Вечір зустрічі випускників-2015 Фанфари
Скачати 54 Kb.
|
| Вечір зустрічі випускників-2015
Фанфари В1 Зимний вечер, когда у порога Лютым зверем стоят холода, Вас с волнением ждут педагоги, Точно зная, придете сюда. В2 Кожного року в лютому настає п’ятниця, коли ви, навіть якщо вам не по дорозі, відпросившись з навчання, з роботи, до нас на зустріч поспішаєте прийти. В1 Здесь вас ждем, как желанных гостей, Очень часто о вас вспоминаем, Говорим о души: «Приходите скорей, Вместе: Вечер школьных друзей начинаем!» В2 Доброго вечора, любі друзі! В1 Доброго зимнего вечера! И так, первая пятница февраля… В2 Вас вітає Кулікович Лілія (Пісня «Ангел добра») В1 Мы рады приветствовать вас на вечере встречи выпускников разных поколений. И я уверен, сколько бы вам не исполнилось лет, вы пришли в школу с замиранием в сердце, с ожиданием встречи с детством. В2 Пригадати шкільних друзів і перше кохання, учителів і свою парту, хвилюючі звуки дзвоника, адже кожен із вас його чекав. В1 Правда, чаще с урока и редко на урок. В2 Давайте згадаємо, як усе починалося. Шкільні роки завжди розпочиналися з Першого дзвоника. І сьогодні дзвінок дасть старт нашому святу. (Дзвінок) В1 Так пусть же сегодня отступит время, и этот вечер станет вечером встречи и вечером воспоминаний о юных годах, о любви и даже озорстве. В2 В эфірі почуттєвий прогноз на вечір. Сьогодні передбачається високий температурний режим гарного настрою та яскравих посмішок. В1 А еще надвигается циклон положительных эмоций. Ожидается ветер приятных воспоминаний. В2 Можливі опади у вигляді сліз та радості зустрічі. А спонсор – Разом: наші відкриті серця. В1 Всех, кто учился к школе, мы приглашаем на заочную экскурсию по нашей школе. (Відеопрезентація «Наша школа») В2 І знову в пам’яті спливають спогади давно минулих днів… Забута мелодія дитинства повертає нас у ті найщасливіші роки роки, коли світ переливався кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання. В1 Сегодня все вы мальчики и девочки, какими были 5, 10, 15 или 20 лет назад, когда бегали коридорами, шутили, смеялись. В2 І зараз ми перегорнемо сторінки вашого шкільного дитинства і згадаємо, якими ви були колись. (Відеопрезентація «Шкільні роки») В1 Никогда нельзя забыть то, что было в школе впервые. А в школе так много было первый раз… В2 Перший клас і перша п’ятірка чи дванадцятка… В1 И двойка тоже первая… В2 Перша вчителька, перше кохання, перше побачення, перші мрії… В1 Кто бы мог подумать, что когда-то вы ждали звонка на урок с нетерпением! Помните? А чтобы освежить вашу память, мы пригласили на наш праздник первоклашек! Такими малышами были и вы несколько лет назад. Встречайте! (Під музику виходять першокласники) Мекшун Затаив дыхание, Смотрим мы на вас! Вот эти дяди-тети Ходили в первый класс? Норенко Пусть зовут нас «шестилетки», Пусть не ставят нам отметки, Все же мы ученики! Тютюнник Любим чистый, светлый класс! Это раз! Там читаем мы слова! Это два! Ну, а втретьих, я Лариске Сам пишу уже записки! А бабуля говорит: «Мой внучек – вундеркинд!» (Під музику заходять першокласники) В2 А ти пригадуєш ті часи, коли був малим? В1 Кое-что вспомнить могу. А что за вопрос такой? В2 Тоді скажи мені, ким ти мріяв стати в дитинстві? В1 Я мечтал, что когда выросту, то стану пожарным, а может, архитектором или военным. А ты о чем мечтала? В2 А я мріяла бути вчителькою чи, може, актрисою. А от цікаво, ким уявляли нас бабусі в минулому? (Сценка про бабусь) Виходять бабусі Бабка 1Ж: Здоров, Пилипівно. Бабка 2А: Здорово, Несторівно. Бабка 1Ж: Чим займаєшся? Бабка 2А: Да таке…по хозяйству пораюся, то те роблю, то се, важко вже працювать… Бабка 1Ж: Ну да, не те шо в молодості колись було… Бабка 2А: А пам’ятаеш які ми були? Бабка 1Ж: Оооо….молоді та красівенні такі, летали як мітли… Бабка 2А: А пригадуєш як ми ще малими мріяли ким у майбутньому станемо? Бабка 1Ж: Ага пам’ятаю… Ех, ото часи були колись… Бабка 2А: Ой слухай, Несторівно, у мене тут така біда трапилася, що я вже аж валідол п’ю… Бабка 1Ж: Чого це ще?? Що трапилось?? Бабка2А: Внучка з розуму зійшла, прости Господи. Хоче учителем стати. Бабка1Ж: Хіба погано бути учителем? Сидиш, указочкою по дошці водиш. Це ж тобі не мішки на горбі тягать, ще й язичком собі щось плескаєш. Бабка2А: Та де ж там хорошо! Діти тепер знаєш які пішли. Точно, як ото на тих цукерочках написано шоколадних. Бабка1Ж: А що ж там на них написано Я вже стара стала, недобачаю, щоб прочитати. Бабка2А: Йо ма йо. Бабка1Ж: Ти чого оце сваришся, Пилипівно? Бабка2А: Я не сварюся, Боже збав. Та на цукерках таке написано. Внучку хтось угостив. А тепер діти точно такі пішли, як на цукерках написано шоколадних. Їм тільки гулять, навчатися не хочуть, нервів не вистачить. А ти про указку! Їм би тою указкою та по одному місцю надавати. То, може б, у голову прилізло через те саме місце. Бабка3Ар: Драстє, дєвочки! Про що це тут у вас дискусія? Бабка2А: Та тут ось у Пилипівни внучка вчителькою хоче стати. Бабка3Ар: Йо ма йо. Бабка2А: Ти такі цукерки їла? Бабка3Ар: Та ні, це я ругаюся. Бабка1Ж: А що й тобі професія не дуже? Бабка3Ар: Де ж те дуже, де ж те дуже. Хай сама подумає. Купа зошитів. Ще й табличку множення щодня перевіряй. А як ще й заміж вискочить. Що тоді? У квартирі голодний чоловік з дітьми, а вона у школі . Бабка1Ж: Ось і я кажу. Бабка2А: Ну ні, ви не праві. А як завучем стане, а потім і директором. Бабка1Ж: Внучка? Директором? Та ти що! Та до того круглий рік зошити перевіряй, санстанція бацилами засмикає, міськвно всю душу витрясе. Бабка2А: А платять-то копійки. Бабка3Ар: Ну да, але бувають інші роботи! Таки грошовиті. Бабка2А: Там хорошо, де нас нема. Бабка3Ар: А нас нема ніде. Бабка2А: Як це? Бабка3Ар: Бо ми на пенсії. Бабка2А: Так, але поки що вона виросте,то вже всякого чекати можна! Бабка3Ар: А скільки-то внучці? Бабка1Ж: Та 5.Читає сама, співає, рахує до десяти. Бабка3Ар:Тьху ти, холера! Чого заздалегідь переживати. Ще стільки часу є. Можна вирішити, де вчитися й де працювати. Бабка1Ж: А може,внучка таким вчителем стане, як вчителі нашої школи. І поважатимуть, і любитимуть. Бабка2А: Може й правда. Бабка1Ж: Ходімо, дєвочки, наших внучок з дитсадка забирати. В1 Тот, кто стал учителем, поймет, Какое счастье – быть полезным людям, Учить Его Величество – Народ! Нести ему дар мудрости и знания И доброты своей сердечный свет. Нет на земле ответственней призванья, Почетнее и радостнее нет. В2 Адже скільки дитячих сердець пройшло через ваші турботливі руки, скільки широких шляхів ви відкрили для своїх вихованців. В1 Шли годы… Бежали, как весенние ручейки… Новые успехи и радости… В2 І ось ви четвертокласники. (Пісня 4 класу) В1 Вы взрослели, у вас появлялись другие учителя, предметы. С каждым годом вы все больше познавали мир. В2 Мабуть, доводилося вам інколи бешкетувати. І зараз ми поглянемо, що саме наші випускники робили в 6 класі, коли виходив учитель. (Сценка ) В1 Перелистываем страницы календаря… И вот вы старшеклассники. Очень дружные, помогаете друг другу на контрольных. В2 Пригадайте, Як саме це відбувалося. (Сценка про контрольну роботу) В1 И вот звонок последний прозвенел – Вы разлетелись кто куда. Но каждый в сердце сохранил Той школьной юности года. (Песня «Последний звонок», Ковтун) В2 Юність… Це, справді, найкраща пора життя людини, і проходить вона в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Але… все має свій початок і кінець. Закінчується і шкільна юність. В1 Школу оценишь только тогда, Когда промелькнут, как мгновенья, года. Часто ночами она сниться будет. Школьные годы никто не забудет! (Пісня «Школа, школа, я скучаю», 11 клас) В2 Приїздіть у рідну школу частіше, Вона завжди чекає всіх вас, Бо це місце для вас найрідніше, Ви згадаєте його ще не раз. В1 И хотя пролетели года, но тут вы себя почувствуете детьми, ведь воспоминания переносят вас в школьные годы. Вы те же одноклассники… В2 А зараз запрошуємо на сцену 4 випускників. В1 Запишите по строчке с 6 ваших любимых песен. (Музыка) В2 А зараз, увага! Я ставитиму запитання, а ви зачитуєте свої рядки з пісень. Отож:
1 рядок – це те, що ви відчували, ідучи до першого класу. 2 рядок – це ваші відчуття, коли вперше прогуляли урок. Дякуємо. 3 рядок – ваші думки, коли ви ішли на перше побачення. 4 рядок – у кабінеті директора. 5 рядок – відчуття на випускному. 6 рядок – перед сьогоднішньою зустріччю. В2 Дякуємо В1 Вот и подходит к концу наша встреча, Но мы с вами не прощаемся и верим, Что этот вечер вам запомнится, друзья. Для вас всегда открыты в школе двери И помнят Вас, и ждут Вас здесь всегда. В2 Бажаємо вас злетів і добра, Щоб муза вас не покидала, Щоб посмішка привітна і легка Із вами поряд мандрувала В1 Оптимизма, успехов, удачи, Здоровья, любви! В2 А ми говоримо: «Щасти!» На всіх життєвих перегонах, І вам у творчості рости Й не зупинятись в перешкодах В1 А сейчас вас ждут светлые классы, где прошло ваше детство и началась юность. Там вместе с вами заглянут у детство ваши педагоги. В2 Тож запрошуємо у ваші класи, де ви сядете за парту і разом із учителями полинете у світ дитинства… Ми бажаємо, щоб цей вечір залишив тільки найкращі спогади. В1 И всем Вам говорим мы на прощание: "До новых встреч, друзья, и до свидания!" (Киевский квартал) Каталог: Vihovna robota Vihovna robota -> Голубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області Vihovna robota -> «Природа людині, людина природі» Vihovna robota -> «Правила безпеки життєдіяльності» Вікторина Підготувала і провела Vihovna robota -> Департамент освіти І науки полтавський обласний інститут післядипломної Vihovna robota -> Сценарій до Дня української писемності й мови: "Рідна мова чиста, як роса" Vihovna robota -> Виховна робота бібліотеки як один із шляхів формування громадянської та національної свідомості Vihovna robota -> Програма гуртка «Н амистинка» Скачати 54 Kb. Поділіться з Вашими друзьями:
|