне закріплення; правовий стан населення. Форма державного устрою та правління, її особливості у Південно-західних землях Русі. Судоустрій. Вплив монгольського (золотоординського) права. Охорона громадського порядку та боротьба зі злочинністю у Київській Русі: джерела права про охоронну діяльність; князь та його повноваження; вірники, мечники, старша та молодша дружина, посадники; охоронна діяльність у Галицько-Волинському князівстві.


Тема 6. Державність та право Галицько-Волинського князівства (ХІІ ст.сер. ХІVст.)

Особливості державно-правового розвитку українського народу в період політичної роздробленості. Утворення та розквіт Галицько-Волинського князівства як центру об’єднання земель південно-західної Русі. Значення Галицько-Волинської держави як спадкоємниці державно-правової традиції Київської Русі. Суспільний лад. Князі. Бояри. Боярська аристократія — могутня економічна та політична основа феодального класу Галичини. Служилі феодали. Духовенство. Соціальні Особливості сільського населення. Вплив бурхливого розвитку міст на соціальний склад міського населення. Державний устрій. Верховна влада князя та її обмежений характер. Дуумвірат на Галицько-Волинській землі. Боярська рада як орган впливу боярської олігархії. Князівські з’їзди (снеми). Віче. Прискорене переростання десяткової системи управління у двірсько-вотчинну. Двірський, канцлер, стольник, збройник, отроки, дитячі та ін. Місцеве управління. Посадники, волостелі, старости та ін. Судова система. Церква. Військо. Особливості правової системи. Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Князівське законодавство: князівські грамоти, заповіти, статути, договори тощо. Грамота князя Івана Ростиславовича 1134 р. Рукописання (заповіт) князя Володимира Васильковича 1287 р. Статутна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Церковне законодавство. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.


Тема 7. Литовсько-Руська держава (друга половина ХIV–ХVI ст.)

Утворення Литовської держави. Передумови та процес приєднання українських земель до Великого князівства Литовського; аналіз розбіжностей у наукових оцінках характеру цього приєднання. Ліквідація автономії українських земель і перетворення їх на воєводства у складі Великого князівства Литовського. Польсько-литовські унії: Кревська 1385 р., Городельська 1413 р., Люблінська 1569 р. Зміни у правовому статусі українських земель. Суспільний лад. Князі, магнати, пани-бояри. Становлення шляхти та зростання її соціального статусу. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах із магнатами. Постанова сейму 1552 р. про “вивід шляхти”. “Устава на волоки” 1557 р. Духовенство. Зміни у правовому становищі міщанства. Селяни: особисто вільні, напіввільні, невільники. Подальша соціальна диференціація селянства (тяглові, службові, селяни-ремісники, чиншові), особливості їхнього соціально-правового статусу. Державний устрій. Великий князь. Удільні князі, їх перетворення у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Пани-рада, зростання її компетенції (привілей 1506 р.) Трансформація феодальних з’їздів у вальний (загальний) сейм. Склад і компетенція Великого вального сейму. Центральне управління: маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні) та ін. Місцеве управління: намісники, воєводи, каштеляни, старости тощо. Судова система. Великокнязівський суд. Провінційні суди. Феодальні (доменіальні) суди. Церковні суди. Копні (громадські) суди. Судова система за реформою 1564 р.: гродські (замкові), земські (шляхетські трибунали), підкоморські суди.


Тема 8. Основні риси права Литовсько-Руської держави

Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Велико князівські привілеї, їхня класифікація (пожалувані, пільгові, охоронні, земські, обласні). Земські уставні грамоти. Міжнародні договори. Судебник Казимира ІV 1468 р. Литовські статути 1529 і 1566 рр. Рецепція магдебурзького права. Церковне право. Норми державного права. Розвиток інститутів цивільного права. Правова регуляція феодальної земельної власності. Сервітутне право. Право зобов’язань. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Поняття і види злочинів. Система покарань. Судовий процес. Елементи слідчого (інквізиційного) процесу. Судові докази.


Тема 9. Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ — середина ХVІІ ст.)

Люблінська унія 1569 р. та створення Речі Посполитої. Наслідки Берестейської церковної унії. Польська експансія та її вплив на соціальну й політичну еволюцію українського суспільства. Суспільний устрій. Панівна верхівка українського суспільства як соціальна база полонізації українських земель. Магнати-латифундисти. Посилення політичної ролі та економіко-господарських функцій шляхти. Духовенство. Утиски православної церкви в умовах католицької експансії. Селяни: державні та приватновласницькі; особисто вільні, напіввільні та феодально залежні. Правове оформлення закріпачення українського селянства. Міське населення: міський патриціат, “поспільство” (бюргерство), міські низи (плебс). Українське козацтво. Державний лад. Державний статус королівської влади за “Артикулами“ Генріха Валуа 1572 р. Великий вальний сейм: сенат і посольська ізба. Центральне управління. Король і вищі посадові особи (маршалки, канцлер, підскарбії, гетьмани та ін.). Система органів місцевого управління: воєводи, каштеляни, старости та ін. Воєводські і повітові сеймики. Елементи самоврядування в містах. Магістрат — адміністративний і судовий орган міського самоврядування. Міська рада та міська лава. Судова система. Сеймовий та королівський суди. Коронний та литовський трибунали. Система станово-шляхетських судів у повітах. Земські суди. Гродські суди (вищі й нижчі). Підкоморські суди. Роль замкових канцелярій у судовій системі повіту. Вотчинні (доменіальні суди). Поточні та виложені суди у самоврядних містах. Магістратські та ратушні суди. Церковні суди: духовні, доменіальні та монастирські. Рецепція Річчю Посполитою правової системи Великого князівства Литовського, що ґрунтувалася на давньокиївському праві. Литовський статут 1588 р. Постанови сейму (конституції). Поширення на українські землі магдебурзького права. Джерела церковного

права. Право власності. Правовий режим маєтків. Спадкове право. Зобов’язальне право. Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин. Поняття і види злочинів. Система покарань. Судовий процес. Особливості застосування інквізиційного процесу на українських землях.
Тема 10. Запорозька Січ, її військово-адміністративний устрій та право. Право Запорізького козацтва у XVI – на поч. XVIII ст.

Причини та умови виникнення українського козацтва. Соціальні джерела та засади формування Запорозької Січі. Соціальний склад і правове становище січового козацтва. Запорозька Січ як центр народного невдоволення, боротьби проти соціального, національного та релігійного гноблення. Адміністративно-територіальний поділ Січі: кіш, курені, паланки. Категорії населення Запорозької Січі. Система органів військово-адміністративної влади. Військова (Загальна) рада. Кошовий отаман. Генеральна старшина (військові начальники). Кошовий отаман. Військовий суддя. Військовий осавул. Військовий писар. Курінні отамани. Військові службовці: підписар, булавничий, хорунжий, бунчужний, довбиш, пушкар, канцеляристи та ін. Старшина похідна та паланкова. Суд і судочинство. Правова система Запорозької Січі. Джерела права. Звичаєве козацьке право. Церковне право. Рішення військових рад, кошового отамана, старшини. Особливості застосування гетьманських універсалів, царських грамот, універсалів польських королів як джерел права на Запоріжжі. Характерні риси права. Поняття і види злочинів на Січі. Особливості судового процесу. Система покарань. Право Запорізького козацтва у XVI – на поч. XVIII ст. (Стара Січ): виникнення; джерела права; правовий статус; військово-адміністративний устрій; судоустрій; основні риси права (цивільного, кримінального, процесуального). Реєстрове козацьке військо: ґенеза; джерела правового регулювання статусу реєстровців (звичаєве право, королівські привілейні грамоти, сеймові постанови); органи військово-адміністративного самоврядування. Основні риси цивільного права на українських землях (серед. XIV - серед. XVII ст.): право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право. Основні риси кримінального права на українських землях (серед. XIV - серед. XVII ст.): поняття злочину; суб’єкти та об’єкти злочину; кваліфікуючі ознаки злочину; мета та види покарань. Основні риси процесуального права на українських землях (серед. XIV -серед. XVII ст.): історична форма процесу; стадії процесу, суб’єкти процесу; види доказів; виконання покарань. Організаційні та правові засади охорони громадського порядку і протидії злочинності на українських землях у ХІV – сер. ХVІІ ст.: Пани-Рада, Сейм, місцеві органи; особливості правоохоронної діяльності за магдебурзьким правом; Запорізька Січ, її устрій; діяльність осавулів; реформа Язловецького, поява реєстрового козацтва, як форми міліційного підрозділу. Основні риси права Кримського Ханства (сер. ХV - сер. ХVІІІ ст.): утворення (1449 р.) та перехід під протекторат Туреччини (1478 р.); джерела права; основні риси права (державного, цивільного, сімейного, кримінального, процесуального).


Тема 11. Формування правової системи України у період національно-визвольних змагань середини XVII ст.

Джерела права України періоду визвольних змагань середини XVII ст.: звичаєве право, основні риси звичаєвого козацького права, міжнародні угоди, нормативні акти (універсали), „старі” збірки законів, канонічне право, правова думка (Б. Хмельницький, А.Кисіль). Державне право України періоду формування національної козацької держави середини XVII ст.: правовий стан населення (селянство, міщанство, козацтво, шляхта); виборче право; державний устрій, форма правління, полково-сотенна система (визначення, структура, функції); режим; самоврядування (міст, Січі);

Судоустрій. Основні зміни у праві України періоду визвольних змагань середини XVII ст.:

цивільному праві (право власності на землю); кримінальному праві (державні, військові злочини); процесуальному праві (судочинстві). Міжнародно-правовий статус України у середині XVII ст.: правовідносини з Річчю Посполитою, Туреччиною, Молдовою, Валахією; правове оформлення протекторату Московської держави (Березневі статті, жалувані грамоти 1654 р.), історико-правові погляди на зміст та значення Переяславсько-Московського договору 1654 р.


Тема 12. Козацько-гетьманська держава та її право (середина ХVІІ — кінець ХVІІІ ст.)

Політико-правове становище Гетьманщини у складі Росії. Гетьманські статті: Переяславські 1659 р. Ю. Хмельницького; Московські 1665 р. І. Брюховецького; Глухівські 1669 р. Д. Многогрішного; Конотопські 1672 р. І. Самойловича; Коломацькі 1687 р. І. Мазепи; Решетилівські 1709 р. І. Скоропадського; “Рішучі пункти” 1728 р. Д. Апостола. Спроба І. Виговського змінити державний статус Гетьманщини (Гадяцький договір 1658 р.). Суспільний устрій. Українські феодали. Знатнее військове товариство. Зростання старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння. Зміцнення становища православного духовенства. Реєстрове козацтво та його занепад. Міщанство. Категорії селян і форми їх експлуатації. Обмеження права переходу селян. Остаточне закріпачення селянства за царським указом 1783 р.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка