Урок № Дата проведення



Сторінка3/16
Дата конвертації20.11.2018
Розмір1.14 Mb.
#65697
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

2. Узагальнення

— Мольєр весело сміється з тих, хто дозволяє себе обдурити, і з тих, хто це робить. Але комедіограф вірив у велику шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають. У комедії Мольєра класицизм, як і раціоналізм, доходив «останньої межі», за якою вичерпувались його пізнавальні можливості. Та Мольєр не погрішив проти класичного визначення жанру: «Комедія — це перехід від нещастя до щастя».
V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Журдена, підібрати цитати для характеристики образу; скласти кросворди до теми; випереджувальне завдання для 4-х учнів: бути готовими говорити від імені головних героїв п’єси.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема: Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і

освіченість

Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розвивати вміння

аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для

сьогодення; розвивати навички критичного мислення.

Обладнання: кросворди, «Таблиця Елвермана».

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.


Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання


  1. Робота над кросвордами, складеними учнями вдома.

  2. Запитання до класу - змалювати образ головного героя п’єси, пана Журдена, які кольори ви б використали? Чому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Для відображення сутності головного героя ви б використали насичені, яскраві кольори. Напевно, через те, що він є дійсно колоритною особистістю, яка надовго запам’ятовується та вражає. Що ж у цьому образі є такого, що впродовж століть він залишається актуальним і цікавим? Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на це запитання.
ІІІ. Робота над темою уроку

1. Загальна характеристика образу пана Журдена

Бесіда


  • Хто пан Журден за походженням?

  • Яких учителів наймає пан Журден?

  • Навіщо йому це потрібно?

  • Яка риса характеру пана Журдена є домінуючою?

  • Які засоби використовує Журден, щоб стати дворянином?

  • Чим ще, крім навчання, пан Журден намагається наслідувати дворян?

  • Які риси характеру пана Журдена ви б відзначили?

2. Рольова гра «Перевтілення»

Представлення точки зору Журдена та сприйняття героя іншими дійовими особами.

Указати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан літературного образу; указати ставлення автора до персонажа. Відзначити авторські засоби зображення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу і соціального стану; оцінити характер героя з точки зору автора, з погляду сучасності; пояснити мотиви його поведінки та вчинків.

3. Узагальнююча бесіда

— Як ви думаєте, чому в якості епіграфа був обраний афоризм «Краще — ворог хорошого»? (Чим не хороше життя Журдена? Навіщо йому краще, якщо він має все для того, щоб собі ні в чому не відмовляти? «Чесного міщанина» приваблює пишнота придворного життя, примхи аристократів, витонченість наук та мистецтв.)
ІV. Рефлексія

«Мікрофон»

Продовжте речення: «Я би порадив панові Журдену…»

V. Домашнє завдання

Повторити значення термінів «сатира», «сатирична розповідь», «гумор», «іронія», «антитеза»; заповнити

Урок № ____ Дата проведення_________

Тема. Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра

«Міщанин-шляхтич»

Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати

основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії

літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення.

Обладнання: на дошці — шкала для «Кутків».

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

1. Інтелектуальна розминка

Заверште речення

1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — … (пан Журден).

2) Пан Журден прагне… (стати дворянином).

3) Слуги в комедії — … (Ков’єль, Ніколь).

4) Л Л юсіль — це… (дочка пана Журдена).

5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… (Ков’єлю).

6) Перевдягнувся на турецього вельможу… (Леонт).

7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… (мамамуші).

8) На бенкет пан Журден запросив… (маркізу Доримену).

9) Маркіза Доримена закохана… (у графа Доранта).

10) У кінці комедії намічаються весілля… (Доранта і Доримени; Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).

2. Повторення термінів із теорії літератури

Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади

говориться з добродушною посмішкою.

Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому

зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим

осміюванням.

Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.

Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.

ІІ. Робота над темою уроку

«Лист до автора» (робота в парах)

Спочатку кожен записує два-три запитання, які йому хотілося б поставити автору. Потім ці запитання він пропонує сусідові; той формулює відповіді, суть яких стисло записується (оскільки ці записи являють собою процес мислення і не призначені для поширення, у них допускаються орфографічні, граматичні та синтаксичні помилки). Після завершення роботи в парах запитання, на які відповіді знайдено не було, озвучуються, і клас відповідає на них.

ІІІ. Рефлексія



  • Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена?

  • Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден?

  • Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант?

  • Про які риси характеру Доранта можна говорити?

  • Чи є в комедії порядні люди?

  • Якою є тема комедії?

  • Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно y yзмалювати своїх персонажів?

  • Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?

  • Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена?

V. Домашнє завдання

Повторити вивчене; підготуватись до контрольної роботи.


Урок №____ Дата проведення_________

Тема. Тематична контрольна робота № 2

Мета: здійснити контроль знань за темою «Література класицизму»; виховувати прагнення

досягти високого результату.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: урок контролю.

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

ІІ. Виконання контрольної роботи (тести)

Варіант І

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

1. Укажіть, як називали добу класицизму у Франції:

а) «доба Расіна»; б) «доба Мольєра»; в) «доба Корнеля»; г) «доба Лафонтена».

2. Укажіть назву театру, який заснував Мольєр:

а) «Сучасний театр»; б) «Блискучий театр»; в) «Славетний театр»; г) « Класичний театр».

3. Укажіть основну пристрасть пана Журдена, героя п’єси Мольєра:

а) до всього нового; б) до всього прекрасного; в) до всього старовинного; г) до всього дворянського.

4. Укажіть героя, який є втіленням здорового глузду в комедії Мольєра:

а) Клеонт; б) Дорант; в) пані Журден; г) Ніколь.

5. Укажіть, ким був граф Дорант:

а) радником короля; б) нареченим Люсіль; в) одним із учителів Журдена; г) збіднілим дворянином.

6. Укажіть справжнє ім’я Мольєра:

а) Жан Батіст Гренуй; б) Джон Гріффін; в) Жан Батіст Поклен; г) Семюель Леггорн Клеменс.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть риси характеру пана Журдена:

а) інтелігентність; б) самозасліпленість; в) брутальність; г) довірливість; д) чемність; е) освіченість.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

8. Укажіть зайве правило творення драматичних творів доби класицизму.

а) єдність дії; б) єдність характерів; в) єдність місця; г) єдність часу.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

9. Установіть відповідність між літературним напрямом і його характерними рисами.

а) Пишний, барвистий стиль; 1) Бароко;

б) орієнтація на античність; 2) класицизм.

в) тяжіння до контрастів,

складної метафоричності;

г) нормативність мистецтва.

(1. а, в; 2. б, г)

Завдання на встановлення хронологічної послідовності

10. Розташуйте в хронологічній послідовності події в п’єсі Ж. Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич».

а) Урочистий обід, улаштований Журденом на честь маркізи; б) весілля Леонта і дочки Журдена;

в) посвячення Журдена в «мамамуші»; г) зустріч Журдена з учителями і кравцем.

(г, а, в, б)

Високий рівень (2 бали)

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

11. Чому сцени навчання пана Журдена викликають сміх?

Варіант ІІ

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

1. Укажіть країну, у якій виник класицизм:

а) Англія; б) Франція; в) Італія; г) Іспанія.

2. Укажіть п’єсу Мольєра, ідеєю якої є думка: «Негідно приховувати своє справжнє походження…»:

а) «Тартюф»; б) «Скупий»; в) «Мізантроп»; г) «Міщанин-шляхтич».

3. Укажіть, чого, на думку Журдена, бракує його доньці для пов-ного щастя:

а) багатства; б) порядного чоловіка; в) титулу; г) знайомств при дворі короля.

4. Укажіть, ким за походженням був пан Журден:

а) ремісником; б) буржуа; тв) дворянином; г) селянином.

5. Укажіть, від чийого імені граф Дорант передає маркізі Доримені подарунки:

а) від свого імені; б) від імені пана Журдена; в) від імені короля; г) від імені незнайомця.

6. Укажіть, який «титул» здобув Журден у кінці п’єси:

а) сеньйора; б) арабського падишаха; в) лорда; г) турецького дворянина.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть літературні напрями, які сформувались у ХVІІ ст. в Європі:

а) реалізм; б) бароко; в) романтизм; г) класицизм; д) сентименталізм; е) ренесанс.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

8. Укажіть, яких учителів запросив до себе пан Журден:

а) учителя танців; б) учителя малювання; в) учителя музики; г) учителя фехтування.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

9. Установіть відповідність між персонажами, які беруть участь у любовних колізіях п’єси «Міщанин-шляхтич».

а) Клеонт; 1) Ніколь;

б) Ков’єль; 2) Доримена;

в) Журден; 3) Люсіль.

г) Дорант.

(а3, б1, в2, г2)

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

10. Напишіть літературний термін, якому відповідає визначення: «Драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, у якому зображуються смішні життєві положення і характери». (Комедія)

Високий рівень (2 бали)

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

11. Чому граф Дорант «дружив» з паном Журденом? Який зиск він мав із цієї дружби?


III. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про особливості доби Просвітництва (на основі матеріалу підручника з історії, тема «Французька революція кінця ХVІІІ ст.»).

Урок №____ Дата проведення_________

Тема: Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення

(сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська

повість тощо)

Мета: ознайомити з основними засадами мистецтва епохи Просвітництва; навчити учнів характеризувати

Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху, працювати з літературознавчими термінами;

учити самостійно працювати і виступати із повідомленнями, розвивати увагу та вміння слухати.

Обладнання: портрети Даніеля Дефо, Джонатана Свіфта, Генрі Філдінга, Роберта Бернса, Вольтера, Дені

Дідро, Жан-Жака Руссо, Бомарше, Ґете, Шіллера та інших відомих людей епохи

Просвітництва.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Людина народжена вільною…

Поки народ, який змушений коритися, скоряється, він діє добре, але як тільки, маючи можливість скинути ярмо, народ скидає його, він діє краще…

Ж.-Ж. Руссо «Про суспільний договір»

Хід уроку

І. Оголошення результатів тематичної контрольної роботи № 2. Аналіз типових помилок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


  1. Робота з епіграфом

  • Як ви розумієте цей вислів?

  • Якої епохи він стосується?

  • Що вам відомо про цю епоху?

Епоха Просвітництва, яка прийшла на зміну епосі Відродження,— одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. Саме з цією епохою ми сьогодні почнемо знайомитися ближче.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Виступ учня-«історика»

Французька революція кінця ХVІІІ ст.: причини та наслідки

Запитання до класу: що дало поштовх зародженню ідеї Просвітництва? Яка його головна ідея?

2. Виступи учнів-«біографів»

Вольтер (1694–1778), Шарль Луї Монтеск’є (1689–1755), Жан-Жак Руссо (1712–1778),

Дені Дідро (1713–1784) і Жан д’Аламбер (1717–1783) були організаторами видання першої в світі багатотомної (33 томи за 1751–1776 роки) «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел».

Запитання до класу: що, на вашу думку, об’єднує постаті Вольтера, Монтеск’є, Руссо, Дідро та д’Аламбера? У чому важливість їх внеску в розвиток Просвітництва?

3. Виступ учителя

Поширення ідей Просвітництва у Європі

Хронологічні межі епохи Просвітництва. Як ідеї Просвітництва поширювались Європою?

Культура епохи Просвітництва?

У чому полягають здобутки доби Просвітництва?

Що вам відомо про особливості українського Просвітництва?

Література доби Просвітництва створила такі жанри, як роман, філософська повість, казка, сімейна і філософська драма, піднесла естетичні цінності, демократизувала літературу, зробивши мистецтво слова доступним широким верствам суспільства.

Просвітницький реалізм вивів на перший план героїв з демократичного середовища, показав їхню боротьбу за існування, за визнання в суспільстві, за утвердження почуття гідності.

З ідеологією та практикою Просвітництва тісно був пов’язаний енциклопедизм — духовно-інтелектуальний та освітній феномен європейської культури другої половини ХVІІІ ст. Енциклопедистами називали осіб, які входили до складу колективу авторів французької «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел» (1751–1780), опублікованої в 35-ти томах.

Отже, духовна культура Просвітництва була складним і водночас важливим етапом у розвитку світової культури. Епоха

Просвітництва може бути названа революційною не лише в розумінні соціально-економічних та політичних перетворень, але й перетворень у сфері духовної культури. Унаслідок творчості вчених, філософів-просвітителів, літераторів, композиторів, художників, архітекторів людство отримало принципово нові підходи до розуміння філософських, етичних і естетичних проблем, які не втратили своєї актуальності й сьогодні.

Запитання до класу

Назвіть особливості літератури Просвітництва.

Що стало духовно-інтелектуальним та освітнім феноменом європейської культури другої половини ХVІІІ ст.?

Що ви можете сказати про духовну культуру доби?


ІV. Рефлексія

1. Узагальнююча бесіда



  • Яку епоху ми називаємо епохою Просвітництва? (Просвітництво — ідейна течія, що ґрунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні «природного порядку» для людини і суспільства.)

  • Укажіть історичні рамки епохи. (y y1689–1789 рр.— сторіччя!)

  • Що просвітники вважали причиною людських нещасть? (Невігластво, релігійний фанатизм, феодально-абсолютистські порядки, відсутність політичних свобод і рівності громадян)

  • Укажіть батьківщину Просвітництва. (Воно зародилось в Англії, але найбільшого поширення набуло у Франції. Період між 1715 і 1789 роками називають «віком Просвіти».)

  • Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну y yепоху. (Основа ідеології Просвітництва — віра в перетворювальну силу людського розуму й освіти. Ідея «природної людини» — одна з провідних у Просвітництві. Художня література — засіб пропаганди просвітницьких ідей.)

  • Назвіть представників доби Просвітництва. (Дж. Свіфт, Д. Дефо, Дж. Аддісон — Англія; Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Бомарше, Дідро — Франція; Лессінг, Ґете, Шіллер — Німеччина; Фонвізін, Радищев, поети-декабристи — Росія; Сковорода — Україна)

2. Робота з термінами

Реалізм — у широкому значенні — це художній стиль універсального характеру, який передбачає відтворення життя в його об’єктивній сутності, закономірностей розвитку і буття людини, суспільства, світу. У реалістичних творах події і характери зображуються так, що стає зрозумілим: вони зумовлені певним комплексом причин і зв’язків. Інколи в такому значенні про реалізм говорять як про художній метод.

Сентименталізм — напрям (течія) в літературі і мистецтві другої половини ХVІІІ ІІІ ІІІ ст., позначений підвищеним інтересом до людського почуття, емоційного сприйняття оточуючого світу. Сентименталісти мали нове бачення особистості людини. Для них було важливим, у якій мірі людина здатна на великі, відверті й глибокі переживання. Персонажем сентименталізму була проста, незнатна людина; пейзаж набуває емоційної характеристики.

Філософська повість — середній за обсягом епічний прозовий твір, що характеризується однолінійним сюжетом, головними героями якого є не люди, а філософські ідеї; логіка розвитку подій у ньому зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки.


V. Домашнє завдання

Опрацювати записи в зошитах; скласти гроно на тему «Просвітництво». Випереджувальне завдання для одного учня: підготувати коротку розповідь про зміст повісті Вольтера «Простак».


Урок №____ Дата проведення_________

Тема: Життя і творчість Вольтера (1694–1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті

«Простак», сенс її назви

Мета: ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну «філософська повість»; розвивати

творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.

Обладнання: портрет Вольтера.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Поетичні сили Франції

об’єдналися у Вольтері.

Й. В. Ґете

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання



Представлення грона на тему «Просвітництво».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Як же починалося й протікало життя, що скінчилося так незвичайно? Чому Ґете сказав, що у Вольтері об’єдналися політичні сили Франції?

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Знайомство з життєвим шляхом Вольтера

Вольтер говорив: «Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів». Про те, що слова були не марно сказаними, говорить огляд творчості поета. Лірика молодого Вольтера, перейнята епікурейськими мотивами, містить випади проти абсолютизму. Його зріла проза різноманітна за темами та жанрами: філософські повісті «Макромегас» (1752), «Кандид, чи Оптимізм» (1759), «Простак» (1767), трагедії в стилі класицизму «Брут» (1731), «Танкред» (1761), сатирична поема «Орлеанська незаймана» (1735, видана 1755), публіцистика. Історична творчість Вольтера пов’язана з боротьбою проти релігійної нетерпимості, критикою феодально-абсолютистської системи: «Філософські

листи» (1733), «Філософський словник» (1764–1769), що зіграв значну роль у розвитку світової філософської думки, в ідейній підготовці Великої французької революції кінця XVIII ст.

Саме історіографічним заняттям Вольтера Україна завдячує тим, що в Європі стало широко відомим ім’я Івана Мазепи. Збираючи матеріали до своєї «Історії Карла XII», Вольтер натрапив на цікавий сюжет: юного Мазепу ревнивий чоловік його коханки наказав прив’язати голим до дикого коня, якого відпустили в дикий степ. Але юнак не загинув у муках, а став гетьманом України. Цей епізод згодом ліг в основу однойменних поем англійця Байрона і француза Гюго, став фрагментом роману у віршах «Мазепа» українця Володимира Сосюри.


2. Робота в парах

Учні складають запитання за змістом повідомлення й обмінюються запитаннями для взаємоперевірки.



  • Що вам найбільше запам’яталось із почутого про Вольтера?

3. Зміст повісті Вольтера «Простак» (повідомлення учня за випереджувальним завданням)

4. Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак» (1767)

Сьогодні ви почули термін «філософська повість».(прозаїчний жанр епосу, в основі якого лежить філософська, етична або інша теза, ілюстрована в художніх образах; логіка розвитку подій у такому творі обумовлена логікою розвитку філософських ідей, а не образів людей.)

Найвідоміші філософські повісті Вольтера — «Задіг», «Кандід», «Простак». У центрі цих творів, які розвінчують суспільні порядки, церкву, суд, проблеми «світового зла». Вольтер намагався у своїх творах розкрити згубний вплив суспільного устрою на особистість. Філософські повісті письменника присвячені саме цій темі. Але Вольтер не просто ілюструє свої морально-політичні погляди, він складає цікаві, сповнені життя, пригод, переживань історії. Насильство над людиною викликає в письменника протест, тому що філософа завжди приваблювали природність і воля, вільний розвиток особистості.

У повісті «Простак» він уперше у філософській прозі переносить дію з екзотичних країн до Франції. Людина, здатна «сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді», гуронець за вихованням,

француз за народженням, опиняється в середовищі французьких дворян та духовенства, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються суспільними стосунками, Вольтер за допомогою всіх відтінків комічного піддає критиці політику, релігію, інститут шлюбу, науку.

Ідейний зміст повісті Вольтера — згубний вплив суспільства на «природну людину», що зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. (Запис у зошити.) Душа героя проста і щира, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми.

Події в повісті стрімко змінюють одна одну. Завдання автора — якнайшвидше створити такі обставини, за яких виявиться і стане наочною якась безглуздість навколишнього життя. Тема повісті «Простак» — історія кохання Простака і вродливої дівчини Сент-Ів. У розділах 1–8 події відбуваються в Нижній Бретані, у пріораті Гірської Богоматері. Вольтер з гумором розповідає про події, смішні непорозуміння та пригоди. Друга частина повісті досить драматична. Простак, відзначившись у битві з англійцями, які напали на узбережжя, вирушає до Парижа за заслуженою винагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Простакові так і не вдалося домогтися свого. Ніжна й віддана Сент-Ів гине. Маленька людина виявляється цілком беззахисною перед свавіллям урядовців. Усі її «природні почуття» — доброчесність, сердечність, віра в справедливість — безжально розтоптані жорстокою державною машиною.


ІV. Рефлексія

Складання таблиці «ЗХВ» («Знаю — Хочу дізнатись — Вивчив»)




Примітка. Учні заповнюють перші дві колонки таблиці, за бажанням зачитують записане. До заповнення таблиці учні повертатимуться після вивчення теми.

V. Домашнє завдання

Зробити записи до останньої колонки таблиці «ЗХВ»; прочитати повість Вольтера «Простак».

Урок № _____ Дата проведення_________

Тема: Конфлікт «природної людини» гуронця і французького суспільства як центральний у творі.

Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору

Мета: глибше ознайомитись зі змістом та проблематикою повісті «Простак»; навчити формулювати та

висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; розвивати критичне мислення

учнів.

Обладнання: тексти повісті Вольтера «Простак».



Тип уроку: поглиблений аналіз художнього твору.

Боротися проти фарисейства, викривати лицемірство, тиранію, узурпацію, брехню, забобони, марновірство, зруйнувати храм, щоб звести новий, тобто замінити брехню істиною, нападати на жорстокість суду, нападати на кровожерливе духовенство, узяти батіг і вигнати всіх торговців зі святилища, вимагати спадщини для позбавлених неї, захистити слабких, бідних, пригнічених, боротися за переслідуваних і пригноблених — ось війна Ісуса Христа. І хто ж та людина, яка вела цю війну? Вольтер!

В. Гюго

Хід уроку



І. Актуалізація знань

1. Запитання до класу

Як ви думаєте, чому саме вислів Віктора Гюго обрано епіграфом уроку?

2. «Порушена послідовність» (робота в групах)



  • Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами.

  • Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.

  • Прекрасна Сент-Ів опирається ніжним пропозиціям.

  • Гуронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.

  • Простак перемагає англійців.

  • Сент-Ів страждає через свою чесноту.

  • Прекрасна Сент-Ів помирає.

  • Простак приїздить до Версалю.

  • Гуронець навертається до віри. Простака охрещено.

  • Простак прибігає до своєї коханої й шалено розлючується.

  • Простака замкнено в Бастилії з янсеністом.

  • Простак закохується.

  • Простак розвиває свій геній.

  • Сент-Ів визволяє свого коханого й янсеніста.

  • Простак, прекрасна Сент-Ів і їхні родичі гуртуються.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У повісті «Простак» Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітництва — ідею «природної» людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореному «законом умовним». Найважливішими рисами головного героя повісті є здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які суперечать моралі французького суспільства. Представники цього суспільства вважають юнака досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості і добра, використовують для виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, створення

релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських стосунків, проте цивілізовані громадяни не помічають її. Саме про конфлікт «природної» людини — гуронця — і французького суспільства, антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору ми сьогодні будемо говорити.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Лекція із паралельним завданням


  • Конфлікт «природи» і цивілізації: природна людина потрапляє в цивілізоване суспільство. Це якраз той випадок, коли «природна людина» є водночас «людиною з природи», тобто нецивілізованою, принаймні не по-європейському цивілізованою, адже, хоча батьками гуронця були французи, виріс він у дикій Гуронії, тобто абсолютно екзотичній для тогочасних європейців Америці, відтак не зазнав впливу цивілізації.

Вибір головного героя тісно пов’язаний із головним конфліктом твору — конфліктом між світобаченням природної людини і європейського цивілізованого суспільства.

Твір умовно можна поділити на такі епізоди:



  • гуронець і провінціали;

  • гуронець по дорозі до Парижа;

  • гуронець у Парижі;

  • гуронець і Гордон (у Бастилії).

Отже, на початку твору гуронець викликає посмішку, тобто є персонажем комічним, майже блазнем. Але він постійно виявляється вищим за цивілізоване оточення.

Простак і чарівна панна Сент-Ів покохали одне одного і домовилися одружитися. Усю ніч закоханий гуронець писав вірші, а вранці не витримав і побіг до коханої просто в спальню, щоб негайно одружитися з нею.

Простак захищався, посилаючись на природне право, яке він досконало знав: абат хотів довести, що перевагу мусить мати закон умовний і що коли б поміж людей не було угод, закон природи мало не завжди був би природним розбишацтвом».

На шляху до Парижа Простак мав необережність спілкуватися з гугенотами (за що потім потрапив до Бастилії). Це французи добре знали про Варфоломіївську ніч, а звідки було дикунові знати про ставлення католиків до гугенотів у Франції? Не знав він і того, що кожне його слово фіксують шпигуни-єзуїти. Гугеноти тікали з Франції до Англії, боячись чергових релігійних утисків і навіть фізичного знищення. На наївні запитання Простака, чому вони тікають з рідної землі, яку дуже люблять, один з них «так патетично оплакував долю п’ятдесятьох тисяч родин, що втекли, і п’ятдесятьох тисяч інших, яких навернули до віри драгуни, що Простак і собі облився слізьми. “Чому,— сказав він,— такий великий король, що слава його доходить аж до гуронців, відмовляється від стількох сердець, що любили б його, й од стількох рук, що служили б йому?”»

Отже, людина, яка не мала не те що політичної, а й узагалі будь-якої освіти і навіть не була європейцем, політично вправніша за високоосвіченого короля і його радників.

2. Робота в парах. Узгодження пунктів плану до прослуханої лекції

3. Продовження лекції

Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору

— Гуронець толерантніший за європейців й у сфері релігійних переконань, і особливо віротерпимості. «Немилосердний суддя... хотів довідатись, якої релігії дотримується гуронець: англіканської

чи гугенотської. “Я дотримуюся своєї релігії,— сказав той,— як ви своєї“. Отже, дикунові й на думку не спало нікого з присутніх навертати до своєї віри, зате цивілізовані християни повели себе зовсім інакше, їх украй здивував і навіть обурив той факт, що хто-небудь може сповідувати не їхню віру.

Отже, і в релігійних питаннях природна людина перевершує людей цивілізованих.

Показовим є той факт, що гуронець жодного разу не назвав Біблію Біблією, а лише висловами на кшталт «книга, яку дав мені дядько», «книга, яку ви мені дали» тощо.

Після низки не менш смішних казусів, зумовлених буквальним тлумаченням Святого письма (дикун не знав європейських звичаїв і вірувань, а просто буквально розумів те, що написано в Біблії), гуронець легко, немов між іншим, робить узагальнений висновок: «Я увесь час бачу, що у вас тут робиться безліч речей, яких нема у вашій книзі, й не робиться аж нічого з того, що там сказано».


ІV. Рефлексія

1. Завершення роботи над тезисним планом лекції

Після завершення відведеного на роботу часу (близько 5 хв) учні за бажанням зачитують складений план.

2. Заверште речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…»
V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про перебування Гордона і Простака в Бастилії та долю мадемуазель де Сент-Ів; завершити останню графу таблиці «ЗХВ».

Урок №_____ Дата проведення__________

Тема: Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця. Поняття про

філософську повість

Мета: пояснити сутність полеміки Простака та Гордона в Ба-стилії; розкрити трагізм долі мадемуазель де

Сент-Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу

активність учнів.

Тип уроку: комбінований.

Нещастя інколи йде на добре.

Девіз Гордона

У нещасті немає нічого доброго!

Новий девіз Гордона

Хід уроку

І. Актуалізація знань


  • У чому виявляється «природний розум» Простака?

  • Як і з якою метою використовує Вольтер прийом «очуднення» y повісті «Простак»?

  • Які вади сучасної йому цивілізації критикує Вольтер у своєму y творі?

  • Як проявляється комічне в повісті?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як ви знаєте, повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре». А скільки чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго!» Для того щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-Ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Робота в групах

1 група. Як ви думаєте, чи випадково Вольтер «посадив» Простака в камеру саме з янсеністом Гордоном? Яку мету переслідував автор? У чому сутність полеміки Простака і Гордона?

2 група. Існує думка, що повість «Простак» має автобіографічні ноти. Чи погоджуєтесь ви з цим?

3 група. У чому полягає трагізм долі мадемуазель Сент-Ів? Чи є трагічною доля Простака?

4 група. Як впливали на долі головних героїв повісті влада й органи правосуддя? Як до останніх ставиться Вольтер?

5 група. Деякі дослідники вважають, що фінал повісті примирливий, усе начебто влаштовується на краще. Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про нього.
2. Жанрові особливості повісті Вольтера «Простак»

Тепер поговоримо про жанрові особливості твору «Простак». В усіх довідниках написано, що це — філософська повість: у «Простакові» крім просто наявності філософських ідей є ще одна вирішальна ознака: у ній філософські ідеї є головними героями твору.

Скажімо, головним героєм «Простака» є не гуронець, а ідея природної людини, її конфлікту з «цивілізованим» суспільством. Не між Геркулесом де Керкабон і Гордоном точиться суперечка в Бастилії, а між філософськими концепціями Вольтера і Руссо тощо.

До того ж логіка розвитку подій обумовлена логікою розвитку філософських ідей, а не образів людей. Колись ще Пушкін справедливо закинув Вольтерові, що той у трагедіях «…не переймаючись ні вірогідністю характерів, ні законністю засобів, змушував... своїх персонажів до речі й не до речі висловлювати правила своєї філософії».

ІV. Рефлексія

1. Опитування



  • Що свідчить про те, що «Простак» Вольтера — філософська повість

  • До чого призвело спілкування Простака з Гордоном у Бастилії?

  • Чому панна де Сент-Ів загинула?

  • 2. «Вільне письмо» на тему «У чому “простота” Простака?»

V. Домашнє завдання. Підготувати запитання до повісті Вольтера «Простак» для взаємоперевірки; характеризувати образи повісті.

Урок №_____ Дата проведення__________

Тема. Урок розвитку мовлення. «Спілкування з Вольтером»

Мета: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів.

Вольтер

Хід уроку



І. Актуалізація знань

1. Перевірка домашнього завдання за «Ланцюжком»

2. Рольова гра «Входження в образ»

Учні за бажанням перевтілюються в образи Простака, панни де Сент-Ів, Гордона і від першої особи роблять повідомлення про свого персонажа та відповідають на запитання класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми завершуємо знайомство з творчістю відомого французького просвітника Вольтера. Тепер ми знаємо про нього значно більше, ніж декілька днів тому. У когось залишились певні запитання без відповіді, хтось відчув симпатію до автора, у когось появилось бажання поділитись з ним думками. Саме це ми і спробуємо зробити сьогодні, написавши невеличкого листа Вольтерові. Вислів Вольтера: «Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів» стане нашою рушійною силою.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Підготовка до написання листа

Вимоги до написання листа


  • Шанобливе привітання

  • запитання або побажання авторові;

  • декілька слів про себе або причини, що спонукали до написання y yлиста;

  • прощальні слова.

2. Написання листа
ІV. Рефлексія

1. Ознайомлення з написаними листами

(Учні зачитують за бажанням.)

2. Підбиття підсумків

Проблемне запитання: «Як Вольтер ставився до людини?»
V. Домашнє завдання

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про життєвий та творчий шлях Й. В. Ґете; заповнити хронологічні таблиці або скласти тезиси (письмово); прочитати трагедію «Фауст».

Урок №_____ Дата проведення___________

Тема. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). Трагедія «Фауст» — вершина творчості Й. В. Ґете й один із

найвидатніших творів світової літератури. Історія створення та проблематика

Мета: поглибити знання учнів про ідеї Просвітництва; познайомити учнів із життям та творчістю Ґете;

поглибити знання про драматичний жанр трагедії; розкрити головну тему трагедії; розвивати

логічне мислення та монологічне мовлення; формувати етичні погляди на світ.

Обладнання: портрети письменника.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Життя і поезія не розпадаються в нього на два окремі світи:

його життя було його поезією, його поезія була його життям.

І. Тургенєв
Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні у 18-річної дружини імперського радника Катаріни Елізабет Текстор-Ґете народилася дитина без ознак життя. Повитуха розтирала новонародженого вином, доки дитина не закричала. Якщо народження людини пов’язане з міфом, то міф його народження пов’язаний з вибором: він знав, що місія його в цьому світі важка і тягар відповідальності штовхав його назад.

Саме таким був прихід у життя видатного німецького і європейського поета-просвітителя Йоганна Вольфґанґа Ґете.

ІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учнів про життя та творчість Йоганна Ґете (за випереджувальним завданням)



  • Що із почутого вам найбільше запам’яталось або вразило?

2. Ознайомлення з трагедією «Фауст»

  • Історія створення

«Фауст» — найвище досягнення Ґете. Ще в молоді роки поет захопився середньовічною легендою про мага і чародія Фауста, якому в його нечестивих заняттях допомагав чорт, за що забрав потім душу Фауста в пекло. Свою душу Фауст мусив віддати в обмін за оволодіння земною мудрістю. Та істина, яку проповідували авторитети давнини і про яку йдеться в святих книгах, не задовольнила вченого. Щоб осягнути істину життя, Фауст прагне заглибитися в саме життя. Образу Фауста драматург надав привабливі риси: ренесансну допитливість розуму, прагнення до осмислення життя.

Існуючий у літературі сюжет про вченого-мага Ґете поєднав з іншим, досить поширеним сюжетом: палко закоханий юнак спокушає молоду, недосвідчену дівчину; вона чекає від нього дитину, а він малодушно кидає її напризволяще. Поет знайшов спосіб поєднання цих сюжетів: Мефістофель (чорт) омолоджує вченого. Персонажами твору Ґете стануть Бог, чорт, людина, нечиста сила. Однак тема виявилась складною для молодого поета, і він припинив роботу над рукописом. Майже через двадцять п’ять років Ґете повертається до роботи над трагедією, і «Фауст» стає головним змістом творчого життя Ґете.



  • Проблемне запитання: «Назвіть джерела, з яких Ґете запозичив сюжет “Фауста”».

  • Джерела трагедії:

  • народні легенди про доктора, чарівника, чорнокнижника;

  • поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та кидає її;

  • Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушував y yсатана з дозволу Бога).

  • Особливості композиції твору

У своєму завершеному вигляді твір складається з «Присвяти», «Театрального вступу», «Прологу на небі» та двох частин. Першу частину закінчено 1806 року, другу — 1831.

Трагедія розпочинається двома прологами. Перший із них — «Пролог у театрі» — бесіда поета, актора і директора. Троє співбесідників — це ніби три сторони особистості автора. Поет мріє про високу мету; актор закликає сміливіше черпати сюжети із самого життя, щоб оволодіти серцями людей; директор — діловий, практичний — тверезо оцінює дійсність, від розмов кличе до справи, до реального втілення на сцені високих поетичних задумів. Другий пролог — «Пролог на небі». У ньому беруть участь Бог, архангели Рафаїл, Михаїл, Гавриїл, згодом — Мефістофель. Цей пролог відкривається гімном могутній природі, вічному руху і вічній гармонії, гімном Сонцю і Землі, а завершується суперечкою Бога та Мефістофеля стосовно сутності людини.

У першій частині твору розкривається історія кохання Фауста і юної городянки Маргарити (Ґретхен). Закохані цілком покладаються на природу. Для Фауста природа, кохання, щастя, Бог — нероздільні. Але природа не лише велична і прекрасна, вона суперечлива і таємнича. Щасливе і прекрасне кохання закінчується трагічно.

Друга частина твору схожа на мандри чудесними островами. Фауст, живучи вдруге, намагається осягнути нове й дивне для нього життя і взяти в ньому посильну участь. Проживши друге життя, Фауст підбиває його підсумок. Він пересвідчився в найвищій цінності реального буття і діяльності життя людини та розуміє, що мусить передати пізнану істину нащадкам, тобто втілити її, побудувавши місто. Фауст також зрозумів, що людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі й довічна боротьба за життя і волю. Фауст отримує на небі повне прощення.



  • Проблемне запитання: «Що ви можете сказати про особливості композиції п’єси?»




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка