Уроки до курсу «людина І світ»



Сторінка1/14
Дата конвертації17.11.2018
Розмір0.71 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Т. О. Бізбіз

Усі уроки до курсу

«ЛЮДИНА І СВІТ»

11 клас
(СТАНДАРТНИЙ ТА АКАДЕМІЧНИЙ РІВНІ, 17 год.)
Издательская группа «Основа» — «Электронные книги»

Харків


Видавнича група «Основа»

2011


УДК 37.016 ББК 74.266.3 Б59

Бізбіз Т. О.

Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. : Вид. група «Основа», 2011. — 301 [3] с. : табл. — (Серія «Усі уроки»).

ISBN 978-617-00-1041-4.

У посібнику представлені усі уроки до курсу «Людина і світ» для 11 класу за програмою 2010 р. Вони розроблені із застосуванням сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.

Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів.

УДК 37.016 ББК 74.266.3

© Бізбіз Т. О, 2011

ISBN 978-617-00-1041-4 © TOB «Видавнича група «Основа»«, 2011

СТАНДАРТНИЙ ТА АКАДЕМІЧНИЙ РІВНІ

ЗМІСТ



Тема І. ВСТУП

Урок 1. Вступ до курсу «Людина і світ». Поняття «людина як біосоціальна істота»



Тема II. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

Урок 2. Поняття «соціалізація». Ґендерна соціалізація особистості

Урок 3. Поняття субкультури. Молодіжна субкультура. Школа. Однолітки



Тема III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ

Урок 4. Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Толерантність. Ксенофобія. Расизм. ґендерні стереотипи



Тема IV. КОНФЛІКТИ

Урок 5. Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання

Тема V. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ)

Урок 6. Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств

Тема VI. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

Урок 7. Поняття соціальної мобільності. Спілкування та співпраця як перспектива розвитку соціуму

Тема VII. ПРАВА. СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Урок 8. Еволюція уявлень про права людини в історії людства. Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація

Тема VIII. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Урок 9. Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції

Тема IX. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ

Урок 10. Політика як суспільне явище. Політична система: сутність, структура, функції

Тема Х. ДЕМОКРАТІЯ

Урок 11. Поняття, форми та принципи демократії. Вибори як інструмент демократії

Урок 12. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Участь громадян в управлінні суспільством

Тема XI. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Урок 13. Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті

Тема XII. НАЦІЯ

Урок 14. Поняття нації. Нація і націоналізм. Нація етнічна і політична

Тема XIII. ПОЛІКУЛЬТУРНІСТЬ

Урок 15. Поняття полікультурності як добросусідства культур. Шляхи розв’язання міжнаціональних, міжконфесійних конфліктів

Тема XIV. УКРАЇНА І СВІТ

Урок 16. Місце України в інтеграційних процесах в Європі та у світі

Урок 17. Я — член сім’ї, громадянин держави, громадянин планети Земля

Тема І. ВСТУП

УРОК 1


Вступ до курсу «Людина і світ». Поняття «людина як біосоціальна істота»

Мета: розкрити основні завдання курсу, уявлення про його роль у формуванні світогляду людини; розкрити зміст основних понять: «людина», «особистість», «громадянин»; ознайомити учнів зі змістом і методами вивчення курсу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Вивчення нового матеріалу

►► Зміст і методи вивчення курсу

Процес гуманізації й демократизації освіти за сучасних умов треба розглядати як реорганізацію демократичних і гуманістичних начал. Вивчення курсу «Людина і світ» має сприяти формуванню в сучасної молодої людини гуманістичної світоглядної культури на основі пріоритету загальнолюдських цінностей.

Уже в назві курсу «Людина і світ» визначено його основну мету: привернути увагу учнів до найвищої цінності — людини, яка живе в об’єктивно існуючому, якісно різноманітному світі.



Методи вивчення курсу:

  • поєднання лекційних і пояснювально-ілюстративних форм викладу матеріалу вчителем з активною самостійною роботою учнів;

  • розвиток уміння критично ставитися до фактів реальної дійсності та усвідомлювати власний життєвий досвід на основі висновків природничих наук, міфології, релігії, філософії;

  • поєднання роботи з підручником та опрацювання додаткової літератури, довідкових джерел тощо;

  • формування самостійності мислення.

Курс інтегративний за характером, він спрямований на узагальнення знань, набутих учнями під час вивчення різних навчальних предметів.

Головна мета курсу «Людина і світ»

Завданнями курсу є набуття учнями знань про процеси та явища суспільного буття, про філософські, культурні, політико-правові та соціально-економічні засади життя демократичного суспільства. Вивчення курсу сприятиме соціалізації учнівської молоді та активному включенню її в суспільне життя, виховуватиме в учнів такі громадянські риси, як правова відповідальність, толерантність, ініціативність, громадянська активність, національна самосвідомість.

►► Людина в основних типах світогляду

Теоретичними засадами формування життєвої позиції людини виступають чотири основні типи світогляду — міфологія, релігія, наука, філософія.

Подальша розповідь вчителя базується на матеріалах таблиці.

ОСНОВНІ ТИПИ СВІТОГЛЯДУ



Міфологія

Релігія

Наука

Філософія

Міф — це не первинна форма знання, а особливий тип світогляду, специфічне образне синкретичне уявлення про явища природи і колективне життя. У міфі як найбільш ранній формі людської культури поєдналися зачатки знань

Творча всемогутня сила — Бог, який стоїть над природою і поза природою. Буття Бога людина переживає як одкровення. Як одкровення, людині дано знати, що душа її безсмертна

Людська діяльність спрямована на здобуття і осмислення знання

Стійка форма

суспільної

свідомості,

що розглядає

світоглядні

питання


ЛЮДИНА В ОСНОВНИХ ТИПАХ СВІТОГЛЯДУ

Міфологія

Релігія

Наука

Філософія

Людина — розумна тварина, наділена душею

Людина — істота, що вірить в існування надприродного

Людина — істота, яка пізнає світ

Людина — істота, що здатна бути мудрою

Бесіда

1. Яку із запропонованих теорій ви вважаєте найбільш обґрунтованою?

2. Чи можна обмежуватись однобічним розумінням сутності людини?

Таким чином, учні роблять висновок: складність людини визначається тим, що вона є суперечливою єдністю не тільки біологічного і соціального, а й фізичного і психічного, загальнолюдського й індивідуального. Чим більше людина вміє керувати своїми біологічними потребами, підпорядковувати їх високим прагненням або спрямовувати на досягнення суспільних цілей, тим більше в людині переважає соціальне і тим більш розвиненою вона є.

►► Людина, індивід, особистість

Поняття «людина — індивід — особа — особистість — індивідуальність», перш за все, характеризують якісні прояви людини.

Поняття «людина» означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.

Поняття «індивід» вживається щодо окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені не в усій родовій повноті та яскравості. Тобто в кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі прояви родових якостей людини. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда і навпаки.

Поняття «особа» характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи не існує. Але це не означає, що риси індивіда є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад форма носу, на особу переносити не можна.

Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги, вона стає людською особистістю — самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що здатна зробити лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності (див. схему).



Поняття «індивідуальність» може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави.

Людина



Особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот; вид живих істот, що посідає певне місце в сукупності живих організмів










Індивід



Одиничний представник роду і стоїть в ряду таких понять: рід — вид — індивід










Особа



Суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків; зосередження всіх якостей людини










Особистість



Людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги










Індивідуальність



Особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона, і прагне це реалізувати

Насправді ж, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виокремлення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою цілковиту ідентичність з іншими людьми, адже зрозуміти свою унікальність можна лише через порівняння з іншими людьми і лише за умови переконаності у тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь — не такі. Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.

Громадянин — людина, яка належить до певної територіальної спільноти — міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов’язки щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.

Якщо громадянин — це індивід, що належить до конкретної держави і перебуває під її владою і захистом, то громадянськість — це політична позиція громадянина стосовно процесів, що відбуваються в суспільстві та державі. Відносини суспільства з державою стають дієвими, якщо суспільство можна назвати громадянським, тобто здатним «забезпечити реальну участь громадян в управлінському процесі та контроль з їхнього боку за діяльністю держави». Проте саме тут і виникають суперечності, які людство намагається подолати протягом кількох століть.



III. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. У чому полягає головна мета курсу «Людина і світ»?

2. Чим відрізняється розуміння людини у міфології, релігії, науці та філософії?

IV. Підсумок уроку

Курс «Людина і світ», який ви будете вивчати в 11-му класі, допоможе вам сформувати особистий світогляд, здійснити світоглядне самовизначення, що є необхідною умовою успішної життєдіяльності людини. Набуті на уроках знання допоможуть активно включитися в суспільне життя держави, сформувати активну життєву ПОЗИЦІЮ.



V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Виписати у словник нові поняття та опрацювати їх.

3. Підготувати комп’ютерну презентацію « Сім’я «.



Каталог: wp-content -> downloads -> navchalni-predmety -> ludyna-i-svit
downloads -> Ведуча: Запалюємо велику рожеву свічку – символ дитинства
ludyna-i-svit -> Уроки до курсу «людина І світ»
navchalni-predmety -> Фізика відомий фізик ісаак н’ютон
navchalni-predmety -> Ukrainian Embroi­dery Мета уроку
navchalni-predmety -> Пошана Божого імені
navchalni-predmety -> Продовжити речення: Бог створив людину для … Він дав людині … у вчинках
navchalni-predmety -> Урок №12 Валентність хімічних елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка