Відбивання і заломлення хвиль



Сторінка13/26
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.21 Mb.
#65096
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26
Тема уроку: Розв’язування задач.

Мета:

Навчальна:



  • формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Необхідне обладнання: збірник задач та підручник

Тип уроку: Урок засвоєння знань.

План уроку:

            • Організаційний момент.

            • Перевірка домашнього завдання.

            • Актуалізація опорних знань.

            • Розвязування задач.

            • Підсумок уроку.

            • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. Чи можна, перетворивши звукові коливання на електричні, подавати їх на антену й здійснювати в такий спосіб передавання по радіо мови або музики?

2. Чому не можна прийняті й підсилені електромагнітні коливання по­давати в гучномовець?

3. У чому полягає відмінність радіомовлення від радіотелефонного зв'язку?


  1. Розв’язування задач.

Задачі для розв'язування на уроці

Задача 999 (Римкевич). Максимальна напруженість електричного поля елект­ромагнітної хвилі за санітарними нормами не повинна переви­щувати 5 В/м. Знайти припустиму густину потоку електромаг­нітного випромінювання.

Задача 1001. (Римкевич) Яким може бути максимальне число імпульсів, що по­силає радіолокатор за 1 с під час розвідування цілі, яка знахо­диться на відстані ЗО км від нього?

Задача 1002. (Римкевич)Радіолокатор працює на хвилі 15 см і дає 4000 імпу­льсів за 1 с. Тривалість кожного імпульсу 2 мкс. Скільки ко­ливань міститься в кожному імпульсі і яка глибина розвідки локатора?

Задача1003. (Римкевич)Час горизонтальної розгортки електронно-промене­вої трубки радіолокатора 2 мс . Знайти найбільшу глибину роз­відки.

  1. Підсумок уроку

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

  1. Домашнє завдання

Повторити у підручнику §45-46-47 Виконати Впр№1004


Тема уроку: Світло як електромагнітна хвиля. Швидкість поширення світла.

Мета уроку: познайомити учнів із історією розвитку поглядів на природу світла.;

ознайомити учнів із прямим і непрямим способами вимірю­вання швидкості світла.



Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації:

1. Таблиця «Швидкість світла».

2. Фрагменти відеофільму «Швидкість світла».

План викладення нового матеріалу:


  1. Ідеї стародавніх філософів

  2. Корпускулярна теорія світла Ньютона.

  3. Хвильова теорія Гюйгенса.

  4. Електромагнітна теорія світла. .

  5. Квантова теорія світла.

  6. Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

  7. Швидкість світла у вакуумі.

  8. Астрономічний метод вимірювання швидкості світла.

  9. Лабораторні методи вимірювання швидкості світла.

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Викладення нового матеріалу

Перед початком вивчення пової темп необхідно проаналізувати резуль­тати тематичного оцінювання з теми «Електромагнітні поля й хвилі». Для цього можна скористатися методичними рекомендаціями, поданими до уроку № 1/11, с. 55.

1. Ідеї стародавніх філософів. Питання «Що таке світло?» цікавило ще стародавніх філософів. Більшість із них дотримувалися тієї точки зору, що світло створюється усередині самої людини й випромінюється з її ока. Деякі філософи розглядали світло як матеріальні промені, що сполучають тіло, яке світиться, та людське око. Вони вважали, що відкрите око ви­промінює «флюїди» та «обмацує» ними, ніби найтоншими щупальцями, предмети, які бачить. Інші вважали, що з кожного предмета зриваються оболонки, подібні до самих предметів. Ці «образи», потрапляючи до ока, викликають відчуття форми й кольору предметів.

2. Корпускулярна теорія світла Ньютона. Першою науковою теорією, яка намагалася пояснити фізичну природу світла, стала теорія світлових частинок, розроблена І. Ньютоном і викладена ним у книзі «Оптика». Від­повідно до її положень, світло являє собою потік частинок, які випуска­ються світним тілом у всіх напрямах (перенесення речовини). Виходячи з корпускулярних уявлень Ньютон пояснив більшість відомих тоді оптич­них явищ: прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі, відбивання та заломлення світла.

3. Хвильова теорія Гюйгенса. Відповідно до теорії X. Гюйгенса світ­ло — це хвилі, що поширюються в особливому, гіпотетичному середови­щі — ефірі, який заповнює весь простір і проникає усередину всіх тіл. Гюйгенс не розглядав справжнього хвильового процесу, його міркування стосувалися лише поширення хвильового фронту. Він суто математично описав явище відбивання й заломлення хвиль і показав, що швидкість світла в більш густому середовищі має бути меншою, ніж у повітрі.

4. Електромагнітна теорія світла. У другій половині XIX століття Дж. Максвелл довів, що світло являє собою окремий вид електромагніт­них хвиль. Його роботи заклали підґрунтя електромагнітної теорії світла. Після експериментального виявлення електромагнітних хвиль Г. Герцем не залишилося ніяких сумнівів у тому, що під час поширення світло «по­водиться» як хвиля

6. Швидкість світла у вакуумі. У фізиці швидкість світла є однією з фундаментальних констант. Жодна константа не набула такого важли­вого значення, як швидкість світла: як параметр вона входить у численні рівняння теоретичної фізики, її значення використовується в радіолока­ції, при вимірюванні відстаней від Землі до інших планет, під час керу­вання космічними польотами. Виразити швидкість світла через інші сталі неможливо, її можна тільки виміряти дослідним шляхом. У фізиці такі величини називаються фундаментальними.

Швидкість світла є скінченною, граничною та інваріантною щодо різ­них інерціальних систем відліку.

Скінченність иївядкості світла доводиться експериментально прямим і непрямим методами.

3. Закріплення знань.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. У чому полягає закон прямолінійного поширення світла?

2. У чому полягає закон відбивання світла?

3. У чому полягає закон заломлення світла?

4. У чому полягає явище інтерференції?

5. У чому полягає явище дифракції?

4. Підсумок уроку
(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

6.Домашнє завдання.

Основне: Опрацювати у підручнику §51




Тема: Інтерференція світла. Когерентність. Інтерференційна картина. Стоячі хвилі.

Мета: ознайомити учнів із характером поширення коливальних процесів у тривимірному просторі; сформулювати основні закони поширення світла; узагальнити поняття інтерференція світла; ввести поняття стоячі хвилі.

Необхідне обладнання:

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

План уроку:




          • Організаційний момент.

          • Перевірка домашнього завдання.

          • Актуалізація опорних знань.

          • Вивчення нового матеріалу.

          • Закріплення вивченого.

          • Підсумок уроку.

          • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

        • Організація класу

        • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Перевірка знань та умінь учнів.

  1. Ідеї стародавніх філософів

  2. Корпускулярна теорія світла Ньютона.

  3. Квантова теорія світла.

  4. Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

  5. Швидкість світла у вакуумі.

  6. Астрономічний метод вимірювання швидкості світла.

  7. Лабораторні методи вимірювання швидкості світла.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Поставимо перед біпризмою джерело Ь монохроматично­го випромінювання, тобто випромінювання з однією строго визначеною частотою коливань. Таке випромінювання

можна дістати за допомогою світло­фільтра, який пропускає світло одного кольору, точніше — однієї частоти коливань. На екрані Е ви­никне інтерференційна картина. Вона є чергуванням світлих і темних смуг із світлою смугою посередині. Світлі смуги інтерференції мають колір світлофільтра, встановленого перед джерелом світла.

Пояснюється виникнення інтер­ференційної картини так. Усі про­мені, які падають на верхню приз­му, після заломлення в ній ідуть так, ніби вони вийшли з точки Sv яка є уявним зображенням джерела світла S. Аналогічно промені після заломлення в нижній призмі йдуть так, ніби вони вийшли з точки S2. Таким чином, на всій поверхні екрана відбувається накладання когерентних променів, які ніби йдуть від двох уявних і когерентних джерел світла Sj і S2 (мал. 103).

Умови максимуму (54.1) і міні­муму коливань (54.2) справедливіше для світлових хвиль. Якщо на бі­призму спрямувати світло якогось іншого кольору, то спостерігати­меться аналогічна інтерферен­ційна картина, але відстані між світлими і темними смугами бу­дуть іншими. Наприклад, під час освітлення біпризми червоним світлом відстані між смугами ви­являються більшими, ніж у разі освітлення зеленим чи синім світлом.




  1. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. У чому полягає явище інтерференції світла? 2. За якої умови інтерферуючі хвилі підсилюють одна одну? взаємно послаблюють? 3. Що необхідно для одержання стійкої інтерфе­ренційної картини? 4. Які хвилі є когерентними? 5. Як можна одержати когерентні світлові хвилі?

  2. Вправа №14(1)

  1. Підбиття підсумків уроку.

(Виставлення оцінок учням учасникам)

  1. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §54-55-56-57 Виконати вправу №13 (2)-№14




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка