Урок №7 Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна…» П. Чубинського, М. Вербицького національний гімн нашої держави



Скачати 242.99 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір242.99 Kb.
#85148
ТипУрок
Урок №7

Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна…» П. Чубинського, М. Вербицького — національний гімн нашої держави
Цілі заняття №7: ознайомитися з особливостями пісень літературного походження, їх авторами, історією створення національного гімну та його художніми особливостями; вдумливо читати поезію, коментувати висловлені в ній думки та враження, порівнювати їх із власними; визначати художні засоби та їхню роль у творі.

Очікувані результати:

Любий друже!

Опрацювавши матеріал із запропонованої теми, ти вдумливо читатимеш поезію, розумітимеш і вмітимеш пояснити специфіку пісні літературного походження; розповідатимеш історію створення національного гімну; висловлюватимеш судження про значення національного гімну в житті народу.

Теорія літератури: літературна пісня, гімн.

Теоретична частина


  1. Специфіка пісні літературного походження

Пісні літературного походження — це твори, що ввійшли в народну сло­весність із професійної літератури. Найчастіше — пісня, створена автором і композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки сприйнятий текст передавався в усній формі, ім’я автора й композитора затиралось і пісня починала побутувати як народна. Можливі й інші випадки. Напри­клад, відомий авторський текст (вірш) клався на народну мелодію або ме­лодію композитора, ім’я якого залишалося невідомим. Бувало й таке, що на основі певного авторського тексту складався подібний мотивами та обра­зами, з тією ж ритмомелодикою, але інший народний текст, що побутував паралельно з літературним.

Пісням літературного походження властивий авторський стиль, причому кожна окрема пісня чи група пісень одного автора відрізняється стильовими ознаками від інших пісень цього жанрового різновиду. Але попри ці відмінності пісні літературного походження мають дуже багато рис, спільних із народними піснями (в іншому випадку вони не поширюються серед народу).

Оскільки пісня — літературно-музичний твір, у цьому процесі важливе значення має й мелодія. Деякі пісні побутують із музикою відомих композиторів, інші мають кілька варіантів мелодій.

Найдавнішим відомим автором пісень, що побутують у народі анонімно, є Семен Климовський. Хоча ця постать українського козака-віршувальника є напівлегендарною, огорнута романтикою народної фантазії, проте ряд дослідників фольклору (зокрема М. Петренко, І. Срезневський, М. Максимович та ін.) сходяться на думці, що саме він є автором відомої пісні «Їхав козак за Дунай».

Приблизно такими ж давніми є пісні, авторство яких приписують легендарній українській народній поетесі Марусі Чурай. До наших днів не збереглося жодних документів чи пам’яток давнини, які б підтверджували достовірність народних переказів, пов’язаних з іменем цієї полтавської піснярки. Проте її ім’я настільки відоме й поширене серед людей, що подібні докази видаються зайвими — Маруся Чураївна сама стала частиною народної творчості, як і її твори.

Із відомих поетів, твори яких стали народними піснями, першим є Григорій Сковорода — мандрівний філософ, світогляд якого наскрізь національний. А тому народ сприйняв висловлені ним думки, як свої.

Із-поміж сучасних пісень визнання всенародних здобули твори М. Ткача «Марічка», «Ясени», М. Сингаївського «Чорнобривці», низка поезій Д. Павличка з музикою О. Білаша — «Два кольори», «Явір», «Яворина», «Леле - ченьки» та ін. Усі вони побутуються як народні, деякі з них увійшли в традицію виконання як застільні пісні на весіллі. Відомі також твори В. Івасюка «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй».


  1. Виконайте завдання №1 ( практична частина)

  2. Гімн

Гімн — з грецької мови означає «урочиста пісня». Такі пісні вперше виконувалися в Давній Греції як хвала на честь богів та героїв. У країнах Західної Європи до XIX ст.— духовна строфічна пісня. Традиція поширилася по світу, їх почали виконувати під час спортивних змагань, різноманітних свят, офіційних прийомів.

У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.



Державним Гімном України є пісня на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна…», написана 1862 року.


  1. Життєвий і творчий шлях П. Чубинського


ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ ЧУБИНСЬКИЙ (1839-1884)

Народився П. П. Чубинський на хуторі (тепер с. Нова Олександрівка) біля м. Борисполя на Київщині у дворянській родині. Чубинські були освічені люди. Крім того, що давали освіту своїм дітям, вони вчили селянських дітей, які жили на цих хуторах. Діти ходили до Чубинських, де вчилися грамоті. Сім’я була добра і чуйна. Коли хтось із дітей хворів, вони обігрівали його, поїли чаєм із трав. Плату за навчання брали невелику, заздалегідь домовившись із батьками. Після київської гімназії закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Навчаючись в університеті, хлопець з головою поринув у петербурзьке життя, присвятивши себе відродженню культури рідного народу. Під впливом поезії Т. Шевченка почав писати вірші, друкуватися в журналі «Основа». Видав збірку «Сопілка» (1871).

Павло всерйоз зацікаврівся життям українського народу, його звичаями, побутом. Під час літніх канікул він їздив по Україні, збирав фольклор. Узимку на Різдвяні свята (1860-1861) до Павла приїжджав Микола Лисенко. Він записував пісні від селян на зимовому ярмарку, а також від самого Павла.

Молодий юрист переймався проблемами школи, поширенням освіти серед простого народу. Павлу Чубинському разом із товаришами вдалося зібрати чималі кошти (тридцять чотири карбованці сріблом) на відкриття школи в Борисполі, однак дозволу такого вони не одержали, незважаючи на те, що знайшли священика й двох дівчат, які погодилися безкоштовно викладати в ній.

П. Чубинський був двічі вигнаний царським урядом із рідної землі. Перше заслання відбував в Архангельську, а причиною було звинувачення Павла Платоновича в підбурюванні селян проти поміщиків. Маючи невгамовну вдачу й допитливий розум, за час заслання молодий юрист об’їздив усю Північ, виконав велику народознавчу роботу. А вдома, знявши чиновницький мундир, співав українські пісні, тужив за Батьківщиною. Розрадою й опорою в ці тяжкі часи була сестра Настя, яка приїхала сюди, щоб підтримати брата.

Після повернення письменника з Півночі Географічне товариство доручило Павлові Платоновичу експедицію в Південно-Західний край імперії для проведення етнографічно-статистичних досліджень. Ця експедиція принесла вченому невмирущу славу. Як її результат з’явилися в семи томах «Праці статистично-етнографічної експедиції в Західно-Руський край». Це було глобальне дослідження традицій, вірувань, обрядів народу Правобережної України. Павло Чубинський записав близько чотирьохсот обрядових пісень, родини, хрестини й похорони; більш як у двадцяти місцях описав весілля.

Є ще й така цікава деталь. Виявляється, що робота над створенням «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка була почата ще в сімдесяті роки XIX століття. Літератори, філологи, етнографи збирались у когось на квартирі в Києві, виписували на картки слова, розміщували їх в алфавітному порядку, систематизували, сперечалися... Зберігся навіть жартівливий вірш, складений, мабуть, Старицьким: «Направляв сеї дебати і був зборів головою старий Чуб товстопузатий, вже покритий сивиною...» А старому Чубові в той час не було ще і сорока.

Удруге висилають П. Чубинського з України в Петербург після горезвісного Емського указу (1876), який був спрямований на придушення української культури. Це заслання стало для Павла Платоновича справжньою драмою. Лишалися великі борги, які тепер неможливо було сплатити. Дружину Катерину Іванівну з трьома дітьми довелось відправити у Бориспіль до батька. Рушилися життєві плани. Фактично друге заслання зовсім знищило відомого вченого.

Напівпаралізований, тяжко хворий Павло Чубинський повернувся на Батьківщину. Хвороба остаточно прикувала його до ліжка. Помер, не доживши одного дня до свого сорокап’ятиліття в рідному хуторі поблизу Борисполя, де вже за часів незалежної України йому встановлено пам’ятник.

Як поет, II. Чубинський посів скромне місце в історії української літератури. До єдиної прижиттєвої збірки автора «Сопілки» увійшло шістнадцять оригінальних поезій в народнопісенному дусі й переклади.


  1. Виконайте завдання №2 ( практична частина)

  2. Історія написання пісні-гімну.

У 1862 році на мотив визвольного гімну «Сербія свободна» П. Чубинський написав слова «Ще не вмерла Україна». Крамольний для Росії, твір був надрукований у львівській «Меті» (1863), як буцімто Шевченків. До 1917 року цей національний гімн на підросійській Україні переслідувався, був суворо заборонений і за радянських часів.

П. Чубинський, відомий на той час фольклорист, етнограф, поет, був членом київської організації «Стара громада», до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На зібранні цієї організації вперше й прозвучала пісня-гімн «Ще не вмерла Україна». 1918 року вона виконувалася як гімн Української Народної Республіки, що проіснувала лише рік. Карпатська Україна як самостійна держава також 1939 року визнала її своїм гімном. За радянських часів пісня «Ще не вмерла Україна…» була забороненою. Однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. І такий час настав. Коли Україна стала незалежною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. Чубинського. Верховна Рада України текст національного гімну затвердила 2003р. Музику до неї написав композитор М. Вербицький. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.



  1. Відомості про М. Вербицького


Народився на Надсянні у родині греко-католицького священика.

Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько. Ним і його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський — один із найяскравіших діячів УГКЦ.



1828р. Іван Снігурський заснував при перемишльській кафедрі УКГЦ хор, згодом музичну школу, у яких співав і навчався Михайло.

На Пасху наступного 1829 року хор Перемишльської єпархії з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, де Вербицький разом із Іваном Лаврівським виступили як солісти. Побачивши такий блискучий результат, І. Снігурський запросив із Чехії кваліфікованого диригента й композитора Алоїза Нанке. У Нанке Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту, зокрема, із композиції. Учителями також були чехи Вінцентій Серсаві, Францішек Лоренц.

Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар Перемиського хору, у якому були твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, музика композиторів «золотої доби» української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського.

Духовні концерти Дмитра Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України й світогляд Вербицького зокрема. Тоді в церквах панувало одноголосся та простеньке двоголосся (Єрусалима), а творчість Дмитра Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.

Згодом вступив до Львівської духовної семінарії. Михайла двічі виключали з семінарії через «веселі пісні, гру на гітарі, просипання ранкових молитов». Утретє облишив навчання через перший шлюб та необхідність утримувати сім'ю.

Заняття музикою не перервалися: молодий семінарист керував хором навчального закладу, опанував гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу збереглося створене ним «Поученіє Хітари», яке стало першим таким посібником в Україні.

У другій половині 1840-х років звернувся до релігійної музики. У цей період написав повну Літургію для мішаного хору (1847), яка й сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та ін. церковні композиції.

Коли наприкінці 1840-х років у Галичині налагодилося активне театральне життя, Вербицький одразу заходився писати музичні номери до українських театральних вистав. П’єси, що ставились на театральних сценах Львова й Галичини, здебільшого були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з польської, французької та австро-німецької. Музика в цих п’єсах відігравала дуже важливу роль, уносячи у вистави яскравий емоційний елемент, також наближувала чужомовні сюжети до українського колориту. Тому навіть досить посередні п’єси завдяки музиці Вербицького здобували велику популярність. Він написав музику до понад 20 вистав. У цей час створив музику до вистав «Верховинці» Юзефа Коженьовського, «Жовнір-чарівник» (за Квіткою-Основ'яненком), «Козак і охотник» Івана Анталовича-Вітошинського, «Проциха» Рудольфа Моха та ін.

Але політичні події повернулися так, що 1848–1849 роки стали початком і завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом кількох років Вербицький не писав музики до п’єс.

Складні життєві обставини відтягнули його висвячення на священика, тому щойно 1850 року отримав ієрейські свячення. Кілька років Вербицькому доводилося переїздити з однієї сільської парафії на іншу. 1856 року він осів у селі Млини (тоді Ярославського повіту), де прожив решту свого життя.



1860-ті роки — із відкриттям у Львові театру «Руська Бесіда» композитор знову звернувся до жанру співогри. Для цього театру Вербицький написав побутову мелодраму «Підгіряни», одну з найпопулярніших п’єс композитора, згодом «Сільські пленіпотенти», «Простачку», «В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана» та ін.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були священики-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер у селі Млинах.



  1. Виконайте завдання № 3- 9 ( практична частина)

Практична частина

  1. Дайте відповіді на запитання:

— Як ви думаєте, що означає слово «гімн»?

Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах, військових парадах тощо.

— Як виконується гімн і чому саме так? (Стоячи, урочисто, піднесено, бо це символ держави.)

— Де й коли ви чули виконання національного гімну? (Під час урочистої лінійки, по радіо о 6-й та 12-й годині, на Олімпійських іграх, на змаганнях, зборах та ін.)

— Які ще, крім гімну, є символи держави? (Прапор, герб.)



  1. Прослухайте гімн



http://vmusice.net/mp3/%F9%E5+%ED%E5+%E2%EC%E5%F0%EB%E0+%F3%EA%F0%E0%BF%ED%E8


  1. Виразне читання твору П. Чубинського «Ще не вмерла України…».




http://ukrbooks.com/ua/sche_ne_vmerla_ukraina/


  1. Запитання за змістом твору:

Знайти всі географічні назви, які є в гімні.

— Знайти строфу, де є три метафори підряд.

— Визначити, у якому часі переважно стоять дієслова й чому саме в такому.

— Зачитати рядки, які натякають на славне минуле нашої батьківщини.

— Назвати автора слів та композитора Гімну України.

— Яке становище України змальовується в пісні? (Тяжке, невільне, доводиться постійно змагатися з ворогами).

— Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи).

— Що, на вашу думку, дає українцям надію на кращу долю? (Патріотизм, сила духу, мужність у боротьбі, козацький дух).

— Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це метафори, що яскраво показують радість із приводу довгоочікуваної свободи).

— Як ви вважаєте, чому негативне за значенням слово «вороги» вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є характерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова ставляться в подібній формі: їстоньки, питоньки, спатусі — щоб показати своє ставлення: їх не бояться, зневажають).



  1. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Складіть паспорт-характеристику поезії «Ще не вмерла України…», визначивши її тему, ідею, художні образи та художні засоби, зробіть висновок.

Орієнтовна відповідь

Тема твору — історична доля України, якій доводилося відстоювати свою державу в постійній жорстокій боротьбі з ворогами. У пісні висловлюється сподівання на те, що перемога можлива тоді, коли всі дружно стануть на оборону рідної країни.

Ідея: віра оборонців рідної землі в неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що вони козацького роду.

Основна думка: тільки той народ може перемогти ворога, подолати будь-які труднощі, який має силу, мужність, витримку, взаємодопомогу, віру в досягненні своєї мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям.

Жанр: громадянська лірика, пісня-гімн.

Художні засоби: заклик до єднання, до боротьби з ворогами, надія на краще майбутнє передаються в пісні за допомогою численних метафор: усміхнеться доля, Чорне море ще всміхнеться, Дніпро зрадіє, доленька доспіє, душу й тіло ми положим.

Повтори, звертання: «браття-українці», «браття» підкреслюють те, що громадяни України для досягнення успіху мають об’єднатися, як одна родина. Для українців характерними рисами є доброта, лагідність, поетичність, тому в пісні навіть слово з негативним відтінком «вороги» вжите в зменшувально-ласкавій формі — «воріженьки», у такій самій формі вживаються й слова «доленька», «сторонці». Дуже влучним є порівняння «згинуть... як роса на сонці», тобто швидко й безслідно, воно виражає впевненість автора в тому, що всяке лихо минає, проходить. Епітети рідний (край), козацького (роду) підкреслюють патріотичне звучання пісні-гімну.

Мелодія гімну урочиста, піднесена, ритмічна, що цілком відповідає словам, змістові, ідеї твору. Завдяки цьому пісня П. Чубинського та М. Вербицького й стала національним гімном, шанується всіма українцями.

  1. Художні особливості твору запишіть у вигляді таблиці

Художні засоби виразності

Приклади

Епітети




Метафори




Порівняння




Звертання




Повторення





Відповідь

Художні засоби виразності

Приклади

Епітети

рідний (край), козацького (роду)

Метафори

усміхнеться доля, Чорне море ще всміхнеться, Дніпро зрадіє, доленька доспіє

Порівняння

згинуть… вороженьки, як роса на сонці

Звертання

браття українці, браття

Повторення

браття, воля, доля, доленька




  1. Продовжіть речення:

— До державного гімну своєї країни кожна людина повинна ставитися, на мою думку, …

  1. Розгадайте кросворд.

Відгадайте кросворд за наявними літерами.













Д




























Е

















































































































































П

А

Т










Т








































С



















Г





































Я



















Відповіді: патріот, пісня, гімн, держава.

  1. Розглянте порівняльну таблицю, зробіть висновки




Український гімн

Російський гімн

Англійський гімн

Французький гімн

Німецький гімн

Спільне

Є державними символами, прославляють народ, вождів, правителів, героїв; відбивають національні особливості

Відмінне

Підтримує волелюбність народу, прагнення до утвердження державності, процвітання

Підкреслює багатонаціональний склад країни, її обшир, славу

Прославляє королеву, історичні традиції англійців

Наголошує на відвазі громадян, які йдуть боротися проти тиранії, за свободу батьківщини

Підносить прагнення до єдності та свободи


Тестові завдання

  1. У творі «Ще не вмерла Україна» загине:

А держава;

Б вороженьки;

В природа;

Г люди.


  1. Гімн з грецької мови означає:

А пафосна церемонія;

Б найголовніший твір;

В урочиста пісня;

Г пісня-молитва.



  1. Слова гімну покладені на музику:

А О.Білашем;

Б М.Лисенком;

В М.Вербицьким;

Г П.Чубинським.



  1. П.Чубинський навчався на факультеті:

А біологічному;

Б юридичному;

В географічному;

Г філологічному.



  1. Україна не вмерла, тому й живими є:

А любов і надія;

Б щастя й радість;

В слава і воля;

Г воля і доля.



  1. Художній засіб фрази «усміхнеться воля» називається:

А алегорією;

Б епітетом;

В метафорою;

Г гіперболою.



  1. Пісня «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала на зібранні організації:

А «Робітники»;

Б «За волю»;

В «Українці»;

Г «Стара громада».



  1. Автор у творі «Ще не вмерла Україна» річку Дніпро порівнює з:

А дідом;

Б батьком;

В братом;

Г матір’ю.



  1. «Згинуть наші вороженьки, як…»:

А згорять сірники;

Б сніг у сонячну погоду;

В роса на сонці;

Г сніг навесні.



  1. Борцям за Україну може «всміхнутися» море:

А Азовське;

Б Чорне;

В Середземне;

Г Біле.


  1. Оборонці рідної землі за свою свободу віддадуть:

А розум і мудрість;

Б здоров’я і гроші;

В душу і голову;

Г душу і тіло.



  1. Текст національного гімну нашої держави, за основу якого взято вірш П.Чубинського «Ще не вмерла Україна», був затверджений Верховною Радою України:

А 2002р.;

Б 2000р.;



В 2001р;

Г 2003р.
Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Здійснити контроль за дотриманням державних стандартів освіти
downloadcenter -> Сучасні здоров ’ язберігаючі технології в дошкільному навчальному закладі
downloadcenter -> Модель сформованості бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок школярів
downloadcenter -> М. Тернопіль 2005 р. Методичний посібник
downloadcenter -> Профілактика шкідливих звичок серед дітей і підлітків
downloadcenter -> Уроки-дослідження з географії у 6 класі Вовчищовичі 2015
downloadcenter -> Домашнє завдання Німецька мова
downloadcenter -> Узагальнений висновок щодо результатів атестаційної експертизи Йосипівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – днз»
downloadcenter -> Коментар: поняття «публічна адміністрація» часто зустрічається у нормативно-правових актах України, дослідженнях науковців. Утім досі не сформовано єдиного підходу щодо визначення даного поняття
downloadcenter -> Доповідна записка «Про особливості реалізації нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти в 1-3 класах загальноосвітніх навчальних закладів»

Скачати 242.99 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка