Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Вступ. Образний зміст музики


Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому”



Скачати 431.5 Kb.
Сторінка3/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір431.5 Kb.
#65241
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7

Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому”
Спробуймо розпізнати образи фортепіанних п’єс «Дитячого альбому» Петра Чайковського.
Визначте образ п’єси, підберіть їй назву

Образ у прослуханій п’єсі досить зображальний: ми відчуваємо ритм карбованого кроку і дріб барабана маленької армії іграшкових солдатиків, адже це п’єса «Марш дерев’яних солдатиків». А які святкові та піднесені почуття у наших іграшкових героїв – майже як у людей!

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Яка фантастична і незвичайна музика! Що вона може розповідати? Звичайно ж, казку.


Прозвучала п’єса «Нянина казка». Неважко здогадатися, що все „найстрашніше” було в середній частині казки. Перша та третя частини – це інтонації мови няні: розповідні, застережливі.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Образ п’єси «Баба Яга», яку ми щойно прослухали, метушливий, грізний і невблаганний.
Наполегливо, різко звучать акорди, басом рокочуть пасажі, немов передають злість старої Яги.

Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву.

Ми прослухали п’єсу «В церкві». Музика виражає образ щирості та сердечності. Ми почули, як мелодія римується зі словами молитви.
П’єса викладена акордовою фактурою, що імітує звучання церковного хору.

Підсумки уроку
Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується.

Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”.


 


Урок № 11. Образи війни     Вступ. Образи війни
Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням. Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ.

Відомості про Д. Шостаковича
Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 - 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Його музика – дзеркало часу, в якому поєднані трагедійність, скорбота, образи зла, ненависті та світлого людського розуму, а також чарівність сонячної природи.
Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Він мав чудові здібності: слух, пам'ять, здатність складати музику без інструмента, імпровізувати, читати з листа. Але не це головне; подібні здібності можуть бути в багатьох музикантів. Найголовніше – глибина й оригінальність музичного мислення.
Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість. Доля країни, його власна доля спонукали Шостаковича до створення творів приголомшливої сили.
Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п'єси.
Основою творчості Шостаковича є інструментальна музика, і насамперед – симфонія: з масштабним змістом, узагальненим мисленням, гострими конфліктами (соціальними чи психологічними); динамічна, з логічним розвитком музичної думки. Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці.

Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської»)
1941-й рік. Страшна та нищівна війна наближається до Ленінграда.
Бомби та снаряди спотворюють прекрасне місто. Усесвітньо відомий композитор, професор Ленінградської консерваторії Дмитро Шостакович живе в обложеному Ленінграді, бере участь у захисті рідного міста. У нього народжується грандіозний задум нового твору, що відобразив би думки і почуття мільйонів людей.
З незвичайним натхненням композитор почав складати Сьому («Ленінградську») симфонію. Ні голод, ні осінній холод, ні артобстріли й бомбування не змогли завадити натхненній праці.
Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи.
Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича. Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв.

Слухання. Д. Шостакович. Симфонія № 7. І ч. Уривок
Прослухайте епізод із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії і спробуйте уявити образ, що змалювала музика.

Аналіз прослуханого твору
Музика Шостаковича справді має великий вплив. Епізод із першої частини Ленінградської симфонії змальовує фашистське військо, що насувається і знищує все живе. Недарма цей уривок називають «Епізодом нашестя». На фоні чіткого ритму барабана з’являється тема ворога, яка спочатку має ознаки „іграшковості”, але поступово немов насувається на нас, здається все більш нищівною. Починається дикий хаос руйнування...
Для створення такого образу Шостакович мобілізував усі засоби композиторського арсеналу. Він використав маршову тему, яка повторюється 11 разів, нота в ноту, а також чітку ритмічну фігуру барабана, що повторюється 175 разів. Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо).
Шостакович писав: „Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”.
Уперше її почули в серпні 1942 року. Слухачі, що сиділи в залі і стояли біля репродукторів, розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності.
Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ. Один американський журналіст вигукнув тоді: „Який диявол може перемогти народ, здатний створювати подібну музику!”.

Демонстрація пісні “Степом, степом”
Образи війни хвилювали не одне покоління композиторів. Багато таких образів ми можемо знайти в піснях. Розучимо одну з них, написану в повоєнні часи.
„Степом, степом”
Сл. М. Негоди,
муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Степом, степом”

Підсумки уроку
Музика має велику силу. Навіть у часи найбільших лих вона допомагає людині зберегти віру в добро та справедливість. А музика Шостаковича – це дзеркало епохи воєн, страждань і перемог. В «Епізоді нашестя» можна “побачити” образ зла, образ фашизму.  

Урок № 12. Піднесені образи     Вступ
Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха, адже любити музику, не люблячи Баха, неможливо. Якщо з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому базується сучасна музична творчість. І композитори класичної доби, і композитори-романтики вважали Баха своїм учителем.
Сьогодні ми поговоримо про образи музики Йоганна Себастіана Баха, а також про особливості його музичного стилю. Він увійшов у світове мистецтво як майстер поліфонії – незвичайного стилю написання багатоголосної музики, де всі голоси рівноправні.

Відомості про фугу
Великий майстер поліфонічної музики Йоганн Бах напрочуд образно пояснював поліфонію: “Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”.
Розмовляти у формі фуги – означає говорити гарно та своєчасно. Але обов’язкова умова фуги – розмова на одну тему. За правилами будови фуги початок звучить у виконанні одного голосу (співбесідника), потім по черзі приєднуються інші.
Коли хтось зі співрозмовників проголосив тему, то має дати висловитися наступному, а сам лише підтримує розмову. Таким чином звучить протискладення. Тема, прозвучавши у всіх голосах, починає розроблятися – з’являтися з видозмінами у співрозмовників.
Закінчення (кода) – це спільне твердження (заключний акорд).

Фуга – це найскладніша форма поліфонічної музики, в основі побудови якої лежить послідовне проведення однієї теми в різних голосах.

Послухайте Органну фугу ля мінор і визначте, про що розмовляють голоси в музиці Баха, скільки цих голосів.



Слухання. Й. Бах. Органна фуга ля мінор

Аналіз прослуханого твору
Тема для розмови у голосів фуги ля мінор справді філософська: є в ній і спокій вічності, і безкінечність, і велич мудрості. Тому й висловитися захотіли не два, а чотири співрозмовники. Ця фуга – чотириголосна. Починає розмову верхній голос, а потім по черзі вступають усі інші. Останнім вступає найнижчий.
Правду кажуть про образи музики Баха: “Будь-яка бахівська тема – байдуже, чи виражає вона радість чи скорботу – звучить піднесено!”

Розповідь про Й. Баха
Йоганн Себастіан Бах (1675 - 1750) є уособленням музичного генія німецького народу. Він не лише увібрав у себе все найкраще в німецькій музиці, але й синтезував музичні явища своєї епохи, створив шедеври мистецтва величезної цінності. Баха порівнюють із лабораторією, в якій перековувались творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики.
Бах належав до родини Бахів із Тюрінгії. За два століття вона дала світові таку кількість органістів, скрипалів, флейтистів, трубачів, капельмейстерів і композиторів, що ім’я Бах стало синонімом до слова „музикант”.
Перші уроки сімейного ремесла хлопчикові дав батько. Після його смерті десятилітнього Йоганна віддали на виховання старшому братові. Під його керівництвом майбутній великий композитор оволодів грою на скрипці та клавесині, але улюбленим його інструментом став орган.
Бах досягнув чималих успіхів у композиції та грі на органі, однак постійно прагнув досконалості. Він пішки пройшов 350 кілометрів, щоб повчитися у видатного на той час Дитріха Букстехуде.
Знаменита подорож юнака увійшла в історію його життя як одне зі свідчень великої любові до Музики. Заради цієї любові він у дитинстві, не шкодуючи очей, ночами переписував клавесинові п'єси німецьких майстрів, які не дозволяв йому вивчати суворий брат. Заради цієї любові він прагнув не втратити жодної нагоди познайомитися з мистецтвом своїх сучасників.
Величезна творча спадщина Баха налічує понад тисячу творів різних жанрів: вокально-драматичних (кантати), інструментальних (концерти, сонати, сюїти тощо) та органних. Кожне покоління знаходить у музиці Баха щось своє, вчиться розуміти її глибше.

Розучування пісні “Степом, степом”
Не забувайте, що особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні.

Караоке. Пісня “Степом, степом”
„Степом, степом”
Сл. М.Негоди,
муз. А.Пашкевича

Підсумки уроку
Незважаючи на те, що музика Баха створена близько трьохсот років тому, вона й зараз має вражаючий духовний вплив. Музичний геній Баха пробуджує та возвеличує душу кожної людини.  

Урок № 13. Образи різних епох     Вступ
Сьогодні ми поговоримо про образи та стилі англійської музики. У XVII столітті Англія була однією з тих країн Європи, де після розквіту музичного мистецтва в епоху Ренесансу і бароко вітчизняна музична традиція почала зникати. Один німецький музикант назвав Англію „країною без музики”.
Про класичну музику Англії знову заговорили лише з кінця ХІХ - початку ХХ століть. Англійську музику сімнадцятого століття прославив композитор Генрі Персел.

Розповідь про стиль бароко
ХVІІ століття – початок нової епохи в музиці – стилю бароко, в якому втілювалися монументальні та величні образи. Досягла своєї вершини поліфонія, але демократичність нової музики все більше прагнула до гомофонії. У гомофонії на перший план вийшла гнучка, схвильована мелодія, що панує над супроводжуючими голосами.
Важливим кроком епохи стала поява опери, світського мистецтва, яке наслідувало ідеї Відродження і поставило на перше місце ідеал краси і виразності мелодії, багатство людських почуттів. Розвиваються вокальні та інструментальні жанри. Король музичного бароко – орган – поступається місцем клавесину. Якщо органу належали піднесені та патетичні образи, то клавесину – витончені та граціозні.

Бароко – стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювалися монументальні та величні образи

Розповідь про творчість Г. Персела
Епоха бароко подарувала світу „Британського Орфея” – так називали сучасники композитора Генрі Персела. Юний Генрі навчався у двох своїх родичів, шанованих музикантів того часу. У шестирічному віці він став хористом Королівської капели, у дванадцятирічному – написав першу оду до дня народження Карла ІІ: звернення дітей Королівської капели до короля.
Персел працював для високопоставлених осіб. Серед його покровителів – чотири монархи (Карл ІІ, Джеймс ІІ, Уїльям ІІІ, Мері ІІ). Саме для них Генрі Персел створював різноманітну церемоніальну та духовну музику.
Псалми, пісні, кантати, музика для театру, інструментальні твори – у всьому відчувається натхнення і майстерність, національний колорит, свідоме використання елементів мелодики народних пісень.
Опера „Дідона та Еней”, написана для шкільного спектаклю, є першою національною оперою.
Генрі Персел писав музику для клавесина, був першокласним органістом та клавесиністом. Одним із жанрів, до якого звертався Персел у клавесинній музиці, була сюїта. Саме в цей час народився чотиричастинний цикл, куди входили чотири контрастних танці різних народів Європи: розмірена німецька алеманда, французька рухлива куранта, іспанська повільна і сумна сарабанда, а також англійська швидка жига.
Яскравий танцювальний початок – лише головна ознака, бо під сюїти, що виконували на клавесині чи лютні, ніхто не танцював. Пізніше сюїтні цикли взагалі втратили ознаки танцювальності (наприклад, „Карнавал” Сен-Санса).

Сюїта – чотиричастинний інструментальний цикл з танцювальних п’єс, контрастних за темпом і характером

Слухання. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда
Який характер і темп музики?
Який вид багатоголосся використаний?

Аналіз прослуханого твору
Музика Алеманди із Сьомої сюїти для клавесина стримана, спокійна, навіть сувора, велична, але під кінець стає схвильованою, драматичною. Мелодія, яка звучала у верхньому голосі, мала багато прикрас – різноманітних варіантів оспівування окремих звуків. Таким чином у музиці бароко застосовують своєрідний „декор”, немов у бароковій архітектурі. Ми чітко розрізняли головний голос та голоси, що його супроводжують. Тому музика гомофонічна.

Гомофонія – це вид багатоголосної музики, в якому один із голосів (зазвичай верхній) є головним, а інші лише акомпанують йому.

Розповідь про рок-музику
Якщо ХVІІ століття дало світу стиль бароко, то ХХ століття – стільки стилів та напрямків, що всі важко й перерахувати.
Один із них – рок-музика. Це стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років. Рок-музика має свої виражальні особливості – використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку, особлива (експресивна) манера виконання. Прослухаємо пісню англійського рок-гурту, що заклав основи рок-музики.

Зверніть увагу на виражальні особливості мелодії, ритму та тембру, манеру виконання.



Слухання. „Beatles”.“Let it be”

Розповідь про рок-гурт „Бітлз”
Рок-гурт „Beatles” – символ молодіжної музики 60-х, кумири кількох поколінь, своєрідні „класики ХХ століття”.
Навесні 1956 року 15-літній Джон Леннон утворив аматорський гурт „The Quarrymen”. Він виконував пісні у стилях скіффл, кантрі та рок-н-рол. Через рік до гурту приєднався Пол Маккартні. Він грав на гітарі значно краще ніж Леннон і знав напам'ять тексти десятків американських шлягерів. Ще рік потому „The Quarrymen” поповнився Джорджом Харрісоном, який мав досвід роботи в музичному колективі. Ці троє музикантів стали ядром гурту, назва якого часто змінювалась, поки не залишилась знаменита Beatles.
Восени 1959 року „Beatles” познайомилися з власником бару „Jacaranda Club”. Він дозволив їм удень репетирувати в його приміщенні. На той час в активі Леннона та Маккартні було вже більше 100 власних пісень. Згодом бар став першим ліверпульським біт-клубом. З появою в 1961 році Рінго Стара четвірка з Ліверпуля з’єдналась у „зоряному” складі.
Гастролі, створення власних пісень, записи на студії – все це привело гурт до успіху: з 1962 року „Beatles” займають перші місця британського хіт-параду. Після телевізійної трансляції їх концертного виступу в країні почалася справжня бітломанія.
З 1964 року „Beatles” підкорили США – з 20-ти позицій американського хіт-параду 14 займають ліверпульці.
У 1965 році „Бітлз” нагородили орденом Британської імперії; це свідчить про визнання консервативним старшим поколінням англійців нової молодіжної культури.
У 1968 році гурт створив власну звукозаписувальну компанію і влаштував „живий концерт” на даху студії, який став останнім спільним виступом „Beatles”.
На обкладинці останнього альбому „Let it be”, що вийшов на початку 1970 року, обличчя кожного музиканта поміщено в окрему рамку. Кожен сам за себе. Зрештою музиканти оголосили про розпад гурту. Усі вони потім творили самостійно, але не досягли того, що здобули разом.
Трагічна доля спіткала 40-річного Джона Леннона – його застрелив фанат на порозі власного будинку музиканта.

Демонстрація пісні “Най буде” („Let it be” в перекладі на українську)
Послухайте знамениту „Let it be” у перекладі на українську мову, визначте її образ.
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона,
П. Маккартні

Розучування пісні “Най буде”
Розгляньте нотний текст пісні. Зверніть увагу на велику кількість синкоп та залігованих нот однакової висоти.
Такий ритм переміщує наголос на слабку долю такту. Подібні ритмічні особливості притаманні джазовій та рок-музиці Засвоїти доволі складний ритм та мелодичну лінію нам допоможе не нотний, а графічний запис мелодії.

Підсумки уроку
Англійська музика подарувала нам образи величні та стримані – з ХVІІ століття, ліричні – з ХХ століття. У ХVІІІ та ХІХ століттях у Англії існувала музика для королівського двору, музика для театральних вистав, народна та духовна. Генрі Персел і „Бітлз” прославили Англію на увесь світ.  

Урок № 14. Образи вокальної музики     Вступ
Ми вже знаємо стільки епох і стилів, стільки музичних жанрів, стільки образів! Образи вокальної музики найдоступніші та найзрозуміліші, адже слово якнайкраще допомагає описати образ, підкреслити його особливості. Слово й музика немов поєднують думку і почуття. Вокальна музика звучить на кожному уроці. Це пісні, що ми співаємо.
Сьогодні ми будемо слухати вокальну музику і визначати її образи. Наприклад, звернемося до творчості українського композитора-класика Якова Степового.

Розповідь про Я. Степового
Яків Степанович Степовий (1883-1921) належить до плеяди українських композиторів початку ХХ століття. Його творче життя було коротким. Степовий почав писати музику в 1905 році, а в 1921 життя композитора обірвалося. Незважаючи на це, самовіддана мистецька праця Степового поставила його в ряд фундаторів українського класичного мистецтва.
Формування таланту юного Якова відбувалося в сім’ї, де всі любили музику. У 12-річному віці хлопчика віддали на навчання до Придворної співацької капели в Петербурзі. Там він закінчив і консерваторію. Степовий викладав музику в загальній школі, згодом організовував концерти української музики в Москві та Петербурзі, записував народні пісні в Україні, публікував власні твори.
Першим значним доробком композитора стала серія вокальних творів під назвою „Барвінки”. До неї увійшли 13 солоспівів та три хори на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та М. Чернявського. Кожен солоспів – яскравий образ народного життя, сповнений веселощів чи трагізму, лірики чи епіки.
Яків Степовий створив вокальний цикл „Пісні настрою” на вірші О.Олеся, поезія якого пройнята ніжними ліричними образами.
В останні роки життя композитор займався організацією мистецької діяльності в Києві, писав вокально-ансамблеву музику, робив обробки народних пісень.
Незважаючи на те, що у своїй творчості Яків Степовий обмежився кількома жанрами (вокальним та фортепіанним), йому вдалося створити власний стиль, сказати своє оригінальне слово в музиці.

Слухання. М. Чернявський. Вірш „Степ”. Я. Степовий. Романс „Степ”
Послухайте вірш Миколи Чернявського „Степ” та солоспів Якова Степового „Степ” і поміркуйте, які образи в них утілені.
Який образ – літературний чи музичний – вас більше схвилював?

М. Чернявський. „Степ”
Степ і степ, один без краю, аж до моря берегів,
Без озер, річок, без гаю, тільки з купами стогів.
Ні гайочку, ні лісочку, всюди спалена земля...
Не шепоче в холодочку срібновода течія.
А коли, бува, з громами з моря хмари налетять,
Степ охрестять блискавками, над ланами прогримлять.
Він прокинеться, проснеться, грому груди підставля,
Заговорить, засміється, заговорить, засміється
Враз до неба вся земля.
Мертвий степ.
Його громами тільки й можна розбудить...
Так нехай же над ланами грім бажаний загримить!..
Грім бажаний загримить!..
Слухання. Романс „Степ”
Сл. М. Чернявського,
муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, які образи втілені в романсі
У солоспіві „Степ” утілений героїко-епічний образ. Романс написаний під впливом подій, що сколихнули передову творчу інтелігенцію у період революції 1905-07 років. Широкий степ характеризує образ народу, що пробуджується від мертвого сну.
За допомогою тричастинної форми твору Степовий передав динаміку емоційного розвитку: від пригніченого стану до очікування перед грозою і, нарешті, пробудження, радісного заклику: „Так нехай же над ланами грім бажаний загримить”.

Послухайте ще один романс зі збірки „Барвінки” і поміркуйте, які образи втілені в ньому.



Слухання. Романс „Ой три шляхи широкії”
Сл. Т. Шевченка,
муз. Я. Степового

Аналіз прослуханого твору
У романсі Якова Степового на слова Тараса Шевченка „Ой три шляхи широкії” втілений лірико-драматичний образ.
Драматичність більше притаманна слову, а ліричність – музиці. Ліричні образи зосереджені на розкритті внутрішнього емоційно-суб’єктивного світу людини, а драматичні передають серйозний, але не героїчний зміст, можуть розкривати важкі душевні переживання.

Робота над піснею “Най буде”
Продовжмо розучувати пісню „Най буде” за допомогою графічного запису мелодії. Зверніть увагу: в мелодії другого куплету є зміни порівняно з мелодією першого. Це свідчить про імпровізаційність манери виконання пісні її авторами – Джоном Ленноном та Полом Маккартні.
Зверніть увагу і на повтор приспіву – він теж має зміни в мелодії.

Караоке. Пісня “Най буде”
“Най буде”
Сл. і муз. Дж. Леннона і П.Маккартні


Скачати 431.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка