Українська


Тема. Загальне поняття про частини мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник



Сторінка8/13
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.67 Mb.
#65140
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Загальне поняття про частини мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник

  • Мета: відновити і закріпити знання про слова-назви предметів, ознак, дій; ознайомити з поняттями частини мови, іменник, дієслово, прикметник, прийменник; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вжи­вати їх у мовленні; розвивати вміння абстрагувати та систематизувати, уза­гальнювати мовні явища, пізнавальні інтереси; виховувати любов до рідно­го краю, природи.

  • Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

  • Обладнання: сигнальні картки до теми «Частини мови», предметні малюн­ки, картки зі словами ознака, предмет, малюнки із зображенням замків.



  • ХІД УРОКУ

  • І. Організаційна частина

  • Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами зробимо ще один крок У країну нову, зовсім невідому, Де всіх нас чекають частини мови. Та шлях у цю країну Закрито поки що для нас — Каліграфічне завдання виконує клас.

  • Хвилина каліграфії.

  • Зараз ми згадаємо, як правильно пишуться букви Сс і з'єднання з цими літерами.

  • СсСсСсСлСуСаСвСксвсусасксл

  • Сумщина, Суми, Сміла, Семенівка, свято, коса, голос, сім, сіль.

    • У слові Сумщина назвіть голосні і приголосні звуки.

    • Слово Семенівка розберіть за будовою.



    • З одним із записаних слів складіть речення. Наприклад: В лютому Сумщина святкуватиме Стрітення.

    • Що ви знаєте про це свято?

    • II. Актуалізація опорних знань. Оголошення теми та завдань уроку

    • — Завдання виконано. Отже, замок відчинено. Перед нами велика краї­на — Частини мови. І тепер ми дізнаємось, які частини мови проживають тут, навчимося їх розрізняти та правильно використовувати їх у мовленні. Це завдання нашого уроку, а працювати будемо під девізом:

    • Любіть нашу рідну мову, Беріть, вивчайте кожне слово. Це пісня мами колискова Й Тараса невмируще слово.

    • III. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення

    • Погляньте уважно і скажіть, які слова живуть у першому замку? На які запитання вони відповідають? Що означають? Наведіть приклади. (Імен­ники)

    • Які слова господарюють у другому замку? На які запитання відпові­дають? Що означають? Наведіть приклади. (Прикметники)

    • Які слова заселили третій замок? На які запитання вони відповіда­ють? Наведіть приклади. (Дієслова)

    • Про господарів четвертого замку ви дізнаєтесь пізніше. Але там жи­вуть найкоротші слова, які не хочуть дружити з іншими, тому й пишуться окремо.

    • А зараз відкрийте підручники (С. 3), прочитайте правило і дайте від­повіді на запитання.

    • Як називаються слова, що є назвами предметів?

    • Як називаються слова, що є назвами ознак предметів?

    • Як називаються слова, що позначають дію? (Аналіз граматичних понять.)



    • На які питання відповідають іменники?

    • Що вони означають?

    • Як називаються слова, що є назвами предметів і відповідають на за­питання хто ? що ?

    • (Таким же чином аналізується визначення прикметника і дієслова.)

    • Отже, іменники — це слова,...; прикметники — це слова,...; дієсло­ва — це слова,....

    • Виконайте вправу 1. На дошці закріплені малюнки казкових героїв, і в кожного з вас на парті є один із них. Відповідно ви будете допомагати ви­писувати Ведмедикові — іменники, Білочці — прикметники, а Зайчику — дієслова. (Перевірка виконаної вправи.)

    • Фізкультхвилинка (під музичний супровід)

    • Вправа 2. Прочитайте. Про що розповідається в тексті?

    • Чи відповідає заголовок тексту?

    • Чи можна до цього тексту дібрати заголовок «Зима»? Чому?

    • Доберіть до слова віхола близькі за значенням слова.

    • Яка це частина мови?

    • Чому це іменник?

    • Погляньте на картину. Що ви бачите?

    • Чи відповідає зображення тому, про що розповідається в тексті?

    • Запишіть декілька речень про те, що ви побачили. Визначте грама­тичну основу речень.

    • Назвіть підмети. На які запитання вони відповідають? Що означа­ють? Яка це частина мови?

    • Назвіть присудки. На які запитання відповідають і що означають? До якої частини мови належать?

    • Отже, іменники в реченні часто...; дієслова...

    • Якщо іменники і дієслова є головними у реченні, то чим виступають прикметники?

    • А тепер повернемося до четвертого замку. Відкриються його двері, коли виконаєте наступне завдання.



    • ... полі зацвіла калина.

    • Ми йдемо... школи.

    • Зібрався люд... майдані.



    • Доповніть речення потрібними словами.

    • З якими частинами мови вони вживаються? іменниками)

    • Тому і називаються вони прийменниками. На С. 4 прочитайте прави­ло. Які слова є прийменниками? Як вони пишуться з іншими словами?

    • Вправа 3. Назвіть іменники, прикметники, дієслова, прийменники.

    • Пригадайте, на що вказують іменники. (На предмет)

    • А прикметники? (На ознаку предмета)

    • Повторимо ці слова: предмет, ознака. До якої частини мови вони на­лежать?

    • Що особливого в є їх вимові та написанні?

    • Наведіть приклади слів, правопис яких потрібно запам'ятати.

    • — А зараз пограємо у гру «Частини мови». (Сигнальними картками) Зима, сніговій, по, літають, дятел, біля, зимовий, кидає, читає, дівчин­ка, цікава.

    • IV. Домашнє завдання

    • Виконати вправу 3 (3.) Виписати по 5 слів, які належать до різних час­тин мови.

    • V. Підсумок уроку

    • Отже, час закінчити урок.

    • І вам самим судити, яким був цей крок.

    • Що знаєте ви про оці всі слова,

    • Що книга частинами мови називає?

    • Які ви знаєте частини мови?

    • — Але у старших класах ви дізнаєтесь ще про деякі частини мови. Сьо­годні ж назви їх прозвучать у вірші Д. Білоуса «Золоті злитки» і, можливо,

    • хтось і запам'ятає їх назви.

    • Чи задумувавсь, звідкіль оті У нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — Частини мови.

    • Який співець, поет, який письменник

    • Уперше слово вигадав — іменник?

    • Іменник! Він узяв собі на плечі

    • Велике діло — визначати речі, —

    • Ім'я, найменування і наймення:

    • Робота. Біль. І радість. І натхнення.

    • Ну, а візьмемо назву — дієслово,

    • Само підказує, що діє слово!

    • Ще й прикладу на нього не навів,

    • А вже до пів десятка дієслів!

    • Прикметник дасть іменнику-предмету

    • Якусь його ознаку чи прикмету.

    • Числівник може визначить тобі

    • Число речей, порядок при лічбі.

    • А поспитай в звичайного займенника,

    • За кого він у мові? За іменника!

    • (Хоч може цей наш скромний посередник

    • Замінювать числівник і прикметник.)

    • Прислівник звик, незмінюваний в мові,

    • Ознаки різні виражать при слові.

    • Сполучник каже: «Скромну роль я маю,

    • Але слова я в мові сполучаю».

    • І частка мовить: «Слово я службове,

    • Але людині чесно я служу.

    • І, будьте певні, в інтересах мови

    • І так, і ні де треба я скажу».

    • А вигук може пролунать, як дзвін, —

    • У мові, мабуть, найщиріший він!

    • «Ура!» — гукнеш ти друзям неодмінно,—

    • Сьогодні з мови я дістав «відмінно!»

    • Частини мови! Назви наче й звичні,

    • Полюбиш їх — красиві, поетичні,

    • «Підмінно» заслужив ти. Знав чудово.

    • Це за любов найвища з нагород.

    • Хто ж так назвав оці частини мови?

    • Назвали вчені й підхопив народ!

    • УРОК-КАЗКА

    • Тема. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

    • Мета: ознайомити з поняттями рід іменників, чоловічий, жіночий, се­редній рід; допомогти учням свідомо засвоїти способи розпізнавання роду іменників; закріплювати навички роботи зі словником; розвивати пізнаваль­ну самостійність учнів; виховувати увагу, бажання вивчати рідну мову.

    • Обладнання: зображення хлопчика в українському одязі, різні малюнки українських будинків, словники, таблиця, малюнки.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організаційна частина

    • — В одному місті, а може в селі, жив гарненький, швидкий, запальний і добрий хлопчик. У нього було багато друзів. А найближчих друзів було сім: три хлопчики і чотири дівчинки.

    • Сьогодні я запросила цього українського хлопчика до нас на урок. Ра­зом із ним ви вирушите в гості до його добрих друзів. А що це за друзі? Ви зараз дізнаєтесь.

    • Скільки днів має тиждень?

    • Назвіть їх. До якої частини мови належать ці слова?

    • Що називається іменником?

    • У цих будинках живуть і дні тижня!

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • — За віруванням наших предків, понеділок — важкий день. Але якщо за діло взятись сміло, то і день мине швидко. З понеділка починається тиждень, а кожен урок ми починаємо з перевірки домашнього завдання.

    • Як завдання ви виконували вдома?

    • Прочитайте розповідь про подорож хлоп'ят. (Викликати двох учнів.)

    • Яка розповідь вам сподобалась більше і чому?

    • Назвіть власні іменники, що використані у розповіді.

    • Які іменники називаються власними?

    • Назвіть загальні іменники, що використані у розповіді.

    • Які іменники називаються загальними? (Мотивуючи, виставити учням оцінки.)

    • III. Словниковий диктант

    • — Вівторок підготував вам словниковий диктант.

    • (Викликати учня. Він пише словниковий диктант на зворотній стороні дошки.) Шкарпетки, панчохи, лялька, іграшка, хустина, олівець.

    • До якої частини мови належать ці слова?

    • Які це іменники — власні чи загальні?

    • Відкрийте словники і перевірте правильність написання цих слів, по­ясніть наголос.

    • Хто припустився помилки?

    • Ці слова вівторок просить добре запам'ятати, правильно вимовля­ти і писати.

    • Складіть речення з одним із слів. (Викликати учня, він записує речення на дошці.) Бабуся в'яже Оленці шкарпетки.



    • — Підкресліть підмет і присудок. (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • IV. Повідомлення теми і мети уроку

    • — Середа — найпродуктивніший день тижня. Вона пропонує вивчити новий матеріал.

    • Тема нашого уроку — «Рід іменників».

    • — Запишіть тему в зошитах.

    • Отже, сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з родом іменників: чо­ловічим, жіночим та середнім, будемо розпізнавати рід іменників.

    • V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

    • 1. Робота над таблицею-малюнком.

    • — До якої казочки цей малюнок?





















    • він вона воно

    • ч. р. ж. р. с. р.

    • Яким словом ми можемо назвати півника?

    • Це — чоловічий рід.

    • А яке слово можна підставити замість слова курочка?

    • Це — жіночий рід.

    • Яєчко — який це рід?

    • 2. Розгляд схеми, висновки.

    • — Розгляньте схему, зверніть увагу, які слова ми можемо підставити за­мість іменника батько (мій, він) — це чоловічий рід; до іменника сестра (моя, вона) — це жіночий рід; серце (моє, воно) — це середній рід.

    • батько сестра серце













    • мш, він моя, вона моє, воно













    • чоловічий рід І жіночий рід І середній рід



    • — Отже, іменники бувають чоловічого жіночого і середнього роду. Іменники, до яких можна додати слова мій, він, — чоловічого роду. (Наведіть приклади.)

    • Іменники, до яких можна додати слова моя, вона, — жіночого роду. (Наведіть приклади.)

    • Іменники, до яких можна додати слова моє, воно, — середнього роду. (Наведіть приклади.)

    • (Закріплення правила за підручником (С. 23).)

    • Прочитайте правило самостійно вголос і розкажіть його. Вправа 48 (усно).

    • Які слова можна підставити до слів учитель, вихователь тощо?

    • До слів учителька, вихователька тощо?

    • А до слів горобенятко, дитятко тощо?

    • Так якого ж роду бувають іменники?

    • — Які іменники належать до чоловічого роду? Жіночого роду? Серед­нього роду?

    • VI. Розвиток умінь і навичок учнів

    • Який четвертий день тижня?

    • Четвер любить працювати біля дошки. Але він бачить, що ви стоми­лися, і пропонує трішки відпочити.

    • Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться За прекрасний день вчорашній, І до Сонця потягніться,

    • Раз присядьте, два присядьте І за парти тихо сядьте.

    • А тепер виконаємо вправу 50 (С. 28). Що потрібно зробити у вправі? (Викликати трьох учнів до дошки.)

    • — Розгляньте зразок виконання вправи.

    • (Один учень виписує слова чоловічого роду, другий — жіночого, третій — серед­нього. Виділити закінчення.)

    • Які закінчення мають іменники чоловічого роду? Жіночого? Серед­нього?

    • Які іменники належать до чоловічого роду? Жіночого роду? Серед­нього роду?

    • (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • VII. Самостійна робота

    • — П'ятниця пропонує вам самостійну роботу.

    • Вправа 49. Переписати, вставити замість крапок слова.ш«, моя, він, вона, воно.

    • (Перевірити вправу, закріпити правило, мотивуючи, виставити оцінки.)

    • VIII. Підсумок уроку

    • — В гості вас запрошує субота. В суботу підбивають підсумки викона­ної роботи за тиждень.

    • Що ми вивчали сьогодні на уроці?

    • Що ви знаєте про іменник?

    • Як визначити рід іменників?

    • IX. Домашнє завдання

    • Вправа 51.

    • Прочитайте, що потрібно зробити у вправі.

    • Повторіть правило (С. 23).

    • X. Іра «Визначте рід іменника»

    • — Неділя — день відпочинку. Але й відпочивати потрібно з користю.

    • В неділю ви любите погратись. Отож, пропоную вам гру «Визначте рід іменників».

    • (Продемонструвати малюнки із зображенням тварин, рослин, людей тощо. У відповідь учні сигналізують картками «чол. рід», «жін. рід», «сер. рід».)

    • Чому у хлопчика були друзі: чотири дівчинки і три хлопчики?

    • Визначте рід днів тижня.

    • (Вивісити плакат зі словами понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя. Учні, підставляючи слова мій, він, моя, вона, визначають рід іменників.)

    • УРОК-ПОДОРОЖ ДО ЛІСОВОЇ ШКОЛИ

    • Тема. Змінювання іменників за числами (однина та множина)

    • Мета: ознайомити учнів із поняттями число іменників, однина, множи­на; формувати вміння змінювати іменники за числами, визначати число іменників; закріпити навички написання букв е, и в ненаголошених по­зиціях; розвивати вміння самостійно працювати з підручником; поглиби­ти знання учнів про тварин лісу; виховувати екологічну культуру, гуманне і шанобливе ставлення до тварин.

    • Обладнання: зображення поїзда, їжачка, білочка, зайчика, рудих мура­шок і мурашника; сигнальні картки; словники.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу

    • Діти, на нашу адресу надійшов лист від учнів Лісової школи. Вони за­прошують нас до себе в гості. Поїдемо? (Із радістю!)

    • Ми поїдемо поїздом. (Малюнок)

    • Але пам'ятайте, що ліс — домівка для багатьох тварин, отже, поводи­тись потрібно чемно: не галасувати, не кричати, щоб не турбувати мешкан­ців лісу.

    • Щоб наш поїзд поїхав, потрібно прокласти залізничну колію. А для цьо­го перевіримо домашнє завдання.

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Прочитайте іменники, які відповідають на питання хто ?

    • Прочитайте іменники, які відповідають на питання що?

    • Якого роду бувають іменники?

    • Які слова допомагають визначити рід іменників?

    • Які закінчення найчастіше бувають в іменниках жіночого роду? Чо­ловічого? Середнього?

    • (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • III. Словниковий диктант

    • — Швидко мчить наш поїзд. Пролітають за вікнами луки, ліси, поля. Нарешті ми приїхали до Лісової школи. Познайомимося з її учнями, які зус­трічають нас: їжачок, Білочка, Зайчик та маленькі руді Мурашки.

    • (Малюнок.)

    • Вони пропонують нам словниковий диктант.

    • Конверт, тиждень, неділя, календар, вересень, телеграма, місто, вули­ця, пошта, поштар.

    • (Викликати учня, він записує слова на зворотній стороні дошки.)

    • Перевірте написання слів за словником, поставте наголос, визнач­те рід іменників.

    • Як визначають рід іменників?

    • Хто припустився помилки під час написання цих іменників?

    • Запам'ятайте ці слова, правильно вимовляйте їх і пишіть.

    • IV. Повідомлення теми, мети уроку

    • А сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттями число іменників, однина, множина, вчитимемося змінювати іменники за числами, визначати число іменників.

    • Так чим же ми сьогодні будемо займатися на уроці?

    • V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

    • Діти, що ви знаєте про їжачків?

    • їжак — невеличка тваринка. Замість волосся, спина в нього вкрита міцними колючими голками. їх у нього від 6 до 8 тисяч. Вони надійно за­хищають їжака від ворогів. Це нічна тварина. Вдень він спить у своїй схо­ванці, а вночі виходить на пошуки їжі. Живиться він комахами та їх личин­ками, червами, слизняками. Іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії, яйця птахів, що гніздяться на землі. Розшукувати здобич уночі їжаку допо­магає дуже добрий нюх.

    • Зір і слух у нього погано розвинені. Люди, як правило, добре ставлять­ся до їжаків, часто навіть прагнуть приручити їх, поселити в своїх будинках, не задумуючись, що цим коять велике зло, гублять корисних тварин. їжачку в приміщенні погано, навіть якщо його годують, напувають молоком і дба­ють про нього. Тож нехай собі живе там, де йому визначено природою!

    • — їжачок просить вас прочитати вірш «Прикордонний міст» (Вправа 57).

    • (Вірш записаний на переносній дошці.)

    • Прочитайте виділені іменники.

    • Які з виділених іменників означають один предмет, а які — багато предметів?

    • Подивіться навколо себе, перед собою, праворуч, ліворуч. Назвіть іменники, які означають один предмет, а які — багато.

    • Висновок. Іменники мають два числа: однину і множину.

    • Іменники, що означають один предмет, — це однина. (Наведіть приклади.)

    • Іменники, що означають два і більше предметів, — це множина. (Наведіть приклади.)

    • Прочитайте правило (С. 27) самостійно, вголос, розкажіть його.

    • VI. Розвиток умінь і навичок учнів

    • — А ось, дітки, заєць-русак. У нього є братик — біляк. Русак більший за біляка. Його маса 7 кг, а братика-біляка — 5 кг. Вуха і хвіст у зайчика довгі.

    • Русак сірого кольору як влітку, так і взимку. Щоправда, взимку обидва боки

    • русака світлішають, а спинка залишається русявою.

    • Зайчик-русак загадає вам загадку.

    • Взимку — білий,

    • Влітку — сірий. (Заєць-біляк)

    • А ще зайчик просить вас відпочити. Фізкультхвилинка

    • (Діти виконують рухи за прикладом вчителя.)

    • Я малюю зайчика для вас —

    • Раз! (Роблять колові рухи руками над головою)

    • Це у нього, бачте, голова —

    • Два! (Руки кладуть на голову)

    • Це у нього вуха до гори —

    • Три! (Підніміть руки вгору, до вух)

    • Це стирчить у нього хвостик сірий —

    • Чотири! (Повертають тулуб праворуч, ліворуч)

    • Це очиці весело горять —

    • П'ять! (Прикладаютьруки до очей «біноклем»)

    • Ротик, зубки — хай морквинку їсть —

    • Шість! (Наслідують жування моркви зайцем)

    • Шубка тепла, хутряна на нім —

    • Сім! (Погладжують руки, боки, плечі, нагинаються)

    • Ніжки довгі, щоб гасав він лісом, —

    • Вісім! (Підскакують на місці)

    • В лісі разом будемо гулять —

    • Дев'ять! (Садять дерева, притрушують ямки)

    • І хай сонце сяє з піднебесся —

    • Десять! (Піднімаються на носках, руки вгору)

    • А тепер давайте виконаємо вправу 59, С. 28.

    • Що потрібно зробити у вправі? (Змінити іменники за зразком. Від імен­ників, що стоять в однині, утворити множину і навпаки. Переписати, встав­ляючи пропущені букви.)

    • Під час виконання цієї вправи яке правило ви повинні згадати?

    • — Під час письма слова з ненаголошеними [е], [и] необхідно перевіря­ти наголосом. Щоб знати, яку букву писати — е або и в ненаголошеному складі кореня, потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокорене-ве так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

    • Наприклад: крило — крила, гриби — гриб. (Викликати двох учнів до дошки для виконання вправи.)

    • — Які числа мають іменники?

    • Коли іменники вживаються в однині? А коли в множині? VII. Самостійна робота

    • Розгляньте зображення рудих мурашок. Що ви знаєте про них?

    • Часто в лісі під ялиною можна зустріти велику купу хвої, гілок і лис­тя. Це мурашник, домівка мурашок. Мурашник — складна споруда. Під ку­пою рослинних решіток розташовані підземні лабіринти з великою кількіс­тю ходів і камер.

    • Живляться мурашки комахами та їх личинками. Де б не повзали, вони завжди знаходять свій мурашник за запахом. Цих комах називають друзя­ми або санітарами лісу.

    • Рудих мурашок потрібно охороняти. Вони — корисні комахи та ще й дуже дружні, працьовиті.

    • Мурашки запрошують вас до самостійної роботи.

    • Учні, які мають сині кружечки, виконують вправу 58, С. 27. Виписують у стовпчик іменники, що означають багато предметів, а через риску запи­сують назву одного предмета.

    • Учні, які мають червоні кружечки, виконують вправу 60, С. 28. Вони від іменників, що стоять в однині, утворюють множину, ставлять наголос у сло­вах, визначають рід іменників. Із двома іменниками складають речення.

    • (Вправи перевірити, повторити правило про числа іменників, мотивуючи, виста­вити оцінки.)

    • VIII. Підсумок уроку

    • Подивіться, хто ще вчиться в Лісовій школі. (Зображення білочки.)

    • Що ви розповісте про білочку?

    • Білка — справжній повітряний акробат. Завдяки чіпким кігтикам вона легко пересувається по деревах. Спритно перестрибувати з дерева на дере­во білці допомагає довгий пухнастий хвіст. Він є для неї кермом і парашу­том. Все своє життя білка проводить на деревах, лише в пошуках їжі іноді спускається на землю. Живиться білка насінням хвойних дерев, яке дістає із шишок, жолудями, горіхами, грибами, ягодами, яблуками. Поїдає комах, їсть яйця та пташенят.

    • Білка — цінний хутровий звір, але їх в Україні небагато, оскільки в на­ших лісах для них мало кормів. Тому білок потрібно охороняти.

    • Білочка просить згадати, що ви вивчали сьогодні на уроці?

    • — Коли ж іменники вживаються в однині? А коли в множині?

    • IX. Домашнє завдання

    • Вправа 61.

    • Що потрібно зробити у вправі?

    • X. Іра «Однина чи множина»

    • (Продемонструвати малюнки із зображенням тварин, рослин, людей тощо. У відповідь учні сигналізують картками «однина» чи «множина».)

    • — Чи сподобалась вам подорож до Лісової школи?

    • УРОК-ЗУСТРІЧ ІЗ ВЕСНОЮ

    • Тема. Змінювання іменників за питаннями

    • Мета: формувати вміння правильно вживати закінчення під час зміню­вання іменників з іншими словами; закріпити уміння визначати рід, число іменників, назви істот і неістот, синтаксичну роль у реченні; розвивати об­разне та логічне мислення; виховувати любов до рідної неньки, повагу до оберегів, дбайливе ставлення до природи рідного краю, зокрема — квітів.

    • Обладнання: плакат із зображенням весняної пори, на ньому прикріп­лені паперові квіти із написами «Охайність», «Терпіння», «Посидючість», «Наполегливість», «Самостійність», «Бережливість»; з протилежного боку дошки прикріплений вишитий рушник; сигнальні картки; паперові різно­кольорові квіточки для оцінювання відповідей (червона — високий рівень, синя — достатній рівень, жовта — середній рівень); малюнок ребуса; ілюс­трації про весну.

    • Тип уроку: комбінований.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Перевірка домашнього завдання

    • Декілька учнів зачитують складені ними казки про квітку, показують створені ілюстрації, відповідають на додаткові питання. Оцінювання від­повідей. Кладу на парту паперові квіточки відповідного кольору. Розповіс­ти казку-легенду «Дівчинка Ромашка».

    • II. Актуалізація опорних знань

    • 1. Вступна бесіда.

    • Діти, яка пора року незабаром настане? (Весна)

    • Чи знаєте ви, хто така Весна? На кого вона схожа, коли до нас прихо­дить? Весна — то гарна дівчинка-україночка, весела, співуча, з довгою ру­сою косою, у пишному вінку. А ще на голові у неї — сімсот стрічок барвис­тих, коралове намисто на шиї, розкішна вишиванка, зелена спідничка, чер­воні чобітки. (Звернути увагу на ляльку-україночку.) Скажіть, які дарунки несе нам Весна? (Квіти, траву, зелене житечко, тепле літечко, спів птахів, всім дівчаткам — по віночку.)

    • Звернути увагу дітей на плакат із зображенням весняної природи, що прикріплений на першій частині дошки.

    • — Щоб швидше настала Весна, потрібно сплести віночок із цих квіто­чок, виконати Веснянчині завдання.

    • 2. Квітка «Охайність».
      Каліграфічна хвилинка

    • На сьогоднішньому уроці часто звучатимуть слова весна, віночок. Отож, пригадаємо правопис букви Вв і сполучень її з іншими буквами. (Зняти з плаката першу квітку «Охайність» і прикріпити до вінка.)

    • III. Повідомлення теми і мети уроку

    • Яке весняне свято незабаром настане? (8 Березня)

    • Щоб зірвати другу квіточку «Терпіння», виконаємо таке завдання. Квітка «Терпіння».

    • Робота біля дошки.

    • — На дошці записане прислів'я про маму. Іменники, що записані в дуж­ках, поставити у потрібній формі.

    • Нема (цвіт) білішого, як цвіт (калина), нема в (світ) ріднішого, як мати (дитина).

    • — А тепер згадайте прислів'я за опорними словами: дітки, в матері. (Дітки плачуть, а в матері серце болить.)

    • (Усно визначте рід, число іменників, поставте до них питання.)

    • — Отже, сьогодні ми будемо говорити про весну і про маму, а також зга­даємо про іменники, про змінювання їх за запитаннями.

    • IV. Вивчення нового матеріалу

    • 1. Робота з ілюстративним матеріалом.

    • — Скласти речення за малюнками.

    • Щоб жовті кульбабки цвіли у садках, а ми всі — дівчатка — були у вінках. (Ставлять запитання: були в чому? — у вінках.)

    • — Іменник вінках поставимо у початковій формі. (Вінки) Що змінило­ся у слові? (Закінчення)

    • 2. Робота з підручником.
      Вправа 69, С. 32.

    • Оцінювання відповідей квіточками.

    • — Тепер можна «зірвати» і другу квіточку — «Терпіння» — і вплести у наш віночок.

    • (Почепити другу квітку на вінок.) Фізкультхвилинка (під музичний супровід)

    • V. Закріплення вивченого

    • 1. Квітка «Посидючість».

    • — Я знаю, що всі ви любите загадки. Будьте уважними! Зелений килим і влітку і взимку, а квіти — голубі. (Барвінок) (Діти називають іменники, усно визначають рід, число.)

    • — Можливо, ви пригадаєте загадки про квіти? (Білі дзвоники малі жи­вуть дружно на стеблі.)

    • (Записують загадку на дошці і в зошитах, визначають іменники за допомогою питань, підмет підкреслюють прямою лінією, другорядні члени — хвилястою.)

    • — Недарма наш народ склав так багато пісень про квіти, адже вони є символами нашої землі, оберегами нашої оселі. Мальва — символ віри, півонія — надії, ружа — любові, волошка — відданості, ромашка — здоров'я і ніжності.

    • (Оцінювання відповідей. Почепити третю квітку на вінок.)

    • 2. Квітка «Наполегливість».
      Робота з сигнальними картками.

    • Гра «Хто ? Що ?»

    • Перед грою пригадати правила. Зачитати іменники. Діти піднімають карт­ки з написаними «Хто?» або «Що?» Оцінити відповіді. Прикріпити четвер­ту квіточку до вінка.

    • 3. Квітка «Самостійність».

    • 1) Вибірковий диктант. {Виписати іменники.)
      Село моє... В зеленому вінку
      Причепурилось під високим небом.

    • Тобі шле жайвір пісню гомінку, Здіймаючись над колосковим степом.

    • 2) Розгадування ребуса.




      • 9


    • (Активні учні отримують квіточки-оцінки.)

    • (Весло, инас (сани) — весна)

    • Це завдання можна замінити мовним аукціоном. Дітей об'єднати у дві команди: «Ромашка» {дівчатка) і «Барвінок» {хлопчики). Вони називають іменники жіночого роду на тему «Квіти». Перемагає та команда, яка нази­ває слово останньою.

    • (Прикріпити п'яту квітку на вінок.)

    • 4. Квітка «Бережливість».

    • — Хтось неуважний розсипав слова-квіти. Давайте їх зберемо у речен-ня-віночок.

    • Запис на дошці: не рвіть, земну, цю, бережімо, красу, квіти. {Нервіть кві­ти — бережімо цю земну красу!)

    • Звуко-буквений аналіз слова квіти.

    • — То з яких квітів краще складати букети? {Букет краще складати з тих рослин, які виростила людина.)

    • (Прикріпити до вінка останню квітку.)

    • VI. Підсумок уроку

    • Отже, ми виконали всі весняні завдання і виплели цей чарівний ві­ночок. Про що ж ми дізналися, виплітаючи його? (Іменники змінюються за питаннями. Віночок — частина українського костюма. Кожна квітка — символ.)

    • Хто більше зібрав квіточок для нашого віночка і яких саме?

    • (Оцінювання відповідей на основі квіточок, які отримували учні протягом уро­ку. У кого червоні — 10,11,12 балів; сині — 7, 8 балів; червоні і сині — 9 балів; жов­ті — 5, 6 балів.)

    • VII. Домашнє завдання

    • Записати назви деяких квітів і визначити їх вид і число. Вправа 70, С. 32 (за бажанням).





    • УРОК-ПОДОРОЖ

    • Тема. Зв'язок дієслова в реченні з іменником. Зміна дієслів за числами. Дієслова-антоніми

    • Мета: провести спостереження за координацією форм підмета і присуд­ка; формувати вміння визначати число дієслова; вчити добирати дієслова-антоніми залежно від ситуації мовлення; виховувати повагу до людей пра­ці, до природи, до своєї Батьківщини.

    • Обладнання: тема на дошці, «чарівна квіточка», карта подорожі, автобус, ребус, карточки, картина «Зима», таблиця, зразок хвилини каліграфії.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організаційна частина

    • — Сьогодні на уроці ми вирушимо в країну Граматика. По дорозі до цієї країни ми будемо робити зупинки і виконувати різні завдання. Подорожу­вати будемо на автобусі. Отже, сідайте зручно і будьте уважні. Поїхали!

    • II. Подорож Країною Граматики

    • 1. Галявина Мовознавців.

    • Три учні працюють на картках.

    • • Підкреслити підмети і присудок. Визначити, до якої частини мови на­лежить кожне слово.

    • Розкинувся наш Київ над Дніпром. Сірий ранок брови хмурить.

    • • Зробити звуко-буквений аналіз. Шумлять —...

    • Сяє —...

    • А ми перевіряємо домашнє завдання. (Взаємоперевірка виконаної впра­ви вдома.)

    • Обміняйтесь зошитами. (Учня викликати до дошки, він читає дібрані загадки.)

    • Потрібно було написати загадки, записати відгадки, дієслова підкрес­лити, усно поставити до них питання.

    • (Учень читає, вчитель переглядає, як учні виконали завдання.)

    • — Що таке дієслово? Яка роль дієслова в реченні?

    • (Учень розповідає правило, наводить приклади речення, де дієслово є присуд­ком.)

    • Наприклад: Ми любимо свою Батьківщину. Мовні жарти

    • Назвіть дієслова, поставте запитання до них і відгадайте слова.

    • ■ Без т — коли вода кипить,

    • А з т — учень на ній сидить. (Пара — парта)

    • ■ 3 к — на клумбах розквітають,

    • А без к — з дерев звисають. (Квіти — віти)

    • Яка частина мови називається дієсловом?

    • Ви добре впорались із завданням на цій галявині, поїдемо далі!

    • 2. Стежина «Всезнайок».

    • Запишіть число і класна робота. Хвилинка каліграфії.

    • Запишемо букву 3 та буквосполучення з нею.

    • Зз Зз Зз зв зв зв за за за зт зт зт

    • — Придумайте дієслова з цими буквосполученнями.

    • (Учні по черзі записують такі слова: заблищав, зацвірінькав, розтанув, роз­в'язати.)

    • Знайдіть слово, в якому звуків більше, ніж букв.

    • Складіть речення з цими словами (за картинами).

    • Запишіть речення, підкресліть підмет і присудок. (Викликати учня.) Весело заблищав на сонці білий сніжок.

    • Яким членом речення виражено дієслово в реченні? (Присудком)

    • Що називається присудком, що називається підметом?

    • Ви успішно впорались із усіма завданнями. Подорожуємо далі!

    • 3. Долина Чомусиків.
      Оголошення теми і завдань уроку.

    • Тема нашого уроку — «Зв'язок дієслова в реченні з іменником. Зміна дієслів за числами. Дієслова-антоніми».

    • Сьогодні на уроці дізнаєтесь, що дієслово в реченні найчастіше пов'язане з іменником, що дієслова змінюються за числами. Будемо визначати число дієслів, добирати дієслова-антоніми, а також знаходити в реченнях грама­тичну основу.

    • — Запишіть тему нашого уроку.

    • — Так про що ж ми будемо говорити на уроці? (Діти повторюють.) 4. Зупинка Уважних.

    • Отож, будьте уважні.

    • 1) Пояснення вчителя.

    • (Заздалегідь записати речення на дошці.) Заблищав струмок під яблунею.



    • Побачив горобчик воду, напився, скупався, зацвірінькав.

    • — Назвіть головні члени у першому реченні.

    • В якому числі вжито іменник, що є підметом? Поставте цей іменник у множині. (Струмок — струмки)

    • З яким дієсловом пов'язаний іменник струмок? То в якому ж числі знаходиться дієслово заблищав? Чому? (Означає дію одного предмета.)

    • Назвіть головні члени у другому реченні. В якому числі вжитий імен­ник, що є підметом? Поставте його у множині. (Горобчик — горобчики)

    • З якими ж дієсловами пов'язаний іменник горобчик? То в якому ж чис­лі знаходяться дієслова побачив, напився, зацвірінькав?

    • Розгляньте таблицю. (Вивісити таблицю.)

    • З якими словами в реченні позв'язані дієслова? Чи змінюються дієсло­ва за числами? В якому випадку дієслово вживається в однині? А коли вжи­вається у множині? Який висновок можете зробити?

    • (Записати в зошити.)

    • Струмок (що зробив?) заблищав. Струмки (що зробили?) заблищали.

    • Висновок. Дієслово в реченні найчастіше пов'язане з іменником.

    • Дієслова змінюються за числами. Якщо іменник, який пов'язаний із дієсловом, вживається в однині, то і дієслово вживається в однині, а якщо іменник вживається в множині, то й дієслово, пов'язане з іменником, та­кож вживається в множині.

    • — Повторіть.

    • 2) Вправа 144, С. 61.

    • (Учні розбирають вправу і записують її в зошити. Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • 5. Галявина Розумійок.

    • 1) Тут вас зустрічає «Чарівна квіточка».

    • Відірвіть пелюсточку, доповніть прислів'я, назвіть дієслова-антоніми. Поясніть, як ви розумієте прислів'я.

    • Згода будує, а незгода...

    • Праця годує, а лінь...

    • Умій сказати, умій і...

    • — Які слова називаються антонімами?

    • 2) Фізкультхвилинка.

    • Щось не хочеться сидіти — Треба трошки відпочити! Руки вгору, руки вниз, На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки І зроби чотири кроки. Вище руки підніміть І спокійно опустіть. Розведіть їх у сторони, Плесніть, діти, кілька раз. За роботу, все гаразд.

    • — Які дієслова-антоніми ми використовували, виконуючи вправу? (Під­німіть — опустіть)

    • 6. Яр Самостійності (5 хв).

    • Опрацювати вправу 145. (Учні самостійно записують вправу.)

    • Перевірити вправу.



      • (Літо на зиму робить.)

      (Коли учні працюють самостійно, вчитель переглядає завдання, які виконува­ли учні на картках, і теж оголошує оцінки.)

    • Назвіть дієслово, визначте його число,

    • Успішно подорожуючи дорогами Граматики, стежинка виводить нас на...

    • 8. Місток Творчості.

    • Напишіть твір-мініатюру, використовуючи слова країна, Україна, Батьківщина. Визначте число дієслів.

    • Ми живемо в Україні. Це моя рідна Батьківщина.

    • Я дуже люблю свою Україну

    • Ми живемо в прекрасній країні. Вона зветься Україна. Це моя рідна Батьківщина.

    • (Перевірити двох учнів. Вони читають вголос, виставити їм оцінки. Наголоси­ти на тому, що твори інших перевірятимуться після уроків.)

    • 9. Зупинка Підсумкова.

    • Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

    • Що називається дієсловом?

    • З якою частиною мови найчастіше пов'язується дієслово?

    • Коли дієслова вживаються в однині, а коли — в множині?

    • III. Домашнє завдання

    • Вправа 146. Виписати виділені дієслова, зверху записати число дієслів (однина чи множина).

    • 4 клас







    • УРОК-МАНДРІВКА У КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР Тема. Будова тексту

    • Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про текст; удосконалю­вати вміння визначати частини тексту; вчити будувати текст за даними час­тинами і власними доповненнями; поповнювати словник учнів; розвива­ти зв'язне мовлення; виховувати уважність, працьовитість, дбайливе став­лення до природи.

    • Обладнання: схема-таблиця «Текст», таблиця «Планети Сонячної си­стеми», «Космічний корабель» для подорожі.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу до уроку

    • — У Сонячній системі існує дев'ять планет. (Вивісити таблицю «Плане­ти Сонячної системи».)

    • Всі вони рухаються навколо Сонця.

    • Як називається планета, на якій ми живемо?

    • — Це єдина планета, де існує життя. А з іншими планетами Сонячної си­стеми ви познайомитесь протягом уроку, під час подорожі. Сьогодні на уро­ці вашими вірними друзями повинні стати уважність, працьовитість, кміт­ливість та взаємодопомога. А девізом нашого уроку будуть слова:

    • Щоб у космос літать, До зірок діставать, Треба добре нам усім Українську мову знать.

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Вправа 46.

    • Отже, діти, на старт, полетіли! Ось ми на планеті Марс. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • Планета Марс знаходиться далі від Сонця, ніж Земля, тому тепла і світла їй дістається менше. Вдень на Марсі можна загоряти, але до вечора різко холодає, а вночі «пече» мороз. Мешканці планети Марс просять роз­повісти, чим ви займалися вдома.

    • 1. Запитання для повторення.

    • — Які типи текстів ви вже вивчили? (Розповідь, опис, міркування)

    • До якого із цих типів належить текст домашньої вправи? (Текст-міркування)

    • Про що розмірковується в тексті? (Про найголовніше в житті)

    • То який висновок із усіх цих міркувань можна зробити? (Найголовніше в житті — праця, тому що без праці не було б ні вугілля, ні металу, ні хліба.)

    • А ще без праці не було б зошита, книжки, парку, красивого квітника, величавої затишної будови, а ще не було б письменника, лікаря, інженера, пекаря, пожежника. Якщо хочеш чогось досягти, щось мати, потрібно спо­чатку добре попрацювати.

    • А яка ваша найголовніша праця на сьогоднішній день? (Добросовісне на­вчання)

    • 2. Перевірка граматичних завдань вправи 46.

    • Як можна назвати слова говорить, твердить, каже? (Синоніми)

    • Доберіть синоніми до слова працювати. (Трудитися)

    • Які ж слова називаються синонімами? (Слова, близькі за значеннями)

    • Позначте будову слова прикордонники.

    • Яка частина слова називається закінченням? (Змінна частина слова називається закінченням. Щоб знайти закінчення, потрібно змінити слово.)

    • Що таке основа слова? (Частина слова без закінчення називається ос­новою.)

    • Доберіть слово такої ж будови, як і будова слова прикордонники. (За­мовники, переселенці)

    • Діти, мешканці планети Марс дуже задоволені вами, я також. Ви доб­ре потрудилися і тому отримуєте такі оцінки...

    • Помандруємо далі. Ось ми потрапили на незвичайну планету Юпітер. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • Це найбільша планета в Сонячній системі. Якщо Землю уявити неве­ликою горошинкою, то Юпітер — це велике яблуко. Мешканці планети ві­тають нас і пропонують хвилину каліграфії.

    • III. Каліграфічна хвилинка

    • Фф еф фон фл фи фа

    • Доберіть і запишіть слова, до яких входять буквосполучення, подані в каліграфічній хвилинці.

    • Складіть речення зі словом телефон.

    • Діти, ви добре впорались із цим завданням, і ми вирушаємо до пла­нети Сатурн. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • Вона оточена кільцями величезних розмірів, які так і називаються — кільця Сатурна. Сонячні промені гріють цю планету у 100 разів слабше, ніж Землю, і холоднеча там утричі сильніша, ніж у нас найстуденішою зимою.

    • Мешканці планети вітають нас і запрошують зігрітися. (Проводиться фізкультхвилинка під музичний супровід.)

    • Ми добре відпочили, зігрілися і тепер наш корабель вирушає до пла­нети Уран. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • IV. Мотивація навчальної діяльності

    • Мешканці планети Уран запитують вас, як називають розмову, яка ве­деться по телефону? (Діалог)

    • А до якого типу тексту можна прирівняти текст телеграми, навіть дуже короткий? (Текст -розповідь, тому що телеграма найчастіше має ха­рактер повідомлення.)

    • Отже, сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати текст. А саме, будо­ву тексту. Це дуже важливо знати і використовувати свої знання, щоб мов­лення було послідовним та логічним.

    • V. Робота на вивченням нового матеріалу

    • 1. — Діти, наш корабель наближається до планети Нептун. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • Щоб потрапити на планету, згадайте, з яких частин складається текст? (Вивісити схему-таблицю.)

    • Розгляньте схему-таблицю і згадайте все про текст.


    • Зачин

    • Називає тему висловлювання

    • Текст

    • Основна частина

    • Розкриває думку, завершує текст



    • Кінцівка

    • Завершує текст, підводить до висновку

    • Що з того ?Для чого ?



    • Згадавши все про будову тексту, ми завітаємо до планети Плутон. (При­кріпити зображення космічного корабля.)

    • 2. — Повторіть про будову тексту (за матеріалами вправи 47).

    • 1) Читання тексту, словникова робота.

    • Повітка — господарське приміщення для утримання домашніх тварин, або зберігання господарського майна.

    1. Добирання заголовка; визначення частин тексту.

    2. Стислий переказ основної частини. (Мотивуючи, виставити оцінки.)

    • Діти, ви добре попрацювали, тому наш корабель потрапив на плане­ту Меркурій. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • Виконайте завдання.

    • 3. Творчий диктант (за матеріалами вправи 48).

    1. Пригадування назви казки, її зачину і кінцівки.

    2. Диктант тексту вправи з творчим продовженням останнього речення вправи.

    3. Фронтальна перевірка творчого завдання диктанту. (Мотивуючи, виста­вити оцінки.)

    • І знову ви, діти, добре впорались із цим завданням, тому наша подо­рож продовжується. Нас радо зустрічає планета Венера. (Прикріпити зобра­ження космічного корабля.)

    • Ось ваше завдання. 4. Творча вправа (за матеріалами вправи 49).

    • За даним зачином і кінцівкою складіть та запишіть основну частину. (2—3 учні усно складають основну частину, а потім самостійно учні класу за­писують основну частину в зошити.)

    • Перевіримо, як ви впорались із завданням. (2—3 учні зачитують свої варіанти основної частини. Виставити оцінки, мотивуючи.)

    • Діти, наша подорож наближається до кінця. Ось ми знову на нашій планеті Земля. (Прикріпити зображення космічного корабля.)

    • VI. Підсумок уроку

    • Підсумуємо, з якими планетами Сонячної системи ми ознайомили­ся? Скільки їх?

    • Згадайте, які завдання ви виконували на кожній планеті?

    • З яких частин складається текст?

    • Чи можете ви здогадатись, прочитавши частину тексту, що це зачин, основна частина чи кінцівка?

    • Як? (Ще раз звертаємося до схеми таблиці.)

    • VII. Домашнє завдання з інструктажем.

    • Вправа 50.

    • Діти, ви обов'язково виростите і дістанетесь до зірок, бо добре знає­те українську мову.





    • УРОК-ПОДОРОЖ ВЕСЕЛКОЮ Тема. Однорідні члени речення

    • Мета: удосконалювати знання про структуру речення; вчити визначати однорідні члени речення і складати речення з однорідними членами; вихо­вувати бажання вивчати звичаї нашого народу.

    • Обладнання: таблиця «Однорідні члени речення», схеми речення.



    • ХІД УРОКУ

    • І. Організація класу до уроку

    • На уроці рідну мову Зараз будемо вивчати. Отже, будьте всі уважні, Щоб її нам краще знати.

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Діти, ви добре знаєте, що людина живе на Землі для того, щоб зали­шити про себе добру пам'ять. Отже, яку корисну справу ви зробили вчора, прочитайте про це у своїх реченнях. (Діти читають речення.)

    • Молодці, ви виростете справжніми людьми і залишите гарний слід на Землі. (Виставити оцінки.)

    • III. Мотивація навчальної діяльності учнів

    • 1. Загадка про веселку.

    • Різнобарвне коромисло через річку повисло. (Веселка)

    • Доберіть синонім до слова веселка. (Райдуга)

    • 2. Хвилина каліграфії.

    • Ввв веселка Рр райдуга

    • — Скільки кольорів у веселки? Придумайте речення.

    • У веселки сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакит­ний, синій, фіолетовий. (Учень записує речення на дошці, а діти — в зошиті. Учитель повідомляє, де потрібно розставляти розділові знаки.)

    • Діти, на які питання відповідають слова, що перелічуються?

    • Ці слова вимовляються з перелічувальною інтонацією, між ними ставляться коми. Слова червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий — це однорідні члени речення, з якими ми і познайоми­мося сьогодні на уроці.

    • Діти, якщо ви будете уважними, кмітливими, працьовитими, розум­ними, то сьогодні у нашому класі з'явиться веселка.

    • IV. Сприймання та усвідомлення учнями нових знань

    • На дошці записані речення. Із вирію повернулися птахи. Із вирію повернулися шпаки, лелеки,

    • жайворонки, ластівки.



    • Діти на уроці вчаться. Діти на уроці читають, пишуть, слухають,

    • думають, спостерігають.



    • — Знайдіть головні члени в реченнях. Порівняйте речення.

    • — Речення другого стовпчика більш точно і конкретно передають зміст. Це речення з однорідними членами.

    • Поставте питання до однорідних членів речення, тобто до слів шпаки, лелеки, жайворонки, ластівки.

    • А якого слова стосуються ці однорідні члени речення: шпаки, лелеки, жайворонки, ластівки?

    • Поставте питання до однорідних членів речення: читають, пишуть, слухають, думають, спостерігають.

    • А якого слова стосуються ці однорідні члени речення?

    • Отже, який висновок можна зробити? (Вивісити таблицю «Однорідні члени речення».)



    • Підмети

      Другорядні члени речення

    • Однорідними бувають: підмети, присудки і другорядні члени речення.

    • Висновок перевіримо в підручнику (С. 38), прочитавши правило. (Діти читають правило самостійно, потім читають вголос, перевіряють правило один в одного, а потім один учень розповідає правило, дивлячись на таблицю.)

    • V. Фізкультхвилинка

    • VI. Осмислення нових знань

    • 1. Вправа 76 (усно).

    • — Прочитайте речення, встановіть, з якими словами в реченні пов'язані слова, що перелічуються. На які питання вони відповідають? Які це члени речення?

    • — Які члени речення називаються однорідними? (Повторити правила, активним учням виставити оцінки.)

    • 2. Вправа 77. Вибіркове списування.
      (Вправу учні записують на дошці.)

    1. Бесіда за змістом вправи 77.

    2. Інформація учнів про народні традиції українців.

    3. Виписування однорідних членів речення разом зі словами, від яких вони залежать.

    • Берег (який?) укритий, пологий. Хлопців (яких?) веселих, збуджених.

    • 3. Творча робота.

    • — Замініть речення так, щоб вони точніше передавали зміст, тобто, зробіть так, щоб ці речення були з однорідними членами.

    • Діти розважалися.

    • Учні біля школи посадили квіти.

    • (Діти грали, танцювали, співали.

    • Учні біля школи посадили жоржини, гвоздики, чорнобривці, маки.) (Роботу перевірити, учням виставити оцінки, мотивуючи.)

    • VII. Узагальнення знань

    • Які члени речення називаються однорідними?

    • Складіть речення з однорідними членами за схемами.



    1. Хто? хто? що роблять? (Саша і Маша читають.)

    1. Що? що робить? що робить? (Ліс шумить, гуде.)

    • VIII. Підсумок уроку

    • Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

    • Які члени речення називаються однорідними?

    • Які члени речення можуть бути однорідними? (Підмети, присудки, другорядні члени речення)
  • 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13




    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка