ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ З ІНФОРМАТИКИ
1. Тема уроку.
2. Мета уроку (чи відповідає вона педагогічним вимогам);
3. Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; контрольний урок; комбінований урок, нестандартний урок, інтегрований урок. Відповідність типу уроку його дидактичній меті.
4. Структура уроку: макроструктура (доцільність виділених етапів, залежність їх послідовності від типу уроку); мікроструктура етапів (ефективність застосування вибраних методів і прийомів навчання, у тому числі робота з підручниками, таблицями, схемами тощо); самостійна робота (вид, місце у структурі уроку, тривалість, ефективність, способи перевірки); використання наочних методів і засобів навчання інформатики.
5. Змістовий компонент уроку: вибір навчального матеріалу з даної теми та його дидактичний аналіз (обсяг, виділення основних елементів знань у формі фактів, уявлень, понять, базових умінь і навичок; методика їх формування тощо); використання міжпредметних зв’язків; використання різних видів пізнавальних завдань, їх доцільність, використання наочності.
6. Розвиваючий компонент уроку: розвиток уміння цілеспрямовано сприймати матеріал різними органами чуття; раціонально запам’ятовувати і відтворювати; вміння створювати в уяві учнів певні об’єкти і явища; розвиток умінь раціональної навчально-пізнавальної діяльності (самопланування, самоорганізація, самооцінювання, самоаналіз); розвиток умінь користуватися різними джерелами пізнання (підручники, посібники, таблиці, схеми, газети та журнальні статті, демонстраційні та навчальні програми тощо); розвиток власне вмінь.
7. Мотиваційний компонент уроку: обґрунтування учителем важливості вивчення даної теми в курсі інформатики; зацікавлення предметним змістом і діяльністю щодо його засвоєння; засоби активізації навчальної діяльності учнів (проблемний виклад матеріалу чи елементи проблемного навчання, дидактична гра, цікава пізнавальна інформація тощо); прийоми локальної мотивації на кожному етапі уроку; емоційний фон уроку (стиль спілкування з учнями, комунікативні уміння студента-практиканта, темпоритм уроку тощо).
8. Виховний характер уроку: виховний потенціал змісту навчального матеріалу, організація уроку як важливий чинник виховання, професійна майстерність студента-практиканта.
9. Контроль та оцінювання знань, умінь і навичок учнів: методи перевірки знань, умінь і навичок (усне, письмове опитування; лабораторні та практичні роботи; робота з інформаційними пошуковими системами; комп’ютерний контроль, тестова перевірка; спостереження за виконанням учнями практичного завдання).
10. Висновок щодо оцінки уроку.
Поділіться з Вашими друзьями: |