Урок на тему Квітка. Будова квітки Тема: Будова квітки. Види квітів Мета



Дата конвертації26.11.2018
Розмір0.58 Mb.
ТипУрок

Урок на тему Квітка. Будова квітки

Тема: Будова квітки. Види квітів Мета: сформувати поняття “квітка”, знання про фізіологічні та морфологічні процеси утворення квітки, вивчити її будову( оцвітина, віночок, поняття про насіневий зачаток; вивчити класифікацю квітів за ізними ознаками виховувати інерез до пізнання природи. Тип уроку: зазвоєння нових знань. Обладнання: підручник 7 клас, схеми, малюнки, наочні приклади Основні поняття: квітка, оцвітина, віночок, насіневй зачаток

  • Тема: Будова квітки. Види квітів Мета: сформувати поняття “квітка”, знання про фізіологічні та морфологічні процеси утворення квітки, вивчити її будову( оцвітина, віночок, поняття про насіневий зачаток; вивчити класифікацю квітів за ізними ознаками виховувати інерез до пізнання природи. Тип уроку: зазвоєння нових знань. Обладнання: підручник 7 клас, схеми, малюнки, наочні приклади Основні поняття: квітка, оцвітина, віночок, насіневй зачаток

План

  • Квітка
  • Фізіологічні та морфологічні процеси утворення квітки
  • Будова квітки
  • оцвітина
  • віночок
  • насіннєвй зачаток
  • Види квітів

Квітка

  • Квітка — видозмінений укорочений, нерозгалужений пагін з обмеженою здатністю до росту, метаморфізованими листками, призначений для запилення, статевого процесу і утворення насіння та плодів, що формується у квіткових рослин.
  • Квітка — складна система органів, що забезпечує насіннєве розмноження покритонасінних (квіткових) рослин. У двостатевій квітці проходять мікро і мегаспорогенез, мікро- імегагаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка, утворення плоду з насінням.

Квіткою закінчується головне або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. У сидячих квіток квітконіжка вкорочена або відсутня. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути різною, на ньому розташовані усі інші частини квітки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, які формують віночок, тичинки і маточка. В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки та маточка (або маточки).

  • Квіткою закінчується головне або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. У сидячих квіток квітконіжка вкорочена або відсутня. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути різною, на ньому розташовані усі інші частини квітки: чашолистки, що утворюють чашечку, пелюстки, які формують віночок, тичинки і маточка. В повній квітці є всі частини. Нижні її долі утворюють оцвітину, що часто складається з чашечки та віночка, вище розташовані тичинки та маточка (або маточки).

Фізіологічні та морфологічні процеси утворення квітки

  • Фізіологічно і морфологічно виділяються групи ініціальних клітин, особливості поділу яких визначають наступний етап морфогенезу кожної частини квітки. Першими закладаються чашолистки, з'являються примордії пелюсток, потім послідовно закладаються тичинки і плодолисточки
  • . Примордії плодолисточків поступово набувають підковоподібної форми, подовжуються і зростаються краями. Таким чином утворюється маточка. На внутрішній стороні кожного плодолисточка закладається примордій сім'ябруньки. Сім'ябрунька розростається, формуючи складові частини насінного зачатка, з якого після запліднення розвивається насінина. 
  • Тичинкова нитка утворюється за рахунок апікального, а потім інтеркалярного поділу і росту клітин примордія.

Важливу фізіологічну функцію в редукційному діленні при мікроспорогенезі виконують каротин і каротиноїди. Понижений вміст їх у пиляках призводить до порушення мікроспорогенезу та утворення абортивного пилку.

  • Важливу фізіологічну функцію в редукційному діленні при мікроспорогенезі виконують каротин і каротиноїди. Понижений вміст їх у пиляках призводить до порушення мікроспорогенезу та утворення абортивного пилку.
  • Тривалість періоду цвітіння окремої квітки коливається від 2-3 год. (Hibiscus) до 80 днів (тропічна орхідея Odontoglossum). Тривалість цвітіння залежить від кількості утвореного квіткоюпилку, кількості квіток та періоду цвітіння першої й останньої квітки.

Будова квітки

  • Квітка складається із стеблової частини (квітконіжка і квітколоже), 
  • листової частини (чашолистки, пелюстки) та 
  • генеративної частини(тичинки, маточка або маточки).
  • Квітка займає апікальне становище, але при цьому вона може розташовуватися як на верхівці головного пагона, так і бічного. Вона прикріплюється до стебла за допомогою квітконіжки. Якщо квітконіжка сильно вкорочена або відсутня, квітка називається сидячою (подорожник, вербена, конюшина).
  • На квітконіжці розташовуються також два (у дводольних) і один (у однодольних) маленьких передлистки - приквітки, які часто можуть бути відсутні. 
  • Верхня розширена частина квітконіжки називається квітколоже, на якому розташовуються всі органи квітки. Квітколоже може мати різні розміри і форму - плоску (півонія), опуклу (суниця, малина),увігнуту (мигдаль), подовжену (магнолія). У деяких рослин в результаті зрощення квітколожа, нижніх частин покрову та андроцея утворюється особлива структура - гіпантій . Форма гіпантія може бути різноманітною і іноді брати участь в утворенні плоду (цінарродій - плід шипшини, яблуко). Гіпантій характерний для представників сімейств розових, аґрусових, ломикаменевих, бобових.

Оцвітина

  • Оцвітину називають простою, якщо всі її листочки однотипні (квітка тюльпана). Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка. Чашечка — це зовнішнє коло подвійної оцвітини, що виконує переважно функцію захисту; листочки, що складають чашечку — чашолистки — найчастіше бувають зеленими , рідше — забарвленими у інший колір.

Віночок

  • Віночок — внутрішня, найпомітніша частина подвійної оцвітини, що пристосована для приваблення запилювачів. Листочки, що утворюють віночок, називаються пелюстками. Віночок буває роздільнопелюстковим або зрослопелюстковим. В пелюстці нижня, більш вузька частина — нігтик — може значно відрізнятися від верхньої, розширеної — відгону.
  • В зрослопелюстковому віночку розрізняють трубкувідгін та зів — місце переходу трубки у відгін. Кількість зубців, лопастей або доль відгону звичайно вказує на кількість зрощених пелюсток.

Насіннєвий зачаток

  • При анатомічному дослідженні насіннєвого зачатка розрізняють такі складові частини: насіннева ніжка, нуцелус, покриви (інтегументи), пилковхід(мікропіле), зародковий мішок. Насінневий зачаток виник у філогенезі спороносних органів. Уперше він з'являється у насінних папоротей. У голонасінних насінні зачатки містяться на плодолистках відкрито, у покритонасінних— усередині зав'язі. Маточка виникла в процесі еволюції рослин як орган, у якому відбувається запліднення і який у цілому бере участь у формуванні плоду.

Види квітів

  • З огляду на різну будову та екологію, квіти можна поділяти за різними критеріями. До критеріїв, які використовуються найчастіше можна віднести колір оцвітини, наявність або відсутність запаху, стійкість квітки. У науці в основному використовуються наступні критері:

Поділ з огляду на стать

  • Квіти бувають одно- і двостатеві. Одностатеві квітки несуть або тільки маточки, або тільки тичинки, як, наприклад, у дуба, тиса,  тополі. У двостатевих (гермафродитних) чоловічі і жіночі статеві органи розвиваються в одній квітці (проліски, горох). Відповідно є одно- та дводомні рослини. В однодомних рослин чоловічі й жіночі квітки ростуть окремо на одній рослині (дуб, ліщина, бук). У дводомних — чоловічі і жіночі квітки знаходяться на різних рослинах, тобто кожна конкретна рослина є або жіночою, або чоловічою (тис, тополя,гостролист, обліпиха). Існують також форми нестатеві (без тичинок і маточки), які служать як приваблення (крайні квіти волошки синьої).

За характером запилення

  • Значно частіше у природі зустрічаються квіти адаптовані до запилення чужим пилком (взятим з інших квітів або рослин). Такі квіти називаються перехреснозапильними(алогамними). Їх протилежність — квіти, що запиляються власним пилком, називаються самозапильними (аутогамними). Серед самозапильних є клейстогамні квіти — ті, що ніколи не відкриваються. Серед перехреснозапильних виділяють: вітрозапильні, комахозапильні рослини, рослини, які запилюються водою і птахами.

За наявністю нектарників

  • Поділ за наявністю нектарників.Квіти з легкодоступними нектарниками,
  • Квіти з частково приховані нектарниками,
  • Квіти із повністю схованими нектарниками,
  • Квіти без нектарників (т. зв. квіти пилкові)

Поділ за формою оцвітини

  • Лійкоподібні квіти
  • Дзвоникоподібні квіти,
  • Трубчасті квіти,
  • Метеликоподібні квіти,
  • Квіти бобові,
  • Квіти-пастки.

Домашнє завдання: читати параграф 16, завдання на сторінці 46 (1-5).

  • Домашнє завдання: читати параграф 16, завдання на сторінці 46 (1-5).
  • Підготувати повідомлення про квіти які характерні дя нашої області, та квіти ендеміки



Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка