Відбивання і заломлення хвиль



Сторінка12/26
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.21 Mb.
#65096
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26
Тема уроку: Розвязування задач.

Мета:

Навчальна:



  • формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Необхідне обладнання: збірник задач та підручник

Тип уроку: Урок засвоєння знань.

План уроку:

            • Організаційний момент.

            • Перевірка домашнього завдання.

            • Актуалізація опорних знань.

            • Розвязування задач.

            • Підсумок уроку.

            • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. Яка хвиля називається поляризованою?

2. Які факти свідчать про перенесення енергії електромагнітними хви­лями?

3. Який фізичний зміст густини потоку випромінювання?


  1. Розв’язування задач.

Задачі для розв'язування на уроці

Задача 999 (Римкевич). Максимальна напруженість електричного поля елект­ромагнітної хвилі за санітарними нормами не повинна переви­щувати 5 В/м. Знайти припустиму густину потоку електромаг­нітного випромінювання.

Задача 1001. (Римкевич) Яким може бути максимальне число імпульсів, що по­силає радіолокатор за 1 с під час розвідування цілі, яка знахо­диться на відстані ЗО км від нього?

Задача 1002. (Римкевич)Радіолокатор працює на хвилі 15 см і дає 4000 імпу­льсів за 1 с. Тривалість кожного імпульсу 2 мкс. Скільки ко­ливань міститься в кожному імпульсі і яка глибина розвідки локатора?

Задача1003. (Римкевич)Час горизонтальної розгортки електронно-промене­вої трубки радіолокатора 2 мс . Знайти найбільшу глибину роз­відки.

  1. Підсумок уроку

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

  1. Домашнє завдання

Повторити у підручнику §44 Вправа №100 (Р)


Тема уроку: Винайдення радіо. Принцип радіотелефонного зв’язку

Мета уроку: познайомити учнів з історією винайдення радіо та найпро­стішим радіоприймачем О. С Попова: ознайомити учнів із практичним застосуванням електромаг­нітних хвиль; розкрити фізичний принцип радіотелефонного зв’язку.

Тип уроку: комбінований урок.

Демонстрації:

План викладення нового матеріалу:

  1. З історії винайдення радіо:

  2. Винайдення радіо О. С. Поповим.

  3. Модулювання коливань.

  4. Детектування коливань.

  5. Фрагменти відеофільму «Фізичні основи радіо­передачі».


Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка знань

1. Чому дорівнює швидкість поширення електромагнітних взаємодій?

2. Поясніть процес утворення електромагнітних хвиль.

3. Що таке електромагнітна хвиля?



3. Вивчення нового матеріалу.

1. З історії винайдення радіо. Радіозв'язок — це колективне винай­дення. Початок поклав англійський фізик М. Фарадей, який 1831 року відкрив явище електромагнітної індукції. Взявши за основу уявлення Фарадея і розвиваючій їх, англійський учений Дж. Максвелл 1865 року дійшов висновку: металевий провідник, по якому тече струм, повинен випромінювати в простір електромагнітні хвилі, які поширюються зі швидкістю світла. Перший, кому в 1887 році вдалося «створити» й де-тектуватй електромагнітні хвилі, був німецький учений Г. Герц. Однак детектор Герца мав дуже маленьку чутливість. Цей недолік компенсував французький фізик Е. Бранлі в 1890 році. Він установив, що електрич­ний опір металевих порошків різко знижується під впливом електро­магнітних хвиль. Таким чином, був винайдений «когерер» — чутливий детектор хвиль.

7 травня 1895 року на засіданні Російського фізико-хімічного товари­ства в Петербурзі О. С. Попов продемонстрував дію першого у світі радіо­приймача. 24 травня 1895 року було передано першу у світі телеграму (на відстань 250 м). На маневрах Чорноморського флоту в 1899 році вчений установив радіозв'язок на відстані понад 20 км. На початку 1900 року радіозв'язок був успішно використаний під час рятувальних операцій у Фінській затоці. За участю О. С. Попова почалося впровадження радіо­зв'язку на флоті та в армії.

У 1901 році італійському інженерові Г. Марконі вдалося встановити радіозв'язок через Атлантичний океан. Його діяльність відіграла значну роль у розвитку радіо як засобу зв'язку й була відзначена 1909 року Нобе­лівською премією.

Важливим етапом у розвитку радіозв'язку стало створення в 1913 році лампового генератора незатухаючих електромагнітних коливань.

У наступні роки зусиллями багатьох видатних вчених та інженерів різ­них країн радіотехніка перетворилася на надзвичайно широку й різнома­нітну галузь техніки.

2. Винайдення радіо О. С. Поповим. У Росії одним із перших узявся за вивчення електромагнітних хвиль викладач офіцерських курсів у Крон­штадті Олександр Степанович Попов. Почавши з відтворення дослідів Герца, вчений згодом використав більш надійний і чутливий спосіб реє­страції електромагнітних хвиль.

Далі на уроці доцільно розібрати будову й принцип дії радіоприймача Попова. Про життя та діяльність винахідника, його наукові праці мож­на заслухати короткі повідомлення учнів, підготовлені за завданням учителя.

Урок можна закінчити переглядом відеофрагментів про винайдення радіо та сьогоднішні досягнення сучасної радіотехніки.



4. Закріплення вивченого на уроці. (Проходить у вигляді усного опитування та розв’язування різного роду задач.)

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чи можна, перетворивши звукові коливання на електричні, подавати їх на антену й здійснювати в такий спосіб передавання по радіо мови або музики?

2. Чому не можна прийняті й підсилені електромагнітні коливання по­давати в гучномовець?

3. У чому полягає відмінність радіомовлення від радіотелефонного зв'язку?

5. Підбиття підсумків уроку.

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

6.Домашнє завдання.

Основне: Опрацювати у підручнику §45-46-47



Лабораторна робота

Тема Складання найпростішого радіоприймача.

Мета роботи. Навчити учнів складати ламповий радіоприймач прямі підсилення та ознайомитися з його роботою.

Потрібне приладдя:

1) котушка L з трьома вино, ми, намотана на каркасі; 2) котушка зворотного зв'язку L1 і мотана на каркасі; 3) конденсатор змінної ємності С1 на 500 пФ. 4) вимикач; 5) діод Д9; 6) лампа 6Н2П; 7) головні телефони і трансляційний гучномовець; 8) конденсатори СЗ = 100 пф, С2 = С7 = 4 700 пф, С4 = 1000 пф, С5 = 0,02 мкф, електролітичний С6 = 10 мкф 6 В; 9) резистори R1 = R3 = 1,5 ком, R2 = 120 ком змінний резистор R4 = 1,0 Мом; 10) антена; 11) заземлення 12) кенотронний випрямляч або ВУП-2; 13) з'єднувальні проно; 14) вимикач.



Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роюоти.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

  3. Виконання лабораторної роботи.

1. Повідомлення завдань.

1. Учні читають «Теоретичні відомості» з інструкції до лабораторної роботи



Теоретичні відомості та опис схем

Під дією електромагнітних хвиль, які випромінюються рал станціями, в антені та в коливальному контурі LC1 виникли вимушені коливання (мал. 86). Конден­сатор СЗ зменшує вплив антени на па­раметри коливального контура. При ро-зімкнутому вимикачі Вк прийматимемо станції довгохвильового діапазону, при замкнутому — середньохвильового.

Якщо, змінюючи ємність конденсатора , СІ, настроїти коливальний контур у резонанс певній радіостанції, то амплі­туда вимушених коливань на цій часто­ті буде найбільша. Ці коливання за до­помогою діода Д9 і конденсатора С2 демодулюються, і в телефоні буде чути звук. Однак за допомогою та­кого приймача можна приймати лише потужні й близькі радіостан­ції. Для приймання далеких і менш потужних радіостанцій потріб­но підсилити коливання, що виникають у коливальному контурі. Приймачі, у яких коливання, що виникають у коливальному контурі, безпосередньо підсилюються, називаються приймачами прямого підсилення. Такі приймачі мають позначення, наприклад: 1-V-1. Ці позначення розшифровуються так: перша цифра вказує на число ступенів підсилення високої частоти, буква V — на де­текторний ступінь, остання цифра — на число ступенів підсилення низької частоти.


2. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

3. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.



  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити §45-46-47 (Підручник Фізика 11 клас С.У. Гончаренко)

Виконати контрольні запитання та дати відповідь на запитання вкінці Л.р.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка