Українська


Тема. Перенос слів із м'якими подовженими звуками



Сторінка6/13
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.67 Mb.
#65140
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема. Перенос слів із м'якими подовженими звуками

  • Мета: закріпити знання про перенос слів складами; навчити дітей пе­реносити слова з подвоєними буквами; розвивати мовлення учнів, мислен­ня, пам'ять, увагу, спостережливість, порівняння, узагальнення; виховува­ти доброту, любов до рідної мови.

  • Обладнання: таблиці з девізом, каліграфічною хвилинкою та для гри «Від­чиніть віконце»; лялька; малюнки; слова на табличках.



  • ХІД УРОКУ

  • I. Організація класу до уроку

  • II. Перевірка домашнього завдання

  • Прочитайте слова з подовженими приголосними та споріднені сло­ва, які відповідають на питання що робить? Як позначається м'який подов­жений звук на письмі?

  • Якими буквами позначаються на письмі м'якість приголосних звуків?

  • Якою буквою позначається м'якість приголосних перед о?

  • Наведіть приклади слів, в яких букви я, ю, є позначають по одному і по два звуки.

  • (Словесне оцінювання.)

  • III. Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми і завдань уроку

  • 1. Мотивація навчальної діяльності.

  • — Сьогодні ми з вами вирушимо до Країни Знань і згадаємо все, що ви­вчили про перенос слів в українській мові. А ще ми навчимося переносити слова з подвоєними буквами. Допоможуть нам у цьому ваші увага та знан­ня. Наш урок має свій девіз:

  • Рідне слово-пісню Завжди серцем чуй, Як Вітчизну й матір, їх люби й шануй.

  • (Девіз записаний на дошці.)

    • Що ви повинні любити й шанувати? (Слово)

    • Із чим у вірші порівнюється рідне слово? піснею)

    • Як ми повинні чути рідне слово? Хто хоче виразно прочитати? Що це написано перед вами? Скільки речень в тексті? Які розділові знаки в ньому?

    • Як пишеться слово Вітчизна? Доберіть синонім.

    • Які слова називаються синонімами?

    • 2. ІСаліграфічна хвилинка.

    • — Запишіть каліграфічно велику і маленьку букви Вв та буквосполучен-ня з ними.

    • В в в ві вм во

    • (Вивісити плакат.)

    • Надругому рядочку запишіть слово Вітчизна (цілий рядок). Запам'ятайте, як пишеться це слово.

    • Складіть речення зі словом Вітчизна.

    • 3. Робота зі словами.

    1. Один учень на дошці підписує малюнки і ділить ці слова для переносу.

    2. Решта учнів пише малюнковий диктант: календар, диван, черговий, ци­буля, редиска, Київ.

    • (Перевірити роботу на дошці та в зошитах.)

    • 4. Завдання для класу.

    • У першому слові визначити голосні.

    • У другому слові визначити всі приголосні.

    • У третьому слові назвати м'які приголосні.

    • У четвертому слові назвати наголошений склад.

    • П'яте і шосте слово поділити на склади.

    • 5. Гра «У Катрусі у гостях».
      (Виставити ляльку.)

    • — Діти, ви дуже добре відповідаєте на всі запитання.

    • А щоб правильно ділити слова для переносу та записувати їх, необхідно повторити правила переносу. Ось познайомтесь. Це — Катруся. Вона нас за­просила в гості, щоб ми їй допомогли поділити слова для переносу та пояс­нили правила. А то вона дуже засмучена і плаче. Допоможемо їй!

    • (Учитель показує слова на табличках. Діти пояснюють, як їх перенести, спи­раючись на правила. Потім учитель виставляє на магнітну дошку слово, а поряд — тези з правилами.

    • Дуб — не переносяться слова з одного складу.

    • Ірина, ірис — склад з однієї букви не залишається на рядку і не переноситься.

    • Світлячки — слова зі збігом приголосних звуків переносяться по-різному.

    • Мар'янка — апостроф під час переносу не відокремлюється від попередньої букви.

    • Маленький — букву Ь не можна відривати від попередньої букви.)



    • А як перенести слово гілля?

    • Як перенести слово з подвоєними буквами? Про це ми якраз і бу­демо говорити на уроці. Зверніться до правила (С. 104). Прочитайте і запам'ятайте.

    • Діти, Катрусі дуже сподобалися ваші відповіді. Вона радіє за вас.

    • IV. Вивчення нового матеріалу

    • (Вивчення проводиться на основі вправи 249, С. 104.)

    • — Прочитайте слова. Перепишіть їх, поділяючи для переносу. З одним на вибір складіть і запишіть речення.

    • Життя, уміння, знання, зілля, коріння, узлісся, галуззя. (Перевірка ви­конання.)

    1. Повторення правила (С. 104).

    1. Фізкультхвилинка.

    • Всі ми, дітоньки, стомились, Бо на славу потрудились. А щоб краще нам навчатись, Треба сили набиратись. Часу гаяти не варто, Руки покладем на парту. Сонце, діти, вже високо, Всі вдихаємо глибоко. Руки дружно опускаєм І глибоко видихаєм. Інші вправи для дітей: Руки ставим до плечей, Руки вгору почергово, Вправи зробимо чудово. Чітко руки підіймаєм. Пальці вгорі розпускаєм.

    • V. Узагальнення й систематизація знань

    • 1. Робота з підручником. Вправа 250, С. 105.

    • — Прочитайте прислів'я і поясніть, як ви їх розумієте.

    • Випишіть слова з подвоєними буквами, поділяючи їх для переносу.

    • Знайдіть слова, що є протилежними за значенням. (Важко — легко; маленьке — велике.)

    • 2. Усне виконання вправи 251, С. 105.

    • Прочитайте вірш. Поясніть, як ви його розумієте.

    • Пригадайте випадки, коли учні класу працювали недружно, свари­лись. Що з того виходило? Назвіть слово з подовженим приголосним зву­ком. До цього слова доберіть із вірша слово, що є протилежним за зна­ченням.

    • — Як називаються слова, протилежні за значенням? (Словесне оцінювання.)

    • 3. Самостійна робота.
      Вправа 252, С. 105.

    • — Прочитайте. Випишіть слова з подовженими приголосними, вставля­ючи пропущені букви і ділячи їх для переносу. (Взаємоперевірка.)

    • 4. Робота з текстом.
      Вправа 254, С. 106.

    • Які ввічливі слова ви знаєте?

    • Коли ви ними користуєтесь?

    • Коли ви з кимось не погоджуєтесь, то як ви робите зауваження?

    • Прочитайте, як робив зауваження Дмитрик.

    • Що ви скажете про поведінку хлопчиків? Чи чемні вони?

    • Що б ви порадили Миколці і Дмитрикові?

    • VI. Підсумок уроку

    • — Що нового ви дізналися про слова з подвоєними буквами? (Як їх мож­на переносити з одного рядка в інший.)

    • Відгадайте загадку. (Вправа 253, С. 106.)

    • Як поділити слова для переносу: шиття і життя.

    • Пограємо в гру «Відчиніть віконце». (Вивісити таблицю.)



      • п

      • р

      • и

      • д

      • д

      • я

      • 3

      • н

      • а

      • д

      • д

      • я

      • н

      • а

      • в

      • н

      • н

      • я

      • м

      • о

      • в

      • н

      • н

      • я

    • — Відгадайте букви, які заховалися у віконці. Прочитайте слова, а потім поділіть їх на склади.

    • Що найбільше сподобалось сьогодні на уроці?

    • Під яким девізом ми сьогодні працювали?

    • Чи любили і шанували ми рідне слово?

    • VII. Домашнє завдання

    • Вправа 255, С. 106. (Пояснення виконання.)

    • — Прочитайте текст, перепишіть два останні рядки.

    • Які це речення? Випишіть за алфавітом слова, в яких є подовжені при­голосні звуки. Вивчіть правило (С. 104).

    • З клас







    • урок-подорож до лісу

    • Тема. Види речень за метою висловлювання та інтонацією

    • Мета: формувати поняття про речення за метою висловлювання (роз­повідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробля­ти вміння знаходити їх у тексті і складати самостійно; розвивати зв'язне мов­лення; виховувати любов до природи.

    • Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

    • Обладнання: таблиці, картини лісу, сигнальні картки.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Актуалізація опорних знань учнів

    • Що ми вивчаємо?

    • Що таке текст?

    • Із чого він складається?

    • Що таке речення?

    • Для чого потрібні речення?

    • Чим відрізняється речення від слова?

    • II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

    • 1. Читання листа, записаного на дошці.

    • «Любі друзі Ви давно не були у нашому лісі 3 настанням весни у нас було все прекрасно Тільки якісь розбійники зруйнували мурашник А мо­лоденька берізка всихає 3 неї виточили весь сік, а рану забули загоїти До­поможіть Ваш їжачок»

    • 2. Поділіть текст на речення.

    • Про що забув їжачок?

    • Допоможіть їжачкові, відгадавши загадки:

    • • Маленька, менша від мачини, Ні з ким не стану на борню. Під час читання, там, де треба, Мову людини зупиню.

    • Що ж це таке? (Крапка)

    • • Він після речення, цитати Вмостився, схожий на гачок. Він нас примушує питати,

    • А сам ні пари з уст — мовчок!

    • — Що це таке? (Знак питання)

    • • Що за знак — стрункий, мов спис, Він над крапкою завис, Спонука до оклику.

    • Хто ж бо він? (Знак оклику)

    • III. Сприймання та первісне усвідомлення матеріалу

    • 1. Усне виконання вправи 87, С. 43.

    • Розділіть текст на речення.

    • Скільки тут речень? Які вони за метою висловлювання?

    • 2. Аналіз таблиці.
      (Вивісити таблицю.)

    • (Читання речень із відповідною інтонацією.)


    • Окличні

      Ми любимо свій рідний край!

      Хіба можна не любити свій


      рідний край?!

      Усім серцем любіть свій рід-


      ний край!





    • За метою вис­ловлювання

    • Розповідне Питальне



    • Спонукальне

    • Види речень

    • За інтонацією
      Неокличні

    • Ми любимо свій рідний край.

    • Хіба можна не любити свій
      рідний край?

    • Усім серцем любіть свій рід-
      ний край.



    • (Діти роблять висновок, які бувають речення за метою висловлювання і за ін­тонацією.)

    • 3. Формулювання правила учителем. Повторення правила учнями.

    • IV. Осмислення нових знань

    • 1. Робота з підручником.

    • Вправа 88. Доповнення незавершених речень та запис їх у зошити. По­яснення розділових знаків, інтонування речень.

    • 2. Складання різних видів речень та запис у зошитах.
      Пояснення розділових знаків.

    • Інтонування речень.

    • V. Фізкультхвилинка під ритмічну музику

    • VI. Закріплення вивченого матеріалу

    • (Речення записані на переносній дошці.)

    • 1. — Які розділові знаки потрібно ставити в кінці речень?

    • Ліси необхідно любити і дбайливо оберігати... Не можна жодного дере­ва вирубувати без потреби... На місці вирубаних знову потрібно насаджу­вати молоді ліси...

    • 2. Розбір слів за будовою.
      Вирубаних, лісів, молоді.

    • (Викликати трьох учнів, один учень, коментуючи, розбирає слова.)

    • — Що таке корінь слова? Основа? Закінчення ? Префікс? Суфікс?

    • (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • 3. Самостійна робота.

    • 1) Вправа 89, С. 44.

    • Скласти за малюнком кілька речень про осінь, записати їх.

    • 2) Сильніші учні отримують малюнки, за якими складають твір-мініатю-
      ру про природу.

    • (Перевірити виконання роботи, повторити, які бувають речення за метою ви­словлювання та за інтонацією. Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • VII. Підсумок уроку

    • Що ви вивчали сьогодні на уроці?

    • Які речення бувають за метою висловлювання? За інтонацією?

    • VIII. Домашнє завдання

    • Вправа 90.

    • Що потрібно зробити у вправі?

    • Що називається підметом? Присудком?

    • Як називаються слова, що є близькими за значенням?

    • IX. Гра «Яке це речення?»

    • Учитель читає речення, діти сигнальними картками показують знаки







    • УРОК-ГРА

    • Тема. Головні і другорядні члени речення

    • Мета: формувати в учнів поняття члени речення, головні члени, другоряд­ні члени, основа речення; розвивати уміння знаходити основу речення, ви­значати головні і другорядні члени; розвивати зв'язне мовлення, мислен­ня, швидкість реакції під час відповідей на запитання; виховувати любов до природи рідного краю, почуття доброти.

    • Обладнання: таблиця «Головні і другорядні члени речення», опорні схе­ми, сюжетні малюнки, перфокарти, індивідуальні картки із завданнями.

    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу

    • II. Фронтальна перевірка домашнього завдання

    • Демонстрація кращих зошитів.

    • III. Повторення та узагальнення знань

    • 1. Робота учнів із картками та перфокартами. І варіант

    • Поставити в кінці речення потрібний розділовий знак. Хто з вас не любить осені Діти, любіть природу Настала золота осінь

    • II варіант

    • Виділити в реченнях звертання. Мамо іде вже зима. Діти учіться добре! Допоможи мені синку.

    • III варіант

    • Поставити в кінці речення потрібний розділовий знак. Чи росте у вашому саду калина Восени діти ходили в діброву Шануйте і бережіть книгу

    • Запитання до всього класу.

    • Який розділ ми вивчаємо?

    • Що виражає речення?

    • Які бувають речення за метою висловлювання?

    • Яке речення називається розповідним, питальним, окличним?

    • Що таке звертання?

    • 2. Гра «Назвіть речення».

    • (Назвати речення за метою висловлювання.)

    • Півнику, мій півнику, що ти наробив?

    • Півнику меншому голову розбив.

    • Як тобі не соромно маленького бить? Я не буду, півнику, більш тебе любить,

    • І пшонця не дам тобі, не наллю води. Помирись з маленьким, зараз підійди! Помирились півники і пішли в садок. І обом сипнула їм жменьку крихіток.

    • (М. Познаньська)

    • — До чого закликає автор вірша?

    • 3. Хвилинка каліграфії.
      Відгадайте загадку.

    • Спустіли поля,

    • Мокне земля,

    • Дощ поливає.

    • Коли це буває? (Восени)

    • Написання букв Вв, сполучень букв вя, ве, ви, слова восени. Складання речень зі словом восени.

    • IV. Вивчення нового матеріалу

    1. Оголошення теми, мети уроку.

    1. Поняття про головні та другорядні члени речення.



    1. Робота за таблицею

    2. Робота з підручником (вправа 196, С. 51), заучування правила.

    3. Робота в парах.

    • Отже, що називається підметом, присудком?

    • На які питання вони відповідають?

    • V. Фізкультхвилинка (імітація рухів)

    • Творчий відпочинок «Розбудіть казку». На лісовій полянці стояв величезний пеньок. (Показати) Ліс шумів, дерева гойдались. На пеньку сидів веселий, пухнастий зай­чик. Він їв із мисочки манну кашу. До нього підійшов його колючий друг їжачок. Зайчик поїв кашу і сказав мамі: «Дякую». А мама погладила зай­ченя по голівці. І тут їжачок заплакав, йому захотілось, щоб його пожалі­ли також. «Але ж ти колючий», — нагадала мама-зайчиха. Тут їжачок став качатися по землі. Він наколов на себе цілу гору листя. Коли він підійшов до зайчихи, він був ось який. Мама усміхнулася і погладила їжачка.

    • Яким було зайченя?

    • Який їжачок?

    • Яка мама-зайчиха?

    • VI. Закріплення вивченого матеріалу

    • (Записано на переносній дошці.)

    • 1. Визначити головні члени речення.
      Надійшла осінь. Із дерев спадає золоте листя.

    • Тільки величаві сосни та ялини стоять у зеленому вбранні.

    • Що таке підмет?

    • Що називається присудком?

    • 2. Диктант швидкої дії.
      Прив'яле листя на тополі.

    • Хлоп'ята гралися на шкільному подвір'ї.

    • — Назвати підмет і присудок.

    • 3. Творча робота.

    • Скласти за малюнком речення, записати їх, визначити головні члени речення.

    • (Троє учнів пишуть твір-мініатюру.)

    • 4. Гра «Доберіть підмет».
      Цілий день у гаю працює...
      Повіяв холодний...

    • У наше віконце заглянуло... Високо в небі летіли... Незабаром настане холодна...

    • 5. Вправа 108.

    • Якому реченню відповідає ця схема?

    • 6. Експрес-опитування.

    1. Слова в реченні, що відповідають на певне питання, називаються...

    2. Член речення, який вказує на те, про кого або про що говориться в ре­ченні, називається...

    3. Підмет і присудок — це...

    4. Всі інші члени речення є...

    • VII. Домашнє завдання

    • Виконати вправу 110, вивчити правила (С. 51). Підкреслити головні чле­ни речення.

    • VIII. Підсумок уроку

    • Що нового ми вивчили?

    • Що найбільше сподобалося?





    • УРОК-ЗУСТРІЧ З ЇЖАЧКОМ Тема. Зв'язок слів у реченні

    • Мета: закріплювати вміння встановлювати зв'язки слів у реченні; роз­вивати писемне мовлення та каліграфічне письмо; виховувати любов до природи.

    • Обладнання: малюнок їжака, сигнальні картки, картки із завданнями. Тип уроку: систематизації та узагальнення знань.

    • ХІД УРОКУ

    • I. Повідомлення теми і мети. Мотивація навчальної діяльності

    • II. Актуалізація опорних знань учнів

    • 1. Відгадати загадку.

    • Хоч не шиє він ніколи, Та голок має доволі.

    • — Хто це? (їжачок)

    • 2. Хвилина каліграфії.

    • її її її її їж їж їж їм їм їм їв їв їв (Складання слів із цими буквосполученнями. Демонстрація кращих зошитів.)

    1. Звуко-буквений аналіз слова їжачок.

    1. Розгляд малюнка, на якому зображений їжачок.



    • Опишіть їжачка, якого ви бачите на малюнку.

    • Чим корисний їжачок?

    • (Мотивуючи, ставити оцінки.)

    • III. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу

    • 1. Визначити основи речень та встановити зв'язок слів у реченнях. (Викликати учнів до дошки.)

    • Цілий день працює їжачок.

    • Хто?їжачок; (щоробить?) працює; працює (скільки?) день; день (який?) цілий.

    • Він ладнає собі зручну зимівлю.

    • Хто?він; (щоробить?) ладнає; ладнає (що?) зимівлю; ладнає (кому?) собі; зимівлю (яку?) зручну.

    • Як називаються слова в реченні?

    • Що називається підметом? Присудком?

    • Як називаються інші слова? (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • 2. Фізкультхвилинка.

    • Гра «Фея спокійного настрою» .

    • (Обрати дитину на роль Феї серед учнів класу.)

    • Під звучання тихої неквапливої музики до учнів підходить Фея спокій­ного настрою та проспівує:

    • В цей ранковий добрий час Музика прийшла до нас. Тиха, лагідна, хороша. Заспокойтеся, я прошу.

    • Фея доторкується «чарівною» паличкою до дітей, які повинні одразу ж заспокоїтися.

    • Музика така приємна, Мов блакитна річка ллється. Хай до кожного із вас Хтось по-доброму всміхнеться.

    • 3. Самостійна робота.

    • (Диференційовано. Учні, які мають червоні кружечки, виконують завдання на картках, а всі інші — вправу 109, С. 52.)

    • Завдання на картках

    • Визначити в реченнях основу.

    • Вдень і вночі тягне у нору їжак сухе листя, мох.

    • Стелить зимову постіль.

    • Настане зима, і їжачкові буде тепло спати.

    • 4. Гра-блискавка (із сигнальними картками).
      Учитель називає короткі речення, а учні — зв'язок.
      Праця прикрашає життя.

    • Працьовита людина рано встає. Лежачий камінь мохом обростає. Праця все здолає. Робота розуму навчає.

    • 5. Складання речень за схемами.

    1. Хто ? Що робить ?Де ?

    2. Який ? Що ? Що робить ?

    • 6. Робота з підручником.

    • (Вправа 112, складання схеми речень за зразком. Викликати учнів до дошки.)

    • IV. Підсумок уроку

    • Що найбільше вам сподобалось на уроці?

    • На які питання відповідає підмет? Присудок?

    • Які члени речення називаються другорядними? (Найактивнішим учням виставити оцінки.)

    • V. Домашнє завдання

    • Вправа 114.

    • Скласти речення так, щоб підметами в них були слова з першого рядка, а присудками — з другого. Усно встановити зв'язок між усіма членами ре­чення за допомогою запитань.





    • УРОК-ПОДОРОЖ

    • Тема. Слова, протилежні за значенням (антоніми)

    • Мета: розширити уявлення учнів про антоніми; ознайомити з термі­ном; розвивати уявлення про лексичне значення слів, уміння користувати­ся ними для образного зіставлення контрастних явищ навколишньої дійс­ності; розвивати увагу, зв'язок мовлення, мислення, пам'ять; почуття друж­би, товаришування.

    • Обладнання: тема уроку на дошці, таблиці для пояснення і для самостій­ної роботи, картки, малюнки птахів, переносна дошка, програвач, казкові герої, карта подорожі, малюнок дерев та рослин, Червона книга.

    • ХІД УРОКУ І. Привітання

    • Добрий день вам, добрі люди! Хай вам щастя-доля буде, Не на день і не на рік, А на довгий-довгий вік.

    • Є у нас предмет чудовий — Урок рідної української мови. Ласкаво просимо ми вас Сьогодні на урок до нас!

    • (Стук у двері.)

    • (Заходить учениця, в руках — малюнок сови і завдання.)

    • Прошу, прошу. Зачекайте, Забарилась, вибачайте! Добрий день! В добрий час! Рада бачити всіх я вас, Не сама до вас прийшла, А від Мудрої Сови Завдання вам принесла.

    • У ч и т е л ь. А де ж ти її зустріла?

    • Учениця.У країні, де дружно живуть усі слова, що вживаються у нашій мові. А як називається ця країна, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте кросворд.

    • Кросворд





    • 1



    • л













    • 2









    • е











    • 3





    • к









    • 4







    • с















    • 5



    • и













    • 6





    • к



















    • а









    1. Запис літер в установленому порядку.

    2. Головний член речення, який зазначає, про кого або про що говорить­ся в реченні.

    3. Об'єднані за змістом речення становлять...

    4. Член речення, який зазначає, про що саме говориться в реченні про під­мет.

    5. Слова, що близькі за значенням.

    6. Знак, який потрібний для позначення звука на письмі.

    7. Слово, або сполучення слів, що називають того, до кого ми звертає­мось.

    • Учениця. Молодці, відгадали!

    • У ч и т е л ь. То давайте, дітки, разом прочитаємо, як називається краї­на, де дружно живуть усі слова. (Лексика)

    • Учениця. Мудра Сова пропонує вам подорожувати до цієї краї­ни стежиною Лісовичка. Лісовичок хоче, щоб ви любили ліс, знали, як його оберігати, цікавилися життям його мешканців. Він приготував вам завдання. Якщо ви їх виконаєте, то прочитаєте, про що просить вас Лі­совичок.

    • II. Мовна розминка

    • — Вам її пропонує... Відгадайте, хто!

    • Стоїть Олена, В неї хустка зелена, Тоненький стан, Білий сарафан. (Береза)

    • Береза вам пропонує такі завдання.

    1. Троє учнів працюють над завданнями на картках.

    2. — Ми перевіримо домашнє завдання.

    • (Викликати учня до дошки. Він читає домашнє завдання, решта учнів пере­віряє.)

    • Чи всі так виконали?

    • Які слова називаються синонімами? (Слова, що є близькими за значен­нями, називаються синонімами. Наприклад: співали, щебетали, цвірінькали.)

    • (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    1. Зробити звуко-буквений аналіз слів. Шумлять [шумл'ат'] — 7 букв, 6 звуків. Пір'я [ п' і р й' а] — 4 букви, 5 звуків

    2. Підкреслити підмет і присудок.

    • Розкинувся наш Київ над Дніпром.
      Сірий ранок брови хмурить.

    • III. Гра «Складіть слово»

    • — Із букв одного слова складіть інші слова.

    • Соловейко — соло, око, воло, колесо, косо, сволок, весло, слово.

    • — Із складів складіть і прочитайте прислів'я.

    • си1 ни12 в5 ди11 лах7

    • лю10 ла2 бі15 си8 друж14 ла9 ха4 в13 кри6 пта3 (Сила птаха в крилах, сила людини в дружбі.)

    • Як ви розумієте це прислів'я?

    • У зошитах запишіть число і класна робота. Стежинка Лісовичка нас виводить до верби.

    • Народна мудрість свідчить: «Де срібліє вербиця, там здорова водиця». Поясніть, який існує зв'язок між вербою і чистою водою? Вербичка вам пропонує хвилинку каліграфії.

    • IV. Хвилинка каліграфії

    • Бб Бб Бб Бб Бб Бб Бб Бб Бб Бб ба уб іб бе бу (таблиця)

    • 1. — Яких ви знаєте птахів, у назвах яких зустрічається буква Б? (Альбатрос,
      яструб, колібрі, рибалочка, горобець, бусол)


    • (Показати малюнки птахів. Учні по черзі записують назви птахів на дошці.)

    • 2. Звуко-буквений аналіз слів.

    • — Знайдіть слова, в яких звуків менше, ніж букв. Доведіть це. (Альбат­рос, горобець)

    • Знайдіть слово, в якому звуків більше, ніж букв. (Яструб) (Викликати учня до дошки.)

    • Яструб [й'аструб] — 6букв, 7звуків.

    • Складіть речення зі словом колібрі. (Колібрі — найменша пташка на світі. Колібрі привіз з Америки в Європу португальський мореплавець Фернан­до Маґеллан.)

    • Стежина веде нас лісовою красою у царство дерев, кущів, різнотрав'я і квітів, де існує природний світ краси та гармонії. На нашому шляху трап­ляється рослина, що «кусається». Що це за рослина? В цьому слові 7 букв.

    • — Кропива нам пропонує вислухати тему і завдання нашого уроку.

    • V. Оголошення теми і завдань уроку

    • — Діти, ви вже знаєте, що слова, близькі за значенням, називаються си­нонімами. Але в країні Лексика живуть ще й слова з протилежним значенням — антоніми. Ваше завдання: запам'ятати, як називаються ці слова, вміти доби­рати слова з протилежним значенням, визначати антоніми в тексті. Запишіть тему нашого уроку. Що ж ви сьогодні повинні запам'ятати на уроці?

    • (Діти повторюють завдання уроку.)

    • — Йдучи стежинкою Лісовичка, ми зустрічаємося з рослиною, яка наче й чекає, щоб до неї доторкнулися люди або тварини, вона вміє чіїшятися за них. Що це за рослина?

    • (Показати малюнок.)

    • — Череда пропонує послухати пояснення нового матеріалу.

    • VI. Пояснення нового матеріалу

    • — Слова, що мають протилежні значення, називаються антонімами. Наприклад: день — ніч, холодно — жарко.

    • — Діти, наведіть приклади самостійно. Правило повторимо разом. 1. Розглянемо таблицю.

    • Який? білий чорний

    • Що? білизна чорнота

    • Що робити? білити чорнити

    • Як? біло чорно

    • На які питання можуть відповідати слова, протилежні за значен­ням, — антоніми?

    • На які (однакові або неоднакові) питання відповідають слова, що зна­ходяться в одній парі?

    • Висновок. Слова, які входять до антонімічної пари, завжди відповідають на одне й те ж саме питання. 2. Найчастіше антоніми вживаються в прислів'ях, загадках, казках. (Вивісити плакат із записом речень. Діти шукають антоніми.)

    • Вдень спочиваю, а вночі — літаю, Маю круглі очі, бачу серед ночі. (Сова)

    • Ледачого всі обминають, а роботящого всі вітають.



    • Які назви казок містять антоніми? («Правда і кривда», «Про бідного та багатого»)

    • Які ж слова називаються антонімами?

    • Подорожуємо далі стежиною Лісовичка. Тут нас зустрічає рослина, яка росте на вологих узліссях, сонячних галявинах, у заростях кущів і ярах лісу. Стебла її густо усипані колючими шипиками. Плоди тьмяно-чорні, вкриті сизою поволокою, дуже смачні. Як її називають? (Ожина)

    • VII. Ожина вас зустрічає з «Чарівною квіточкою»

    • — Відірвіть пелюсточку, прочитайте слово, доберіть антоніми. Вранці — ввечері.

    • Зустрічають — виряджають.

    • Добро — зло.

    • Великий — малий.

    • Багато — мало.

    • Більше — менше.

    • День — ніч.

    • Робота — безділля.

    • — Відкрийте підручники (С. 65). Знайдіть вправу 146. Прочитайте за­вдання. Знайдіть спонукальні речення.

    • (Вправу виконати вибірково.)

    • Мир — війна. Вчений — неук. Незнайко — Знайко. Сидить — біжить.

    • Фізкультхвилинка

    • Щось не хочеться сидіти, Треба трішки відпочити. Руки вгору, руки вниз, На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки І зроби чотири кроки.

    • Вище руки підніміть І спокійно опустіть. Розведіть їх у сторони, Плесніть, діти, кілька раз, За роботу, все гаразд.

    • — Які слова-антоніми ми називали, коли виконували вправи?

    • VIII. Яр Самостійності

    • (Показати малюнок.)

    • Чи бачили ви цю рослину?

    • Як вона називається? (Цикорій)

    • Для чого її використовують?

    • Він пропонує вам самостійну роботу.

    • (Вивісити плакати із завданнями. Діти обирають собі завдання за бажанням.)

    • Завдання. Прочитайте, спишіть, антоніми підкресліть. Або розумно казати, або зовсім мовчати.

    • Праця має гіркий корінь та солодкий плід.

    • Завдання. У поданих прислів'ях вставити потрібні слова, антоніми під­креслити.

    • Згода дім будує, а... руйнує.

    • Від рідної землі віє теплом, а від... холодом.

    • (Самостійну роботу перевірити, повторити правило. Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • (Показати малюнок.)

    • Чи бачили ви цю рослину? Назвіть її. (Лілія)

    • Лілія — рідкісна рослина лісу, охороняється законом, занесена до Чер­воної книги. Лілія вам пропонує загадки.

    • IX. Стежинка Кмітливості

    • Я — антонім слова літо. В мене біла тепла свита, Хоч мороз люблю сама, Адже звуть мене...

    • Я — антонім шуму, стуку, Уночі без мене мука, Для спочинку наймиліша, Відгадайте, хто я?

    • X. Місток Творчості

    • — Тут нас зустрічає дивна рослина. Невже й справді ця рослина вбиває звірів? Як її називають?

    • (Показати малюнок.) Відповідь. Звіробій.

    • (Завдання написане на переносній дошці.)

    • — Уважно послухайте текст, зверніть увагу на виділені слова, на заголо­вок. Уявіть, що ви — письменники і вам дали завдання переробити його, за­мінивши виділені слова антонімами.

    • ЗАПІЗНИЛИСЯ

    • Увечері я з товаришами пішов до поїзда. До станції було далеко. Дув хо­лодний вітер і йти було важко. Прийшли ми до станції, а поїзд саме відійшов. Як погано, що ми запізнилися.

    • Висновок. Отже, як бачимо, діти, за допомогою антонімів можна побу­дувати і зв'язні тексти і з протилежним значенням.

    • — Стежинка Лісовичка виводить нас на зупинку Підсумкову.

    • XI. Підсумок

    • — Тут нас зустрічає...

    • Всі капрали познімали жупани,

    • А один капрал не зняв жупан. (Сосна)

    • (Провести словникову роботу над словами капрал і жупан.)

    • Сосна просить вас відповісти на такі запитання.

    • Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

    • Як називаються слова, протилежні за значенням?

    • Коли найчастіше вживаються слова-антоніми в нашому мовленні?

    • На які питання можуть відповідати слова-антоніми?

    • Як ви думаєте, чому ми успішно крокували стежинкою Лісовичка? Що нам допомагало? (Знання і дружба)

    • XII. Домашнє завдання

    • Вправа 149 (або 150).

    • — Прочитайте, про що просить вас Лісовичок.



      • 1

      • Б

      • Е

      • Р

      • Е

      • 3

      • А

















      • 2

      • В

      • Е

      • Р

      • Б

      • А







      • 1









      • 3

      • К

      • Р

      • 0

      • П

      • И

      • В

      • А







      • ——-—-

      • .





      • 4

      • ч

      • Е

      • р

      • Е

      • Д

      • А









      • ———







      • 5

      • 0

      • Ж

      • и

      • н

      • А







      • 1









      • 6

      • ц

      • И

      • К

      • 0

      • Р

      • І

      • Й



      • 7

      • Л

      • I

      • Л

      • I

      • Я







      • -—-









      • 8

      • 3

      • В

      • I

      • p

      • О

      • Б

      • I

      • Й





      • ^—-—-

      • —"







      • 9

      • С

      • 0

      • С

      • н

      • А



    • УРОК-ГРА

    • Тема. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом

    • Мета: удосконалити вміння учнів визначити ненаголошені голосні зву­ки [є] 5 [и], правильно позначати їх на письмі; розвивати фонематичний слух; працювати над розвитком мовлення, збагаченням словникового запасу; роз­вивати увагу, спостережливість; виховувати прагнення до знань, любов до української мови, прагнення досконало знати її.

    • Обладнання: макет світлофора, фішки, таблиця «Вимовляйте так», де­віз уроку, картки для гри, таблиця зі словниковим диктантом, ілюстрація «Діти підгодовують пташок», таблиця для каліграфічної хвилинки, пере­носна дошка.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Перевірка домашнього завдання

    • Три—чотири учні зачитують свої записи про прочитані книжки. Решту учнівських записів учитель переглядає фронтально. Він пропонує учням ре­гулярно вести такі записи, за якими можна легко згадати прочитану книж­ку, порадити товаришеві прочитати її.

    • II. Актуалізація опорних знань

    • Загадка

    • На вулиці зустрінеш мене ти сам завжци.

    • Три вогники у мене врятують від біди. (Світлофор)

    • Доведіть, чому відгадка — світлофор.

    • Діти, на дорозі будьте уважними. Необхідно знати правила вулично­го руху і не порушувати їх.

    • А наш світлофор буде регулювати нашу роботу на уроці.

    • Що означає червоний колір? (Сигнал світлофора, що забороняє рух.)

    • Ми теж, дітки, не зможемо рухатися, поки не виконаємо завдання.

    • 1. Прочитати девіз, вставити відповідну букву.

    • Ти — наше диво калинове, Кохана українська мово!

    • — Чому ви вставили букву И, яке перевірне слово? (Калина)

    • 2. Ребус.





    • V (Зима)

    • Доберіть спільнокореневі слова до слова зима.

    • 3. Каліграфічна хвилинка.

    • 1) Письмо букв Зз та буквосполучення з нею.

    • Зз Зз Зз зм оз дз

    1. Придумати і записати іменник, прикметник і дієслово, які містять букву 3.

    2. У кого червоні кружечки, необхідно скласти речення зі словом зима.

    3. Підсумок каліграфічної хвилинки. (Продемонструвати кращі зошити.)

    4. Виставлення оцінок учням, які зачитували домашнє завдання.

    • — Що означає жовтий колір? (Сигнал світлофора: «Будьте уважні! Під­готуйтесь! Почекайте!»)

    • III. Вивчення нового матеріалу

    1. Оголошення теми і мети уроку.

    1. Ознайомлення з особливостями літературної вимови слів із ненаголо-шеними звуками [е], [и].

    • (Вправа записана на переносній дошці.)

    • Вправляння у правильному читанні виділених слів у словосполученнях (вправа 197) здійснюється з опорою на записи транскрипції. (Використати таблицю «Вимовляйте так».)

    1. Висновок про правильну вимову слів із ненаголошеними [е], [и]. Вис­новок звірити з правилом (С. 85).

    1. Розв'язання проблемного завдання.

    • — Як же дізнатись, яку букву потрібно писати в слові, коли ми його за­писуємо не з підручника, а на слух? Давайте поміркуємо!

    • (На переносній дошці записані слова з вірша вправи 198.)

    • Прочитайте в підручнику і згадайте правило про те, що необхідно зро­бити, коли невідомо, яку букву писати в слові.

    • Поміркуймо, яку частину правила застосовуємо до слів зеленому, виш­невому? Можна їх просто змінити чи потрібно дібрати споріднені? (Учні пе­реконуються, що зміна слова не змінює наголосу в словах.)

    • Отже, яку частину правила застосовуємо до цих слів? (Другу, потрібно дібрати до слів споріднені.)

    • Діти записують слова зеленому, вишневому і добирають до них споріднені.

    • Що позначає зелений колір світлофора? (Діти ще раз повторюють правило.)

    • Маючи теоретичні знання, дорога відкрита до виконання вправ!

    • IV. Закріплення вивченого

    • 1. Робота з картками. Картка № 1

    • Любіть Україну у сні й наяву, В...шневу свою Україну, Красу її, вічну ж...ву і нову, І мову її солов'їну.

    1. Вставити пропущені букви, дібрати перевірні слова.

    2. Любіть — звуко-буквенний аналіз.

    • Картка № 2

    • Солов'їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки.

    1. Розібрати за частинами мови.

    2. Підкреслити підмет і присудок.

    • (Один учень за бажанням працює біля дошки. Учням, які працювали на дошці, мотивуючи, виставити оцінки.)

    • 2. Хвилинка «чомучок».

    • Чому в слові солов'їну вживається апостроф?

    • Чому слово Україна написане з великої букви?

    • 3. Словниковий диктант.

    • Земля, гриби, серпи, верба, димок, медовий, гречаний, межа, листок, плече, низький, високий.

    • (Правильність написання перевірити, вивісивши плакат зі словами.)

    • 4. Коментоване письмо.

    • Без рідної мови, без мами збідніє земля назавжди.

    • 5. Фізкультхвилинка.
      Гра «Ми — пішоходи».

    • На зелене світло — крокувати, на червоне — стояти, на жовте — плеска­ти в долоні.

    • 6. Робота з підручником.
      Диференційоване завдання.
      Червоні — Впр. 199 (2 стовпчик).
      Жовті — Впр. 199 (1 стовпчик).
      Зелені — Впр. 196.

    • (Спочатку кожну вправу діти читають і пояснюють, що будуть робити. Після ви­конання вправи перевірити. Мотивуючи, виставити учням оцінки.)

    • 7. Розвиток мовлення.

    • (Ілюстрація «Діти підгодовують птахів взимку»)

    • Червоні — скласти твір-мініатюру за таблицею-ілюстрацією. Жовті — скласти два речення і записати. Зелені — дати відповіді на запитання.

    • Яка пора року зображена?

    • Як діти потурбувались про птахів?

    • Як ви допомагаєте птахам?

    • 8. Робота на перфокартах.

    • Діти вставляють у словах е або и.

    • V. Домашнє завдання (диференційовано)

    • Вправа 200. Діти, які мають червоні кружечки, з виділеними словами складають речення. Всі інші виконують вправу за зразком.

    • VI. Підсумок уроку

    • Як же дізнатися, яку букву е чи и писати в ненаголошеному складі?

    • Під яким же девізом ми працювали?

    • Із чим порівнюють українську мову?
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13




    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка