Валеологія з методикою викладання: конспект лекцій до друку Декан (підпис, дата) Зав кафедри



Сторінка14/19
Дата конвертації09.11.2017
Розмір4.96 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Коклюш

Хвороба передається від однієї людини до іншої через кашель. Від зараження до прояву перших ознак хвороби проходить до 2 тижнів. Спочатку це просто нездужання з невеликими нежиттю й кашлем. Поступово кашель підсилюється, діти стають дратівливими й примхливими. Наприкінці другого тижня кашель починає поєднуватися зі спазмами. Дитина робить глибокий свистячий вдих, потім йде серія судорожних кашльових поштовхів. Кількість таких циклів під час нападу може досягати 15. Іноді наприкінці нападу буває блювота. Під час нападу дитина збуджена, може метатися, обличчя синюшне, вени шиї розширені, випирають. Язик висувається із рота. Здається, напад кашлю готовий вивернути дитину навиворіт. І таких нападів на добу може бути від 5 до 50!

Так проходить 3—4 тижні, потім напади стають рідшими, і нарешті зникають. Хоча «звичайний» кашель може триматися до півроку.

Збудником коклюшу є коротка паличка із закругленими кінцями. Щоб уберегти дітей від зараження, починаючи з тримісячного віку їм роблять щеплення.

Грип

Ця хвороба викликається вірусом. Вона вражає носоглотку, бронхи й легені. З усіх заразних хвороб, мабуть, швидше за всі передається від однієї людини до іншої. Існує багато різних видів вірусу грипу. Деякі з них викликають тільки легке нездужання, але інші можуть призвести до важкої хвороби. Вірус грипу постійно видозмінюється, і ті ліки, що допомогли при минулій хворобі грипом, цього разу можуть давати незначний ефект. Грип небезпечний своїми наслідками, він дає ускладнення не тільки на серцево-судинну систему, нирки, але й на головний мозок.

Заразність грипу така велика, а вірус так широко розповсюд­жується, що одночасно можуть занедужати мільйони людей. Коли інфекція захоплює тільки міста чи області, говорять про епідемію. Якщо ж хвороба скоряє цілі країни й континенти — це вже панде­мія. У своїй історії людство пережило не одну пандемію грипу.

Основні види вірусу одержали назву А і В. Медики, що вивчають інфекційні захворювання, навчилися передбачати, де, коли і який саме грип дасть спалах. Вони можуть навіть досить точно передбачити, скільки людей занедужає. Захворювання розвивається дуже швидко (іноді протягом 2-х годин). Температура може підвищитися до 40 °С і вище. У мязах і суглобах виникають сильні болі. Нежить невеликий, зате кашель і біль у горлі можуть бути сильними. Дуже велика млявість і слабкість, навіть найбільш рухливу дитину кладуть у ліжко. Голова «розколюється», на світло боляче дивитися.



Як правило, грип у дітей проходить без особливих ускладнень. Але щоб не ризикувати, треба пам'ятати наступне: ніколи не вставайте з ліжка завчасно; усі ліки, призначені лікарем, слід вживати стільки, скільки призначив лікар. Не кидати лікування, коли стало трішечки легше. Потрібно пити якнайбільше рідини, щоб з організму виводилися отрути. Часто провітрювати приміщення й мити підлогу.

І завжди потрібно пам'ятати: у загартованої дитини, яка любить фізкультуру і спорт, менше шансів підхопити грип. А якщо таке й трапляється, хвороба буде протікати значно легше.
Лекція 25. Валеологія харчування

1. Розумне харчування за Г. Малаховим.

2. Негативана дія переїдання.

3. Регуляція вживання їжі.

4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування.

5. Біологічно активні добавоки (БАДи) та оптимізація харчування.



1. Розумне харчування за Г. Малаховим

Харчуваня повинно бути в тій кількості, яка б забезпечувала організм поживними речовинами і насолодою через органи чуття.

Розумна людина підтримує : 1. Збалансоване харчування, яке дає легкість у тілі, життєрадісність й ейфорію; 2. Використовує свіжі продукти; 3. З’їдає помірну кількість їжі.

Продукти (раджас), які збуджують і викликають агресію: м’ясо, риба, яйця, сіль, перець, гірчиця, все кисле й гаряче, чай, кава, цукор, пряності.

Продукти (тамас) – цибуля, гов’яже і свинне м’ясо, часник, табак, алкоголь – вживають люди, для яких характерна лінь, пасивність, апатія і тупість. Вони лінуються собі приготувати свіжу їжу.

Максимально хороше здоров’я можна отримати від свіжої їжі, враховуючи сезон і територію, на якій вона виросла.

Сніданок має бути легкий, обід калорійніший, а вечеря до 18 год легка або зовсім відсутня. Негативні емоції шкідливо впливають. Їсти треба у стані позитивних емоцій. Людям, які звикли неграмотно харчуватися, треба спершу очистити організм.

2. Негативана дія переїдання

1. Швидке зношення організму, старіння, зниження імунітету, сонливість, лінь, статева апатія, в’яла діяльність травної системи. 2. Зміна внутрішнього середовища організму: накопичення шлаків у крові, у міжклітинній рідині, ослаблення організму. 3. Перенавантаження нирок та інших органів виділення. 4. Схильність до захворювань дихальної системи (ГРЗ, отити, ангіни, бронхіти, захворювання сечостатевої системи і шкіри). 5. Людина стає харчовим наркоманом, завжди хоче попоїсти, смачно, від душі. Почуття смаку керує тілом і душею людини, а це веде до хвороб.



3. Регуляція вживання їжі

1. Їжте повільно. 2. Добре пережовуйте їжу. 3. Не спішіть із вживанням їжі, поки не виникне сильне відчуття голоду. 4. Закінчуйте їсти раніше, ніж відчуєте, що уже наїлися.

Люди, що розселилися на Землі, пристосувалися до тієї їжі, яка росте на певній території. На Півночі – риба, на Півдні – чай. Треба їсти своє.

Режим життя повинен бути приблизно таким: 5-30 встати ; 7-9 – сніданок; 12-14 – обід; 17-20 – вечеря; 21-22 – сон.

Кулінарна обробка їжі призводить до втрати води і структури, перекручування інформації і зниження активності ферментів. Наприклад, молоко при стерилізації втрачає вітаміни, ферменти. М’ясо накопичує гормони стресу. Надлишок м’яса в їжі підвищує ризик смерті, викликає розсіяний склероз, ІХС, самогубства, раку товстої кишки та молочної залози і лейкемії. У цьому відношенні до м’яса подібні цукор, молоко, яйця, жири.

Вуглеводи при термічній обробці також втрачають життєдайність. Під дією підвищеної температури відбувається окиснення продуктів харчування (борошна, меду, жирів). У горіхах і насінні найцінніші жири.



4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування

Несприятлива екологічна обстановка, наслідки ава­рії на Чорнобильській АЕС, постійні стреси, неправиль­не харчування є причинами зниження імунітету в насе­лення України. Знижений імунітет характеризуються наступним:



  • сприйнятливістю до різних інфекцій;

  • загостренням хронічних захворювань;

  • станом слабкості та сонливості.

Все це ознаки авітамінозу. Повсюдно в наш техно­генний час виявляється синдром еколого-професійної залежності, коли людина не хвора, але й не здорова. Клі­нічні дослідження жодних захворювань не виявляють, але людина відчуває себе досить погано. Такий стан здоров'я пов'язаний із неповноцінним харчуванням. Згідно із статистичними даними, раціон харчування жителів України розбалансований; найбільше в ньому не вистачає вітамінів С –– до 80%, групи В –– 40-80% та інших вітамінів –– 20-30% (без градації за віковими ка­тегоріями). Неповноцінність споживаної українця­ми їжі є причиною 80% усіх захворювань в Україні і зниження тривалості життя.

Найгострішою проблемою в Україні є серце­во-судинні захворювання. Кожні 45 с. з цієї причини в нашій країні вмирає людина. Ще й Гіппократ зазначав, що ліки повинні стати їжею, а їжа –– ліками.



* Друге місце в списку захворювань займає цукро­вий діабет –– на його частку припадає 10 млн. осіб, 80% яких страждають на ожиріння.

  • Третє місце щодо захворюваності українців належить онкозахворюванням.

При цьому стан здоров'я підростаючого покоління України гнітючий: 75% дітей народжуються хворими і лише 5% усіх новонароджених вважаються абсолютно здоровими. Водночас Україна посідає 20 - е місце за тривалістю життя серед жінок і 52 - е місце за тривалі­стю життя серед чоловіків.

Одним із напрямів у сучасній медицині, пов'язаних із застосуванням у процесі лікування й оздоровлення орга­нізму лікарських трав, є фітотерапія. З давніх-давен наші предки використовували в боротьбі з різними за­хворюваннями настої з листя, плодів і коріння рослин. Останнім часом у нашій країні пропагуються всілякі біологічно активні добавки до їжі (БАДи). Що ж со­бою являють БАДи і чи потрібні вони сучасній людині?

  • одні вважають використання БАДів недозволеною розкішшю;

  • інші –– марним витрачанням грошей;

  • треті розповідають про їхню чудодійну силу легенди.

Використовуючи конкретні факти, спробує­мо розібратися в цьому питанні. Світовий досвід свідчить про те, що через різні причини практично неможливо досягти швидкої ко­рекції раціону харчування населення традиційним шляхом –– за рахунок збільшення об'ємів виробниц­тва й розширення асортименту продовольчих товарів. До того ж, доступність продовольства для населення й забезпеченість його мікронутрієнтами –– це речі, взаємно не зв'язані. Розрахунки показують, що навіть при достатньому продовольчому забезпеченні насе­лення як за асортиментом, так і за кількістю їжі, враховуючи енергетичні потреби людини сучасного урбанізованого суспільства, що знижуються, його по­требу в згаданих нутрієнтах повністю задовольнити неможливо.

Наслідком цього є наявність у популяції великої кількості осіб, з одного боку, –– з надмірною масою ті­ла (одним із провідних чинників ризику атеросклеро­зу; ішемічної хвороби серця; гіпертонічної хвороби; цукрового діабету), а з іншого - зі зниженою не­специфічною стійкістю до несприятливих чинників зовнішнього середовища й імунодефіцитами. Склад су­часних продуктів харчування вимушує вирішувати ди­лему –– зменшити споживання їжі, що містить надли­шок насичених жирів, моносахаридів і солі, з метою профілактики атеросклерозу, ожиріння й гіпертонії, тим самим посиливши дефіцит необхідних мікронутрієнтів, або збільшити кількість їжі, що вживається, ліквідувавши мікронутрієнтну недостатність, але різко посиливши ризик виникнення вищеперелічених «хво­роб цивілізації».

5. Біологічно активні добавки (БАДи) та оптимізація харчування

Зважаючи на це, у процесі оптимізації хар­чування населення на сучасному етапі повинні врахо­вуватися три можливі шляхи раціоналізації.

  • Перший шлях полягає в суворому підборі добово­го раціону з високоякісних продуктів харчування з яв­ною перевагою продуктів рослинного походження над продуктами тваринного походження. Це класичний і найбільш природний шлях, що використовується тисячо­літтями. Проте, зважаючи на виснаження грунтів унаслі­док їх безрозсудного використання, широке засто­сування гербіцидів і подальше їх нераціональне збері­гання, навіть не оброблені температурою продукти рослинного походження є незадовільним джерелом мікронутрієнтів, що відповідає добовій потребі лише на 60-70%. Крім того, деякі необхідні живильні речо­вини останнім часом взагалі перестали надходити до раціону багатьох українців через звуження асортимен­ту використовуваних продуктів харчування, викликано­го їх різким подорожчанням.

  • Другий шлях –– створення продуктів харчування із заданим хімічним складом і властивостями, або так зване збагачення харчових продуктів унікальними харчовими речовинами. На жаль, таких продуктів в СНД і Україні, порівняно з країнами Європи, Північ­ної Америки та Японії, випускається ще катастрофіч­но мало і за кількістю, і за асортиментом. Проблемою є ще й те, що частина мікронутрієнтів, що додаються в такі продукти харчування, може руйнуватися в про­цесі виробництва, що значно утруднює їх точне дозу­вання.

Третій шлях полягає в широкому виробництві і впровадженні БАДів, які як доповнення до раціону міс­тять у малому об'ємі повний комплекс необхідних щод­ня пластичних і регуляторних речовин рослинного, мі­нерального і тваринного походження. На думку ба­гатьох учених і практиків, широке застосування БАДів є, мабуть, єдиним найбільш швидким, економіч­но прийнятним і науково обгрунтованим шляхом вирі­шення. З цієї причини особливої актуальності в наші дні набуває фармаконутріціологія –– наука про ліку­вання окремими мікронутрієнтами та їх збалансовани­ми комплексами, а не класичною їжею, як це характер­но для дієтотерапії.

У даний час у розвинених країнах світу, що мають такі ж проблеми з незбалансованим раціоном харчу­вання, як і Україна, БАДи випускаються і споживаються у величезних кількостях (у США й Японії понад 80% на­селення, в Європі понад 50% регулярно використову­ють БАДи), що дозволило значною мірою вплинути на рівень здоров'я цілих націй.

За визначенням, даним у Законі України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сирови­ни», до біологічно активних добавок до їжі «належать речовини та їх суміші, вживані для надання раціону харчування лікувальних або лікувально-профілактичних властивостей». БАДи - це концентрати природних біологічно активних речовин, виділених з харчової сировини рослин­ного, тваринного, морського або мінерального походження.

Використання БАДів дозволяє:

  1. досить легко і швидко заповнити дефіцит необхідних харчових речовин, у першу чергу, мікронутрієнтів:

  2. регулювати калорійність раціону харчування й апетит, впливаючи таким чином на масу тіла;

  3. цілеспрямовано змінювати метаболізм окремих речо­вин, зокрема ендогенних і екзогенних токсинів;

  4. підтримувати нормальний склад і функціональну активність кишкової мікрофлори;

  5. підвищити неспецифічну стійкість організму до дії несприятливих чинників навколишнього середовища;

  6. одержати механізм немедикаментозного й без­печного шляху регулювання й підтримки функції окре­мих органів і систем.

Лекція 26. Мудрість здоров’я: культура і спосіб життя людини

1. Здоров’я індивідуальне й популяційне.

2. Творчість як атрибутна властивість нормального життя.

3. Розвиток особистості – принцип профілактичної медицини.

4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я.

5. Сімейна валеологія.

6. Мотивація одруження.

1. Здоров’я індивідуальне й популяційне

У здоров’ї як індикаторі якості життя відбиваються усі зв’язки людини – біологічні, матеріальні, духовні, культурні, творчі – як у суспільстві, у трудовому колективі, сім’ї, місті, так і в навколишньому середовищі, в техносфері й біосфері (акад. А. І. Субетто).

Культура повинна допомогати моральному й фізичному удосконаленню людини, збереженню її здоровя й активного довголіття.

Зміцнення здоров’я населення, зниження захворюваності, формування ЗСЖ, збільшення тривалості життя й активного творчого періоду – це найважливіші соціально-економічні завдання, які стоять перед державою, охороною здоров’я і кожною людиною.

Сучасний рівень медицини в цілому і стан концепції формування ЗСЖ дозволяють достатньо чітко визначити, що впливає на організм. Водночас значно менше відомо, за допомогою яких механізмів здійснюється цей вплив.

Видатний спортсмен і вчений Ю. Власов (1990) підкреслює: "кепські думки, горе, не блоковане волею, опір, злість, дратівливість, страхи й скарги, сумніви, занепокоєння

— все це обертається розладом організму, а протягом тривалого часу навіть хворобами". Здоров'я індивідуума й популяції багато в чому залежить від впливу природно-кліматичних, генетичних, економічних, політичних, соціальних, культурних та інших факторів.

Протягом усієї історії розвитку людства медицина, соціологія, філософія в тісному контакті з іншими науками, узагальнюючи багатовіковий досвід і наукові дані, прагнуть визначити й виробити принципи формування здорового способу життя.

Ще в далекій давнині лікарі й філософи вважали, що здоровим бути неможливо без фізичної культури. Давньогрецький філософ Платон називав рух "цілющою частиною медицини", а письменник і історик Плутарх — "коморами життя". Чи завжди ми в достатній мірі турбуємося про те, щоб ця "комора" не випорожнювалася? На жаль, рідко й мало.

Навколишнє середовище, що містить у себі природні, техногенні й соціокультурні середовища, взаємодіє з людиною, змінюючи характерну динаміку зв'язку залежно від популяційної належності окремих індивідуумів. На різних етапах еволюції людина все вище й вище піднімається по ієрархічній градації природи. У міру розвитку й удосконалення свого мозку й інтелекту вона поступово втрачає необхідну рухову активність, хоча відомо, що фізичні навантаження важливі не тільки для збереження здоров'я, але й необхідні для загального добробуту людини.

Як показують результати спостережень, тільки 30% населення займається фізичними вправами й тільки 10% з них регулярно. Водночас відомо, що збільшення фізичної активності зменшує ризик виникнення ішемічної хвороби серця на 26%, а одночасне збільшення фізичної активності й відмова від паління зменшують цей ризик на 31%.

Значення фізичного виховання для дітей і підлітків надзвичайно важливе в сучасних умовах, і його роль продовжує зростати. Знижена рухова активність особливо несприятливо відбивається на організмі, що розвивається. Правильна організація занять з фізичної культури в режимі навчально-виховного процесу значною мірою сприяє поліпшенню розвитку й збереження здоров'я школярів.

Здоров'я й добробут організму закладається ще в утробі матері й вимагає розумного до себе відношення протягом усього життя. Рух не тільки "комора життя", воно є саме життя. Тривале обмеження рухової активності впливає на здоров'я, тоді як регулярні інтенсивні фізичні навантаження часто заміняють будь-які найкращі ліки, зміцнюють тіло й дух, думки й волю. Не випадково Аристотель говорив, що думка стає живішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Свої уроки (як і його вчитель Платон) він проводив прогулюючись разом із учнями.

Людина розумна повинна постійно розвивати свої духовні й физичні можливості, здійснювати гігієну душі й тіла. У сучасному світі розумова праця все більше витісняє фізичну або тісніше зливається з нею. Напружена розумова праця вимагає дуже гарної фізичної підготовки. Засновник фізичного виховання в Росії, лікар і педагог П. Ф. Лесгафт неодноразово підкреслював, що невідповідність слабкого тіла й розвиненої розумової діяльності — «розлад тіла й духу» — рано чи пізно позначиться негативно на загальному стані й здоров'ї людини. Дві з половиною тисячі років тому на величезній скелі в Елладі були висічені слова: "Якщо хочеш бути сильним бігай, хочеш бути гарним бігай, хочеш бути розумним бігай". Ходьба й дозований біг необхідні для організму. Серце, шлунок, печінка та інші органи нашого тіла протягом багатьох лет формувалися в умовах постійного руху.

Різноманітні фізичні навантаження, вправи роблять людське тіло не тільки сильним і здоровим, але й прекрасним. Дотепер нас захоплюють витвори античних скульпторів: всесвітньо відомі статуї Аполлона Бельведерського, Венери Милосської, Геракла, Дискобола, Списника...

Якщо людина працює й не втрачає здатності сприймати красу навколишнього світу, то з роками вона набагато гостріше сприймає світ, його принадності й зачарування. Людина з великою життєвою активністю до глибокої старості зберігає моральне й фізичне здоров'я. Саме праця кращий засіб проти старості. Радість праці розвиває й зміцнює тіло, служить джерелом фізичного й морального здоров'я, сприяє продовженню життя. Краса праці в тім, що її продукти не відчужуються від людини, а задовольняють її потреби.

Сенс життя й здоров'я людини полягає у творчості, творенні й безперервній праці. Знаменитий хірург Н. Н. Бурденко якось сказав: "Той, хто працює, завжди молодий. Іноді мені здається, що праця виробляє якісь особливі гормони, що підвищують життєвий тонус". Представники медичної науки й практики, соціологи, психологи, юристи повинні більше уваги приділяти проблемі збереження здоров'я осіб пенсійного віку. Видхід на пенсію, безумовно, відбивається на духовному й фізичному здоров'ї людини, загальному відчутті особистого щастя.

Медичні спостереження переконливо доводять, що вихід на пенсію для багатьох осіб є серйозним стресом, пасивний відпочинок прискорює старіння, у той час як робота, що сприяє фізичним і психічним можливостям людини, дозволяє йому зберегти здоров'я.

Запам'ятаємо дуже важливу й перевірену багаторічним людським досвідом прописну істину: "Мистецтво продовжити життя це мистецтво його не скорочувати». Якщо людина сама не буде любити життя, боротися за повноцінне й фізичне довголіття, то ніяка сучасна наука, ліки й рецепти їй не допоможуть. Добре відомо, що значно легше запобігти, попередити хворобу, аніж лагодити «зіпсований» і «поламаний» організм.



Основний рецепт здоров'я Людини розумної — це дотримання у своєму способі життя почуття міри, згоди, єдності й гармонії організму з навколишнім (у тому числі соціальним) середовищем перебування.

Зараз багато хто з людей, незадоволених традиційними "класичними" методами лікування, шукає шляхи оздоровлення свого організму самостійно, без контролю й консультації лікарів. Для збереження міцного здоров'я не слід сподіватися ні на які чудеса, насамперед необхідна висока культура поводження й розумний режим життя, культура думки.

2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя

Це єдине, що завжди протистоїть смерті. Здоров'я – це витвір життя: креативная медицина — це лікування творчістю. Творче довголіття це завжди фізичне довголіття. Якщо людина відмовилася від творчого життя, значить вона віддала себе стихії зовнішніх сил, вона перестає бути активною особистістю, перестає бути мудрою, сильною, здоровою.

Давно відомо, що людину гублять надмірності — обжерливість, перевтома, статева нестриманість. Від надмірної перенапруги люди хворіють, а потім у пошуках полегшення йдуть на різні крайнощі. У Стародавньому Римі ослаблені й кволі громадяни, щоб покращити самопочуття кидалися на арену Колізею пити кров повалених гладіаторів. Але й це мало допомагало. Біблейский цар Давид кращими ліками вважав подих молодих дівчат, від яких випромінюється "живлюща еманація".

Для поліпшення самопочуття за старих часів вживали жовч пантери, мясо жаби, витяжки із статевих залоз тигра, пили собаче молоко й грудне молоко жінок. Для хтивого подразнення застосовували спирт із кокаїном, для "буйства сил" сире м'ясо гадюки. Ахіллес, щоб відчути невтримну відвагу, їв кістковий мозок ведмежат. Так говорять легенди й стародавні перекази.

У наш час молодь у багатьох країнах у пошуках повнення свого емоційного заряду звертається до наркотиків, паління тютюну, міцних напоїв.

Засоби масової інформації (радіо, телебачення, кіно, газета та інші) в гонитві за додатковим фінансуванням активно пропагують у нашій країні багато шкідливих звичок, що згубно впливають на розвиток людини і її здоров'я. Оберігаючи здоров'я кожної людини й усього населення країни, неприпустимо наслідувати проповіді середньовічного празького професора медицины С. Альбикуса: "Немає їжі, крім м'яса; немає напою, крім вина, немає радості, крім жінки!"



Неправильне поводження людей більш часта причина хвороб, ніж зовнішній вплив або природна слабкість організму. За даними ВООЗ, у світі палять більше половини чоловіків і не менше чверті жінок. У тих, хто палить, інфаркт міокарда трапляється у 2 рази частіше, а раптових смертей, викликаних справжніми захворюваннями, у 3 рази більше, ніж серед тиї, хто не палив. Куріння погіршує плин таких хвороб, як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, гастрит, виразкова хвороба, тромбофлебіт і ін.

Мікробіологічними дослідженнями також доведений прямий зв'язок розвитку ракових захворювань легенів, гортані, стравоходу та інших локалізацій із палінням тютюну. Викликає серйозне занепокоєння викликаєь тенденція до зростання частоти паління серед дітей і підлітків.

В останні роки особлива увага приділяється проблемам паління тютюну жінками як факторові, що шкодить організму майбутньої дитини.

Так, при обстеженні 5500 жінок у тих, хто палить, безплідність спостерігалося в

41,5%, а в тих, хто не палив лише в 4,5 % випадків.

Установлено, що у випадках паління вагітними жінками у їхніх новонароджених спостерігається тривале порушення фізичного розвитку, знижуються інтелектувальні функції, часто змінюється реактивність організму, вони відрізняються нестійкістю й слабкістю основних нервових процесів.

Погано впливає на здоров'я й сприяє розвитку хвороб у тих, хто не палить, так зване пасивне або примусове паління. Треба пам'ятати, що організм людини, що не палить, набагато чутливіший до табачному диму порівняно з організмом курців.



За даними американських учених, більше 60 % дорослого населення, що не палить, як мінімім одну годину на тиждень змушені вдихати тютюновий дим при контакті з курцями. Аналіз результатів епідеміологічних досліджень дозволив висунути думку, що дружини активних курців у середньому вмирають на 4 роки раніше, ніж дружини некурців. У тому ж випадку, коли чоловіки випалюють вдома щодня 20 і більше сигарет, у багатьох із дружин реєструють ракові пухлини, переважно органів дихання.

У 1988 р. у Мадриді була проведена перша Європейська конференція відносно тютюну, що розробила план дій, які дозволяють забезпечити положення, що відмова від паління буде нормою людини.

Слід пам’ятати, що, як зазначає ВООЗ здроров’я, якби людство покінчило з палінням, то можна було б знизити смертність від бронхіту й емфіземи легенів на 10 %, від раку — на 30 %, від хвороби серця — на 31 %, від інших серцево-судинних захворювань на 21 %, від усіх інших хвороб — на 19 %.

Розвитку ракових пухлин сприяє поєднання паління із прийомом алкоголю, особливо міцних спиртних напоїв.

Світова статистика свідчить, що споживання алкоголю завдає величезного морального й матеріального збитоку. У всіх розвинених країнах робітники, що зловживають алкоголем, користуються листками непрацездатності у 2,5-3 рази частіше, ніж непитущі.

Вартоо зазначити, що перехід від побутового пияцтва до хронічного алкоголізму в юнаків відбувається в 3-5 разів швидше, ніж в осіб, що почали вживати алкогольні напої в зрілих літах.

У більшості наукових праць алкоголізація підростаючого покоління розглядається як суттєвий індикатор психічного здоров'я нації.

Неприпустимий прийом алкоголю вагітними жінками у зв'язку з можливістю виникнення так званого алкогольного синдрому плода. Маса тіла в таких немовлят у середньому на 350-500 г менше, пізніше в 35,3 % з них відзначається затримка в мовному розвитку, в 35 % — у розвитку ходьби; розлад розумових здібностей, за даними різних досліджень, відмічається у 26-53% таких дітей, у них же в 50-80 % випадків спостерігаються психопатологічні симптоми.

Алкоголь дезорганізує психічний світ особистості, приводить її до деградації. У зловживаючих алкоголем зі слабким типом вищої нервової діяльності спостерігаються погіршення пам'яті, прагнення використовувати в роботі лише старий запас знань, збіднення духовного життя, зупиняється професійний ріст. Розвиваються риси психічної астенії: зниження активності, ініціативи, росте емоційна нестійкість.

У людей із сильним типом вищої нервової діяльності все чіткіше проявляється погіршення психічного й фізичного здоров'я, зниження інтелектуальних потреб, ростуть помилкові домагання залежно від особистих здібностей, вони вперті в досягненні поставленої мети, котра, як правило, має антигромадський характер. Такі почуття, як справедливість, любовь до близьких, подяка, борг, патріотизм, являють для них все більш абстрактні поняття. Під впливом алкоголю змінюється відношення людини до суспільства, близького оточення, самого себе.

Подолання пияцтва й алкоголізму тривалий процес. Більше 90 % людей у нашій країні через різні причини психологічні, культурно-моральні, соціально-побутові у даний час не готові повністю відмовитися від алкоголю. Тільки тривалий комплексний підхід із застосуванням соціально-економічних, виховних, психологічних та інших заходів у поєднанні з медико-біологічними методами можуть дати позитивний результат у розв’язанні даної проблеми.

Сучасне життя, значною мірою звільнивши людину від виснажливої м'язової роботи, привело до перенапруги психічних сил, виникнення стресів, викликаних негативними або конфліктними ситуаціями, що часто погіршують фізичне й психічне здоров'я.

Дорожньо-транспортні пригоди, причиною яких може бути поганий стан дорожнього покриття, небезпечне поводження за кермом, особливо під впливом алкогольного сп'яніння, зневага до захисних ременів безпеки й шоломів для мотоциклістів, часто є причиною інвалідізації й смертельних наслідків. "Всі прогреси реакційні, якщо руйнується людина". У цьому рядку А. Вознесенського звучить гірка правда сьогодення, коли націоналізм, регіональні конфлікти, війни в ряді країн ведуть до смерті, травм, порушень психічного й фізичного здоров’я людини.

Погіршення умов життя в країні, криза в міжнаціональних відносинах підняли хвилі насильства, що спричиняють непоправну шкоду здоров'ю й загибель людей.

Світ, як і саме здоров'я, є позитивним станом культури, якості життя й благополуччя, забезпечення здоров'я й добробуту дорослого, підростаючого й майбутнього поколінь на планеті Земля.

Потрясіння, нездатність упоратися зі стресовими ситуаціями ведуть в ряді випадків до антигромадського поводження, що проявляється часто в завищених вимогах і грубому поводженню з дітьми, обмеженні почуттів їхньої гідності. Все це може порушити їхній розвиток, психічне здоров'я, створювати труднощі в спілкуванні в школі з однолітками.

Виховання суспільної свідомості відносно здоров'я людини не тільки як особистої цінності, але і як надбання суспільства, пов'язане із проблемою напрацювання правових норм, юридичних гарантій гармонійного розвитку людини, охорони її життя й здоров'я, формування концепції здорового способу життя.

3. Розвиток особистості принцип профілактичної медицини

У наш час людина ще не до кінця усвідомила, що досягнення лише в галузі матеріальної культури не здатні дати відчуття повного щастя. Це лише тло, на якому грунтується щастя, а саме щастя будується на основі пізнання самого себе й інших, поглиблення й розширення міжлюдських зв'язків, самореалізації, за рахунок підвищення рівня соціально психологічної культури.

Відомо, що насолода життям припускає наявність здоров'я. Зміцнення здоров'я населення (стратегічна мета) через удосконалення психологічної складової спирається на ствердження й застосування принципів самопсихогігієни (тактична мета).

До завдань аутопсихогігієни можна віднести наступні положення:

* підвищення рівня психологічної грамотності (компетенції) особистості;

* підвищення рівня соціальної компетенції (рівня культури спілкування);

* визначення шляхів і умов для самореалізації особистості;

* визначення й утвердження моральної (духовної) позиції особистості.

Як відомо, порушення нервово-психічного балансу, викликане найчастіше психотравмуючими ситуаціями, можуть протікати за трьома напрямами:

  • невротизація;

  • соматизація;

  • девіація поведінки.

Можна сказати, що прагнення до вдосконалення в галузі психогігієнічної культури і є той неспецифічний (базисний) фактор профілактики будь-якого захворювання. Під психологічною культурою треба розуміти ступінь досконалості, досягнуту в оволодінні галуззю психологічних знань і психічною діяльністю. Інтерес до психологічної сторони етіопатогенетичних факторів пов'язаний із тим, що вони більшою мірою піддаються контролю й багато в чому залежать від самої людини. Отже, одним із основних принципів профілактичної медицини може є установка на пошук і корекцію (аутокорекцію) психологічного стану, рис особистості, що підвищують ймовірність виникнення захворювань. Створюючи можливі умови для саморозвитку й самовираження особистості, первинна профілактика увіллється в "каузальне" русло. Саме здоров’я у такому випадку буде виступати як оптимальна передумова для поповнення людиною визначених цілей і завдань, що є фундаментальною складовою розуміння й реалізації сенсу життя.

Психологічне превентивне втручання може здійснюватися практично на всіх рівнях життєдіяльності людини:

  • окремого індивідуума;

  • соціальної мікросистеми (родина, шкільний клас, група);

  • мезосистемы (окрема організація, установа);

  • макросистеми (популяція, етнос, суспільство).

Робота на кожному рівні повинна здійснюватися з використанням спеціальних форм і методів психологічного впливу.

Психічне здоров'я розглядається не просто як відсутність недоліків, а як наявність певного ряду достоїнств у структурі особистості. Такий підхід передбачає тенденції до розвитку, росту, самореалізації, самодостатності людини, свідому здатність керувати своїми діями й вчинками, бути відповідальним за них, мати розвинену систему цінностей, здатність адекватно сприймати самого себе й оточуючих. Особистісна зрілість характеризується, головним чином, розвитком самоконтролю й засвоєнням реакцій, адекватних різним ситуаціям, з якими вона зіштовхується. Основою ж адекватної поведінки в життєвих ситуаціях служить уміння визначати реальні й ідеальні цілі. Стрижневим, головним критерієм зрілості людини є його духовна орієнтація, яка входить до системи загального духовного начала всього людства. Рух людини до меж можливої досконалості неодмінно проходить через "чищення" свого щиросердечного "Я" за допомогою особливого контролю, самоспостереження. "Зрілість" особистості виражається в дисципліні розуму, емоцій і вчинків ("благі думки породжують благі слова, благі слова породжують благі вчинки"). Така особистість має здатність врівноважувати свої думки, почуття й дії, спонтанно приймати рішення, які почуття випробовувати, в який спосіб їх виражати. Консолідація особистості, її максимальна погодженість зі своїм внутрішнім світом (конгруентність особистості) має сутьттєве значення для оцінювання психічного здоров'я людини. Не менш важливою характеристикою зрілості особистості є прагнення її до аутентичності, природності вираження самої себе.

Моральна позиція людини багато в чому залежить від її ставлення до себе, інших людей і навколишнього світу — у цілому від його ставлення до життя.

Важливим еволюційним завоюванням людини в розвитку високих моральних якостей буде зміна позицій від "Що я хочу від життя?" до "Чого життя хоче від мене?" Таким чином, фундаментальною установкою на шляху вдосконалювання особистості є самовдосконалення. У наш час багатьма фахівців працюють над розробкою принципів і критеріїв формування здорового способу життя. Становить інтерес спроба Л. Г. Матрос (1992) систематизувати критерії ЗСЖ. Вони передбачають:

  • забезпечення міцного миру й виключення страху війни;

  • розробку й реалізацію міжнародної системи заходів правової охорони
    здоров'я людини;

  • високу моральність, що базується на гуманізмі, взаємній відповідальності,
    співробітництві всіх держав стосовно всебічного розвитку населення своєї країни й усього людства;

  • міжнародне співробітництво в протидії негативним пове­дінковим факторам; розробку й реалізацію загальнопланетарних принципів медичної експертизи при створенні нових промислових комплексів, освоєнні нових видів енергії, використанні атомної енергії, хімії в сільському господарстві, харчовій промисловості;

  • розробку загальних принципів природокористування й охорони природи;

  • проведення періодично в рамках ВООЗ загальнопланетарних конфе­ренцій під рубрикою "Здоров'я людини як індикатор соціального розвитку".

Отже, проблема збереження здоров'я, формування здорового способу життя тісно переплітається з відродженням культури. Відродити культуру означає відродити здоров'я людини, здоров'я націй, народів країни, відродити саму країну.

Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789 -> 184
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»
184 -> «Київський політехнічний інститут» П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка