Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Дата конвертації09.11.2017
Розмір1.79 Mb.
ТипІнструктивно методичні матеріали
Управління освіти і науки

Сумської обласної державної адміністрації
Сумський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

На допомогу методичній службі
Інструктивно-методичні матеріали на допомогу методистам,

які опікуються дошкільною освітою

Суми 2010


На допомогу методичній службі: Збірка./ За ред. Міщенко Л. Б. – Суми: СОІППО.- 2010.-


77 с.
Схвалено до друку засіданням кафедри теорії та методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 2010 року, протокол №15 від 08. 06. 2010 р.
Рецензенти:
Ковтун Є. Ф., старший викладач кафедри теорії та методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Цимерман І. Л., старший викладач кафедри теорії та методики виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Укладач:
Міщенко Л. Б., методист дошкільного виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
У збірнику вміщено інструктивно- методичні матеріали, які допоможуть методичній службі в організації методичної роботи з педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів. Це зокрема: документація в ДНЗ та вимоги до неї, нормативно-правове забезпечення дошкільної освіти, планування роботи, традиційні та інноваційні форми методичної роботи.

Посібник стане у нагоді методистам РМК (ІМЦ), керівникам, вихователям-методистам

дошкільних навчальних закладів.

© ПП Ніколаєнко Поліграфічна підготовка, 2010


ЗМІСТ



1. Нормативно-правове забезпечення дошкільної освіти……….

4

2. Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах……………………………………………………………..

7

2.1.Термін зберігання ділової документації в дошкільних навчальних закладах………………………………………………..

12

3. На допомогу методисту дошкільної освіти…………………….

14

3.1.Зміст, значення, наповнюваність методичних

кабінетів……………………………………………………………..



14

3.2.Функціональна діяльність методиста з дошкільної освіти….

16

3.3.Документація методиста………………………………………..

18

4. Плануємо роботу…………………………………………………

18

4.1.Планування роботи в дошкільних навчальних закладах (Лист Міністерство освіти і науки України )……………………..

18

4.2.Орієнтовна структура річного плану роботи………………….

25

5.Орієнтовний перелік форм та методів організації методичної роботи з педагогічними кадрами ………………………………….

27

6. З досвіду роботи ………………………………………………...

55

7. Рекомендована література ………………………………………

77



НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Нормативно-правові документи з питань дошкільної освіти, копії яких мають зберігатися в методичному кабінеті РМК, ДНЗ

  • Конституція України.

  • Конвенція про права дитини, ратифікована постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ.

  • Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ, зі змінами від 19 грудня 2006 р.

  • Закон України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628-ЇЇІ, зі змінами від 19 грудня 2006 р.

  • Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 грудня 1993 р. № 3808-ХІІ, зі змінами від 18 червня 1999 р.

  • Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІП, зі змінами від 24 квітня 2008 р.

  • Закон України «Про мови в Українській РСР» від 28 жовтня 1989 р. № 8312-11, зі змінами від 6 березня 2003 р.

  • Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 р. № 602-ІУ 8 Закон України «Про дорожній рух» від 3О червня 1993 р. № 3353-ХИ, зі змінами від 14 жовтня 2008 р.

  • Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.

  • Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305.

  • Положення про навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад —загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 306.

  • Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти України від ЗО січня 1998 р. № 32.

  • Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» від 1 жовтня 2002 р. № 1/9-434.

  • Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах (лист Міністерства освіти і науки України від 6 червня 2005 р. № 1/9-306).

  • Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 7 вересня 2000 р. № 439.

  • Типове положення «Про атестацію педагогічних працівників України», затверджене на­казом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 310.

  • Наказ Міністерства освіти і науки України «Про визначення порядку присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам» від 4 липня 2005 р. 396.

  • Щодо присвоєння педагогічних звань «вихователь-методист», «старший вихователь» (лист Міністерства освіти і науки України від 26 листопада 2007 р. № 1/9-706).

  • Про вивчення досвіду роботи педагогічних працівників під час атестації (лист Міністерства освіти і науки України від 4 листопада 2002 р. № 1/9-482).

  • Типовий перелік обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства освіти України від 11 вересня 2002 р. № 509.

  • Методичні рекомендації «Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 18 лип­ня 2008 р. № 1/9-470).

  • Методичні рекомендації «Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 17 бе- -резня 2006 р. № 1/9-153).

  • Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 3 травня 1999 р.

№ 127.

  • Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 19 жовтня 2001 р. № 691.

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 27 серпня 2000 р. № 1/9-352 (рекомендації щодо планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України).

  • Про атестацію практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів та центрів практичної психології і соціальної роботи (лист Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2001 р. № 1/9-439).

  • Наказ Міністерства освіти і науки України «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України» від 28 грудня 2006 р. № 864.

  • Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затверджене на­казом Міністерства освіти і науки України від 7 листопада 2000 р. № 522.

  • Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 р. № 114.

  • Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді, затверджені наказом Міністерства освіти України від 25 травня 1998 р. № 188.

  • Система організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів, затвер­джена наказом Міністерства освіти і науки України від 21 липня 2003 р. № 486.

  • Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних закладах України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 2 серпня 2005 р. № 458.

  • Концепція екологічної освіти в Україні, затверджена рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 20 грудня 2001 р. № 13/6-19.

  • Про проведення державної атестації дошкільних навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2007 р.

№ 1/9-711).

  • Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади (інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 4 жовтня 2007 р. № 1/9-583).

  • Рекомендації щодо організації методичної роботи з педагогічними працівниками в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах освіти, затверджені науково-методичною комісією шкільної педагогіки, психології та школознавства Міністерстваї освіти України від 27 листопада 1997 р. № 6.

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 16.03. 2009 р. № 1/9 «Про атестацію музичних керівників, інструкторів з фізичної культури дошкільних навчальних закладів»;

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 10.06.2009 № 1/19-393 «Організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році»;

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2009 № 1/9-455 «Планування роботи в дошкільному навчальному закладі»;

  • Положення про центр розвитку дитини затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05. 10 2009 № 1124;

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 26.11.2009 № 1/9-812 «Про організацію роботи дошкільного навчального закладу з сезонним перебуванням дітей»;

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 26.11.2009 № 1/9-810 «Про призначення завідувача дошкільного навчального закладу»;

  • Проект Концепції розвитку дошкільної освіти на 2010-2016 навчальний рік;

  • Лист Міністерства освіти і науки України від 27.05.2010 № 1/9-369 «Щодо порядку розроблення програм для дошкільних навчальних закладів»

  • Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" від 06.07.2010 № 2442-VI.


ІНСТРУКЦІЯ ПРО ДІЛОВУ ДОКУМЕНТАЦІЮ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Затверджена наказом Міністра освіти і науки України від ЗО січня 1998 р. за №32 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 15 червня 1998р. за№378/2818
Загальні положення

1.1. Ведення обов'язкової ділової документації (накази, трудові книжки, особові справи працівників) здійснюється згідно з чинним законодавством.

1.2. Ця Інструкція визначає перелік обов'язкової додаткової ділової документації дошкільного закладу, умови її ведення та зберігання.

Дія Інструкції поширюється на всі типи дошкільних закладів неза­лежно від форми власності.

1.3. Ділова документація і листування дошкільного закладу ведуться державною мовою.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до на­ціональних меншин, у внутрішньому веденні ділової документації може використовуватися поряд з державною мовою відповідної національ­ної меншини у порядку, встановленому чинним законодавством.

1.4. Книги, що їх веде керівник дошкільного закладу, обов'язково поаркушно пронумеровуються, прошнуровуються, підписуються і скріплюються печаткою.

1.5. Уся ділова документація зберігається у спеціально обладнаних шафах чи сейфах.

1.6. Ділові папери, що надходять до дошкільного закладу чи надсилаються з нього, реєструються у книзі обліку вхідних та вихідних документів. Допущені виправлення обумовлюються і скріплюються печаткою.

1.7. При зміні керівника дошкільного закладу ділова документація передається за описом, про що в акті передачі робиться відповідний запис.

1.8. Відповідальність за ведення, своєчасність виконання та зберігання ділової документації несе керівник дошкільного закладу.

1.9. Контроль за правильним веденням ділової документації у дошкільному закладі здійснюють відповідні органи управління освітоюмісцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.


ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1. Документація керівника дошкільного закладу.

1.1. Ліцензія на право ведення закладом освітньої діяльності (відпад відно до Положення про ліцензування закладів освіти, затвердженого! постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.96 р. №200).

1.2. Статут дошкільного закладу. Для дошкільних закладів, підпорядкованих підприємствам, організаціям, установам, – положення про! дошкільний заклад, затверджене засновником, та витяг зі статуту засновника про освітню діяльність.

1.3. Свідоцтво про державну атестацію (згідно з Типовим положенням про атестацію середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, котрі потребують соціальної допомоги та реабілітації, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 05.03.96 р. №66 і зареєстрованим у Міністерстві) юстиції України від 26.03.96 р. за №139/1164).

1.4. Книга наказів.

1.5. План роботи дошкільного закладу.

1.6. Книга протоколів засідань педагогічної ради дошкільного за­
кладу. Ведеться в дошкільних закладах за наявності в них не менше
трьох педагогічних працівників. У ній фіксуються питання, що розгля-
даються на засіданні педагогічної ради, прийняті рішення, виконання
рішень попередньої педагогічної ради.

1.7. Книга обліку особового складу працівників. До неї заносять


відомості про працівників дошкільного закладу, наслідки проходження
атестації (дата і номер наказу).

1.8. Графік роботи працівників дошкільного закладу. Складається


на навчальний рік, у разі потреби може бути переглянутий упродовж
навчального року.

1.9. Особові справи працівників дошкільного закладу.

1.10. Трудові книжки.

1.11. Книга обліку вхідних та вихідних документів. Реєстрації підлягають документи, що потребують обліку, виконання і використання з довідковою метою. Вхідні документи та копії вихідних підшиваються і зберігаються в окремих папках

1.12. Діловий щоденник контролю.

1.13. Книга реєстрації прийняття і передачі документів при зміні керівника дошкільного закладу.

1.14. Копії статистичних звітів про діяльність дошкільного закладу за звітний період.

1.15. Журнал прибуття (вибуття) дітей у дошкільному закладі.

1.16. Документація з питань атестації працівників дошкільного закладу. Проведення атестації регламентується Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.93 р. №310 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 02.12.93 р. за №176. І

1.17. Документація з питань охорони праці і техніки безпеки. Ведеться згідно з Положенням про організацію охорони праці та порядком розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.93 р. за №429 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 03.12.93 р. за №178.

1.8. Книга протоколів виробничих нарад.

1.19. Протоколи батьківських зборів (конференцій).


2. Документація вихователя-методиста, заступника керівника дошкільного закладу з навчально-виховної роботи.

2.1. План роботи.

2.2. Діловий щоденник аналізу навчально-виховного процесу.

2.3. Книга проведення консультацій. У ній фіксуються тематика, методичні джерела, тези консультації. Якщо в дошкільному закладі працюють спеціалісти з фізичного виховання, образотворчого мистецтва,


трудового виховання, корекційної роботи, то ведеться книга тематичних консультацій для них.

2.4. Плани семінарів, семінарів-практикумів. Доцільність проведення семінарів, семінарів-практикумів визначається конкретною потребою дошкільного закладу.

2.5. Методичні розробки; конспекти занять; програми святкових дійств, розваг, театральних вистав; матеріали з досвіду роботи, експерементальні дослідження, авторські розробки.

2.6. Плани проходження курсів підвищення кваліфікації, атестація


педагогічних працівників.

2.7. Інформаційні матеріали та педагогічні видання з питань дошкільної освіти.

2.6. Книга обліку педагогічних посібників, ігрового, дидактичного обладнання тощо.

2.7. Картотека публікацій періодичних видань, психолого-педагогічної, методичної літератури.


3. Документація практичного психолога, соціального педагога.

3.1. План роботи.

3.2. Графік роботи, затверджений керівником.

3.3. Журнал психолого-педагогічного діагностування вихованців.

3.4. Журнал обліку спостережень.

3.5. Журнал обліку проведення корекційної роботи.

3.4. Книга протоколів індивідуальних консультацій. У роботі практичні психологи (соціальні педагоги) керуються Положенням про психологічну службу в системі освіти України, затвердженим наказом! Міністерства освіти України від 01.07.93 р. за №230 і зареєстрованим у! Міністерстві юстиції України від 26.07.93 р. за № 101.
4. Документація вихователів.

4.1. План освітньої-виховної роботи. Книга відомостей про дітей таИ їхніх батьків. ||

4.2. Журнал обліку щоденного відвідування дітьми групи. У ньому фіксуються проведення гартувальних процедур та відомості про звуковимову дітей. ;|

4.3. Щоденник педагога з підвищення професійного рівня (участь у педагогічних радах, колективних переглядах, семінарах тощо).

4.4. Листок здоров'я вихованців.

4.5. Вихователі спеціальних дошкільних закладів додатково ведуть: журнал обстеження вихованців дитячим лікарем-спеціалістом; книгу взаємозв'язку між дефектологом та вихователем групи.



4.6. Вихователі (інструктори) з фізичного виховання додатково ведуть:

  • книгу медичного обстеження дітей;

  • книгу обліку роботи з дітьми, які мають ослаблене здоров'я;

  • книгу обліку виконання дітьми основних фізичних рухів;

  • збір сценаріїв та матеріалів спортивних свят, розваг, змагань, інших заходів. |

4.7. Вихователі з образотворчої діяльності, трудового виховання додатково ведуть:

  • план проведення конкурсів, тематичних виставок тощо;

  • конспекти занять, матеріалів з досвіду роботи, авторські роботи.

5. Документація музичних працівників.

5.1. Календарний план роботи.

5 2. План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу.

5.3.Сценарії свят, розваг, театральних вистав тощо.

5.4. Щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи з дітьми.

6. Документація вчителів-дефектологів (сурдопедагогів, тифлопедагогів, логопедів-олігофренопедагогів).

6.1. Перспективний план корекційно-відновлювальної роботи.

6.2. Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу.

6.3. Картка мовного розвитку на кожну дитину.

6.4. Індивідуальна картка розвитку дитини.

6.5. План індивідуальної роботи, занять у підгрупах.

6.6. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи з дітьми.

6.7. Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину.

6.8. Календарний план роботи з розвитку слухового сприймання і навчання мовлення (для роботи з дітьми, що мають вади слуху).

6.9. Аудіограми дітей, котрі мають вади слуху.

6.10. Книга взаємозв'язку між дефектологом і вихователем групи.

6.11. Графік роботи, затверджений керівником. За вимогою санітарно-епідеміологічної служби на основі епідеміологічних показників тимчасово можуть вводитися й інші форми обліково-контрольної документації.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВЕДЕННЯ ОКРЕМОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

1. Накази.

Накази видаються керівником дошкільного закладу на правах єди-начальності та в межах компетенції. За своїм призначенням накази °Діляються на накази; з особового складу і накази із загальних пи-ань- Накази видаються:

а) на виконання актів чинного законодавства, розпорядчих документів вищих органів;

б) з питань особового складу.

Наказ підписує керівник дошкільного закладу. Наказ набуває чин­ної сили з моменту його підписання. Окремі пункти наказу можуть ви­значати терміни набуття чинності.

1.1. Накази щодо особового складу видаються при призначенні, переміщенні, звільненні працівника, його заохоченні чи накладенні стягнень. Такий наказ видається на підставі заяви, доповідної записки керівників структурних підрозділів та в інших випадках. У наказі треба вказувати документ, на підставі якого він виданий. Накази з особового складу доводяться до відома'працівників під розписку і є підставою для відповідного запису в трудовій книжці. Записи у наказах і трудових книжках повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Якщо в одному пункті наказу перелічується кілька осіб, то їхні прізвища називаються в алфавітному порядку.

1.2. Накази із загальних питань, у свою чергу, поділяються на: ініціативні і накази на виконання розпорядчих документів вищого рівня. Текст наказу складається з констатуючої і розпорядчої частин. Констатуюча частина містить: вступ (вказується причина видання наказу); докази (викладаються основні факти); висновок (викладається мета видання наказу). Наказ, що видається на підставі розпорядчих документів органів вищого рівня, повинен мати посилання на них із зазначенням найменування цих документів, дат, номерів і заголовків. Розпорядчу частину позначають словом "Наказую", вона складається з пунктів, що поділяються на: дію, термін виконання та відповідальність за виконання.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Ініціативні накази видаються для оперативного керівництва робо­тою дошкільного закладу.

2. План роботи.

2.1. План роботи дошкільного закладу складається на навчальний рік і затверджується педагогічною радою закладу.

2.2. У плані зазначається: аналіз роботи закладу за минулий навчальний рік; основні завдання на наступний; підвищення рівня фахової майстерності працівників (самоосвіта, курси підвищення кваліфікації, атестація тощо); методична робота (педагогічні ради, семінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом, інші форми роботи); нагляд за освітньо-виховним процесом (комплексні, тематичні перевірки; опе-тивний, попереджувальний, епізодичний, порівняльний контроль); ганізаційно-педагогічна робота, зв'язок зі школою, співпраця із сім'єю); робота методичного кабінету; адміністративно-господарська діяльність.

2.3. До плану роботи додаються медико-профілактичні заходи, графіки проведення свят, розваг, театральних дійств.

2.4. Гурткова робота планується окремо або вводиться розділ "Гурткова робота" в планах роботи дошкільного закладу і відповідних спеціалістів.

2.5. Вихователь-методист на підставі загального плану складає власний календарний план роботи на квартал.

2.6. Форма складання плану педагогічними працівниками встановлюється рішенням педагогічної ради. Календарні плани педагогічних працівників перевіряються і затверджуються керівником або вихователем-методистом дошкільного закладу.

2.7. 2Календарний план роботи музичного керівника складається для кожної виховної групи окремо з урахуванням рівня психофізичного розвитку дітей.

3. Діловий щоденник.

3.1. Діловий щоденник контролю керівника дошкільного закладу. Ведеться у довільній формі відповідно до щоденного плану роботи керівника, де записуються висновки і пропозиції за наслідками вивчення роботи працівників дошкільного закладу; фіксуються спостереження за здійсненням освітньо-виховного процесу, робота педагогів із сім'ями, відвідування виховних груп упродовж дня, колективні перегляди, робота спеціалістів тощо.

3.2. Діловий щоденник аналізу освітньо-виховного процесу. Ведеться у довільній формі відповідно до календарного плану роботи вихователя-методиста.

Періодичність відвідувань навчально-виховних заходів визначаєть-ся Доцільністю, але, як правило, не рідше одного разу на тиждень для кожної вікової групи, враховуючи роботу спеціалістів. Обов'язковими для вЇДвідувань є загальні заходи (батьківські збори, свята, розваги тощо) ВіДповідно до плану їх проведення.

За результатами вивчення освітньо-виховного та педагогічного процесу формулюються висновки, складаються пропозиції.


ТЕРМІН ЗБЕРІГАННЯ ДІЛОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

В ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ




з/п

Назва документа

Термін

зберігання



статті



Ліцензія направо ведення закладом освітньої діяльності. Свідоцтво про державну реєстрацію.

Постійно

Постійно







Статут дошкільного навчального закладу.

Постійно






Книга наказів з особового складу.

Книга наказів з виробничих питань.



75 років

75 років







Плани роботи освітнього навчального закладу. Плани освітньо-виховної роботи в групах.

Довідки перевірок та інші документи щодо виконання плану.



5 років






Книга протоколів засідань педагогічної ради.

10 років






Книга обліку особового складу працівників.

Список працівників.



75 років






Графіки роботи працівників.

3 роки






Особові справи працівників.

Постійно






Трудові книжки.

50 років






Журнал обліку трудових книжок.

50 років






Книга обліку вхідних та вихідних документів.

3 роки






Діловий щоденник контролю.

3 роки






Книга реєстрації прийняття і передачі документів при зміні керівника ДНЗ.

5 років






Статистичні звіти про діяльність ДНЗ.

Постійно






Документація з питань атестації працівників ДНЗ. Протоколи засідань атестаційної комісії.

5 років






Книга руху дітей у ДНЗ.

1 рік






Журнал обліку відвідування дітьми групи.

Медичні картки дітей.



3 роки






Книга протоколів загальних зборів колективу ДНЗ та батьків.

10 років






Протоколи батьківських зборів.

5 років






Графік відпусток працівників

1 рік






Книга обліку видачі довідок про місце роботи, стаж тощо.

3 роки






Паспорт дошкільного закладу.

Постійно






Індивідуальні плани педагогів, що надають платні послуги, погоджені з РНМЦ.

3 роки






Звіти про роботу педагогів, що надають платні послуги.

5 років






Документи про надання благодійної та іншої допомоги ДНЗ.

Постійно






Індивідуальні медичні картки дітей.

5 років






Скарги громадян.

5 років






Книга реєстрації місцевих відряджень.

1 рік






Книга реєстрації початку і закінчення роботи працівників.

1 рік





НА ДОПОМОГУ МЕТОДИСТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ЗМСТ, ЗНАЧЕННЯ, НАПОВНЮВАНІСТЬ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ РМК, ДНЗ
Методичний кабінет: такий звичний і такий потрібний
Що ж таке методичний кабінет? Живий організм, де народжуються ідеї, розвиваються педагогічні обдарування, чи музей, в якому педаго­гічний досвід більш-менш яскраво оформлений, відіграє роль воскових фігур? Музей, де існує минуле і важко роздивитися майбутнє?

Звернімося до словника, в якому слово «кабінет» — це скриня з ящиками, які висуваються (кінець XVII ст.). Значення «робоче по­мешкання» слово «кабінет» набуло лише у XVIII ст. А у XIX ст. почало вживатися в тому значенні, в якому ми використовуємо його зараз, — кімната для інтелектуальних занять, кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов, службове приміщення в установі. У XXI ст. це значення не змінилося.

До речі, приблизно тоді з'явилося в мові слово «інтелігенція». Інтелігенти XIX ст. — Лев Толстой, Федір Достоєвський, Леся Українка, Михайло Драгоманов — писали свої безсмертні твори в робочих ка­бінетах.

Хочеться вірити, що словосполучення «методичний кабінет» пов'язане зі словосполученням «інтелігентний педагог» і передбачає, що в ньому можна «інтелектуально попрацювати».


Історія виникнення

Історія виникнення методичних кабінетів бере свій початок за ра­дянських часів.

Першочерговим на етапі зародження радянської влади було залучення педагогічної спільноти до джерел педагогічної спадщини і науки, загаль­нокультурних цінностей людської цивілізації. Народилася ідея створити у кожному закладі невелику бібліотеку, розмістивши її в окремій кімнаті, де педагоги могли б ознайомитися хоча б з мінімумом педагогічних ви­дань. З роками першочергові завдання доповнювалися, спектр діяльності кімнат для самоосвіти збагачувався новими напрямами.

А замислімося над питанням: «Чи потрібен дитячому садку на по­чатку нового століття методичний кабінет у тому вигляді, в якому він перебуває сьогодні?» Якщо ми кажемо «так», то в чому вбачаємо зміст методичного кабінету?



Зміст і напрями роботи

Методична робота сьогодні має бути:



  • організована на якісно новому рівні:

  • відповідати сучасному соціальному замовленню суспільства та держави (оперативність та мобільність);

  • мати випереджальний, аналітичний і творчий характер (прогнозування, діагностування);

  • базуватися на принципах науковості, системності, послідовності, наступності, конкретності;

  • будуватися на діагностичній основі, диференційовано, з урахуванням запитів кожного педагога (бути практичною).

Методична служба надає організовані висококваліфіковані послуги, що задовольняють певні запити педагогічного замовника, серед яких: індивідуальне та групове консультування вихователів; надання пакета ефективних технологій навчання та виховання; надання інструментарію для проведення моніторингу; здійснення моніторингових досліджень; експертної оцінки інструментарію, стажування молодих спеціалістів, наставництво тощо.
Методичний кабінет у дитячому садку

Виходячи з багатофункціональності призначення методичного кабінету, його слід розглядати найперше як творчу педагогічну май­стерню, де вихователь може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми. Важливо нагадати: кабінет повинен «провокувати» педагогів на творчість, пробуджувати до вдосконалення професійної майстерності.



ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕТОДИСТА З ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Методист з дошкільного виховання:

  • організовує колективні та індивідуальні форми методичної роботи з педагогами ДНЗ;

  • організовує планування та забезпечення проходження курсової перепідготовки педагогів ДНЗ;

  • організовує вивчення і впровадження сучасних досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду через семінарські заняття, педагогічні читання і конференції, виставки, пресу й радіо;

  • надає методичну допомогу вихователям та іншим спеціалістам дошкільногонавчального закладу;

  • вивчає й аналізує стан методичної діяльності дошкільногонавчального закладу;

  • організовує моніторинг якості дошкільної освіти; готує рекомендації щодо подальшого поліпшення освітньо-виховного процесу;

  • ознайомлює педагогів з інструктивно-методичними вказівками і наказами, з новою науковою і методичною літературою; виступає з повідомленнями й доповідями в ДНЗ із питань дошкільної освіти, атестації педкадрів;

  • проводить аналіз педагогічних кадрів дошкільних закладів та організовує методичну роботу;

  • планує й контролює курсову перепідготовку працівників дошкільних закладів;

  • допомагає керівникам дошкільних закладів, педагогічним працівникам, керівникам методичних об'єднань у роботі з удосконалення педагогічного процесу та оволодіння ефективними методами виховання дошкільників;

  • здійснює керівництво підготовкою дітей до школи;

  • організовує вивчення, узагальнення і впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду в практику роботи дошкільних закладів;

  • організовує методичну роботу з працівниками дошкільних закладів;

  • відповідає за організацію районних, міських методичних об'єднан: вихователів та спеціалістів дошкільних закладів; завідувачів, вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів;



Компоненти організаційно-функціональної моделі

системи методичної роботи в районі ( місті)


ДОКУМЕНТАЦІЯ МЕТОДИСТА РМК
Орієнтовна структура паспорта методиста районного( міського) методичного кабінету

  1. Функціональні обов'язки.

  2. Проблемні питання.

  3. Візитка методиста.

  4. Якісний склад педагогічних кадрів.

  5. Нормативно-правові документи з питань освіти.

  6. Навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.

  7. План роботи.

  8. Структура методичної роботи.

  9. Графік проведення засідань методичних об'єднань, творчих груп, постійних семінарів.

  10. Список педагогів та перспективний план підвищення кваліфікації на курсах при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

  11. Моніторинг упровадження інноваційних педагогічних технологій.

  12. Опорні ДНЗ.

  13. Вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду.

  14. Робота з молодими педагогами.

  15. Надання методичної допомоги.

  16. Робота з обдарованими дітьми.

  17. Наявність ДНЗ з певним напрямом спрямування.

  18. Підготовка та видання методичних рекомендацій.

  19. Питання, підготовлені та винесені на засідання ради районного методичного кабінету, колегії відділу освіти.

ПЛАНУЄМО РОБОТУ



Планування роботи в дошкільних навчальних закладах

Лист Міністерство освіти і науки України від 03. 07. 2009 № 1/9-455


Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який визначає мету, завдання, а також зміст, форми, методи і засоби досягнення поставлених завдань.

Планування роботи дошкільного навчального закладу має відповідати принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності.

Поставлені завдання успішно можуть розв'язуватися лише за умов конкретного визначення мети педагогічної діяльності та передбачення реальних можливостей її виконання.

Основним документом в організації роботи дошкільного навчального закладу є річний план, який складається на навчальний рік та оздоровчий період, схвалюється педагогічною радою, затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. План роботи на оздоровчий період додатково погоджується з територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

У річному плані передбачаються такі розділи:


  • аналіз роботи за минулий рік;

  • завдання на навчальний рік та оздоровчий період;

  • методична робота з кадрами;

  • вивчення стану життєдіяльності дітей;

  • організаційно-педагогічна робота;

  • робота методичного кабінету;

  • адміністративно-господарська діяльність.

Аналіз роботи закладу за минулий рік. Висвітлюються результати діяльності всіх підрозділів закладу, робляться конкретні висновки щодо здобутків, труднощів, недоліків та причин їх виникнення.

Завдання на новий навчальний рік. Визначаються на основі аналізу роботи закладу за минулий рік з урахуванням виявлених проблем та потреб дошкільного навчального закладу. Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, визначається закладом і залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. Їх кількість може бути три-чотири на рік (одне-два з них, передбачені попереднім річним планом, конкретизуються, розширюються, інші два - є новими).

У разі поглибленого та різнобічного вивчення педагогічним колективом одного чи двох конкретних питань протягом року, кількість завдань може бути меншою. Наприклад: з формування комунікативно-мовленнєвої компетенції дітей на педагогічних радах можуть розглядатися такі питання: 1) шляхи створення мовленнєвого розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі та сім'ї; 2) особливості комунікативно-мовленнєвої активності дітей (в умовах вільного спілкування з ровесниками, з дорослими, під час ігрової діяльності в умовах сім'ї тощо); 3) ефективність застосування педагогічних технологій мовленнєвого розвитку дітей; 4) особливості педагогічного впливу та його результативність щодо дітей з вадами мовлення (віковими, фізіологічними, паталогічними, в результаті педагогічної занедбаності) тощо.

Для дошкільних навчальних закладів із сезонним перебуванням дітей, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування кількість завдань також може бути меншою - одне чи два завдання.

Усі заплановані заходи річного плану роботи підпорядковуються визначеним завданням.



Методична робота з кадрами. Плануючи роботу з кадрами, слід ураховувати їхню підготовленість (молоді спеціалісти, зі стажем педагогічної роботи, не з фаховою освітою тощо). Цю роботу планують за такими напрямами:

  • підвищення педагогічної майстерності (передбачаються, як правило, традиційні
    форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність
    варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари,
    семінари-практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо).

  • удосконалення професійної творчості (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо);

  • самоосвіта (обмін досвідом, взаємовідвідування, обговорення новинок педагогічної літератури тощо).

У цьому розділі також визначаються теми засідань педагогічних рад (як правило, 3-4 рази на рік), планується курсова перепідготовка та атестація педагогічних працівників.

Види роботи з кадрами, їх кількість визначаються дошкільним навчальним закладом за потребою.

З метою вивчення та впровадження в практику роботи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» у цьому розділі варто передбачити відповідні форми роботи з педагогічними кадрами.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей. Визначаються основні напрямки вивчення роботи, їхній зміст, вказуються терміни, форми підведення підсумків, відповідальні тощо.

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей може бути комплексним, тематичним, вибірковим.

Комплексне вивчення - це вивчення стану життєдіяльності дітей в окремій групі чи декількох групах за всіма сферами та лініями розвитку. Наприклад: "Організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку за сферами: «Люди», «Природа», «Культура», «Я сам»". Це дає змогу всебічно і глибоко проаналізувати стан роботи, зробити об'єктивні висновки. Комплексне вивчення планується за потребою, але не більше одного разу на рік.

Тематичне вивчення - це вивчення окремих питань у групах чи в дошкільному навчальному закладі в цілому відповідно до поставлених завдань. Наприклад: "Організація роботи з мовленнєвого розвитку дітей раннього віку", "Художньо-естетичний розвиток дітей молодшого віку" тощо. Це найбільш поширена форма, яка дає змогу визначити результативність діяльності педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності, глибше проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми тощо.

Вибіркове вивчення має на меті перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Для дошкільних навчальних закладів із сезонним перебуванням дітей, одно-двогрупових, з групами короткотривалого перебування вивчення стану організації життєдіяльності дітей планується відповідно до кількості поставлених завдань.



Організаційно-педагогічна робота. Передбачаються заходи взаємодії дошкільного навчального закладу із загальноосвітніми навчальними закладами, з іншими установами, організаціями тощо. Форми їх взаємодії можуть бути різними: спільне проведення педагогічних рад, консультацій, батьківських зборів, колективних переглядів роботи з дітьми, спільних свят і розваг, екскурсій, обмін досвідом тощо.

До цього ж розділу включається робота з батьками: вивчення досвіду родинного виховання, організація гуртків для батьків та разом з батьками, педагогічні бесіди, консультації, школи молодих батьків тощо. Доцільно передбачити ознайомлення їх з вимогами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», надати рекомендації щодо її використання у домашніх умовах сім'ї.

Загальні батьківські збори плануються у разі потреби один-два рази на рік. Дієвішою формою є групові збори, які проводяться два-три рази на рік.

Робота методичного кабінету. Спрямовується на створення науково-методичного осередку для педагогів і батьків. Здійснюється вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду працівників свого та інших закладів, вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду; розроблення методичних рекомендацій, зразків планування, узагальнення матеріалів з питань вивчення роботи педагогів; забезпечення та поповнення кабінету різними матеріалами (наочно-дидактичними посібниками, науковою, навчально-методичною, енциклопедичною літературою, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами тощо), при необхідності - оформлення стендів, виставок та ін.

Адміністративно-господарська діяльність. Плануються заходи спрямовані на створення розвивального життєвого простору дитини: оснащення прогулянкових, фізкультурних* майданчиків, фізкультурних та музичних залів, медичних, лікувально-профілактичних кабінетів, кімнат для роботи гуртків, благоустрій та озеленення територій, ремонт приміщень, придбання і ремонт меблів тощо.

До річного плану роботи додаються окремі плани: проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткова робота, медичних заходів тощо.

При складанні річного плану роботи необхідно враховувати тип закладу (загального розвитку, санаторний, спеціальний, комбінований, навчально-виховний комплекс) та наявність вузьких спеціалістів (вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог, соціальний педагог та ін.).

Враховуючи, що річний план розробляється на перспективу, завідувач або вихователь-методист на його основі уточнює, конкретизує, доповнює завдання, види, форми роботи поквартально (спеціальна графа для записів може бути передбачена в річному плані).

Робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць або 1-2 тижні, або 1 чи декілька днів і затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо.

Педагогам надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку.

Принципами календарного планування є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо.

У першій половині дня варт не перевантажувати дітей організованими формами діяльності (заняттями), а рівномірно розподіляти види активності за основними лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей.

План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної (продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування та ін.); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто. часто хворіє, має різні проблеми тощо). З метою планування індивідуальної роботи доцільно вести записи спостережень за дітьми.

У календарних планах на початку кожного місяця обов'язково передбачається комплекс ранкової гімнастики на два тижні (з ускладненням на другий тиждень), гігієнічна гімнастика, робота з батьками, за необхідності - інші форми роботи.

Планування освітньої роботи з дітьми може бути довільним (сітки, текстове або комбіноване) і складатися по-різному. Наприклад:


  • за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення); п'ятниця, як правило, - день узагальнення;

  • за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку;

  • за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;

  • за інтегрованими блоками - завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших, розв'язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;

  • за лініями розвитку - кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

При плануванні роботи варто використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу.

Застерігаємо від нераціонального планування, коли перевага надається одній сфері життєдіяльності або лінії розвитку на будь-який тривалий період (тиждень, місяць), що не забезпечує цілісного, системного підходу до життєдіяльності дітей.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.

Обов'язкова умова в плануванні освітньої роботи з дітьми - участь обох вихователів вікової групи.

Робота музичних керівників, інструкторів з фізичної культури, вихователів з образотворчої діяльності та інших педагогічних працівників планується окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів.

Щоб полегшити календарне планування для вихователів, особливо при впровадженні в практику роботи нової Програми розвитку, варто створити творчі групи із числа представників методичної служби різних рівнів, вихователів-методистів, вихователів та інших педагогічних працівників для складання перспективних планів (на рік, півріччя, квартал, місяць).

Перспективні плани розробляються, як правило, у вигляді сіток.
ПЛАНУЄМО РОБОТУ МЕТОДИСТА РМК (ІМЦ)


  • Пам'ятайте, що планування роботи методиста районного (міського) методичного кабінету — це розробка програми дій методистів, педагогічних колективів, окремих осіб для досягнення певної мети, вирішення певних завдань із визначенням термінів виконання тих чи тих заходів і відповідальних за їх проведення.

  • Ознайомтесь із сучасними розробками педагогічного менеджменту з питання планування діяльності закладів освіти (проектно-модульне, комплексно-цільове і програмне планування).

  • Перш ніж приступити до розробки плану, ознайомтеся з основними законодавчими, директивними і нормативними документами уряду та Міністерства освіти і науки України про освіту.

  • Плануйте роботу відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет. Напрямки діяльності районного (міського) методичного кабінету, визначені Положенням, візьміть за основу для формулювання окремих пунктів (чи розділів) вашого плану:

– Аналіз якості освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу педагогічними кадрами.

– Навчально-методичне консультування педагогічних і керівних

працівників освіти району (міста).

– Організація безпосереднього вдосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів.

– Експертна оцінка якості та результативності навчально-виховної роботи педагогічних працівників відповідно до державних освітніх та освітньо-кваліфікаційних стандартів.

– Організація наукових досліджень у галузі розробки та впровадження методики, технології навчання й виховання, удосконалення форм і методів роботи з педагогічними та керівними кадрами освіти, участь в організації діяльності експериментальних педагогічних майданчиків, творчих груп тощо.

– Виявлення, апробація та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, навчально-методичної літератури, освітніх технологій і досягнень науки.

– Організація ефективної системи методичної роботи, спрямова­ної на розвиток творчої індивідуальності педагогічних і керівних працівників.

– Координація методичної роботи з обласним інститутом після-дипломної педагогічної освіти, вищими педагогічними навчальними закладами освіти, науково-дослідними установами.

– Організація проведення представницьких педагогічних заходів: педагогічних виставок, творчих звітів, конкурсів, науково-практичних конференцій, педагогічних читань тощо.

– Навчально-методичне консультування та координація діяльності методичних кабінетів закладів освіти.

– Проведення інформаційно-довідкової роботи, створення карто­тек, банків педагогічної інформації тощо.

– Організація розробки, апробації і розповсюдження навчально-методичних матеріалів.

– Організація та навчально-методичне забезпечення діяльності со­ціально-психологічної служби закладів освіти.

– Систематичне вивчення умов розвитку вихованців дошкільних закладів освіти.

_ Здійснення моніторингу якості дошкілбної освіти.

– Організація діяльності бібліотеки методичного кабінету.


  • План роботи має орієнтувати методистів та педагогічних праців­ників на реалізацію визначеної спільно з відділом (управлінням) освіти єдиної мети й завдань.

  • Проведіть попереднє діагностування для визначення побажань методистів, педагогів щодо організації методичної та самоосвітньої ро­боти, творчого розвитку кожного працівника в рамках загальної спря­мованості всього колективу. Таке діагностування допоможе вам виявити тенденції методичної роботи в цілому.

  • Включайте до плану роботи сучасну інформацію, що базується на надбаннях психолого-педагогічної науки та передової педагогічної практики.

  • Спрямовуйте діяльність на виконання головних завдань, окреслених основними законодавчими, нормативними та директивними документами про освіту.

  • Передбачайте лише конкретні заходи, форми і види діяльності. Чітко окреслюйте в плані об'єкти діяльності, відповідальних осіб і терміни виконання запланованого.

  • Розробляючи план роботи на новий навчальний рік, врахуйте результати попередньої діяльності.

  • Виберіть оптимальний варіант структури, змісту та оформ­лення плану роботи .

  • У структурі плану передбачте можливість внесення змін та до­повнень,уточнень упродовж навчального року.

  • До річного плану роботи методиста районного (міського) методичного кабінету (інформаційно-методичного центру) додаються: наказ відділу (управління) освіти про організацію методичної роботи в районі (місті); плани роботи районних (міських) методичних об'єднань, семінарів, семінарів-практикумів, опорних шкіл, шкіл передового педагогічного досвіду тощо; списки працівників освіти, які підлягають направленню на курси.

  • Відповідно до розділів річного плану організуйте планування роботи структурних підрозділів.

  • Крім річного плану, пропонується вести квартальні (місячні) й тижневі плани роботи.



ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА РІЧНОГО ПЛАНУ
Орієнтовна структура річного плану роботи методиста

районного (міського) методичного кабінету

(інформаційно-методичного центру)
І. Аналіз роботи за минулий рік, завдання на наступний.

Аналіз роботи методиста районного (міського) методичного кабінету (інформаційно-методичного центру) за минулий рік, визначення мети й завдань діяльності на новий навчальний рік.



Головні питання:

  • реалізація положень законодавчих та нормативно-правових документів про освіту;

  • загальна характеристика педагогічних кадрів району (міста), робота з ними із забезпечення планів курсової і міжкурсової підго­товки, надання методичної допомоги;

  • підвищення кваліфікації та перепідготовка педагогічних працівників;

  • аналіз стану методичної роботи в районі (місті);

  • робота районного (міського) методичного кабінету (інформаційно-методичного центру) щодо вивчення, узагальнення та впро­вадження в практичну діяльність надбань науки, перспективного педагогічного досвіду, прогресивних технологій;

  • видавнича діяльність;

  • підсумки експертно-дослідницької роботи, апробації програм, підручників, посібників;

  • результативність заходів із підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

  • аналіз недоліків в організації методичної роботи та їх причин;

Визначення мети і завдань на новий навчальний рік.
II. Зміст та організація методичної та наукової діяльності.
Організаційно – методична діяльність:

  • кадрове забезпеченя;

  • підвищення кваліфікації та перепідготовка педагогічних працівників;

  • атестаційний процес;

  • методичні форми роботи з педагогами (тематика, циклограми);

  • тематика засідань методичних об’днань;

  • психолого – педагогічний супровід науково – методичної роботи;

  • розробка структури науково – методиної роботи районі (місті);

  • заходи з вивчення, узагальнення, впровадження передового педагогічного досвіду;

  • навчання «молодих»;

  • консультаційна діяльність;

  • надання методичної допомоги керівним і педогогічним працівникам.

Інформаційно – просвітницька діяльність: забезпечення вивчення та опрацювання законодавчих документів, нормативно – правових і директивних документів; форми просвітницько – інформаційної роботи з педагогами; форми самоосвітньої діяльності; підготовка інформаційних та видавничих збірників ( вісників, дайджестів тощо);

Експериментально – просвітницька діяльність: експериментальні дошкільні заклади.

Експертно – діагностична діяльність: атестаційна експертиза, апробація, моніторінгові дослідження.
III.Управлінсько - аналітична діяльність


  • координація дяльності з відділом(управління) освіти, установами, ОІППО;

  • здійснення вивчення моніторингу якості дошкільної освіти;

  • аналіз методичної, дослідно – експерриментальної роботи;

  • експертиза діяльності закладів освіти, педагогічних працівниквів;

  • участь у спільних виїздах із відділом освіти з метою вивчення освітньо – виховної роботи дошкільних навчальних закладів;

  • підготовка питань на колегію (зазначити конкретні назви, дати) відділу(управління) освіти, тематика ( вказати конкретні теми) засідань ради районного(міського) методичного кабінету (інформаційно-методичного центру).


IV. Організаційно – педагогічна робота

  • організаційні форми роботи з педагогами, дітьми, батьками;

  • взаємодія з дошкільними навчальними закладами, освітніми установами;

  • організація та проведення конкурсів кращих педагогів за професією.


V. Розвиток навчально – матеріальної бази


ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ФОРМ ТА МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ
1. Інструктивно-методичні наради, оперативні наради.

2. Методичні об'єднання (районні, міські).

3. Конференції, науково-практичні конференції.

4. Семінари, проблемні семінари, семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари.

5. Опорна школа.

6. Школа передового досвіду.

7. Школа педагогічної майстерності.

8. Школа молодого вчителя.

9. Творчі групи, динамічні, ініціативні групи, клуби творчих педагогів.

10. Педагогічні читання, читацькі конференції, лекторії.

11. Педагогічні консиліуми, круглі столи, «педагогічні поси­деньки».

12. Наставництво, стажування.

13. Конкурс «Учитель року», конкурс педагогічної майстерності.

14. Методичні виставки, панорама методичних новинок, педагогічна виставка, книжкова виставка.

15. Предметні тижні, дні відчинених дверей, методичні дні, ме­тодичні тижні, відкриті уроки, взаємовідвідування уроків, уроки-па-норами.

16. Робота над колективною науково-методичною темою (про­блемою).

17. Індивідуальна науково-методична робота.

18. Консультації, співбесіди, аналіз, самоаналіз, бесіди.

19. Вивчення, упровадження передового педагогічного досвіду, ін­новаційних педагогічних технологій.

20. Творчий звіт педагога, творчий портрет педагога, захист іннова­ційного проекту.

21. Аукціон, методичний фестиваль, методичний турнір, фестиваль педагогічних ідей і знахідок.

22. Ділова гра, рольова гра, «розумовий штурм», педагогічні дис­кусії, дебати, аналіз педагогічних ситуацій, тренінги.

23. Самоосвіта. Звіт про курсову підготовку. Огляд наукової, мето­дичної, педагогічної літератури. Творчі відрядження, екскурсії.

24. Доповідь, реферат, виступ, лекції.

25. Випуск методичних бюлетенів, сигналів, рекомендацій.

26. Методичний кабінет, методичні куточки.

27. Складання методичних рекомендацій, списків літератури, біб­ліографічних картотек-анотацій, картотек.

28. Складання й обговорення методичних розробок; спільна підготовка та вивчення складних у методичному плані тем, розділів програм.

29. Спільне складання й обговорення планів різних видів діяльності (вікторин, олімпіад, дитячих ранків тощо).

30. Різноманітні види спільної практичної роботи педагогів (підбір практичного матеріал, виготовлення наочних посібників, обладнання, куточків тощо).

Структура методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодійні елементи, що відповідають цілям та завданням, які стоять перед навчальним закладом та втілюються в різних формах, різними методами і засобами.

Методична робота з педагогічними працівниками в освітніх навчальних закладах реалізується як через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні форми її організації.




Форми роботи

Індивідуальні

Групові

Колективні

Аналіз

Аналіз конкретних ситуацій

Аукціон

Анкетування

Аналіз критичних випадків

Аукціон знань

Анотація

Аналіз ситуаційних вправ

Бесіда

Атестація

Атака думок

Бібліографічні огляди, обговорення

Атестаційний матеріал

Аукціон

Відкритий урок в школі

Бесіда-інтерв’ю

Аукціон знань

Взаємовідвідування уроків

Бюлетень

Бенефіс педагога

Група взаємовідвідин і підтримки

Виготовлення наочності

Бібліографічні огляди, обговорення

Ділові ігри

Дистанційне навчання

Відкритий урок в школі

Дидактична гра

Доповідь

Взаємо відвідування уроків

Дискусія

Звіт

Взаємоконтроль

Захист авторських проектів і розробок

Індивідуальний план

Група взаємовідвідин і підтримки

Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників

Інтерв’ювання

Групова консультація

Захист планів МО

Інформація

Групи творчі: мобільні, динамічні

Звітна оперативно-методична нарада

Консультація

Дебати

Ігрове конструювання

Курсова перепідготовка

Ділові ігри

Інформаційна оперативно-методична нарада

Курсова робота

Ділові ігри

Інтернет-конференція

Лекція

Дидактична гра

Колективна підготовка і видання методичних, педагогічних матеріалів

Методична розробка

Дискусія

Колективні презентації


Методичні рекомендації

Захист авторських проектів і розробок

Колективний підхід

Наставництво

Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників

Коло ідей

Презентація

Захист планів МО

Конкурси: конкурс нестандартних уроків, конкурс виховних заходів




Звітна оперативно-методична нарада

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень

Портрет вчителя

Ігрове конструювання

Конференції з обговорення найбільш значущих педагогічних досягнень

Портфоліо

Інформаційна оперативно-методична нарада

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів

Педагогічна проблема

Інтернет-конференція

Методична естафета

Педагогічна скарбничка

Колективна підготовка і видання методичних, педагогічних матеріалів

Методична оперативна нарада

Педагогічний міст

Колективні презентації

Методична олімпіада -конкурс

Проблемний стіл

Колективний підхід

Методична панорама

Реферат

Коло ідей

Методична рада

Розробка уроку

Конкурси: конкурс нестандартних уроків

Конкурс виховних заходів



Методичне об’єднання (МО)

Розробка позакласного заходу

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень

Методичний бенефіс

Самоаналіз

Конференції з обговорення найбільш значущих

Методичний рейн-ринг

Самоосвіта

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів

Методичний дискусійний клуб

Самооцінка

Майстер-клас

Методичний міст

Співбесіда

Медіація

Методичний ринг

Стажування

Методична естафета

Методичний тиждень


Творча робота

Методична оперативна нарада

Методичний турнір

Творчий звіт

Методична олімпіада- конкурс

Методичний фестиваль

Творчий портрет

Методична панорама

Методичні гостини

Тестування

Методична рада

Методичні посиденьки




Методичне об’єднання (МО)

Мозковий штурм




Методичний бенефіс

Нарада




Методичний брейн-ринг

Науково-практичні конференції




Методичний дискусійний клуб

Обмін досвідом




Методичний міст

Огляди й анотації різних видань




Методичний ринг

Оперативно-методичні наради




Методичний тиждень

Панорама педагогічних досягнень




Методичний турнір

Педагогічна експрес-інформація




Методичний фестиваль

Педагогічна виставка




Методичні гостини

Педагогічна олімпіада




Методичні посиденьки

Педагогічна рада




Мікрогрупа

Педагогічний брифін




Міні-лекція

Педагогічний КВК




Міжшкільний науково-педагогічний обмін досвідом

Педагогічний консиліум




Мозковий штурм

Педагогічний міст




Нарада

Педагогічний практикум




Науково-практичні конференції

Педагогічний ринг




Обговорення в групі

Педагогічні вистави




Обмін досвідом

Педагогічні дискусії




Огляди й анотації різних педагогічних видань

Педагогічні гостини




Оперативно-методичні наради

Педагогічні консультації




Панорама Педагогічних досягнень

Педагогічні читання




Педагогічна експрес-інформація

Пізнавальні, професійні екскурсії




Педагогічна вистава

Постійні проблемні семінари




Педагогічна майстерня

Предметно-педагогічна діяльність




Педагогічна олімпіада

Презентації




Педагогічна рада

Прес-конференції




Педагогічна брифінг

Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв’язання конкретних педагогічних ситуації)




Педагогічний КВК

Психологічний практикум




Педагогічний консиліум

Психолого-педагогічний семінар




Педагогічний міст

Рольова гра




Педагогічний практикум

Семінар-практикум




Педагогічний ринг

Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень




Педагогічні виставки

Систематизований огляд




Педагогічні дискусії

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позакласних заходів




Педагогічні гостини

Тиждень відкритих дверей педагогів-майстрів




Педагогічні консультації

Творчі групи




Педагогічні читання

Творчі звіти МО, кафедр, циклових комісій, окремих педагогів




Пізнавальні, професійні екскурсії

Творчі майстерні педагогів




Постійні проблемні семінари

Тимчасовий науково-дослідний колектив




Предметно-педагогічна діяльність

Фестиваль педагогічної творчості




Презентації

Фестиваль методичних ідей




Прес-конференція

Школа молодого вчителя




Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв’язання конкретних педагогічних ситуації)

Школа перспективного педагогічного досвіду




Психологічний практикум

Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду




Психолого-педагогічний семінар

Школа педагогічної майстерності




Робота в мікрогрупах

Школа комп’ютерної грамотності




Рольова гра

Школа професійної майстерності




Семінар-практикум







Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень







Систематизований огляд







Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позакласних заходів







Тиждень відкритих дверей педагогів-майстрів







Творчі групи







Творчі звіти МО, кафедр, циклових комісій, окремих педагогів







Творчі майстерні педагогів







Тимчасовий науково-дослідний колектив







Фестиваль педагогічної творчості







Фестиваль методичних ідей







Школа молодого вчителя







Школа перспективного педагогічного досвіду







Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду







Школа педагогічної майстерності







Школа комп’ютерної грамотності







Школа професійної майстерності





Колективні форми роботи з кадрами
Атака думок.

Мета — вирішення наукової чи навчальної проблеми засобом об'єднання творчих думок вчителів, створення «колективного мозку».



Аукціон — це форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

Мета: пошук ефективних форм, творчого підходу до ви­рішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка но­ваторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує оцонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.



Аукціон знань. Метою такого аукціону є активізація засвоєн­ня певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, зацікавлення до пошукової роботи.

Аукціон методичний — на такому аукціоні «продаються» і «купуються»: творчі ідеї, досвід роботи з певної теми, методичні розробки уроку, інновації з певної проблеми.

Бенефіс педагога — проводиться за окремим сценарієм як пропаганда передового перспективного досвіду вчителя.

Бесіда — одна з основних форм ділового спілкування. Вона може мати різне призначення: з'ясування і погодження позицій, висловлення незадоволення діями працівника, обговорення ре­зультатів контролю, переконання в чому-небудь тощо.

Бібліографічні огляди, обговорення літератури, статей, журналів — це канали, за якими оперативно надходить до вчи­теля інформація, що є важливою передумовою підвищення рівня й ефективності навчально-виховного процесу.



Відкрите заняття (захід) — загальноприйнятий методичний за­хід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики. Без відкритого заняття (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження передового педаго­гічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді».

Проте слід пам'ятати, що не варто захоплюватися великою кількістю відкритих занять. Інколи в освітньому закладі встановлюється навіть обов'язковість і черговість відкритих заходів, незалежно від можливос­тей педагога. Треба знати, що відкритий захід — добровільний крок педагога (крім серії відкритих занять (заходів) під час атестації за підсумками стажування педагога). І якщопедагог не погоджується давати такий урок, то ніхто його не може примусити. Але переконати педагога в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно. Крім того, слід пам'ятати, що відкриті заходи не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює педагогічний колектив.

Отже, підготовка відкритого заходу не дається «на відкуп» одно­му педагогові, а обмірковується, конструюється з участю керівників закладу, голови методичного об'єднання. Дата його проведення оголо­шується заздалегідь. Обов'язково зазначається не лише тема й мета заняття, а й методична мета відвідування. План відкритого заходу бажано вивісити в методичному кабінеті для загального ознайомлення. Доцільно, щоб відкритий захід синхронно поєднувався з об­говоренням доповідей на ту саму тему на засіданні методичного об'єднання. Від глибини педагогічного аналізу заняття значною мірою залежить збагачення досвіду і доля поширення його серед інших педагогів закладу. Взаємовідвідування занять (виховних заходів) у системі ме­тодичної роботи має відігравати специфічну роль. Добре налаго­джене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів роботи одного педагога в практику діяльності інших, надихає вихователя на пошук нових методів розвитку, виховання, навчання, будить творчу ініціативу. Порівняння власного досвіду з досвідом ко­лег дає можливість критично оцінити різні варіанти досягнення мети.

Є декілька форм організації взаємовідвідування занять (ви­ховних заходів). Одна з них — відвідування занять колег із власної ініціативи. Таке відвідування принесе користь, якщо спосте­реження за освітньо-виховним процесом буде проводитися за певною програмою. Можна, звичайно, і при випадковому, нецільо­вому відвідуванні заняття знайти для себе щось цікаве, необхідне, проте частина часу витрачається марно. Значно корисніше, коли педагог із власної ініціативи застосовує цілеспрямоване, тематич­не відвідування занять інших вихователів у плані тієї проблеми, яка його цікавить. Це прискорює впровадження позитивного досвіду із заздалегідь визначеного питання.

Відбувається взаємовідвідування занять (заходів) і за ініціативою керівників закладу, голови методичного об'єднання. У цьому разі відвідування йде на користь за умови, якщо не нав'язується як обов'язкове. Керівник закладу, вихователь-методист рекомендує відвідування заняттяу, але в кожному випадку мотивує його. Той, хто відвідує, має знати мету відвідування. Адміністраціяакладу або голова методичного об'єднання спрямовують взаємовідвідування, виходячи з потреб удосконалення навчально-виховного процесу.

Важливо, щоб взаємовідвідування занять не перетворилося на формальну справу або не набуло негативного забарвлення. У багатьох ДНЗ ведеться книга обліку взаємовідвідування заходів. Педагоги не люблять, коли така книга перетворюється на своєрідний кондуїт, де фіксуються, крім позитивних, і слабкі сторонни заходу. Доцільнішою є форма фіксації вдалих знахідок. Спостерігачеві заходу варто лише декількома фразами дати оцінку цікавому факту. Такі книги зберігаються в методич­ному кабінеті ДНЗ. Кожен член педагогічного колективу має знайти для себе відповіді на питання, які його в даний момент цікавлять. До речі, ведення книги взаємовідвідування не передбачене нормативними документами, тому не обов'язково вимагати від педагога її запов­нювати.



Взаємоконтроль.

Мета: дати можливість кожному педагогу повідомити про свої успіхи, досягнення колегам; виховання «Я-концепції».



Група взаємовідвідин і підтримки відвідують заняття, заходи, спільно готуються до них, обговорюють отримані результати, проводять експерименти, опановують нові методики, ведуть щоденник діяльності і успіхів, доповідають про результати спільної діяльності на засіданнях МО.

Групова консультація — форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих самих проблем.

Групи творчі. Група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування. Робота ТГ спрямована на колективну роз­робку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Мобільні — група педагогів-однодумців, здатних швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.

Динамічні — група педагогів-однодумців, здатних розглядати певну проблему з різних точок зору і виробляти рішення.

Дебати — обговорення будь-якого питання, обмін думка­ми, полеміка, суперечка, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рі­шень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії. Мета дебатів — переконати іншу сторону в достовірності викладеного.

Діалогічна пара — представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі заці­кавлені особи сідають навколо дискутуючи і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визна­чає спільно з керівництвом МО значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі».

Ділові ігри — це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'яз­ковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв'язуються в чіткій відповідності до характеру рішень та дій її учасників. Як нетрадиційна форма організації методичної ро­боти дають можливість активізувати творчу ініціативу педагога, забезпечити високий рівень засвоєння теоретичних знань і про­фесійних умінь.

Процес організації і проведення ділової гри можна умовно поділити на чотири етапи:



Перший етап — ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загальними вимогами до організації її проведення.

Другий етап — конструювання гри. Потрібно визначити мету, назву і зміст гри (педагогічну проблему, яку будуть розв'язу­вати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвоїти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а також інструкції для гравців і керівника гри.

Третій етап — організаційна підготовка і проведення. Завідувач чи вихователь-методист, який організовує гру, роз'яснює педагогам її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною про­грамою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які повинні бути реалізовані. Педагоги, які не беруть безпосеред­ньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати й оцінювати, як дотримуються гравці нормативних вимог та імпровізують. Визначається також час, місце, умови і тривалість гри. Для її проведення доцільно ство­рити умови, наближені до реалій шкільного життя.

Четвертий етап — підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки педагогів.

Дидактична гра — це метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками.

Дискусія — дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Мета: виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці знайти істину, прийти до спільної точки зору.



Ексклюзивний бібліографічний огляд — вид бібліографічно­го інформування для будь-якої категорії педагогів, який передба­чає короткий виклад матеріалу певної тематики та бібліографію, організацію книжкової виставки.

Захист авторських проектів і розробок — нова форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та на­ступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Мета: розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.



Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників — форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом ідей, знахідок, програм та методичних посібників.

Захист планів МО — групова форма роботи, яка передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи в закладі.

Звітна оперативно-методична нарада — передбачає звіту­вання педагогів про виконання окремих доручень, про стан освітньо-виховної роботі в ДНЗ, групі тощо.

Ігрове конструювання. Одержавши певне завдання, учасни­ки команд, які змагаються, вишукують найкращий варіант його здійснення. «Розумовий штурм» має величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Інструктивна оперативно-методична нарада — покликана на­правляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних освітньо-виховних завдань.

Інформаційна оперативно-методична нарада — знайомить педагогів з одержаними директивними вказівками, методичними листами МОН України та підпорядкованих йому установ, новими досягнення в педагогіці, психології, методиками викладання, но­вими погодженнями й інструкціями, що виносяться на обговорен­ня учасниками наради; приймаються заходи щодо їх реалізації.

Інтернет-конференція (проводиться в режимі чату). Методичний навчальний чат — це бесіда в реальному часі, завданням якої є обгово­рення актуальних проблем організації освітньо-виховного процесу, його навчально-методичного забезпечення та супроводження. Чат може мати різну спрямованість: пізнавально-мотивуючу, пізнавально-пояснюючу, пізнавально-діяльнісну, пізнавально-формуючу та варіативну, творчо-розвивальну, пізнавально-повідомлюючу тощо.

Ця форма забезпечує:

•можливість організації дистанційного спілкування фахівців
з актуальних проблем розвитку сучасної освіти;

•оперативний обмін інформацією для вироблення спільної


стратегії дій;

•швидке отримання консультацій з проблемних питань.

Є кілька вимог до проведення чату. Як мінімум за два тижні до початку конференції в режимі чату необхідно розташувати в Інтернеті (на сайті інструменту) коротку інформацію з теми та перелік запитань до учасників. Має бути сценарій проведення чату (ви­значення модератора та сомодетатора чату, вибір ними складових змісту інформації, окреслення порядку обговорення питань).

Рекомендується для проведення секційних засідань.



Колективна підготовка і видання методичних, педагогіч­них матеріалів рекомендацій, збірників, альманахів, посібників тощо.

Колективні презентації. Це така форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно з вказівками веду­чого, який регулює черговість виступів, кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві.



Колективний похід — перегляд кінофільму, вистави з по­дальшим обговоренням.

Коло ідей — метод дозволяє швидко активізувати всіх учас­ників, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми. Це вправа, в якій кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі від­повідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожна людина окремо опанувала поданий матеріал.

Конкурси — змагання, які дають змогу виявити найбільш гідних із його учасників.

Конкурс нетрадиційних заходів — виявлення кращих занять (заходв), проведених в нетрадиційнійартній формі.



Конкурс виховних заходів — виявлення кращих виховних заходів з якоїсь конкретної тематики.

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень —вдала форма вивчення й узагальнення передового перспективного досвіду, на якій педагог через мультимедію демонструє результати своєї діяльності.

Конференції з обговорення найбільш значущих педагогіч­них явищ, наукових доповідей, технологій, методик, посібників тощо.

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів — відбивають передовий досвід, що сприяє активізації навчального процесу, різні схеми та матеріали про досягнення педагогічної науки, інтеграційні та інноваційні процеси.

Листівка-презентація — друкований листок з короткою ін­формацією про досвід роботи, захід, інновацію тощо (вказівкою ви­хідних даних, анотацією, відображенням змісту, фотографіями).

Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду міста, ДНЗ.

Методична естафета — форма методичної роботи, яка скла­дається з декількох етапів і сприяє впровадження ППД.

/ етап — «Стоп-кадр» (фрагменти уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання.

// етап — «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів.

/// етап — «Трибуна вільних думок» — вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті «Джерела педагогічної творчості».



Методична оперативна нарада — міжрайонна колективно-групова періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання. Методичну оперативну нараду, яку варто прово­дити з усім педагогічним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого .понеділка).

Мета методичних оперативних нарад: ознайомлення членів педагогічного колективу з елементами прогресивного, що з'являється в роботі даного педагогічного колективу, педколективів району, області, країни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.

Наведемо орієнтовну тематику методичних оперативних нарад:


  • огляд методичної літератури на допомогу педагогам, які пра­
    цюють за новими програмами;

  • нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних
    журналів);

  • клуби творчих педагогів;

  • педагогічні вернісажі;

  • творчі портрети;

  • авторські школи педагогів;

  • ділові ігри тощо.

Методична олімпіада-конкурс — індивідуально-групова фор­ма організації практичної розробки педагогами певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.

Методична панорама — колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи педагогівв, який має спільне тематичне спрямування.

Методична рада — колективний професійний орган, який об'єднує на добровільних засадах членів педагогічного колективу з метою здійснення керівництва науково-методичною роботою.

Методичне об'єднання (МО) педагогічних працівників, які створюються за наявності не менше 3-х спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціаль­ності за територіальною ознакою (у закладі, міжзаклада, кущові, районні, міські), за типами ДНЗ, які мають висококваліфікований склад педагогічних кадрів, до­свідчене керівництво, незалежну навчально-матеріальну базу.

Члени методичних об'єднань відкритим голосуванням оби­рають із досвідчених педагогів керівника (голову) терміном на два роки.

Залежно від актуальності питань, що розглядаються, умов, у яких працюють МО, їх засідання у навчально-виховних за­кладах можуть проводитися щомісяця або щокварталу, у райо­ні (місті) — тричі на рік: у серпні — під час роботи серпневих конференцій, у січні та червні — після закінчення відповідно І і II семестрів поточного навчального року.

Планування методичної роботи є довільним. Складаючи план, потрібно враховувати конкретні умови кожного закладу, досвід ро­боти педагогів, їхні здібності та інтереси. План роботи об'єднання може мати такі розділи:



  • вступ, який містить аналіз роботи за минулий навчальний
    рік, чітко визначені основні завдання на наступний;

  • проблеми, над якими працюють члени методоб'єднання,
    відомості про членів методоб'єднання;

  • методичні оперативки;

  • організація роботи з молодими педагогами;

  • удосконалення педагогічної майстерності педагогів, вивчення
    й поширення перспективного педагогічного досвіду;

  • конференції, «круглі столи»;

  • тематика засідань методичних об'єднань.

У діяльності методоб'єднань практикуються різноманітні види роботи, але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення доповідей, взаємовідвідування відкритих і виховних заходів, бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з педагогами.

У роботі методоб'єднання особливу роль відіграє доповідь. Рекомендуємо педагогам таку орієнтовну схему доповіді:



  • обґрунтування актуальності теми;

  • характеристика конкретних педагогічних умов;

  • головна ідея, опис оригінальних методичних прийомів, форм
    роботи, які забезпечили накопичення досвіду;

  • аналіз, обґрунтування досвіду у світлі педагогічних ідей,
    наукових положень;

  • результативність досвіду (показники в розвитку та вихованні дошкільників;

  • рекомендації щодо можливості використання досвіду.

Ефективність роботи методоб'єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому останнім часом реко­мендовано такі п’ть динамічних методичних об'єднання:

I група — педагоги, які прагнуть і можуть працювати твор­чо,— «школа вищої педагогічної майстерності». Зміст роботи
цього об'єднання — інформація про нові напрямки, задуми, що
з'являються в педагогічній практиці, пропаганда нових педаго­гічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих занять, виховних заходів, самоаналіз тощо;

II група — педагоги, які бажають працювати творчо, але
відчувають труднощі в роботі,— «школа вдосконалення май­
стерності»
. Змістом роботи даної групи є аналіз, вивчення
труднощів у роботі, організація самоосвіти педагогів; проведення
тренувальних практичних, занять (відкриті заняття, ділові ігри,
семінари-практикуми тощо) з метою набуття власного досвіду
роботи, визначення перспектив;

III група — педагоги-початківці — «школа становлення моло­
дого в
ихователя». Основний зміст її роботи — вивчення технології
сучасного заняття;

IV група — педагоги, які працюють формально, не вміють
і не бажають працювати творчо,— «школа створення позитивної
мотивації до творчості»
. Завдання роботи цієї групи — органі­
зація системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання
технологій сучасного уроку.

V група. В системі методичної роботи виправдали себе «шко­ли передового досвіду». Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради закладу, міськметодкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Керівником такої школи призначається особа, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження. Навчальний план ШПД складає її керівник з допомогою ММК, ОШПО і затверджує відділ освіти. Заняття школи проводяться зі сталим складом слухачів один раз на місяць.



Керівникові ШПД можна порекомендувати такі форми ро­боти'.

  • відвідання слухачами школи освітніх заходів
    у нього з метою вивчення форм і методів його роботи;

  • відвідання керівником ШПД занять слухачів;

  • практичні заняття, метою яких є ознайомлення слухачів із
    матеріалами, використаними наставником під час підготовки
    та проведення форм роботи з дітьми і розробка слухачем
    школи своїх заходіву за допомогою керів­
    ника ШПД;

  • виконання слухачами окремих завдань керівника ШПД з ви­
    вчення методичної літератури, виготовлення дидактичних
    матеріали тощо;

  • співбесіди зі слухачами з метою коментування особливостей
    своїх заходів і занять слухачів.

Методичний бенефіс — групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду; доповідь-розповідь про зміст досвіду, ви­вчення творчої лабораторії (робочого кабінету вчителя), ознайом­лення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями заходів, відвідування занять тощо.

Методичний брейн-ринг — групова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих педагогів.

Методичний дискусійний клуб — групова форма роботи, різ­новид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування педагогів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.

Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються педагоги різнихДНЗ, керівники методичних об'єднань, батьки, діти. Роль ведучого виконує вихователь-методист.

Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань педагогів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметраль­но протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний тиждень — одна із форм колективної методичної роботи. Протягом тижня педагоги показують свою майстерність, організувавши відкриті форми роботи з дітьми тощо.

Методичний турнір є нетрадиційною колективною формою роботи з педагогічними працівниками, спрямованою на пошук, розвиток, підтримку ППД або пошук нових ідей, шляхів вирі­шення актуальних проблем освіти.

Методичний фестиваль — багатопланова разова форма ме­тодичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду ППД і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціальних стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методич­ні ідеї, цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.

Методичні гостини — індивідуально-групова форма, яка пе­редбачає взаємообмін педагогічними делегаціями між заклада.

Методичні посиденьки — вирішення проблемного питання в невимушеній розмові (за чаєм).

Мікрогрупа — одна із форм колективної роботи, в якій, на відміну дід МО, за визначальний критерій взято взаємну симпа­тію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: про­водять відкриті заходи, організовують взаємовідвідування заходів тощо.

Міні-лекція — це, з одного боку, односторонній вид спілку­
вання, а з другого — дієвий спосіб забезпечення інформацією за
короткий проміжок часу. Лекції ефективніші, коли вони: чер­гуються з груповою дискусією і показами візуального матеріалу;
супроводжені такими допоміжними засобами, як проекції або ве­
ликі аркуші паперу, на яких роблять нотатки під час проведення
дискусії і які потім можна вивісити на дошці, стенді, стінах або
що. Мета міні-лекції: передача знань. Найвідповіднішим спосо­бом оцінки розуміння педагогами наданого навчального матеріалу
є сполучення контрольних видів робіт, таких як, наприклад,
коротка відповідь, тестування тощо. ,

Міжшкільні науково-методичні обміни досвідом — форма колективної методичної роботи, націлена на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій щодо удосконалення на­вчально-виховного процесу.

«Мозковий штурм».

Мета «мозкового штурму», чи «мозкової атаки»: зібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем від усіх учасників занять протягом встановленого проміжку часу. Після презентації проблеми групі пропонується всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією пробле­мою. Записати всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.

Правила «мозкового штурму»:


  • стимулюється творчість:

  • приймаються будь-які ідеї щодо
    теми, навіть «дикі»;

  • можна повторюватися;

  • не можна робити зауваження, коментарі;

  • не слід переривати творчий процес запитаннями.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії, самостійних обмірковувань тощо.

Мультимедійна виставка — поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих і рухомих зображень.

Нарада — це колективне обговорення окремих питань группою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні. Науково-практичні конференції є однією з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і узагальнення практичного досвіду. Науково-практична конференція — науково обґрунтована ефективна творча педагогічна практика.

Мета: виявлення та обґрунтування новаторської ідеї, гіпотези, концептуального положення, які вимагають апробації на практиці.



Обговорення в групі.

Метою обговорення залежно від вправи може бути будь-який освітній процес: підбиття підсумків, аналіз досвіду педагогів, підготовка їх до сприймання нової інформації. Досягнення будь-якої навчальної мети супроводжується формуванням в учасників навичок"спілкування, демократичної комунікації. Це загальновідомий традиційний метод, який зазвичай застосовують у комбінації з іншими видами технік. Учасників мають заохочувати до рівної участі в дискусіях. Цей метод можна використовувати як у великій, так і в малій групі.



Обговорення великою групою: вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Обговорення будується навколо запланованих або імпровізованих тем. Тему дискусії слід чітко й зрозуміло визначати для всіх присутніх до початку обговорення. Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як ставиться запитання. Уникайте запитань, на які можна відпости коротко («так» чи «ні»). Вживайте запитання, які починаються «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників та учасниць до висловлення власних ідей.

Те, як викладач реагує на запитання й коментарі, є вирі­шальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учасникові чи учасниці за запитання та висловлювання, стимулюватиме присутніх ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.Не дозволяйте нікому домінувати над групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер давайте послухаємо, що скаже хтось інший або інша», або «Я би хотіла (хотів), щоб усі мали можливість висловитися».Не слід забувати, що надмірна кількість дискусій у великих групах втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми та нудьгування в групі.



Обговорення малою групою: невеликі групи (чотири-шість осіб) надають більші можливості для роботи, ніж великі. Ця методика надає кожній людині свободу вибирати власний ритм, активніше брати участь в обговоренні. Дискусії в малих групах стимулюють роботу командою, допомагають слухачам та слу­хачкам бути корисними одне одному. Висловлення думок дає їм змогу відчути власні ресурси та зміцнити їх.

При розподілі на групи не обов'язково використовувати традиційний принцип нумерації: «1, 2, 3...». Можна застосувати й інші підходи за днями тижня, порами року, квітами, футболь­ними командами тощо.



Обмін досвідом — має на меті популяризацію і розповсю­дження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними під­ходами.

Огляди й анотації різних педагогічних видань — стисле повідомлення про проблему, тему розглянуту різними авторами або фаховими виданнями.

Оперативно-методичні наради — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених прорахунків.

Панорама педагогічних досягнень — сукупність творчих за­собів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.

Педагогічна експрес-інформація — оперативна інформація про публікації фахових видань.

Педагогічна виставка — демонстрація досягнень педагогічно­го колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення органів самоврядування.

Педагогічна майстерня — підвищує ефективність науково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогіч­ної діяльності.

Педагогічна олімпіада — беруть участь усі педагоги закладу незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і передбачає кілька етапів.

Педагогічна рада — колективне обговорювання питань, проблем щодо виявлення факторів та умов, щоб забезпечити успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів.

Педагогічний брифінг — інформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.

Педагогічний клуб — інноваційна, самокерована і саморегу­льована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об'єднання педагогів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комуні­кативної культури.

Педагогічний КВК — проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

Педагогічний консиліум.

Мета: вивчити і проаналізувати прояви особистості дитини, особливості групий дітей, роз­робити рекомендації і програму виходу з кризової ситуації.



Педагогічний міст — обмін думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (ДНЗ, містом чи районом).

Педагогічний практикум проводиться з педагогами для ви­вчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.

Педагогічний ринг — змагання педагогів у розв'язанні пе­дагогічних завдань.

Педагогічні виставки — показ досягнень педагогічного ко­лективу в справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських органів самоврядування.

Педагогічні дискусії (з найактуальніших тем, із запрошенням науковців, практиків, методистів) — обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми, які розглядаються з різних точок зору. Думки, висловлені різними педагогами, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні гостини — індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями ДНЗ, районів з метою обміну досвідом.

Педагогічні консультації можуть бути усними й письмовими. Проводяться з метою надання допомоги педагогу з тієї чи іншої проблеми, яку останньому не вирішити самостійно.

Педагогічні читання — захист педагогами рефератів і твор­чих тем.

Пізнавальні, професійні екскурсії проводяться з метою ви­вчення реалізації передового перспективного досвіду.

Постійні проблемні семінари сприяють розвитку колективної творчості педагогів, вирішенню проблемних питань на практиці.

Предметно-педагогічна діяльність — частина кожного з видів педагогічної діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона є індивідуальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе вивчення, проектування іформування нового або відбір із ряду того, що маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що використовуються.

Предметно-педагогічна діяльність — це пошук методу, способуорганізації діяльності, найбільш повного пізнання предмета ірозкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи.

Презентації проводяться з метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

  • заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби почувати себе впевнено;

  • заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення
    презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності —
    плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо);

  • у ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозу­мілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний
    зв'язок;

  • виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може
    виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Прес-конференції — бесіда, зустріч педагогів з представни­ками преси, радіо з питань, що цікавлять широку громадськість.

Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв'язання конкретних педагогічних ситуацій) — Т-група (від англійської tгаіnіng gгоир — група тренінгу) — група, створена для дії в си­стемі міжособових відносин та її членів з метою розвитку у них соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування і взаємодії. Одна з найпоширеніших моделей дослідження міжособових відносин, стадій розвитку групи і ін. Для Т-групи характер­ні короткочасність її існування (від декількох днів до декількох тижнів), відсутність попередньої структурованості, нормованість і регламентація. Основний метод в Т-групі — вільна дискусія без заздалегідь прийнятого плану, що поєднується з іншими при­йомами. Обговорення будуються за принципом «тут» і «тепер», тобто аналізуються події, що відбуваються безпосередньо в групі по можливості без звернення до минулого досвіду учасників. Умовою успішної роботи Т-групи є клімат взаємної довіри, що стимулює учасників на встановлення міжособових відносин, які вони, як правило, не встановлюють в буденному житті; допомагає розумінню відносин, що протікають у Т-групі.

Психологічний практикум — вид практичного навчання, за­няття по відпрацюванню певного проблемного питання.

Психолого-педагогічний семінар — постійно діюча колек­тивно-групова форма роботи. Об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації на­вчально-виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність досягнень психолого-педагогічної науки й прогресив­ного педагогічного досвіду.

Робота в мікрогрупах (три-шість осіб) — які створюються на добровільних засадах для засвоєння якої-небудь нової концеп­ції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізу­ють ідею у своїй практиці.

Рольова гра — групова форма роботи, яка включає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.

Мета рольової гри — набути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, постановки тендерних проблем. Інколи присутні можуть розігрувати ситуації, до яких вони вже потрапляли. Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і наданням їм можливості діяти «наче насправді»: учасники реагують на конкретну проблему в межах заданої програми, наприклад, в ігровому суді або на слу­ханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.



Семінар — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх класифікації.

Семінар-практикум — це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфі­кації, яка активно сприяє впровадженню нового.

Мета: вдоско­налення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих педагогів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторських умінь. Семінари-практикуми використовуються як ланка передання досвіду роботи.



Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень спри­яють розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (задачі, акценти, проблеми), відбирати на основі глибокого вивчення значного за об­сягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язування проблеми, доводити їх адекватність.

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв заходів — розробка створена зусиллями декількох педагогів (однакових або різних за фахом), які впроваджують у систему своєї роботи інтегрованність навчання.

День(тиждень) відкритих дверей педагогів-майстрів — термін, при­значений для проведення певних заходів педагогами-майстрами за певною проблемою (темою).

Творча галерея — розгорнута тематична виставкова експози­ція, яка поєднує у собі творчі наробки педагогів, книги, статті, кар­тини, малюнки вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Презентує результати творчої діяльності педагогів різного фаху.

Творчі групи — це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають запро­поновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосу­вання. Робота ТГ спрямована на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними мето­дичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Творчі звіти МО, циклових комісій, окремих пе­дагогів — демонстрація успіхів (наробок) з реалізації певної методичної проблеми. Сьогодні проводиться у формі презентації чи проекту.

Творчі майстерні педагогів — підвищують ефективність нау­ково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педаго­гічної діяльності.

Тимчасовий науково-дослідницький колектив — дослідження окремих проблем, їх обґрунтування; мікродослідження тощо.

Усні презентації — дають можливість набути практичного до­свіду під час пошуку джерел та упорядкування матеріалу.

Мета: надати можливість вчителям презентувати свій досвід роботи.



Фестиваль педагогічної творчості — масовий захід, на якому представлені досягнення педагогів ДНЗ (району, міста).

Фестиваль методичних ідей — показ, огляд досягнень педаго­гів в розробці методичних ідей щодо їх впровадження у практику.

Школа молодого педагога(вихователя) — одна із форм фахового вдоско­налення педагогів, яка визначається першочерговими проблемами і найбільш типовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти.

Школа перспективного педагогічного досвіду (за напряма­ми) — сприяє розповсюдженню та втіленню в практику педагогів той чи інший перспективний педагогічний досвід роботи.

Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду —передбачає творчий підхід до розв'язання складних освітянських проблем, визначаючи ефективність педагогічної праці.

Школа педагогічної майстерності — об'єднує групу педагогів (навіть різних за фахом, віком), які володіють необхідними прак­тичними вміннями та навичками певної педагогічної технології.

Школа комп'ютерної грамотності — об'єднує групу педагогів, які прагнуть засвоїти комп'ютер або певну програму роботи на комп'ютері.

Школа професійної майстерності.

Мета: вивчення і впровадження в практику авторських пе­дагогічних методик.



Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформлення документації тощо. Інди­відуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, дистанційне навчання, відвідування занять, самоосвіту.
Індивідуальними формами методичної роботи є:
Аналіз — дає можливість визначити діяльність того чи іншого педагога і чим ця діяльність відрізняється від діяльності інших або від норм.

Анкетування — дає можливість одержати різноманітний емпіричний матеріал про педагога.

Анотація — стисла характеристика роботи або методичних наробок.

Атестація — дослідження суб'єкта з метою виявлення його відповідності вимогам Типового положення та кваліфікаційної характеристики.

Атестаційні матеріали — зібрані матеріали характеризу­ють фахові знання та ділові якості педагога.

Бесіда-інтерв'ю — метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з педагогом у вільній чи регламентованій формі.

Бюлетень — стисле повідомлення про проведений відкритий захід, про наробки того чи іншого педагога тощо.

Виготовлення наочності — виготовлення предметів, які використовують для показу під час навчання.

Відгук — ставлення до матеріалів, наданих педагогів.

Дистанційне навчання — навчання за допомогою листуван­ня, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачем.

Доповідь — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Захист — форма роботи, пов'язана із попередньою розроб­кою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Звіт — письмове чи усне повідомлення про свою роботу, виконання завдання, доручення.

Індивідуальний план — план властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці.

Інтерв'ювання — проведення бесіди, опитування з метою аналізу одержаної інформації.

Інформація — відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях.

Консультація — порада фахівця з якого-небудь питання.

Курсова перепідготовка — форма професійної підготовки за певним навчальним планом.

Курсова робота — навчально-дослідницька робота педагога, пов'язана з вивченням тієї чи іншої проблеми.

Лекція — усний виклад навчального матеріалу.

Методична розробка — розробка системи занять відповідно до методики.

Методичні рекомендації — рекомендації щодо проведення видів діяльності відповідно до методики.

Наставництво — діяльність, що полягає в наданні допомоги порадами, навчанням менш досвідченої особи.

Презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем.

Повідомлення — це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Портрет педагога — загальна характеристика, сукупність характерних рис.

Портфоліо — включає все те, що може документально за­свідчити майстерність педагога, сприяти оцінці рівня його про­фесіоналізму та компетентності. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії. У першому випадку — це файлова папка із вкладишами, де матеріали розміщаються відповідно до зазначеного вище структурою. Електронна версія портфоліо оформляється у вигляді:

Педагогічна проблема — теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження.

Педагогічна скарбничка — аукціон педагогічних ідей, в основу якого покладена проблема виявлення пропаганди і впро­вадження передового педагогічного досвіду.

Педагогічний міст — неформальні візити, основною метою яких є огляди навчально-матеріальної бази, спілкування з коле­гами, налагодження ділових зустрічей.

Проблемний стіл — проводиться з метою розширення і по­глиблення знань вчителів з розглядуваної проблеми, включення їх у дискусію.

Реферат це одна з форм письмового представлення ре­зультатів індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною темою або стислий письмовий виклад питання, зроблений на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Самоаналіз — аналіз власних наробок та результату роботи над методичною проблемою.

Самоосвіта — здобуття знань самостійним навчанням позанавчальним закладом.

Самооцінка — це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб дошкільної освіти або оцінка самого себе, своїх досягнень і недоліків.

Співбесіда — бесіда, розмова з ким-небудь по якомусь пи­танню чи проблемі.

Стажування — підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі.

Творча робота — містить елементи нового, щось удоскона­лює, розвиває, збагачує.

Творчий звіт — це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду ППД, а також діяльності всього колективу з питань нових технологій, організації навчально-ви­ховної та методичної роботи в закладах освіти.

Творчий портрет — це форма методичної роботи, спря­мована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи педагога, поширення, узагальнення та підвищення авторитету творчої активності серед педагогів.

Тестування — усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів про­фесійної компетентності педагогічних працівників.

Отже, треба зазначити, що за всієї різноманітності форм організації методичної роботи вирішити багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише через створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси.


Орієнтовні методичні рекомендації щодо створення школи передового

педагогічного досвіду (ШППД)

1. Створюється ШППД за наявності в педагогічному колективі одного оба кількох учителів-майстрів педагогічної праці, носіїв передового досвіду і служить для передачі цього досвіду, його набуття іншими педагогами.

2. Як правило, ШППД працює протягом навчального року. Свої заняття на першому етапі роботи проводить 1-2 рази на місяць, але згодом періодичність проведення занять зменшується.

3. Кількість слухачів у ШППД зазвичай становить 3-5 осіб. Керівником найчастіше обирається носій передового (позитивного) педагогічного досвіду (ППД).

4. Найпоширенішими методами навчальної роботи, що застосовуються у ШППД, є такі:

• відвідування вчителями, які навчаються в цій школі, уроків або позакласних заходів учителя-май-стра для ознайомлення із системою його роботи;

• співбесіди носія ППД з слухачами школи (роз'­яснення особливостей досвіду, коментування змісту та методів проведення уроків, позакласних заходів);

• практичні заняття, у процесі яких слухачі вчать­ся застосовувати елементи досвіду, що вивчається;

• відвідування керівником школи занять у слухачів для ознайомлення з їхнім рівнем роботи та надання допомоги у застосуванні набутого щц час навчання досвіду;

• обговорення книг і статей, зміст яких відповідає темі досвіду, що вивчається.

5. Вступне заняття проводиться у формі спів­бесіди керівника школи зі слухачами {мета – ознайомлення з власним досвідом, розповідь про пе­реваги застосування тих чи тих методів, характерис­тика результативності й перспективності своєї пе­дагогічної діяльності, націлення на те, що підлягає вивченню).

6. Усвідомити досвід слухачам допомагають бесіди, що проводяться на кожному занятті після відвідування уроків або позакласних заходів.

7. План роботи ШППД складається з таких роз­ділів (орієнтовно):

• список слухачів ШППД;

• проблема, над якою працюють;

• досвід керівника ШППД;

• план відвідування уроків та позакласних заходів керівника школи;

• план відвідування керівником школи занять у слухачів;

• результати вивчення та застосування досвіду;

• список літератури для опрацювання;

перелік орієнтовних домашніх завдань, що самостійно виконують слухачі у період між заняттями.

Роль активних та інтерактивних форм методичної роботи в активізації педагогічної діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів
Модернізація освітнього процесу на сучасному етапі вимагає перебудови методичної служби щодо нових підходів в організації роботи з педагогічними кадрами. Організація освітнього процесу під час якого дитина чи педагог залишалися пасивними спостерігачами – об’єктами педагогічного процесу відійшло у минуле.

Сучасним пріоритетом побудови взаємовідносин між суб’єктами педагогічного процесу є педагогіка співробітництва, партнерства, рівноправних стосунків(суб’єкт-субєктні, активний керівник – активний педагог, активний педагог – активна дитина).



Компетентність педагога в чому вона полягає? Чи є педагог творчим, чи вміє спостерігати, аналізувати, розв’язувати проблеми, використовувати знання на практиці? Потрібна побудова освітнього процесу з використанням активних та інтерактивних форм роботи. Чому?

Всі психологічні та педагогічні дослідження стверджують:

При вдало організованій формі роботи 70 % інформації відтворюється через три години, а 10% - через три дні. Створено також таблицю за­пам'ятовування, звідки виявилось, що запам'ятовуємо:

10% того, що прочитаємо;

20% того, що почуємо;

30% того, що побачимо;

50% того, що побачимо та почуємо;

80% того, що скажемо;

90% того, що виразимо в дії.



Є старе китайське прислів'я: чую і забуваю, бачу і пам'ятаю, роблю і розумію. Отже, інтерактивні методи полягають у залучанні до дії, ство­ренні ситуації переживання та випробування, що сприяє глибшому про­никненню в зміст та кращому запам'ятовуванню.

Чимало основних методичних інновацій пов'язані сьогодні з використанням інтерактивних методів навчання. Хотілось би уточнити це поняття. Слово „інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова "інтеракт". „Інтер" - це „взаємний", „акт" - діяти. Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учасників.

Які основні характеристики „інтерактиву"? Необхідно визнати, що інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозуючі цілі. Одна з таких цілей несе в собі створення комфортних умов навчання, таких, при яких кожен учасник відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Сутність інтерактивного навчання є в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учасники є задіяними в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учасників в процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості, взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі знання, на більш високі форми кооперації і співробітництва.



Інтерактивна діяльність на заняттях, педрадах віддає перевагу організації і розвитку діалогічного спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення завдань, які мають значення для кожного учасника. Інтерактив виключає домінування, як одного виступаючого, так і однієї думки над іншими. В ході діалогового навчання учасники вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі: аналізу обставин і відповідної інформації, аналізувати альтернативні думки, приймати продумані розв'язання, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організовується індивідуальна, парна і групова робота, використовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документами, різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи.
Правила організації інтерактивного навчання
Правило 1. В роботу повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учасники. З цією метою корисно використовувати технології, що дозволяють включити всіх учасників семінару в процес обговорення.

Правило 2. Треба попіклуватись про психологічну підготовку учасників. Мова йде про те, що не всі, хто прийшов на заняття, психологічно готові до безпосереднього включення в ті чи інші форми роботи. Впливає відома скутість, традиційність поведінки. В зв'язку з цим корисні розминки, постійне заохочення учасників за активну участь, надання можливостей для самореалізації учасника.

Правило 3. Тих, хто навчається за технологією інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників в якості навчання можуть спинитися в прямій залежності. В роботі не повинні приймати участь більше ЗО осіб. Тільки при цій умові можлива продуктивна праця в малих групах. Важливо, щоб кожний був почутий, кожній групі була надана можливість виступити з проблеми.

Правило 4. Віднестись з увагою до підготовки приміщення для роботи. Це не таке просте питання, як може виявитись з самого початку. Приміщення повинне бути підготовлене так, щоб учасникам було легко пересідати для роботи в великих і малих групах. Іншими словами, повинен бути створений фізичний комфорт. Погано, якщо комусь доведеться сидіти „звернувши» шию. Тому столи краще поставити „ялинкою", щоб кожен учасник сидів напівоберта до ведучого заняття і мав можливість спілкуватися в малій групі. Добре, якщо заздалегідь будуть підготовлені матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правила 5. Віднесіться з увагою до питань процедури і регламенту. Про це треба домовитись з самого початку і докладати всіх зусиль не порушувати його. Наприклад, корисно домовитись про те, що всі учасники будуть проявляти терпимість до любої точки зору, поважати право кожного на свободу слова, поважати його гідність.

Правило 6. Віднесіться з увагою до поділу учасників на групи. Спочатку його краще побудувати на основі добровільності. Потім разом скористатися принципом випадковості вибору.

Відмітимо, що інтерактивне навчання дозволяє вирішувати одночасно декілька завдань:

  • розвиває комунікативні уміння і навички;

  • допомагає встановленню емоційних контактів між членами колективу;

  • забезпечує виховні завдання:

а)привчаєпрацювативкоманді;
б) прислуховуватись до думок своїх товаришів.

Використання інтерактиву в процесі занять, як показує практика, знімає нервове навантаження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу.



На сучасному етапі рекомендується більше звертатись до активних та інтерактивних форм:

  • ділова гра;

  • рольова гра;

  • круглий стіл;

  • метод АКС (аналіз конкретних ситуацій);

  • методичний міст;

  • проблемний стіл;

  • дискусія, диспут;

  • „Філософський стіл";

  • „Мозкова атака";

  • „Велике коло";

  • „Акваріум";

  • «Карусель»;

  • «Діамант»;

  • «Меморандум»;

  • «Снігова куля»;

  • «Сім капелюхів мислення»;

  • «Килимок ідей»;

  • «Оксфордські дебати»;

  • «Моделювання ситуацій».

Найбільш проста форма групової взаємодії Велике коло". Робота проходить в три етапи.
І етап. Група розсідається на стільцях у великому колі. Ведучій формулює проблему.

ІІ етап. У продовж певного часу (приблизно 10 хвилин) кожний учасник індивідуально, на своєму листку записує можливі шляхи для вирішення проблеми.

III етап. По колу кожен учасник зачитує свої пропозиції, група мовчки вислуховує (не критикуючи) і проводить голосування по кожному пункту - чи включати його в спільне вирішення, яке по мірі розмови фіксується на дошці. Прийом „великого кола" оптимально використовувати в тих випадках, коли можливо швидко визначити шляхи вирішення питань. З допомогою даної форми можна, наприклад, розробляти законопроекти чи інструкції, локальні нормативно-правові акти.

Акваріум" - форма діалогу, коли учасникам пропонують обговорити проблему „перед обличчем суспільства". Мала група вибирає того, кому вона може довірити вести той чи інший діалог по проблемі. Іноді це можуть бути декілька бажаючих. Всі інші учасники виступають в ролі глядачів. Звідси і назва - акваріум. Що дає цей організаційний прийом для учасників? Можливість бачити своїх колег збоку, тобто побачити як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як вирішують конфлікти, як аргументують свою думку і т.д.


З ДОСВІДУ РОБОТИ
Вимоги до актів та довідок як підсумкових документів
Наслідки перевірок стану (аналізу) будь-якої діяльності оформляються актом, доповідною запискою або довідкою.

Вид (форму) узагальнювального документа за наслідками перевірки збирає завідувач або методист. Неодмінною вимогою підсумкового документа є глибокий і всебічний аналіз стану справ із питан­ня, що перевіряється, об'єктивність і аргументованість висновків, конструктивність і реальність пропозицій.

Незважаючи на різноманітність документів, до їхньої структури і змісту можна висловити певні рекомендації.

Акт за результатами аналізу (перевірки) вікової групи, як правило, починається з короткої вступної частини, де зазначаєть­ся, з яких питань, упродовж якого часу та яким складом здійснювався аналіз (перевірка), на основі яких матеріалів (спостереження й аналізу діяльності, бесід, анкетування, вивчення планування тощо) складено акт.

Далі лаконічно й аргументовано розробляються висновки про стан запитання, даються пропозиції щодо усунення недоліків і вдосконалення тих чи інших ділянок роботи. Акт підписується всіма, хто брав участь в аналізі (перевірці).



Довідка за результатами аналізу (перевірки) відрізняється від акта більш детальним викладом фактів, виявлених у процесі аналізу. Пропозиції можна оформляти окремо.

Доповідна записка готується на адресу керівництва управління освіти. У ній подається аналіз й узагальнюються висновок про роботу перевірених ділянок, надаються конкретні пропозиції та рекомендації щодо подолання недоліків.

У практиці роботи є два основних підходи до викладу узагальню вального матеріалу за результатами аналізу (перевірки): аналіз позитивного й одночасно недоліків та їхніх причин формулюються з кожної проблеми вивченого питання або спочатку висвітлення основних здобутків, а потім недоліків та їхніх причин.



Перший підхід характерний для акта, другий - для довідки і доповідної записки. Пропозиції доцільно формулювати наприкінці документа.

У документі можливі дві форми оцінки стану діяльності дітей: спочатку оцінка певного аспекту діяльності, а потім - відповідний фактичний матеріал для доказу (приклади, цифрові дані) і навпаки. Висновки формулюються відповідно до змісту і мети аналізу (перевірки). Обсяг акта, доповідної записки значно скорочується, якщо до неї додати деякі матеріали (діаграми, схеми, узагальнені матеріали анкет, тестів, протоколи спостережень тощо).



Орієнтовна структура підсумкового документа


  • Назва довідки, акта.

  • Термін перевірки, склад комісії.

  • Мета, перелік завдань, основних питань і методів аналізу (пе­ревірки).

  • Дані про колектив (педагогічний, дитячий).

  • Опис виявленого позитивного досвіду (відповідно до завдань аналізу з основних питань).

  • Обумовити позитивні результати, що було виявлено під час ана­лізу, рівень професійної майстерності педагогів.

  • Стиль та методи керівництва, їхні соціально-психологічні якості.

  • Недоліки в роботі певної вікової групи.

  • Аналіз та класифікація причин виявлених недоліків (об'єктив­них і суб'єктивних).

  • Основні напрями щодо усунення недоліків і шляхи переходу закладу або окремих його ланок до режиму розвитку.

  • Підписи членів комісії.


Зразок

ДОВІДКА

про стан вивчення…

З .... по .... комісією у складі.... вивчено роботу ....

Питання вивчалося шляхом ....

Питання.... вивчалося в руслі системного підходу, а саме: аналіз реального стану освітнього процесу в ... групі через призму вико­нання Закону України "Про дошкільну освіту", готовності кадрового педагогічного потенціалу до модернізації змісту дошкільної освіти та взаємодії із сім'єю.

Під час роботи комісії проведено аналіз кадрового, матеріаль­но-технічного, методичного забезпечення ....



Установлено, що адміністрацією дошкільного навчального за­кладу № .... (вихователями групи).... проводиться планомірна робо­та щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з проблеми ...., підвищення фахової та методичної майстерності....

Позитивні моменти діяльності ДНЗ можна запропонувати оформити так:


  • Заслуговують на увагу розроблені та впроваджені ....

  • З метою контролю за станом.... адміністрація практикує.... результати було розглянуто ....

  • Доцільно зазначити позитивний досвід роботи ....

  • Значна увага приділена ....

  • Належна увага приділяється ....

  • Наслідки вивчення свідчать ....

  • Аналіз діяльності показав ....

  • Значну роботу проведено ....

  • Варто відмітити ....

  • Заслуговує на увагу ....

  • Гарних результатів досягнуто ....

  • Педагоги ____________ спрямовують роботу на ....

  • Вдумливу і змістовну роботу .... спрямовано ....

  • Розуміючи те, що сучасна дошкільна освіта має забезпечувати..., педагог.... пріоритетного значення надає ....

  • Створено систему....

  • На допомогу педагогам створено ....

  • З метою розвитку педагогічної майстерності, виявлення талановитих педагогів проводиться ....

  • На основі вивчення системи роботи створено ....

  • Навчально-технічна база переважної більшості перевірених груп дозволяє в основному виконувати ....

  • На належному рівні знаходиться ....

  • Аналіз бесід з дітьми .... дошкільного віку показує ....

  • Упровадження нових педагогічних технологій в освітній про­цес - саме з таких позицій розуміє тактику оновлення змісту дошкільної освіти ....

  • Вдумливо та творчо підходять ....

  • Без примусу діти опановують ....

  • Серед проблемних питань, що на сьогодні є в дошкільній освіті, провідне місце в роботі посідає ....

  • Поклавши в основу своєї роботи принцип розвивального
    навчання, педагоги урізноманітнюють освітній процес ....

  • Аналіз роботи дозволяє констатувати ....

  • Питанню приділяється належна увага ....

  • Важливим аспектом в оновленні освітнього процесу ДНЗ є застосування в роботі з дошкільниками ....

  • Основним у роботі педагогів .... є....

  • Визначним у діяльності є ....

  • Тощо

Негативні моменти діяльності ДНЗ можна оформити в такий спосіб:
Разом із тим, результати засвідчили, що ....

  • Водночас....

  • Це свідчить про те, що у ..,,

  • Потребує серйозного поліпшення ....

  • Суттєвим недоліком є ....

  • Причиною низького рівня є ....

  • Зафіксовано певні недоліки ....

  • Результати аналізу засвідчують, що ....

  • Вимагає вдосконалення контроль за станом ....

  • В узагальнювальних матеріалах попереднього аналізу не приділено належної уваги ...

  • Незначне місце в плані методичної роботи приділено ....

  • Не вивчається результативність самоосвіти, підвищення кваліфікації...

  • Ефективність методичної роботи не аналізується, на розгляд педагогічної ради (наради при завідувачі) не пропонується....

  • Недоліки в роботі пояснюються відсутністю належного кон­тролю за діяльністю...

  • Потребують кращого забезпечення ...

  • Залишається гострою проблема ....

  • Особливо серйозною є проблема ....

  • Не вирішуються питання ....

  • За наслідками атестації....



  • Не повною мірою вирішується ....

  • Наявні проблеми в ....

  • Особливої уваги та рішучих дій потребує

  • Потребує поліпшення ....

  • Слабо відпрацьовано ....

  • Не налагоджена тісна співпраця ....

  • Виявлено факти ....

  • Вимагає коригування та доопрацювання ....

  • Потребує подальшого аналізу ....

  • Аналіз занять, режимних моментів свідчить, що ....

  • Під час проведення не завжди враховується ....

  • Наслідки вивчення показали ....

  • Потребують значного вдосконалення ....

  • У процесі вивчення проаналізовано ....

  • Потребують доопрацювання ....

  • У першу чергу, слід ліквідувати чинники, що впливають, а саме:....

  • Наявні недоліки і в ....

  • Недостатньо приділено уваги ....

  • Зафіксовані певні порушення....

  • Це свідчить про те, що....

  • Через відсутність фінансування ....

  • Недостатньою є і навчально-матеріальна база ....

  • Основним недоліком є....

  • Результати діагностування та реальний стан освітнього процесу підтверджують....

Тощо.


  • З метою поліпшення ефективності....

  • Для забезпечення якості дошкільної освіти необхідно ....

  • Залишається нагальною проблема ....


З метою усунення недоліків пропонується ....

Підписи голови

та членів комісії

Орієнтовна структура наказу

(за наслідками аналізу освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі)

1.Назва наказу

2. Констатуюча (описова) частина.


  1. Інформація про термін проведення аналізу.

  2. Вказівка на актуальність експертизи, її основні методи.

  1. Стисла інформація про результати аналізу (кількісні
    дані, якісний аналіз). Порівняння з попереднім аналі­зом. Аналіз факторів, причин, які обумовили успіхи в роботі. З'ясувати фактори негативного впливу на хід освітнього процесу.

3. Результативна (розпорядча) частина.

  1. Рішення про матеріальне та моральне стимулювання педагогів закладу, які досягли успіхів у розвитку, навчанні, вихованні особистості дитини.

  2. Визначення позитивного досвіду, який заслуговує на увагу чи може бути вивчений (узагальнений).

  3. Інформація про розробку заходів, спрямованих на усунення недоліків, а також на їхнє попередження (визначити терміни і відповідальних).

4. Визначення особи, відповідальної за виконання наказу

5. Підпис.



Вимоги до висновків, які робить керівник

Висновки повинні:

а) відповідати меті відвідування;

б) розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і при­чини недоліків;

в) характеризувати тенденцію змін, які відбуваються в праці
вихователя;

г) відповідати фактичному стану справи;

ґ) враховувати досягнення науки і перспективного педагогіч­ного досвіду;

д) бути доказовими, переконливими.
Вимоги до пропозицій, які висуває керівник

Пропозиції повинні:

а) адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті відвідування;

б) розкривати досвід вихователя;

в) спрямовуватися на ліквідацію причин, що породжують не­доліки;

г) враховувати реальність їхнього виконання в окреслені строки;
ґ) бути конкретними і лаконічними.
Отже, будь-який вид педагогічного аналізу вимагає певного до­кументального оформлення. Залежно від мети і завдань аналізу керівник ДНЗ обирає форму подання документа.
Примірний перелік документації методиста з дошкільної освіти районного

методичного кабінету
З досвіду роботи методист з дошкільної

освіти Недригайлівської райдержадміністрації Олійник О.П.


  1. Нормативно-правові документи з питань дошкільної освіти.

  2. Накази та листи МОН України по дошкільній освіті.

  3. Накази, рішення колегії управління освіти і науки облдержадміністрації.

  4. Накази, рішення колегії відділу освіти райдержадміністрації.

  5. Програма розвитку дошкільної освіти в районі на період 2005-2015 роки (районна, по кожному ДНЗ).

  6. Виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.02.2007 року №68 «Про розвиток дошкільної освіти на період до 2012 року» (заходи по кожному ДНЗ, щорічна інформація про виконання).

  7. Матеріали атестації ДНЗ.

  8. Портфоліо дошкільного навчального закладу (індивідуальна папка на кожний заклад, в якій зберігаються матеріали за останні 5 років).

  9. Облік дітей дошкільного віку (списки дітей по сільських, селищних радах за підписами сільського голови та керівника навчального закладу, соціальний паспорт навчального закладу станом на 1 вересня кожного року).

  10. Дані про кадри (списки педагогічних працівників, дані про проходження курсів, підвищення кваліфікації, атестацію, нагородження, анкети, участь у методичній роботі району).

  11. Статистичні звіти (форма 85-К за 5 років, щорічний звіт в облуон).

  12. Організація харчування дітей (нормативна база, аналіз якості харчування дітей поквартально).

  13. Медичне обслуговування дітей (нормативна база, зразки ведення документації).

  14. Фінансові питання (нормативна база, кошторис по ДНЗ на календарний рік, рішення про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей ) та інше.

  15. Матеріали по підготовці та проведенню оздоровлення дітей.

  16. Матеріали районних конкурсів (накази, підсумкові накази обласного управління освіти).

  17. Вхідна та вихідна документація.

  18. Листування з сільськими радами, іншими організаціями.

  19. Плани роботи методиста з дошкільної освіти ( річний, місячний, щотижневий).

  20. Книга проведення консультацій.

  21. Книга виїздів у навчальні заклади.


Методична діяльність

  1. Методична робота з педагогічними кадрами (в індивідуальних папках плани, матеріали методичних об′єднань, семінарів, творчих груп та інше).

  2. На допомогу вихователю (накази, листи,методичні рекомендації МОН України, СОІППО, матеріали з досвіду роботи по організації роботи з дітьми, батьками за лініями розвитку).

  3. На допомогу керівникам ДНЗ (зразки планів роботи, ведення ділової документації).

  4. Вивчення, узагальнення та впровадження в практику роботи позитивного педагогічного досвіду в районі (картотека ППД, освітніх інноваційних технологій, авторських програм, матеріали з досвіду роботи педагогів району).

Ділова документація методиста з дошкільної освіти
З досвіду роботи методиста з дошкільної освіти

Охтирського міського відділу освіти

ДемченкоЛ.І.
Управлінська діяльність

  1. Мережа дошкільних навчальних закладів.

  2. Приміщення дошкільних навчальних закладів.

  3. Групи компенсуючого типу.

  4. Перспектива розвитку дошкільної освіти.

  5. Підготовка дошкільних навчальних закладів до нового навчального року.

  6. Матеріально-технічна база дошкільних навчальних закладів.

  7. Облаштування території, приміщень ДНЗ.

  8. Благодійна допомога.

  9. Комплектування ДНЗ.

  10. Облік дітей дошкільного віку.

  11. Охоплення дітей дошкільною освітою.

  12. Банк даних дітей дошкільного віку. Списки дітей.

  13. Державна атестація ДНЗ.

  14. Моніторинг дошкільної освіти.

  15. Накази обласного управління освіти.

  16. Рішення колегії обласного управління освіти.

  17. Накази, розпорядження відділу освіти,методичного кабінету.

  18. Медичне обслуговування дітей у ДНЗ.

  19. Оздоровлення дітей.

  20. Захворюваність дітей у ДНЗ.

  21. Безпека життєдіяльності у ДНЗ.

  22. Харчування дітей у ДНЗ.

  23. Санітарні норми утримання ДНЗ.

  24. Матеріали статистичних звітів.

  25. Листування (міський голова, облуо, ОІППО ін. ).

  26. Скарги.

  27. Статистичні звіти.


Методична робота

  1. Нормативно правова документація.

  2. Листи МОН України.

  3. Кадрове забезпечення.

  4. Списки педагогічних кадрів ДНЗ, картотека педагогічних кадрів.

  5. Курси підвищення кваліфікації педагогів ДНЗ.

6.Атестація педагогічних кадрів ДНЗ.

  1. Планування методичної роботи (річний план , плани усіх форм методичної роботи).

  2. Базова програма «Я у Світі»(заходи, методичний проект,плани заходів тощо).

9.Педагогічний досвід, інноваційні технології.

10. Картотека ППД.

11. Матеріали методичних заходів(семінари, педагогічні студії, марафон, конкурси тощо).

12. Методичні рекомендації (ОІППО, методкабінету).

13. Міські заходи для дітей.

14. Гурткова робота в ДНЗ.

15. Вивчення питань діяльності ДНЗ, освітнього процесу.

16. Інформаційні матеріали з різних питань діяльності ДНЗ (методична робота, освітній процес).



17. Інформаційно-довідкові папки на кожен ДНЗ (Статут,санітарний паспорт,витяг з річного плану).
Нарада при завідуючому в ДНЗ
З досвіду роботи спеціаліста управління

освіти і науки Сумської міської ради

О.О.Феденко
У період між засіданнями педагогічної ради проводяться наради при заві­дуючому.
Нарада при заві­дуючому — це одна з ефективних форм управління ДНЗ. Наради при заві­дуючому мають адміністративно-розпорядчий й аналітично-контролюючий характер.

Основні завдання:

    • обговорення стану і перспектив розвитку окремих аспектів освітнього процесу та управління ними;

    • координація діяльності адміністрації ДНЗ і громадськості;

    • коригування на основі аналізу конкретної інформації питань, що сто­суються діяльності окремих педагогів, технічного персоналу, тощо.

Схема діяльності керівника:

    • Прийняття рішення про проведення наради.

    • З'ясування теми, мети наради, порядку денного.

    • Визначення дати і часу проведення, складу учасників.

    • Підготовка повідомлення.

    • Підготовка проекту рішення.

    • Попередня підготовка учасників наради та інформаційних матеріалів.

    • Підготовка приміщення.



Методика проведення наради:

Нарада пройде ефективно і буде дійсно корисна, якщо керівник вико­нає низку відпрацьованих практикою правил:

  • починайте роботу точно у вказаний час і відразу переходьте до викладання інформації, незалежно від того, чи всі учасники наради на місці;

  • повідомте про «вартість» хвилини цієї наради і ввічливо нагадайте про
    це тим, хто запізнився, не забудьте висловитися про свій намір провести нараду раціонально і впевненість щодо успіху ходу наради;

  • погодьте з учасниками наради правила спільної роботи, регламент
    роботи;

  • повідомте на початку наради про передбачуваний час її закінчення, тому що це має важливе значення: активізує роботу наради, дає можливість учасникам точно спланувати час після її закінчення;

  • доручіть одному із учасників наради вести протокол та забезпечте можливість висловитися всім бажаючим, а наприкінці наради підбийте підсумки і поясніть: хто, що і у який термін має виконати;

  • завершуйте нараду на позитивній ноті, висловивши декілька приємних слів на адресу учасників, і в точно обумовлений час.

Варіант 1
Приклад запису ходу наради.

Проблема: підсумки проведених новорічних свят у ДНЗ.

Учасники

Сутність пропозиції, думки, зауваження

Хто підтримав

Іваненко І. І.

Запрошувати на свята першокласників

Підтримали всі

Петренко В. 0.


Проводити свято після родинного


Котик Т. І.,

Смирнова О. Я,





Сидоренко О. Н.

Упорядкувати прийом подарунків

Підтримали всі

Анісімова Н. С.

Запросити професійних акторів на свято

Петренко В. О.

. й



Варіант 2

Проблема: хід підготовки до атестації вихователів Т. І. Котик, О. Я. Смирнової

Термін

І в Термін виконав виконання



Викона Виконавець

Не обхі Необхідно зробити

Аналіз Аналіз виконання
















Варіант 3

Проблема: підсумки проведених новорічних свят у ДНЗ.

!»• Дата

проведе Дата



проведе проведення

наради
наради



Питанн Питання, що

Обгово обговорювались

Сутніст Сутність

Розпоря розпоряджень,

Рекоме рекомендацій,

Пропоз пропозицій

Відмітк Відмітка про

Викона виконання

/
















Як правило, рішення нарадою не приймаються, а за підсумками обговорення питань за необхідності видається наказ, або формулюються письмові чи усні розпорядження, пропозиції, рекомендації конкретним виконавцям, або питання виносяться на розгляд педагогічної ради.

Орієнтовна тематика нарад при заві­дуючому

  • Забезпечення організованого початку навчального року.

  • Про святкування дня осені.

  • Результати адаптаційного періоду в групах дітей раннього віку.

  • Про роботу з дітьми третьої групи здоров'я.

  • Про організацію харчування дітей.

  • Стан техніки безпеки у спортивній і музичній залі ДНЗ.

  • Організація стажування молодих вихователів.

  • Самоосвітня робота педагогів та її результативність.

  • Хід атестації вихователів.

  • Про ефективність роботи психологічної служби.

  • Якість ведення документації.

  • Про хід підготовки до педагогічної ради.

  • Про результати конкурсу малюнків на асфальті.

  • Про виконання плану підвищення кваліфікації педагогами ДНЗ.

  • Про результати медичного обстеження дітей.

  • Про роботу ДНЗ у літній період тощо...


Педагогічна рада дошкільного навчального закладу
Якщо питання організації діяльності ДНЗ розглядаються і вирішуються на нарадах при завідуючому, то ефективність роботи та перспектива розвитку колективу - це прерогатива педагогічної ради.

Педагогічна рада - це рада педагогів, які дійсно радяться, а не „засідають”, така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки.

У Законі України "Про дошкільну освіту" у статті 20 "Управління та громадське самоврядування дошкільного навчального закладу” визначено основні положення щодо роботи педагогічної ради.

Педагогічна рада ДНЗ:

  • оцінює результативність реалізації Державної Базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і на­вчання дітей у кожній віковій групі;

  • розглядає питання удосконалення організації навчально - виховного процесу у дошкільному навчальному закладі;

  • визначає план роботи дошкільного навчального закладу та педагогічне навантаження працівників;

  • затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;

  • обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впроваджен­ня у навчально - виховний процесс досягнень науки і передово­го педагогічного досвіду;

  • аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі;

  • визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;

  • розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників дошкільного навчального закладу;

  • заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;

  • затверджує план підвищення педагогічної (фахової) майстерності педагогічних працівників;

  • розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні навчальні заклади.


Педагогічна рада забезпечує два напрями роботи:


  • організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи ДНЗ, розгляд підсумків роботи за певний період, аналіз освітнього процесу у ДНЗ;

  • науково-педагогічний: науково-методична проблема ДНЗ і шляхи її реалізації, упровадження у практику роботи сучасних досяг­нень науки і перспективного педагогічного досвіду (далі - ППД), під­вищення кваліфікації педагогів тощо.

Все більше зростає роль педагогічної ради як колегіального ор­гану управління, діяльність якого має вирішальний вплив на якість навчаль­но-виховного процесу та рівень роботи дошкільного закладу загалом.

Педагогічна рада є основною формою методичної роботи з педагогічним колективом. Вона дозволяє найбільш глибоко і кваліфіковано вирішувати важливі питання підвищення ефективності процесу навчання та виховання, дає змогу залучати кожного вихователя до роботи дошкільного закладу.

Важливо створити саме такі умови, які б сприяли підвищенню ефективності роботи педагогічної ради. А це залежить від бага­тьох факторів: створення сприятливого пси­хологічного мікроклімату в колективі, якості підготовки, культури проведення самої пе­дагогічної ради, оптимального добору тема­тики та раціональної форми проведення.

Кожна педагогічна рада працює за планом, що є складовою частиною річного плану дошкільного закладу. При плануванні їх ураховується кількість груп і вихователів, їхня кваліфікація і стаж роботи, результати минулого року і обов'язково завдання, пос­тавлені перед дошкільним закладом на по­точний навчальний рік. У річному плані ви­світлюється зміст кожної педагогічної ради, зазначається термін її проведення та вказуються доповідачі. У місячному плані передбачено підготовку колективу до наступної педради. Час підготування триває по-різному — 2— 2,5 місяця, а може, й довше. А саме: перегляд занять, прогулянок, окремих процесів режиму тощо.

Успіх педагогічної ради залежить від підготовки і участі в обговоренні поставлених питань членів колективу. Підготовка організовується так, щоб якомога більше вихователів взяли в ній актив­ну участь. Вихователів, особливо початківців, вчать пра­вильних прийомів виховного впливу на дітей, допомагають підвищувати загальноосвітній рівень, поліпшу­вати навчально-виховний процес, оволодівати методикою педагогіч­ної пропаганди. За темами, у роботі над якими відчуваються труднощі, плануються і проводяться консультації та співбесіди. Добира­ється необхідний дидактичний матеріал і посібники, опрацьовується методична література, складаються плани доповідей, пові­домлень, оформляються виступи, з чітким викла­дом, теоретичним обґрунтуванням кожного питання, з прикладами про роботу дошкільного закладу.

На педагогічні ради запрошуються батьки, вчителі, психологи та інші компетентні люди з цього питання. Залучаються до консультацій вихователі-методисти, вихователі з вищою кваліфікаційною категорією.

Окремі питання іноді вимагають теоретичних да­них, а в основному виступи з досвіду роботи вихо­вателів, батьків, учителів. Це цікаво всім колегам, а особливо молодим педагогам.



Дуже зацікавлює, заохочує педагогів і викликає позитив підготовка виставок, добір літератури, дидактичних ігор, посібників тощо.

На педагогічних радах розглядаються найрізно­манітніші питання, деякі з них програмою не пере­дбачені, але актуальні на сучасному рівні життя, наприклад це правова та економічна освіта.

Готуючись до педагогічної ради і плануючи її, бажано скласти для себе схему, щоб було зрозуміло, яку роботу слід провести. Схеми можуть бути різ­ними, залежно до якої педагогічні ради готуєтесь.

У доборі тематики педагогічної ради слід керуватися такими критеріями :

1. Тема повинна бути:

  • актуальною, тобто сучасною і своєчасною;

  • нетрадиційною, отже, цікавою;

  • перспективною, тобто працювати на майбутнє й відповідати вимогам наступності, перспективності і спадкоємності.

2. Формулювання теми має передбачати:

  • практичну значущість;

  • можливість вирішення проблеми, реальність досягнення.

Орієнтовна тематика питань, що можуть розглядатися

на засіданні педагогічної ради

1. Організаційно-педагогічні

  • Про підсумки роботи ДНЗ за минулий навчальний рік і завдання
    пе
    дагогічного колективу на наступний рік. Затвердження плану роботи ДНЗ на рік.

  • Про спільну роботу батьків і вихователів щодо формування у дітей
    культурно-гігієнічних навичок.

  • Про досвід роботи вихователя Н.П. Іваненко щодо формування
    фізично
    го здоров'я у вихованців середнього віку.

  • Про роботу гуртків, секцій щодо формування...

  • Про досвід роботи вихователів, яких атестують...

  • Про роботу творчої групи з проблеми...

  • Про забезпечення здорових і безпечних умов...

  • Про підсумки роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою.

  • Про самоосвіту вихователів як складову системи методичної роботи в ДНЗ. Тощо.

2. Організаційно-методичні

  • Концепція і програма розвитку ДНЗ та завдання педагогічного колективу щодо їхньої реалізації.

  • Аналіз можливостей дошкільного навчального закладу щодо забезпе­чення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я дітей.

  • Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи ДНЗ та прогнозуван­ня його ефективності.

  • Про організацію освітнього процесу у ДНЗ на основі творчого підходу
    до реалізації чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей.

  • Про спільну роботу ДНЗ і сім'ї щодо громадянського виховання ді­тей дошкільного віку. Тощо.

За формами організації можна виокремити такі педагогічні ради:

  • традиційна педагогічна рада;

  • педагогічна рада з використанням активних та інтерактивних методів роботи з педагогічними кадрами (під час обговорення певного питання);

  • нетрадиційна педагогічна рада у формі ділової гри, «круглого столу».

  • Тощо.



Етапи підготовка й проведення педагогічної ради
Перший етап — теоретичний.

Він охоплює:

  • визначення тем педагогічних рад на 3 роки відповідно до науково-методичної проблеми, концепції розвитку ДНЗ, мети й завдань, прогнозованих результатів;

  • планування тематики педагогічних рад на рік на основі аналізу діяльності ДНЗ за попередній рік (травень);

  • складання плану діагностико - практичної діяльності до педагогічної ради (травень—червень).


Другий етап — організаційний.

Він охоплює:

  • складання плану проведення педагогічної ради, вибір форми проведення, уточнення мети й завдань;

  • добір методів дослідження (спостереження, бесіди, анкетування дорослих, тестування, вивчення наукової літератури, нормативно-законодавчих документів, моделювання, експеримент, узагальнення перспективного педагогічного досвіду тощо);

  • створення оргкомітету з проведення педагогічної ради, розподіл
    обов
    'язків, делегування повноважень; оголошення про проведення педагогічної ради.

Третій етап — моніторинговий.

Необхідно:

  • організувати збирання інформації за підсумками діагностування
    та
    здійснити аналіз отриманої інформації.

Четвертий етап — практичний.

  • проведення засідання педагогічної ради й прийняття рішення.

П'ятий етап — аналітично - регулюючий.

Він охоплює:



  • аналіз ефективності роботи педагогічної ради на нараді при завідувачі;

  • роботу щодо виконання попередньо ухвалених рішень;

  • контроль за виконанням рішення педагогічної ради.

Тематика педагогічних рад, як правило, планується наприкінці поточного року на основі аналізу стану освітньої роботи.

Упродовж року відбувається 4-5 засідань педагогічної ради.
Вимоги до організації та проведення педагогічної ради в ДНЗ:

покроковий алгоритм

Підготовчий етап — за чотири-шість тижнів до початку.

1. Створення комісії (творчої групи) з метою уточнення теми та питань
для обговорення, підготовки порядку денного засідання педради.

2. Визначення об'єктів вивчення (педагоги, діти, заходи).

3. Видання наказу про підготовку й проведення педагогічної ради.
Орієнтовний зразок наказу.
НАКАЗ

від 10 квітня 2008 року №
Про підготовку і проведення педагогічної ради

«Вплив художньо-мовленнєвої діяльності на

всебічний розвиток дитини дошкільного віку»
Відповідно до річного плану ДНЗ та з метою різнобічного вивчення проблеми створення умов для художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку

НАКАЗУЮ:

1. Провести засідання педагогічної ради 20 травня 2008 року в приміщенні методичного кабінету.

2. Відповідальним за педагогічну раду призначити. . .

3. Створити творчі мікрогрупи, затвердити їхній склад.

4. Відповідальному за педраду:

4.1. Провести засідання творчих мікрогруп, окреслити коло питань для обговорення на педагогічній раді;

4.2. Розробити робочий план підготовки педради до 1 травня 2008 року;

4.3. Підготувати проект доповіді до 20 квітня 2008 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Завідуюча ДНЗ

4. Підготовка письмового порядку денного та оголошення про проведення педагогічної ради (розмістити на дошці оголошення у методичному кабінеті).

Примітка

У методичному кабінеті повинен бути оформлений стенд „Готуємося до педагогічної ради”. Як правило, на стенді розміщуються:

- порядок денний педагогічної ради;

- рішення попередньої ради;

- план підготовки педагогів до педради;

- опитувальник до самоаналізу (рефлексії) своєї діяльності щодо проблеми, яка буде розглядатися;

- список рекомендованої літератури до проблеми;

- орієнтовна структура засідання

Зразок оголошення.

Оголошення

Вельмишановні колеги! 20 травня 200… року о 13. 00 у приміщенні методичного кабінету відбудеться засідання педагогічної ради з проблеми

«Вплив художньомовленнєвої діяльності на всебічний розвиток дитини дошкільного віку».

5. Підготовка проблемних (дискусійних) запитань.

6. Добір літератури з проблеми, знайомство з нею учасників педагогічної ради (виставка, короткі огляди під час нарад тощо).

7. Ознайомлення членів педагогічної ради з доповіддю, документами,
які
будуть обговорюватися.

Примітка. Великі за обсягом матеріали повинні мати наприкінці розділу або параграфа резюме. Текст доповіді має бути надрукованим. Інтервал не менше — 1,5 або 2,0; розмір шрифту (кегль — 14), параметри сторінки мають бути не менш ніж правий берег — 1,5 см, решта — 2,5 см.

8. Створення мікрогруп для відпрацювання проблеми й розробки проекту рішення.



Примітка. Під час підготовки проекту слід уникати таких формулювань: «підвищити рівень», «різко підсилити», «слід поглибити», «схвалити досвід вихователя», «досягати кращих результатів», «спонукати до розумової діяльності» тощо.
Проект рішення педагогічної ради повинен відповідати таким вимогам:

  • мати чітку програму діяльності колективу на певний період;

  • мати визначену кількість педагогічно доцільних пунктів рішення, виконання яких під силу тим, кому вони адресовані (5 – 7);

  • орієнтувати педагогів на поліпшення освітнього процесу і стану проблеми, яка розглядається.

У рішенні обов'язково має бути чітко вказано:

        • Що потрібно зробити?

        • Хто виконавець?

        • У який термін виконати?


Організаційний етап — за два тижні до початку

1. Підготовка роздавального і наочного матеріалу.

2. Перевірка роботи мікрогруп, здійснення допомоги (за необхідності).

3. Міні-тренінги з вихователями, які будуть проводити відкриті перегляди занять із дітьми.

4. Складання графіка відкритих переглядів, взаємовідвідувань.

5. Підготовка карток-схем для аналізу переглянутих заходів.




Діяльнісний етап — за тиждень до початку

1. Перегляд відкритих заходів.

2. Аналіз проведених відкритих заходів.

За один день до початку педагогічної ради

1. Перевірити приміщення, в якому буде проводитися засідання ради.

(Непідготовлене приміщення не може забезпечити нормальну ділову атмосферу. Важливо, щоб кожний із присутніх мав можливість бачити й чути голову та виступаючих.)
Орієнтовна структура засідання педагогічної ради


  1. Повідомлення голови ради про кількість присутніх і відсутніх членів
    ради, причини відсутності.

  2. Представлення запрошених на засідання не членів ради.

  3. Голова педагогічної ради оголошує порядок денний, питання, що будуть
    розглядатися. Затвердження регламенту роботи ради.

У короткому вступному слові визначити значущість проблеми і спонукати педагогів до активної участі у роботі, до обміну позитивним досвідом із обговорюваної проблеми.

4. Звіт про виконання рішень попереднього засідання.

5. Обирання аналітичної групи для формулювання проекту рішення педагогічної ради.

6. Надання слова доповідачеві, співдоповідачеві, виступаючим.



Примітка. Орієнтовна структура доповіді голови педагогічної ради

На початку педради голова повідомляє питання, що будуть розглядатися, у короткому вступному слові визначає значущість проблеми і спонукає вихователів активно брати участь у роботі, поділитися позитивним досвідом щодо обговорювання проблеми.

Під час обговорення важливих проблем, які цікавлять усіх членів педагогічного активу, можна запропонувати таку структуру доповіді:

- значущість цієї теми;



- чим викликана необхідність розгляду цієї проблеми на педагогічній раді (актуальність);

- які досягнення і недоліки з цього питання є у ДНЗ (за матеріалами комплексної
а
бо тематичної перевірок, але не читання довідки! Необхідний аналіз стану проблеми, а не перелік зауважень за результатами);

- пропозиції щодо вдосконалення роботи за темою, що обговорюється.


7. Резюме після кожного виступу.

8.Підбиття підсумків обговорення доповіді і співдоповідей, окреслення
конкретних шляхів поліпшення вирішення проблеми, що обговорювалася.

9.Зачитування проекту рішення педагогічної ради після внесення доповнень, уточнень, затвердження рішення відкритим голосуванням.
Відповідно до Інструкції щодо ведення ділової документації у дошкіль­ну навчальному закладі ведуть книгу протоколів педагогічних рад, яку оформлюють за встановленим зразком ведення документації.
Орієнтовний протокол засідання педради.
Протокол №

засідання педагогічної ради

від______________

ПРИСУТНІ: (кількість)
Порядок денний

1. Аналіз роботи педагогічного колективу в 200 -200 році та завдання у наступному навчальному році.

2. Затвердження плану роботи ДНЗ на 200 – 200 навчальний рік.

СЛУХАЛИ: доповідь завідувача ДНЗ . . . . . . . „Аналіз роботи педагогічного колективу з реалізації проблеми особистісно-орієнтованої моделі освіти дітей дошкільного віку. Мета і завдання педагогічного колективу у новому навчальному році» (доповідь додається).

СЛУХАЛИ: інформацію методиста . . . . . . . . .„Аналіз методичної роботи ДНЗ у 200 -200 навчальному році. Основні проблеми нового навчального року” (інформація додається).
СЛУХАЛИ: інформацію психолога . . . . „Реалізація виховних завдань педагогічним колективом за умов впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти дітей дошкільного віку» (інформація додається).
ВИСТУПАЛИ (ПІБ, посада, короткий виклад виступу)

РІШЕННЯ ПЕДРАДИ:

1. Доповідь завідувача ДНЗ . . . . . взяти до відома.

2. Затвердити плану роботи ДНЗ на 200 – 200 навчальний рік.



3. До 15.01.0 розробити цільову комплексну програму «Соціалізація дитини в умовах суспільного дошкільного виховання» із залученням до роботи практичного психолога .

Відп. Вихователь – методист

4. 5. . . Затвердження програм, розкладу, виду планування тощо.



Голова педагогічної ради

Секретар педагогічної ради

Реалізація рішень педагогічної ради

Щодо виконання рішення педагогічної ради адміністрації ДНЗ повинна:

- контролювати ( постановка рішення на контроль - занесення його до журналу контролю, книги наказів, до картки контролю тощо);



- приймати адміністративне рішення ( видання наказу, розпорядження, проведення нарад, засідання творчих груп тощо);

- накреслювати шляхи реалізації ( графіки заходів: відкритих переглядів, ведення семінарів - практикумів, вивчення ППД тощо);

- знімати рішення з контролю (інформування педагогічного колективу про остаточне виконання рішення, відмітка про це у картці тощо).
Примітка. Окремі пункти рішення педагогічної ради можна затвердити наказом.
НАКАЗ
від 20 листопада 2007 року №
Про затвердження рішення педради

«Система взаємовідносин між

суб'єктами освітньої діяльності у ДНЗ»
На основі ухваленого рішення педагогічної ради протокол № 4 від 17 листопада 2007 року

НАКАЗУЮ:


1. Вихователю - методисту ДНЗ . . . .

1.1. До 01.12. 2008 року відкрити майстер-клас вихователя Петрененко О.Я з проблеми . . .. . . .

1.2. Протягом року зобов'язати вихователів. . . . . . . .відвідувати методичні об’єднання з проблем. . . . . . . . .

2. До 01.02. 2009 року заслухати на нараді при завідувачі вихователя. . . . . зі звітом щодо реалізації . . . . . . . .

3. Вказати психологу . . . . .на недостатню підготовку до проведення тренінгу і слабкий контроль за результатами діагностування дітей старшої групи.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Завідувач ДНЗ
Форми контролю за рішенням педагогічної ради:


  • відвідування занять, гуртків, секцій тощо;

  • проведення контрольно-діагностичних зрізів

  • співбесіди із педагогами;

  • анкетування педагогів, батьків тощо.

Контроль за ефективністю роботи педагогічної ради

З метою ефективної роботи наступних засідань педагогічної ради можна скористатися анкетою для педагогів.

Анкета «Ефективність роботи педагогічної ради»
Вельмишановний колего! Адміністрація дошкільного навчального закладу № . .. звертається до Вас із проханням висловити свої міркування щодо ефективності роботи педагогічної ради у 2007-2008 навчальному році.

  1. Які питання (проблеми), що розглядались на засіданнях педагогічної
    ради у цьому навчальному році, викликали Ваш інтерес і спонукали до перегляду своїх форм і методів роботи із дітьми?

  1. Що з'явилося нового у роботі педагогічної ради цього року?

  1. Які труднощі Ви відчули під час роботи із вихованцями і якої допомоги
    потребуєте з боку адміністрації?

  2. Чи задовольняє методичне забезпечення роботи у Вашій віковій групі дітей?

  3. У чому, на Ваш погляд, суттєві недоліки в підготовці та проведенні за
    сідань педагогічної ради?

  4. Що Ви пропонуєте для підвищення ефективності роботи педагогічної ради?

  5. Запропонуйте 2-3 проблеми для розглядання на педагогічній раді
    у новому навчальному році.

Слід прагнути, щоб педагогіч­на рада стала для вихователів справді радою, де не просто за­сідають випадкові люди, а вирі­шують корисні справи однодумці; щоб вона стала цент­ром підживлення відповідальності кожного за результати своєї пра­ці. Тоді вона буде не формальною справою, а творчим процесом, який приносить радість і задо­волення, впевненість і натхнення її учасникам, перетвориться на акумулятор цінних думок та про­позицій.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Законодавство України про освіту: 36. Законів [Текст]. — К. :
    Парламент, вид-во, 2002. — 159 с.

  2. Власенко, С. П. Особливості становлення сучасної багаторівневої
    освіти вчителів початкових класів [Текст]. — К., 2002.

  3. Гришина, Т. В. Освітня технологія як професійний пріоритет
    учителя [Текст]. — Харків : Основа, 2003. — 96 с. — (Сер. «Біб-
    ка журн. «Управління школою». Вип. 4).

  4. Дудніченко, Н. В. Розвиток творчого стилю діяльності педаго­
    га засобами методичної роботи школи: Дис. канд. пед. наук:
    13.00.01 [Текст] Криворіз. держ. пед. ун-т. — Кривий Ріг,
    2003. —195 с.

  5. Ліерносек, І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній
    школі [Текст]: Навч.-метод, посіб. — К. : ІЗМН, 1998. — 160 с.

  6. Єрмакова, С. С. Формування професійно-педагогічних цінностей

  7. у майбутніх учителів початкових класів [Текст]. — Одеса, 2003.

  8. Законодавство України про освіту: 36. Законів [Текст]. — К. :
    Парламент, 2002. — 159 с.

  9. Кормова, Л. С. Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень [Текст]. — Кривий Ріг, 2002.

  10. Конаржевский, Ю.А. Что нужно знать директору школи о систе­
    мах и системном подходє [Текст]. — Челябинск : ЧГПИ, 1986.

  11. Матеріали III регіонального науково-практичного семінару для
    вчителів біології «Молекулярна біологія в школі — вивчаючи
    молекули життя» [Текст]. — Луцьк, 2-3 лютого, 2006.

  12. Острянська, О. А. Формування комплексних педагогічних умінь
    у майбутніх учителів початкових класів [Текст]. — X., 2002.

  13. Павлютеиков, Є. М., Крижко, В. В. Організація методичної
    роботи [Текст]. — Харків : Основа, 2005. —80 с.

  14. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів [Текст]:
    Біологія. 6-11 кл. — К. : Шкільний світ, 2004.

  15. Рузавий, Г. Парадигма самоорганизации как основа нового ми-
    ровоззрения // Свободпая мьісль, 1993. — № 17, 18.

  16. Руснак, Т. Нові часи — нова школа: особистість над усе [Текст] // Завуч. — 2004. -№ 7. — С. 1-6.

  17. Софій, II., Кузьмепко, В. Сто і один метод активного навчання: Спецкурс «Системно-комшіексна організація» [Текст] // Під-руч. для директора. - - 2006. — № 2. — С. 27-50.

  18. М. Голубенко, Робота методичних центрв із педагогічними кадрами, Шк. Світ, 2008.

  19. Н. Майор, Ю. Манилюк, Керівництво дошкільним навчальним закладом. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.

  20. В. Волкова, Організація методичної роботи, Шк. Світ, 2010.

  21. М. Голубенко, Сучасні форми роботи з педкадрами, Шк. Світ, 2010.



Для заміток


Каталог: userfiles
userfiles -> М ужгород методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчально
userfiles -> Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів для студентів спеціальності 6601/2 «Менеджмент державних установ»
userfiles -> Бібліотека мета віртуальної виставки
userfiles -> Методичні рекомендації куратору студентської групи за темою Протидія торгівлі людьми Розробила
userfiles -> Державний вищий навчальний заклад
userfiles -> Державний вищий навчальний заклад
userfiles -> Технічні характеристики інтерактивних дошок
userfiles -> Реферат як форма індивідуального завдання


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка