В. О. Білоглазов д м. н., професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського



Скачати 412.08 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.12.2016
Розмір412.08 Kb.
ТипПрограма
  1   2
Міністерство охорони здоров'я України

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

«З А Т В Е Р Д Ж У Ю»

Перший проректор з науково-педагогічної роботи

член-кореспондент АМН України

професор М.Р.Гжегоцький

____________________2012 р.
Кафедра клінічної імунології

та алергології

Навчальна дисципліна:

«Клінічна імунологія та алергологія»

Кафедра не опорна

Львів, вул. Пекарська 69 б.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

«КЛІНІЧНА ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ»
для студентів 5-го курсу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації
Спеціальності:

7.110101 «Лікувальна справа»

7.110104 «Педіатрія»

7.110105 «Медико-профілактична справа»


Затверджено Затверджено

на методичній нараді кафедри на профільній методичній комісії

«___» ___________ 2012 року «____» __________ 2012 року

Протокол № Протокол №

Завідувач кафедри Голова

__________проф. В.В.Чоп’як _____________проф. О.М.Радченко


ЛЬВІВ – 2012

Програма складена співробітниками кафедри клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної імунології (завідувач кафедри – д.м.н. проф. Драннік Г.М., завідувач курсом д.м.н. проф. Казмірчук В.Є., к.м.н. доцентом Федорук Г.В.) Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця у співавторстві із співробітниками однопрофільних кафедр:


  • кафедрою клінічної імунології та алергології Львівського Національного медичного університету ім.. Данила Галицького (завідувач кафедри д.м.н. проф. Чоп'як В.В.;

  • кафедрою клінічної імунології та алергології Донецького державного медичного університету (завідувач кафедрою д.м.н. проф. Прилуцький О.С.).

РЕЦЕНЗЕНТИ:


В.О.Білоглазов – д.м.н., професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського
О.М.Гіріна – д.м.н., професор, завідувач кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця
Програма обговорена та ухвалена:
На нараді завідувачів кафедр та курсів клінічної імунології та алергології вищих медичних навчальних закладів МОЗ України 23 листопада 2007 року (м. Київ, НМУ ім.. О.О.Богомольця)
Комісією з напряму «Медицина» Науково-методичної ради Міністерства освіти та науки України (протокол №13 від 12 лютого 2009 року).
Робоча програма розглянута та схвалена Центральною методичною комісією Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького «5» вересня 2012 року., протокол № 1

Відповідальний редактор к.м.н. доцент Федорук Г.В. (Київ), кафедральний редактор доцент Гаврилюк А.М. (Львів)




1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з клінічної імунології та алергології для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101 та "Педіатрія" 7.110104 напряму підготовки 1101 "Медицина" у відповідності з діючими нормативними документами. Згідно навчального плану підготовки лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Клінічна імунологія та алергологія» здійснюється на V курсі (9-10 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється впродовж 6 років, з них перші 5 років – за єдиним навчальним планом (загальнолікарська підготовка), а на 6 курсі має місце профілізація відповідно до напряму підготовки.

Програма складена на підставі наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) та освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України №239 від 16.04.03 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 - Медицина”;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України №152 від 24.03 2004 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.2004 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

- наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52.

- наказу МОЗ України № 52 від 31.01.2005 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа».

- наказу МОЗ України №414 від 2007 «Про зміни до наказу МОЗ України №52 від 31.01.2005»
Клiнiчна iмунологiя та алергологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії людини, патологічної морфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та імунології, а також основ внутрішньої медицини, педіатрії, загальної хірургії, інфекційних хвороб, акушерства та гінекології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з клінічної імунології та алергології у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ № МОЗ України від 2007 року), дисципліна «клінічна імунологія та алергологія» (3 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа», “Педіатрія” та “Медико-профілактична справа” вивчається студентами на V курсі.

Програма дисципліни структурована на 1 модуль, до складу якого входять 3 блоки змістових модулів:
Модуль 1 (5 курс).

ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ

(за спеціальністю «Лікувальна справа», « Педіатрія”

та “Медико-профілактична справа”

Змістові модулі:


  1. Імунологічний статус. Принципи оцінки та шляхи імунокорекції.(32/1,06).

  2. Імунодефіцитні захворювання та імунозалежна патологія (31/1,03)

  3. Алергічні захворювання(27/0,91)

Програма з клінічної імунології та алергології на V курсі за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія» та “Медико - профілактична справа”, передбачає вивчення основ клінічної імунології та алергології за основними її розділам: загальна імунологія, імунопатологія: первинні та вторинні імунодефіцити, аутоімунні захворювання, трансплантаційна імунологія, імунологія репродукції, онкоімунологія, алергологія, при цьому наголос робиться на вивченні імунопатогенезу, клініки, імуно- та алергодіагностики, лікуванні та профілактиці імунозалежних захворювань.

Основна мета цієї програми – ознайомлення студента з різними аспектами клінічної імунології. Акцент робиться на навичках збору імунологічного та алергологічного анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці клінічного імунолога та алерголога. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цієї програми. Кожен студент 3 рази за цикл записує та показує клінічні дані щодо обстежених хворих асистенту.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів клінічної імунології та алергології. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри. Орієнтовна тривалість практичних занять на 5 курсі – 5 годин. Методика організації клінічних практичних занять з клінічної імунології та алергології передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару або при амбулаторному прийомі;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного змістового модуля надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації.

Цей план повинен включати:

- методи дослідження, які має засвоїти студент;

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

Курація пацієнта передбачає:


  1. з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

  2. проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

  3. аналіз імунологічних лабораторних даних та даних алергологічного обстеження хворого;

  4. формулювання діагнозу хворого;

  5. призначення лікування;

  6. визначення заходів первинної та вторинної імунопрофілактики;

  7. доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності.

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

Самостійна робота студентів (СРС) складає 30% у навчальному плані. Вона містить:



  • опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

  • роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у імунологічних лабораторіях та кабінетах алергологічної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та алергологічних методів дослідження у позааудиторний час;

  • засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку);

  • робота в комп’ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Кафедри та курси клінічної імунології та алергології мають право здійснювати перерозподіл навчальних годин усередині змістових модулів в межах програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але повинні виконати у цілому обсяг вимог дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.


Орієнтовний навчальний план з дисципліни

Клінічна імунологія та алергологія”



для студентів медичних факультетів за фахами:

7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія»,

7.110105 “Медико - профілактична справа”


Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

(годин/ кредитів)

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Всього годин/ Кредитів ЕСТS

90/3

10

50

30

5




Модуль 1: Основи клінічної імунології та алергології
Змістових модулів – 3

90 год. / 3 кредити ЕСТS

10

50

30

5

Підсумковий модульний контроль

У тому числі – підсумковий контроль засвоєння модулю 1

5




2

3




Підсумковий модульний контроль

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.; Аудиторне навантаження – 70%, СРС – 30%;

Примітка : у 2012/2013 навчальному році 50 год. практ. занять, 30 год СРС.



2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення клінічної імунології та алергології встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі дисципліни:

ПП.139 Визначати характер і принципи лікування імунологічних порушень у хворих з різною патологією, формувати диспансерні групи, групи ризику, проводити імунопрофілактику.

ПП.154 Виявляти клінічні, гематологічні та імунологічні ознаки імунних порушень у хворих з гострою, рецививуючою та хронічною патологією, встановити попередній клінічний діагноз.

ПП. 212 Класифікувати симптоми та синдроми імунологічних порушень.

ПП. 234 Проводити диференційну діагностику спадкових та набутих імунних порушень при різній патології на підставі імунологічного анамнезу, аналізу генеалогічного дерева, даних клінічного та лабораторного обстеження хворого.

ПП 247 Складати план обстеження хворого, аналізувати отримані дані досліджень з урахуванням імунологічних процесів, віку хворого, стану здоров'я, пори року.




  1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1

ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ

Всього годин:90/ 3 кредити

(лекцій -10, практичних занять -50,СРС -30)

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

  • Продемонструвати здатність проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із природженими на набутими імунодефіцитами відповідно до ведучих скарг пацієнта та історії розвитку захворювання.

  • Продемонструвати здатність проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергологічною патологією відповідно до ведучих скарг пацієнта та історії розвитку захворювання.

  • Продемонструвати здатність застосовувати різні діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення з ведення пацієнтів з різними імунодефіцитами та імунозалежними захворюваннями.

  • Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при імунозалежних та алергологічних захворюваннях.

  • Показати здатність визначати етіологічні та патогенетичні фактори в розвитку різних імунодефіцитів, імунозалежних та алергологічних захворювань.

  • Показати здібність виявляти типову клінічну картину імунодефіцитів, імунозалежних та алергологічних захворювань.

  • Продемонструвати здатність діагностувати та представляти план лікування імунологічних порушень у хворих з різною імунозалежною патологією, формувати групи ризику.

  • Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення імунозалежних та алергологічних захворювань.

  • Продемонструвати здатність оцінки стану здоров’я пацієнтів та застосування відповідних рекомендацій з імуно – та алергопрофілактики.

  • Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні імунозалежною патології.

  • Показати здатність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.

  • Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями:



  1. Природжені імунодефіцити

  2. Набуті імунодефіцити

  3. Імунозалежні захворювання

  4. Алергічні захворювання.

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні не менше, ніж одного госпіталізованого або амбулаторного пацієнта. Якщо немає можливості отримати доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях або на амбулаторному прийомі.

Щоденні звіти прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та надаються асистенту/доценту для контролю необхідного числа оглядів пацієнтів та відображення пацієнтів з найбільш розповсюдженими імунозалежними та алергічними захворюваннями без зайвого повторення.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять. Асистенти контролюють, щоби кожен студент отримав необхідну компетенцію в наступних областях: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь, заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти контролюють активність студентів для того, щоби бути впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.


Змістовий модуль 1:ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Розуміти та пояснити поняття «імунітет», фактори природженого та набутого імунітету.

  • Робити висновки про стан функціонування імунної системи за даними лабораторного дослідження.

  • Аналізувати зміни показників імунного статусу з урахуванням віку хворого, стану здоров’я та пори року.

  • Пояснювати основи методів імунологічного дослідження для визначення кількісних та якісних показників імунітету.

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із імунними порушеннями.

  • Обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення.

  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори набутих імунодефіцитів.

  • Визначати особливості розвитку противірусного імунного захисту.

  • Визначати особливості розвитку протибактеріального імунного захисту.

  • Виділяти особливості розвитку протигрибкового імунного захисту.

  • Інтерпретувати дані лейкограми та імунограми з урахуванням клінічних даних, стадії імунної відповіді, імунологічного анамнезу.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


ТЕМА №1. Структура і принципи функціонування імунної системи. Імунне запалення. Вікова імунологія.

Визначення та види імунітету. Центральні і периферичні органи імунної системи. Фактори природженого імунітету: клітинні (моноцитарно - макрофагальна система, кілерні та гранулоцитарні клітини), гуморальні (система комплементу, цитокіни та ін.). Антигени та їх характеристики. Набутий імунітет, його особливості, етапи формування та кооперація імунокомпетентних клітин, які беруть участь у формуванні імунної відповіді. Популяції (Т- і В-лімфоцити) та субпопуляції (Т-хелпери 1 і 2 типу, Т- регуляторно/супресорні Т-ЦТЛ) лімфоцитів, етапи їх дозрівання та диференціації, їх функція. Імуноглобуліни, структура, функції. Тимусзалежний і тимуснезалежний механізм синтезу антитіл. Будова та властивості циркулюючих імунних комплексів. Головний комплекс гістосумісності: будова, властивості, функція. Регуляція імунітету.


ТЕМА №2. Оцінка стану імунної системи.

Особливості імунологічного анамнезу. Клінічні методи оцінки імунної системи. Інструментальні методи оцінки імунної системи. Лабораторні методи оцінки імунної системи: гуморальні природжені фактори захисту; оцінка клітинного імунітету; комплексна оцінка місцевого імунітету.

Комплексний підхід до оцінки iмунного статусу людини. Основні скарги хворого з імунною патологією. Особливості імунологічного діагнозу. Визначення основних симптомів та синдромів імунних порушень. Фізикальні симптоми імунної патології. Методи фізикального обстеження хворого з патологією імунної системи (УЗД, рентгенологічне, імуногістохімія та ін..).

Імунограма, інтерпретація результатів. Можливості і обмеження iмунологiчних методiв у клiнiцi. Особливості постановки імунологічного діагнозу.

Вiковi особливості кісткового мозку, тимусу та периферійних лiмфоїдних органiв. Вiковi особливостi функцiонування імунокомпетентних клітин. Вікові особливості розвитку запальних реакцій. Роль материнського організму в формуваннi iмунiтету дитини. Iмунна система плоду, новонародженого i дитини в різні вікові періоди.

Тимус i старiння. Iмунорегуляторнi процеси в похилому вiцi. Iмуннi теорiї старiння. Імунопатологiя у осіб похилого вiку.

Підходи до застосування імунотропної терапії в залежності від віку.
ТЕМА №3. Імунологія інфекційних хвороб. ВІЛ-інфекція:

Механізми імунного захисту при бактеріальних та вірусних інфекціях. Роль імунної системи в протигрибковому імунітеті та захисті від гельмінтів. Значення стану імунної системи в розвитку опортуністичних та протозойних інфекцій. Імунологічні методи в діагностиці інфекційних хвороб.

Iмунна вiдповiдь при гострому запальному процесi. Динамiка показникiв лейкограми, протеінограми і iмунограми при гострому, рецидивуючому i хронiчному запаленнях.

Види та особливості специфічної імунопрофілактики інфекційних хвороб. Імунозалежні реакції та ускладнення при вакцинації.


ТЕМА №4. Імунотропна терапія, імунореабілітація. Імунопрофілактика.

Класифiкацiя iмунотропних препаратiв, механiзм дiї, побiчнi дії. Принципи клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, показання та протипоказання до призначення, пiдбiр дози, імунологічний контроль за терапевтичною ефективністю: iмуносупресивні препарати; iмунокорегуючі препарати; блокатори медiаторiв iмунних реакцiй; протизапальнi засоби; замiнна терапiя; цитокінотерапія, протирецепторні препарати та ін.

Основні принципи імунопрофiлактики бактерiальних і вiрусних інфекцій.

Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.


Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ
Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з природженими та набутими імунодефіцитними станами.

  • Визначати імунопатогенетичні фактори в розвитку імунозалежних хвороб (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), герпесвірусні хвороби; хламідійна інфекція; інфекційний мононуклеоз та ін..):

  • Обґрунтовувати застосування основних імунодіагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення у хворих з різними імунозалежними захворюваннями.

  • Інтерпретувати дані фенотипування пари донор – реципієнт (визначення індексу гістосумісності) при підготовці до трансплантації органів та клітин.

  • Обґрунтовувати застосування імуносупресивної терапії в посттрансплантаційному періоді.

  • Визначати клінічні та лабораторні ознаки розвитку надгострого, гострого та хронічного кризів відторгнення.

  • Проводити диференційну діагностику між кризом відторгнення та інфекційним ускладненням у хворих після проведення трансплантації органів.

  • Визначати лабораторні ознаки розвитку системних та місцевих імуносупресивних механізмів при нормальній вагітності.

  • Визначати механізми розвитку імунозалежних форм безпліддя.

  • Інтерпретувати дані фенотипування пари чоловік - жінка (визначення індексу гістосумісності) при діагностиці імунозалежної форми безплідді.

  • Аналізувати результати визначення показників, які характеризують фактори антибластомного захисту в пацієнта з підозрою на наявність пухлини.

  • Інтерпретувати дані визначення пухлинасоційованих антигенів для ранньої діагностики пухлин, при оцінці ефективності лікування та для визначення наявності чи відсутності метастазів;

  • Обґрунтовувати застосування імунотропної терапії у хворих з пухлинами;

  • Вміти використовувати клініко - імунологічні критерії в діагностиці аутоімунної патології;

  • Визначати основні імунологічні механізми в розвитку аутоімунних хвороб;

  • Обґрунтовувати застосування імуносупресивної терапії у хворих з аутоімунною патологією;

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації


ТЕМА №5

    1. Імуноонкологія.

Антибластомні та пробластомні механізми взаємодії імунної системи організм “хазяїна” та “пухлини”. Фактори імунологічної резистентності пухлини. Поняття про пухлиноасоційовані антигени. Імуносупресивна дія пухлин. Імунні зміни у онкологічних хворих. Імунодіагностика, в т. ч. диференціальна відповідно до CD- фенотипу пухлинних клітин. Сучасні підходи до імунотерапії хворого з онкологічними захворюваннями.

5.2. Імунотрансплантологія.

Основні поняття, термiнологiя (ауто-, ало-, ксено- трансплантат). Передтрансплантаційний моніторинг. Механiзми вiдторгнення алотрансплантату: надгострий, гострий та хронічний. Посттрансплантаційні iнфекцiйні ускладнення, критерії діагностики. Iмуносупресивна терапія: механiзми дiї, принципи призначення, ускладнення. Нові імунологічні методи діагностики і терапії в трансплантології.



    1. Імунологія репродукції. Імунозалежні форми безпліддя.

Iмуннi взаємовiдносини в системах “батько - мати”, “мати - плід”. Імунний статус вагітних. Iмунозалежнi форми безпліддя в шлюбі. Причини та імунологічні механізми утворення антиспермальних аутоантитiл у чоловiкiв i жінок, імунодіагностика. Імунологiчнi методи лiкування. Iмуннi конфлiкти в системi “мати – плід”: дiагностика, лiкування, профiлактика. Iмуннi аспекти контрацепції

ТЕМА №6. Природжені та набуті імунодефіцитні захворювання.

Природжені імунодефіцитні захворювання: визначення, класифікація, механізми розвитку. Клінічні ознаки, імунодіагностика, тактика лікаря, підходи до лікування: комбіновані, Т - i В – залежні імунодефіцити, обумовлені порушенням фагоцитарної ланки імунітету та дефіцитом факторів системи комплементу.

Набуті iмунодефiцитні захворювання: визначення, причини, механізми розвитку, класифікація, дiагностика. Роль набутих iмунодефiцитних захворювань у патогенезi рiзних хвороб. Раннє виявлення вторинної iмунологiчної недостатностi. Основні підходи до лікування.

Синдром швидкої втомлюваності; синдром хронiчної втоми.

Етіологія, імунопатогенез, дiагностика та iмунотерапiя СНIДу. Імунологічні методи в діагностиці СНІДу. Динамiка iмунограми ВІЛ- інфікованих та хворих на СНIД. Імунопрофілактика ВІЛ- інфекції.
ТЕМА №7. Аутоімунні хвороби (клініка, імунодіагностика, імунотерапія).

Визначення поняття аутоімунних реакцій, аутоімунної хвороби. Механізми зриву імунологічної толерантності, роль генетичних факторів. Імунодіагностика, імунопатогенез. Роль імунологічних методів дослідження у ранній верифікації діагнозу аутоімунних захворювань. Аутоімунний синдром в імунопатогенезi рiзних захворювань людини. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів нового покоління у лікуванні хворих з аутоімунною патологією.



Змістовий модуль 3 . АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергічними захворюваннями.

  • Визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) фактори алергологічних захворювань.

  • Пояснювати основи методів алергологічних досліджень (лабораторні тести, шкірні проби, провокаційні тести та ін..)

  • Складати план обстеження хворих з алергологічними захворюваннями, обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в алергології, визначати покази та протипокази для їх проведення, можливі ускладнення;

  • Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення алергічних захворювань;

  • Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

  • Визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при алергічних захворюваннях;

  • Проводити диференційну діагностику між алергічними та псевдоалергічними захворюваннями.

  • Призначати протиалергічну терапію, оцінювати її ефективність.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації


ТЕМА №8. Атопічні хвороби: імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування.

Роль генетичних факторів і навколишнього середовища в імунопатогенезі алергії. Сучасні уявлення про алергію та атопію. Атопія як системне захворювання.

Типи та основні стадії імунологічних реакції. Сучасні аспекти алергологічної діагностики. Скринінгові методи в оцінці алергії. Елiмiнацiйнi i провокаційні проби в алергології. Види шкірних проб.

Принципи лікування алергічних захворювань. Специфічна імунотерапія, покази та протипокази.

Особливості імунопатогенезу бронхіальної астми, полінозу, алергічного риніту, кропив'янки та ін. Медикаментозна алергія: причини, імунопатогенез, клініка, алергодіагностики та профілактика.
ТЕМА №9. Інші алергічні (не атопічні) хвороби: імунопатогенез, клініка, диференційна діагностика

Не атопічні захворювання: види, імунопатогенез, імунодіагностика, клінічні прояви та диференціальна діагностика.

Клітинно - опосередковані алергічні захворювання (сироваткова хвороба, феномен Артюса, алергічні альвеоліти та ін.): імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, імунотерапія.

Диференцiальна дiагностика захворювань, обумовлених алергiчними процесами та псевдоалергiчними реакціями. Принципи протиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології


ТЕМА №10. Лікування, реабілітація та профілактика алергічних хвороб.

Антигістамінні препарати, механізм їх дії. Санаторно-курортне лікування алергічних хвороб. Спосіб життя та харчування як основа алергопрофілактики.



Орієнтовна структура залікового кредиту – модуля 1

Основи клінічної імунології та алергології

Тема

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота студентів

СРС




Змістовий модуль 1: ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

1. Структура і принципи функціонування імунної системи. Імунне запалення. Вікова імунологія.

2

5





2. Оцінка стану імунної системи.




5




3. Імунологія інфекційних хвороб. ВІЛ-інфекція




5




4. Імунотропна терапія, імунореабілітація,

Імунопрофілактика






5




Всього годин – 32

2

20

10

Кредитів ECTS -1,06














Змістовий модуль 2: ІМУНОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯ

5. Імуноонкологія (2 год.). Імунотрансплантологія (1 год.). Імунологія репродукції (2 год.).

2

5






6. Природжені та набуті імунодефіцитні захворювання

2

5




7.Аутотоімунні хвороби (клініка, імунодіагностика, імунотерапія)

2

5




Всього годин – 31

6

15

10

Кредитів ECTS -1,03













Змістовий модуль 3

АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

8. Атопічні хвороби: імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування

2

5






9. Інші алергічні (не атопічні) хвороби: імунопатогенез, клініка, диференційна діагностика.





5






10. Лікування, реабілітація та профілактика алергічних хвороб
Підсумковий модульний контроль




3

2







Всього годин – 27

2

15

10

Кредитів ECTS -0,91













Всього 90 10 50 30

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

для студентів 5-го курсу медичних факультетів з клінічної імунології та алергології





Тема лекції

Кільк год.

1.

Завдання клінічної імунології та алергології. Оцінка стану імунної системи

2


2.

Онкоімунологія. Імунологія репродукції. Імунотрансплантологія

2


3.

Імунодефіцитні хвороби. ВІЛ-інфекція: діагностика, лікування, імунопрофілактика

2


4.

Автоімунні хвороби: імунодіагностика та імунотерапія

2


5.

Алергічні захворювання: клініка, діагностика, лікування

2





Всього

10



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

практичних занять для студентів 5-го курсу медичних факультетів

з клінічної імунології та алергології


з/п

Тема

Кількість годин

1

Структура і принципи функціонування імунної системи. Імунне запалення. Вікова імунологія.

5


2

Оцінка стану імунної системи.

5


3

Імунологія інфекційних хвороб. ВІЛ-інфекція

5


4

Імунотропна терапія, імунореабілітація,

Імунопрофілактика



5



20




з/п

Тема

Кількість годин

5

Імуноонкологія (2 год.). Імунотрансплантологія (1 год.). Імунологія репродукції (2 год.).

5


6

Природжені та набуті імунодефіцитні захворювання

5


7

Автотоімунні хвороби (клініка, імунодіагностика, імунотерапія)

5


Всього

15




з/п

Тема

Кількість годин

8

Атопічні хвороби: імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування

5


9.

Інші алергічні (не атопічні) хвороби: імунопатогенез, клініка, диференційна діагностика.


5

10

Лікування, реабілітація та профілактика алергічних хвороб
Підсумковий модульний контроль

3

2


Всього

15

Разом

50


ТЕМИ САМОСТІЙНИХ РОБІТ

для студентів 5-го курсу медичних факультетів

з клінічної імунології та алергології



з/п

Тема

Кількість годин

1.

Імуно- нейрон – ендокринна регуляція функцій організму

5

2.

Апоптоз як регуляція імунної відповіді.

5

3.

Імунологія слизових оболонок.

5

4.

Епштейна – Барр вірусна інфекція: імунопатогенез, імунотерапія

5

5.

Поліноз. Специфічна імунотерапія: принципи призначення. Показання та протипоказання, розвиток ускладнень.

5

6.

Медикаментозна алергія.

5

Всього

30

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ




  1. Каталог: files -> kafedry
    kafedry -> Методичні рекомендації для студентів VI курсу Зі спеціальності «загальна практика сімейна медицина»
    kafedry -> Методичні рекомендації до практичних занять з оториноларингології для студентів IV курсу медичного факультету
    kafedry -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»
    kafedry -> Імені данила галицького
    kafedry -> Методичні вказівки до практичних занять для слухачів факультету післядипломної освіти
    kafedry -> Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу
    kafedry -> Програма навчальної дисципліни історія музичного мистецтва для студентів
    kafedry -> Кафедра ендокринології
    kafedry -> Програма з дисципліни «біологічна та біоорганічна хімія» для студентів стоматологічного факультету
    kafedry -> Методичні рекомендації по проведенню практичних занять для студентів

    Скачати 412.08 Kb.

    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка