Урок №17. Подорож із піснею, танцем, маршем мета



Скачати 264.16 Kb.
Сторінка6/6
Дата конвертації20.11.2018
Розмір264.16 Kb.
#65244
ТипУрок
1   2   3   4   5   6

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добігли кінця наші зустрічі у цьому році, і я сподіваюся, що музика супроводжуватиме вас під час літніх канікул! На все добре!

Учні виходять із класу під музичний супровід («Попутна пісня»)

ДОДАТКИ



ДОДАТОК ДО УРОКУ № 21

Учитель. Останній сонячний промінь ковзнув по гострих верхівках башт — і сонце сховалося за пагорбами. Теплий вечір опустився на землю.

— Дивіться, дивіться, лебеді! — Над замком летіла лебедина зграя. Біло­сніжні, як ранковий, сніг, птиці яскраво вимальовувалися на тлі вечірнього не­ба, їх сильні крила з шумом розсікали повітря.

Принц Зіґфрид наполегливо йшов слідом за зграєю, ніби його вабила слі­дом за лебедями якась невідома сила. Несподівано ліс розступився, і принц опинився на березі величезного озера. Яскравий місяць освітлював дерева, схилені над водою. На сріблястій гладі озера безшумно ковзали лебеді, зрідка здіймаючи крила, немов білосніжні вітрила.

— Які красиві, які прекрасні ці птахи!

Білі птахи підпливли до берега і зникли в заростях. Принц поспішив ту­ди ж. Йому назустріч йшла дівчина в білому вбранні з короною на голові. Вона була така гарна, тільки очі її були повні смутку.

— Хто ти? — Промовив здивований Зіґфрид,— і куди зникли лебеді? Я ба­чив, вони пливли сюди.

— Лебеді — це ми, я і мої подруги,— відповіла дівчина,

— Не бійся. Я не ображу тебе. Відкрий мені свою таємницю, і можливо, я зможу допомогти тобі,— сказав принц.

Дівчина розповіла принцу, що вона — принцеса і звуть її Одетта. Злими ча­рами зачаровані вона та її подруги. Лише вночі дівчата-птахи скидають свої лебедині пера і тут, на безлюдному березі озера при світлі місяця водять хо­роводи, але з першим променем ранкової зорі дівчата знову перетворюються на лебедів.

Бачачи, що принц Зіґфрид не заподіє їм шкоди, зі свого укриття вибігли дівчата і почали грати, співати пісні, водити хороводи під ніжну музику, яку вітер нашіптує листю.

Місячна ніч була напрочуд гарна, кругом було спокійно і тихо. Дівчата- птиці, забувши про прикрощі, безтурботно гралися на галявині. Старші навча­ли танцювати молодших.



ДОДАТОК ДО УРОКУ № 33

Учитель. Чуєте, яка музика звучить у лісі? Слухаючи її, можна поду­мати, що всі звірі, птахи й комахи народилися на світ співцями і музиканта­ми. Можливо, так воно і є, адже музику всі люблять і співати хочуть, лише не кожний має голос.

Ось послухай, чим і як співають безголосі. Жаби на озері почали ще з ночі. Надули міхури за вухами, висунули голови з води, роти відкрили... «Скре-ке- ке-е-е-е!..» — одним духом пішло з них повітря. (Звучить жаб’яча «пісня».)

Почув їх Лелека. Зрадів: «Цілий хор! Буде мені чим поживитися!» І полетів на озеро снідати. Прилетів і сів на березі. Сів і думає: «Невже я гірший за жаб? Співають же вони без голосу. Дай-но я спробую!» Підняв довгий дзьоб, засту­кав, затріщав однією половинкою об іншу — то тихіше, то голосніше, то рід­ше, то частіше: тріскачка тріскотить дерев’яна, та й годі! (Звучить «пісня» ле­леки.) Так розійшовся, що і про сніданок свій забув.

«От так пісня,— подумав Дятел, почувши Лелеку з лісу.— Інструмент у ме­не знайдеться: чим дерево не барабан, а ніс мій не паличка?» Хвостом уперся, назад відкинувся, розмахнувся головою — як почне своїм дзьобом «співати»! (Стукіт дятла.) Точнісінько — барабанщик.

Виліз з-під кори Жук із предовгими вусами. Закрутив головою, заскрипі­ла його жорстка шия — тоненький писк почувся. Пищить вусань, а все марно: ніхто його писку не чує


ІГРИ

Гра «Хто у класі обізвався?»

Один учень виходить до дошки, йому зав’язують очі, а весь клас виконує поспівку «Гойдалка» зі словами:

Веселиться дітвора,

Дзвінко пісеньку співа.

Тепер ти зосередься:

Хто зараз озветься?

Учитель указує на будь-якого учня, який голосно називає своє ім’я, а той, хто стоїть біля дошки, має вгадати, хто це.

Гру повторюють кілька разів.



Гра «Ритмічне коло»

Учні утворюють коло. Учитель, звертаючись до одного з них, проплескує ритмічний рисунок. Учень повторює його ритмічними складами, а потім про­плескує свій ритмічний рисунок товаришеві, який стоїть поруч, і так далі. Гра продовжується по колу.



Ритмізація

Ритмізуйте по черзі лівою та правою рукою, легенько вистукуючи по столу. Поплескайте в долоні. Тупанці виконуйте ногою, легенько пристукуючи нос­ком або п’ятою (П — плескання в долоні; С — стукання по колінах; Т — тупан­ня ногами).




Гра «Учитель»

З класу обирають учня, який проплескує ритмічний рисунок, а решта учнів повторюють цей рисунок за ним.





Скачати 264.16 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка