Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення



Сторінка1/4
Дата конвертації22.11.2018
Розмір0.83 Mb.
#66047
ТипУрок
  1   2   3   4
Урок №1

Тема уроку: Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.

Мета уроку: поглибити знання учнів про основні розділи науки про мову, познайомити із розділом “Лексикологія” та поняттям лексика, опрацювати відомості про лексичне значення слова;

ознайомити дітей із різними словниками, зокрема із тлумачним словником, формувати вміння правильно визначати лексичне значення слова;

виховувати любов до рідної мови.

Матеріал до уроку: таблиця “Основні розділи науки про мову”, орфоепічний словник, орфографічний словник, перекладний словник, фразеологічний словник, тлумачний словник, Д.Білоус “Диво калинове”

На дошці слова Максима Рильського:

“Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля...”
Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда про основні розділи науки про мову:

а) розгляд таблиці “Основні розділи науки про мову;

б) запитання до учнів:



  • Які розділи ми з вами вивчили? (“Фонетика”, “Графіка”)

  • Що вивчає “Фонетика” та “Графіка”? ( звуки мови та знаки письма)

  • Які розділ допомагають краще вивчити фонетику та графіку? (“Орфоепія” та “Орфографія”)

в) вчитель демонструє орфоепічний словник.

  • Про що можна дізнатися із орфоепічного словника? (Як слово правильно вимовляти).

  • Про що можна дізнатися з орфографічного словника? (Як слово правильно писати)

ІІІ. Повідомлення теми уроку

- А сьогодні ми почнемо вивчати розділ “Лексикологія”. Слово лексикологія походить від слова лексика, а лексика – це сукупність всіх слів у нашій мові, її словниковий склад.

То що вивчає “Лексикологія”?

Учні формулюють визначення.

Лексикологія – розділ науки про мову, що вивчає лексику.

Лексика – це сукупність слів нашої мови, її словниковий склад.

IV. Вивчення матеріалу уроку.


  1. Пояснення вчителя:

- Слів у нашій мові дуже багато, і майже всі слова мають якесь значення . Наприклад, що означає слово сад? (Ділянка землі, засаджена фруктовими деревами.)

  • Слово школа? (Заклад, приміщення, де навчаються учні.)

- Слово черевики? (взуття).

- Слово вишня? (ягода)

- Слово червоний? (колір).

- Слово сапати? (процес праці)

- Так ось, саме розділ “Лексикологія” вивчає слова нашої мови і те, що вони означають. Чому я перед цим сказала, що не всі слова, а майже всі слова нашої мови мають лексичне значення? Візьміть слова і, до, але. Що вони означають? Якійсь предмет? Ні! Якусь ознаку чи дію? Ні! Вони не означають нічого, тобто не мають лексичного значення.

2. Ознайомлення із змістом, будовою та призначенням тлумачного словника:

а) повідомлення вчителя про призначення тлумачного словника;

б) розгляд будови словника;

в) виконання вправи 356 (усно) .

V. Закріплення знань і вироблення вмінь.

1. Пояснити лексичне значення слів ДРІМОТА, ЗАВБАЧАТИ, ШЛЯХЕТНИЙ, користуючись тлумачним словничком підручника (с.218-223)


  1. Виконання вправ: 362 (ІІІ рівень), 358 (ІІ рівень), 357 (І рівень).

  2. Бесіда про вживання слів відповідно до їх значення.

Гра “Добери до підмета присудок”

Ластівки кують

Горобці тьохкають

Журавлі цвірінчать

Солов`ї щебечуть

Зозулі курличуть

Сороки каркають

Голуби скрекочуть

Ворони воркують

Півні ґелґочуть

Качки кукурікають

Гуси кахкають

Гра “Поясни назви місяців року”.

Знайди підтвердження цьому у вірші Ф.Петрова

Січень січе, Травень під ноги

Лютий лютує, Стеле травицю

Березень плаче, Червень складає

Квітень квітує. Сіно в копицю

.

Липень медовий Вересень трусить



Бджілок чарує. Груші в садочку.

Серпень чудовий Жовтень гаптує

Булки дарує Клену сорочку.

Йде листопад

Застеля килими.

Грудень надходить –

Початок зими.

VI. Підсумки уроку.



  1. Бесіда-систематизація відомостей про лексику, лексичне значення слова:

  • Що вивчає лексикологія?

  • Як одним словом можна назвати словниковий склад мови?

  • Що таке лексичне значення слова?

  • Що не так зрозумів хлопчик у вірші Д.Білоуса “Тлумачний словник”?

Звучить вірш Д.Білоуса “Тлумачний словник” (“Диво калинове”)

  1. Опрацювання рубрики “Це цікаво” $49.

- Про які словники, крім тих, які ми згадували сьогодні на уроці, розповідається у підручнику ? (Етимологічний, перекладний, фразеологічний, словник синонімів)

Вчитель демонструє словники, розповідає про їх укладачів і декламує уривок із вірша М.Рильського:

“Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте як розумний садівник

Достиглий овоч у Грінченка й Даля..”

VIІ. Завдання додому

Вивчити визначення, виконати вправи №359 (Ір.), 360 (ІІр), 361(ІІІр).


Урок 2

Тема уроку: Однозначні і багатозначні слова



Культура мовлення. Користування тлумачним словником.

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова, дати поняття про однозначні і багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні, користуватися тлумачним словником.

Матеріал до уроку: тлумачний словник

Хід уроку

І.Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання:



  1. Усне висловлювання про лексикологію, лексику, лексичне значення слова.

  2. Виконання домашніх вправ.

  3. Пояснити лексичне значення слів ТАРІЛКА, СТАВОК, ТУФЛІ, КОРОВА.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вивчення нового матеріалу

1) Гра “Мікрофон”.

Розв`язати проблемне завдання: одне чи кілька лексичних значень мають слова ШКОЛА, ВІДРО, СМОРОДИНА, ЛЕТІТИ, ЙТИ, КАРТОПЛЯ?

2) Спостереження за матеріалом вправи 363.

3) Формулювання висновку: одні слова мають одне лексичне значення, інші – два і більше.

Слово, що має тільки одне лексичне значення, називається однозначним.

Слово, що має кілька лексичних значень, називається багатозначним.

ІV. Записування теми уроку.

Мотивація вчителем навчальної діяльності

V. Закріплення знань і вироблення вмінь


  1. Робота з тлумачним словником.

Виписати кілька багатозначних слів

  1. Гра “Розумне перо”:

а) записати 10 слів з апострофом;

б) записати 5 слів з м`яким знаком.

Визначити якими вони є - однозначними чи багатозначними.


  1. Гра “Спотиканочка”

- Яке те саме, але багатозначне слово треба вставити в кожне з цих речень?

З перших літ дитину мати за рученьку... .

За кожним рухом олівця Василько ... ще й кінчиком язика.

А наймолодший вчиться ... літака.

(слово “водити”)


  1. Склади речення, у яких би подані слова виступали у вказаних значеннях.

    1. Хвилюватися: а) покриватися хвилями;

б) бути занепокоєним, збудженим

    1. Захоплений: а) узятий, схоплений;

б) схвильований, сповнений радості

VІ. Підсумки уроку.

Робота в парах: поставте одне одному запитання, дайте відповідь і наведіть приклади.


  • Які слова називаються однозначними?

  • Які слова називаються багатозначними?

  • Як у тлумачному словнику пояснюється багатозначність слова?

VІІ. Домашнє завдання:

Вивчити визначення, користуючись словниками, пояснити значення двох однозначних і двох багатозначних слів (ІІ р), скласти речення з багатозначними словами (ІІІ р).

Урок 3

Тема уроку: Пряме і переносне значення слів.



Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.

Лексична помилка.



Мета уроку: дати учням відомості про пряме і переносне значення слів,

вчити доречно користуватися ними у мовленні, знаходити і виправляти лексичні помилки, виховувати чуття мови.

Матеріал до уроку: тлумачний словник, роз даткові картки, таблиця “Лексичні помилки”.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці:

1. Серед слів ВАЗОН, ЛІС, ЛАМПА, СЛОВО, ЛЕТІТИ, ЧАС, СТАКАН відшукати багатозначні слова і обґрунтувати с вій вибір.

2. Із багатозначними словами ДЕНЬ, ГРИМІТИ, ШОВКОВИЙ скласти словосполучення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Проблемне завдання: порівняти словосполучення:

золота обручка золота осінь

холодний вітер холодний погляд

кам`яний будинок кам`яне серце

Визначити, у яких словосполученнях багатозначні слова вживаються у властивому їм значенні, а в яких у переносному.

Формулювання учнями висновку.

V. Записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

VІ. Закріплення знань і вироблення вмінь


  1. Виразне читання вчителем тексту.

З`ясувати значення багатозначних слів.

А злива так само швидко почала відходити, як надійшла. За річкою Ведмежою умирали громи. Невидимі косарі якось ураз підкосили дощ, він, зітхаючи , упав на поле і пагорби, назустріч онімілим блискавкам піднялися долоні розквітлих гречок. Виглянуло свіжовмите сонце, і запарувала – закуріла земля, наче б ото позбирала звідусіль косарів, а вони заходилися варити куліш.

(М.Стельмах)ї

Знайти в тексті слова, вжиті в переносному значенні.


  1. Робота з тлумачним словником: а

а) слово вчителя про практичну цінність словника;

б) виписати із словника три однозначні і три багатозначні слова, розповісти про них за словниковими статтями;

в) конструювання речень із виписаними з тлумачного словника.


  1. Вправа “Порівняй і поясни”:

крила птаха – на крилах думки;

світло сонця – світло науки;

початкова школа – школа життя;

гострий ніж – гострий розум;

теплий день – тепле слово;

летять журавлі – летять години;

діти виглядають із хати – місяць виглядає з-за хмар.


  1. Пояснити, яке значення має повторюване слово у словосполученнях:

свіжий хліб, свіжий вітер, свіжий комірець, свіже повітря, свіжа сорочка, свіжа ідея.

Скільки значень має повторюване слово?

Добери антоніми.


  1. Робота з таблицею “Лексичні помилки”.

  2. Знайти і виправити помилки.

До його коричневого волосся і коричневих очей чудово пасував костюм, витриманий в коричневих тонах. Навіть сорочка була й нього коричневого кольору, а темно-коричнева краватка мала світло-коричневий скісні полоски. Обличчя було теж загоріле, коричневе, а волосся відбивало коричневим блиском.

Довідка: коричневий, кофейний, шоколадний, каштановий, брунатний.

VІІ. Підсумки уроку.


  1. Підсумкова бесіда про роль слів у переносному значенні.

  2. Гра “Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!”

  • Однозначні слова можуть мати пряме і переносне значення. (Не згоден).

  • Слова ХВИЛЯ і СХВИЛЬОВАНИЙ мають спільне лексичне значення. (Не згоден)

  • Слова у переносному значенні збагачують нашу мову. (Згоден)

VІІІ. Домашнє завдання: Вправа 364(ІІ р), 367 (ІІІ р), скласти твір-мініатюру за малюнком (ІV р)

Урок 4


Тема уроку: Синоніми

Культура мовлення. Доречне використання стилістично забарвлених

слів, лексичних повторів і синонімів, як засобів зв`язку речень у тексті, а також синонімів для запобігання невиправданих повторень слів.

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями загальних відомостей про

синоніми, навчити їх розрізняти змістові й емоційні відтінки синонімів;

формувати вміння користуватися синонімами в усному і писемному мовленні;

виховувати любов до мови.



Матеріал до уроку: підручники І.Ющук “Українська мова”, 5 кл.

Г.Передрій “Українська мова”, 5 кл.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

На дошці вислів М. Рильського: “Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства взагалі”.

Звучить вірш О.Підсухи “Мова моя”

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є і ще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

ІІ. Повідомлення і записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності



ІІІ. Вивчення матеріалу уроку

1. Пояснення вчителя про синоніми на матеріалі вправи 186 (підручник І.Ющук).

Вправу прочитати, виписати виділені слова і пояснити їх лексичне значення

йти – дія, рух людини;

простувати – йти навпростець, не вибираючи дороги;

прямувати – йти прямо, не звертаючи,

брести – йти повільно по болоті, воді.

Висновок: названі дієслова означають одну й ту ж саму дію, тільки відрізняються одне від одного відтінками в лексичному значенні



Такі слова називаються синонімами .

2. Формулювання визначення синонімів учнями.

3. Розгляд таблиці на форзаці.

ІV. Закріплення знань та вироблення вмінь.


  1. Виконання вправи 190 .

  2. Вправа 195 (з`ясувати відмінності між синонімами і спільнокореневими словами)

  3. Дібрати синоніми до слів ЧЕРВОНИЙ, ХУРТОВИНА, СМІЯТИСЯ.

ЧЕРВОНИЙ – пурпурний, багряний, кумачевий;

ХУРТОВИНА – заметіль, хуга, метелиця, завірюха, хурделиця, віхола, сніговійниця, снігопад, завія;

СМІЯТИСЯ – усміхатися, насміхатися, реготатися, завиватися сміхом, хихикати.


  1. Бесіда про значення синонімів, їх роль у мовленні:

а) багатство мови (вправа 574 підручника Г.Передрій);

б) відповідність і невідповідність синонімів з різними відтінками (вправа 576);

в) наростання інтенсивності дії


  • З якого оповідання ці речення?

1) Олена раз у раз заглядала у вікно, вибігала надвір і все зітхала та бідкалася .

2) Олена плакала. І нащо було посилати дитину проти ночі?

3) - А де ж Василько? – поспитав він – сусід перегодом. Олена заголосила.

  1. Олена зіскочила і почала припадати до саней та тужити на весь ліс.

(М. Коцюбинський “Ялинка”)

Виписати синоніми, пояснити їх лексичне значення та роль у поданому тексті.



  1. Виконання вправ

а) скласти речення із синонімами МОЛОДИЙ-ЮНИЙ, ВІЧЛИВО-ПРИВІТНО, МИРНО-ТИХО, ВИЗВОЛЯТИ-ВИРУЧАТИ. (ІVр)

б) фразеологізми замінити словами-синонімами:

накивати п`ятами – втекти;

клювати носом – дрімати;

зарубай собі на носі – запам`ятай (ІІІ р)

в) скласти розповідь за малюнком і записати два-три речення, добираючи відповідний синонім до слова ХОДИТИ з поданих у дужках (крокувати, сунути, повзти, чалапати, чвалати, кульгати, плестися, лізти, дибати, чимчикувати) (ІІ р)



г) Гра “Умій розрізняти” (за малюнками)

Березовий, липовий ліс – гай.






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка