Урок-дослідження з української літератури 9 клас Звичаї, обряди І традиції в творчості письменників



Скачати 133.81 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір133.81 Kb.
ТипУрок
ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ І

ТРАДИЦІЇ

В ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ
УРОК-ДОСЛІДЖЕННЯ

з УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ



9 клас

Звичаї, обряди і традиції в творчості письменників.

Обряд ”Христини”.

Урок - дослідження

Мета: узагальнити знання учнів про звичаї, обряди, традиції українців, здобуті під час вивчення української літератури в 9 класі; познайомити учнів з обрядом хрестин, з одвічними духовними цінностями народної моралі в сім’ї, стосунками між старими й молодими в ній; виховувати національну гордість, потребу життя за християнськими законами моралі.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Пустіть дітей приходити до Мене

і не забороняйте їм,

бо таких є Царство Боже.

Євангеліє, Лк. 18,16

ХІД УРОКА

1.Організаційний момент

2.Мотивація навчальної діяльності учнів



Слово вчителя

На урок української літератури ми познайомилися з творами українських письменників. Розглядали зміст, характеризували героїв, але не завжди достатньо уваги приділяли розгляду описів обрядів звичаїв українців, використаних у них. На уроці ми ще раз згадаємо ці твори, поговоримо про одвічні духовні цінності народної моралі в сім’ї.

Т Л: традиція,звичай

Традиція (від лат. tradicio - передача) – це досвід, звичай, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються від покоління до покоління. У нерозривній єдності з традиціями перебувають народні звичаї.

Звичай-це загальноприйнятий порядок, правила, що здавна існують у громадському житті та побуті певного народу.

З.Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Які народні звичаї,обряди ви знаєте? Де зустрічалися з ними?

Робота в групах

Презентація І групи

1)3 усної народної творчості знаємо про такий звичай українців, як садити калину на обійсті.

2)Ще існує звичай гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику,а також рушниками прикрашали оселю.

3)Існує звичай дарувати вишивану сорочку. Мати вишивала її синові,дівчина - нареченому. Зворушливі рядки про це написав Дмитро Павличко. Це вірш ’’Два кольори”,що став народною піснею:

Як малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками.

4) А згадаймо Різдвяні обряди (колядування, щедрування, посівання).

- Я люблю засівати. Ще тільки починає світати, а тато будить мене: «Годі, сину, спати, пора йти засівати». Я схоплююся на ноги,набираю повні кишені жита,пшениці,ячменю,вівса. Спершу посіваю вдома:

«На щастя, на здоров’я, на Новий рік,щоб краще Вродило,ніж торік, жито, пшениця і всяка пашниця! З Богом!». Потім іду до хрещених батьків,до дядька, до бабусі.

5)Напередодні Нового року - Щедрий вечір. Це день преподобної Маланії. У народі його ще називають голодною кутею. З першою зіркою сім’я збирається до столу, а під вікном уже чути: «Щедрик, щедрик, щедрівочка...».

6)А нещодавно в нашому селі за звичаєм проводилася Масляна. Усе село зійшлося. На сільській площі всіх частували млинцями,варениками. А скільки було розваг,веселощів. Жінки співали:

Масляна,Масляна,яка ти мала, -

Якби ж тебе сім неділь,а посту одна!

Учитель. Вивчаючи українську літературу в 9 класі,ми неодноразово зустрічали описи побуту українців, їхніх обрядів, традицій, повір’їв. Згадайте ці твори.

Презентація II групи

1)Дуже докладно в поемі «Енеїда» І. Котляревський описав українців,а саме їхній

одяг,страви,посуд,розваги,звичаї,традиції. Еней, наприклад,за українським звичаєм улаштовує обряд поминання свого батька Анхіза («сороковини»):

Зробити поминки я хочу,поставити обід старцям...

На другий день раненько встали

Огонь надворі розвели

І м’ясо в казани наклали,варили страву і пекли.

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість.

Баранів тьма була варених,

Курей,гусей,качок печених,

Досита щоб було всім їсть.

2)Також В «Енеїді» сказано про один із моментів весільного обряду: у Латина все було готове для прийому сватів - рушники і «всяка всячина»:

Що тиждень від Турна звали свата,

Уже нашили рушників І всяких всячин напридбали,

Які на сватанні давали,

Все сподівались старостів.

3)Дізнаймося з поеми про деякі народні повір’я. Наприклад, у пеклі мучилися жінки, які «в комин літали», «дощ продавали» . І взагалі,опис пекла цілком побудований на народних повір’ях:

Смола там в пеклі клекотіла І грілася все в казанах,

Живиця, сірка, нефть кипіла,

Палав огонь великий - страх!

В смолі сій грішники сиділи

І на огні пеклись, горіли.

Хто, як, завіщо заслужив.

Пером не можна і в казках сказати,

Якби було багацько див!

4)Ще Іван Петрович описує вечорниці в пеклі, різні ворожіння, лікування за народною української медициною:

Тоді - то в пеклі вечорниці Лучились,бачиш,як на те,

Були дівки та молодиці І там робили не пусте;

І ворона собі іграли,

Весільних пісеньок співали,

Співали тут і колядок;

Палили клоччя, ворожили,

По спині лещатами били,

Загадовали загадок.

Учитель. Саме так. У поемі «Енеїда» культура українців, звичаї, обряди, побут змальовані так колоритно й досконалого цей твір по праву називають ”енциклопедією народознавства”.

А, може, ще в яких вивчених вами творах збереглися такі описи?



Презентація III групи

1)Г.Ф.Квітка- Основ’яненка в повісті «Маруся» докладно описує обряд сватання, похорону з голосіннями:

За Наумовим словом війшли в хату двоє старостів... Старший староста каже... «Ми є люди німецькії, а йдемо з землі турецької. Ми собі ловці, удали молодці. Раз дома, у нашій землі,випала пороша. Пішли ми ськать звіра... Назустріч нам якраз їде на вороному коню отсей князь... й каже: «Услужіть мені службу... Ось якраз попалась мені лисиця або куниця,а трохи чи не красна дівиця. їсти - піти не жалаю, достати її жалаю»... Пішли ми по слідам,по усім городам... Сьогодні рано встали й зараз на слід напали. Пішов наш звір та до вас у двір і з двора до хати; тепер жалам його упіймати. Певно,вже наш куниця - у вас у хаті красна дівиця... Віддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю! Чи віддаете, чи нехай підросте?

2)А згадаймо його повість «Конотопська відьма», сцену, де в річці топлять сільських жінок, дізнаючись,котра з них відьма:...плюсь! Як об дошку, так наша Явдоха обводу, і не порина, а, як ривихиля черевом і приговорює: «Купочки - купус»... Увесь народ так і жахнусь! «От відьма, так відьма, так, так!» - закричали усі,а Микита Уласович як позіхав та побачив сеє диво,та так йому рот роззявлений і зоставсь.

3)Ще не можна не згадати п’єсу І. Квітки - Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»,зокрема опис обряду сватання й звичай підносити нелюбу гарбуза.

4)3устрічаються елементи змалювання повір’їв, обрядів у творчості Т.Г.Шевченка (здебільшого в ранній ліриці). У поемі «Катерина», наприклад, читаємо:

Пішла в садочок у вишневий

Богу помолитись,

Взяла землі під вишнею,

На хрест почепила...

А В поемі «Наймичка» автор розповідає, коли Настя й Трохим знайшли дитя,відразу охрестили:

Аж три пари на радощах

Кумів назбирали

Та ввечері й охрестили

І Марком назвали.

Учитель. Отже,як бачимо,існує обряд хрещення. Про нього ми й поговоримо докладніше. Та спочатку звернімося до епіграфа уроку.(Учні читають,записують епіграф.) Як ви розумієте ці слова? Звідки вони взяті?



Повідомлення учнів

Господь сказав ці слова, звертаючись до дітей. Коли людина змалку усвідомить мораль християнства,буде виконувати заповіді Божі, тобто любитиме свого ближнього,допомагатиме нужденному,то виросте небайдужою до чужого горя,буде корисною не лише рідним, а й своїй країні.

Ці слова взято зі священної і найвидатнішої пам’ятки людства - Біблії,точніше з одного з чотирьох Євангелій - Євангелія від Луки.

3. Основа частина уроку.

Учитель. Що ж таке Таїнство Хрещення?

Таїнство Хрещення - це таке священнодійство, якому віруючий у Христа через триразове занурення тіла у воду, закликаючи ім’я Пресвятої Трійці - Отця, Сина й Святого Духа, - омивається від первородного гріха, а також від усіх гріхів,учинених ним до хрещення, відроджується благодаттю Духа Святого в нове духовне життя й робиться членом Церкви, тобто благодатного Царства Христового.

Таїнство Хрещення встановив Сам Господь наш Ісус Христос. Він освятив хрещення Своїм власним прикладом, охрестившись від Іоанна. Потім, після Воскресіння Свого, Він дав апостолам повеління: «Ідіть,навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Український народ, в основні розвитку якого лежить християнство, Таїнству Хрещення надав і надає великого значення. Навіть за часів гоніння на Церкву, на віру хрестили дітей (таємно навіть секретарі райкомів і обкомів партії). Як ви гадаєте,чому?



Повідомлення учнів

Кажуть, нехрещеному не можна бути. Нехрещені діти частіше хворіють, у їхньому житті буває більше невдач.

Коли помирає нехрещена людина, казала бабуся, за неї й помолитися не можна, не допоможе.

Учитель. А чи відомо вам,у якому віці хрестять дитину? Повідомлення учнів

За уставом церкви немовля треба охрестити на восьмий чи сороковий день після народження. Цих термінів дотримуються не завжди. Але в народі заведено охрестити дитя до року.

Отже, народилася дитина. Це велике родинне свято,бо народилася людина.

Існувала ціла система оберегів,щоб забезпечити їй щасливе майбутнє, здоров’я, розум. Один із них - хрещення.

Перед хрещенням обов’язково обирають хрещених батьків(кумів).

Чи знаєте ви,які вимоги існують щодо їх вибору?

Повідомлення учнів

1)Хрещені батьки повинні бути християнами.

2)Кумами часто беруть тих людей, у яких існує лад у сім’ї. Кажуть, як кума щаслива в шлюбі, щасливим буде й хрещеник.

3)Іноді намагаються взяти кумом чи кумою авторитетних у селі людей, заможних. У давнину найчастіше це були мірошники або пасічники. А хто не міг бути хрещеними батьками?



Повідомлення учнів

1)Батьки не можуть бути хрещеними своїх дітей.

2)Подружжя (чоловік і дружина) не можуть кумувати в одного немовля.

3)Ті, хто сповідають іншу віру.

Чому це так? Які обов’язки мають хрещені батьки?

Повідомлення учнів

Під час хрещення хрещені батьки є довіреними особами перед Церквою за віру охрещуваного.

Коли хрещеник підростає,вони зобов’язані турбуватися,щоб він став справжнім християнином.

3а виховання хрещеника,кажуть,хрещені батьки будуть давати відповідь на Страшному Суді.

Народна мораль здавна суворо засуджувала інтимні стосунки мі кумами,їм забороняється укладати між собою шлюб.

Прислів’я та приказки

Кумина хата горіла,а твоя тітка руки гріла - от ми й родичі.

Я б вам до смерті не вибачив,якби ви не кумом мені були.

Прийде кумець на обідець, а ложки не буде.

Ой щучечка задня кумочка, а карасі задля кумасі.

Багатий шепче з кумою, а бідний з сумою.

Ой кум до куми залицявся.

1 кума сором, і хліба жаль.

3нає кума - знає півсела.

Видно,що кума пироги пече: і ворота в тісті.

Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.

І ще деталь. Відмовлятися від кумівства вважається гріхом. І друге, після охрещення дитини в храмі куми переходили на пошанне звертання: тільки на «Ви».

Українців не можна уявити без жартів. Жартують вони всюди.. Не дивно,що саме куми є головними їх персонажами.

Учні розповідають гуморески, жарти про кумів.

Таїнство Хрещення іноді приймають люди в зрілому віці. До цього вони серйозно готуються. Як саме? Чи знаєте ви?

Повідомлення учнів

1)Перед прийняттям Таїнства Хрещення необхідно добре продумати все своє життя, осмислити,сповідувати гріхи.

2)Читати Біблію.

3)Якщо є можливість, дотриматися(2 - 3 дні) посту.

4)Святиня вимагає від людини особливої чистоти. Тому здавна заведено з’являтися в храм охайно одягненими,без косметики й прикрас.

5)Ні в якому разі не можна приходити в храм напідпитку,але деякі хрещені батьки іноді вважають, що треба «прийняти для хоробрості».

Готуючись до уроку, ви отримали завдання розповісти про цікаві народні звичаї, пов’язані з народженням дитини.

Повідомлення учнів

1)Народження дитини - подія радісна. Баба - повитуха залишила на хвіртці знак - рушник, якщо народиться парубок, вишивану хустку, якщо народилася дівчинка.

2)Село сповіщали про народження хлопчика співом яворової сопілки,дівчинки - калинової.
3)Для першої купелі по воду йшли до струмка, річки, де була вода проточна, не окільцьована, як у колодязі чи ставку, щоб не билася людина потім весь вік, як птаха в клітці.

4)Воду для купілі гріли в казанку, у якім варили куліш, щоб новонародженому «поле гарно родило», і виливали в крито, де замішували тісто на хліб - на багатство.

5)Поки дитина не хрещена,сорочки їй не одягали,а завивали в пелюшки з татових і маминих сорочок. Ще загортали в мамину хустку, «щоб мамин дух коло дитини стояв». Замість подушки в колиску клали мамину плахту - теж як оберіг.

6)Поки дитина нехрещена, у хату не мали права зайти чужі. З нехрещеною дитиною не можна кудись виходити. Отож новонародженого намагалися якнайшвидше охрестити.

Кумів, зазвичай запрошували чотирьох - «як світ має чотири сторони».

Був ще один показник, який визначав долю дитини - день тижня та місяць, коли вона народилась. Так, народжені в понеділок були вольові та вперті, у вівторок- розхлябані, ні туди, ні сюди; у середу

6)жартівливі, веселі, везучі, бешкетники; у четвер - сто раз подумає, а не зробить; у п’ятницю - своє серце, як сонце, годні будуть ділити з кожним; у суботу народжувалися, помірковані, чесні, справедливі; у неділю - це люди більше від неба, ніж від землі, як придадуться до духовного, там їхнє щастя.

Хто народився в січні - упертий, сварливий. Лютневі - добродушні, поступливі. Березневі - як той вітер: то тут, то там. Квітневі - як той цвіт, з якого немає користі, усе для себе, усе собі. Травневі - добросовісні, але дуже вразливі. Червневі - користолюбні, потайні та вперті. Липневі - самі в собі, самі себе гризуть. Серпневі - хазяйновиті, усе й усіх підпорядковують собі. Вересневі - тугі й не дуже поворотні для іншого, егоїсти. Жовтневі поблажливі, доброзичливі. Листопадові - багаті душею, не помічають зла. Грудневі - потайні й гоноровиті.



5. Підсумок уроку

Кожен учень висловлює власну думку, що нового він дізнався про звичаї, обряди українців.
Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка