Урок із використанням комп'ютерних технологій. Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля



Дата конвертації11.03.2019
Розмір76 Kb.
ТипУрок
Тема: Тарас Шевченко. Поема «Гайдамаки.

Історична основа, ідея, сюжет
Мета: визначити історичну основу твору, проаналізувати сюжет, композицію; розвивати історико-літературне (художнє) сприйняття твору; удосконалювати вміння працювати з текстом твору вибірково, аналізувати, зіставляти, робити висновки;

виховувати повагу до наших мужніх предків, формувати почуття національної свідомості, патріотизму.

Тип уроку: урок-семінар, урок- дослідження, урок-бесіда.

Форма проведення: урок із використанням комп'ютерних технологій.

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля, —

Підіть, сини, погуляйте.

Пошукайте долі.

Т. Шевченко, «Гайдамаки”
І. Вступне слово вчителя . Україна… В одному вже тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна - країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої - велетенське кладовище: високі могили та прекрасна на весь світ, пісня…” Це слова С.Васильченка. І не випадково вони звучать у його повісті “У бур'янах, яка розповідає про дитинство Шевченка. І не випадково, що Т.Шевченко звертається до славних і трагічних сторінок минувшини України.

Бо ж відомо, що, хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Звідки ж ми можемо почерпнути знання про наших предків? (Відповідь учнів)

До таких джерел належить і художня література, зокрема, поема Шевченка «Гайдамаки», яку ми будемо вивчати.

Ми ознайомимося з історією написання та видання твору, розкриємо його історичну основу, визначимо тему. жанр, композицію. Дізнаємося також, як поему сприйняли й оцінили сучасники Шевченка.

II . Оголошення теми і мети уроку

(Учні записують тему і план уроку)

1. Історія написання та видання поеми.

2. Її джерела. Історична основа твору.

3. Тема, жанр, композиція.

4. «Гайдамаки» в оцінці літераторів.
III. Осмислення матеріалу

1-а група учнів-літературознавців-дослідників. Задум створити велику поему про гайдамаччину з'явився у Шевченка ще десь у 1838-1839 pp. Ідея не давала юнакові спокою, відволікала від малювання. Адже образ гайдамаків поет носив у своєму cepці ще з дитинства. Аж ось у Петербурзі він знайомиться з творами багатьох польських і деяких авторів, де гайдамаків показано як примітивних озвірілих розбійників і злодюг. Надто прикро вразила Тараса повість М. Чайковського «Вернигора», у якій Іван Гонта змальований зрадником, зарізякою, безжальним убивцею рідних синів, що, мовляв, були католиками.

Отож поет береться за перо з метою спростувати наклепи на Коліївщину, відтворити на папері справжній гайдамацький дух.

Над поемою працював у 1839—1841 роках. Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який вмістив розділ «Галайда» у своєму альманасі «Ластівка».



Наприкінці 1841 p., коли Шевченкові було 27 років, окремою книжкою вийшов його найоб'ємніший і, можливо, найскладніший, найбільш суперечливий твір «Гайдамаки».

Учитель. Звідки ж черпав Кобзар матеріал для «Гайдамаків»?

Доповідь учня “Джерела поеми”

Із твору С. Васильченка «Дитинство Шевченка», повісті О. Іваненко «Тарасові шляхи» я дізнався, що в дитинстві малий Тарасик дуже любив слухати розповіді свого діда Івана про Коліївщину, гайдамаків.

(Демонстрація портрета зарисовки діда Івана, зробленої Кобзарем)

Столітнії очі. як зорі сіяли,

А слово за словом сміялось, лилось:

Як ляхи конали, як Сміла горіла,

Сусіди од страху, од жалю німіли.

І мені, малому, не раз довелось

За титаря плакать. І ніхто не бачив.

Що мала дитина у куточку плаче.

Спасибі, дідусю, що ти заховав

В голові столітній ту славу козачу:

Я її онукам тепер розказав.

Та головне джерело поеми-пісні — розповіді, перекази про повстання, які чув Шевченко від старожилів.

А в «Передмові» митець наголошує: «Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей; надрукованого й критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого".

Насправді ж читав про Київщину чимало: «Історію Малої Русі» Д. Бантиш-Каменського, «Історію Русів» невідомого автора. «Історію королівства польського» та вже згадану повість Чайковського.

Завдання учням: записати у зошитах “Джерела поеми”.

Учитель. «Гайдамаки» — найбільша за обсягом поема Т. Шевченка. Назвав він твір іменем учасників Коліївщини. Коліївщина: як це було? Це питання допоможуть нам з'ясувати історики.

II група учнів-істориків. «Про що говорять ці дати?»)

І648-1654— Визвольна війна українського народу проти панської Польщі, яка завершилася у Переяславі укладанням угоди між Богданом Хмельницьким і Московським царем про взаємну допомогу: обидві сили разом борються із зовнішніми ворогами, захищаючи власні територіальні цілісності.



Та 1667 році Московщина підступно порушила Переяславську угоду — віддала Правобережну Україну під владу Польщі.

Польська шляхта влаштувала на них землях справжній кривавий геноцид українців, помщаючись за Хмельниччину.



Довідкове бюро

Геноцид (від грецького) - один із найтяжчих злочинів проти людства, винищення окремих груп населення за національною і релігійною ознакою.

Народ знемагав у нестерпному рабстві: робочий день селянина-кріпака тривав улітку 19 годин, узимку 12 годин. Якщо кріпак не виконував денну норму, то мусив працювати і понад визначений час. Окрім цього були й інші важкі повинності.

Нелегкими були і моральні тортури. Волелюбний за натурою український селянин важко переживав моральні приниження, які виявлялися у ставленні до нього як до «бидла». Особливо нестерпним для нього було глумлення над його релігійними почуттями. Польська влада силою нав'язувала уніатство та католицизм, щоб асимілювати українців.

Для цього використовували найжорстокіші засоби: в'їжджали в церкви на конях, топтали копитами образи, священиків та правовірних катували і вбивали просто в церквах.

У відповідь від початку XVIII ст. з'являються загони українських селян-повстанців, яких поляки називають гайдамаками, себто розбійниками. Гайдамаки нападали на поміщицькі маєтки, вбивали шляхту та найзажерливіших лихварів і зникали в лісах, ярах.

Із середини XVIII ст. Росія поступово підпорядковувала собі ослаблу Польщу. Зрозуміло, це викликало опір. У лютому 1768 р. у м. Бар значна частина шляхти створила Барську конфедерацію (тобто союз) для боротьби проти московських загарбників та свого короля — ставленика Єкатерини II Станіслава Понятовського.

Як бачимо, мета досить гідна. Але в Україні конфедерати повелися, мов дикі звірі — грабували, вирізали й випалювали цілі села та міста.



Розбрелись конфедерати

По Польщі, Волині,

По Литві, по Молдаванах

І по Україні.

Розбрелися та й забули

Волю рятувати...

Руйнували, мордували.

Церквами топили...

А тим часом гайдамаки

Ножі святили.

(Розділи “Інтродукція”)

Яскравим прикладом свавілля конфедератів стало спалення мліївського титаря Данила Кушніра, яке описав Шевченко у поемі (розділ «Титар»). Чаша терпіння народного вкрай переповнилася. У 1768 р. по всьому Правобережжі розгорілося потужне протипольське повстання, що одержало назву Коліївщина.

Довідкове бюро

Коліївщина — назва повстання походить від слова «колій» — той. що коле, бо основною зброєю повстання були кілки.

Інша назва повстання гайдамаччина, що пішло від слова “гайдамака” — гайда (тур), гнати, переслідувати. Це збройний рух українських селян, спрямований на вигнання зі своїх земель польських окупантів.

Це була боротьба проти соціального, національно-релігійного гніту на Правобережжі, де панувала польська шляхта.

(Демонстрація портретів Залізняка і Гонти)

На чолі повстанських загонів стає Максим Залізняк. Походив він із с. Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував. Другий керівник повстання — Іван Гонта родом із с. Розсішок, що належало, як і Умань, польським магнатам Потоцьким. Гонта був двірним козаком, а потім сотником двірних козаків - озброєних воїнів, що служили в маєтках польської шляхти.

(Демонстрація “'Територія України, охоплена повстанням»).

Повстання розпочалося в районі Мотронинського монастиря (біля Чигирина) у травні (26). Загони Залізняка вирушили на Умань, де одне за одним брали міста і міс­течка. Спочатку захопили Лебедин, потім Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів, Богуслав, Лисяінку. Захопили Умань. Потім Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. Прикарпаття.

Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні;

Закричали гайдамаки:

Гине шляхта, гине!

Гине шляхта! Погуляєм

Та хмару нагрієм!»

Зайнялася Смілянщина,

Хмара червоніє.

А найперше Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла, Смілянщина,

Кров'ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин. Черкаси:

Чорним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь. По Поліссі

Гонта бенкетує.

А Залізняк У Смілянщині

Домаху гартує.

Повстання набуло такої сили, що викликало тривогу правлячих кіл сусідніх держав. Царський уряд налає допомогу шляхетській Польщі в придушенні повсталого народу. По-зрадницькому були схоплені ватажки повстання Залізняк і Гонта.

Залізняка як російського підданого було покарано батогами, затавровано і заслано на каторгу в Сибір, де його сліди губляться.

Ґонту ж як польського підданого було передано в руки шляхти, яка вчинила над ним виключно жорстоку, звірячу розправу: протягом десяти днів кат повинен знімати шкіру з його тіла, П-го дня відтяти обидві ноги, 12-го — руки, 13-го вирвати серце, а 14-го відтяти голову і пошматувати тіло так, щоб кожна частина була прибита на шибеницях 14-ти найбільших міст, де відбувалось повстання.

Так завершилось всенародне повстання. Перемогу не вдалось здобути. Бажана воля не прийшла на українську землю. Але Коліївщина закарбувалася в народній пам'яті, а своїми Гайдамаками” Шевченко закріпив її там назавжди.

III Аналіз змісту твору

{Звучить уривок із вступу "Сини мої, гайдамаки...»)

Питання до учнів:

Що вас найбільше схвилювало у творі?



Завдання учням:

Прочитати уривок із твору, який н а й б і л ь ш е с п о д о б а в с я.



Запитання для обговорення і дослідження із змістом твору ІІ групі учнів — дослідникам-історикам.

(Демонстрація ілюстрацій до поеми)

1. «Інтродукція». Які причини виникнення конфедерації називає поет?



2.”Титар”. На прикладі якого епізоду автор показує головну причину гайдамацького руху?

3.«Свято в Чигирині». Якими епізодами Шевченко підкреслює всенародність повстання?

4.«Треті півні». В яких рядках розділу розкривається мета Коліївщини? Яка вона? З якою метою автор полає картину роз­бурханого Дніпра? Як називається ця фігура?

5.«Червоний бенкет». Якою кольоровою гамою передана картина народної помсти? Чому?

6.«Гупалівщина». Якими рядками автор підкреслив всенародність повстання?

Група учнів-літературознавців визначають тему, жанр, композицію твору.

Тема: «Зображення боротьби українського народу проти польського панування».

За жанром “Гайдамаки” — романтична ліро-епічна поема героїчного змісту.

Композиція твору струнка: складається з двох вступів, одинадцяти розділів, епілогу. У вступі поет висловлює свої погляди на життя, на мистецтво, бажання якомога щиріше і тепліше змалювати образи гайдамаків. В епізоді говориться про поразку гайдамаків та про їх нескореність.

У поемі немає нічого зайвого. Усе підпорядковано показові наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Події розгортаються у швидкому темпі, карти­ни замінюють одна одну в логічній послідовності.

Ліричні відступи дають можливість висловити поету свої думки, точку зору на зображених героїв та історичні події.

Поема має 2 сюжетні лінії

- зображення гайдамацького повстання;

- стосунки Яреми та Оксани.

Композиційною особливістю поеми є відсутність розв'язки (очевидно, з метою уникнути цензурних заборон).

IV. Підсумкова бесіда з учнями

Учитель. Отже, у «Гайдамаках» відбито лицарську звитягу українців, ,нестримний лет національно-визвольного руху, що розгорнувся на захист поневолених селян проти свавілля шляхти. (Слайд 25)

А як ці явище трактують інші літератори? Поема викликала багато досить суперечливих відгуків. Позитивно оцінили поему Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський. Г. Квітка-Основ'янснко, негативно — П. Куліш, В. Бєлінський.

П. Куліш: «Це перемога м'ясників, а драма Ваша — кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся».

О.Слоньовська (сучасний український літературознавець): “Читати “Гайдамаки” Шевченка можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах... і повторювати Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозумі­ти повстанців, відчути страждання уярмленої нації — і виправдати сподіяне”.

Бесіда за питаннями:

  • Яка ваша думка щодо зображеного у творі? Чи не суперечать картини помсти у розділах «Бенкет у Лисянці», «Гонта в Умані» принципам гуманізму?

  • Знайдіть думку Шевченка у творі з цього приводу («Треті півні»).

  • Кому адресований цей твір? Чого він нас навчає?

(Вчитися в гайдамаків волелюбності, збереження людської та національної гідності, громадянської мужнос­ті, нескореності перед поневолювачами).
V. Домашнє завдання

Завдання в групах:

- підібрати цитати;

- скласти план;

- дати характеристику образам Залізняка, Ґонти, Яреми.
Каталог: files
files -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «юридична академія україни імені ярослава мудрого» На правах рукопису савченко ганна Ігорівна
files -> Методичні рекомендації та завдання з семінарських занять навчального матеріалу та складання звіту Розглянуто і схвалено на засіданні
files -> Правила користування посібником Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 Модуль 4 Залік з дисципліни Додаткова інформація
files -> Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни житомирський державний технологічний університет на правах рукопису довгалюк віта валентинівна
files -> Програма навчального курсу україна в системі міжнародної безпеки І співробітництва
files -> Уважність, дисциплінованість під час роботи на пк
files -> Львівський національний університет імені івана франка на правах рукопису корнійчук валерій Семенович – 14
files -> Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка