Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості. Уміння
Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.
Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань; готовність застосовувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.
Навички — застосування знань на практиці, що здійснюється на рівні автоматизованих дій і виробляється в результаті багаторазових повторень.
Навчально-управлінські уміння забезпечують організацію і контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Навчально-пізнавальні уміння спрямовані на об’єкт діяльності і забезпечують його пізнання.
Навчально-логічні
Навчально-практичні
Навчально-інформаційні
Навчально-комунікативні
НАВЧАЛЬНО-ПРАКТИЧНІ
направлені на формування навичок комунікації, співпраці. Це здатність учнів складати письмовий та усний текст, повідомлення, коментар, пояснення, інструкції, робити оціночні судження, аргументувати.
Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу; воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;
Уміння слухати вчителя та одночасно записувати зміст його розповіді;
Користуватися друкованими й технічними засобами масової інформації;
Складати план, тези, конспект, реферат, анотацію.
Лекція - одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу (бажано протягом пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомамиє пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.
Лекція - одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу (бажано протягом пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомамиє пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть превалювати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.
Тип лекції залежно від дидактичної мети і її місця в логічній структурі навчального матеріалу
Тип лекції залежно від форми організації і керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів
• монологічна; • діалогічна; • полемічна.
Формування вміння слухати. Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу. Воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;
Формування вміння слухати. Вміння навчального слухання — одне з найважчих, що потребує зосередженості, рівномірного розподілу уваги на досить великий період часу. Воно вимагає певної роботи над собою й залежить від стійкості нервової системи та психіки;
Уміння слухати вчителя та одночасно записувати зміст його розповіді;
Вміння учнів робити висновки, вносити пропозиції;
Викликає інтерес до інформації, викладеної вчителем.
.
Семінарське заняття є формою і навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводяться у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії; заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено і міцно засвоювати тему.
Семінарське заняття є формою і навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводяться у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії; заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено і міцно засвоювати тему.
закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, здобутих раніше на уроках;
закріплення, розширення та поглиблення знань учнів, здобутих раніше на уроках;
формування і розвиток навичок самостійної роботи учнів;
створення умов для формування й розвитку пошуково-творчих знань та навичок.
Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою -- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають змістконференції, характерною ознакоюякої є дискусія, а результатом — осмислення цієї проблеми.
Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою -- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають змістконференції, характерною ознакоюякої є дискусія, а результатом — осмислення цієї проблеми.
Мета учнівської конференції:
Мета учнівської конференції:
> формування знань, умінь і навичок учнів;
> їх закріплення та вдосконалення;
> узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів;
> поглиблення, зміцнення та розширення здобутих знань;
> розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їхньої активності;
> створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів.
