Урок біології в 11 класі з теми: «Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери»



Дата конвертації25.01.2019
Розмір58 Kb.
ТипУрок
Урок біології в 11 класі з теми:

«Вплив діяльності людини на стан біосфери.

Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери»
Підготувала:

Хребтова Ірина Володимирівна,

вчитель біології,

спеціаліст першої категорії,



Терпіннівського колегіуму «Джерело»
Цілі уроку: розглянути вплив людини на стан біосфери; розви­вати вміння знаходити взаємозв'язки між діями й наслідками; виховувати бережливе ставлення до природи. проаналізувати проблеми й визначити шляхи збереження біорізноманіття й охорони природи; розвивати критичне мислення; виховувати відпо­відальність за наслідки своєї діяльності.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації, фотографії, відеофрагменти (за наявності) з позитивними й нега­тивними прикладами впливу діяльності людини на стан біосфери, із зображенням діяльності людини зі збереження біорізноманіття й охорони природи.
ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Питання для бесіди

  1. Що таке біосфера?

  2. Які основні положення вчення В. І. Вернадського про біосферу?

  3. Що таке ноосфера і яке значення вона має для нашої планети?

  4. Яку роль відіграють живі організми на нашій планеті?

  5. Що таке ланцюги живлення?

  6. Чи впливає діяльність людини на стан біосфери?

  7. До яких наслідків призводить забруднення навколишнього середовища?

  8. Чому внаслідок діяльності людини можуть вимирати певні види живих ор­ганізмів?

  9. Чи може людина позитивно впливати на стан біосфери?

10. Які види й чому внаслідок діяльності людини збільшили свою чисельність і розширили ареал?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів (перегляд відеофрагменту «Екологія»)
IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Перша стадія взаємодія суспільства та природи тривала близько 2,5 млн. років від появи на Землі перших людей. Хоча більш досконала розумова діяльність, вогонь і досить різноманітні знаряддя праці вже дозволяли адаптуватися до різних типів екосистем, не змінюючи фізичної будови тіла. Нечисленні групи людей, озброєні кам'яними знаряддями, органічно «вписувались» як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої динамічної рівноваги. Тому можна вважати, що на цій стадії людське суспільство та біосфера в сукупності являли собою функціонально незамкнену глобальну соціоекосистему, ай слабкі антропогенні впливи не могли викликати помітних змін у навколишньому середовищі.

На другій стадії взаємодії суспільства та природи, що тривала близько 40 тисяч років від початку пізнього палеоліту й до кінця Другої світової війни, тобто до середини XX століття, людство вже відчутно впливало на навколишнє середовище, причому антропогенний тиск на природу неухильно зростав разом з розвитком людського суспільства, з удосконаленням виробничих відносин знарядь праці. Людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків у масштабах усієї планети, тобто динамічної рівноваги біосфери. Негативна діяльність людей почала викликати зворотну реакцію природи (уповільнену й не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством і навколишнім середовищем. Отже, можна вважати, в цій стадії глобальна соціоекосистема стала частково функціонально за­гною.

У цій стадії можна виділити три етапи: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням і рибальством; агрокультурний коли основними засобами антропогенного впливу на природу були скотарство й землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним фак­тором руйнування навколишнього середовища стало промислове виробництво.



Третя стадія взаємодії суспільства та природи почалася в середині XX сто­ліття після закінчення Другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки й техніки, започаткувавши нову науково-технічну револю­цію. У цей період нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсиле­на здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичер­пання природних ресурсів, пошкодження регенераційних механізмів біосфери, деформації складеного протягом багатьох мільйонів років природного кругообі­гу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівнова­ги глобальної земної соціоекосистеми. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що загрожує стати незворотним і призвести в най­ближчому майбутньому до такого ступеня деградації навколишнього середови­ща, що воно стане непридатним для подальшого існування людей.

Глобальні проблеми людства (Робота з підручником)

За визначенням, даним Всесвітнім фондом дикої природи (1989), біологіч­не різноманіття — це «все різноманіття форм життя на Землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів і складних екосистем, що утворюють живу природу». Таким чином, біологічне різноманіття слід розгля­дати на трьох рівнях. Біологічне різноманіття на видовому рівні охоплює весь набір видів на Землі — від бактерій і найпростіших до багатоклітинних рослин, тварин і грибів. У більш дрібному масштабі біологічне різноманіття включає генетичну різноманітність видів, утворену як географічно віддаленими попу­ляціями, так і особинами всередині однієї й тієї самої популяції. Біологічне різноманіття включає також розмаїття біологічних угруповань та екосистем, сформованих ними, і взаємодії між цими рівнями.

Для безперервного виживання видів і природних угруповань необхідні всі рівні біологічного різноманіття, всі вони важливі й для людини. Різноманіт­ність видів демонструє багатство еволюційних і екологічних адаптацій видів до різних середовищ. Видове різноманіття є для людини джерелом різноманітних природних ресурсів. Наприклад, вологі тропічні ліси з їх найбагатшим набо­ром видів виробляють чудову різноманітність рослинних і тваринних продук­тів, які можуть використовуватися в їжу, у будівництві та медицині. Генетич­на різноманітність будь-якого виду необхідна для збереження репродуктивної життєздатності, стійкості до захворювань, здатності до адаптації в умовах, що змінюються. Генетична різноманітність домашніх тварин і культурних рослин є особливо цінною для тих, хто працює над селекційними програмами з під­тримки й поліпшення сучасних сільськогосподарських видів.

Різноманітність на рівні угруповань являє собою колективний відгук видів на різні умови навколишнього середовища. Біологічні угруповання, характерні для пустель, степів, лісів і затоплюваних земель, підтримують безперервність нормального функціонування екосистеми, забезпечуючи її «обслуговування», наприклад, з допомогою регулювання паводків, захисту від ґрунтової ерозії, фільтрації повітря й води. (перегляд відеофрагменту «Забруднення навколишнього середовища»).



Необхідні терміни й поняття

Червона книга — затверджений перелік рідкісних видів і таких, що зника­ють, який містить стислі відомості про їхню біологію, поширення та вжиті за­ходи з охорони.

Зоологічні музеї — наукові установи, в яких зберігаються колекції тварин, як сучасних, так і тих, що зникли з певної території.

Зоологічні парки (зоопарки) науково-просвітницькі установи, що, крім освітніх функцій, виконують ще й функції збереження та наукового досліджен­ня рідкісних і зникаючих видів тварин.

Заповнення таблиці разом з учнями.



Тип природоохоронних територій

Характеристика

Заповідники

Території, на яких заборонені будь-які види господарської діяльності й туризм

Заказники

Території, на яких охороняються певні види тварин і рослин і допускається обмежена господарська діяльність

Національні парки

Території, на яких в обумовлених межах дозволяються організований туризм і екскурсії

Заповідно-мисливські господарства

Території, на яких створені умови для розмноження промислових тварин і дозволяється полювання за особливими ліцензіями

Пам'ятки природи

Окремі природні об'єкти із заповідним режимом, що мають наукове, культурне, історичне або естетичне значення

Перегляд відеофрагменту «Національні парки»



V. Узагальнення, систематизація знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:



  1. Чи впливає діяльність людини на стан біосфери?

  2. До яких наслідків призводить забруднення навколишнього середовища?

  3. Чому внаслідок діяльності людини можуть вимирати певні види живих організмів?

  4. Чи може людина позитивно впливати на стан біосфери?

  5. Які види й чому внаслідок діяльності людини збільшили свою чисельність і розширили ареал?

  6. Навіщо потрібно охороняти біосферу?

  7. Які засоби використовуються для збереження біорізноманіття?

  8. Чим заповідники відрізняються від заказників?

  9. Які функції виконують зоопарки й національні парки?

VІ. Домашнє завдання

  1. Вивчити п. 32, 33

  2. Підготувати повідомлення або презентацію «Червона книга України»

Каталог: avatar
avatar -> Створення та адміністрування веб-сайту шкільної бібліотеки як крок до інтегрованого спілкування з користувачами
avatar -> Затверджую: директор школи Коляда В.І. План виховної роботи
avatar -> Україн а донецький обласний палац дитячої та юнацької творчості
avatar -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
avatar -> Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н ст.) 1814р в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії
avatar -> Урок-гра морський бій «безпека в інтернеті»
avatar -> Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються
avatar -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували
avatar -> Іппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка Про вивчення української мови І літератури у 2009-2010 н р


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка