Відбивання і заломлення хвиль

Навчальна:

• 
  формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.
  

• 
  розвиток пам’яті та уважності.
  

• 
  формування інтересу до вивчення предмету фізика;
  

• 
  Організаційний момент.
  
• 
  Перевірка домашнього завдання.
  
• 
  Актуалізація опорних знань.
  
• 
  Розвязування задач.
  
• 
  Підсумок уроку.
  
• 
  Домашнє завдання
  

1. 
   Організаційний момент.
   

• 
  Організація класу
  
• 
  Перевірка готовності класу до проведення уроку.
  

2. 
   Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.
   

2. Які факти свідчать про перенесення енергії електромагнітними хви­лями?

3. Який фізичний зміст густини потоку випромінювання?

3. 
   Розв’язування задач.
   

4. 
   Підсумок уроку
   

5. 
   Домашнє завдання
   

1. 
   З історії винайдення радіо:
   
2. 
   Винайдення радіо О. С. Поповим.
   
3. 
   Модулювання коливань.
   
4. 
   Детектування коливань.
   
5. 
   Фрагменти відеофільму «Фізичні основи радіо­передачі».
   

1. 
   Організаційний момент.
   

• 
  Організація класу
  
• 
  Перевірка готовності класу до проведення уроку.
  

2. 
   Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.
   

1. Чому дорівнює швидкість поширення електромагнітних взаємодій?

2. Поясніть процес утворення електромагнітних хвиль.

3. Що таке електромагнітна хвиля?

1. З історії винайдення радіо. Радіозв'язок — це колективне винай­дення. Початок поклав англійський фізик М. Фарадей, який 1831 року відкрив явище електромагнітної індукції. Взявши за основу уявлення Фарадея і розвиваючій їх, англійський учений Дж. Максвелл 1865 року дійшов висновку: металевий провідник, по якому тече струм, повинен випромінювати в простір електромагнітні хвилі, які поширюються зі швидкістю світла. Перший, кому в 1887 році вдалося «створити» й де-тектуватй електромагнітні хвилі, був німецький учений Г. Герц. Однак детектор Герца мав дуже маленьку чутливість. Цей недолік компенсував французький фізик Е. Бранлі в 1890 році. Він установив, що електрич­ний опір металевих порошків різко знижується під впливом електро­магнітних хвиль. Таким чином, був винайдений «когерер» — чутливий детектор хвиль.

7 травня 1895 року на засіданні Російського фізико-хімічного товари­ства в Петербурзі О. С. Попов продемонстрував дію першого у світі радіо­приймача. 24 травня 1895 року було передано першу у світі телеграму (на відстань 250 м). На маневрах Чорноморського флоту в 1899 році вчений установив радіозв'язок на відстані понад 20 км. На початку 1900 року радіозв'язок був успішно використаний під час рятувальних операцій у Фінській затоці. За участю О. С. Попова почалося впровадження радіо­зв'язку на флоті та в армії.

У 1901 році італійському інженерові Г. Марконі вдалося встановити радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіо як засобу зв'язку й була відзначена 1909 року Нобе­лівською премією.

Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створення в 1913 році лампового генератора незатухаючих електромагнітних коливань.

У наступні роки зусиллями багатьох видатних вчених та інженерів різ­них країн радіотехніка перетворилася на надзвичайно широку й різнома­нітну галузь техніки.

2. Винайдення радіо О. С. Поповим. У Росії одним із перших узявся за вивчення електромагнітних хвиль викладач офіцерських курсів у Крон­штадті Олександр Степанович Попов. Почавши з відтворення дослідів Герца, вчений згодом використав більш надійний і чутливий спосіб реє­страції електромагнітних хвиль.

Далі на уроці доцільно розібрати будову й принцип дії радіоприймача Попова. Про життя та діяльність винахідника, його наукові праці мож­на заслухати короткі повідомлення учнів, підготовлені за завданням учителя.

Урок можна закінчити переглядом відеофрагментів про винайдення радіо та сьогоднішні досягнення сучасної радіотехніки.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чи можна, перетворивши звукові коливання на електричні, подавати їх на антену й здійснювати в такий спосіб передавання по радіо мови або музики?

2. Чому не можна прийняті й підсилені електромагнітні коливання по­давати в гучномовець?

3. У чому полягає відмінність радіомовлення від радіотелефонного зв'язку?

5. Підбиття підсумків уроку.

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

6.Домашнє завдання.

Основне: Опрацювати у підручнику §45-46-47

1) котушка L з трьома вино, ми, намотана на каркасі; 2) котушка зворотного зв'язку L1 і мотана на каркасі; 3) конденсатор змінної ємності С1 на 500 пФ. 4) вимикач; 5) діод Д9; 6) лампа 6Н2П; 7) головні телефони і трансляційний гучномовець; 8) конденсатори СЗ = 100 пф, С2 = С7 = 4 700 пф, С4 = 1000 пф, С5 = 0,02 мкф, електролітичний С6 = 10 мкф 6 В; 9) резистори R1 = R3 = 1,5 ком, R2 = 120 ком змінний резистор R4 = 1,0 Мом; 10) антена; 11) заземлення 12) кенотронний випрямляч або ВУП-2; 13) з'єднувальні проно; 14) вимикач.

• 
  Організаційний момент.
  
• 
  Виконання лабораторної роюоти.
  
• 
  Підсумок уроку.
  
• 
  Домашнє завдання
  

Хід уроку

1. 
   Організаційний момент.
   

• 
  Організація класу
  
• 
  Перевірка готовності класу до проведення уроку.
  
• 
  Роздавання зошитів та необхідного обладнання.
  
• 
  Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.
  

2. 
   Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.
   
3. 
   Актуалізація опорних знань учнів.
   
4. 
   Виконання лабораторної роботи.
   

1. Учні читають «Теоретичні відомості» з інструкції до лабораторної роботи

Якщо, змінюючи ємність конденсатора , СІ, настроїти коливальний контур у резонанс певній радіостанції, то амплі­туда вимушених коливань на цій часто­ті буде найбільша. Ці коливання за до­помогою діода Д9 і конденсатора С2 демодулюються, і в телефоні буде чути звук. Однак за допомогою та­кого приймача можна приймати лише потужні й близькі радіостан­ції. Для приймання далеких і менш потужних радіостанцій потріб­но підсилити коливання, що виникають у коливальному контурі. Приймачі, у яких коливання, що виникають у коливальному контурі, безпосередньо підсилюються, називаються приймачами прямого підсилення. Такі приймачі мають позначення, наприклад: 1-V-1. Ці позначення розшифровуються так: перша цифра вказує на число ступенів підсилення високої частоти, буква V — на де­текторний ступінь, остання цифра — на число ступенів підсилення низької частоти.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

3. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

3. 
   Підбиття підсумків уроку.
   
4. 
   Домашнє завдання.
   

Виконати контрольні запитання та дати відповідь на запитання вкінці Л.р.