Вчитель:
До видатних мариністів належить Леся Українка. Серед усього розмаїття тем поетеси особливе місце займають мариністичні мотиви.
У багатьох творах, записаних Лесею Українкою та з її голосу, експозиція починається зі слів: «Ой на морі на синьому…», «Ой на морі та на камені…», «Ой на морі на глибокім…». Море не просто байдужа стихія. Воно допомагає людині усвідомити свої почуття, стає мовчазним супутником у самотності.
Море, як одна з наймогутніших сил природи, здатне вирішувати долю людини, воно карає або милує, а інколи стає суворим суддею або ж рятівним притулком, морське дно нерідко сприймається як недосяжне місце, де знемагає душа грішника.
У народних творах, відомих Лесі Українці, є і конкретні згадки про Чорне море, яке було для козаків і полем бою за волю, і засобом збагачення, і нерідко останньою могилою. Леся Українка найкраще знала волинський фольклор, але дослідження її записів дозволяє зробити висновок, що коріння мариністичних образів у творчості поетеси слід шукати в багатогранному українському фольклорі.
Вивчаючи творчість Лесі Українки ми говорили про подорожі. Леся Українка багато подорожувала у зв’язку з хворобою. Лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Влітку 1888 року Леся їде до Одеси на лікування. Цілющі грязі щойно відкриті на Хаджибейському і Куяльницькому лимані були рекомендовані для лікування. .(слайд 5)
Тим більше, що в Одесі жила сім’я Михайла Федоровича Комарова, з якою сім’я Косачів була у дружніх стосунках уже давно. Отже, Леся Українка приїхала в Одесу на вулицю Поштову 25 (нині Жуковського), де мешкала родина Комарових. Зараз на цьому будинку висить меморіальна дошка.(слайд 6)
Музей Лесі Українки в Ялті Україна
А ще Леся просто закохалася в море і дуже хотіла здійснити морську подорож. Її мрія здійснилася, вона відправилася у подорож до Акермана.
Як ви знаєте Леся Українка хворіла, тому лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Таким благодатним краєм є Крим. Саме там, у Євпаторії, видатна поетеса проводила багато часу. Бачила вона його різним , але більше бурхливим, неспокійним . Таким , яким було і її життя. А так хотілося, щоб доля була спокійною, тихою.
Вона писала: «Коли я вперше побачила море, я полюбила його назавжди. Люблю сидіти на ви¬сокому березі і вдивлятися у безкрайній синій простір.
Тиша в морі... ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
Послухайте будь ласка, яким буває море ( Слайд 7. Морские волны ,шум моря, прибой.)
Розповідь учителя
Леся Українка часто бувала у Криму, милувалася морем. Воно приваблювало її своєю мінливістю, величчю, красою. Поетеса називає море "Країною світла та золотистої блакиті". На березі моря чомусь завжди хочеться вирушити у далеку-далеку подорож.
(Слайд 3 Тема уроку)
Як би я тепер хотіла
У мале човенце сісти
І далеко на схід сонця,
Золотим шляхом поплисти!
Так образно і яскраво описала Леся Українка схід сонця над морем. Але її вірш — не лише опис морського пейзажу. Роздуми поетеси характеризують її як сміливу і мужню жінку:
Не страшні для мене вітри.
Ні підводнії каміння, —
Я про них би й не згадала
В краю вічного проміння.
Готовність поетеси вирушити у морську подорож означає намір і в житті руха¬тися вперед, не зважаючи на шторми і підводне каміння. Вона не боїться трудно¬щів. Вона готова їх долати і боротися за свою щасливу долю.
Саме тоді поетеса і написала вірш «Тиша морська»
- Читання поезії вчителем.
Тиша Морська
В час гарячий полудневий
Виглядаю у вiконце:
Ясне небо, ясне море,
Яснi хмарки, ясне сонце.
Певно, се країна свiтла
Та злотистої блакитi,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в свiтi!
Тиша в морi… педве-ледве
Колихає море хвилi;
Не колишуться од вiтру
На човнах вiтрила бiлi.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла пiдiймає,
I здається, що з весельця
Щире золото спадає.
Як би я тепер хотiла
У мале човенце сiсти
I далеко на схiд сонця
Золотим шляхом поплисти!
Попливла б я на схiд сонця,
А вiд сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.
Не страшнi для мене вiтри,
Нi пiдводнй камiння, —
Я про них би й не згадала В краю вiчного промiння...
Бесіда з учнями.
1) Які почуття викликає у вас цей твір?
(Захоплення умінням поетеси бачити скарби природи, тонко відчувати красу навколишнього світу тощо.)
Вчитель пропонує учням прослухати вірш у музичному супроводі.(Слайд 8).
2) Які зорові і слухові деталі використала Леся Українка у творі?
(Зорові: «золотиста блакить», «стежечка злотиста», «вітрила білі» та ін.
Слухові: «тиша в морі», «з тихим плескотом на берег рине хвилечка», «ледве-ледве колихає море хвилі», хтось «стиха весла І підіймає», «тихий плескіт» та ін.)
3) Чим захоплюється ліричний герой? (Просторами спокійного І моря.)
4) До чого вабили простори спокійного моря?
(«У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти.»)
5) Що ж символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою І невгамовного серця героя.)
6) Про що мріє ліричний герой?
(«Поплила б я на схід сонця, Аж від сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило Ясне сонце через воду».)
-Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нагадати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:
(«Не страшні для мене вітри, Ні підводнії каміння,
Я про них би не згадала В краю вічного проміння.»)
7) Що ж символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)
Виділення теми та ідеї вірша.
.Тема: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.
.Ідея: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі
. Виразне читання поезії учнями.
- Які враження від цієї поезії?
Усне малювання уявного моря. (Учні усно малюють морську картину)
Бесіда.
1) Чи співпадає ваша уява з уявою художника?
(Учитель демонструє картини І. Айвазовського, на яких зображено море.) (Слайд 9)
Складання художнього паспорту поезії
Назва поезії
|
"Тиша морська"
|
Історія написання
|
Перебування у Криму, цикл віршів "Кримські спогади"
|
Тема
|
опис краси моря в період затишшя; прагнення протистояти морським життєвим бурям
|
Художні образи
|
лірична героїня - вразлива, має поетичну душу,
романтична
чутлива до краси світу
рішуча, смілива, волелюбна
|
Художні засоби
|
епітети — час полудневий, ясне небо, ясне сонце, злотиста блакить, світла країна (яскраво характеризують явища та предмети)
метафори — не колишуться вітрила, колихає море, золото спадає (малюють романтичну картину морського пейзажу)
повтори — ясне, ледве-ледве (привернення уваги)
ласкаво-зменшувальні слова — хвилечка, човенце, весельце, віконце(надання задушевності)
|
Віршовий розмір
|
4-стопний ямб
|
Головна думка (ідея)
|
треба долати всілякі життєві труднощі, бути оптимістом
|
Мої враження
|
|
- Доведіть, що "Тиша морська" — ліричний твір
«Літературна ігротека"
1.Римування
- Добери риму з поезій
сонце — віконце
хвилі — білі
перлиста — золотиста
каміння – проміння
2.Знайди за початком
1. Як би я тепер хотіла ...
У мале човенце сісти..
2.Не страшні для мене ... вітри,
Ні підводнії каміння
3."Що, болить?" - мене питали...
Але я не признавалась
4.Я дивилась на малюнках...
Не на гордих переможців
ІІІ. Підсумок уроку
«Мікрофон»
Урок видався мені цікавим , тому що….
На уроці я довідалася про те , що…
Домашнє завдання:
Вивчити поезію напам’ять;
намалювати ілюстрацію до однієї з поезій.
Поділіться з Вашими друзьями: |