В. М. Дубровіної, вчителя української мови та літератури Миронівського нвк 2009р



Сторінка3/4
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4

Битва під Жовтими Водами
З усієї України сходилися до Богдана Хмельницького на Січ люди. Задумавши вгамувати невідворотне народне повстання, польський гетьман Потоцький вирядив проти козаків чимале військо. Разом із поляками на Січ ішли реєстрові козаки. Це були православні українці, лише службою зобов’язані польському королеві.

Довідавшись про наступ поляків, Хмельницький узяв із Січі гармати й військові клейноди та на чолі свого війська вийшов ворогам назустріч. Біля Жовтих Вод козаки стали табором. Закликані Хмельницьким на допомогу татари спинилися неподалік.

Річка Жовті Води - притока Інгульця. У своїх верхів'ях вона утворює дві гілки. Більша з них, західна, називається Жовтою річкою. Менша, східна, зветься Очеретною балкою. Ці дві гілки утворюють півострів. У ХVII столітті він був вкритий лісом, густим та непролазним, що звався тоді Чорним. Цей півострів був приступним лише з одного боку.

Хмельницький розумів, що польське військо Жовтих Вод не обмине. Ця місцина лежала якраз на шляху до Січі. При лівому березі річки й засіли козаки, обгородивши свій табір земляним валом та скованими возами.

Одночасно Хмельницький поспішив назустріч реєстровим козакам. Він зумів пробудити в цих людях таку ненависть до загарбників, що вони приєдналися до запорожців.

Польське військо підійшло до Жовтих Вод. Шляхтичі отаборилися на правому березі. На лівий берег козаки їх не пустили.

Битва розпочалася 5 травня 1648 року. Вона тривала кілька днів. Польське військо змушене було відступити назад, до балки Княжі Байраки. Передбачивши цей відступ, Хмельницький послав у балку загін піших козаків. До того ж, там у засідці сиділи татари. Наскочивши на поляків ззаду, вони заходилися "крутити веремія", як називали їхній звичай накидати на ворогів аркани, галасувати, топтати людей кіньми. Намагаючись сховатися в лісі, польські вояки падали в ями, заздалегідь викопані козаками. Військо Хмельницького сунуло на ворогів, як хмара.

Польські воєначальники були захоплені в полон. Ті, що лишилися живими, склали зброю.

Жовтоводська битва мала для українців таке ж значення, як для русичів битва Куликовська. Тут було покладено край ярму Польщі над Україною. (за Д.Яворницьким).(309 сл.)


Методичні рекомендації для вчителя
1. Пояснити значення слова "клейноди" (військові знаки, атрибути влади, які вживалися старшинами відповідно до посади).
2. Дібрати синоніми до слів: "вгамувати", "обгородити", "галасувати".


  1. Записати на дошці: 5 травня 1648 року, військові клейноди, Інгулець, Жовта річка, Очеретна балка, балка Княжі Байраки, "крутити веремія"



Контрольний диктант
ЗИМА
Стоголосо завиває вітер. Снігові вихори гуляють вулицями і провулками Петербурга. Посеред площі замети врівень зі стовпом газового ліхтаря.

Тарас з вікна милується білим покривалом, що заслало все навколо. Сьогодні Тарасу минає двадцять чотири роки - двадцять чотири роки кріпосної неволі!..

Сьогодні всю ніч знову не міг заснути. Клекотіло серце гнівом на панів, а рожеві мрії переповнювали його надіями визволитися з кріпаччини і вчитися в Академії мистецтв.

Взимку, працюючи за завданням Ширяєва, Тарас знаходив час і малювати з натури, і робити копії з улюблених картин - набивав руку і око.

Друзі - художники Григорович, Сошенко, Венеціанов мали змогу ще раз переконатися, що з Тараса вийде неабиякий художник, і ще раз замовити слово перед Брюлловим за нього, хоча Карл Павлович і сам уже добре бачив Тарасову зрілість.

(115 слів) (Д. Красицький)




ІІ семестр

Контрольна робота № 3
Односкладні речення. Неповні речення
Тестування
І варіант
1.Речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена

(підмета чи присудка),називаються:

А. Неповними.

Б. Непоширеними.

В. Двоскладними.

Г. Односкладними.




  1. Односкладним узагальнено-особовим є речення:

А. Кожна частина Землі є центром Землі.

Б. З жартами – і дорога коротша.

В. Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся.

Г. У вовчому лігві панує овечий дух.




  1. Виділіть означено-особове речення:

А. За смерть сильніше лиш кохання.

Б. І ось іду по осінньому лугу, збиваю з трави молоду росу.

В. Лежачий камінь мохом обростає.

Г. Висоти лише тоді вважаються взятими, коли їхні вершини вінчаються

прапором.


  1. Неповним є речення:

А. Коли я згадую покійного батька, то вертаюсь думками до дитинства.

Б. Блакитне небо дихало на землю теплом.

В. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш

мій.


Г. Раз якось був тихий вечір.


  1. Однорідні члени є в реченні:

А. Усе життя наше пов’язане з мовою.

Б. Коли зникає народна мова, народу немає більше.

В. Григір Тютюнник прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго.

Г. Прилучення до скарбів рідної мови надає нам духовної дужості.




  1. Після узагальнювального слова ставиться двокрапка в реченні (розділові знаки пропущено):

А. А соловейко-варакушка не відмовляється ні від сухого листячка ні від

торішньої трави.

Б. Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

В. Листя лежало на дривітні на колодах осикових дров на купі гарбузів.

Г. У лозняках в очеретах та в осоці чекають гнізда на кобилочку солов’їну та

кобилочку річкову та очеретянок.




  1. Після однорідних членів треба поставити тире в реченні:

А. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї, і

твоя незрадлива материнська ласкава усмішка.

Б. Лози, висип, кручі, ліс блищать і сяють на сонці.

В. Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом.

Г. В руках мати несе кріп, моркву, петрушки пучечок, свіжо-зеленої, рясної.


  1. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні:

А. Навіть через вікно було видно, як пухнасті сніги одсвічувались рожевими

малиновими бризками зорі.

Б. Пішли дощі дрібні та безперестанні, із сивими непроглядними туманами.

В. Нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома

велетенськими кривими коліями.

Г. Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.




  1. Визначте речення з однорідними обставинами:

А. Річка синіє, зітхає, сміється.

Б. Це добре – шпарко, молодо, азартно щомиті прямувати до мети.

В. Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється

над Лукашем.

Г. Рівними-рівними рядами стоять розлогі яблуні, груші, сливи, вишні,

абрикоси.




  1. Позначте речення, яке потребує редагування:

А. Пропонована гра розвиває не тільки увагу, а й мислення.

Б. Магазин пропонує шкільне приладдя: ручки, олівці, циркулі, лінійки.

В. У музеї можна дізнатися багато нового про звичаї та традиції нашого

народу.


Г. На зустріч із письменниками запрошуються вчителі, учні та

старшокласники.


11. Позначте твердження, яке є правильним:

А. Однорідні члени речення завжди залежать від одного й того самого

слова в реченні.

Б. Однорідними можуть бути лише другорядні члени речення.

В. Однорідні члени речення завжди з’єднуються за допомогою сполучників.

Г. Однорідні члени речення не можуть мати при собі залежних слів.

12. Установіть відповідність:

Односкладне речення Приклади

1 означено-особове А Сонним холодом од трав віє.

2 неозначено-особове Б Хліб-сіль їж, а правду ріж.

3 узагальнено-особове В Квітчастий луг і дощик золотий.

4 безособове Г Стою у колі мрій і спогадів.

Д Задзвонили в усі дзвони по всій

Україні.



1

2

3

4














ІІ варіант
1.Позначте твердження, яке є вірним:

А. В односкладному реченні пропущено один із головних членів речення.

Б. Граматична основа односкладного речення складається з одного

головного члена речення.

В. В односкладному реченні немає другорядних членів речення.

Г. Граматична основа односкладного речення складається з підмета і

присудка.
2. Виділіть неозначено-особове речення:

А. Звернімося до пізніших років.

Б. Силою не хвались – краще трудись.

В. Тепер спомином повертаюся до тополі.

Г. Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів – не без деякого лукавства.

3.Укажіть безособове речення:

А. Проте щось кликало сюди вогнисте створіння з гострою мордочкою й нащуленими вухами.

Б. Після обіду йому було невесело сидіти дома.

В. Ранком вивели їх із казарми на двір, розставили лавами.

Г. У селі побудували нову школу.

4. Неповним є речення:

А. Жито ввійшло в силу, стебло туге, колос вусатий, дорідний.

Б. Очерети їх чорними свічками йдуть уздовж колишніх берегів.

В. До пишного розмаїття мальв усі давно звикли.

Г. Комп’ютерна цивілізація перетворює знання в інформацію, а

пізнання – в інформування.

5.Однорідні члени є в реченні:

А. Дідусине обличчя ожило, а в очах зблиснули теплі іскри.

Б. Падуть листочки зів’ялі,– от так і сам я впаду далі.

В. А бур’яни навколо як ліс, і пахощі їхні були гіркі та прохолодні.

Г. А ось і дідусева хатинка.

6. Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами є в

реченні:

А. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилася з невісткою.

Б. Тільки Кайдашиха не ходила до Мотрі: сліпе око навіки загородило їй

стежку до неї.

В. Тиша була напоєна всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і

дзижчанням польових мух, і тихим шелестінням стиглого жита.

Г. У степу було тихо: блищали од сонця стерні й ковила понад шляхом,

сріблилася важка павутина.


7. Після однорідних членів треба поставити тире в реченні:

А. І настурція, й півонія, й айстра росли біля хати кущами.

Б. Уже й електроніка, і кібернетика, і тонкощі радіотехніки все під

отим картузиком є.

В. На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени.

Г. Скрізь червоно на небі, на узгір’ях і на горі.


8. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні:

А. Благословенним і чарівним вважається той край, де барвінок росте.

Б. Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою.

В. І вам згадається садок високий ганок летючі зорі тиха літня ніч

розмови наші.

Г. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос

пісень.
9. Однорідні означення є в реченні:

А. Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки.

Б. Запахла осінь в’ялим тютюном, та червоними, жовтими яблуками,

тонким туманом.

В. Лишає хмара цвіт на підвіконні, і ніч несе медовий смолоскип.

Г. В зірниць узорі вогняному вже чути перекати грому, і гай тривожно

зашумів.
10. Позначте речення, яке потребує редагування:

А. Ми знаємо письменників нашого краю і пишаємося ними.

Б. Оператор мобільного зв’язку гарантує високоякісний зв’язок.

В. У новому магазині можна купити різні солодощі: тістечка, цукерки,

карамельки.

Г. Організація запрошує на роботу бухгалтерів, юристів, перекладачів.
11. Позначте умову, за якої означення є однорідними:

А. Виконують однакову синтаксичну функцію.

Б. Стоять перед означуваним словом.

В. Характеризують предмет з одного боку.

Г. З’єднані безсполучниковим зв’язком.
12. Установіть відповідність:

Односкладне речення Приклади

1 означено-особове А Покосили трави, засіяли лан.

2 неозначено-особове Б Добре діло роби сміло.

3 безособове В Сядемо гуртом та й поговоримо на близькі

4 узагальнено-особове птахам і людям теми.

Г Така шалена стужа, така крута зима.

Д Для мене без тебе і життя нема.


1

2

3

4














Контрольне аудіювання
БОРОНИТИ ЧЕСТЬ КИЄВА

Сонце уже високо ходило над землею. Скресли ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли в течії повноводдя. Чорні хвилі пружно вигойдувались на бурунистих гребенях посеред тріскотливих крижин…

Князь Аскольд сидів у лодії під вітрилом і мріяв, погойдуючись на пружних хвилях Десни. Довкола мліла в сонячному весняному мареві земля сіверян. Мирне і спокійне плем'я густо розкинуло свої селища по берегах ріки, яка нижче стольного града Новгорода-Сіверського розливалася широко, як море. В інший час зупинився б тут. А зараз поспішав до Києва.

Перша лодія, за якою йшов вітрильник з Аскольдом, ураз чомусь завернула до берега. Спрямувала на піщану смугу. Угледів: кілька спішених верхівців бігли до річки з усіх ніг, несамовито розмахували шапками, щось кричали до них. Аскольдів кормчий і собі завернув до берега. Що стряслося? Ще не причалили лодії, як почув тривожні голоси:

- Княже, Київ орда обступила!

- Звідки? Яка?..

- Не відаєм. Одні мовлять, ніби хозари. Інші - ніби угри з печенігами. Хто зна. А прийшли від хозарського степу. Кияни міцно стоять на валах. Твоєї підмоги ждуть.

Аскольдові видалося, що він десь уже ніби бачив старшого із посланців, і тому запитав у нього:

- Хто ж будеш? Чийого роду?

- А нічийого! Сам по собі! - синьооко усміхнувся киянин, насунув на голову потерту лисячу шапку, почалапав до свого коня.

Аскольд насупився - зухвалець надто нечемний. Не шанує належно його, можного володаря слов'янської землі. Та чекайте ж ви, ниці худії люди, він ще змусить вас низько кланятись йому! А зараз не час виставляти свою гординю. Та й не рівня йому сей жебрак в обшмульганій шапчині, щоб він, князь землі полянської, допитувався в нього роду! Хай іде геть!.. В Аскольда інший клопіт - як урятувати Київ од біди…

Світанок тільки починав жевріти, коли Аскольдові вої з великою тихістю підступили до київських валів. Дружина Аскольдова кинулася на ворожий стан зненацька, розітнувши посвистами мечів сірий світанок. Назустріч їй підхопилась ворожа рать, що опочивала за валами на купах шкур чи на сідлах. І зав'язалася зла січа.

Кілька ординських верхівців оточили Аскольда з усіх боків і націлили в груди списи. Щільним кільцем обступали його хозарські комонники - хочуть взяти князя живого…Та не бути сьому!

Аскольд розмахнув мечем, не чуючи ані болю в плечі від ворожого удару, ані гарячого струменя крові на скроні…

Не відразу й побачив, як із протилежного боку, з-під круч Дніпра, виповзла, немовби з-під землі, нова дужа рать пішців і пішла приступом на ординців. Попереду неї врубувався в щільні ряди степовиків невисокий дужак в обшмугляній лисячій шапці, а поряд із ним завзято орудував мечем червонолиций рудоволосий кремезняк у шоломі.

Витер обличчя рукавом, роззирнувся і мало не укляк з подиву - до нього біг розчервонілий, мов розпечене коло сонця, Ніскиня в шоломі і отой посланець, що перейняв його на Десні за Новгородом-Сіверським. Хто ж він? І звідки знову взявся отут?

І враз здогадався: та се ж він і привів сюди древлянську рать! Ну й звитяжець же! Але ж і зухвалий муж - не сказав йому свого імені.

- Встигли! Встигли! - радів усім своїм безбровим червоним обличчям Ніскиня, стоячи перед Осколком. - Коби не сей киянин, не встигли б! - очима вказав на доблесного воя в лисячій шапці. Той був без шолома, ніби прийшов не на рать, а на гостини.

Киянин білозубо осміхнувся, зняв з голови шапку. З-під неї висипався на плечі сніп білого, як льон, волосся. І тоді Аскольд його упізнав:

- Пастух! Се ти рятував Київ від древлян?

- Я, - просто одказав пастух.

- Але ж ти тоді так несподівано щез…Імені свого не сказав.

- А навіщо? - щиро здивувався звитяжець.

- Нагороду маєш дістати. Честь Києва врятував.

- Нагородою мені і єсть честь Києва, - мовив пастух, натягнув свою кумедну шапку й усміхнувся.

(За Р. Іванченко)



Тест для оцінювання аудіативних умінь і навичок
1. Текст починається:

а) описом природи;

б) розповіддю про облогу Києва;

в) описом зовнішності князя Аскольда;

г) описом Новгорода-Сіверського.

2. Київські посланці перейняли князя Аскольда на річці:

а) Десна;

б) Дніпро;

в) Сіверський Донець;

г) Дністер.

3. Київські посланці повідомили князеві, що:

а) Київ обступила орда;

б) хозари задумали взяти князя живим;

в) ординці підготували Аскольдовій дружині пастку;

г) ординці обступили Новгород-Сіверський.

4. Коли посланець у лисячій шапці відмовився розказати про себе, Аскольд подумав, що той:

а) дужий і хоробрий воїн;

б) нечемний і нерівня князю;

в) має кумедний вигляд у своїй лисячій шапці;

г) кмітливий і розумний.

5. Аскольдова дружина підступила до київських валів, де стояли вороги:

а) на світанку;

б) вночі;

в) вдень;

г) пополудні;

6. Потрапивши в оточення ординців, князь Аскольд:

а) покликав на допомогу нову рать;

б) почав мужньо відбиватися від ворогів;

в) наказав своїм воїнам відступати;

г) зумів непомітно вирватися з оточення.

7. Вороги не змогли взяти Аскольда в полон, тому що:

а) посланець у лисячій шапці привів на підмогу древлянську рать;

б) Аскольд зумів відбитися від ворогів і вислизнув з оточення;

в) посланці вчасно попередили князя про пастку;

г) ординських верхівців було мало і вони були погано озброєні.

8. На пропозицію князя Аскольда одержати нагороду за врятування честі Києва воїн-пастух відповів, що:

а) дуже вдячний князеві;

б) нагородою для нього є честь Києва;

в) це їхня спільна нагорода;

г) не буде приймати нагороди від князя.

9. Текст закінчується діалогом між:

а) Аскольдом і Ніскинею;

б) Аскольдом і воїном-пастухом;

в) Ніскинею і воїном-пастухом;

г) воїнами княжої дружини.

10. У тексті утверджується ідея:

а) єдності руських племен у боротьбі з ворогами;

б) самовідданого служінню князю;

в) самовідданості й безкорисливості в боротьбі за незалежність рідної землі;

г) сили волі й витривалості народу в боротьбі з ворогами.

11. За тематикою текст є:

а) історичним;

б) побутовим;

в) фантастичним;

г) пейзажним.

12. Текст належить до такого стилю мовлення:

а) розмовного;

б) художнього;

в) публіцистичного;

г) наукового.



Контрольна робота № 4
Речення зі звертаннями, вставними словами

( словосполученнями).

Речення з відокремленими членами
Тестування
І варіант
1. Позначте твердження, яке є правильним:

А. У реченні звертання виконує синтаксичну роль додатка.

Б. У реченні звертання виконує синтаксичну роль підмета.

В. Звертання ніколи не буває членом речення.

Г. Звертання може бути будь-яким членом речення.


  1. Немає вставного слова в реченні ( розділові знаки пропущено):

А. Добра такого там зроду у мене правда не було.

Б. Нам здавалося що роки пройшли.

В. Здавалося дід якось ніби трохи сяяв.

Г. Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи.




  1. Поширене звертання є в реченні:

А. І хліб, і першу радість, і сльозу по-братньому ми порівну ділили.

Б. Рідна мово, перше слово ти в устах моїх плекала.

В. Сійся- родися, колосом розвивайся, засівайся, ниво, людям на добро!

Г. Ну чого радіти, скажімо, самому Чернезі?




  1. При звертанні треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено):

А. Тримай над головою свічку допоки стомиться рука,– ціле життя.

Б. Ще будемо хлопці орать перелоги і слухати пісню ласкаву зерна.

В. Свою правду в чужу макітру не наллєш.

Г. Бережи свою чашу терпіння для кращих часів.




  1. Укажіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки при звертанні:

А. О світе, мій, невже без таїни народжуєш троянди й полини?

Б. Прости мені земле, коли не такий як треба синам твоїм бути.

В. Ой ти, ниво моя, ниво, ниво золотая.

Г. Мій, Боже, милий, як то мало святих людей на світі стало.


6. Укажіть речення, в якому поширене означення стоїть перед означуваним

словом (розділові знаки пропущено):

А. Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до

бою.


Б. Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.

В. Все засліплене від люті панства кінно вдарило на козаків.

Г. Богун був уже за вікном укритим вечірнім сутінком.
7. Позначте рядок, у якому означення треба відокремити комою (комами):


  1. А. На зорях настояну воду Десна разом з небом несла.

  2. Б. В моїм краю ще збереглись могили насипані шапками козаків.

  3. В. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву.

  4. Г. Cтрункі білі чисті берізки соромливо ховалися за дубами.

8. При відокремленій прикладці треба поставити кому в реченні (розділові

знаки пропущено):

А. Їй сняться хмари і липневі грози чиясь душа прозора при свічі.

Б. Декілька придбаних думок крутилося ще в її самотній голівці не

викликаючи в серці нічого.

В. Краса душі краса любові найвища на землі краса.

Г. На порозі гість веселий дощ блакитний весняний.


9. Позначте речення з відокремленою прикладкою:

А. Жовті калюжниці – квіти дитинства – знов нагадали щасливі літа.

Б. Ти – в осені захована весна.

В. Ходімо в райдугу, кохана, якщо зуміємо пройти.

Г. На сонці-скрипці бабиного літа ніхто із скрипалів ще не зіграв.
10. Укажіть речення, в якому правильно виділено дієприслівниковий зворот:

А. Нарешті стомлене козацтво прибуло до Тамані, й запливши в зарослі

очеретами гирла річки Кубані, стало там на перепочинок.

Б. Дмитрик біг через лід, пошкрябуючи здоровими чобітьми і з жахом

думав, що то скаже йому мамка за неслухняність.

В. Шептало вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову

заіржав грізно та бойовито.

Г. Дух у собі запираючи лежали тухольці й дожидали ворогів.

11. Відокремлений уточнюючий член є в реченні:

А. Стоять ліси смарагдово-руді, після дощу надовго крапелисті.

Б. Сьогодні тут, на зупинці, батальйон одержав, нарешті, пошту за

кілька днів.

В. Є якась інерція в кожному ранковому кроці, у кожній гадці.

Г. У ці дні, задумливо-багряні, я свого серця не збагну.


12.Установіть відповідність

Відокремлені члени речення: Приклади.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка