Урок засвоєння нових знань. Робочі групи:



Скачати 46.26 Kb.
Дата конвертації26.11.2018
Розмір46.26 Kb.
О.Довженко. «Україна в огні».

Національні й загальнолюдські проблеми крізь призму авторського бачення й оцінки
Мета: ознайомити учнів з історією написання кіноповісті «Україна в огні»; визначити основні національні й загальнолюдські проблеми, порушені у творі; розвивати в учнів самостійність під час роботи над текстом, додатковою літературою; виховувати глибокі патріотичні почуття, почуття спільного роду, родини, любові до людей, поваги до жінки.

Обладнання: підручники, тексти кіноповісті «Україна в огні», проектор, екран, ноутбук, презентації, відео фрагменти кінофільму, тести.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Робочі групи: «історики», «літературознавці», «актори».
Хід уроку
Епіграф до уроку:

Написав я «Україну

в огні» з болем у серці

і палким стражданням

за Україну, що перебувала

в німецьких лапах, з болючим

жалем і страхом за її долю.

О.Довженко
І. Оголошення теми. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя

Закінчивши кіноповість О.Довженко скаже: «Написав я «Україну в огні» з болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю.

Через три місяці запише у своєму щоденнику: «Моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки. Що його робити, не знаю. Тяжко на душі і тоскно. Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо». Сьогодні на уроці ми говоритимемо про правду, яку змалював О.Довженко у своїй кіноповісті. Ми ознайомимося з історією написання кіноповісті; визначимо основні національні та загальнолюдські проблеми, порушені автором і, я вірю, зможемо дати відповідь на запитання: «Чому кіноповість О.Довженка «Україна в огні» не сподобалась Сталіну, чому її було заборонено протягом 23 років, а митець зазнав гоніння?». Працюватимуть над завданнями три групи : «історики», «літературознавці», «актори». Формування груп відповідало вашим бажанням.

2. Учитель: Запишіть тему уроку в зошити. Протягом уроку записуйте на основі обговорення провідні проблеми твору та матеріал, що допоможе відповісти на поставлене проблемне запитання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка знання змісту кіноповісті «Україна в огні»

Чи всі виконали домашнє завдання: прочитати зміст кіноповісті з’ясуємо за допомогою тестових завдань, що знаходяться на ваших столах.

Виконання тестових завдань (на кожного учня на картках).

Час виконання – 2 хв.

1.Яку улюблену материнську пісню співала родина Запорожців?

А «У полі криниченька»;

Б «Ой піду я до роду гуляти»;

В «Чорнії брови, карії очі »;

Г «Та було в батька три дочки»;

Д. «Ой лугами йдем ».

2.Про кого ці слова: «Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Нею пишалася вся округа»?

А Про Тетяну Запорожець;

Б про Христину;

В про Олесю.

3. Кого змальовує автор словами: «Був він добрий кремезний юнак... Здорові темні руки, патьоки на шиї і скронях і зморшки на чолі також не по літах»?

А Василя Кравчину;

Б Романа Запорожця;

В Івана Запорожця;

Г Григорія Запорожця;

Д Трохима Запорожця.

4. Кому належать слова: «… царя захищав, не тікав…»?

А Лавріну Запорожцю;

Б Савці Запорожцю;

В Василю Кравчині;

Г Купріяну Хутірному;

Д. Іванові Гаркавенкові.

5. Назвіть село, в якому відбуваються події твору «Україна в огні».

А Вербівка;

Б Компаніївка;

В Тополівка;

Г Сосниці;

Д Кононівна.

6. Лаврін Запорожець під час окупації був

А рядовим солдатом;

Б командиром партизанського загону;

В поліцаєм;

Г старостою;

Д начальником поліції.

7. Коли Лаврін Запорожець промовляє: «Сила прикладу - велике діло»?

А Передаючи лист партизанам;

Б вносячи прізвище дочки в список молоді для відправки до Німеччини;

В погоджуючись стати старостою;

Г під час розмови із Забродою;

Д у таборі невільникам.

8. Як Еріх фон Краузе помстився за смерть сина?

А Спалив село;

Б перестріляв усіх жителів;

В спалив село і перестріляв усіх жителів;

Г повісив Лавріна Запорожця;

Д знищив партизанський загін.

9. Ахіллесовою п’ятою завойованого народу Еріх фон Краузе вважав усі фактори, крім того, що українці

А Не мають державного інстинкту;

Б не бережуть народних звичаїв і обрядів;

В не вивчають своєї історії;

Г від слова нація мають лише прикметник;

Д 25 років живуть негативними лозунгами одкидання Бога.

10. Хто заочно присудив Христю до розстрілу?

А Командир партизанського загону;

Б прокурор партизанського загону Лиманчук;

В Еріх фон Крауз;

Г Лаврін Запорожець;

Д Василь Кравчина.

11. Чим завершується кіноповість «Україна в огні»?

А Партизанській загін входить у село;

Б Олеся зустрічається з Василем;

В Олеся стояла біля криниці з відрами;

Г вранці Олеся знов проводжала на війну весь свій рід;

Д до спаленої хати підійшли Лаврін, Роман, Іван Запорожці.

12. Установити відповідність між персонажем та його характеристикою.

1. Олеся Запорожець А «Це був він і не він… Щось було в

2. Василь Кравчина ньому інше, щось незмірне, невгамовне»

3. Роман Запорожець Б «У неї інша вдача – вона м'яка, не

4. Тетяна Запорожчиха войовнича, зло в неї не тримається,

5. Христя вона все прощає»

В «Чому я не виросла не горда, не достойна

і не гідна?»

Г «Вона радiла, що нарешті побачила всіх укупі»

Д «М’який, веселий чоловік став тепер воїном, безстрашним месником, подібним до прадідів своїх, ім’я яких він носив»

Перевірка тесту (взаємоперевірка за слайдом)

1 Б;2 В;3 А;4 Г; 5 В;6 Г;7 Б;8 В;9 Б;10 Б;11 Г;12 1-Б, 2-А, 3-Д, 4-Г, 5-В



2. Повторення відомостей з теорії літератури.

- Дати визначення поняттю кіноповість



ІІІ. Засвоєння нових знань

1. Історична довідка

Звучить мелодія пісні «Священная война» (1-2 хв.) і демонструються фрагменти відеофільму-хроніки про безчинства фашистів на українських землях (без звукового супроводу).

Учитель. Друга світова війна – одна з найтрагічніших сторінок історії людства і болючіших сторінок нашої країни, оскільки протягом тривалого часу Україна була театром військових дій. Про це розповість представник групи «Істориків».

Історик №1 (презентація).

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз.

  • За планом «Барбароcса» війна повина була тривати 1,5—2 місяці.

  • Фашистська армія налічувала на той час 190 дивізій, з них 157 німецьких.

  • Ставилося завдання: «Оволодіти розвинутою економічною базою України, її багатими сировинними та паливними ресурсами, щоб послабити військово-промисловий потенціал СРСР».

  • Уже в перші години Великої Вітчизняної війни шквальний вогонь частин вермахту і бойові удари німецької авіації по містах і селах, комунікаціях, мостах завдали величезної шкоди радянським сухопутним військам, авіації, дезорганізували рух на залізницях і шосейних дорогах. У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищивши 12000 літаків безпосередньо на землі. Чорноморський та Балтійський флот так само втратили третину кораблів на рейдах.

За час оборони і відступу Червона армія втратила 70% свого складу. Значна частина бійців потрапила в полон і опинилася у створених німцями концентраційних таборах, у яких створювали нестерпні умови , аби прискорити масову загибель в’язнів. Людей змушували виконувати тяжкі роботи, щоб знесилити їх, а потім відправляли на смерть.

Після Сталінградської битви (листопад 1942 року – лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня-жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. 


2. Історія написання твору

Учитель. Хочу звернутись до групи «Літературознавців», які досліджували, крім кіноповісті ще й «Щоденник» О.Довженка. Як сам митець говорить, чому він почав писати «Україну в огні»?

Літературознавець №1. Для Довженка великим ударом було те, що у вересні 1941 року Сталін здав столицю України без бою. Саме тоді вражений Довженко з болю і розпачу мріяв сказати правду про війну. А згодом у 1942 році написав статтю «Україна в огні» й оповідання «На колючому дроті», «Перемога», «Ніч перед боєм».

«Написав я «Україну в огні» з огненним болем і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист народу, коли отака велика загроза нависла над моєю землею. Україну знає лише той, хто був… на ній сьогодні».

«Є загроза того, що після війни з’явиться «письменницька пошесть на побутово-описове чтиво. Народу треба показати його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його боротьбі, оновленні, і показати йому шляхи і перспективи. Народ треба возвеличити, заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки на одне покоління, що вистачило б на десять колін».

Учитель. Ми знаємо, що О.Довженко розпочав писати кіноповість «Україна в огні» влітку 1942 року, хоча добре знав заборону Сталіна писати про відступ Радянської армії. У 1943 році твір було закінчено. Я звертаюсь до групи «Літературознавців», що автор говорить про те, як зустріли твір.

Літературознавець №2.


  • 31 січня 1944 року було скликано спеціальне засідання Політбюро ЦК ВКП (б), на якому затавровано Довженка як «Куркульського підспівувача», бо він критикував колгоспний лад за те, що вбив у людях гідність і почуття національної гордості; «ворожого політиці партії та інтересам українського й всього радянського народу».

  • Генсеку не сподобалось ще й те, що Довженко сказав правду про страждання українського народу не тільки від фашистської окупації, а й від нездарного ведення війни радянським командуванням, від ненависницького ставлення влади до українців як «неблагонадійних» і потенційних «зрадників».

  • «Усі відступилися. І колеги по перу продали. Друг Берії – «холоднодуха й зла людина» режисер М.Чауреллі після засідання Політбюро грізно кивав пальцем і повчав: «Ти вождю пожалів десять метрів плівочки. Ти жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити вождя! Гордість тебе заїла, от і загибай тепер!».

  • «Значить, отже, вона не потрібна, і ніщо не потрібно… Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї бояться, щоб не збаламутив я народ своїми чесними висловлюваннями».

  • Сьогодні роковини моєї смерті: 31 січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття, і скривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди і зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості».

Учитель. І таких записів у «Щоденнику» Довженка багато. Він не став на коліна, не благав прощення, а черпав силу у свого народу, в його, хоч знівеченій і окраденій, але живій і чистій душі.

У щирому зверненні до генсека Довженко писав: «Товаришу Сталін, коли б Ви були навіть Богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і треба тримати в чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм… у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?» Відповіді ми знайдемо працюючи над змістом твору.



3. Пошукова робота над змістом твору

  • Якою картиною розпочинається кіноповість? (Зібралася вся родина Запорожців на День народження мами, і співали її улюблену пісню)

  • Яку функцію виконує пісня «Ой піду я до роду гуляти»?

  • Чому, на вашу думку, саме цей епізод зачинає твір?

  • Чи промовистим є прізвище великої родини Запорожців?

  • Який прийом посилює сцену тужливого прощання Тетяни Запорожчихи з синами: «Мати з плачем і смутком проводжала своїх синів на війну, і її стогін потонув у морі людського плачу і скорбот, у розлуках, у реві моторів»? (Прийом притаманний усній народній творчості: поєднання гіперболи і метафори, що за своєю сутністю переростає в символ: єднання однієї людини з народом під час великої біди.)

  • Які незвичайні слова знайшов Василь Кравчина у своїй душі для коханої? («Яка б ти не була, я вернусь до тебе. Хай ти будеш чорна, і хвора, і понівечена ворогом, хай посивієш ти від горя і сліз і побіліє твоя коса, хай ритимеш ти шанці проти мене, і плестимеш колючі німецькі дроти проти мене, і сіятимеш для ворога хліб під нагаями, ти зостанешся для мене прекрасною, як і зараз прекрасна – ти… Я пам’ятником стану з бронзи у твоїм селі, отам ось за вікном! Я зрозумів, Олесю, - стежка назад до тебе є одна, один є шлях. Шлях геройства».)

  • Про що говорять ці слова? Чи змінила його зустріч з Оленою? (Прийшов до неї непотрібний, млявий, а тепер відкрився світ і мета в житті)

  • Як заходили німці в село? (Як господарі: весело, переможно)

  • Як автор показує всю глибину народного горя в окупації?

А щоб зрозуміти, що відбувалося на нашій окупованій території слово надаю представнику групи істориків.

Історик №2. (презентація)

Великим вогнищем всенародної боротьби проти окупантів у Донбасі була Луганщина . Тут , як у багатьох інших районах України , природні умови (відсутність великих лісових масивів та інших природних укриттів ) не дозволяли широко розгорнути дії партизанських загонів. Тому основними формами боротьби з окупантами на Луганщині була діяльність підпільних організацій і груп , масовий саботаж населенням заходів загарбників.

На відміну від деяких інших областей , Луганщина була під п'ятою ворога відносно невеликий термін - 6 - 7 місяців. За цей час партизани і підпільники області завдали загарбникам величезної шкоди . На їх бойовому рахунку близько 5 тисяч убитих і поранених гітлерівців і зрадників Батьківщини , 22 пущених під укіс ворожих військових ешелони з живою силою і технікою , тисячі знищених автомашин , 20 підірваних залізничних мостів.
У першу чергу знищувалися комуністи й комсомольці, їх було вбито більше тисячі. Повній ліквідації підлягали євреї:тільки 1 листопада 1942 року в Луганській області було розстріляно понад 3 тисяч людей. 2100 жителів Красного Луча було вбито і скинуто в шурф шахти № 151; в перші дні окупації 200 мешканців Лисичанська було закатовано і також скинуто в шурф шахти.

Всесвітньо відомою стала підпільна молодіжна організація «Молода гвардія», що діяла в Краснодоні з вересня 1942 до січня 1943 року. Її члени збирали зброю, боєприпаси і медикаменти, здійснювали антифашистську агітацію, налагодили випуск листівок, закликали населення до непокори й економічному саботажу, бойкоту окупаційних планів масової відправки молоді до Німеччини; на честь радянських свят розвішували червоні прапори; брали молодь у комсомол; вели розвідувальну діяльність , конструювали і збирали радіоприймачі і радіопередавачі.

Всього ж від рук окупантів, голоду, знущань, бомбардувань, артилерійських обстрілів і мін на Луганщині загинуло або пропало безвісти понад 100 тисяч громадян.

Після звільнення Луганщини було офіційно встановлено, що збиток склав понад 17 мільярдів рублів. Було зруйновано 314 великих і 213 дрібних шахт з річним видобутком 35 млн т вугілля, Луганський машинобудівний заводи, Алчевський металургійний завод, Рубіжанський хімічний комбінат, електростанції, залізничні комунікації, а також лікарні, школи, бібліотеки, будівлі педагогічного інституту та драмтеатру, житлові будинки, комунальне господарство.



У вересні 1943 року Червона Армія повністю очистила Луганщину від окупантів.
Мужність луганських підпільників і партизан високо оцінено Батьківщиною. Більше 3 тисяч з них нагороджені орденами і медалями ; 5 безстрашних героїв: Громова У.М. , Земнухов І.А. , Кошовий О.В. , Тюленин С.Г. , Шевцова Л.Г. - Удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Як Лаврін Запорожець намагається з’ясувати причини великої трагедії свого народу, тримаючи в руках портрет Сталіна? (уривок; окрім тривоги за долю нації, висловлено сумнів щодо правильності сталінських положень, непогрішимості самого вождя)

  • На які причини відсутності патріотизму українців вказує автор? (Недаремно у «Щоденнику» Довженко писав: «Єдина країна у світі, де не викладалася історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним,— це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж... і плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас. Не вина це дезертирів, а горе. Не судити їх треба, просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час».)

  • «ніхто не став... у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії». Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам’ять (натяк на довоєнні репресії))

На історичне безпам’ятство окупованого народу, на відсутність у нього «вічних істин» (а до них належить і глибокий патріотизм та національна гідність) покладає чималі сподівання досвідчений завойовник фон Краузе, який говорить сину Людвігу: «...у цього народу є нічим і ніким не прикрита ахіллесова п’ята».

  • Яка ахіллесова п’ята була в українців? (Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії… У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників.)

  • Чи вірив фон Крауз у швидку перемогу над Україною?

Відповідає акторська група (діалог звучить німецькою мовою, переклад на слайді)

  • О, страшна земля...

Oh, schreckliche Erde...

  • Батьку!

Vater!

  • Ти думаєш, уже все скінчено. Не так просто. Це народ...

Du meinst, alles ist zu Ende. Es ist nicht so einfach. Das ist das Volk.

  • Ми знищимо його.

Wir vernichten es.

  • Хлопчику мій, я тікав від них у вісімнадцятому році.

Mein Junge, ich lief von ihnen im Jahre 1918 fort.

  • Час інший, батьку!

Andere Zeit, Vater!

  • Час інший, а народ той же. Я вивчив його історію. Їх зневага до смерті безмежна.

Andere. Zeit, aber das Volk ist dasselbe. Ich habe seine geschichte gelernt. Ihre Unschtung ist unendlich.

  • O!

Oh!

  • Ми з тобою повинні знати правду. Ти думаєш, вони вже знищені?

Wir mbssen die Wahrheit wissen. Meinst du, das sie schon vernichtet sind?

  • Так!

Ja!

  • О! Ні! Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки.

Oh! Nein! So nicht sich fbgen und so sterben, wie sterben die Ukrainer kunnen nur die.

Menscher der hohen Qualität.



  • Про які дві перемоги кожного говорить Кравчина? («Кожен із нас мусить одержати дві перемоги. Перемогу над загарбниками-фашистами, вітчизняну спільну велику перемогу. І другу перемогу, свою, малу — над безліччю своїх недостатків, над грубістю, дурістю, над злом, неуважительністю і, до речі, поганим ставленням до жінки». Що має на увазі автор в останніх словах? У тому, що була наруга над жінками, винен уряд, який наказав відступати, залишивши в окупації жінок та дітей, а потім ще й засуджував їх.)

Відеоролік зі співом представниці акторської групи.

  • Хто така Христя Хуторна: зрадниця, запроданка чи жертва? (найтрагічніший образ у творі; можливо, це уособлення самої України, понівеченої ворогом і ніким не захищеної)

  • Як повела себе Олеся Запорожець у неволі?

  • Опис бойових дій займає кілька сторінок. Як автор змальовує їх?

Це біль зраненого серця, крик душі: «Люди, схаменіться!»

  • Чим завершується кіноповість? У чому символічність звучання пісні? (Рід залишився жити, і це глибокий Довженківський символ безсмертя українського народу.)

Виконання тесту на с. 216 підручника

Виконання Запорожцями материної пісні на попелищі символізує…

А кінець війни;

Б проводи вцілілих родичів на війну;

В оплакування загиблих родичів;

Г ушанування матері в день її народження;



Д нездоланність українського народу.

  • Як ми визначимо тему кіноповісті «Україна в огні»? (трагедія українського народу у Другій світовій війні)

  • Визначте основну думку кіноповісті (утвердження непереможності і незнищенності духу українського народу; здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом; заклик любити свій край, берегти його, робити все, щоб у ньому жилося краще).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Тепер ми зможемо відповісти на проблемне запитання і завдання, поставлені на уроці (під відеоролік).

Діти об’єднуються у групи (виконання завдань 3 хв.).

Перша група: виокремити основні загальнолюдські та національні проблеми, порушені в кіноповісті «Україна в огні»; створити сенкан на ключове слово «війна»;

Друга група: дати відповідь на проблемне запитання уроку «Чому кіноповість не сподобалась Сталіну?»; створити сенкан на ключове слово «Рід»;

Третя група: Який образ є центральним у творі? Скласти «асоціативне Ґроно» на ключове слово «народ».

Орієнтовні відповіді

Перша група:



  • Проблема національної самосвідомості людини і народу.

  • Трагізм історії України, історичне безпам’ятство.

  • Проста людина на війні і в тилу ворога.

  • Трагічні долі жінок, які залишилися на окупованій території.

  • Заперечення антигуманних засад сталінізму.

  • Потреба в гуманізації суспільства й особистості.



  • Війна.

  • Світова, безжалісна.

  • Нищить, руйнує, вбиває.

  • Війна – трагедія всього народу.

  • Горе.

Друга група:

  1. Кіноповість не сподобалась Сталіну, бо

  • суперечила офіційним ідеологічним і морально-етичним постулатам того часу;

  • не засуджує Христю та Олесю;

  • реалістично підходить до зображення ворога;

  • не уславлює керівну роль партії і Сталіна в перемозі, а зі сторінок постає весь героїчний народ;

  • колишній голова колгоспу погодився бути старостою.



  • Рід.

  • Дружній, роботящий.

  • Любить, мріє, захищає.

  • Символ безсмертя українського народу.

  • Майбутнє.

Третя група:

  1. Головним, наскрізним у кіноповісті є велетенський, епічний образ України, сплюндрованої фашистами.

  2. Народ – непереможний, терплячий, без історії, герої, мученик, роздертий, нескорений, чутливий, романтик.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Рефлексія

Ми виконали завдання уроку, відповіли на проблемні запитання, в якісь мірі підготувались до ЗНО, але мені хотілося б знати, що залишили ці сорок хвилин у ваших серцях.

Учитель. Прошу дати відповідь, за бажанням, за допомогою незакінчених речень (на слайді).

  • На сьогоднішньому уроці ми…

  • Я зрозумів (ла), що…

  • Я замислився (лася)…

  • Найбільш мене вразило…

2. Оцінювання роботи учнів

3. Домашнє завдання

Підготуватись до усного твору «Актуальність проблем кіноповісті «Україна в огні» в контексті сучасності».



4. Узагальнювальне слово вчителя (під музику, слайд)

Учитель. Добігає кінця наш урок-пам’ять, урок-спогад. Йдуть у забуття люди, які дорогою ціною вибороли нам вільне життя. І хай мирно сплять діти, хай ростуть дерева і квіти, хай працюють люди на землі. І хай несуть вони у собі оту безмежну Довженкову любов до людей, до природи, до України.

Людина родиться для щастя й для радості, бореться вона і діє во ім’я щастя. І розцвітає людина в щасті, а не в журбі, у світлі, і не в темряві й незнайстві, у сім’ї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі.

О.Довженко
Що є актуальним сьогодні в Україні?
Каталог: attachments
attachments -> Обґрунтування вибору проблеми
attachments -> Обладнання: комп’ютерні слайди, тексти поезій Архілока, Тіртея Актуалізація опорних знань
attachments -> Урок з Зарубіжної художньої культури 11 клас Культова арабо-мусульманська архітектура
attachments -> Склад і функції крові. Лабораторна робота. Мікроскопічна будова крові людини та жаби
attachments -> Серцево судинні
attachments -> Тема: Хімія та їжа Девіз: Хіміки це ті, хто дійсно розуміють світ!
attachments -> План Пояснювальна записка. Тема Науково-теоретична підготовка вчителя фізичної культури. Тема Питання педагогіки та психології в фізичному вихованні
attachments -> Урок Обміркуйте ситуацію


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка