Великий українець на Арбатi



Сторінка4/34
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.9 Mb.
#64891
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

Арбатдивна назва

Булат Окуджава писав про Арбат: «Ты течешь, как река. Странное название!»1

Справді, Арбат — дивна назва. Він тече по річці життя вже понад півтисячі років, а його знавці ще й досі не дійшли до спільного вичерпного пояснення цього незбагненного слова — Арбат. Втім, у 1911 році відомий знавець російських пам’ятників матеріальної і духовної культури В. Трутовський виступив у Комісії з вивчення старої Москви зі спеціальною доповіддю «Про походження слова «Арбат», у якій зазначив, що вже на той час «утворилася література» з цього питання. Деякі дослідники вважали, що «Арбат» походить від слова «арба», віддаючи тим самим данину східним купцям, які проїжджали через Арбат зі своїми торговими караванами. В цьому контексті є також думка, що назва пішла від місцевого колимажного двору, де виготовлялися вози, повозки (татарською — арба). В щорічнику «Вся Москва» (за 1919 рік), розрахованому на масового читача, стверджувалося: «Назву отримала ця вулиця від слова «гарба» — віз, так як у цій місцевості здебільшого жили майстрові, які виготовляли вози…» Так само категорично писав Андрій Бєлий: «Назван же он по-татарски, скрипели арбы по нем…»

Інші дослідники, в пошуках слов’янського походження слова, стверджували, що Арбат — похідне від слова «горбатий» (у старовину вимовлялося «орбат», що відповідало нерівній, горбатій місцевості, на якій виник Арбат). Таке припущення висунув ще в 90-х роках ХІХ століття відомий історик Москви Іван Забєлін. Але більшість дослідників вважає, що воно позбавлене серйозних обгрунтувань.

У згаданій доповіді Трутовський запропонував гіпотезу, згідно з якою «арбад» (Арбат) — переінакшене арабське слово «рабат», яке означає пригород, передмістя. Вже в революційному 1917 році в довіднику «По Москві» було заявлено: «Слово Арбат, за спільним визнанням, — східного походження. У арабів воно означало передмістя; рабад в однині, арбад — у множині».

Саме ця версія стала нині пануючою. Власне, їй дедалі більше почали віддавати перевагу вже після публікації книги П. Міллера і П. Ситіна «Происхождение названия улиц, переулков, площадей Москвы» (1938 рік), а затим — ряду інших книг, зокрема, того ж Петра Ситіна1, який створив унікальний енциклопедичний путівник по московських вулицях, що вийшов кількома виданнями (1948, 1952, 1958 роки), а згодом і в 2000 році. Ситін писав: «Слово „Арбат" арабське, означає „пригород"». Автори узагальнюючої праці по топоніміці Москви М. Горбаневський і Г. Смолицька на початку 80-х років минулого століття підвели підсумок: «Більшість вчених схиляються до того, що в основі топоніма АРБАТ лежить арабське слово АРБАД — форма множини від РАБАД — із значенням «пригород, передмістя»». В кінці 90-х років Михайло Горбаневський виклав цю точку зору й у підручнику з москвознавства для початкової й середньої шкіл. Таке трактування все частіше з’являється в довідниках. У книзі «Імена московських вулиць» (1985 рік) читаємо: «Арбат («арбад», «рабад», «рабат») — слово арабського походження, яке означає пригород, передмістя, чим і була ця місцевість у XV столітті, коли «містом» називався лише Кремль». Наприкінці 90-х років минулого століття відомий арбатознавець Сігурд Шмідт явно підтримав цю версію, зауваживши, правда, що «спір про тлумачення назви московської вулиці Арбат не закінчений». Так воно і є. Москвознавець і старожил Арбату Дмитро Афанасьєв стверджує, що слово «арбат» у перекладі з древньої тюркської мови означає «вода, що стікає». Така назва, на його думку, цілком підходила до старої арбатської місцевості. Ще в ХІХ столітті Михайло Пиляєв передавав версію, що ніби-то «слово «арбат» по-татарськи значить жертвопринесення, і тут колись татари приносили жертви». Сучасний дослідник Володимир Муравйов висловлює припущення, що в давнину на місці нинішнього Арбату жили і справляли молебні чудські1 чаклуни-арбуі (звідси, ніби-то й назва).

Ми не маємо наміру заглиблюватися в ці гіпотези й дискусії. Зазначимо, лише, що сучасна все-таки неоднозначна ситуація дзеркально відображена в енциклопедії «Москва» (вийшла до 850-ти річчя міста): «Назва, мабуть, від арабського «рабад» (пригород, передмістя)».

Запам’ятаймо також, що під назвою «Арбат» історично розуміється не лише сама сучасна вулиця довжиною близько кілометра, з кінцевими номерами будинків 54 і 57, між Арбатською і Смоленською площами, але значно більша територія з навколишніми вулицями й провулками. Поняття «Арбат» значно ширше, ніж назва однойменної вулиці.

Петро Ситін писав: «В ХІV–ХVІ століттях «Арбатом» називалася вся місцевість від Кремля до нинішнього Садового кільця, між вулицею Калініна, Арбатом і Єрмолаєвським провулком». У ХVІ столітті «Орбатом» називалася також вулиця Воздвиженка. Хоча в 1658 році цар Олексій Михайлович указом повелів назвати її Смоленською вулицею (по ній, а також по Арбату йшла в ті часи дорога на Смоленськ, а далі — на Європу), в просторіччі, навіть і в офіційній документації цього вдалося добитися далеко не відразу. В «Старій Москві» Михайла Пиляєва читаємо, що і в XVII — на початку XVIII століття «Воздвиженка називалася Арбатською вулицею». Лише через сто з лишнім років після царського указу, коли Москва була розділена на поліцейські частини й одна з них дістала назву Арбатської, москвичі поступово звикли до нової назви.

Взагалі Арбат зберігав та й зберігає відчутну незалежність від офіційного районування і ніби плаваючі обмежувальні лінії своєї території. Він є своєрідним історико-культурним ареалом, який не співпадав і не співпадає з адміністративним поділом. Арбат — це не лише географічне поняття, а й особливий знак історії й культури.

На рубежі ХІХ і ХХ століть та й на час життя в Москві Грушевського кордонами місцевості, яку вважали Арбатом, були, з одного боку, Спиридонівка або навіть Нікітські ворота, а з іншого — Остоженка й перші будинки провулків, що відходили від неї до Москви-ріки. В московському путівнику, що вийшов у 1917 році, писали про «лабіринт чистих, спокійних і звивистих провулків між Арбатом і Пречистенкою», безперечно знайомих і Грушевському. Мова йде про територію приблизно від Нікітських і Поварської до Пречистенки, навіть до Остоженки, з мереживом прилеглих провулків: Плотніков, Староконюшенний, Сєрєбряний, Трубніковський, Карманицький, Спасопєсковський, Сивцев Вражек, Великий і Малий Афанасьєвський, знаменита Собача площадка1… Такі, говорячи словами Андрія Бєлого, «межі арбатського світу», а, за визначенням Бориса Пастернака, «світу Пречистенки й Арбату».




Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка