Валеологія з методикою викладання: конспект лекцій до друку Декан (підпис, дата) Зав кафедри


Показання і протипоказання щодо застосування масажу



Сторінка12/19
Дата конвертації09.11.2017
Розмір4.96 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Показання і протипоказання щодо застосування масажу


Масаж показаний всім здоровим людям. В цьому випадку перші його сеанси повинні бути коротшими і менш інтенсивнішими, щоб масажований звик до прийомів масажу і технічних навиків самого масажиста. Це дозволяє масажистові «дізнатися» масажованого, вивчити його реакцію на масаж.

Масаж дітей не повинен бути тривалим і енергійним, тобто необхідно враховувати їх реактивність і ніжність шкіри.

При окремих нозологічних формах захворювань і травм масаж застосовується тільки за призначенням лікаря. Методика при цьому повинна бути строго диференційованою залежно від етіології, патогенезу, клінічної форми захворювань, стадії процесу.

Відносні протипоказання - це протипоказання до масажу певної області тіла. Передбачити все і тим більше дати їм характеристику украй важко. Наприклад, не можна масажувати області, де є садно шкіри, місця перелому трубчастих кісток кінцівок в перші дні після травми, живіт при грижах, каменях в жовчному міхурі, сечовому міхурі і нирках, в період менструації і вагітності.

Масаж робиться не раніше ніж за годину після їди; слід дотримувати таку ж часову перерву після процедури.

У всіх сумнівних випадках масажист повинен порадитися з лікарем.

Загальні покази до призначення масажу:


  1. Захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, в тому числі, після їхнього хірургічного лікування, постінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна і гіпотонічна хвороба, функціональні нейрогенні розлади серцево-судинної системи, міокардіодестрофія, інфекційно-алергічний міокардит, вади серця, захворювання артерій і вен.

  2. Захворювання органів дихання: хронічні неспецифічні захворювання легень, хронічна пневмонія і бронхіт, емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма поза стадією загострення і захворювання і травми.

  3. Захворювання і травми опорно-рухового апарату: ревматоїдний і решту артритів, дистрофічні процеси в суглобах, анкілозуючий спонділоартрит (хвороба Бехтєрєва), остеохондроз, сколіоз та ін. захворювання хребта, забій, розтягнення зв’язок, м’язів, переломів, контрактури, плоскостопість та ін.

  4. Захворювання і наслідки травм ЦНС: травматичні ураження системи, наслідок порушення мозкового кровообігу, залишкові явища поліомієліту, міозиту із спастичними і в’ялими парезами, ДЦП, акушерські паралічі та ін.

  5. Хронічні захворювання органів травлення: поза фазою загострення: гастрити, коліти, дискенізії кишок, виразкова хвороба (без схильності до кровотечі), захворювання печінки і жовчного міхура (дискенізія жовчного міхура), а також стану після операції холіцистектомії і з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

  6. Запальні захворювання чоловічої статевої сфери і підгострій і хронічній стадії: хронічний уретрит, простатит, везикуліт. Захворювання жіночої статевої сфери.

  7. Захворювання шкіри (не інфекційні): себорея волосяної частини голови, вугрові висипання лиця і тулуба, випадання волосся.

  8. Захворювання вуха, горла, носа.

  9. Порушення обміну речовин (ожиріння, похудання та ін.)

  10. Головний біль, порушення сну.

  11. Підвищена дратівливість.

  12. Статева слабість.

  13. Церебральний атеросклероз з хронічною недостатністю мозкового кровообігу, з І компенсованим і ІІ субкомпенсованим ступенями (по Н.К. Боголєпову).

  14. Захворювання і травми периферичної нервової системи: невралгії, неврити, плексити, радикуліти при дегенеративних ураженнях між хребцевих дисків; захворювання Паркінсона, деенцефальні синдроми, поліневрити після інфекції і виробничої вібрації.

Покази до застосування масажу у косметології викладені у відповідних керівництвах

Дітям дошкільного і шкільного віку покази і проти покази такі як у дорослих. Для дітей грудного віку масаж являється складовою частиною фізичного виховання і використовується разом з гімнастикою і загартовуванням маючи специфічні особливості.

Абсолютні протипоказання:

1) гострі гарячкові стани;

2) гострий запальний процес;

3) кровотечі, кровоточивість, цинга;

4) хвороби крові;

5) гнійні процеси будь-якої локалізації;

6) шкірні захворювання (грибковій або інфекційній етіології);

7) гостре запалення, тромбоз і значне варікозне розширення вен з трофічними порушеннями;

8) ендартеріїт, ускладнений трофічними порушеннями і гангреною; ангиіти;

9) атеросклероз периферичних і мозкових судин, що супроводжується церебральним кризом;

10) аневризми судин;

11) запалення лімфатичних вузлів;

12) алергія з геморагічними і іншими висипаннями, крововилив в шкіру;

13) активна форма туберкульозу;

14) сифіліс I і II стадії;

15) захворювання органів черевної порожнини з схильністю до кровотечі;

16) хронічний остеомієліт;

17) доброякісні і злоякісні пухлини різної локалізації;

18) психічні захворювання з надмірним збудженням і значно зміненою психікою;

19) щонайгостріші болі різної етіології, що вимагають призначення наркотиків;

20) післяопераційний період при:

а) гострій серцево-судинній недостатності;

б) емболії легеневої артерії;

в) нирковій і печінковій недостатності;

г) поширеній гострій шкірній алергічній реакції (кропив’янка).

Необхідно відзначити, що у ряді випадків протипоказання до масажу носять тимчасовий характер, і після гострого запального процесу, гарячкового стану і так далі масаж можна застосовувати, так само як і після радикального видалення пухлин. Разом з цим при таких станах, як аневризма судин, хвороби крові, ангиіти, масаж у всіх випадках протипоказаний.

При захворюваннях шкіри, таких, як нейродерміт, псоріаз, екзема, не протипоказаний апаратний масаж. При незначних пошкодженнях шкіри, варікозному розширенні вен нижніх кінцівок можна робити масаж віддаленої від місця пошкодження області, наприклад комірної зони.


Лекція 21. Валеологічні основи сексологія

  1. Кохання вчора, сьогодні і завжди.

  2. Десять секретів кохання.

  3. Шлях до щастя у сім’ї.

  4. Валеологія і сексологія.

  5. Психогігієна статі.

  6. Сексуальна культура.

  7. Сексуальне здоров’я.



1. Кохання вчора, сьогодні і завжди

Кохати – це значить по-особливому ставитися до об'єкта кохання. Відчувати стремління до людини, яку кохаєш, бажання нею володіти; Той, хто кохає, ототожнює себе з об'єктом кохання, наближаючись зберігає деяку дистанцію.

Кохана людина має надто велике значення для того, хто кохає, має вирішальне значення в житті. Кохання відображається в інтимності почуттів, спрямоване на об'єкт кохання.

Дуже багато усього, що пов'язано із стосунками між суб'єктом і об'єктом кохання регламентовано суспільством. Кохання передбачає взаємну підтримку, віддачу, почуття відповідальності й обов'язку перед людиною, яку кохаєш.

Таке велике почуття, як кохання, здатна демонструвати лише людина. В етиці та філософії кохання розуміють такі стосунки між людьми, коли коханого розглядають як близьку, рідну людину, ототожнюють себе з нею, відчувають потребу до об'єднання й зближення, ототожнюють власні інтереси й стремління; добровільно фізично й духовно віддають себе іншому й бажають самі володіти ним.

З точки зору етики, кохання це сукупність принципів відносин однієї людини до іншої, зокрема це:

  • позитивне ставлення до коханого;

  • таке ставлення, як самого до себе;

  • працює принцип взаємності (люди поперемінно міняються ролями, намагаються викликати відповідні почуття);

  • моральна відповідальність перед об'єктом кохання за його благополуччя, можливість самореалізації.

Люди не зразу зрозуміли, що в їх відносинах є кохання, і спершу були різні поняття кохання. Так, у давньогрецькій мові філія це любов, дружба, зумовлена соціальними зв'язками й особистим вибором. Сторче це кохання, ніжність, особливі сімейні стосунки. Агапе жертовність, поблажливість до коханого. Ерос стихійна пристрасна самовіддача, палка закоханість, стремління володіти представником іншої статі.

Розвиток абстрактного мислення привів до того, що зявилося узагальнене поняття "кохання", яке на сучасній мові фігурує в різних значеннях. В українській мові слово "кохання" стосується лише почуття до іншої людини. А слово "любити" використовується для визначення ставлення до різних предметів і явищ.

Як кохати? Закохана людина шукає відповідь на це запитання в книжках. При цьому вона складає собі ціну, оцінює своє моральне право на кохання іншої людини.

З психологічної точки зору, кохання – це потреба людини й народження на цій основі особливого емоційно - чутливого стану. У коханні проявляється факт, що людина не може існувати без кохання, як ізольоване "Я", тобто поза стосунками з іншими людьми (С. Л. Рубінштейн). У людини виникає потреба мати спільне житло, співпереживання, співчуття, схвалення дій один одного, емоційний відгук.. Безсумнівно, кохання ні в етичному, ні в емоційному плані не дано людині від природи. Коханню навчаються. С. Л. Рубінштейн виділив кохання, як особливого характеру психічну енергію, яка відрізняється від усіх інших емоцій і психічних механізмів.

Секс, скоріше, завершує любовні стосунки між чоловіком і жінкою, а не є їх першопричиною, як це прийнято вважати. Кохання, як і інші явища в природі, діє циклічно, періодично змінюється інтенсивність діяльності. Можливо, кохання це закономірне скидання енергії, яка накопичується в організмі людини. Тут особливо важливу роль відіграє статеве дозрівання – як сильне і досить відособлене джерело енергії. Кохання часто приходить весною, після завершення важкої праці. По суті, кохання – це протилежність реакції агресивності. Є різні позиції стосовно думки, що таке кохання:

- віра в неможливість пізнання того, що воно собою являє;

  • неуважність до вивчення суті кохання;

  • переведення кохання в неземне почуття;

  • страх раціоналізації;

  • романтизація кохання, як найкращого періоду відносин;

  • ототожнення з інстинктом;

  • підміна поетичним ставленням;

  • недооцінка діалектики кохання.

Кохання завжди соціальне, воно відображає історичний період життя й психологію людей.

Вибір статевого партнера це досягнення цивілізації. У суспільстві статева потреба задовольняється не з ким попало, незалежно від того, подобається він чи ні, бажає виявити почуття чи ні. Вибір коханого залежить від переваг, установок та цінностей суб'єкта.

Довгий час вибирав лише чоловік, але поступово суспільство визнало взаємне статеве кохання, яке є найпрогресивнішим і етичнішим. Це стало моральною нормою в більшості сучасних культур.

На сучасному етапі розвитку суспільства принципи вибірковості мають віддалені психологічні наслідки:

  • у частини молоді вже на стадії знайомства і залицяння виникає установка на непостійність шлюбних відносин;

  • установка на незв'язування себе сім'єю;

  • не заводити дітей або заводити лише одну дитину;

  • мати особисту свободу незалежне від сім'ї життя.

У великих містах є умови для затягування кінцевого вибору статевого партнера, який у будь - який час може розчинитися в масі людей. Чоловік і жінка економічно незалежні. Сім'ю можуть замінити харчевні, прачечні, хімчистка, бюро добрих послуг – усе це полегшує життя холостяка.

Сучасна людина не лише економічно й соціальне, а й психологічно вийшла за межі сім'ї, у той час як раніше була велика залежність особистості від сім'ї в задоволенні різних потреб.

Нове ставлення до еротики. Еротизм – це статева чутливість: сукупність емоцій, почуттів, стосунків людини пов'язані не лише зі статевим актом, але й з очікуванням контактів із сексуальним партнером.

При народженні у людини немає заготовлених форм кохання, вона повинна навчитися кохати й любити батьків, сестер, жінку чи чоловіка. Вродженими є лише задатки, які дають можливість людині засвоїти суспільний досвід. Кохання існує в суспільстві й засвоюється кожною людиною як форма спілкування в міру її дорослішання й участі в житті суспільства, а також завдяки біологічному дозріванню організму й нервової системи.

Валеологічна освіта в галузі еротики має велике значення ві підготовці особистості до сексуального життя, естетизації статевих стосунків, у регулюванні взаємовідносин між чоловіком і жінкою в цілому.

Але в даний час існують три пов'язані між собою проблеми:

  • відсутність керуючого впливу батьків на момент появи в себе цікавості до себе й протилежної статі;

  • формування з самого дитинства установки на збереження дистанції з батьками в питаннях еротики викликає другу проблему розкрити перед дівчиною і юнаком складність інтимних стосунків, невміння багатьох людей красиво й делікатно вести статеве життя, отримувати від нього насолоду, розкрити потенції сексуального партнера усе це приводить до поверхневого відчуття в статевому коханні. Незадоволення й притуплення почуття змушує шукати нового партнера, але й новий зв'язок не приносить бажаного ефекту. Виникає установка на непостійність кохання, пізні шлюби, народженя малої кількості дітей.

Третя проблема невміння і небажання користуватися контрацептивною технікою, що приводить до незапланованої вагітності, підсвідомих негативних емоцій, сімейних конфліктів, психічних аномалій як у батьків, так і у дітей.

2. Десять секретів кохання

Створюйте кохання у своєму житті

  1. Надавайте перевагу думкам про кохання.

  2. Навчайтеся поважати себе та інших.

  1. Звертайте увагу не на те, що ви можете отримати, а на те, що ви можете дати.

  1. Щоб знайти кохання, спочатку знайдіть друга.

  2. Поважайте людей, будьте прихильними до них і тим самим розкривайте серце.

  3. Звільніться від страхів, упереджень та оцінок. Вмійте виражати свої почуття.

  1. Будьте вірні нехай кохання має найвищий приорітет.

  2. Живіть із пристрастю.

10. Довіряйте іншим, довіряйте собі й життю.

Як розпізнати свого партнера на все життя

  1. Чи є в нього (неї) ті фізичні, емоційні, інтелектуальні й духовні якості, які вам потрібні на усе життя?

  1. Поважаєте ви його (її)?

  1. Що ви зможете дати йому (їй), щоб задовольнити його (її) потреби?

  2. Є він (вона) вашим кращим другом? У вас є спільна мета й прагнення, спільні цінності й спільні переконання?

  3. Коли ви обнімаєте один одного, чи відчуваєте ви, що складаєте одне ціле?

  4. Даєте ви один одному простір для росту й навчання?

  5. Чи ви можете чесно й відкрито звертатися одне до одного?

  6. Ви обоє вірні вашим взаємостосункам?

  7. Чи відноситеся ви з рішучістю і пристрастю до ваших стосунків? Чи значить він (вона) для вас більше, ніж інші?

10. Ви повністю довіряєте одне одному?

Як повернути кохання у ваші відносини?

  1. Думайте про потреби й бажання свого портнера не менше, ніж про свої власні.

  2. Навчіться поважати себе і свого партнера. Ставте собі запитання: «Що я поважаю в собі? І що я поважаю у своєму партнері?»

  3. Звертайте увагу не на те, чого вам хотілося б від стосунків, а на те, чого ви самі не вносите у стосунки.

  4. Подружіться зі своїм партнером, шукайте спільні інтереси і спільні потреби.

  5. Ніжно торкайтесь одне одного й розкрийте одне одному обійми.

  6. Звільніться від минулого й пробачте. Починайте життя наново.

  7. Відкрито й чесно висловлюйте свої почуття.

  8. Присвячуйте себе повністю своїм взаємовідносинам. Ставте свого партнера на перше місце у своєму списку пріоритетів.

  9. Відновіть пристрасть у своїх відносинах.

  10. Навчіться довіряти своєму партнеру.

  11. Дотримуючись цих правил кохання в своє життя, людина поступово змінюється: стає привітною, доброзичливою й щирою. Уважно, з повагою розмовляє з людьми, завжди дивиться у вічі. Людина виявляє до друзів справжній інтерес і турботу, вітає в дні народження або інколи просто телефонує, щоб привітатися.

3. Шлях до щастя у сімї

Щасливе сімейне життя дуже складна наука. Про це свідчить статистика розлучень і власний сімейний досвід кожної людини. Проте шлюб молодої людини, майбутній шлюб із коханою людиною, здебільшого бачиться з привабливого боку, без особливого бажання заглиблюватись у можливі складнощі й небезпечності. Кохання при цьому, відповідно, відіграє основну роль, але досить часто трапляється, що молоді люди, які так палко кохали один одного, чомусь після кількох

років подружнього життя розлучаються. Чому так відбувається?



Спробуємо порівняти створення сім'ї з тим, як ми будуємо дім. На його будівництво може піти багато грошей і часу, але щоб довгі роки підтримувати цей будинок у хорошому стані, потрібно набагато більше. Так само і з сімейним життям. Здається, ніби сам вступ у шлюб вимагає великих зусиль, однак необхідно враховувати потребу, крок за кроком, підтримувати подружні стосунки.

Молоді люди, які створюють сім'ю, повинні знати фактори, на яких базується шлюб:

  1. Вихідна сумісність молодої сімї.

  2. Духовна адаптація подружжя.

  3. Психологічна адаптація.

  4. Культурна адаптація.

  5. Побутова адаптація.

  6. Родинна адаптація.

  7. Сексуальна адаптація.

  8. Необхідність боротьби з буденністю сімейного життя.

Мабуть, немає людини, яка б заперечувала важливість сумісності подружжя, але уявлення про неї переважно має розпливчастий характер.

Звичайно, найважливішим вважають подібність характерів, певне співвідношення (не обов'язково схожість) темпераментів. Водночас, існують широкі можливості щодо сумісності різних рис характеру й темпераменту. Цілком здатні ужитися, наприклад, партнери з такими протилеж­ними рисами характеру, як жвавість флегматичність; холеричність боязкість; безтурботність обережність; довірливість підозрілість тощо. Але існують і важкосумісні риси.

Як правило, в реальному житті важко визначити, які саме особистісні риси створюють сумісність чи несумісність.

Найважливіший вплив на подружню сумісність має співвідношення у партнерів домінантності, тобто прагнення до вищості. Дослідники цієї проблеми дійшли до висновків:

  1. Дві домінуючі або дві схильні до підкорення особистості не утворюють доброї подружньої пари.

  2. Занадто високий ступінь домінування зменшує ймовірність щасливого шлюбу.

  3. Для стабільності подружньої пари найліпше, щоб у чоловіка ступінь домінування був вищим, ніж у його дружини.

  4. Найкращою умовою для подружньої сумісності було б те, щоб подружжя було розумним за домінантностю.

Отже, найнебезпечнішою для подружньої гармонії є ситуація "найшла коса на камінь" (як наслідок взаємної впертості) та непоступливість.

Проте було б помилково всі подружні сутички пояснювати несприятливим співвідношенням домінантності партнерів. Існує чимало інших факторів сумісності. Розглянемо деякі з них.

Рівень освіти.

Здавалося б, чим він вищий у молодят, тим краще для їхньої загальної культури і, природно, для культури сімейної поведінки. Проте існує такий факт: сім'ї, де вища освіта лише у дружини, мають низьку стабільність. Молодь має виходити з того, що чоловікові дуже важливо не

відставати від дружини в освіті. Перевага в освіті чоловіка негативно на взаєминах не позначається.

Схожість уявлень про розподіл домашньої праці.



Незгоди з цього приводу є поширеною причиною сімейних конфліктів. У молоді має формуватись готовність до спільного виконання домашньої роботи.

Ставлення до тематики сімейного спілкування.



Часом трапляється, що це ставлення в молодих сім'ях різне. Поширена ситуація, коли чоловік уникає розмов про свої виробничі справи та духовні інтереси, а у дружини є потреба вийти за межі суто домашніх тем. До цієї проблеми належить також розходження поглядів на зміст сімейного дозвілля.

Здатність партнерів мирно та конструктивно вирішувати спірні питання. Значною мірою це залежить від згаданого співвідношення домінантності молодят, але не тільки від нього. Велику роль відіграє установка на спроби розв'язання суперечностей, переконання подружжя.



Збіг уявлень щодо умов сімейного щастя. Найчастіше головними умовами вважаються:

  1. Господарсько-економічний стан. Найбільше зважається на достаток і затишок у сім'ї.

  2. Психологічна установка. Йдеться про те, що сім'я створюється для кохання та взаєморозуміння.

3. Сімейна установка. Головне у сім'ї діти, їхнє здоров'я, виховання.

  1. Сексуальне життя. Подружня гармонія насамперед залежить від задоволення партнерів інтимною близькістю.

Добре, якщо подружжя цінує всі аспекти сімейного життя. Проте досить поширені однобічні уявлення, які можуть бути у партнерів різними.

Психологи підкреслюють: головна передумова оптимальних взаємин чоловіка та жінки, довгого життя їхньої любові психологічна сумісність пари. Закон психологічної сумісності полягає в тому, що його та її біологічно зумовлені людські якості можуть або доповнювати одна одну, або збігатися. Це означає, що в інтимне життя може бути успішним як союз холерика із флегматиком, екстраверта з інтровертом, жайворонка та сови, так і холерика з холериком, інтроверта з інтровертом, двох жайворонків та двох сов тощо. Проте навіть біологічна сумісність індивідів у парі не гарантує успішності розвитку їх взаємин. Якщо він та вона по-різному дивляться на світ, тобто мають полярні погляди на життя, його цінності та шляхи їх досягнення, то їм буде важко порозумітися й визначити спільну стратегію створення сім'ї, виховання дітей, життєдіяльності в суспільстві. Результати психологічних досліджень показують, що щасливі в коханні пари мають, передусім, подібну структуру свідомості, тобто однакову систему життєвих цінностей, особистих прагнень, соціальних орієнтацій та поглядів на життя.

Американський учений Абрагам Маслоу вважав, що оптимально сумісною є така пара, де обоє здатні на самопожертву один заради одного, де існує злиття Я з не-Я. Всіх людей - і жінок, і чоловіків - психолог поділяв на тих, хто виявляє безкорисливість у коханні, тобто має здатність до Б-любові (батьківської любові), і тих, хто має здатність до Д-любові (дитячої любові), тобто відчуває дефіцит в її віддачі іншому. Якщо закохується пара, де один має Б -, а інший Д-властивості, то їхнє почуття любові живиться тим, що один охоче віддає тепло свого почуття, а інший із радістю його приймає. Значно гірший прогноз щодо збереження любові в тієї пари, де і він, і вона здатні виявляти лише один із різновидів почуття Д-любов. У цьому разі і їй, і йому так хочеться, щоб їх любили, виявляли увагу, тепло, що в цьому процесі взаємного очікування вони можуть перебувати досить тривалий час. Проте жоден із них не робить, а насправді і не здатний зробити крок назустріч один одному. Він звинувачує її, вона його, і так іноді впродовж усього життя. "Чому іншим так таланить, часто запитують вони самих себе, - чому мені так не щастить?". Відповідь, виявляється, дуже проста. Любити треба вміти. Варто лише зустрітися людям із властивостями Б-любові, як вони починають так любити, що зовсім забувають про себе.

Як би щиро молоді люди не кохали один одного, вони все ж різні за поглядами, звичками, інтересами. Треба навчитися поводити себе так, щоб усе це було приємним для партнера або принаймні не викликало роздратування. Можна виділити кілька сфер адаптації: духовну, психологічну, культурну, інформаційну, побутову, родинну, сексуальну. Кожна з цих сфер необхідна для подружньої гармонії. Задоволеність подружжя своїми ролями нерідко є основою щастя та міцності сім'ї'. Сімейне життя дуже багатогранне, і завжди є можливість для самоствердження кожного з подружжя.

Отже, одруження – це лише початок, від якого залежить подальший розвиток усієї сімейної біографії. В ній перевіряється повноцінність мотивів шлюбу та глибина почуттів подружжя.

Молода сім'я повинна скласти іспити на життєстійкість в умовах матеріальних і психологічних труднощів. На молоду сім'ю покладається важливе завдання подружньої адаптації та затвердження стилю спілкування. Розуміння молоддю цієї відповідальності та шляхів подолання труднощів сприяє міцності та щастю сім'ї.

Прийде час, і перед тобою постане питання про шлюб. Це дуже важливе питання. До цього рішення тебе готує все твоє попереднє життя. Ти накопичуєш уміння краще розбиратися в людях. Думаєш про них уже не за словами, а за їх вчинками.

У перший рік сумісного життя молоде подружжя тільки по-справжньому знайомиться. І від нього багато чого залежить у майбутньому. Але це не тільки фундамент, ще буде довгий і нелегкий процес становлення сім’ї. Навіть через 5-10-20 років продовжується серйозне випробування подружжя. Безхмарного сімейного щастя не буває. У щасливих сім'ях труднощі переборюють, взявшись за руки. У важкі хвилини там згадують хороше і вірять, що немає нерозв'язних проблем. Чоловік і жінка не тільки люблять і поважають, вони ідеалізують один одного. Ці риси допомагають кожному з них у досягненні бажаної мети.

4. Валеологія і сексологія

Важливою складовою людських стосунків є сексуальність. Усі ми доволі часто чуємо: сексуальність, сексуальний чоловік, сексуальна жінка тощо. Але мало хто розуміє, що це таке.

Сексуальність це сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, які роблять одну людину привабливою для іншої. Це найскладніший природний феномен, властивий лише людям. Він проходить через усе життя. Людина може нічого не знати про сексуальність або вважати, що її в неї немає. Але насправді сексуальність є в кожного. Навряд чи існують стосунки між людьми, в яких немає елемента сексуальності – природної та здорової складової існування людини, яка є вродженою функцією організму.

Сексуальність і її різноманітні поведінкові прояви (пестощі, поцілунки, обійми тощо) є наслідком поділу людей на статі — чоловічу та жіночу. Належність до певної статі визначається відповідними статевими ознаками. Розрізняють первинні та вторинні статеві ознаки. Вони формуються в процесі розвитку людини.

Відомо, що розвиток організму розпочинається вже з моменту запліднення. Пік фізичного розвитку та статевого дозрівання (стан організму, здатного до репродукції, тобто відтворення) припадає на підлітковий вік. Вважається, що цей період починається приблизно з 10 12 років і триває до 18 і далі. Але в кожної людини термін початку та закінчення цього періоду різний. Крім того, дівчата розвиваються значно швидше, ніж хлопці.

У підлітковому віці в організмі відбуваються зміни, внаслідок яких настає статева, фізична та психічна зрілість людини.

Усе життя людей побудоване на взаємовідносинах. Стосунки між жінками і чоловіками — найскладніші у людській природі. За своїм змістом вони можуть бути різними (наприклад ділові, дружні, статеві) і проявляються в таких формах, як дружба, закоханість, кохання. Ці поняття досить близькі, але кожне з них має свої особливості.

З розвитком особистості стрімко збагачується внутрішній світ людини, виникає бажання поділитися з ким - небудь своїми відкриттями, думками, сумнівами, відчути спорідненість душ. Взаємопроникнення у внутрішній світ дозволяє розкрити та вдосконалити себе. Глибина таких стосунків і визначає вічні поняття: кохання, закоханість, дружба.

Багатовікові спроби дати вичерпне визначення коханню тривають і досі, але чіткого визначення так і не існує. Найчастіше кожен сам визначає для себе, що таке кохання. До загальної картини кохання, глибокого інтимного почуття, спрямованого на конкретну людину, вплітаються еротичні та сексуальні мотиви. Кохання передбачає наявність лише одного обранця і гармонійне злиття трьох потягів — душі, розуму й тіла. Але буває й так, що одна людина викликає в тебе лише статевий потяг, а інша прагнення до духовної близькості.

Окрім кохання, існує таке явище, як закоханість. Дехто вважає закоханість неглибоким, короткочасним почуттям, що не завжди справедливо. Адже закоханість це перший крок до кохання. Інша річ, чи будуть за першим подальші кроки і чи переросте закоханість у кохання. Але спочатку відрізнити закоханість від кохання неможливо. Найсправедливішим суддею тут є час: закоханість або проходить, або переростає в кохання.

У кожній сім'ї батьки по-різному ставляться до статевого виховання дітей. Хоча батьки і прагнуть виховати своїх дітей гідними людьми, проте інколи вони поряд із позитивними свідомо формують й негативні якості статі, наприклад, виховують хлопчика занадто «муж­нім» (агресивним), а дівчинку занадто фемінізованою (скажімо, підлегло-слухняною). Буває, що батьки прищеплюють своїм дітям не властиві їхній статі риси, наприклад, батько (свідомо або несвідомо) формує в доньки чоловічі риси, а мати в сина жіночі.



За результатами досліджень психологів, серед методів виховання, які використовують батьки, чільне місце посідає власний приклад (43%), потім бесіди (23%) і, нарешті, література, кінофільми (15%).

Підлітків глибоко хвилює коло питань із проблем сексології, статевих відносин, і вони здатні серйозно сприймати відповідну інформацію від авторитетних і досвідчених осіб.

Серед найпоширеніших запитань підлітків, отриманих методом «чорний ящик», виділяються такі: «Що таке любов і чи є вона взагалі?», «Коли можна починати статеве житія?», «Як запобігти вагітності?», «Які ознаки венеричного захворювання та СНІДу?», «Як поводити себе при першому статевому контакті?» тощо. Наявність подібних запитань не принижує для підлітків високих людських стосунків, якими є дружба і кохання, а свідчить про те, що підростаюча особистість вже готова пізнати і спробувати поєднати духовне та фізичне начала в людині.

Статеве виховання підлітків у сучасній сім'ї, коли здебільшого відкинуті традиційні табу, коли діти в багатьох питаннях більш обізнані, ніж батьки, – справа нелегка. Треба враховувати і ту реалію, що вільного часу в багатьох батьків найчастіше не вистачає. І все ж ситуація вимагає виправлення: незважаючи на існуючі труднощі, батьки повинні сприймати виховання дитини як найважливіший обов'язок, що потребує великої відповідальності, терпеливого підходу, жертовності своїм часом, аж до самозречення. Велика помилка, якої дуже часто припускаються в процесі статевого виховання підлітків, це пригнічення їхніх статевих і безпосередньо емоційних реакцій, що сприяє виникненню холодності, фригідності майбутньої жінки або чоловіка. Таке занадто суворе, пуританське виховання, ізоляція від осіб протилежної статі, виховання ненависті й остороги до них, пригнічення будь-яких проявів статевої суті дитини та інтересу до іншої статі перешкоджають оволодінню досвідом міжстатевих відносин. Згладжування статевих розбіжностей, статева уніфікація, уникнення відповідей на «вічні» запитання підлітків і заздалегідь неточна інформація з проблем статі, яка не відповідає дійсності, збіднює й спотворює уявлення про міжлюдські стосунки. Штучна ізоляція дівчаток від хлопців часто провокує підвищену сек­суальну допитливість, інтерес до проблем міжстатевих взаємин. Зустрічі дівчини з юнаком у таких випадках відбуваються за відсутності дорослих, наодинці, що сприяє створенню інтиму, настроєності на близькість.

У наш час було б нерозумно закривати очі на все частіші випадки дошлюбного статевого життя серед підлітків. Такі стосунки, як правило, з одним і тим же партнером тривають недовго. Особливо тоді, коли підліток вступає у зв'язок у 1213 років. Причини такого раннього статевого життя можуть бути різними. Наприклад, низька культура, особистісний інфантилізм, прагнення самостверджуватися лише через сексуальні стосунки. Батькам і вихователям слід пояснювати підліткам, що раннє статеве життя може негативно позначитися на їхньому майбутньому.

Статеве виховання багато в чому визначається стереотипами батьківської позиції, їхніми уявленнями щодо взаємин між статями. Дослідження психологами цієї проблеми виявило, що 37% дорослих вважають сексуальні запитання дітей наслідком захворювань у цій сфері. Деякі батьки висловлюють різке упередження щодо ігор дітей із сексуальним відтінком як причини наступних правопорушень.

Отже, одне із основних завдань статевого виховання підлітків у сім'ї — це подолання можливого протистояння хлопчиків і дівчаток, розвиток закріплення в них потреби у спільній діяльності, створення їм можливості виявити себе, впевнитись у наявності позитивних рис іншої статі, у необхідності рівноправних і дружніх міжстатевих стосунків, врівноважене надання знань із питань статевих відносин, статевої поведінки, контрацепції та відповідальності за свою поведінку.

5. Психогігієна статі

Статева гігієна – одна зі складових особистої гігієни кожної людини. Особиста гігієна – це сукупність гігієнічних правил, виконання яких сприяє збереженню й зміцненню здоров'я людини. Вона містиь у себі загальні гігієнічні правила для людей будь-якого віку. При розробці правил особистої гігієни враховуються вікові, а також анатомо-фізіологічні особливості жіночого та чоловічого організмів. Крім загальних гігієнічних заходів, особиста гігієна містить догляд за статевими органами.

Статеві органи дівчинки повинні утримуватися в особливій чистоті, оскільки вони дуже ніжні, вразливі й мають порівняно низький опір до інфекцій. При відсутності належного догляду може розвиватися вульвіт (запалення зовнішніх статевих органів).

З раннього віку дітей потрібно привчати до щоденного випорожнення кишечника в певний час і регулярного сечовипускання. Переповнення прямої кишки та сечового міхура негативно впливає на функцію статевих органів, а у дівчаток може призвести до неправильного положення матки, що в майбутньому може стати причиною багатьох порушень (наприклад болі при менструаціях). З 5-6 років діти повинні самостійно доглядати за своїми статевими органами, насамперед необхідне їх щоденне обмивання, для того, щоб сеча, піт не викликали подразнення та свербіння.

Дівчаткам постійно потрібно носити трусики, які достатньо їх облягають, щоб запобігти потраплянню бруду на ділянку піхви. Нижню білизну необхідно міняти щоденно.

У підлітковому віці дівчинка повинна мати повне уявлення про загальні правила гігієни й засвоїти всі необхідні навички догляду за собою. Насамперед, вона має бути готова до появи менструацій і повинна знати, що виділення крові зі статевих органів нормальне явище, яке повторюється регулярно.

Під час менструації статеві органи більш сприятливі до інфекцій у зв'язку зі зниженням захисних сил організму й наявністю ранимої поверхні слизової оболонки матки. Тому в ці дні особливо важливо стежити за чистотою тіла та білизни. При нормальному протіканні менструації звичні заняття та спосіб життя не змінюються. Заняття фізкультурою дозволяються, але при цьому потрібно утримуватись від важких фізичних вправ, плавання та їзди на велосипеді. Важливо оберігати тіло від переохолодження, особливо нижньої частини ніг та живота. Митися краще під душем. Не рідше 2-х разів на день потрібно обмивати зовнішні статеві органи теплою кип'яченою водою з милом, попередньо вимивши руки. Спочатку обмивають зовнішні статеві органи, потім шкіру навколо них, а вже потім ділянку заднього проходу.

При менструації рекомендується користуватись спеціальними гігієнічними прокладками, їх можна придбати в аптеці або виготовити самому з бинта та вати. Крім того, слід мати кілька спеціальних трусів-плавок, які також потрібно часто міняти, не допускаючи засихання на них крові; після прання їх необхідно попрасувати.

У підлітковому віці хлопчик, як і дівчинка, повинен набути навички особистої гігієни, дотримуватись чистоти тіла, волосся, одягу. Хлопчики мають знати про нічні полюції (сім'явиверження) під час сну, про те, що це нормальне явище статевого дозрівання.

Кожен хлопчик і дорослий чоловік повинні утримувати в чистоті статеві органи, їх слід кожен день мити теплою водою з милом. При цьому необхідно обов'язково відсувати шкірну складку (крайню плоть) із головки пеніса (статевого члена).

У деяких народів, наприклад євреїв, існує звичай підрізати крайню плоть через кілька днів після народження. Ця процедура називається обрізанням. Хоча така операція здійснюється через релігійні міркування, деякі вважають, що це також і більш гігієнічно. Справа в тому, що під крайньою плоттю може накопичуватися спегма, що стає причиною неприємного запаху і навіть розвитку запального процесу. Однак, якщо щоденно обережно відтягувати шкіру з головки пеніса, промивати її, то цих неприємностей можна уникнути.

Щоденні гігієнічні процедури мають великий психологічний зміст, тобто сприяють виробленню волі, самоконтролю та самодисципліни. Чистота забезпечує відчуття спокою, впевненості в собі.

При появі будь-яких змін, пов'язаних із функцією статевих органів, потрібно звернутися до лікаря. Ні в якому разі не користуватися "рецептами" знайомих і друзів, оскільки у статевій сфері не може бути загальних рекомен­дацій. Цей бік людського життя найбільше відповідає поняттям особистого та інтимного. І тільки лікар-спеціаліст може надати кваліфіковану особисту консультацію та допомогу.

6. Сексуальна культура

Слово "культура"(з лат. culture - вирощування, виховання, освіта, роз­виток, повага) в найширшому розумінні означає систему засобів і норм, за допомогою яких суспільство уніфікує поведінку своїх членів. Культура показує закономірності розвитку суспільства на тому чи іншому етапі його розвитку. Психосексуальна культура задає систему координат, поза якою не можна правильно зрозуміти поведінку й переживання конкретних людей.

Не кожна психосексуальна культура обов'язково позитивна. Але завжди вона факт, який ставить людину перед вибором наслідувати або протистояти їй. Психосексуальна культура створює контекст, в якому поведінка окремої людини набуває свого істинного значення. Для інших культур чужа поведінка може нагадувати "дитинство", але це те саме, що звинувачувати людину, яка говорить іншою мовою.

Питання статі, сексуальної культури та статевої моралі взаємопов'язані й переплетені з основними еротичними категоріями, які характеризують те чи інше суспільство. Статева мораль нашого суспільства має у своїй основі такі принципи:

- рівноправність чоловіка й жінки;

- свобода вибору сексуального партнера;

- незалежність під час укладання шлюбу від матеріального стану подружжя, їхнього віросповідання, расової належності.



Добровільний вибір чоловіка або жінки вимагає лише однієї умови почуття любові. Формування статевої моралі хоча й відбувається в умовах мікроколективу, яким є родина, але під контролем і впливом суспільства. Непорушними є такі категорії статевої моралі:

  • обов'язковість глибинного почуття кохання, що передують фізичній близькості;

  • святість почуття батьківства та материнства;

  • схиляння (повага) перед жінкою;

  • рівні права та обов'язки чоловіків і жінок одне перед одним та перед майбутніми дітьми;

Статева мораль не допускає:

статевої розпусти й позерства;



  • проституції та порнографії;

  • психологічного насильства над людиною.

Статеві особливості чоловічого організму починають виявлятися в 12-14 років, жіночого у 10-12 років, їхнє формування завершується у чоловіка до 20-22 років, у жінки до 18-19 років. У цьому віці в юнаків, як і у дівчат, пробуджується один із найдавніших та найсильніших інстинктів статевий. Саме вік статевого формування розглядають як нормативний найбільш прийнятний для початку статевого життя, що забезпечує стійкість, готовність організму до можливих психотравмуючих ситуацій.

Людина сексуальної культури передбачає те, що юнак або дівчина, спілкуючись, повинні знати, як проявляється сексуальність у неї й у партнера, до чого може призвести вихід на інтимне спілкування, як контролювати свої статеві потяги і що робити в період статевого збудження. Такі знання дозволяють вчасно зупинитись, запитати себе, чи готовий я до сексуального контакту і яку відповідальність я на себе беру, якщо йду на це, якими будуть наслідки завтра? Як проявляється статевий потяг і чи необхідно задовольняти свої сексуальні бажання до моменту сексуальної зрілості? Які негативні моменти у ранніх статевих відносинах? Які мотиви спонукають до початку статевого життя? Також необхідно знати психічні стимули, що сприяють появі статевої активності у юнаків і дівчат. Для чого? Для того, щоб зайвий раз не провокувати особу протилежної статі.

Юнак, який навіть не жив статевим життям, як правило, уже знає специфічні відчуття оргазму (полюції, мастурбація). Тому він знає, чого чекати від статевого акту, і це змушує його активно прагнути зносин. Дівчина ж у переважній більшості випадків жодного реального уявлення про почуття задоволення, пов'язане зі статевим актом, не має, навіть сексуально забарвлені сни з відчуттям оргазму зустрічаються у дівчат рідко. У жінок стимули мають більш моральний і менш егоїстичний характер.

Дівчатка повинні знати,- хлопчики прагнуть отримати задоволення, але задоволь­нивши своє сексуальне збудження, вони забувають про дівчину і не вміють нести відповідальність за наслідки. Вони експериментують і психологічно не готові стати вашими чоловіками.

Хлопчики, також повинні знайти, що дівчинка думає, що ви станете їй чоловіком, захис­ником.

Психосексуальна культура передбачає, що людина в процесі свого розвитку (статевого дозрівання) готується до свого майбутнього, до свого дорослого життя. Готується за допомогою уявлень про морально-етичну та фізіологічну сторону шлюбного життя. Розглядаючи стадії статевого акту, треба розуміти, що невміння або небажання згладжувати різницю тривалості стадії у чоловіка й жінки нерідко призводить до порушень у гармонії. Якщо чоловік переходить від першої стадії до другої, не дочекавшись, поки збудження розвинеться в жінки, він порушує послідовність стадій, і зміна функціонального стану нервових центрів не завершиться оргазмом, а тому не настане четверта стадія. Цей надзвичайно важкий стан для жінки шкідливо впливає на її нервову систему, психіку та статеві органи. Гінекологи вважають, що жінки, які не мають сексуального задоволення у шлюбі, значно частіше страждають захворюваннями жіночої статевої сфери і мають гінекологічні розлади, болі в серці, суглобах, головні болі, болі внизу живота тощо. Лікування цих органів не дає позитивного результату, якщо не буде налагоджено статеву гармонію у шлюбі.

Варто наголосити на тому, що знаннями в галузі сексології не можна користуватися як довідником, не можна покладатися на них як на такі, що гарантують щастя. Знання потрібні, щоб допомогти знайти власну тональність, власний варіант поведінки, саме свій, неповторний, як неповторна кожна людина.

У житті іноді формуються хибні уявлення про статеве життя, які не підтверджуються науковими даними, але які набули широкого розповсюдження серед неосвічених у культурі сексуальних стосунків людей. Особливо це стосується підлітків юнацького віку через відсутність статевого виховання і які часто думають, що:

  • статева функція залежить від розміру статевих органів чоловіка;

  • існує якась анатомічна відповідність між чоловіком і жінкою, що вона зумовлена заздалегідь і назавжди, а тому змінити щось неможливо;

- існує "ліміт" статевих зносин у чоловіків, вичерпавши який чоловік начебто ніколи не зможе мати статевої близькості з жінкою;

- у дівчаток ранній початок статевого життя передбачає ранній початок старіння;

- сила й мужність чоловіа залежить від кількості статевих контактів, які він мав.



У 60- ті роки ХХ ст. в західних країнах зявився і набув великого поширення термін «сексуальна революція». Це явище хвилеподібно докотилося й до нашої країни.

Що це таке? Суспільство вирішило зняти табу із сексуальних питань і почало пропаганду «ідеології сексуального вивільнення». З одного боку ідея про те, що проблеми статевого життя потребують обговорення, вивчення , – виправдана. З іншого боку (медаль завжди має дві сторони), сексуальне вивільнення пропагувало корисливий індивідуалізм, сприяло сконцентруванню лише на отриманні задоволення, виправдовувало ранні статеві контакти. Вседозволеність щодо сексуальних контактів, яка виникла у суспільстві, з роками призвела до того, що друга хвиля «сексуальної революції» принесла з собою вживання наркогенних речовин як обов’язковий засіб для підвищення гостроти відчуттів.

Існує відмінність між сексом і любов'ю. Секс це фізіологічний акт, у результаті якого обидва партнери отримують задоволення. Коли ви "займаєтесь любов'ю", ви насамперед поринаєте в емоційну атмосферу любові й обожнювання.

У людини, безперечно, може бути секс без любові. Вона також може мати любов без сексу. Але, безумовно, найкращим є поєднання любові й сексу, яке супроводжує сімейні взаємостосунки.

Після опитування чоловіків і жінок, можна дійти висновку: жінки насамперед прагнуть отримувати від своїх чоловіків любов, чоловіки хочуть бачити у жінках насамперед сексуальних партнерів.

Жінки більше люблять:


  • обійми;

  • довгі поцілунки;

  • повільну прелюдію;

  • розмови про почуття у ліжку;

  • ніжні емоційні прояви;

  • романтику.

Чоловіки більше люблять:

спонтанність;



  • фізичну пристрасть;

  • загравання під час здорового сексу.

Ці відмінності в сексуальних смаках зумовлені відмінностями між жінками й чоловіками, про які вже говорилося раніше. Чоловіки більш зорієнтовані на досягнення мети; жінки більш зайняті налагодженням взаємостосунків і зв'язків. Для більшості чоловіків ближчий простий секс, у той час коли жінкам подобається кохання. Чоловіки орієнтуються на те, що бачать. Саме тому в підлітковому віці, під час статевого становлення, хлопці обирають еротичні журнали, а дівчатка любовні романи. Усе це потрібно знати. Знання чоловічих і жіночих секретів допомагає створити гармонійні стосунки з людиною, яку ви кохаєте.

7. Сексуальне здоров’я

Молодість це прекрасна пора у житті кожної людини і те, наскільки цікавою, різноманітною й повноцінною вона буде, залежить тільки від самої людини, від того, наскільки відповідально вона буде ставитися до себе, до своєї поведінки. Коли молода людина обирає відповідальний стиль поведінки, вона робить більш щасливою й успішною себе, своїх близьких.

Відповідальна поведінка це безпечна поведінка, яка відображає відповідальне ставлення людини до свого життя, вчинків, дій. Вона передбаёчає здоровий спосіб життя, розуміння ризику ранніх статевих стосунків, відмову від вживання наркотичних речовин.

Сексуальні стосунки є важливою частиною нашого життя. Це шлях до співпереживання й взаємної ніжності, хвилювання й насолоди. Випадкові сексуальні зв'язки асоціюються з ризиком передачі різноманітних захворювань.



За останній час в Україні спостерігається різкий ріст чисельності захворювань, які передаються статевим шляхом, особливо серед молоді. Через відсутність достовірної інформації, більшість молодих людей думають, що небезпека заразитися під час випадкового статевого акту перебільшена.

Хвороби, що передаються статевим шляхом, це хвороби, які виникають після статевого контакту з людиною, яка вже хворіє на будь-яку з них. Збудником таких хвороб є найдрібніші організми (віруси або бактерії), які живуть у різних рідинах людського організму, таких як кров, сперма і вміст вагіни.

Найхарактернішими спільними симптомами більшості хвороб є: свербіння, незвичні виділення зі статевих органів, часте й болюче сечовипускання. Інколи захворювання протікає безсимптомно. Деякі симптоми хвороб проходять без лікування, але це не означає, що хвороба минула, оскільки збудник залишається в організмі, й людина стає джерелом зараження інших людей. Водночас захворювання може відновитися знову і протікати набагато важче.

Лекція 22. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я

  1. Сифіліс.

  2. Гонорея.

3. СНІД синдром набутого імунного дефіциту.

  1. Генітальний герпес.

  2. Хламідіози.

  3. Трихоманози.

  4. Заходи боротьби з захворюваннями, які передаються статевим шляхом.

  1. Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789 -> 184
    123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
    123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
    123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
    123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
    123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
    123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»
    184 -> «Київський політехнічний інститут» П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка