Валеологія з методикою викладання: конспект лекцій до друку Декан (підпис, дата) Зав кафедри



Сторінка17/19
Дата конвертації09.11.2017
Розмір4.96 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Гігієна розумової праці


Правильна організація розумової діяльності школярів запобігає формуванню перевтоми і її наслідків. Утома характеризується тимчасовим зниженням працездатності. Вона розвивається за дії як розумових, так і фізичних навантажень. Після відпочинку утома проходить. Це нормальний фізіологічний стан, коли організм тренується, а в подальшому втома наступає лише при більших нервово-психічних навантаженнях. Звідси висновок: несумлінне навчання завдає більш шкоди, ніж користі, тому що не розвиває волю, старанність, не дозволяє розкритися генетично зумовленим здібностям людини. Недонавантаження кори головного мозку розумовою працею так само негативно впливає на розвиток дитини, як й її перенавантаження. Перевтома виникає як наслідок порушень режиму роботи й відпочинку. Діти перевтомлюються через недостатню зрілість нервової системи. Перевтома це головний біль, запаморочення, швидка слабкість, почервоніння кон'юнктиви очей, зниження апетиту, порушення сну, підвищення температури тіла, погіршення пам'яті, неуважність, дратівливість, плаксивість. Це може бути ознакою початку нервово-психічного захворювання. Учитель першим може помітити зміни в поведінці учня, зокрема підвищену тривожність, емоційну нестійкість, схильність до самозвинувачень, замкнутість, реакцію істеричного взривчастого або нав'язливого типу.

Загальне денне навантаження не повинно перевищувати 7-8 год. на добу. Насправді воно становить від 8 до 12 год. і більше.

Гіподинамією або руховим голодом страждають більшість школярів. Приблизно 85% денного часу діти не рухаються, сидять, а 10-15 хв. перерви для вправ допомогли б учням перемогти недостачу в рухах.

При тривалих заняттях рекомендують періодично робити 3-4 форсованих вдихів із затримкою, обмивання тіла то гарячою, то холодною водою.

При складанні розкладу варто обов'язково враховувати вікові особливості дітей, а також динаміку їхньої працездатності. Найвища працездатність в учнів молодших класів на 2-му уроці, у середніх і старших - на 3-му уроці. Тому навчальні предмети, які мають потребу в більшій розумовій напрузі й контрольні роботи, варто планувати на ці годинни. Працездатність учнів знижується в наступні години. Варто також ураховувати, що в суботу й понеділок працездатність нижча, ніж в інші робочі дні. Правильно організований із психофізіологічної позиції урок також впливає на стан розумової працездатності учнів. Якщо при вході до класу вчитель посміхається, оптимістично настроєний, у нього чіткий голос, він емоційний при викладанні нового матеріалу, змінює види діяльності учнів, ураховує їхні індивідуальні особливості, то звичайно й учні будуть зберігати високу працездатність. Не слід збільшувати обсяг домашнього завдання на понеділок, тому що зменшується час на відпочинок, що так необхідний учням наприкінці тижня.

Велику роль під час підтримки розумової праці відіграє гігієнічний стан навчальних приміщень: температура й чистота повітря, рівень освітлення, відповідність кольорів приміщення й меблів.

При організації всіх видів позаурочних занять варто теж обов'язково враховувати інтереси учнів, їхню схильність до того чи іншого виду діяльності, тому що гарний настрій під час виконання якоїсь роботи сприяє розвитку дитини. Читання художньої літератури, відвідування кінотеатрів, перегляд телепередач потребують особливої уваги. Так, читати рекомендується не більше 2 год на день, переглядати телепередачі не частіше 2-3 разів на тиждень і не довше 1-1,5 годн на день для старшокласників і 0,45-1 год - для молодших школярів.

Гігієна зору

Досліди фахівців довели, що найліпші умови для роботи зорового аналізатора утворюються при природному освітленні в межах від 600 до 1200 люксів. Для того, щоб одержати таке освітлення, потрібно:



  • щодня протирати вікна із внутрішньої сторони й мивати не менше 3-х разів на рік ззовні;

  • не насаджувати дерев на відстані потрійної їхньої висоти від будинку;

  • поверхню парт, меблів підбирати або фарбувати у світлі кольори, також приміщення повинно бути оформлено у світлих тонах;

  • на вікна не вішати фіранки й штори.

Якщо приміщення освітлюється за допомогою люмінесцентних ламп або ламп накалювання, варто обов'язково перевірити чи не сліпить світло учнів, і необхідно, щоб рівномірно освітлювалося все приміщення.

Недостатня освітленість робочих місць учнів примушує їх наближувати очі до предмета, що розглядається, і є однією із причин погіршення зору.

При напруженій зоровій роботі в школі або вдома рекомендується робити перерви й дивитися вдалечінь, це гарний відпочинок для очей. Найчастіше в школярів зустрічається короткозорість (міопія), вона може привести до серйозних порушень зору або сліпоти.

Комплекс вправ для профілактики зорової втоми. Тривалість 3-5 хвилин. Сідаєте зручніше, спина пряма, очі розплющені, погляд націлений уперед.


  1. Направте погляд вправо, потім прямо, так само вліво, нагору й униз 10 разів.

  2. Погляд переміщається по діагоналі, поступово збільшується затримка на верхньому, середньому й нижньому рівнях, подих рівномірний 3-10 разів.

  3. Кругові обороти очами 1-10 разів в обидва боки.

  4. Подивіться на кінчик носа потім удалечінь 5-7 разів.

  5. Подивіться на кінчик олівця, який утримуйте на відстані 30 см, потім удалечінь 5-7 разів.

  6. Промасажуйте повіки очей від носа до кінця повік.

  7. Повністю закрийте очі й прикрийте руками, відкрийте очі 5-7 разів.

Захворювання короткозорістю накладає обмеження на дітей у деяких видах спорту (бокс, боротьба, важка атлетика).

Гігієна тіла

Гігієна тіла це догляд за шкірою, волоссям й зубами. Гігієнічні вимоги відомі переважній більшості не тільки дорослих, але й дітей шкільного віку. Однак дотримання їх не стало загальноприйнятою нормою поводження людей.

Шкіра складний орган, який виконує різноманітні функції. М'яка й еластична, вона захищає органи й тканини від механічних травм. Виділення шкірного жиру й поту створюють кислу реакцію поверхні шкіри. Це виключає можливість розмноження мікробів. А крім того, видаляються з організму деякі з'єднання, що утворюються в результаті обміну речовин. Шкіра непроникна для води й багатьох хімічних з'єднань, з якими стикається людина, захищає організм від надлишкової дії сонячних променів. Пігмент, що утворюється в шкірі (меланін) перешкоджає проникненню сонячних променів у тканини. Шкіра відіграє велику роль у підтримці постійної температури тіла людини. Величезна кількість нервових закінчень дозволяє шкірі виконувати тактильну функцію шкірою людина відчуває тепло, холод, біль, властивості предметів.

Свої різноманітні функції шкіра виконує, будучи здоровою, а здоров'я шкіри результат постійного й правильного догляду за нею й дотримування її в чистоті. Мити тіло у ванній (або краще під душем) необхідно не рідше одного разу на тиждень, а краще щодня. Ріст загальної й, зокрема, гігієнічної культури населення зумовив той факт, що сьогодні в багатьох родинах "лазневий день щодня". Голову необхідно мити не частіше 2 разів на тиждень. Особливо ретельний догляд за шкірою потрібний у підлітковому віці, коли відзначається підвищена діяльність сальних і потових залоз.

Здорові зуби не тільки гарні, але й гарантують ретельне пережовування й краще засвоєння їжі організмом.

Карієс і парадонтоз - наймасовіші захворювання зубів і слизової оболонки порожнини рота, вони часто є причиною виникнення інших хвороб людини (гастрити, виразкова хвороба шлунка, захворювання серця, нирок, ревматизм).



Профілактика карієсу

Фтор. Як показали дослідження, фтор, що належить до природних мінералів, збільшує стійкість зубів до впливу кислот і тим самим перешкоджає розвитку зубного карієсу. Якщо вміст фтору в місцевому джерелі водопостачання низький, стоматолог може порекомендувати додатково давати дитині фтор у вигляді крапель або таблеток. Як тільки зуби прорізалися, корисно також користуватися фторованими зубними пастами або полоскати рот розчинами фтору.

Харчування. Головна причина зубного карієсу цукор, що знаходиться в продуктах харчування. Основні заходи щодо профілактики карієсу стосуються зменшення кількості й частоти вживання солодощів дитиною, а також у контролі за їхньою якістю (липкі солодощі шкідливіші, ніж рідкі).

Вживання напоїв вночі. Не давайте грудній або маленькій дитині перед відходом до сну або вночі солодких напоїв (соків, солодкої води, молока або молочної суміші). Солодкі рідини скупчуються біля зубів і сприяють розвитку важкого карієсу. При необхідності дайте дитині пляшечку із простою водою або соску (не вмочайте її в солодку рідину).

Догляд за зубами дитини. Зуби чистять із метою видалення бактеріального нальоту (липка безбарвна плівка, яка утворюється постійно, особливо на межі зубів і ясен). Якщо немає нальоту, не буде й карієсу або захворювань періодонту.

Простежте, щоб дитина, принаймні раз на день, ретельно чистила зуби щіткою, а міжзубні проміжки ниткою. Спочатку чистите зуби і ясна своїй дитині шматочком чистої вологої марлі. Найкраще це робити, посадивши маля на коліна й щільно пригорнувши його до грудей. Пізніше привчайте дитину чистити зуби самостійно, допомагаючи їй користуватися маленькою зубною щіткою із крапелькою зубної пасти. Але обов'язково завершуйте цю процедуру ретельним полосканням. У 6 років дитина повинна вміти чистити зуби щіткою, перебуваючи під наглядом дорослих. Приблизно у віці 8 років вона може самостійно чистити ниткою міжзубні проміжки.

До індивідуальних засобів гігієни порожнини рота належать зубні щітки, зубочистки й зубні пасти, за допомогою яких здійснюється механічне чищення зубів і зубних проміжків. Зубною щіткою можна очистити добре доступні поверхні зубів, а зубочисткою міжзубні проміжки. При чищенні зубів рухи щіткою повинні бути "вимітаючими" і спрямованими від ясен до краю зубів (на верхній щелепі зверху вниз, на нижній знизу нагору). Тривалість чищення повинна бути не менш двох хвилин, а при захворюваннях ясен до 5 хвилин щодня два рази (вранці і ввечері). Крім того, після прийому їжі щоразу ротову порожнину варто прополіскувати питною водою кімнатної температури.

2. Психогігієна дозрівання

«Дитина завжди права. Неправим може бути тільки дорослий, чия програма дитині не цікава». Ще І. Сеченов шкодував, що педагоги не вміють розвивати в людях здатність до вміння керувати собою й своєю поведінкою. У психологічній науці з того часу мало що змінилося, а в популярній літературі обговорювали довгий час психологічний кодекс будівельника комунізму, зараз кодекс успішного підприємця. Удосталь є збірників готових зразків поведінки, скористатися якими ми не завжди в силах. Є книги з описом напружених педагогічних ситуацій із прикладами їхнього розв’язання, ігор, спрямованих на тренування окремих елементів емоційно-вольової регуляції поведінки. Але окремі рецепти не роблять вихователів упевненими в успіху в кожному конкретному випадку. Необхідний цілісний підхід до розв’язання проблеми.

Відповідно до біологічної теорії функціональних систем, людський організм самою природою запрограмований на шлях адаптації до життя пошук, що не припиняється, пристосувальних реакцій до умов, що змінюються. Регулюється цей пошук автоматично сумою відчуттів, що виникають в організмі, образів внутрішнього й зовнішнього середовищ.

Довільна регуляція у людини здійснюється на рівні слів, понять, вольових імперативів, внутрішніх планів, аналізу кінцевого результату своїх дій – умовних замінників дійсних відчуттів або образів. Тому розвиток самовідчуття, саморозуміння, самосвідомості перший етап тренування психічної довільності.

Але високий ступінь усвідомлення своїх емоцій і поводження ще не означає автоматичної влади над ними: можна усвідомлювати, що тебе охоплює паніка, пересихає горло, тремтять пальці, але нічого зробити не можеш.

Відомі також парадокси волі: чим більше намагаєшся заснути, тим менше це виходить, чим більше намагаєшся "бути природним", тим напруженіше й неприродніше виглядаєш.

Тому другий етап тренування психічної діяльності навчитися змінювати своє психологічне життя в бажаному напрямку.

Отже, довільність психічної регуляції тим вище, чим більше нашим життям здатні керувати словесні інструкції або думки, що малюють конкретні образи бажаних результатів, і саме ці образи, здатні викликати у людини реальні відчуття, включають мимовільні механізми його психофізичної регуляції.

У дитячому віці здатність підкоряти своє психологічне життя яскравим живим образам фантазії зовсім природна, по-перше, тому що основний тип регуляції психіки в дітей саме мимовільний, по-друге, тому що слово в дитини дуже близьке до конкретного образа. Слова легко пожвавлюють у дітей яскраві враження й реальні відчуття, здатні запустити природні механізми саморегуляції.

Спеціальні наукові спостереження й дослідження фіксують нерівномірність інтелектуального розвитку: прискорення або вповільнення розумового росту, несподівані його підйоми або затримки. Добре відомі випадки, коли дитина дуже швидко розвивається інтелектуально й за інших рівних умов далеко випереджає однолітків. У кожному поколінні зустрічаються діти з раннім розвитком розумових здібностей. Однак не завжди ранні успіхи є запорукою великих досягнень у майбутньому. Нерідко у "вундеркіндів" відзначається наступне вповільнення й "вирівнювання" інтелектуального розвитку. Водночас відомо інше: багато видатних людей не були вундеркіндами. Зважаючи на це, випередження однолітків у дитинстві може вказувати лише на можливість перспективного варіанта інтелектуального розвитку.

Досить відомий прямо протилежний тип інтелектуального розвитку: трохи вповільнений, розтягнутий, коли поволі, поступово відбувається певний розвиток інтелекту. Відсутність ранніх досягнень аж ніяк не означає, що передумови більших або видатних здібностей не зможуть виявитися надалі. У цьому переконує приклад Альберта Эйнштейна, чиї шкільні успіхи були дуже скромні.

Відомо, що різні інтелектуальні функції "дозрівають" у різний час. Більш високі їхні показники виявляються в молодому віці (25-34 року). Однак лексичні здібності досягають максимуму в 40 років, а слуховая чутливість - у 20. Дослідження людей розумової праці, інтелектуальні функції яких постійно тренуються, показали, що різні параметри інтелекту, що досягають оптимуму в ранній молодості, можуть зростати до 50 років і знижуються лише до 60 років. Але й це не межа. Рівень інтелектуальної працездатності визначається не тільки родом занять, але й способом життя. Видатні діячі науки й культури Вольтер, Й. В. Ґете, В. Гюго, Б. Шоу, Т. Едісон, Л. М. Толстой, І. І. Мечников, І. П. Павлов, М. С. Сар’ян та інші активно працювали до останнього року життя, в якому значне місце займали фізична праця, фізичні вправи, туризм, полювання.

Якщо людину охопило почуття тривоги (емоційний компонент), то воно негайно викличе рухове занепокоєння (моторний компонент) і навіть зміна ходу й характеру його думок (пізнавальний компонент).

Розуміючи, як працює цей механізм, можна свідомо впливати на діяльність менш довільних психічних функцій, використовуючи ті функції, які більше підвласні нашому вольовому контролю.

Наприклад, яскраво уявляючи собі щось страхаюче (фантазії), можна викликати в себе почуття страху (емоція), при цьому зміняться наші рухи (міміка, жести, дії).

Для того, щоб управляти роботою своїх емоцій, почуттів, органів руху, потрібно тримати їх у полі зору своєї свідомості, що зовсім не просто, оскільки ці психічні процеси є внутрішніми й безпосередньо самій людині не видні.

Отже, потрібно навчитися спрямовувати свою увагу на внутрішні відчуття, навчитися усвідомлювати, розрізняти, порівнювати ці відчуття й вже потім довільно змінювати їхній характер.

У маленьких дітей довільна внутрішня увага зовсім не розвинена, у регуляції їхньої психології переважають мимовільна увага, зовнішні стимули й контроль із боку. Дитина спрямовує свою увагу туди, де яскраві, голосні, нові або незвичайні стимули. Вона здатна продуктивно зосередитися лише на тому, чого хоче, що їй подобається, а не на тому, що «треба» нам.

У міру дозрівання мозкових структур і певних нервових механізмів у дитини з’являються можливості самому управляти своєю увагою. Цьому процесу можна сприяти, створюючи умови для діяльності й тренування зростаючих психічних функцій дітей, що дозрівають.

Оскільки рухові, психомоторні функції в дошкільників є найбільш розвиненими, то в розвитку інших психічних функцій природно спиратися на рух. Таким чином, дитина може одержати досвід керування своїми емоціями за допомогою яскравих образів фантазії й рухової активності, тобто через механізм функціональної психофізичної єдності. Наприклад, нелегко впоратися дитині з утомою й зневірою, коли дорога до будинку далека, ноги ледь волочаться й хочеться їсти й пити. Але настрій можна підняти й сил додати, якщо допомогти дитині уявити себе билинним богатирем, що йде визволяти своїх друзів із кощієвого полону. І від того, як бадьоро й мужньо буде він крокувати, як наполегливо буде досягати мети (будинку), залежить життя його улюблених друзів й успіх перемоги над Кощієм. Прийде час, коли дитина, витрачаючи сили й надії в боротьбі із труднощами, навчиться сам надихати себе яскравими образами.

У дітей більше, ніж у дорослих, розвинена інтуїтивна здатність уловлювати чужий емоційний стан, оскільки вони не надають такого значення словам, як дорослі. Тому важливо не упустити цей момент для розвитку в дитини почуття симпатії, жалю, товариськості, доброти.

Для співпереживання й уміння проявляти адекватні реакції на чужі емоції дитині потрібний досвід спільного переживання своїх емоцій й емоцій партнера зі спілкування в різних за характером емоційних впливах. Наприклад, дитина не навчиться співпереживати іншому маляті, якого дражнять діти, якщо вона сама не побуває в такій же ситуації, не відчує його неприємність й образливість, не отримає полегшення від чужого співчуття. Тільки тоді вона зрозуміє, як підійти й що сказати скривдженому маляті, щоб полегшити його становище.

Крім розуміння механізмів психічної регуляції й формування її на основі розвитку різних навичок, необхідно, працюючи з дітьми, ураховувати загальні закономірності формування психіки, а саме:

• еволюційність тривалість, безперервність і поетапність формування механізмів довільної психологічної регуляції;

• ієрархічність розвиток від простого до складного. Вищі здатності до самоконтролю будуть складатися із простих умінь і навичок;

• гетерохронність різночасність дозрівання й розвитку різних психічних функцій. Тому в розвитку функцій, що формуються, потрібно спиратися на вже дозрілі механізми. Відомо, що для розвитку кожної психічної функції є свій сприятливий (сензитивний - чутливий) період, своєчасне використання якого в нашій роботі істотно впливає на рівень досягнень. Упущений час важко наздогнати.

Фундаментальні емоції, їхні відтінки і стани:

• інтересуважність;

• радість задоволення; подив;

• горе розпач – страждання – жаль;

• гнів злість – заздрість;

• образа досада;

• презирство бридливість – відраза;

• страх переляк;

• сором вина;

• тривога занепокоєння;

• співчуття жалість – ніжність;

• смуток сум.



3. Шкала розвитку дівчат і хлопців

З моменту народження людини годинники життя починають свій відлік. З першого вдиху й до останнього він проробляє шлях довжиною в життя. Як будь-яка жива істота має свій цикл життя - народження, молодість, старість і смерть, так і людина живе за своїм біологічним розкладом. Багатьом видам метеликів природа відводить на все життя одну добу, а людині відпущені роки вона може жити до ста й більше років.

Відповідно до Піфагора, людське життя поділяється на 4 періоди, що відповідають чотирьом порам року. Весна період росту й становлення (до 20 років), літо молодість (до 40 років), осінь розквіт сил (до 60 років), зима старість і вгасання (до 80 років і більше). За Гіппократом, життя людини поділяється на 10 періодів по 7 років кожен, починаючи від народження. Сучасні англійські фізіологи виділяють 5 періодів життя: раннє дитинство (до 7 років), пізнє дитинство (до 14 років), молодість (до 25 років), зрілість (до 50 років), старість (після 50 років). Спрощено життя людини можна поділити на 3 основних періоди: молодість (до 25 років), зрілість (до 45 років) і зів’янення (після 45 років). Цього піділу дотримуються сучасні косметологи.

Прагнення до здоров’я й краси властиво людині, особливо жінці. Щоб звертати на себе увагу чоловіків і завойовувати їхні серця, жінка завжди повинна виглядати неперевершеною. Історія свідчить, що можна бути гарною і в 40, і в 50, і навіть у 70 років. Відомо, що Олені Прекрасній, дружині Спарти, було далеко за 40, коли в неї закохався й викрав син легендарної Трої Парис. Цей любовний інцидент послужив, за епосом, причиною Троянської війни (XIII століття до н.е). Давньогрецький полководець Перикл (V століття до н.е.) одружився з прекрасною Аспазією, коли їй було 36 років; але й після цього вона біля сорока років ще славилася своєю красою. Єгипетській цариці Клеопатрі (I століття до н.е.) було за 30 років, коли вона завоювала серце знаменитого римського полководця Марка Антонія. Племінник Цезаря, молодий римський імператор Август (I століття н.е.) закохався в 33-літню красуню Лілію й залишався їй вірним до кінця свого життя. Прекрасній Діані де Пуатьє було 48 років, коли вона скорила серце французького короля Генріха II (XVI століття н.е.) Запевняють, що знаменита французька красуня Нінон де Ланкло на 72-му році життя залишалася настільки чарівною, що молоді люди через неї позбавляли себе життя.

Для того щоб протягом всього життя виглядати привабливою, жінка повинна берегти своє здоров'я й красу, починаючи з дитинства. Повинна вона й правильно доглядати за своєю маленькою дитиною майбутньою дорослою жінкою.

У немовляти шкіра ще не сформувалася: сальні й потові залози, волосяні фолікули недорозвинені, верхній шар шкіри (епідерміс) дуже тонкий (товщина його у 2,5-3 рази менша, ніж у дорослих), еластичні й колагенові волокна в дермі розвинені мало. Водночас підшкірна жирова клітковина в немовлят розвинена більше, ніж у дорослих; це надає їхньому тілу округлість і обтічність. Шкіру новонароджених і маленьких дітей відрізняє достаток води й велика кількість кровоносних судин. Оскільки потові залози в дитини ще не сформовані, виділення поту відбувається за рахунок випаровування його безпосередньо через стінки поверхневих кровоносних і лімфатичних судин. Таким шляхом маленька дитина втрачає за добу від 300 до 800 мл поту. З потом, так само як і з сечею, виділяється велика кількість кінцевих продуктів обміну: сечовина, сечова кислота, аміак та ін. Через поверхню шкіри дитина губить води у 2-3 рази більше, ніж через легені. Реакція поверхні шкіри в немовлят нейтральна або слабколужна, тому шкіра погано захищена від мікробів і легко піддається інфікуванню. Крім того, епідерміс у дитини пухкий, що ще не ороговів, і легко проникний для бактерій, вірусів і хімічних речовин. Проникність епідермісу збільшується при запаленні шкіри. Поверхневий шар шкіри дуже активний, енергійно лупиться й швидко оновляється. Захисного пігменту меланіну в ньому мало, тому маля слабко захищене від дії ультрафіолетових променів.

У віці 12-14 років відбувається статеве дозрівання організму; воно завершується в 16 -18 років. У цей період у кровоносній, гормональній та нервовій системах відбуваються глибокі зміни. Серцевий м'яз енергійно розвивається, але кровоносні судини у своєму перетворенні трохи відстають. Тому серце витримує підвищене навантаження й іноді виникає так звана підліткова та юнацька гіпертонія. Через недостатній розвиток судин руки в підлітковому віці нерідко набувають синюшнього відтінку, холодіють. Ріст кінцівок, як правило, випереджає ріст тулуба й пропорції тіла порушуються. Рухи підлітка стають розмашистими, неспритними.

Для нормальної перебудови всіх систем організму в підлітковому віці потрібне повноцінне харчування. Корисні часте перебування на свіжому повітрі, помірні заняття спортом.

В юнацькому віці завершується формування всіх елементів шкіри: потових і сальних залоз, волосяних фолікул, еластичних і колагенових волокон дерми. Епідерміс стає більш товстим, щільним і менш проникним. Шар підшкірної жирової клітковини зменшується, і тіло за рахунок цього здобуває менш округлі, ніж у дитинстві, обриси. Потові й сальні залози починають функціонувати дуже активно, часто виникає себорея. При себореї водно-жирова захисна мантія шкіри порушується, поверхня шкіри стає лужною і створюються сприятливі умови для виникнення в шкірі інфекції. З'являються гнійні вугри, чорні точки — комедони. Вугрові висипання замолоду можуть бути на обличчі, верхній частині грудей і спини.

Лікування себореї повинне здійснюватися комплексно. Рекомендується: дієта з обмеженням вуглеводів, тваринних жирів, солінь, пряностей; заняття спортом; опромінення всього тіла ультрафіолетовими променями, сонцем. З місцевих засобів протирання шкіри камфорним або борним спиртом (5-10 % - ним); розчинами антибіотиків; синтоміциновою або стрептоцидною емульсією; настоями із сіркою; водяним розчином борної кислоти (1 ч. л. на 1 склянку теплої води). Корисно на шкіру обличчя, грудей і спини робити примочки із соку квашеної капусти або розведеного сухого кислого вина. Для зменшення запалення добре також протирати шкіру настоями трав: хвоща, календули, ромашки, звіробою, деревію.



4. Акселерація

Акселерація – прискорення росту й розвитку дітей і підлітків порівняно з попередніми поколіннями за певний історичний період часу. Спостерігалося це явище в останні 40-50 років у більшості розвинених країн світу, а в даний час, на думку вчених, іде на спад. Максимальних темпів акселерація досягає в період статевого дозрівання. Вчені вважають, що в основі феномена акселерації лежить насамперед поліпшення соціальних умов життя людини, зростання турботи про жінку-матір та її дитину, споживання з їжею повноцінних білків, вітамінів та інших біологічних стимуляторів. Переконливим прикладом причинно-наслідкового зв'язку поліпшення умов життя й акселерації може служити акселерація в Росії. Якщо в 1882 р. середній ріст 15-літніх москвичів був 147 см, а в 1923 р. 156 см, то зараз він дорівнює 170 см. Прискорилося на 3 роки порівняно з минулим і статеве дозрівання дітей. Наприклад, середній вік, в якому з'являються менструації, у сучасних дівчат знизився за останні 40 років на 2-3 роки. У зв'язку з тим, що прискорення росту відбувається вже на стадії внутрішньоутробного розвитку, новонароджена дитина зараз має більші параметри тіла (немовлята хлопчики м. Мінська стали важчими на 250 г, а дівчата на 200 г порівняно із тими, що народжувалися 40 років тому; діти дошкільного віку вищі в середньому на 6,2 см і важчі на 1,6 кг). Причину окремих хвиль акселерації вчені вбачають у генетичній далекості батьків і матерів від змішаних шлюбів. Потомство від батьків із більшими розходженнями в спадковості (генофонді) більше, життєздатніше. З інших гіпотез заслуговують на увагу теорії, що пояснюють феномен прискореного росту й розвитку дітей впливом урбанізації, а падіння показників фізичного розвитку – періодами посилення (кожні 10-11 років) сонячної активності.



Психологічний розвиток

Фізичні зміни, що відбуваються при статевому дозріванні, супроводжуються змінами психіки, які відбуваються під впливом статевих гормонів. Як у хлопчиків, так і у дівчаток ці гормони пробуджують інтерес до протилежної статі. Уважається, що збільшення концентрації чоловічого статевого гормону (тестостерону) відіграє роль у посиленні агресивності й любові до пригод, властивих хлопцям-підліткам.

Посилений викид гормонів наднирниками впливає також на поведінку підлітків, підвищуючи їхню природну наполегливість, що пояснює, чому вони стають неслухняними й люблять посперечатися. Уповільнення фізичного розвитку часто супроводжується затримкою дозрівання психіки. У результаті в дітей, що гірше фізично розвинені і менш наполегливі, ніж більшість їхніх однолітків, можуть виникати труднощі соціального й психологічного характеру.

Основні закони здоров'я

Варто більше рухатися. Здоров'я й рух нероздільні. "Ніщо так не виснажує й не руйнує людини, як тривала фізичну бездіяльність", - наставляв давньогрецький учений і філософ Аристотель (IV століття до н.е.). Якщо м'язи тіла або обличчя не скорочуються, вони атрофуються. Так, наприклад, після зняття гіпсу з руки або ноги через 1,5-2 місяці м'язи на них майже не видні, і для відновлення їх потрібно проводити курс реабілітаційної гімнастики. Та ж картина спостерігається при паралічі лицьового нерва: м'язи атрофуються й обличчя обвисає.

З розвитком сучасного сервісу справжнім бичем стала гіподинамія. Малорухомий спосіб життя приводить не тільки до атрофії м'язів, але й до недостачі насичення киснем тканин організму. Було доведено, що коли людина ходить, кількість кисню, що вона поглинає, становить 1000 см 3 хв-1, коли біжить 4000, а коли сидить лише 250. Недостаток кисню в тканинах приводить до зміни обміну речовин у них, і людина поступово починає повніти.

Скорочення м'язів, що працюють під час руху, сприяє інтенсифікації кровообігу в організмі. Вони полегшують відтік крові з вен до серця й допомагають тим самим його роботі. Тому так корисна ходьба й біг.

Необхідно повноцінно харчуватися. Їжа дає людині тепло й матеріал для побудови тіла. Найбільше тепла дають жири (1 г-9 ккал), менше - вуглеводи й білки (1 г-4 ккал). Для побудови тіла необхідні не тільки білки, жири й вуглеводи, але також макроелементи, мікроелементи й вітаміни. Без мінеральних солей і вітамінів їжа організмом не засвоюється.

До раціону харчування людини як невід'ємна частина входить вода. З її участю відбуваються всі біохімічні процеси в організмі. З водою виводяться з нього також шкідливі кінцеві продукти обміну речовин, шлаки. Тому людина повинна за добу випивати не менше півтора літрів води.

Для того щоб організм одержав всі необхідні для нього речовини, їжа не обов'язково повинна бути дорогою й вишуканою, але обов'язково якомога різноманітнішою.

В Україні й за рубежем зараз існує цілий ряд методик харчування: вегетаріанська, сироїдіння, роздільне харчування, макробіотика. Вегетаріанська методика повністю виключає з раціону продукти тваринного походження (масло, яйця) або обмежує їхнє споживання; сироїдіння віддає перевагу продуктам, що не оброблені термічно; роздільне харчування вимагає вживання тільки сумісних продуктів, наприклад м'яса з овочами й фруктами, каші з овочами. Особливе місце займає макробіотика, що має свою складну теорію. Раціон, за цією методикою, складається в основному із цільних зерен різних круп (рису, гречки, пшона), а також овочів; молоко й солодощі практично виключаються.

Кожна людина харчується відповідно до своїх можливостей, звичок, національних традицій і смаків. Сучасна медицина радить дотримуватися деяких загальних правил харчування: приймати їжу 3-4 рази на день приблизно в той самий час; перед сном і перед важкою роботою не наїдатися; їсти повільно, ретельно пережовуючи їжу. Більш ніж 20 країн Європи й Америку охопив зараз міжнародний рух під назвою "Повільна їжа". Він поєднує більше 30 тисяч людей. Учасники руху виступають проти швидкого й нервового поглинання їжі в наш стрімкий час. Вони протестують проти "бутербродної їжі", пропагують культуру харчування під гаслом: "Жуйте не поспішаючи!"

Корисно загартовуватися. Зніжений теплом організм часто хворіє. Існує цілий ряд методик загартовування.

Загартовуватися треба поступово й краще починати це робити влітку, використовуючи можливості купання в ріках, морях й озерах, ходіння по землі босоніж, прийом повітряних ванн. Загартовування можна проводити в будь-який сезон, впливаючи на окремі частини тіла. Для цього корисно обмивати ноги й полоскати горло холодною водою. Після купання або обливання тіла холодною водою шкіру радять розтирати не рушником, а руками. Людські руки, як відомо, мають особливі властивості, які широко використовують екстрасенси. Процедури, що гартують, важливо проводити при гарному психологічному настрої, з вірою на їх користь.

Не допускати нервових перевантажень. Треба намагатися уникати надмірних нервово-психічних стресів і негативних емоцій. Вони руйнують здоров'я. Учені вважають, що будь-яка людина в повсякденному житті проходить три фази: спочатку під впливом якогось сильного подразника зовнішнього середовища він приходить у стан занепокоєння й тривоги, потім наступає реакція його опору і, якщо подразник не зникає, виникає виснаження сил. Самовихованням, філософським ставленням до життя можна не дозволяти викликати в собі весь цей ланцюг реакцій. Якщо ж перша фаза реакції (тривоги) уже виникла, треба намагатися перейти до дії, до опору, тому що тривалий стан тривоги псує здоров'я. Оптимізм, гумор, позиція добра й милосердя є гарними помічниками в стресових ситуаціях.

Не мати шкідливих звичок. Не можна палити, зловживати спиртним і вживати наркотики. До згубних звичок людини приводить бажання зняти стресовий стан, розслабитися, поринути в ілюзорний світ. Дійсно, тютюн, спиртне й наркотики тимчасово знімають стресову напругу. Однак уживання таких шкідливих речовин поступово стає звичкою, і людина перетворюється в інваліда.

Є велика кількість методів боротьби із цим злом: застосовують методи гіпнозу, голкотерапії, самонавіювання, хіміотерапії.

Усі перераховані правила здорового способу життя є, власне кажучи, головними заповідями здоров'я й краси.


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789 -> 184
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»
184 -> «Київський політехнічний інститут» П. В. Кутуєв, О. В. Богданова, М.І. Клименко, Т. В. Коломієць


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка