В. Ф. Живодьор ректор соіппо, доцент, заслужений учитель України



Сторінка10/13
Дата конвертації03.11.2017
Розмір3.42 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

К ВОПРОСУ ОБ ИСПОЛЬЗОВАНИИ

СТАБИЛИЗАЦИОННОГО ФОНДА РОССИИ
В.В.Мосейко

ассистент

Томский государственный

педагогический університет,

Россия
К 1 марта 2007 объем средств Стабилизационного фонда России составил 2708,85 млрд. руб. Безусловно, это сумма значительная, имеющая тенденцию к увеличению.

В соответствии с прогнозными оценками Минфина объем средств Стабфонда на начало 2009 г составит 3,739 трлн. руб., а поступления в Стабфонд в 2009 г. составят – 1,014 трлн. руб.

Объем сохраненных Стабфондом средств является рекордным для российской бюджетной системы. Так, в долларовом эквиваленте объем накопленных средств Стабфонда России на 1 марта 2007 года составил 103,55 млрд. долл. В то время как величина Постоянного фонда штата Аляска в марте 2007 года достигла 34 млрд. долл., а Нефтяного фонда Норвегии - более 270 млрд. долл., фонда в Чили – более 1,5 млрд. долл.

Но по сравнению с этими же странами, добывающими энергоносители, с учетом масштабов их экономики, его величина незначительна. На начало 2007 года объем средств российского Стабфонда соответствовал 8,7 % ВВП. В то время как, на Аляске эта цифра достигает - 100% ВВП, в Норвегии более 70% ВВП, в Казахстане - 12% ВВП, в Омане и Азербайджане - чуть менее 20% ВВП, в Кувейте - около 80%.

Тем не менее, вопрос использования средств Стабфонда приобрел в нашей стране особый характер. Тема эта поднимается с момента создания фонда, а именно с 2004 г.

Сегодня, в соответствии с Бюджетным кодексом РФ и ФЗ «О Стабилизационном фонде РФ» его средства могут использоваться на покрытие дефицита федерального бюджета при снижении цены на нефть ниже базовой цены. Если накопленный объем средств Фонда превышает 500 млрд. рублей, сумма превышения может быть использована и на иные цели. Объем использования средств Фонда определяется федеральным законом о федеральном бюджете на соответствующий финансовый год.

В 2005 - 2006 гг. часть средств Фонда была направлена на выплату внешнего долга Российской Федерации и покрытие дефицита Пенсионного фонда Российской Федерации. Но что же делать дальше? Исконно русский вопрос.

Существует много точек зрения на предмет использования средств фонда. Наиболее популярная - активное инвестирование средств фонда в реальную экономику. Идея, действительно, заманчивая, но имеет ряд существенных недостатков, главным из которых, по мнению Минфина, является боязнь роста инфляции. По оценкам специалистов, при полном использовании средств Стабфонда на расходы бюджета инфляция составила бы в 2004 году не 11,7, а 16%, а в 2005-м - не 10,9, а 20%. Это привело бы к негативным последствиям, связанным со снижением доверия к российской валюте со стороны населения, предприятий. Замедлились бы инвестиции, и мы имели бы существенно более низкие темпы экономического роста.

И, вправду, негативный опыт Венесуэлы, где средства стабилизационного фонда, практически сразу были использованы внутри страны, привел к росту инфляции и несбалансированной денежной политике. Но здесь следует обратить внимание и на коррупционную сторону: проекты, в которые вкладывались средства стабилизационного фонда, отбирались недобросовестно, поэтому они не дали должного эффекта.

Что же предлагает нам Минфин? Все очень просто. Ссылаясь на пример Норвегии, значительная часть Стабфонда должна инвестироваться в надежные высоколиквидные государственные иностранные ценные бумаги. Вкладывание средств в зарубежные активы – метод, применяемый в Норвегии.

Но не стоит забывать, что все-таки Норвегия и Россия очень не похожи друг на друга. Критерии по которым можно проводить отличия весьма разнообразны: размер территории, уровень экономического развития и социального благосостояния граждан. Для такой развитой страны, как Норвегия, такой способ использования стабилизационного фонда является оптимальным: достаточно развитая экономика, высокий уровень жизни, диверсифицированная экономика, то есть в стране достаточно хорошо развиты другие отрасли экономики. Однако в российской экономике существует ряд проблем структурного характера.

При этом, следует учесть и тот факт, что за время существования Стабилизационного фонда из него из-за той же инфляции безвозвратно ушло уже порядка 600 млрд. рублей.

В связи с этим вопрос об использовании средств фонда на развитие собственной экономики остается открытым. По мнению ряда экономистов, долгосрочное снижение инфляции возможно только за счет инвестиций в реальный сектор экономики, способствующих росту объемов производства.

Обращаясь к опыту стран, где созданы фонды невозобновимых природных ресурсов, в последнее время все больше заговорили о сбережении части средств для будущих поколений. Представляется, что это вполне разумный ход.

В конце прошлого года Минфин внес на рассмотрение в Правительство концепцию создания Нефтегазового фонда. Кратко, ее суть заключается в следующем. Стабилизационный фонд предлагается преобразовать в нефтегазовый фонд, состоящий из резервного и сберегательного фондов. Первый должен обеспечивать стабильность расходов федерального бюджета и полное выполнение взятых им обязательств в условиях падения мировых цен на нефть и газ. Второй – призван выполнять функцию сбережения части нефтегазовых доходов для будущих поколений и обеспечения устойчивости бюджетной системы в долгосрочном временном горизонте.

История фондов невозобновимых ресурсов знает плачевные итоги реорганизации подобных институтов, в связи с чем, к реформированию Стабфонда необходимо отнестись со всей серьезностью, для того чтобы избежать неблагоприятных ситуаций в будущем.



ПРОБЛЕМИ БЮДЖЕТНОГО

ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ю.М. Петрушенко

кандидат економічних наук, доцент



Д.Ю. Віхров

студент


Сумський ДУ
На фоні суцільних глобалізаційних змін, лише культура залишається відносно стійкою і навіть консервативною. Коли глобальна експансія іноземного капіталу та технологій «розмиває» ту або іншу країну, позбавляючи її успіху, а іноді і суверенітету, – саме культура виступає чи не єдиним фактором захисту країни, або фактором її успішного розвитку, чи фактором того й іншого.

Глибоке розуміння того, що основною метою економічного розвитку є створення національних культурних цінностей, і що культура виступає головною рушійною силою та показником економічних змін, з’явилось не так давно – в середині 90-х років минулого століття.

Оскільки економічний потенціал культури в усьому світі за останні півстоліття значно посилився, ми вважаємо за необхідне виділити культуру як окремий фактор конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку.

Можна виділити два підходи до розуміння впливу культури на міжнародну економічну діяльність компаній. Перший підхід спирається на класичну концепцію культури як сутності. Другий же підхід розглядає культуру як об’єкт когнітивної економіки.

У рамках першого підходу в контексті міжнародних економічних відносин найважливішими аспектами культури є матеріальна культура, культура виробництва й культура ділового спілкування. Сьогодні, щоб відповідати вимогам світового ринку, отримувати максимальну вигоду від спілок через кордони, та сприяти організаційному навчанню, важливо вбачати в культурі саме ресурс, а не загрозу.

Виявляється, у країн-лідерів є більш могутній, ніж нафта, газ чи інші корисні копалини, ресурс – певний тип ділової культури, що дозволяє більш ефективно використовувати наявні природні багатства, забезпечуючи тим самим стабільність економічного і громадського життя в країні.



Культура є способом вираження національної ідентичності та виявлення сенсу буття народу. Культура – це самопочуття нації, це значною мірою спосіб життя нації.

Держава повинна дуже серйозно і цілеспрямовано підтримувати культуру, щоб вона могла запрацювати як самоорганізуюча система, яка має можливість за допомогою відповідних законів інтенсивно жити, більше того - й заробляти. Настав час не тільки говорити про культуру, але й упроваджувати її. Багато країн світу, особливо європейських, мають величезні надходження до державного бюджету від культурної індустрії.

Рис 1 – Видатки на культуру на душу населення з державного бюджету країн Європейського Союзу



Для України поки що «культурна індустрія» - це непоєднувані слова, але практика цивілізованих країн доводить, що культура – це не «утриманка-нахлібниця», а самодостатній феномен, який приносить чималий прибуток і набуває водночас високого художнього і духовного рівня. Порівнюючи відповідний показник державних видатків на культуру на душу населення, то в Сумській області він складає 40 грн. на

Рис 2 – Рівень задоволення фінансових потреб культурних установ Сумської області у 2006 році.

Вивчення досвіду західних країн з ринковою економікою дає основи стверджувати, що процеси функціонування та фінансування культурних організації максимально підпорядковані загальнодержавним інтересам. Цей досвід дозволяє зробити ряд висновків, що можуть бути використані для удосконалення системи фінансування культури в Україні.


  1. У кожній країні формується своя модель фінансування культури і мистецтва, адекватна національній системі міжбюджетних відносин і напрямам державної підтримки цієї сфери.

  2. Вибір видів, форм і методів фінансової підтримки галузей культури і мистецтва залежить від характеру вибраної моделі державного фінансування, а також від пріоритетів і завдань поточної політики.

  3. Багатоканальне державне фінансування найкраще сприяє залученню коштів в культурну сферу.

  4. Більша частина коштів виділяється на проектне фінансування, що направлене на результат та має більшу ефективність ніж субсидії для покриття збитку від основної діяльності.



Каталог: documents
documents -> Число. Натуральні числа. Римська система числення
documents -> Інформатіо-Консорціум
documents -> Стилі оформлення бібліографічних посилань для міжнародних публікацій ч. I
documents -> Стилі оформлення бібліографічних посилань для міжнародних публікацій Ч. II оксана Кордюкова, Наукова бібліотека Наукма
documents -> Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
documents -> І. Тазове передлежання плода. Вивчення наказу моз україни №899 від 27. 12. 2006 р. «Тазове передлежання плода»
documents -> Нетрадиційні методи оздоровлення
documents -> Маневицький професійний ліцей (№2 10. 2012)
documents -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет навчальної роботи орієнтована тематика курсових робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Вимоги до змісту та оформлення курсових робіт рівне
documents -> Issn 2078-1628 Міністерство освіти І науки України Східноєвропейський університет економіки І менеджменту Вісник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка