Урок 1 Тема уроку: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл»



Сторінка1/2
Дата конвертації26.10.2018
Розмір221 Kb.
ТипУрок
  1   2
Урок 1

Тема уроку: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл»

Мета уроку:

- показати учням відмінність між поняттями „фізичне тіло” та „речовина”; ввести поняття маси як фізичної величини, що є мірою інертних та гравітаційних властивостей тіла; показати способи вимірювання маси тіла;

- розвивати в учнів навички до пошуку закономірностей;

- виховувати в учнів якості дослідника шляхом постановки учнями наукових запитань і пошуку відповідей на них.



Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко; портрет Блеза Паскаля; 12 фізичних тіл, вироблених з різних речовин, відомих учням (склянка, мідний циліндр, пластмасова кулька, дерев’яний брусок, глиняна іграшка, бавовняна нитка, книга, залізна пружина, гумова пробка, срібна монета, целофановий кульок, плитка шоколаду), терези, кантор, металева та пластмасова кульки однакового об’єму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок з елементами гри.

Методи та прийоми: Інтерактивні вправи „Заморочки з діжки”, „Я – тобі, ти - мені”, мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: Гравітаційна та інертна маса, фізичне тіло та речовина, об’єм тіла, одиниці вимірювання маси.

ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Лабораторна робота

V. Підсумок уроку. Рефлексія

VІ. Домашнє завдання
Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день, рада вітати вас! Перевірте готовність до уроку, вам знадобляться зошити , ручки, щоденники і, звичайно, ваш розум та пам’ять.

Почати урок хочу зі слів відомого фізика та математика Блеза Паскаля, який сказав: «Фізика наскільки серйозна наука, що гріх не скористатися нагодою зробити її трішечки цікавішою».

Сподіваюсь, сьогодні кожен з вас дізнається багато нового, корисного і цікавого для себе.



ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

Інтерактивна вправа „Заморочки з діжки”. (Ця гра дозволяє показати учням, що вивчення природи на першому рівні починається з сенсорного сприйняття.)

Вчитель дістає тіло в формі циліндру (діжку) з різноманітними тілами і просить учнів виймати ці предмети з закритими очима по одному, називати їх і спробувати визначити, з чого виготовлене тіло. Усі тіла виставляють на демонстраційний стіл.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Учні заповнюють таблицю, в першій колонці якої необхідно записати предмети, що були в діжці, а в другій – матеріал, з якого виготовлено предмети.

2. Учні повинні доповнити дану таблицю ( називають різні тіла і речовини із оточуючого світу).

3. Вчитель пропонує знайти словосполучення, яким можна узагальнити те, що записано в першому стовпчику та узагальнююче слово до другого стовпчика таблиці? (Це – „фізичні тіла” та „речовина”).

4. Учням необхідно обговорити в парах та сформулювати тему уроку. Підказкою є заповнена таблиця („Фізичне тіло і речовина”).

5. Інтерактивна вправа „Я – тобі, ти - мені”. Правила: спочатку вчитель ставить запитання учням, а потім навпаки – учні задають запитання вчителю такі, щоб в запитанні обов’язково були використані слова „Фізичне тіло” або” речовина” .

Можливі запитання вчителя:

- Ми з вами назвали фізичні тіла, що складаються з однієї речовини. А можете назвати такі, що складаються з багатьох речовин?

- Чи можна воду назвати фізичним тілом?

- З яких речовин складається атмосфера Землі?

6. Одному з учнів пропонується обрати будь-який предмет (з діжки) і назвати якомога більше його фізичних характеристик (температура, розміри, об’єм, маса).

7. Формування поняття „ маса”.

У світі багато цікавого і загадкового, пропоную відгадати одну із загадок

У планет она большая,

Минимальна у частиц.

Ее на глаз не измеряют,

Ведь у нее немало лиц.



(Масса.)

Вчитель. Що таке маса? Давайте спробуємо з’ясувати це, виходячи з нашого повсякденного досвіду. Ми дуже часто використовуємо слово маса. Наприклад, хазяйка готує страву і повинна використати інгредієнти певних мас. Маса новонародженої дитини складає приблизно 3-3,5 кг. Наведіть ваші приклади.

Як проявилась маса в цих випадках? В притяганні до Землі. Чим більша маса, тим сильніше притягується тіло, а ми з вами це відчуваємо, бо внаслідок притягання тіло сильніше чи слабше діє на опору або підвіс. (Демонструю тягарці: один лежить на столі, а другий висить на пружині). У фізиці цю масу називають гравітаційною.

Згадаємо, що таке гравітація. (Явище притягання всіх тіл у всесвіті).

Отже, маса – це фізична величина, що є мірою гравітаційної взаємодії.



Питання до класу: як виміряти гравітаційну масу? (За допомогою терезів. Цей процес називають зважуванням).

Учитель демонструє побутові електронні терези, кантор, шкільні демонстраційні терези; показує, як правильно користуватись терезами.

То как арбузы велики,

То словно яблоки мелки.

Они не могут говорить,

Но могут вес определить.



(Гири.)

Вчитель знайомить учнів з основними правилами зважування.

Формування поняття „інертна маса”.

Питання до класу. По дорозі на однаковій швидкості їдуть два однакових автомобіля: один повністю завантажений, а другий ні. І от вони одночасно загальмували. Який з них матиме менший гальмівний шлях. (Легковий автомобіль, бо в нього менша маса).

Дослід. Демонстрація удару двох кульок однакових розмірів: металевої та пластмасової.

Питання до класу: яка з кульок більше змінила швидкість? (Пластмасова).

Вчитель. Фізики, для того щоб здаватись дуже розумними, даний дослід опишуть так: „Усі тіла мають властивість інертності, яка полягає в тому, що для зміни швидкості тіла потрібен час. За однаковий проміжок часу металева кулька змінила свою швидкість менше, ніж пластмасова, бо металева кулька - більш інертна, ніж пластмасова. Повернемось до автомобілів. Навантажений автомобіль більш інертний, тому повільно змінює швидкість і тому його гальмівний шлях більший. Ненавантажений автомобіль… (прошу учнів продовжити речення). Отже маса є мірою інертних властивостей фізичних тіл. Таку масу називають інертною.

Питання до класу: як виміряти інертну масу? (За зміною швидкості при взаємодії).

Дослід. На столі стоять два візка різних мас. До одного з них перерізані нитки візка роз’їжджаються на різні відстані.

Завдання до класу: поставити запитання до проведеного досліду. (Робота в парах – учні ставлять запитання один одному).

Виміряти масу великих тіл (Землі або Сонця) та дуже малих (молекул) за допомогою терезів неможливо. Тому їх масу визначають за зміною швидкості при взаємодії.

Одиницею маси в СІ є 1 кг

Робота з підручником: ст. 60 ( запис у зошити визначення маси тіла та її одиниць вимірювання).



ІV. Виконання лабораторної роботи.

Інструктаж з техніки безпеки.



Мета роботи: Навчитися користуватися терезами, здійснити зважування тіл.

Прилади і матеріали: терези, важки, кілька невеликих тіл різної маси, посудина з водою, порожня посудина, зошит із друкованою основою.

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Ромашка».

Учитель заздалегідь виготовляє паперову ромашку, на зворотній стороні кожної пелюстки записує запитання. Учнів по черзі відривають пелюстки, читають запитання і відповідають на них.

Орієнтовні запитання:


  1. Що найбільше тобі сподобалось на сьогоднішньому уроці?

  2. Які твої очікування від наступного уроку?

  3. Назви ключові слова, що звучали протягом уроку?

  4. Оціни свою роботу на уроці. Обґрунтуй свою оцінку.

    1. Домашнє завдання.

Опрацювати §10 підручника.

Виконати вправу № 2, 3.

Додатково:

Початковий і середній рівні – здійснити перетворення

2 т = …кг

3 г = …кг

5 ц = …кг

4,2 кг = …т

6 т = …ц


58 г = …кг

Достатній і високий рівні:

Творчий проект: виготовити терези, використовуючи лінійку або довгий цвях (для важеля), сірникові коробочки (для виготовлення шальок), а також матеріал для створення опори, нитки для кріплення. Замість гирьок використати старі монети: 1 коп = 1г, 2 коп = 2г тощо.


Урок 2

Тема уроку: Рух і взаємодія атомів і молекул. Дифузія. Броунівський рух.

Мета уроку:

  • використовуючи основні положення молеку­лярно-кінетичної теорії, узагальнити знання учнів і по­яснити явище дифузії;

  • сформувати в учнів уявлення про будову речовини; розвивати вміння працювати колективно, переключаючись з одного виду діяльності на інший;

  • розвивати логічне мислення, уміння робити висновки й узагальнення;

  • показати практичне застосу­вання отриманих знань під час виконання лаборатор­ної роботи; портрет Роберта Броуна;

  • виховувати увагу, потяг до дослідництва.

Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко, мультимедійний проектор, комп'ютер, екран, пробірки з водою, нашатирний спирт, йод, мар­ганцівка, парфуми, два аркуші паперу, мо­дель броунівського руху.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок - дослідження.

Методи та прийоми: Інтерактивна вправа „Мікрофон”, прийом „Віртуальна мандрівка”, гра «Лото фізичних термінів», мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: дифузія, броунівський рух, атом, молекула, речовина.
ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.

VІ. Домашнє завдання.


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. Прекрасний світ навколо нас. Дивовижний, незбагненний, чудовий… Скільки епітетів можна використати, описуючи його, скільки порівнянь, скільки таємниць приховує він. Та допитливість людини теж не має меж. Ми ставимо запитання і намагаємось на них відповідати. Сьогодні на уроці буде багато запитань, на які ми знайдемо відповіді, багато нової інформації досі вам невідомої та незрозумілої. Тож візьміть свої знання та досвід і - вперед!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перепусткою до сьогоднішнього уроку будуть результати гри «Лото фізичних термінів».



Гра «Лото фізичних термінів». Ви повинні відшукати зашифровані терміни та дати їм визначення.

НЕДИТІЛОСЩШ

ЗЩАРЕЧОВИНАБЬЮ

БЬТОПАВМАСАВІУ

НЕОКІЛОГРАМЖДЛ

РЛНЕТЕРЕЗИКУЦ

(тіло, речовина, маса, кілограм, терези.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.



Учитель. Давньогрецький мислитель Анак­сагор навчав: «Кістки складаються з малень­ких кісток, кров — з краплинок крові, золото — зі шматочків золота». Тобто давньогрецькі вчені висунули гіпотезу про те, що речовина не суціль­на, а складається з маленьких частинок, які збері­гають властивості даної речовини. Як називають­ся ці частинки? Пригадайте.

Ще 2500 років тому Демокрит стверджував, що всі тіла складаються з молекул (у перекладі з грецької — «маленька маса»), молекули скла­даються з атомів (у перекладі з грецької — «не­подільний»), наприкінці XIX ст. існування таких частинок було доведено наукою.

Серед запитань, які бентежать людей протягом усього життя не останнє місце займають питання про те, що являє собою речовина, з чого складається все те, що нас оточує. Ми у вивченні фізики не можемо оминути цю проблему. Тому сьогодні я пропоную здійснити подорож у мікросвіт.

Прийом «Віртуальна мандрівка».

Учитель. Спробуймо перенестися в липо­вий гай під час цвітіння липи. Що ви відчуваєте? (Учні висловлюють свої думки.)

А зараз уявіть, що ви проходите повз конди­терську. Чи відчуваєте неповторний запах?

Сьогодні ми з’ясуємо, яким чином поширю­ються запахи, чому чай стає солодким, а крапли­на фарби змінює колір води.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні ми маємо знайти відповідь на запитання:



  1. Що таке дифузія?

  2. Від чого залежить дифузія?

  3. Як взаємодіють молекули та яким є характер їх руху?

Дослід 1

Учитель. У мензурку з водою капаю чорни­ло (йод). Уважно дивіться. Що відбувається?

Висновок (учні записують у зошити). Вода складається з молекул води, чорнило — з молекул фарби.

Взаємне проникнення молекул однієї речови­ни в міжмолекулярний простір іншої називається явищем дифузії.



Робота з підручником (§11).

Дослід 2

Учитель. Дві склянки води: 1 — з гарячою, 2 — з холод­ною; 2 пакетики чаю. Обережно опускаємо паке­тики чаю в склянки (одночасно). Де швидше за­барвилася вода? Чому?

Висновок (учні записують у зошити). Чим ви­ща температура речовини, тим швидше відбува­ється дифузія, тобто молекули рухаються швидше.
Дослід 3

Розпиляю парфуми. Запитання учням, які си­дять близько: «Чи відчуваєте ви запах?» Учням, які сидять далеко: «Чому ви не відчуваєте запа­ху?»



Дослід 4

Змочуємо ватку нашатирним спиртом. Хто швидше відчує запах?



Учитель. Отже, ми ще раз переконуємося в тому, що швидкість дифузії залежить від:

- агрегатного стану речовини, що пов’язано з відстанню між молекулами (Дифузія в газах відбувається швидше, ніж у рідинах, а в рідинахшвидше, ніж у твердих тілах.);

- температури речовини, що пов’язано із залеж­ністю температури й швидкості руху молекул (Чим вища температура, тим швидше рухаються молекули, отже, дифузія проходитиме швидше).

Повідомлення учнів (учні зачитують короткі повідомлення).



  • Значення дифузії для живих організмів.

  • Дифузія і побут.

  • Відкриття Робертом Броуном явища «Броунівських рух».

Робота з підручником (ст. 69). Учні опрацьовують частину параграфа «Броунівських рух», після чого ставлю проблемне запитання:

  • Чи можна вважати рух чаїнок у склянці чаю броунівським рухом?

Дослід 5

Два сухі аркуші неможливо зблизити, щоб вони з’єдналися. Змочимо їх водою. Що ми спостерігаємо?



Висновок: вони злипнуться, бо молекули води наблизяться до молекул паперу настільки, що міжмолекулярне притягання може втримувати аркуші один біля одного.

Досліди 7-8

Учитель. Розтягнемо пружину. Коли відпустимо, вона відновить свою форму. Що довели цим дослідом? (Існування сил притягання)

Стиснемо пружину й відпустимо. Вона набуде своєї форми. Про що це свідчить? (Існування сил відштовхування)



Учитель. Про взаємодію молекул свідчить уже саме існування рідин і твердих тіл.

У газах: відстань між молекулами велика, тому молекули вільно рухаються між короткочасними взаємними зіткненнями, унаслідок яких зміню­ється напрямок їхнього руху.



У рідинах: молекули розташовані досить близько одна до одної, але не мають стабільних положень, хоч і зберігають ближній порядок у розташуванні молекул. Молекули рідин здійснюють коливальні рухи, а потім ніби стрибком прослизають між ін­шими молекулами на нове місце.

У твердих тілах: молекули розташовані близько одна до одної, у певному порядку, який зберігаєть­ся на великих відстанях у кристалічних твердих тілах і на невеликих відстанях в аморфних твер­дих тілах. Молекули всіх твердих тіл здійснюють коливальні й обертальні рухи відносно своїх ста­більних положень.

Учитель. Щоб добре запам’ятати матеріал сьогоднішнього уроку, учнями групи було підготовлено коротку сценку про корисність та шкідливість дифузії у вигляді гри «Суд над дифузією».

Суддя —Шановнi громадяни країни Фiзики! Сьогоднi у нас відповідальне завдання - винести вирок особi, на яку поступило багато звинувачень.. Прошу ввести звинувачувальну особу. (Входить дифузія)

Суддя — Ваше iм’я.

Дифузiя — Я - Дифузiя Молекулярна.

Суддя - Чим займаєтесь?

Дифузiя — Самовiльним проникненням однiєї речовини в iншу.

Суддя — Викликається перший свiдок.

(Виходить домогосподарка. Кладе руку на Фiзику i клянеться.)



Домогосподарка - Клянусь на цiй священнiй книзi говорити правду i тiльки правду. Я звинувачую цю негiдницю в тому, що вона зiпсувала мої речi. У четвер я зiбралася прати бiлизну i намочила у ваннiй всi бруднi речi. У п’ятницю, коли я почала прати бiлизну, то помiтила, що всi мої дорогi бiлоснiжнi простирадла покрились якимись плямами i стали ще бруднiшими. Я прошу Високий суд покарати цю дифузiю, щоб вона бiльше нiкому не псувала життя та речi.

Адвокат - Дозвольте слово. Шановне товариство! Я повинен сказати, що ця домогосподарка не тiльки не знає фiзики, але й нехтує елементарними правилами - iнструкцiями для домогосподарок. Кольорову i бiлу бiлизну замочувати потрібно окремо. Отже, дифузiя не винна в тому, що деякi домогосподарки такi невмілі

Суддя. Запрошусться другий свiдок.

(Входить Алхiмiк.)



Алхiмiк - Всi знають мене як дуже чесну i правдиву людину. Одного разу я намагався перетворити свинець у золото. Закiнчивши дослiди, я поклав золоту i свинцеву пластину одну на одну i поклав їх до темної кiмнати. І забув про них. Через деякий час я дiстав їх iз схованки i помiтив, що вони зрослися. Вона зiпсувала моє золото! Вона злодiйка! Я прошу високий суд засудити Дифузiю!

Адвокат - Шановнi суддi. Як можна вiрити людинi, яка сама весь час хотiла обдурити людство — перетворити простий метал в благородне золото? Вона прагнула з цього нажитися i розбагатiти. Видно, сам Бог покарав афериста.

Суддя - Викликасться третiй свiдок.

Еколог - Я звинувачую Дифузiю в тому, що вона є основною причиною забруднення атмосфери шкiдливими газами. Не встигне дим з труби заводу вийти, як ця особа швиденько перемiшає його з чистим повітрям i люди труяться рiзними газами. Амiак, феноли, нафтопродукти — що тiльки не змiшує ця особа, всюди свого носа суне, проникає самовiльно. Я прошу високий суд стратити Дифузiю, iнакше вона скоро витравить все живе на Землi.

Адвокат - Шановне товариство. Звичайно, загроза живим органiзмам на Землi iснує. Повiтря насамперед забруднюють металургiйнi заводи. За 1 год. одна мартенiвська пiч викидає пiвтонни залiза з димом, на нiкелевих заводах труби викидають дим, що складається з металiв. Крiм того, тисячi автомобiлiв викидають за день бiльше 3-х тонн чадного газу, вiн дуже небезпечний, бо одного мiлiграма досить для того, щоб людина знепритомнiла. Для багатьох промислових мiст небезпечним є смог — сумiш диму i туману. Дихати таким повiтрям все одно, що викурювати пачку цигарок щоденно. Але ж винуватцiв не там шукаємо! Адже це люди повиннi думати, як очистити шкiдливi стоки заводiв i фабрик, щоб нашi рiки були з чистою водою, як вiдфiльтрувати дими в заводських трубах, щоб ми дихали чистим повiтрям. Отже, вини моєї пiдзахисної в цьому немає. І тому прошу Високий суд її виправдати.

Суддя - Все це досить переконливо, але ж адвокат —людина зацiкавлена. Тому бажано було б почути думку стороннiх людей. Хто може засвiдчити кориснiсть i добропоряднiсть Дифузiї?

(Виходять Сиропчик , Тюбик, Цвiтик, Гвинтик.)



Сиропчик - Я засвiдчую, що саме вельмишановна панi Дифузiя допомагає менi готувати тi ласощi, якi я так полюбляю —сиропи, напої, солодощi. Ну хто, як не Дифузiя, допомагає нам зробити солодкий запашний чай?

Тюбик - Я теж засвiдчую, що саме Дифузiя допомагає художникам створювати свої шедеври, вишукувати надзвичайнi кольори, змiшувати фарби, добирати тони.

Цвiтик - Пахнет степью, пахнет мятой,

Над рекою расстилается туман.

В час вечерний, в час заката,

Приходи же, дорогая, на курган.

Я теж засвiдчую, що тiльки Дифузiя допомагає нам вiдчувати неповторнi аромати квiтiв, морської хвилi. А парфуми прекрасної дами? О , божество неповторне!

Гвинтик - Аромати, парфуми — це добре. Але я вважаю, що Дифузiя приносить багато користi в технiцi. Сталь! А що таке сталь? Це сплав залiза i вуглецю. Шматок залiза розiгрiвають i тримають у газi, збагаченому вуглецем, наприклад, у метанi. Атоми вуглецю дифундують у сталь i вони через кiлька годин проникають на 2 мм всередину. От вам i Дифузiя!

Пiлюлькiн - Велику роль у живiй природi вiдiграють дифузiйнi процеси, якi визначають нормальний обмiн речовин мiж органiзмом та середовищем. У процесi дихання вiдбувається дифузiя кисню та СО2 через стiнку легеневої бульбашки. Поживнi речовини з їжi всмоктуються стiнками шлунку i подаються в капiляри, збагачуючи кров людини. Отже, панi Дифузiя не просто допомагає - вона дарує нам життя.

Всi разом. Слава Дифузiї! Шана Дифузiї! Хвала Дифузiї!

Суддя - Встати! Суд виносить вирок. Прослухавши справу Дифузiї, взявши до уваги показання свiдкiв, суд постановив: Дифузiю виправдати, надати їй звання почесної громадянки суверенної крани Фiзики. Свiдкам, якi свiдчили проти Дифузiї, присудити обов’язкове покарання — уважно вивчити матеріал пiдручника з фiзики


  1. Закріплення вивченого матеріалу.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

1. Чому не можна заварювати чай холодною во­дою?



  1. У якому розсолі — гарячому чи холодному — швидше просоляться огірки?

  2. Чому в лікарні завжди відчувається запах лі­ків?

  3. Чому влітку рибам у водоймах достатньо пові­тря, а взимку під кригою — ні?

  4. Чому небажано, щоб волога тканина, пофарбо­вана в темний колір, тривалий час дотикалася до білої тканини?

  5. Чому чорнильні плями на столі легше вивести відразу після того, як було пролито чорнило, і значно важче це зробити через деякий час?

  6. Що відбувається в крові хворого з точки зору МКТ у разі підвищення температури?

8. У науці встановлено, що притягання молекулами діє завжди. Чому ж тоді розбиту чи розламану крейду не можна з’єднати?

Розв’язування якісних задач

Задача № 1

Трирічна Настя підкралась до дзеркала за спиною в мами і вилила собі на голову флакон французьких парфумів. Як мама, сидячи спиною до Насті, здогадалася про те, що сталося?



Задача № 2

Що заважає семикласнику Іванку, якого дирек­тор спіймав під час куріння, розпастися на окре­мі молекули й зникнути з поля зору директора?


VІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Ключові слова»

  • назвіть слова, що є ключовими у даній темі.

  • що вам найбільше запам’яталось чи сподобалось на уроці?

VІІ. Домашнє завдання.

Прочитати §12. Додатково: виконати Л. р. в зошитах з друкованою основою «Дослідження явища дифузія»


Урок 3

Тема: Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних аг­регатних станах. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

Мета уроку:

  • ознайомити учнів із ознаками твердих тіл, рідин та газів;

  • розвивати вміння порівнювати і аналізувати;

  • формувати навички дослідницької роботи, сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах;

  • ознайомити з кристалічними й аморфними тілами, показати залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко; пластикова пляшка, наповнена водою; пластикова пляшка, наповнена повітрям; дерев’яний брусок, дротина, повітряна кулька, вода, 4 різних за формою склянки, в 100-грамову склянку налита вода, шматок льоду, спиртівка.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: взаємонавчання

Форма проведення: урок з елементами гри

Методи та прийоми: Рефлексія, мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: тіло, речовина, кристалічні та аморфні тіла агрегатні стани речовини, кристал.
Епіграф до уроку: «Пізнати сутність неможливо ззовні, можливо тільки зсередини»

Філософ Н. Бердяєв
«Фізика – це наука розуміти природу»

Е. Роджерс

ПЛАН УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів (самостійна робота)

ІІІ. Мотивація навчального матеріалу

IV. Вивчення нового матеріалу

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

VІ. Домашнє завдання

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Привітання, перевірка відсутніх.



II. Актуалізація опорних знань учнів

Тестові завдання

1 варіант

  1. Речовина – це:

А) повітря; Б) те, з чого складається тіло; В) вода.

  1. Атом складається з:

А) молекул; Б) це найменша частинка; В) повітря.

  1. Чого більше – тіл чи речовин?

А) тіл; Б) речовин; В) однаково.

  1. З яких атомів складається молекула води?

А) 1 атому Оксигену і 1 Гідрогену;

Б) 2 атоми Оксигену і 1 Гідрогену;

В) 1 атому Оксигену і 2 Гідрогену.


  1. Речовини називаються простими, якщо вини складаються з:

А) двох атомів; Б) одного хімічного елементу; В) двох і більше атомів.

  1. Як називається світ молекул і атомів?

А) мікросвіт; Б) макросвіт; В) мегасвіт.


2 варіант

  1. Прикладом фізичного тіла може бути:

А) залізо; Б) густина; В) метеорит.

  1. Усі речовини складаються з :

А) повітря; Б) води; В) молекул і атомів.

  1. Молекули складаються з:

А) атомів; Б) це найменша частинка; В) води.

  1. З кількох речовин може складатися тіло?

А) однієї; Б) двох; В) багатьох.

  1. У разі збільшення температури швидкість руху молекул:

А) зменшується ; Б) збільшується; В) залишається незмінною.

  1. Атом, молекула, вірус належать до:

А) мікросвіту; Б) макросвіту; В) віртуального світу.

III. Мотивація пізнавальної діяльності.

Як відомо, фізика – це наука про природу. Ми – частинка цієї природи, та чим краще ми будемо розрізняти физичні поняття, тим краще будемо розуміти природу, тим раціональніше будемо використовувати її дарунки, тим впевненіше будемо відчувати себе на Землі. Сьогодні ми познайомимось з новими физичними поняттями, явищами, дослідами. Тому вмикаємо увагу, налаштовуємось на роботу та на отримання нових знань.

А для початку я запропоную три загадки, подивимось, чи справитесь ви з ними.

1. Біла морква зимою росте (бурулька)

2.Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть (дощ).

3.Коли чайник закипає, я із нього утікаю. (водяна пара).

Що спільного між словами відгадками? (різний агрегатний стан однієї речовини води).

Учні самостійно формують тему уроку. Агрегатні стани речовини.

То ж давайте сьогодні поговоримо про тверді речовини, рідини і гази, і з’ясуємо, за якими ознаками вони відрізняються між собою.



ІV. Вивчення нового матеріалу.

Для ознайомлення з навчальним матеріалом учням пропонується виконати інтерактивну вправу «Ажурна пилка».Учні повинні бути готовими працювати в різних групах.

1.Спочатку учні працюють в «домашній» групі. Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює.

2. Потім в іншій групі вони будуть «експертами» з питання, над яким вони працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від інших представників груп.

3.В останній частині вони знову повертаються у свою «домашню» групу для того, щоб узагальнити ту інформацію, яку їм надали учасники інших груп.



І етап (7 хвилин)

Учні об’єднуються в чотири «домашні» групи, колір картки вказує, до якої початкової групи належить учень, а цифра на картці - номер «експертної» групи. Отримують завдання та виконують його спільною групою.



Завдання для 1 групи (зелена картка)

Опрацювати статтю параграфа 13 (ст. 72 -73 «Агрегатні перетворення»)



Завдання для 2 групи (червона картка)

Опрацювати статтю параграфа 14 (ст. 80 «Кристали»))



Завдання для 3 групи (жовтий колір картки)

Опрацювати статтю параграфа 14 (ст. 79 «Тверді тіла»)



Завдання для 4 групи (синій колір картки)

Опрацювати статтю параграфа 15 (ст. 83 «Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.»)



ІІ етап (7 хвилин)

Учні об’єднуються в експертні групи таким чином, щоб до кожної групи увійшли члени з різних груп. Кожен з учасників групи ознайомлює інших зі змістом опрацьованої інформації. Експерти аналізують матеріал, обговорюють у групах, працюють з таблицями та схемами.


ІІІ етап (7хвилин)

Учні повертаються в початкові групи, щоб поділитися знаннями, отриманими в експертних групах. На цьому етапі відбувається остаточне узагальнення вивченої інформації.

Для остаточного закріплення пропоную вправу «Я – тобі, ти - мені» (кожна група формулює по кілька запитань до вивченого матеріалу, а учні інших груп дають відповіді).

ПРАВИЛА РОБОТИ В МАЛИХ ГРУПАХ

1. Швидко розподіліть ролі в групі (спікер, секретар, доповідач, посередник)

2. Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.

3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне - не перебивайте одне одного.

4. Обговорюйте ідеї, а не особистості учасників групи, які висловили цю ідею.

5. Намагайтеся дійти єдиної думки, хоча в кожного учасника може бути своя точка зору, яка має право на існування.

6.Час виконання завдання - 5-7 хв.

7. Після команди вчителя про зупинку, всі форми роботи та виконання завдань припиняються.



V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Вдатний філософ древності Конфуцій зауважував: «Я слухаю – і забуваю, я бачу - і запам’ятовую, я роблю - і розумію ».

Учні отримують завдання на картках, продовжують працювати в групах.

Картка 1. (зелена картка)

Прилади і матеріали: пластикова пляшка, наповнена водою, пластикова пляшка, наповнена повітрям.

Завдання. Спробуйте використовуючи ваше обладнання і відповісти на питання:


  • Чи легко стискається газ? Рідина?

  • Чи легко виміряти форму газу? Рідини?


Картка 2. (червона картка)

Прилади і матеріали: дерев’яний брусок, дротина.

Завдання. Спробуйте використовуючи ваше обладнання відповісти на питання:

- Чи завжди можна змінити форму твердого тіла? А об’єм? Чому?



Картка 3. (жовтий колір картки)

Прилади і матеріали: повітряна кулька, вода, 4 різних за формою склянки, в 100-грамову склянку налита вода.

Завдання. Спробуйте використовуючи ваше обладнання і відповісти на питання:

  • Чи заповнює рідина увесь наданий їй об’єм? А газ?

  • Чи змінює вода свою форму?

Картка 4. (синій колір картки)

Прилади і матеріали: шматок льоду, спиртівка.

Завдання. Спробуйте використовуючи ваше обладнання відповісти на питання:

  • Чи змінюються властивості твердих тіл, якщо їх нагрівати не так сильно, щоб вони перетворилися на рідину?

Після проведення дослідів учні роблять висновки:

Тверді тіла

мають певні властивості, які притаманні кожному з них в тій чи іншій мірі. Тверді тіла намагаються зберегти форму і об’єм при дії на них сил.



Рідини

Рідини зберігають свій об’єм, але легко змінюють форму. Наприклад, рідина, перелита з мензурки в циліндр, має той же об’єм, але іншу форму.



Гази

Якщо помістити газ в закриту посудину, він займе весь її об’єм. Гази є леткими, вони легко змінюють форму і об’єм, тому заповнюють усю посудину, незалежно від її об’єму і форми.

Тверді тіла,як і рідини, і гази, внаслідок нагрівання розширюються.
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

На сьогоднішньому уроці ви спробували себе у ролі маленьких дослідників. Я хочу побажати кожному з вас стати великим дослідником у своєму житті, чим би ви не займалися. Але нехай жодне погане слово, як тверда речовина, не зірветься із вашого язика. Всі добрі слова, як рідини, розтікаються до всіх людей, які вас оточують, і залишаються у їхніх серцях. А любов та вдячність, які ви промовляєте до своїх рідних та близьких, нехай підносяться до самої височини та досягають неба.



АРКУШ САМООЦІНЮВАННЯ

Прізвище учня___________________________________

Оцініть свою роботу на уроці, виставивши собі від 0 до 3 балів за кожним критерієм.

1. Я активно працювала(в) у групі ___.

2. Я вносила(в) вдалі пропозиції, що були враховані групою__.

3. Я допомагала(в) іншим учасникам, заохочувала(в) їх до роботи ___.

4. Я узагальнювала(в) думки інших та просувала(в) роботу групи вперед ___

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 13-15.

Заповнити таблицю


Ознака

Тверда речовина

Рідина

Газоподібна речовина

Форма










Об’єм









Зміна об’єму









2. Достатній рівень:

Підготувати повідомлення:

Агрегатні стани речовини у поезії та народній творчості.

3.Високий рівень:

Виростити кристал. Проект ст. 82



Урок 4

Тема уроку: Густина речовини

Мета уроку:

- формувати знання учнів про густину речовини та одиниці вимірювання густини; вчити користуватись таблицями;

- розвивати логічне мислення; вчити застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних задач;

- виховувати взаємоповагу, толерантність та якості експериментатора при роботі в групах.



Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник «Фізика» 7 клас В.Р. Ільченко, терези, мензурки, залізний цвях, дерев’яний брусок, яблуко, картоплина, посудини з водою та олією.

Форма проведення: урок з елементами гри

Методи та прийоми: Інтерактивна вправа „Заморочки з бочки”, „Я тобі - ти мені”, мовний: бесіда, робота з підручником; наочний: демонстрація малюнків і таблиць; репродуктивний: розв’язування завдань; проблемно-пошуковий: проблемні питання.

Міжпредметні зв’язки: математика, природознавство, хімія.

Базові поняття й терміни: речовина, густина, маса, об’єм
ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

VІІ. Домашнє завдання

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Добрий день! Рада вітати вас!

Візьміться за руки, закрийте очі. Подумайте, як вам добре разом, подумайте про того, кого ви любите. Подякуйте їм за те, що вони люблять і підтримують вас. Подякуйте долі за те, що вона подарувала вам життя, що ви можете ним насолоджуватись та мріяти. А щоб наші мрії здійснились, ми повинні бути впевненими в собі людьми. А для цього потрібні знання.

Девіз сьогоднішнього уроку: „Закрийте двері перед помилками

і істина теж не зможе зайти”.

(Рабіндранат Тагор).

Не бійтесь помилятись на шляху до істини, бо ніколи не помиляється лише той, хто нічого не робить.

У кожного з вас на парті знаходиться картка, зобразіть на ній смайлик, що відповідає вашому настрою на початку нашого уроку (варіанти смайликів прикріпленні на дошці)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Запитання для класу.

1.У чому полягає різниця між фізичними тілами й речовиною?

2. Які фізичні тіла перебувають у вас на парті і з яких речовин вони виготовлені?

3. Що таке маса?

4. Як визначають масу тіла?

5. Які ви знаєте одиниці вимірювання маси?

6. Назвіть основні правила зважування.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

Ви вже навчилися вимірювати масу тіла та визначати його об’єм. Також з’ясували: чим більша маса тіла, тим більший об’єм воно має. Але буває так, що тіла однакової маси мають різний об’єм, а тіла однакового об’єму – різну масу. Чому?

А зараз декілька ситуацій для вас:

Ситуація 1. Я приходжу на ринок з метою купити олію. Один продавець продає її по 10 гр. за літр а другий по 10 гр. за кілограм. В кого мені варто купити?

Ситуація 2. Я вирішила спекти торт. В рецепті написано, що в тісто треба додати 100 грамів меду. Чи можу я скористатися мензуркою, щоб відміряти необхідну кількість меду?

Ситуації не надумані, а взяті із життя. Кожен може зіштовхнутися з подібною. Спробуємо ж їх розв’язати.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Експеримент 1. В мене на столі стоять дві наповнені мензурки: одна водою а друга …пуста. Чим наповнена друга мензурка? (повітрям). Об’єми води і повітря однакові. А от маси ні. Можемо перевірити це за допомогою терезів.

Експеримент 2. Зрівноважимо на терезах дерев’яний брусок і пісок. Порівняємо їх об’єми. Об’єм піску виявився меншим.

Зробимо висновки з проведених дослідів:



  • різні речовини однакових об’ємів мають різні маси.

  • різні речовини однакової маси займають різні об’єми.

Це пояснюється тому, що речовини мають різні густини.

Означення: Раптом у двері хтось постукав… прийшла ГУСТИНА. І до речі, вчасно! Заходить дівчинка і говорить: «Мне звати Густина - фізична величина, яка характеризує речовину.

Позначення – ро. А ще я вам принесла запитання від Василя Незнайкіна і велике прохання допомогти йому на них відповісти». Всі погляньте на екран.



  1. ЯКА ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА ХАРАКТЕРИЗУЄ РЕЧОВИНУ?

  2. ЯК ЗНАЙТИ ГУСТИНУ РЕЧОВИНИ?

  3. ЧОМУ ГУСТИНИ РІЗНИХ РЕЧОВИН РІЗНІ?

  4. В ЯКИХ ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮЄТЬСЯ ГУСТИНА?

То ж нехай це і будуть завдання нашого уроку, на які ми з вами повинні знайти відповіді протягом уроку.

Запис у зошити. Густина речовини – фізична величина, що показує, яку масу має дана речовина в одиниці об’єму.

Вчитель. Наприклад: густина води 1000 кг/м3. Це означає, що маса одного кубічного метра води – 1000 кг.

Густина льоду 900 кг/м3. Це означає, що маса одного кубічного метра льоду 900 кг.

Як можна визначити густину речовини?

Фізика говорить мовою математики. Запишемо ж рівняння для розрахунку густини. Цю фізичну величину прийнято позначати грецькою буквою ρ (ро). Все дуже просто і кожен з вас може це зробити. Необхідно масу поділити на об’єм.



Отже:

ρ =
Вчитель. Давайте визначимо густину якоїсь речовини. Наприклад, брусок, виготовлений із металу. Визначимо його густину.

(Викликаю бажаючих визначити масу і об’єм за допомогою терезів і мензурки. На дошці виконуємо необхідні розрахунки. )



Вчитель. Ви вже побачили, що густину вимірюють в кг/м3. Як ви думаєте, в яких ще одиницях можна вимірювати густину (г/см3, кг/дм3, т/м3). Користуючись таблицею густин знаходимо, який це метал.

Вчитель. Наука про природу зародилась давно. Першими робили спроби пояснити спостережувані явища вчені стародавньої Греції.

Було це у 250 році до нашої ери. Цар доручив славнозвісному Архімеду перевірити чесність майстра, який виготовив золоту корону. Хоча корона важила стільки, скільки було відпущено на неї золота, цар запідозрив, що її виготовили зі сплаву золота зі сріблом. Архімедові було доручено дізнатися, не порушуючи цілісності корони, чи є у золоті домішки інших металів. Корона, як ви розумієте, мала неправильну форму, а Архімедові в першу чергу потрі­бно було визначити її об'єм. Як Архімед міг виміряти об'єм корони, викону­ючи доручення царя? Продемонструйте це.

У нас немає корони, але є інші прикраси. Використайте їх.

(Демонстрація проводиться на основі досвіду, набутого на лабораторній роботі «Визначення ціни поділки вимірювального приладу. Вимірювання об'єму тіла неправильної форми».)

Розв’язування якісних задач


  • Три кубики з мармуру, льоду і латуні мають однаковий об’єм. Який із них має найбільшу масу, який найменшу?

  • Яке з двох тіл, масою 2 кг кожне, має більший об’єм – скляне чи залізне? Чому?

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота із таблицею густин. Знайти речовину із найменшою та найбільшою густиною. Порівняти їх. Дати відповідь на питання: Як залежить густина від агрегатного стану речовини?

2. Інтерактивна вправа «Знайди помилку»(картки роздаються учням вибірково)

Із переліку слів викресліть ті, що не стосуються сьогоднішньої теми. Зі слів, що залишилися, складіть речення, використовуючи допоміжні слова. (Додаток 1)


  1. Підбиття підсумків.

Фізика написана у великій книзі,

яка завжди відкрита у нас перед очима,

- я маю на увазі Всесвіт…

Г.Галілей

На сьогоднішньому уроці вам відкрилась ще одна таємниця Всесвіту, про яку досі ви не знали. Сподіваюсь, що нові знання, здобуті на сьогоднішньому уроці, будуть використанні вами у житті.

Оцінювання учнів.

У кожного з вас на парті знаходиться картка, на ній зображений смайлик, що відповідає вашому настрою на початку нашого уроку, а тепер зобразіть смайлик, що відповідає вашому настрою в кінці уроку (варіанти смайликів прикріпленні на дошці) .


  1. Домашнє завдання.

Опрацювати §13, ст. 74-76.

Виконати вправу, ст.77 № 2- 4.



Високий рівень:

Визначити густину господарчого мила.


Урок № 5


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка