Урок № Дата проведення



Сторінка11/16
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.14 Mb.
#65697
ТипУрок
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пушкіна ще у двадцятирічному віці було визнано першим, тобто найкращим поетом Росії. І в російській столиці, і в степах України, і на Кавказі, і в Криму, і в Одесі, і в степах Молдавії — усюди, де поет побував за чотири роки південного заслання, він зустрічав хоробрих офіцерів і чарівних жінок, які знали його вірші напам’ять. Чим же вірші Олександра Пушкіна хвилювали та чарували, викликаючи бажання вивчити їх, щоб тим самим залишити у своєму серці? Про лірику поета, її жанрово-тематичне розмаїття ми говоритимемо сьогодні


ІІІ. Робота над темою уроку

1. Робота в групах



  • Основні мотиви лірики О. Пушкіна

Завдання для групи 1

Прочитайте та проаналізуйте вірші «До моря», «Осінь», «Зимовий ранок»; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу вірша «Осінь»

1) У якій частині вірша йдеться про цілющий та такий, що дарує натхнення, вплив осені на поета?

2) Які кольори осені називає Пушкін у своєму вірші? Які асоціації вони викликають? Чи можливо намалювати пушкінську осінь?

3) Як ви зрозуміли зміст 12-тої частини? Чи пов’язаний зміст цієї частини з тим, про що йшлося у попередніх частинах? Яка функція крапок у цій частині?

4) Що сприяє емоційності поезій Пушкіна?

5) Якими є характерні особливості написання поезії?

Орієнтовна схема аналізу вірша «До моря»

1) Якою є форма вірша?

2) Якою є композиція вірша?

3) Що ви можете сказати про систему образів твору? Як розвиваються почуття та думки у творі?

4) Визначте ідею вірша, сформулюйте своє судження про думки автора.

Завдання для групи 2

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Я вас любив…», «Я мить чудову пам’ятаю…», «Мадонна», визначте ідею кожного вірша; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу віршів

1) Визначте тему кожної частини та тему вірша взагалі.

2) Визначте сюжетну лінію вірша й засоби, якими вона зображена.

3) Визначте систему образів вірша.

4) Визначте способи створення образів.

Завдання для групи 3

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Пам’ятник», «Пророк», «Поету», визначте ідею кожного вірша; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу віршів

1) Укажіть основний образ поезії.

2) За допомогою яких художніх засобів він створюється?

3) Яким, на думку автора, є призначення поета?

Завдання для групи 4

Прочитайте та проаналізуйте вірші «Вольність», «До Чаадаєва», «19 жовтня 1827»; підготуйте повідомлення.

Орієнтовна схема аналізу вірша «Вольність»

1) Якою є основна тема вірша?

2) Якою є система образів твору? Що ви можете сказати про головний образ-хвилювання? Визначте, які події вплинули на появу цього образу.

3) Визначте ключові фрази вірша, його ідею.

4) Якою є форма написання вірша?

Орієнтовна схема аналізу вірша «До Чаадаєва»

1) Яке почуття пронизує вірш, як це почуття пов’язане з адресатом?

2) Якою є основна думка вірша? Визначте ідею вірша?

3) Знайдіть елементи російського романтизму у вірші.
2. Узагальнення

Робиться колективно і записується учнями в зошити.


ІV. Рефлексія

1. Виразне читання напам’ять віршів О. Пушкіна

2. «Мікрофон»

Учні стисло висловлюються на тему «Якого Пушкіна я відкрив для себе».


V. Домашнє завдання

Випереджувальне завдання для 3–4 учнів: підготувати виразне читання поезій М. Лермонтова (можна напам’ять).


Урок № _____ Дата проведення__________

Тема. Михайло Лермонтов (1814–1841). Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість М. Лермонтова; розкрити волелюбні прагнення

поета, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; розвивати почуття

відповідальності перед суспільством та бажання протистояти бездуховності, жорстокості,

лицемірству; розвивати мовленнєву культуру та толерантне ставлення до оточуючих, почуття

гуманізму.

Обладнання: портрети М. Лермонтова та його близьких, ілюстрації малюнків поета, зображення місць,

пов’язаних із життям Лермонтова.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Надішліть заради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику-превелику радість пришліть…

Т. Шевченко (із листа до друзів)

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

У хвилини, коли життя залишало О. Пушкіна, народжувався інший, не менш великий поет, який так відгукнувся на смерть свого кумира ( «Смерть поета»). За цей вірш, у якому автор таврував убивць Пушкіна, імператор заслав поета в діючу армію на Кавказ, де в той час тривала війна з горцями. На зміну одному великому талантові прийшов інший, не менший талант — Михайло Лермонтов.

Він був одним із найулюбленіших поетів Т. Шевченка. Тарас Шевченко відчував свою духовну спорідненість із російським поетом. Він називав його «наш великий Лермонтов» і просив свого друга М. Лазаревського надіслати йому на заслання поезії Лермонтова. З таким самим проханням звертався він і до А. Лизогуба та Ф. Лазаревського. А коли одержав дорогоцінний томик віршів, то дуже зрадів: «Ти переслав мені в неволю Поета нашого,— на волю мені ти двері одчинив!». 1850 року під час обшуку в Шевченка було відібрано дві книжки російського поета; Шевченко кілька разів згадував Лермонтова і цитував його твори в «Щоденнику». Саме про Лермонтова ми і розпочинаємо мову.
ІІ. Робота над темою уроку

1. Лекція учителя



  • Життєвий і творчий шлях Лермонтова

2. Ознайомлення із записами учнів

Запитання до учнів



  • Що вас найбільше вразило в почутому, що запам’яталось?

2.Колективне складання опорного конспекту «Життєвий шлях М. Лермонтова»



  1. Виразне читання учнями поезій Лермонтова й обговорення

ІІІ. Рефлексія

Заверште речення: «Сьогодні на уроці…».
IV. Домашнє завдання

Одну із поезій Лермонтова вивчити напам’ять; читати роман «Герой нашого часу»; випереджувальне завдання для учня-«історика» — підготувати повідомлення про ситуацію в Росії

в 30-ті–40-ві роки ХІХ ст.



СМЕР ТЬ ПОЕТА

Поет загинув! — честi воїн —

Упав від наклепів тяжких,

З свинцем у грудях й мсти жагою

Главою гордою полiг!..

Не винесла душа Пiїта

Ганьби дрібних, лихих образ.

Повстав проти думок вiн світу

Один... й убитим став нараз!

Убитий!.. марні всі ридання,

Похвал порожніх далина,

Іжаль, і белькіт поривання,—

Як вирок долі пролунав!

Хіба ж не ви злобливо гнали

Його сміливий, вільний хист

І для потіхи розпаляли

Розбійницький пожежі свист?

Що ж? веселіться... жах для мене:

Тяжких не виніс він думок,

Як світоч, згас чудовий геній,

Зів’яв урочистий вінок.

В його убивці, що не дивно,

Не видно сумніву прикмет:

Порожнє серце билось рівно

І не здригнувся пістолет.

Та що за диво?.. він, доволі

Подібний сотням втікачів,

На пошук щастя та чинів

До нас потрапив з волі долі.

За що ж він наші вдачі мав?

Він ними нехтував зухвало,

Не міг щадити нашу славу

I зрозуміти в мить криваву,

На що він руку підіймав!..

І він поліг, пішов в могилу,

Як той співець, безвісний, але милий

(Бо здобич ревнощів глуха),

Оспіваний ним в дивовижну силу.

І вбила їх обох безжалісна рука.

Чому, чим він від млостей й дружби був би радий,

Вступив він у цей світ, задушливий та заздрий

Для пристрастей полум’яних й сердець?

Навіщо руку дав наклепникам подібним,

Чому повірив він словам і ласкам хибним,

Він, з юних років знаючи людей?..

І, знявши геть вінок, вони вінець терновий,

Повитий лаврами, надягли на нього:

Та голки схованi суворо

Вражали вславлене чоло;

Отруєні його останні митi злою

Підступнiстю темнот, глузливих й пiдлих, дій.

І вмер він — з помсти марною жагою,

З журною прикрiстю обманутих надій.

Замовкли звуки дивних пісень,

I не лунати їм у снах:

Співця притулок дуже тісний —

Печатка на його вустах.

А ви, погордливі нащадки

Лихою підлістю прославлених батьків,

П’ятою рабською помножили нападки

На долю — щастя грою скривджених родів!

Ви — жадібна юрба: стоїть поблизу трону.

Свободи, Генія і Слави ви — кати —

Таїтесь під покровами закону,

До вас і суд, і правда — не ходи!..

Є й Божий, грізний суд, наперсники розпусти!

На вас чекає він,

Він дзенькіт золота до себе не пропустить;

Думок і справ він ясно бачить плин.

І вам дарма на лихослів’я буде бити:

Воно не допоможе знов,

І ваша чорна кров уся не зможе змити

Поета непогрiшну кров!

(Переклад В. Васильєва)



Урок № _____ Дата проведення____________

Тема: «Герой нашого часу» — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому

декабристів. Особливості композиції роману та її роль у розкритті характеру Печоріна

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Лермонтова; розкрити головну тему роману —

взаємини людини і суспільства; виявити вплив середовища на формування людини; показати

духовні цінності роману; розкрити майстерність Лермонтова як письменника.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, ілюстрації до роману «Герой нашого часу», схема.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

…блукаючи по землі без переконань і гордості, без насолоди і страху… ми нездатні більш до великих жертв ні для блага людства, ні навіть для власного нашого щастя.

Печорін (М. Лермонтов «Герой нашого часу»)

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання. Виразне читання напам’ять поезій Лермонтова

2. Запитання до класу


  • Чому Лермонтова називають гідним наслідувачем Пушкіна?

  • Як вплинув вірш Лермонтова «Смерть поета» на подальшу долю Лермонтова?

  • У чому Лермонтов бачив призначення поета?

  • Якими є провідні мотиви лірики Лермонтова?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Дві проблеми — призначення людини на землі й розуміння цього призначення — є центральними для Лермонтова та для покоління останніх романтиків.

«Герой нашого часу» — так назвав Лермонтов свій прозовий твір. Ця назва і прізвище головного героя прозоро натякають на те, що поет нового (порівняно з пушкінським) покоління претендував створити образ нового героя (Печора — річка на півночі Росії, так само, як і Онєга). Історію розчарованої печорінської душі викладено у сповідальних записках героя з усією безпощадністю самоаналізу; Печорін безстрашно говорить і про свої ідеалістичні поривання, і про темні сторони своєї душі, і про суперечності. Як ми дивилися на події роману «Євгеній Онєгін» очима Пушкіна, так ми дивитимемось на все, що відбувалось на Кавказі навколо Печоріна, очима Лермонтова.


ІІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учня-«історика» про ситуацію в Росії 30-х–40-х років ХІХ ст. за випереджувальним завданням

2. Композиція та сюжетні лінії роману «Герой нашого часу»

Роман складається з п’яти частин-повістей, кожна з яких має свою назву, свій сюжет і жанр. Головний герой об’єднує всі ці повісті в одне ціле, у єдиний роман.

Гвардійський офіцер Печорін прибуває до місця свого призначення. По дорозі він заїжджає в Тамань, звідти — у П’ятигорськ. За дуель із Грушницьким Печоріна висилають на службу в далеку фортецю, де відбуваються події, про які в повісті «Бела» розповідає добре знайомий з Печоріним штабс-капітан Максим Максимович. Епізодом з цього періоду життя Печоріна є повість «Фаталіст» — частина щоденника («Журналу») головного героя твору. Проходить декілька років. Печорін виходить у відставку та їде до Персії. По дорозі туди він востаннє зустрічається з Максимом Максимовичем («Максим Максимович»).

У романі Лермонтова ці повісті розташовані в іншому порядку. Розпочинає роман повість «Бела», потім — «Максим Максимович», далі — «Тамань» і «Княжна Мері», закінчується роман повістю «Фаталіст».

Така послідовність переслідує мету, яка випливала з ідейного задуму,— ширше та глибше розкрити складну особистість Печоріна. Автор писав: «Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, є чи не найцікавіше і найкорисніше, ніж історія цілого народу…» У трьох перших частинах оповідь йде від імені Максима Максимовича й автора, у трьох останніх — від імені самого Печоріна. Звістка про смерть героя припадає на середину роману. Вона забарвлює наше сприйняття того, що відбувається, в інші, трагічні тони.

Сторінка за сторінкою поступово розкривають сутність характеру головного героя. Спочатку Максим Максимович не може остаточно зрозуміти мотиви поведінки молодого офіцера, але відчуває надлом у його світобаченні. Читач також не завжди може схвалювати поведінку Печоріна, допоки не отримає пояснення від самого Печоріна.

Роздратований Максим Максимович передає автору папери Печоріна. У «Передмові» Лермонтов висловлює своє особливе ставлення до щоденника, називаючи його автора «героєм нашого часу». Він хоче показати, що люди, подібні Печоріну, дедалі ча-стіше зустрічаються в суспільстві і що вони — зовсім не гірша його частина, а чуйний натягнутий нерв. Поява таких людей свідчить про хворобу суспільства.

Печорін шукає засіб від нудьги, намагається ввійти, проникнути в чуже життя. Але скрізь він зайвий, усім завдає горя: руйнує побут дрібних контрабандистів, змушуючи їх виїхати і кинути сліпого хлопчика Янку напризволяще. Він холоднокровно убиває Грушницького на дуелі — не лише тому, що є людиною честі, але й тому, що в пошуках розмаїтості життя готовий ходити по вістрю леза.



Роман має кільцеву композицію — дія розпочинається і закінчується у фортеці. Це — замкнуте коло, з якого герою не вибратися. Пошук слави, пошук ризику, пошук любові, спроба творчості — усі спроби Печоріна влитися в суспільство зазнають краху. Лермонтов послідовно показує нам зовнішнє і внутрішнє, справжнє і наносне в «герої нашого часу». Композиція роману не лише розвінчує його, але й допомагає нам зрозуміти його суть, його долю, його трагедію.

3. Теорія літератури

Поняття про морально-психологічний роман, реалізм, фабулу та сюжет
ІV. Рефлексія


  • Чим відрізняються сімейно-побутові, історичні, фантастичні та пригодницькі романи?

  • Що таке соціально-політичний та морально-психологічний роман? У чому їх відмінність?

  • Чому роман Лермонтова «Герой нашого часу» вважають морально-психологічним ?

  • Що таке фабула? У чому її відмінність від сюжету?

  • Чи можна назвати роман Лермонтова реалістичним? Чому?

V. Домашнє завдання

Дочитати роман «Герой нашого часу» до кінця; характеризувати образ Печоріна, використовуючи цитати.

Урок № ____ Дата проведення____________

Тема. Печорін — «герой свого часу»

Мета: поглибити знання про романтизм; проаналізувати вчинки Печоріна, розкрити суттєвий зміст його

конфлікту з навколишнім середовищем; показати супе-речність характеру Печоріна; навчати учнів

вирізняти в художньому творі епізоди, важливі для характери-стики героїв; навчати визначати

головну думку твору; розвивати критичне мислення учнів.

Обладнання: ілюстрації до твору Лермонтова «Герой нашого часу» (М. Врубеля, Д. Шмарінова);

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, така ж сама цікава і корисна, як і історія цілого народу…

М. Лермонтов

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Опитування



  • Чому Лермонтов назвав свій роман «Герой нашого часу»?

  • Що ви можете сказати про сюжет та фабулу роману?

  • Що об’єднує окремі повісті в єдиний роман?

ІІ. Робота над темою уроку

Дослідницька робота в 5-ти групах

Завдання для груп

1) З тексту повісті оберіть цитати для характеристики Печоріна або деталей його поведінки.

2) Знайдіть пояснення мотивам його поведінки (якщо можливо, процитуйте).

3) Проаналізуйте його взаємини з іншими героями повісті. Поясніть мотиви або причини, що ним керують.

4) Прослідкуйте, чи змінюється характер героя упродовж повісті. Якщо так, знайдіть пояснення або причини цих змін.



5) Зробіть висновок: яка риса характеру Печоріна домінує в цій повісті; що вплинуло на формування саме такої риси.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка