Урок 69. Багатозначність, синонімія, антонімія фразеологічних одиниць



Скачати 38.46 Kb.
Дата конвертації22.11.2018
Розмір38.46 Kb.
#66098
ТипУрок
Завдання для учнів 10-х класів із теми «Фразеологія української мови»

(на самостійне опрацювання)

Урок 69.

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ, СИНОНІМІЯ, АНТОНІМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

  1. Опрацюйте лінгвістичну довідку за матеріалами вправи 519. Доберіть власні приклади фразеологізмів.

  2. Установіть семантику багатозначних фразеологізмів. Скла­діть із ними речення.

Як муха в окропі; зводити кінці з кінцями; ні живий, ні мертвий; крутити голову; всипати березової каші; на кожному кроці.

  1. Прочитайте. Знайдіть речення, в яких є фразеологізми із зна­ченням «багато».

Таких «землячків» по всьому світу видимо-невидимо, хоч греблю ними гати (Р. Чумак). 2. В мене роботи не по шию, а просто з головою! (І. Нечуй-Лееицький). 3. А Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей (М. Стельмах). 4. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити... (М. Коцюбинський). 5. Тільки поласяться усі домашні на Созо- ренка: в нього грошей кури не клюють (М. Стельмах).

Поміркуйте, чи можна вжити ці фразеологізми один замість іншого в наведених реченнях.



  1. Доберіть до поданих фразеологізмів слова-синоніми, поясніть відмінність у їхньому змісті. За потреби скористайтеся слов­ником.

Від серця одлягло; не з полохливого десятка; доки рак свисне; водити за ніс; як риба у воді; взяти в шори; вивести на чисту воду; збити з пантелику; зірвати маску; ні в тин, ні в ворота; оком не моргнути; бісики пускати.

  1. До наведених фразеологізмів доберіть фразеологізми-синоніми і вільні синонімічні сполучення слів.

Зразок. Товкти воду в ступі — переливати з пустого в по­рожнє, носити воду решетом — щось марно робити.

Ляси точити; голці впасти ніде; ні риба, ні м'ясо; про люд­ське око; підливати масла в огонь; давати перцю; носа повісити; і вухом не вести.



  1. Прочитайте речення. До кожного фразеологізму підберіть від­повідне йому синонімічне слово.

  2. Степану Онуфрійовичу враз відібрало мову (ІО. Збанаць- кий). 2. Якщо не голосом, то очима, обличчям зараз виведе свого благодійника на чисту воду (М. Колесников). 3. І треба ж так статися: село... по сусідству з Яремівкою! Рукою подати. 4. Ліда старається, тільки голка в руках — блись, блись. А Остапенки ні за холодну воду (3 те.В. Терена).

  3. Прочитайте. Установіть значення фразеологізмів. Доберіть до них фразеологізми-антоніми. З двома-трьома антоніміч­ними парами складіть речення.

Дерти носа; світити ребрами; входити в колію; почервоніти як рак; водити за ніс; як кішка з собакою; звалитися на плечі; кіт наплакав.

  1. Які з поданих виразів ви дібрали б до теми «Антоніми»?

Голодний ситого, а ситий голодного не розуміє; грати першу скрипку; путатися у хвості; від «а» до «я»; іти з миром; іти з війною; викинути з голови; зарубати на носі; відплив від одного берега, та до другого не пристав; землі під ногами не чує; від сві­танку до смеркання; гора звалилася з плечей; камінь скотився з душі; носить камінь за пазухою.

  1. Запишіть подані фразеологізми, розмежувавши їх на фразе­ологічні одиниці й омонімічні вільні словосполучення. Які з наведених прикладів можуть у різних контекстах виступати то як фразеологічні, то як вільні?

Дуба дати; пекти раків; намилити шию; біла ворона; велике цабе; собака на сіні; намилити руки; білий папуга; варити раків; взяти за руку; взяти за горло; кури не несуться; хліба дати; собака в будці; велике поле; кури не клюють.

  1. Дайте відповіді на питання.

    • Які синоніми називаються фразеологічними? Наведіть при­клади.

    • Які особливості фразеологічних синонімів порівняно із сино- німами-словами ви можете назвати?

    • У чому полягає відмінність слів-омонімів від омонімів-фра- зеологізмів?

    • Наведіть приклади багатозначних фразеологізмів.

    • Як ви гадаєте, для чого в мові вживають антонімічні фразео­логічні одиниці?

Урок 70


ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ. НАЦІОНАЛЬНО-МОВНИЙ КОЛОРИТ ФРАЗЕОЛОГІЇ.

1.Дайте відповіді на питання:

  • Назвіть основні джерела походження фразеологізмів.

  • Чим відрізняються фразеологізми власне українського похо­дження від запозичених? Наведіть приклади.


2. Прочитайте. Вкажіть, яким чином національно-культурна ін­формація може бути представлена у фразеологізмах.

Текст № 1

На шкалі «свій // чужий», наприклад, сприймаються фразео­логізми із зоологічними образами кінь // верблюд. Зате в народів Сходу учені налічують понад 1000 стійких висловів з назвою «ко­рабля пустелі». Фразеологічні одиниці завжди — явно чи завуа­льовано зберігають свою історико-семантичну природу.

Вважається, що культурна інформація представлена в мові й мовленні у вигляді: 1) культурних сем як елементів значення номінативних одиниць, які позначають культурні реалії; 2) куль­турного фону; 3) культурних концептів. Культурно-національний компонент фразеологічної семантики може виявлятися або в сукуп­ному значенні ідіоми, або у вихопленому ланцюгу якоїсь обря- додії (зводити на посад), або у значенні компонентів-концептів (топоніми, етноніми, етнічні реалії) (Із посібника).

Текст № 2

Фразеологізми складалися віками: із фольклору (вилами по воді писано, б'ється як риба об лід), із розмовного мовлення (ускочити в клопіт, будь ласка), історизми (відкрити Америку, як швед під Полтавою) (3 підручника).

3. Згрупуйте фразеологізми у дві колонки: фразеологізми власне українського походження і запозичені вирази.

Ахіллесова п'ята; держи язик за зубами; вилами по воді писано; у лиху годину пізнаєш вірну людину; всевидяще око; глек розбити; вовк у овечій шкурі; крізь терни до зірок; ні в тин ні в ворота; все йде, все минає; дуба врізати; піти світ за очі; з під землі дістати; хоч свічки ліпи; в сім'ї вольній, новій.



4. Запишіть фразеологізми, додаючи необхідні компоненти. З'ясуйте значення сталих виразів та вкажіть їх національний компонент.

У тихому болоті...; без верби та калини...; гризти...; пошити в...; щоб тебе сира земля...; моя хата...



5. У наведених реченнях знайдіть фразеологічні звороти. Ви­значте вид фразеологізму. Яким чином у запропонованих фразеологізмах відбито національний колорит?

1. Чи не час би спати без задніх ніг (М. Стельмах). 2. Ой, Даниле, Даниле, ускочиш ти в халепу за свій язик (А. Голо­вко). 3. До булави треба голови (Народна творчість). 4. Про це говорить увесь завод,— посміхаюся гірко я.— Теж мені відкрив Америку (П. Загребельний). 5. Сметаною вареників не зіпсуєш {Народна творчість). 6. Попрощався — й надвір. Вже село гомо­ніло, як вулик (І. Гнатюк). 7. То не козак, що не думає отама­ном бути (Народна творчість).



  • Пригадайте та наведіть фразеологічні звороти, пов'язані з рос­линним та тваринним світом. Чи мають вони національний колорит?


6.З'ясуйте значення фразеологізмів. Знайдіть до цих фразео­логічних зворотів російські та англійські відповідники. Про­стежте походження фразеологічних одиниць. Вкажіть націо- нально-мовні ознаки. Зробіть висновок.

Танталові муки; біла ворона; наріжний камінь; альфа і омега; ґав ловити; лити воду на чужий млин; до булави треба голови; дихати на ладан.

Урок 71

ФРАЗЕОЛОГІЯ РІЗНИХ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ: ХУДОЖНЯ, НАУКОВА, ПУБЛІЦИСТИЧНА, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УТВОРАХ ВИДАТНИХ ПИСЬМЕННИКІВ. УЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ В РІЗНИХ СТИЛЯХ


  1. Опрацюйте запропонований матеріал.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразео­логізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насам­перед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад, вогнище культури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у ху­дожньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад, мокра курка — зневажливе забарвлення; важка артилерія — іронічний відтінок.

Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно- побутові, народнопоетичні і книжні.



Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше — в пуб­ліцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки. їм властивий побу­товий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.

Народнопоетичні фразеологізми — це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Напри­клад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2. їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість ).

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і викорис­товуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули діло­вих документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п'ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), тер­мінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа).

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експре­сії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути ось у чім питання. 2. Пасажир це звучить гордо (З газет).

Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використову­вати їх треба правильно й доречно (3 підручника).


  1. У поданих реченнях визначте фразеологізми, з’ясуйте їх синтаксичну і стилістичну функції.

1. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горо­бець (ІО. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями {І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов'язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м'яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д. Бедзик).

  1. Розмежуйте фразеологічні одиниці за стильовими ознаками.

Медовий місяць; притча во язицех; облизня спіймати; азбучна істина; обіцяти золоті гори; в сорочці народитися; до чорта в зуби; гора з плечей звалилась; герой нашого часу; рота роззявити; камінь спотикання.

  1. Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.

Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. 2. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. 3. Від радості у нього очі на лоба лізуть. 4. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. 5. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. 6. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана (З підручника).

Урок 72


ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З ПРОФЕСІЙНОЇ МОВИ,

МОВНІ КЛІШЕ, ШТАМПИ

    1. Спробуйте дати відповіді на питання:

  • Наведіть кілька прикладів уживання фразеологізмів у профе­сійній мові.

  • Пригадайте, що таке мовні кліше та мовні штампи.

  • Чи є словесні штампи позитивним явищем? Чому?

  • Коли вживання мовних кліше є виправданим?



    1. Запишіть фразеологізми в такому порядку: мисливські; спор­тивні; морські; кравецькі; рибальські; авіаторські; актор­ські.

Грати першу роль; спіймати на вудку; стріляна птиця; плести сіті; виходити на фінішну пряму; чисте небо; сходити зі сцени; сісти на колесо; як з голочки; підняти завісу; сідати на мілину; вимушена посадка; білими нитками шитий; удар нижче пояса; на всіх парусах; на слід натрапити; пошитися в дурні; по всіх швах; сліди замітати; мертвий штиль; хід конем; покласти на оби­дві лопатки; розмотати клубок.

    1. Прочитайте словесні штампи, які міцно утвердилися в мові засобів масової інформації. З'ясуйте їх значення. Поміркуйте, чи доцільним є вживання цих виразів. Свою думку обґрун­туйте.

Люди в білих халатах; працювати на педагогічній ниві; чорне золото; рідке золото; піддати різкій критиці; висвітлити цілий комплекс проблем; набула гостроти ситуація; становити значний інтерес, набути широкого розмаху; активна підтримка громад­ськості.

    1. Ознайомтеся з думками А. Бортняка щодо доцільності вжи­вання мовних штампів. Чи погоджуєтесь ви з висловленими думками? Поміркуйте, чим мовні штампи відрізняються від фразеологізмів? Чому ми не говоримо про фразеологічні оди­ниці як про штамповані вирази?

ІНЕРЦІЯ ШТАМПІВ

Кровні родичі канцеляризмів — штамповані слова та вирази. На численних нарадах, засіданнях, пленумах, з'їздах епохи бурхливих тривалих оплесків ми діловито засинали на словах «Ідучи назустріч...» і бадьоро прокидалися під шаманське закли­кання «Товариші! Дозвольте запевнити...»

Штамп, на відміну від канцелярського родича, що ніколи й не був творчою знахідкою,— це колись справді живий і поде­куди навіть цілком вдалий вираз, від надуживання стертий, виві­трений, обридлий. Давній-прадавній наш предок, котрий першим сказав: «Сонечко усміхається», був геніальним поетом, бо зумів так абстрактно-метафорично передати і сприйняття природи, і власний настрій. Сьогодні лише безнадійний графоман може, як кажуть, «на повному серйозі», без тіні іронії використовувати цю фразу у своїх віршованих рядках.

У свій час і вислів «знаменна дата» був оригінальним, образно- емоційним. Адже треба було мати неабияку уяву, щоб той чи інший святковий день, урочистий момент побачити і відтворити під небесним знаком-знаменням або під звитяжними знаменами! Нині ж це вкрай зачовгана бюрократичними губами й паперами фраза, як і вирази: «самовіддано трудитися», «небувале підне­сення», «окрилені перемогами» і т.ін.

Сьогодні і лектори, і доповідачі, і газетярі значно менше послуговуються такими збитими загальниками. А все ж інерція ще досить відчутна. Так, у найсвіжіших числах газет частенько ще натрапляємо на збиті загальники: «тут у цій справі приділя­ється серйозна увага», «включитись у цю важливу кампанію», «біле золото», «невтомні працівники», «доблесні захисники».

Штампами вже встигли стати і зовсім ще недавно свіжі поняття, як от: «вандали і герострати», «так звані демократи», «мітингові пристрасті», «різати по живому».

Охочі до штампованої мови, зокрема, редактори й ведучі кон­цертів на замовлення слухачів обласного радіо.

Збитих фраз, звичайно, важко уникнути. Навіть вправному стилісту, знавцеві-мовнику. Адже мова — в постійному русі і нелегко встежити за її змінами. Але той, хто небайдужий до слова, може активно протидіяти надуживанням штампами. Треба пильніше придивлятися чи прислухатися до того чи іншого свого виразу, сміливіше звільнятися від словесних стереотипів, шукати нових епітетів, порівнянь, метафор, видозмінювати усталений порядок, зв'язок слів (За А. Бортняком).

5. Прочитайте текст. Позначте в ньому мовні штампи (усно).

Тепер, коли цьогорічний український мільярд став радісним фактом — влився золотим потоком у державні засіки, засяяв на всенародному столі сонячною паляницею,— я пригадую тих мудрих, добрих людей, які навіть у суворих, недоброзичливих умовах весни, що не віщувала нічого хорошого хліборобові, були впевнені у своїй перемозі. Я знаю, нелегко дався їм великий уро­жай, доводилося докладати чимало зусиль, щоб виростити той заповітний колос, із зерен якого складається астрономічне число пудів українського хліба: мільярд. Але я певен, що тепер нашому колгоспникові, мудрому, широкому душею, людині глибокого державного мислення, під силу великі завдання. Він повносилий, досвідчений господар землі від щедрості своєї великої душі дава­тиме віднині нашому народові найкоштовніший скарб землі — хліб — у мільярдному обчисленні (З газети).




  1. Прочитайте. Зробіть висновок, у чому полягає відмінність мовних кліше від мовних штампів.

КЛІШЕ (від фр. сіісіїе — відбиток) — стандартні відтворювані засоби мовлення, які регулярно повторюються в певних контек­стах і служать ознаками певного стилю або мовленнєвого акту (привітання, вдячності, резолюції в документах тощо). На відміну від штампів, які характеризуються «тертістю», кліше виконують функцію економії мовленнєвих зусиль, забезпечують відтворення певних жанрів ділового спілкування. Вони можуть перетворю­ватися на штампи при використанні їх у нетипових контекстах (у художньому мовленні, публіцистиці тощо) або мовленнєвих актах (наприклад, кліше в акті освідчення в коханні) (О. Селі- ванова).


  1. Визначте серед наведених слів та висловів мовні кліше. Ска­жіть, які з них доцільно вжити в учнівському творі, а які — в офіційному документі. Усно складіть кілька речень з цими висловами.

Доводжу до Вашого відома, беручи до уваги, такі персонажі, слухай-но, вищезазначені причини, манюсінький, тому що, у зв'яз­ку з, розкажу, факт, згідно з наказом, обґрунтувати свою думку, багато працювати, стан довкілля, відчуття болю, вжити заходів.

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Складіть невеликий твір-роздум (до 1,5 ст.), заголовком якого б стало одне із прислів'їв: «Ученому світ, а невченому тьма», «Гірко зароби, а солодко з'їж», «Праця чоловіка годує, а лінь марнує».

Скачати 38.46 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка