Українська


Тема. Самостійні частини мови. Узагальнення



Сторінка9/13
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.67 Mb.
#65140
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Самостійні частини мови. Узагальнення

  • Мета: узагальнити знання про іменник, прикметник, дієслово; розвива­ти вміння відрізняти частини мови за їх лексичним і граматичним значен­ням; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до навчання; викликати бажання і далі працювати над вивченням частин мови.

  • Обладнання: гонг, картки з назвами частин мови, програвач, платівки із за­писами веселої музики для фізкультурних та музичних пауз, таблиця-словник, ребуси.



  • ХІД УРОКУ

  • І. Оголошення теми та мети уроку

  • Сьогодні в нас аукціон — Підіб'є підсумки він. Тоді, хто більше, краще знає, Нагороду отримає.

  • (На дошці табличка-надпис, де пояснюється слово аукціон.)

  • Аукціон — це публічний розпродаж, на якому покупцем стає той, хто за­пропонує найвищу ціну

  • — Сьогодні на аукціоні — незвичайний товар! На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Цей «товар» ви можете «купи­ти», продемонструвавши свої знання. Отже, аукціон починається!

  • II. Узагальнення знань про іменник

  • 1. — Першим на аукціоні виставлений... Відгадайте!

  • Книжка, дошка, кабінет,

  • Печиво, повидло, мед,

  • Чоботи, штани, кашкет,

  • Мотоцикл, велосипед —

  • Знайте, діти, наперед:

  • Кожен з них — це є предмет.

  • Тож хто це і що це — уже не секрет.

  • Ім'я своє і назву поверне предмет.

  • Що це? — Вареник.

  • Хто це? — Письменник.

  • Поверне предметам їх назви — Іменник!

  • — Що ви можете розповісти про цю частину мови? (Діти розпові­дають.)

    • Слова, що відповідають на питання хто ? що? і є назвами предметів, на­зиваються іменниками.

    • Іменники, що є назвами істот (людей і тварин), відповідають на питан­ня хто І9

    • Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання що ?

    • Власні іменники пишуться з великої букви.

    • Загальні іменники пишуться з малої букви.

    • — Хто більше?

    • Іменники бувають чоловічого, жіночого і середнього роду.

    • Іменники, до яких можна підставити слова мій, він, — чоловічого роду.

    • Іменники, до яких можна, підставити слова моя, вона, — жіночого роду.

    • Іменники, до яких можна підставити слава моє, воно, — середнього роду.

    • Іменник мають два числа: однину і множину

    • Іменники, що означають один предмет, знаходяться в однині.

    • Іменники, до означають два і більше предметів, знаходяться у мно­жині.

    • Іменники змінюються за питаннями.

    • Іменник у реченні може бути підметом і другорядним членом речення.

    • Іменники, які відповідають на питання хто ? або що ? в реченні, — під­мети.

    • Іменники, які відповідають на інші питання, — другорядні члени ре­чення.

    • Іменник дуже таємничий — він лише називає себе (говорить «ім'я» своє), а все інше (який він? що має робити?) тримає в секреті. Живе за прави­лом: «Не хвали сам себе, хай тебе інші похвалять». І тими «іншими» є всі частини мови, крім нього самого, звичайно.

    • — Хто більше? «Товар» проданий!

    • Власником «товару» — картинки з написаною назвою частини мови — стає учень, який виступив останнім.

    • 2. Вправи.

    • 1) Записати слова, які ви бачите на дошці, і визначити рід іменників.
      (Запитати одного учня і виставити оцінку за правильність виконання.)

    • Узлісся, галявина, майданчик, гойдалка, рюкзак, похід.

    • 2) Вибірковий диктант.

    • СВЯТО ЛІСУ

    • Що ми саджаємо, саджаючи ліс? Крила, щоб в небо літак нас поніс; Парту і зошит, і ручку й пенал, Книжку, лінійку, газету, журнал. Що ми саджаємо, саджаючи ліс? Пущу, де жив би і заєць, і лис, Пущу, де в білки малята в дуплі Й дятли вистукують дріб на гіллі.

    • — Запишіть іменники (окремо в однині і множині), ставте їх у форму на­зивного відмінка.

    • (Після виконання перевірити і виставляли оцінки двом учням.)

    • 3. Музична пауза.

    • III. Узагальнення знань про прикметник

    • — На аукціоні — прикметник.

    • Ходжу я по базару, Шукаю собі пару. Хто ж мені допоможе? Я ж без пари не можу.

    • 1. Пропоную вам ребуси-іменники. Доберіть до цих іменників відповідні прикметники.

    • (Діти розгадують ребуси і добирають прикметники, активним виставити оцінки.)

    • — Аукціон триває, наступний «товар» — прикметник. Що ви можете роз­повісти про прикметник?

    • 2. Діти розповідають про частину мови — прикметник,

    • Слова, які відповідають на питання який?яка?яке?які? і вказують на ознаку предметів, називаються прикметниками.

    • Прикметники в реченні пов'язані з іменниками, питання ставимо від іменника до прикметника. Наприклад: огірок (який?) зелений.

    • Прикметник завжди узгоджується з іменником у числі. Зелений дуб — зе­лені дуби.

    • У множині всі прикметники мають закінчення -/.

    • — Хто більше?

    • • В однині прикметники змінюються за родами. Прикметники чолові-
      чого роду мають закінчення -ий, -їй (дерев'яний стіл, вечірній час), жі-
      ночого роду а, -я (дерев'яна шафа, вечірня зоря), середнього роду —

    • -е, -є (дерев'янеліжко, вечірнє небо).

    • • У множині прикметники за родами не змінюються. Для всіх родів вони мають однакове закінчення

    • ПРИКМЕТНИК

    • Прикметник — це частина мови, Без неї нам не обійтись. Ти вслухайся у слово пречудове, Йому, як другові, всміхнись. Земля — ласкава, люба, рідна, А сонце — щире, золоте, А небо — лагідне й блакитне, Життя — прекрасне, дороге. А очі в мами — добрі, ніжні, А голос — чистий і дзвінкий, А руки — теплі і надійні, А погляд — сонячний, ясний. Квітки у полі — білі, сині, Червоні, жовті, голубі, Хмарки у небі — бистрокрилі, Весняні, літні, зимові. Усі ознаки називає Прикметник як частина мови, І жодної не обминають Слова ці, справді, пречудові.

    • (Л. Лужецька)

    • — Хто більше? «Товар» проданий!

    • IV. Фізкультхвилинка

    • Гра «Фея бадьорого настрою»

    • Під звучання бадьорої, ритмічної музики до учнів підходить дитина з «чарівною паличкою». Це — Фея бадьорого настрою.

    • В цей ранковий добрий час Музика прийшла до нас. В нас енергію вселяє, І на працю надихає.

    • Фея проходить повз ряди, доторкуючись до плеча тих, хто цього по­требує.

    • Подивилися на мене, Посміхнулися усі. Хто готовий до роботи? Хто бадьорий?... Молодці!

    • У. Узагальнення про дієслово

    • 1. — Аукціон триває. Хто більше знає про дієслово?
      Відповіді учнів.

    • Слова, що відповідають на питання що робить ? що зробить ? що роблять ? що зроблять ? що будуть робити ? і означають дію предмета, називаються дієсловами.

    • Дієслова змінюються за часами, мають три часи: теперішній, минулий, майбутній. Наприклад: летить, летів, летітиме. Дієслова теперішнього часу відповідають на питання що робить? що роблять? Минулого — що робив ? що зробив ? Майбутнього — що буде робити ? що робитиме ? що зро­бить?

    • Дієслова минулого часу, які означають дію одного предмета, змінюють­ся за родами.

    • Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити? що зробити?

    • Дієслова в неозначеній формі закінчуються на -ти або -тися, -тись, рід­ше на -ть, -ться. Наприклад: вчити, вчитися, вчитись.

    • Не пишеться з дієсловами окремо: не зазнаватися, не хвалитися. — Відповідей більше немає? «Товар» проданий!

    • 2. Вправа (записана на переносній дошці).

    • Потрібно відгадати загадки, а також із речень-загадок виписати дієсло­ва та визначити час дієслів.

    • • Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід) ■ Сніг на полях,

    • Лід на річках, Хуга гуляє.

    • Коли це буває? (Взимку)

    • • Стоїть старий дуб,

    • На ньому дванадцять гілляк,

    • На кожній гілляці — по чотири гнізда,

    • А в кожному гнізді — по семеро яєць. (Рік, місяць, тиждень)

    • Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)

    • Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)

    • Не стукне, не грюкне, а у вікно ввійде. (Ранок)

    • VI. Підсумки аукціону

    • (Учням, які «викупили» «товар», вручаються подарунки — вироби. Виставити оцінки, мотивуючи.)

    • VII. Завдання-змагання

    • Хто запише протягом хвилини найбільше слів та визначить, до якої час­тини мови вони належать?

    • — Які ще частини мови ви знаєте?

    • VIII. Підсумок уроку

    • Що найбільше вам сподобалось на уроці?

    • Яку частину мови ви знаєте найкраще?

    • IX. Домашнє завдання

    • — Повторити про ту частину мови, яку знаєте слабше. УРОК-КАЗКА

    • Тема. Відмінювання іменників

    • Мета: ознайомити учнів із поняттям відмінювання, із системою відмін­ків іменників, із відмінюванням як зміною форми слова; виробляти вмін­ня визначати відмінки іменників у контексті; розвивати мовлення і збага­чувати словниковий запас учнів; виховувати працьовитість, увагу, спосте­режливість.

    • Обладнання: ілюстрації казкових героїв — Відмінків, таблиця відміню­вання іменників.



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу до уроку

    • Пролунав дзвінок, Почався урок. Працюватимем старанно, Щоб почути у кінці, Що у нашім 4 класі Діти — просто молодці!

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • — Прочитайте складені речення.

    • — Іменник орел розберіть як частину мови. Завдання виконуйте усно за зразком до вправи 106, С. 52.

    • (Виставити оцінки, мотивуючи.)

    • III. Оголошення теми й мети уроку

    • Діти, чи знаєте ви, які відмінки є в українській мові?

    • А що означає кожен із них?

    • Отже, сьогодні ми ознайомимося з відмінками, навчимося визначати відмінки іменників, ставлячи до них два питання. А для цього ви повинні бути уважними і спостережливими.

    • IV. Вивчення нового матеріалу

    • — Розповім я вам казку.

    • (Під час розповіді виставити малюнки братів-Відмінків, в яких на голові — пов'язка з назвою відмінка, а на грудях — запитання.)



    • ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ

    • У славному царстві Частин мови, у графстві Іменника служили брати Відмінки. їх було сім: Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Оруд­ний, Місцевий, Кличний.

    • Повторіть за мною сім відмінків. (Діти повторюють.)

    • Називний відмінок відповідав за назву предметів і ставився до всіх пі­дозріло. Він весь час запитував: «Хто?Що?»

    • (Виставити малюнок.)

    • — Родовий завжди стояв на варті і допитувався: «Кого, чого немає в царстві?»

    • (Виставити малюнок.)

    • — Давальний розподіляв їжу між мешканцями, і весь час чувся його го­лос: «Кому, чому, скільки чого дати?»

    • (Виставити малюнок.)

    • — А Знахідного завжди гукали на допомогу, коли потрібно було знайти що-небудь у царстві. Він завжди запитував: «Кого, що треба знайти?» І за­вжди біг на допомогу.

    • (Виставити малюнок.)

    • — Орудний керував військом. Він трішки недочував і перепитував: «Ким, чим, питаєте, керую?»

    • (Виставити малюнок.)

    • — Місцевий відав транспортом. Він завжди знав, на кому?на чому?пе­ревозять вантажі у царстві.

    • (Виставити малюнок.)

    • — А Кличний прислужував тоді, коли потрібно було когось погукати до його величності Іменника. Питань він ніяких не ставив. Він одразу кли­кав, кого треба.

    • (Виставити малюнок.)

    • Погляньте на братів-Відмінків. Назвіть їх. На які питання вони від­повідають? А який відмінок не відповідає на питання?

    • Скільки відмінків мають іменники?

    • Те, про що ви дізналися, перевіримо, прочитавши правило (С. 54). (Діти читають правило самостійно, потім один учень — вголос, потім учні один одному розповідають правило.)

    • Щоб краще запам'ятати вивчене, розглянемо таблицю. (Вивісити таблицю, вправа 110, С. 54.)

    • Назвіть відмінки.

    • Як скорочено позначаються відмінки? Подивіться і запам'ятайте.

    • На які питання відповідає кожен відмінок?

    • Подивіться і прочитайте приклади відмінювання іменників.

    • Пограймо в гру «Однина-множина».

    • Я буду відмінювати в однині, а ви, діти, — в множині. Наприклад, учитель говорить: «Називний відмінок (хто?) моряк». Діти відповідають: «Називний відмінок (хто?) моряки».

    • — Таким же чином провідміняти слово вечір. (Учитель. «Н. в. (що?) вечір». Діти. «Н. в. (що?) вечори».) (Учитель. «Р. в. (чого?) вечора». Діти. «Р. в. (чого?) вечорів».)

    • — Діти, зверніть увагу на питання, які ми ставили в Н. в. і в 3. в., коли відмінювали слово вечір. Питання однакові, а закінчення — різні.

    • V. Фізкультхвилинка

    • VI. Узагальнення знань

    • 1. Каліграфічна хвилинка.

    • Як скорочено позначаються відмінки? Скільки їх?

    • Каліграфічно запишемо великі букви.



    • Запам'ятайте! Форма називного відмінка однини є початковою фор­мою іменника.

    • То яка форма іменника є початковою?

    • 2. Письмове завдання.

    • Складіть три речення зі словом вечір, використовуючи його в різних відмінках. (Надходив вечір. (Н. в.) З ранку до вечора (Р. в.) на полі працювали трактористи. Діти чекали вечора (3. в.), щоб послухати казку.)

    • Запишіть речення в зошити і визначте відмінок, ставлячи питання.

    • (Викликати трьох учнів до дошки. Вони записують речення, визначають від­мінок.)

    1. Поетична хвилинка (закріплення назв і закінчень відмінків). За матеріалами вправи 111

    1. Вибіркове переписування. Вправа 108



    1. Читання тексту вправи, висловлювання вражень від прочитаного.

    2. Виписування словосполучень із виділеними словами за зразком. Приголубити (що?) сніжинку (3. в.) тощо.

    • (Учні працюють біля дошки, за таблицею визначають відмінок іменників. Ак­тивним учням виставити оцінки.)

    • 5. Самостійна робота.

    • Гра «Вчимось редагувати» (за матеріалами вправи 112) Діти записують текст, виправивши помилки, визначають відмінок тих слів, які поставили в потрібну форму.

    • Завдання перевірити, учням виставити оцінки.

    • VII. Домашнє завдання

    • Вправа 113, правило (С. 54). (Пояснення виконання.)

    • VIII. Підсумок уроку

    • Гра «Подовжте речення»

    • Змінювання закінчень іменників за питаннями називається... (відмі­нюванням).

    • Всього відмінків... (сім).

    • Щоб визначити відмінок іменника, потрібно... (поставити запитання).

    • Початковою формою іменника є... (форма називного відмінка однини).

    • Діти, ви добре працювали на уроці, ви просто молодці!





    • УРОК-КАЗКА

    • Тема. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини

    • Мета: поглиблювати знання учнів про орудний відмінок іменників; формувати вміння і навички застосування правил для пояснення правопи­су закінчень іменників чоловічого роду; розвивати пізнавальну самостій­ність учнів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов та по­вагу до рідної мови.

    • Обладнання: сигнальні картки, індивідуальні картки, казковий герой Не­знайко, малюнок дівчинки Оленки.

    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Вправа 152, С. 75.

    • III. Перевірка знань, здобутих на попередньому уроці

    • Гра «На бабусиному городі та в саду».

    • Назвіть іменники жіночого роду з основою на м'який приголосний, що позначають рослини, які ростуть у саду та на городі. Запишіть ці іменники в орудному відмінку однини, назвіть закінчення. (Картоплею, цибулею, ква­солею, пшеницею, динею, вишнею, яблунею)

    • Що ви можете сказати про правопис іменників жіночого роду в оруд­ному відмінку? Наведіть приклади.

    • (Учні роблять висновок про правопис іменників жіночого роду в орудному від­мінку, наводять приклади.)

    • III. Актуалізація опорних знань

    • — Діти, послухайте вірш Валентина Бичка. Нехай він налаштує вас на гарну і плідну роботу на уроці, пройме любов'ю та повагою до рідної мови, рідного слова.

    • (Вправа 158. Діти називають іменники чоловічого роду в орудному відмінку од­нини.)

    • — Від чого ж залежить закінчення іменників чоловічого роду в орудно­му відмінку однини? Саме це ми дослідимо за підручником. (Робота з таб­лицею вправи 153. Таку ж таблицю вивісити на дошці.)

    • IV. Повідомлення теми та завдань уроку

    • — Отже, діти, сьогодні на уроці ми знову будемо говорити про орудний відмінок, але іменники будуть чоловічого роду. Ми дізнаємось про особ­ливості написання їхніх закінчень.

    • V. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу

    • Спостереження за мовним матеріалом. Вправа 153, С. 76.

    • Розгляньте таблицю. Визначте, в яких відмінках стоять іменники. Якого вони роду?

    • Від чого залежить закінчення іменника в орудному відмінку?

    • Продовжте правило (С. 76 підручника).

    • Чи не нагадує вам виведене правило висновок попереднього уроку?

    • VI. Закріплення та осмислення нових знань

    • 1. Робота з підручником.
      Вправа 154, С. 76.

    • Прочитайте вірш. Визначте його головну думку.

    • Випишіть іменники чоловічого роду, що знаходяться в орудному від­мінку, виділіть їхні закінчення та поясніть, чому вони саме такі.

    • (Викликаним учням виставити оцінки.)

    • 2. Самостійна робота (диференційовано).

    • Група учнів (4—5 чол.) виконують вправу 157. Решта учнів класу записує текст попередньої вправи 156, уникаючи помилок. (Завдання перевірити, учням виставити оцінки.)

    • А ось завітала до нас дівчинка Оленка. (Вивісити малюнок.)

    • Кмітлива дівчинка Оленка склала текст, пов'язавши ці слова (вправи 157) між собою за змістом. Ось що в неї вийшло.

    • (Текст — на дошці.)

    • Йшли ми з другом стежкою, вкритою споришем. Під кущем по­бачили зайчика. Ми причаїлися за широким дубом і спостерігали за красенем-оленем.

    • — Назвіть іменники чоловічого роду в орудному відмінку, які викорис­тала дівчинка Оленка.

    • Спостереження за мовним матеріалом.

    • Зауважте, що деякі іменники в орудному відмінку вживаються зі сло­вами з, під, за. Як називаються ці слова? (Прийменники)

    • Прочитайте правило (С. 78). Запам'ятайте його.

    • VII. Узагальнення та систематизація знань

    • 1. Дидактична гра «Хто не помилився жодного разу?»

    • (Учням дати картки, вони повинні написати до поданого слова в називному від­мінку слово в орудному відмінку.)

    • Н. в.

    • учень

    • плащ

    • село водій

    • ДОЩ

    • О. в.

    • Н. в. меч ковш серце молодець камінь

    • О. в.

    • Запишіть подані іменники в орудному відмінку

    • Обміняйтеся картками з сусідами по парті. (Викликати учня для пе­ревірки роботи.)

    • Зачитайте слова, називаючи закінчення. (Визначення переможців.)

    • 2. Гра «Допоможіть Незнайкові».

    • Діти, Незнайко написав речення, але припустився помилки. Допо­можіть йому виправити помилки в деяких словах.

    • (Текст — на дошці.)

    • А сьогодні всі дерева вкрилися інейом. Він є сторожом країни зими. Мо­гутній дуб застиг у мовчанні, вражений цією незвичайною тишою. Ще не­давно палав осіною пожежою ліс. Пропливали ключом у синьому небі жу­равлі. Осінь сипала на, землю дощом. Ліс спить чарівним сном.

    • — Що не так?

    • (Діти називають слова з помилками, учитель підкреслює їх, але не виправляє. Учні зазначають помилки у розташуванні речень у тексті.)

    • — Молодці, ви уважні та пильні!

    • 3. Гра-змагання.

    • Вказівка до вправи 155. Розподілити на дві групи-команди і влаштува­ти змагання між собою, добираючи приклади до правил, що пояснюють правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини. Сигналом для відповідей можуть бути записані на картках закінчення -ом, -ем, -єм, які по черзі показують капітани команд. Команда, яка припусти­лася менше помилок, визнається переможницею.

    • VIII. Підсумок уроку

    • — Відгадайте загадки, відгадку поставте в орудному відмінку і підніміть картку-закінчення -ом, -ем, -єм.

    • Влітку любить полювати, А зимою в лігві спати, Як зачує він весну, Прокидається від сну. (Ведмідь)

    • Тоненьке, вузеньке, По землі в'ється,

    • Як батіг довге, але не б'ється.

    • Людини боїться, молоко вживає,

    • У лісі їх багато, мабуть кожен знає. (Вуж)

    • • Сам вечірньої години Заховався в кущ калини Та на дудочку одну

    • Грає пісню чарівну. (Соловей)

    • • Щоб жили у мирі скло, Пластмаса, шкіра, Целофан, хутро й бетон, Пінопласт, папір, картон, Всіх здружу я, крім людей. Зрозуміли, хто я?.. (Клей)

    • Сформулюйте правило, яке ми вивели на сьогоднішньому уроці. На­ведіть приклади.

    • — Що вивчили і запам'ятали на уроці?

    • IX. Домашнє завдання

    1. Повторіть вивчені правила.

    1. Вправа 159, С. 78. (Пояснення виконання.)





    • УРОК-КАЗКА

    • Тема. Правопис закінчень іменників жіночого роду в орудному відмінку однини

    • Мета: познайомити учнів із правописом закінчень іменників жіночого роду в орудному відмінку; закріпити знання учнів про написання вивчених граматичних форм; розвивати спостережливість учнів, інтерес до вивчення мови; виховувати почуття любові до рідної землі, старанність у навчанні.

    • Обладнання: картки із завданням для груп дітей, малюнки казкових героїв.

    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу

    • Я всміхнуся сонечку:

    • Здрастуй, золоте! Я всміхнуся квіточці:

    • Хай вона цвіте!

    • Я всміхнуся дощику:

    • — Лийся, мов з відра! Друзям усміхнуся, Зичу їм добра!

    • (М. Познанська)

    • — Отже, діти, щоб добре засвоїти урок, посміхніться один одному.

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Вправа 147.

    • III. Перевірка знань, здобутих на попередньому уроці (диференційовано)

    • (Група дітей (4—5 учнів) працює над завданням підвищеної складності.)

    • — Пригадайте тему попереднього уроку. Підготуйте словниковий дик­тант для класу. Наведіть приклади 10 іменників з основою на м'який при­голосний, [ж], [ч], [ш] та твердий приголосний. Запишіть ці іменники у ро­довому відмінку однини.

    • (Решта дітей класу виконує наступне завдання.)

    • — Перепишіть, вставляючи пропущені закінчення іменників. Визнач­те відмінок іменників.

    • (Завдання записане на дошці.)

    • Бачити в калюж... зорі. Людина без Вітчизн... — як соловей без пісн....

    • (Словниковий диктант читає вчитель на матеріалі, дібраному групою учнів. Учні записують подані слова у родовому відмінку однини. Діти, які складали словнико­вий диктант, індивідуально працюють над наступним завданням, тобто складають речення з кількома словами зі словникового диктанту.)

    • Перевіримо виконану роботу.

    • Про кого кажуть, що він «бачить у калюжі зорі»?

    • Поясніть зміст прислів'я: «Людина без Вітчизни — як соловей без пісні».

    • Доберіть синоніми до слова Вітчизна, поясніть орфограму.

    • В якому випадку ми вимовляємо слово батьківщина з наголосом на першому складі і пишемо з малої букви? (Коли йдеться про місце народжен­ня. Похідний від цього іменника прикметник має тільки один наголос — на пер­шому складі: батьківська хата.)

    • IV. Повідомлення теми та завдань уроку

    • — Сьогодні ми продовжимо розмову про іменники жіночого роду і дізнає­мось про правопис закінчень в орудному відмінку.

    • V. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу

    • 1. Спостереження за мовним матеріалом.
      Вправа 148, С. 74.

    • Розгляньте іменники, що записані парами.

    • В яких відмінках вони стоять?

    • Які закінчення мають іменники в називному відмінку?

    • Які закінчення в іменників в орудному відмінку?

    • Пригадайте з попереднього уроку, що впливає на закінчення імен­ника?

    • Спробуйте зробити висновок про написання закінчень іменників жі­ночого роду на (-я) в орудному відмінку однини.

    • Звірте свій висновок із правилом.

    • 2. Читання правила (С. 74 підручника).

    • VI. Закріплення та осмислення нових знань

    • 1. Робота з підручником. Вправа 149, С. 74.

    • — Прочитайте текст, доберіть заголовок. Чи пов'язані речення в тексті? Як саме? Поставте слова, що написані в дужках, в орудному відмінку. Пояс­ніть написання закінчень. Зробіть звуко-буквений аналіз слова лінія.

    • (Після виконання завдань, вправу перевірити.) Самостійна робота.

    • Виконати вправу за вибором: вправа 150, С. 75 або вправа 151, С. 75.

    • (Після виконання вправи перевірити, викликаним учням виставити оцінки, мотивуючи.)

    • VII. Узагальнення та систематизація знань

    • 1. Робота у групах.

    • — Улюблені герої казок — Івасик-Телесик, Котигорошко та Крутивус — вирішили позмагатися в орфографії.

    • (Вивісити малюнки казкових героїв.)

    • — Утворити групи і перевірити, хто з казкових героїв переміг.

    • (Діти отримують картки з іменем казкового героя та формують за цим принци­пом три групи.)

    • 1 група

    • Івасик-Телесик

    • 2 група

    • Котигорошко

    • З група

    • Крутивус

    • лисицею

    • душею

    • вулицею

    • під вербою

    • під грушою

    • під черешнею

    • свіжою їжею

    • гарячею кашею

    • цілю ще ю водою



    • Порадьтеся у групах та виправте помилки, якщо вони є. Представни­ки груп нехай звітують про виконану роботу.

    • Чому ви гадаєте, що слова гарячею і цілющею написані неправильно? Адже у них основа закінчується на щ, ч. (Прикметника це правило не сто­сується.)

    • 2. Тестування.

    • Запишіть номер завдання, виконаного правильно. (Завдання дати кожному на картках.)

    1. Сиділи під яблунею, під вишнею, під грушею.

    2. Йшли стежкою, межою, вулицею.

    3. Насолоджувались тишею, їжею, мелодією.

    4. Жити надією, мрійою.

    • VIII. Підсумок уроку

    • Пригадайте, що ви дізналися нового про іменники жіночого роду?

    • Чого навчилися на попередніх уроках?

    • (Учитель говорить початок правила, діти закінчують і наводять приклади.)

    • IX. Домашнє завдання

    1. Вивчіть правило (С. 74 підручника).

    1. Вправа 152, С. 75. (Пояснення виконання?)





    • УРОК-КАЗКА

    • Тема. Зв'язок прикметників з іменниками в реченні. Вправи на визначення роду й числа прикметників

    • Мета: розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв'язок прикметників з іменниками; вчити розпізнавати рід і число прикметників; розвивати вміння будувати зв'язні розповіді на граматичні теми; виховува­ти любов до рідного краю.

    • Обладнання: таблиця «Прикметник-боягуз».



    • ХІД УРОКУ

    • I. Організація класу до уроку

    • II. Перевірка домашнього завдання

    • Вправа 213.

    • Прочитайте прикметники і пов'язані з ними іменники. Визначте чис­ло прикметників, а в однині — рід.

    • Визначте число та рід іменника, який пов'язаний із прикметником.

    • Який висновок ви можете зробити? (Прикметник знаходиться у тому числі іроді, що й іменник.)

    • III. Оголошення теми й мети уроку

    • — Отже, на сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над при­кметником, будемо визначати рід і число прикметників.

    • IV. Вивчення нового матеріалу

    • Творчий диктант.

    • Я буду диктувати іменники, а ви будете записувати їх разом із прик­метниками, які доберете самі.

    • (ч., одн., Н.) — Пілот (відважний);

    • (мн., Н.) — пісні (веселі);

    • (с, одн., Р.) — неба (синього);

    • (ч., одн., Д.) — товаришу (надійному);

    • (ж., одн., О.) — квіткою (красивою);

    • (ж., одн., 3.) — матусю (ніжну.)

    • Визначте рід, число й відмінок іменника. (Перевірити правильність виконання, виставити оцінки.)

    • Іменник може жити сам по собі, а от прикметник — боягуз. Він ви­ходить на прогулянку лише з іменником, міцно тримаючись за три мотуз­ки — рід, число, відмінок. Ось він. (Показати таблицю, де хлопчик-Іменник веде на прогулянку за три мотузки хлопчика-Прикметника.)



    • Прикметник- боягуз

    • Тому прикметник завжди стоїть у тому числі, роді й відмінку, що й іменник, з яким він пов'язаний.

    • Погляньте, іменник пілот має чоловічий рід, число — однина, Н. в., то і прикметник відважний стоїть у тому ж числі, роді і відмінку, тобто чо­ловічий рід, число — однина, Н. в.

    • Скажіть, який рід, число, відмінок прикметників синього, ніжну!

    • Який висновок ви зробите? (Рід, число і відмінок прикметника можна визначити за іменником, пов'язаним із цим прикметником.)

    • V. Тренувальні вправи

    • 1. Робота над загадками. Вправа 214.

    1. Відгадування загадок.

    2. Визначення числа та роду прикметників.

    • 3) Переписування учнями загадок, надписування скорочено над кожним прикметником його числа і роду.

    1. Фізкультхвилинка.

    2. Вибірковий диктант (за варіантами).

    • I варіант — записати прикметники чоловічого роду і визначити закін­чення.

    • II варіант — записати прикметники жіночого роду і визначити закін-
      чення.

    • /7/ варіант — записати прикметники середнього роду і визначити за­кінчення.

    • Прикметники: мудр[а], мудріийі, мудр[ё]; син[я], син [їй], сші\є_

    • красив[а], красив [ий], красив[е]; літнЦ], літн[їй|, літн[є].

    • Прочитайте прикметники чоловічого роду, назвіть закінчення.

    • Прочитайте прикметники жіночого роду, назвіть закінчення.

    • Прочитайте прикметники середнього роду, назвіть закінчення.

    • Що можна сказати про основу прикметників, беручи до уваги закін­чення? (Якщо основа закінчується на твердий приголосний, то закінчення -ий, -а, -е, а якщо на м'який приголосний —ій, -я, -є.)

    • Чи можна визначити рід прикметників за їх закінченнями?

    • (Виставити оцінки, мотивуючи.)

    • 4. Вправа 215. Виписати словосполучення іменників із прикметниками, додаючи пропущені закінчення. (Учні по черзі працюють біля дошки.)

    • Згадайте, які слова називаються синонімами?

    • Доберіть і запишіть синоніми до слів суворий, сильний. (Суворий — важ­кий, сильний — міцний.)

    • (Виставити оцінки, мотивуючи.)

    • VI. Підсумок уроку

    • 1. Складання усної розповіді про прикметник за планом.
      Вправа 216.

    • Відповідаючи на кожне запитання, наводьте приклади.

    • 2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника (С. 108).

    • VII. Домашнє завдання

    • Вправа 217 (диференційовано).

    1. група — переписати вправу, підкреслити хвилястою лінією прикмет­ники, визначити рід, число.

    2. група — знайти прикметники, виписати їх і розібрати за зразком, став­лячи кожен у формі називного відмінка однини.
  • 1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13




    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка