Тема уроку: Розвязування задач.
Мета:
Навчальна:
формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.
Розвивальна:
розвиток пам’яті та уважності.
Виховна:
формування інтересу до вивчення предмету фізика;
Необхідне обладнання: збірник задач та підручник
Тип уроку: Урок засвоєння знань.
План уроку:
Організаційний момент.
Перевірка домашнього завдання.
Актуалізація опорних знань.
Розвязування задач.
Підсумок уроку.
Домашнє завдання
Хід уроку
Організаційний момент.
Організація класу
Перевірка готовності класу до проведення уроку.
Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.
1. Яка хвиля називається поляризованою?
2. Які факти свідчать про перенесення енергії електромагнітними хвилями?
3. Який фізичний зміст густини потоку випромінювання?
Розв’язування задач.
Задачі для розв'язування на уроці
Задача 999 (Римкевич). Максимальна напруженість електричного поля електромагнітної хвилі за санітарними нормами не повинна перевищувати 5 В/м. Знайти припустиму густину потоку електромагнітного випромінювання.
Задача 1001. (Римкевич) Яким може бути максимальне число імпульсів, що посилає радіолокатор за 1 с під час розвідування цілі, яка знаходиться на відстані ЗО км від нього?
Задача 1002. (Римкевич)Радіолокатор працює на хвилі 15 см і дає 4000 імпульсів за 1 с. Тривалість кожного імпульсу 2 мкс. Скільки коливань міститься в кожному імпульсі і яка глибина розвідки локатора?
Задача1003. (Римкевич)Час горизонтальної розгортки електронно-променевої трубки радіолокатора 2 мс . Знайти найбільшу глибину розвідки.
Підсумок уроку
(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)
Домашнє завдання
Повторити у підручнику §44 Вправа №100 (Р)
Тема уроку: Винайдення радіо. Принцип радіотелефонного зв’язку
Мета уроку: познайомити учнів з історією винайдення радіо та найпростішим радіоприймачем О. С Попова: ознайомити учнів із практичним застосуванням електромагнітних хвиль; розкрити фізичний принцип радіотелефонного зв’язку.
Тип уроку: комбінований урок.
Демонстрації:
План викладення нового матеріалу:
З історії винайдення радіо:
Винайдення радіо О. С. Поповим.
Модулювання коливань.
Детектування коливань.
Фрагменти відеофільму «Фізичні основи радіопередачі».
Хід уроку
Організаційний момент.
Організація класу
Перевірка готовності класу до проведення уроку.
Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.
Перевірка знань
1. Чому дорівнює швидкість поширення електромагнітних взаємодій?
2. Поясніть процес утворення електромагнітних хвиль.
3. Що таке електромагнітна хвиля?
3. Вивчення нового матеріалу.
1. З історії винайдення радіо. Радіозв'язок — це колективне винайдення. Початок поклав англійський фізик М. Фарадей, який 1831 року відкрив явище електромагнітної індукції. Взявши за основу уявлення Фарадея і розвиваючій їх, англійський учений Дж. Максвелл 1865 року дійшов висновку: металевий провідник, по якому тече струм, повинен випромінювати в простір електромагнітні хвилі, які поширюються зі швидкістю світла. Перший, кому в 1887 році вдалося «створити» й де-тектуватй електромагнітні хвилі, був німецький учений Г. Герц. Однак детектор Герца мав дуже маленьку чутливість. Цей недолік компенсував французький фізик Е. Бранлі в 1890 році. Він установив, що електричний опір металевих порошків різко знижується під впливом електромагнітних хвиль. Таким чином, був винайдений «когерер» — чутливий детектор хвиль.
7 травня 1895 року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі О. С. Попов продемонстрував дію першого у світі радіоприймача. 24 травня 1895 року було передано першу у світі телеграму (на відстань 250 м). На маневрах Чорноморського флоту в 1899 році вчений установив радіозв'язок на відстані понад 20 км. На початку 1900 року радіозв'язок був успішно використаний під час рятувальних операцій у Фінській затоці. За участю О. С. Попова почалося впровадження радіозв'язку на флоті та в армії.
У 1901 році італійському інженерові Г. Марконі вдалося встановити радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіо як засобу зв'язку й була відзначена 1909 року Нобелівською премією.
Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створення в 1913 році лампового генератора незатухаючих електромагнітних коливань.
У наступні роки зусиллями багатьох видатних вчених та інженерів різних країн радіотехніка перетворилася на надзвичайно широку й різноманітну галузь техніки.
2. Винайдення радіо О. С. Поповим. У Росії одним із перших узявся за вивчення електромагнітних хвиль викладач офіцерських курсів у Кронштадті Олександр Степанович Попов. Почавши з відтворення дослідів Герца, вчений згодом використав більш надійний і чутливий спосіб реєстрації електромагнітних хвиль.
Далі на уроці доцільно розібрати будову й принцип дії радіоприймача Попова. Про життя та діяльність винахідника, його наукові праці можна заслухати короткі повідомлення учнів, підготовлені за завданням учителя.
Урок можна закінчити переглядом відеофрагментів про винайдення радіо та сьогоднішні досягнення сучасної радіотехніки.
4. Закріплення вивченого на уроці. (Проходить у вигляді усного опитування та розв’язування різного роду задач.)
Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу
1. Чи можна, перетворивши звукові коливання на електричні, подавати їх на антену й здійснювати в такий спосіб передавання по радіо мови або музики?
2. Чому не можна прийняті й підсилені електромагнітні коливання подавати в гучномовець?
3. У чому полягає відмінність радіомовлення від радіотелефонного зв'язку?
5. Підбиття підсумків уроку.
(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)
6.Домашнє завдання.
Основне: Опрацювати у підручнику §45-46-47
Лабораторна робота
Тема Складання найпростішого радіоприймача.
Мета роботи. Навчити учнів складати ламповий радіоприймач прямі підсилення та ознайомитися з його роботою.
Потрібне приладдя:
1) котушка L з трьома вино, ми, намотана на каркасі; 2) котушка зворотного зв'язку L1 і мотана на каркасі; 3) конденсатор змінної ємності С1 на 500 пФ. 4) вимикач; 5) діод Д9; 6) лампа 6Н2П; 7) головні телефони і трансляційний гучномовець; 8) конденсатори СЗ = 100 пф, С2 = С7 = 4 700 пф, С4 = 1000 пф, С5 = 0,02 мкф, електролітичний С6 = 10 мкф 6 В; 9) резистори R1 = R3 = 1,5 ком, R2 = 120 ком змінний резистор R4 = 1,0 Мом; 10) антена; 11) заземлення 12) кенотронний випрямляч або ВУП-2; 13) з'єднувальні проно; 14) вимикач.
Тип уроку: Лабораторна робота..
План уроку:
Організаційний момент.
Виконання лабораторної роюоти.
Підсумок уроку.
Домашнє завдання
Хід уроку
Організаційний момент.
Організація класу
Перевірка готовності класу до проведення уроку.
Роздавання зошитів та необхідного обладнання.
Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.
Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.
Актуалізація опорних знань учнів.
Виконання лабораторної роботи.
1. Повідомлення завдань.
1. Учні читають «Теоретичні відомості» з інструкції до лабораторної роботи
Теоретичні відомості та опис схем
Під дією електромагнітних хвиль, які випромінюються рал станціями, в антені та в коливальному контурі LC1 виникли вимушені коливання (мал. 86). Конденсатор СЗ зменшує вплив антени на параметри коливального контура. При ро-зімкнутому вимикачі Вк прийматимемо станції довгохвильового діапазону, при замкнутому — середньохвильового.
Якщо, змінюючи ємність конденсатора , СІ, настроїти коливальний контур у резонанс певній радіостанції, то амплітуда вимушених коливань на цій частоті буде найбільша. Ці коливання за допомогою діода Д9 і конденсатора С2 демодулюються, і в телефоні буде чути звук. Однак за допомогою такого приймача можна приймати лише потужні й близькі радіостанції. Для приймання далеких і менш потужних радіостанцій потрібно підсилити коливання, що виникають у коливальному контурі. Приймачі, у яких коливання, що виникають у коливальному контурі, безпосередньо підсилюються, називаються приймачами прямого підсилення. Такі приймачі мають позначення, наприклад: 1-V-1. Ці позначення розшифровуються так: перша цифра вказує на число ступенів підсилення високої частоти, буква V — на детекторний ступінь, остання цифра — на число ступенів підсилення низької частоти.
2. Виконання практичних завдань.
Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.
3. Оформлення звітів.
Учні оформлюють письмові звіти.
Підбиття підсумків уроку.
Домашнє завдання.
Повторити §45-46-47 (Підручник Фізика 11 клас С.У. Гончаренко)
Виконати контрольні запитання та дати відповідь на запитання вкінці Л.р.
Поділіться з Вашими друзьями: |