Урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Й. В. Гете, бібліотека творів, ілюстрації до творів, учнівські презентації



Скачати 48.35 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір48.35 Kb.
#85374
ТипУрок
Тема. Життєвими стежинами Й.В. Гете

Мета: умовно провести дев’ятикласників життєвою дорогою німецького поета, допомогти усвідомити всю складність життєвого і творчого шляху Гете; розвивати пізнавальну діяльність учнів, вміння здобувати і викладати інформацію; виховувати на прикладі життя поета почуття гідності, сили волі, незламності, життєву активність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, бібліотека творів, ілюстрації до творів, учнівські презентації.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Складання асоціативного куща

  • Які асоціації у вас викликає епоха Просвітництва?



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

1.Вступне слово вчителя.

Німецьке Просвітництво було найбільш пізнім і найбільш заглибленим в проблеми філософії та естетики. Спочатку письменник і теоретик Лессінг, а потім представники літературного руху «Буря і натиск» обстоюють національну своєрідність і народність мистецтва, вимагають зображення сильних пристрастей, героїчних діянь, характерів, не зломлених деспотичним режимом. Це такі яскраві особистості, як Гердер, Вінкельман, Шиллер. А про цього письменника (звернутися до портрету) К.Федін сказав: «Роль Гете в житті Німеччини ХV ІІІ – початку ХІХ століття була величезною – він виразив прагнення епохи і співвітчизників у художніх образах філософського узагальнення». А Наполеон захоплено вигукнув: «Ось це людина!». Людина дії, поет, мислитель, захисник усього людяного, земного, захисник прав окремої, пристрасної особистості. І ця людина прожила довге творче життя, плідно працюючи в літературі з юнацьких років і до останньої земної години, яка випала йому Йоганну Вольфгангу Гете в березні 1832 року, коли поетові було майже 83.



ІV. Оголошення теми і мети уроку

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота в парах за комп’ютерами.

Учні показують підготовлені ними презентації на тему: «Стежками життя Гете».



  1. стежина: дитинство у рідному містечку Франкфурті – на – Майні.

  2. стежина: перші уроки (домашня освіта)

  3. стежина: період навчання у Лейпцизькому університеті (повернення через хворобу додому)

  4. стежина: продовження навчання юриспруденції у Страсбурському університеті (знайомство з Гердером, перше кохання)

  5. стежина: життя у Вецларі (нерозділене кохання, роман «Страждання юного Вертера»)

  6. стежина: участь в літературному русі «Буря і натиск»

  7. стежина: переїзд до Веймара (виконання державних обов’язків)

  8. стежина: Гете й Італія

  9. стежина: повернення до Веймара (віддалення від громадського життя, присвячення себе творчості,дружба з Шиллером)

  10. стежина: художній спадок поета

  11. стежина: Гете в Україні (Шевченко, Франко, Леся Українка про творчість Гете)

2. Слово вчителя.

У будинок Гете, схожому на музей, приїздили знамениті особистості: Жуковський, Кюхельбекер, Гейне, Міцкевич, Тіккерей. Всі вони пргнули побачити старійшину європейської літератури, почути його мудре слово. Гете вітав нові сили в літературі, високо цінував геній Пушкіна і Байрона. Пушкіну Гете відправив у подарунок своє перо. Він пророкував велике майбутнє Стендалю і Меріме, цікавився поезією Беранже, прозою В.Скотта.

Закінчивши ІІ частину «Фауста» в серпні 1831 року, Гете сказав: «На моє подальше життя я можу дивитися як на простий подарунок». Через кілька місяців він помер. Роль Гете – геніального поета, видатного мислителя і вченого в розвитку передової німецької і світової культури неосяжна. Літературна і наукова спадщина Гете є величезним внеском у світову культуру.

Група літературознавців, слухаючи інформацію презентацій, складає таблицю «Хронологічний шлях життя Й.В.Гете» і демонструє складений матеріал.



VI. Закріплення знань, умінь і навичок.

Колективна робота.



Метод «Асоціативний кущ»

  • Яким був шлях Гете?

довгий

творчий


важкий

шлях сповнений радощів і смутку

бурхливий, бентежний

з безкінечною кількістю відречень

сповнений любові до Батьківщини і до людини

VII. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Я відкрив для себе…

Найбільше мене вразило…

VIII. Домашнє завдання.

Вивчити по підручнику біографію та творчий шлях Й.В.Гете, прочитати І частину трагедії. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про прообраз Фауста.



Тема. Трагедія «Фауст» - вершина творчості Гете. Історія створення, композиція та проблематика

Мета: висвітлити найвідоміші факти з творчої історії «Фауста», зокрема, про прообраз головного героя, про загальновідомі літературні варіанти історії Фауста, про етапи роботи Гете над твором; формувати навички аналізу художнього тексту; виховувати повагу до культури інших народів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет поета, трагедія «Фауст», ілюстрації до твору.

Епіграф: на дошці слова Гете:

Справжній учень навчається виводити невідоме з відомого і тим наближається до наставника.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя:

Серед вічних сюжетів світової літератури, до яких була прикута увага читачів протягом століть, була легенда про людину, яка продає душу дияволу заради певних бажань. У багатьох європейських народів легенда стала своєрідною оцінкою духовного єства людини, її можливостей. У народній свідомості образи магів та відступників найчастіше мали негативне забарвлення.

Що спонукало Гете звернутися до стародавнього сюжету? В якому напрямку розвиває історію «знаменитого чорнокнижника і чародія» німецький митець? На чому акцентує увагу у своєму творі? На ці питання будемо шукати відповіді на сьогоднішньому та наступних уроках.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Спираючись лише на відомі вам біографічні факти життя і діяльності німецького митця, спробуйте висунути власну версію щодо причин звернення Гете до сюжету про мага, якому підвладні потойбічні сили. А поштовхом для ваших ідей хай стануть слова самого Гете: «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її…»



Прийом «Мікрофон». Моя версія…

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Слово групі учнів про прообраз Фауста.

Орієнтована відповідь:

Фауст – особа історична, про що свідчать численні спогади його сучасників. Він жив на межі 15 і 16 століть, мав ім’я Йоганн Георгій згідно з католицьким і лютеранським звичаєм, прізвище Фауст. Вчені по різному пояснюють походження його прізвища. Одні стверджують, що воно походить від німецького, що в перекладі означає кулак. Інші вбачають у ньому псевдонім, утворений від латинського – щасливий. Цей псевдонім підкреслював успішний характер діяльності вченого, мага, астролога, віщуна. Сам Фауст називав себе і лікарем, і хіромантом. Отже, з точки зору лютеранської церкви він прагнув недозволених знань. А значить заслуговував засудження, був грішником, бо з погляду людини того часу ці знання можна здобути тільки в союзі з дияволом. Письмові джерела повідомляють також, що Фауст був професором, читав лекції в різних університетах, мав учнів – послідовників. Ще за життя вченого про нього ходили різні розповіді про його вчинки, в яких вбачали щось незвичайне, фантастичне.

Загинув Фауст внаслідок несподіваної катастрофи, яка вразила сучасників. Передбачають,що це був вибух в лабораторії вченого. За іншою версією, його задушив диявол, що сталося близько 1540 року. Ця остання подія в житті вченого надала подальшого імпульсу розвитку легенди. Фауст стає популярним улюбленим героєм народної легенди. Його образ несе на собі відбиток часу. Він людина, яка заради знання готова знатися з нечистою силою, і тому наприкінці легенди диявол забирає душу Фауста до пекла. Водночас він типовий представник епохи Відродження, сміливий і безстрашний шукач таємних знань і заборонених шляхів отримання цих знань.


  1. Робота з підручником.

Складіть хронологію роботи Гете над трагедією «Фауст».

Варіант відповіді:

1768 – 1775 – задум Гете і перший варіант драми «ПраФауст»;

1788 – 1790 – Гете дописує деякі сцени, друкує неповний текст І частини;

1797 – 1808 – під впливом Шиллера Гете повертається до драми, переробляє окремі сцени, друкує.

1825 – 1831 – робота над ІІ частиною, надрукована після смерті Гете у 1832 році.



  1. Слово вчителя про гетевського Фауста та трагедію взагалі. Над якою автор працював понад 60 років.

4. Визначення композиції твору.

  1. Виразне читання «Присвяти»

  2. Бесіда на сприйняття прочитаного.

  • Про що ідеться у «Присвяті»?

  • Які думки висловлює автор?

  1. Робота над текстом трагедії. Робота в парах.

Коротко охарактеризувати сутність «Прологу у театрі» та «Прологу на небі».

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Установіть відповідність між цитатою та персонажем, якому вона належить.

До чого ж гарний дідуган!

З ним інколи зустрітися приємно! Поет


Він поки що у мороці блукає,

Та я вкажу йому до правди вхід… Директор театру

Як в перший день, так і сьогодні

Безсмертна слава справ Господніх. Мефістофель


Так розміркуйте ж все дотепно,

На сцені всесвіт умістіть… Господь


Бездарних проходимців ремесло,

Як бачу я, у вас в великій шані. Рафаїл



VI. Підсумок уроку.

Продовжте речення:

Складність роботи над трагедією «Фауст» полягала у тому, що…

VII. Домашнє завдання.Дібрати характеристику до образу Фауста. Індивідуальне завдання в групах:відстежити в тексті та проаналізувати, через які випробовування провів Фауста Мефістофель, символічно намалювати ці спокуси.


Тема. Опозиція Фауст – Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла

Мета: допомогти учням зрозуміти особливості образів Фауста і Мефістофеля та вирішення проблеми добра і зла у творі; розвивати навички роботи з художнім текстом, характеризувати образи, робити власні спостереження і висновки; виховувати критичне мислення, стійкі моральні переконання.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, тексти трагедії «Фауст», репродукція літографії Е. Делакруа «Фауст і Мефістофель», відеозапис арії Мефістофеля з опери Ш.Гуно «Фауст».

Тип уроку:урок – дослідження.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тестова робота на комп’ютерах з метою перевірки знання змісту трагедії.



  1. Чому Фауст був незадоволений своїм життям, тому що він:

а) не нажив багатства;

б) мав бентежний характер;

в) не здобув слави.

2) Задовольнити і заспокоїти Фауста могло б:

а) багатство;

б) насолода життям;

в) знання Істини життя.

3) Від самогубства Фауста врятовує:

а) пасхальний спів;

б) поява Мефістофеля;

в) прихід Вагнера.

4) Фразу з Біблії Фауст переклав:

а) На початку було Слово;

б) На початку була Думка;

в) На початку була Дія.

5) Мефістофель вперше з’являється перед Фаустом в образі:

а) кішки;

б) крука;

в) пуделя;

6) Мефістофель спершу повів Фауста до:

а) бібліотеки;

б) шинку;

в) церкви.

7) Мефістофель у долі Фауста відіграв роль:

а) спокусника;

б) друга;

в) ницої частини його душі.

8) Мефістофель має забрати душу Фауста:

а) через 50 років;

б) коли він спробує обманути диявола.

в) коли він накаже дияволові зупинити мить.

9) Ім’я коханої Фауста:

а) Марта;

б) Гретхен;

в) Маргарита.

10) Ініціатором знайомства Фауста і Маргарити був:

а) Мефістофель;

б) Фауст;

в) Маргарита.

11) Повернутися до Маргарити Фауста змусило:

а) кохання

б) жалість;

в) сумніви.

12) Маргарита відмовляється тікати з в’язниці через:

а) страх;

б) божевілля;

в) підкорення Божому суду.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. На минулому уроці ми з вами виявили духовні поривання Фауста і довели його нестримну жагу самовдосконалення, розвитку, пошук свого місця в світі, пошук Істини, сенсу буття. Герой Гете пройшов самотній шлях, хоча прагнув повноти життя. Але все життя за ним ішла тінь Мефістофеля, як його внутрішній голос, як друге я. Хто ж такий Мефістофель? Це не просто чорт з казки. У художній системі філософського твору Гете Мефістофель, як і Фауст, постає фігурою, що символізує істотні життєві початку.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

V. Сприймання й засвоєння навчального матеріалу.

1. Повідомлення групи літературознавців про ім’я та зовнішність Мефістофеля.

Ім’я. З грецької мови – «той, що ненавидить світло», від те – не, phosсвітло і philos – люблячий; за іншою версією, давньоєврейського походження – від мефіц – той, що розносить, руйнує і тофель – скверна, гріх, порок.

У Біблії воно не фігурує. З’явилось швидше всього, в епоху Ренесансу. З того часу використовується як альтернатива словам сатана чи диявол.



Зовнішність. Вигляд Мефістофеля має достатньо яскраво виражені риси, через що навіть використовуються вирази «мефістофелівська зовнішність», «мефістофелівський профіль», «мефістофелівська борідка». Це різкі кутасті риси, брови урозліт над двома складками, гострий ніс, вилиці, борідка – еспаньйолка, постійно піднесені куточки губ. Звичайними були тільки його карі очі. Карнавальний костюм Мефістофеля – червоне трико, плащ і гостровуха шапка.

2. У дослідницькій лабораторії. Робота в групах.

Перша група. Дослідити, яким Мефістофель постає у сцені з Господом.

Друга група.Дослідити роль Мефістофеля у вирішенні Фаустовської проблеми.

Третя група.На прикладах змісту трагедії пояснити, слова Мефістофеля: «Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого».

Четверта група. Дослідити, які художні засоби використовує автор для зображення образу Мефістофеля.

3. Презентація груп.

V. Закріплення вивченого на уроці.

1. Колективна робота.

1) Проблемні запитання.

- Як на вашу думку, чи все у вчинках Фауста є зрозумілим Мефістофелю?

- Чому програв Мефістофель?

2) Схарактеризуйте головні риси вдачі героя.

3) Комп’ютерна презентація групи мистецтвознавців «Образ Мефістофеля в живописі, скульптурі та музиці». (Літографія Е.Делакруа «Фауст і Мефістофель», Ш.Гуно «На землі увесь рід людський…», скульптура Антокольського «Мефістофель».



VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Дібрати цитатний матеріал до образу Маргарити та до теми «Кохання Фауста і Маргарити».


Місце зустрічі – шоу - програма «Позаочі».

Тема зустрічі. Трагічне кохання Фауста і Маргарити

Мета зустрічі: організувати «заочну зустріч» дев’ятикласникам із героїнею трагедії; допомогти усвідомити причини трагічного кохання Фауста і Маргарити; шляхом самохарактеристики та характеристики іншими персонажами твору довести, що кохання – це мірило моральної досконалості чи ницості людини; виховувати почуття гідності, цінності особистого щастя, толерантності.

Обладнання:портрет Й.В.Гете, бібліотека його творів, тексти трагедії «Фауст», ілюстрації до твору.

Тип уроку: інтегрований урок – пошуку істини

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

Підготовлений учень читає напам’ять поезію Гете «Побачення та розлука»



Вчитель.Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, акохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природно, що кохання Й.В.Гете не пройшло непомітно, а вилилося у творчості. А оскільки трагедія «Фауст» створювалася протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждав. Так і образ головного героя трагедії - Фауста буде неповним, якщо його не домалювати коханням до Маргарити.

Я вітаю вас, шановні учні, гості нашої шоу – програми «Позаочі». Сьогодні в нас у гостях героїня трагедії Й.В.Гете Маргарита.



ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Ведуча. Доброго дня, Маргарито! Ми раді сьогодні зустрічі з тобою. Всі присутні давно на неї чекали. Розкажи нам, будь ласка, хто ти? Де народилась? Як жила?

Маргарита.Добрий день, шановні глядачі. Я справді героїня трагедії Гете. Народилась вродині простого городянина, маю старшого брата Валентина, а маленька сестричка з’явилася на світ у страшний рік батькової смерті. Мама дуже хворіла, і тому мені доводилося тяжко працювати, доглядати за маленькою, поратися по господарству: прати, шити, мити, готувати. Не те, щоб наша родина була небагата: батько мій залишив нам невеликий спадок - і сад, і невеликий будинок у слободі, але служанки ми ніколи не тримали. Потім померла і сестричка. Смерть її я дуже важко перенесла, і зараз би повернула всі муки мого життя за лагідний дитячий погляд. Так проходило моє життя, поки я не зустріла його…

Ведуча. Маргарито! Це, мабуть, ти згадуєш свого коханого?

Маргарита. Так, Фауст – це кохання всього мого життя. Він мені відразу сподобався. Я дуже була щасливою, мріяла про жіноче щастя, хоча відчувала між нами різницю соціального становища.Та це кохання не принесло мені щастя та і йому теж. Навіть моя мати передбачувала щось погане і забороняла мені з ним зустрічатися. Але я не слухала її і таємно ходила на побачення, поки не завагітніла і зрозуміла, що накоїла багато лиха.

Ведуча. Жаль, що у тебе не склалася доля, як того бажала. Хотілося б сподіватися, що кохання до тебе повернеться, але ми знаємо, що цього не буде. Дякую, Маргарито, за відверту розповідь. І все ж таки, чому все так сталося? Послухаймо, що про тебе говорять позаочі. Нам удалось підслухати розмову двох чоловіків: Фауста і Мефістофеля.

Сценки«Перше враження від Маргарити», «Фауст і Мефістофель в кімнаті Маргарити».

Ведуча. Послухаймо, що ж говорить позаочі твоя мати.

Мати. Маргарита в мене одна донька. Щастя їй бажаю. Я серцем відчувала, що цей молодик принесе моїй кровиночці тільки нещастя. Такі, як він, тільки і люблять, що обдурити чесну дівчину та знеславити її. Донечко моя, не послухалась ти мене, ховалася від мене, не пожаліла свою матір та й себе погубила.

Маргарита. Прости мене, мамо, не тільки собі, а й рідним принесла я багато горя, винна і у твоїй смерті, і у смерті брата Валентина, а найбільше караю себе за вбиту дитину. Тому маю спокутувати свої гріхи і понести покарання.Ну що ж, така моя гірка доля. Хотілося б звичайно і кохання, і родину, і дитинку. Але наче сама зла сила втрутилася в наше життя.

Ведуча. Ой, Маргарито! Як би ти знала, що не на тобі лежить ця вина, а ти сама стала жертвою диявольського задуму.

Марта. Я – сусідка Маргарити. Хочу зізнатися, що дуже винна перед нею. Це товариш Фауста сам одурманивмене, закохав у себе і вговорив, щоб я їх познайомила. Тоді я й намовила Маргариту не розповідати нічого матері і таємно зустрічатися з Фаустом. Я ж не знала, що все так обернеться. Прости мене, Маргарито.

Валентин. Сестра для мене була взірцем в усьому, і до кінця життя я не зміг пробачити їй таке падіння. Тому тільки побачив Фауста, відразу вирішив відомстити цьому негіднику. Я впевнений був у своїй силі, та ще й щойно повернувся з армії, але мабуть чорна сила допомогла йому мене подолати.

(З’являється Фауст за ним Мефістофель)

Сценка «Фауст просить Мефістофеля звільнити Маргариту із в’язниці».



Ведуча. Чому ж ти не погодилася на втечу разом з коханим?

Маргарита. В мені жило ще кохання, але страждання і самотність віддалили мене від Фауста, і я вже не могла піти з ним. Рятувати своє життя за допомогою темних сил я не хотіла і тому обрала фізичну смерть.

Ведуча. Дякую, Маргарито, тобі, що ти завітала до нас. Дякую і вам, усім іншим героям трагедії.

Маргарита, безперечно, велика грішниця. Але чому ж їй подаровано прощення? Вона кохала. А любов – це і є та вища сила, що простила її. Велич Маргарити в тому, з якою гідністю вона бере на себе сувору кару. А тепер послухаємо групу психологів. Що скажуть вони про Маргариту.


ІV. Закріплення знань, умінь та навичок.

А. Група психологів, проаналізувавши поведінку героїні, склала її психологічний портрет.

добра, сердечна, щира

проста і цнотлива

трудолюбива



Маргарита любляча, вірна в коханні

набожна


здатна на жертовність

причетна до отруєння матері, вбивства брата до страти своєї дитини



Б. Група підтримки хоче виступити на захист Маргарити.

Маргариту звинувачують всі, а чи не винний Фауст в її трагедії? Адже він завжди покидає Маргариту в самий для неї трагічний момент: кидає її з тяжко пораненим братом, дає отруту її матері; в той момент,коли вона повинна вирішити долю їхньої дитини; у в’язниці перед стратою. Це все підтверджує егоїзм Фауста.Ми вважаємо, що відповідати за все повинні були вони разом.



В. Проблемні запитання для всього класу.

- Як ви розумієте почуття відповідальності за тих, кого ви кохаєте?

- Подумайте, чи можна сказати, що любов Маргарити зробила Фауста кращим, «окрилила його»? Що означає вислів «любов не дає крил»?

Відповідь. Любов до Маргарити не могла «окрилити» Фауста на пошуки, тому що вона була обмеженою людиною. Маргариту задовольняло мале, що вона мала. В розумовому відношенні вона була нижчою Фауста й не могла його зрозуміти. Фауста задовольняло в ній тільки плотське кохання, фізіологічне.

V. Підсумок уроку. Слово вчителя.

Для Гете епізод з Маргаритою важливий тому, що він зміг показати, як в любові до звичайної жінки Фауст не знайшов сенсу життя і не сказав своїх «віщих слів».



VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІ.Домашнє завдання.

Прочитати драму К.Ф.Шиллера «Вільгельм Телль»



Тема кохання і зради є однією з так званих вічних тем у світовій літературі. Читаючи провідні найславетніші твори, усвідомлюєш, що дорога до щастя дуже часто була полита сльозами туги та каяття. Але людство завжди йшло і надалі буде йти немощеними дорогами кохання.

Тема збезчещеної та покинутої дівчини була популярною у XVIII столітті. Багато хто з тогочасних літераторів звертається до неї, але лише Йоганну Гете вдалося піднести цю тему до рівня справжньої трагедії. У славнозвісній трагедії "Фауст" великий німецький мислитель і поет дає новий вимір зображенню розповсюдженої дівочої долі.

Не судилося і Катерині з однойменної поеми Тараса Шевченка знайти щастя в коханні. Зганьблена дівчина не тільки вщент зруйнувала своє життя, а й знеславила своїх батьків. Під тиском громади батько й матір вигнали Катерину. Молода жінка з немовлям на руках мусила йтисвіт за очі.

На руках дитина.

Вийшла з села — серце мліє.

Сумними були мандри Катерини. Як кожна мати, Катерина думала не про себе, а про долю своєї дитини. На відміну від Маргарити, Катерина вбиває не дитину, а саму себе. Її син Іван, вихований чужими людьми, стає поводатарем у старців.

Йоганн Гете і Тарас Шевченко своїми творами не тільки підкреслили жахливе становище покритки у скутому кригою застарілих правил суспільстві. Автори "Фаусту" і "Катерини" доводять, що шлях до щастя не завжди легкий, що на цьому шляху існує багато труднощів, і сльози і кров щедро змочують її розбиті мостини. І Гете, і Шевченко вважали, що ніяка людина на сто відсотків не застрахована від життєвих помилок, більш чи менш значних. Поети доводять, що людське життя набуває свого істинного змісту лише за умов боротьби. Ось так, помиляючись та знову знаходячи свою сутність, людина має прямувати до щастя.
Скачати 48.35 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка