Ірраціональні нерівності в позакласній роботі

Ірраціональні нерівності в позакласній роботі

Мета проведення і написання цього елективного| курсу: підготувати учнів до вступу до ВНЗ, розширити і систематизувати отримані |одержувати| раніше відомості у розв’язанні ірраціональних рівнянь, навчити учнів розв’язувати |рішати| ірраціональні нерівності, а також відпрацьовувати технічні навички тотожних перетворень ірраціональних нерівностей. Даний матеріал вимагає достатньої логічної грамотності учнів, оскільки для того, щоб знайти безліч розв’яків ірраціональної нерівності, доводиться |припадає|, як правило, підносити обидві частини |частки| нерівності до натурального степеня. Необхідно довести до розуміння учнів, що,не дивлячись на зовнішню схожість процедури розв’язання ірраціонального рівняння і ірраціональної нерівності, між ними існує велика відмінність |відзнака|. При розв’язанні нерівності неможливо перевіркою встановити «зайві» розв’язки |розв'язання|, які можуть з’явитися |появлятиспри піднесенні до парного степеня. Єдиний спосіб, що гарантує правильність відповіді, полягає в тому, що ми повинні стежити за тим, щоб |аби| при кожному перетворенні нерівності у нас виходила нерівність, еквівалентна початковій. |ціль| Мета курсу – надати конкретну допомогу вчителю |учителеві| в підготовці учнів до вступу у ВНЗ, у більш поглибленому вивченні матеріалу. Найпоширенішим методом навчання розв’язування |вчення| ірраціональних нерівностей є |з'являється| виявлення типових способів розв’язання ірраціональних нерівностей. Наше завдання – дати основні рекомендації для пошуку розв’язання нерівностей і набути деякого досвіду при розв’язанні. Даний курс має загальноосвітній, міжпредметний характер |вдача|, висвітлює роль і місце |місце-милю| математики у сучасному світі. Курс складається з восьми тем. Теми занять незалежні одна від одної і можуть вивчатися в будь-якому порядку. |ладі|Матеріал, що вивчається, наближається до основного курсу, доповнюючи його історичними відомостями, відомостями важливими |поважними| в загальноосвітньому або прикладному відношенні |ставленні|, матеріалами цікавого характеру |вдачі| при мінімальному розширенні теоретичного матеріалу. Складність завдань |задач| наростає поступово. Перш, ніж приступати до розв’язання важчих завдань |задач|, треба розглянути розв’язання простіших, таких, що входять як складова частина у розв’язання складних. У програму курсу включається додаток |застосування| «Математична мозаїка». Її теми не мають безпосереднього відношення до основного курсу і носять переважно характер |вдачу| математичних розваг.

Даний елективний | курс розрахований на 8 годин. За бажанням або по необхідності кількість годин можна збільшити, доповнивши матеріал, що вивчається, додатковими завданнями |задачами|, підібраними до кожної теми (додаток 1). Заняття краще проводити послідовно 1 раз на тиждень, в будь-якому семестрі навчального року. Тривалість одного заняття – не менше 40 хвилин |мінут|. Бажано використовувати барвисті таблиці, схеми, роздаткови й |роздавальний| матеріал.

В ході вивчення матеріалу даного курсу доцільно поєднувати |сполучати| такі форми організації навчальної роботи, як практикуми по розв’язуванні задач|задач|, лекції, анкетування, бесіда, тестування, частково-пошукова діяльність. Розвитку математичного інтересу сприяють математичні ігри (дидактичні, рольові), вікторини. Необхідно використовувати елементи дослідницької діяльності.

Результат роботи учнів за даною програмою має бути таким: розвиток інтересу до математики; поглиблення матеріалу основного курсу, розширення кругозору і формування світогляду, розкриття прикладних аспектів математики. Інструментарієм для оцінювання результатів можуть бути: тестування; анкетування; творчі роботи.

Відомості про проходження програми елективного | курсу, відвідування, результатах виконання різних завдань |задавань| фіксуються в спеціальному журналі |часописі|.