Відбивання і заломлення хвиль


Тема: Лінзи. Побудова зображень, одержаних за допомогою лінз. Мета уроку



Сторінка15/26
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.21 Mb.
#65096
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26
Тема: Лінзи. Побудова зображень, одержаних за допомогою лінз.

Мета уроку: узагальнити знання учнів про лінзи та їхні фізичні власти­вості; сформувати їхні практичні уміння щодо застосування знань про властивості лінз для подання зображень графіч­ним методом.

Тип уроку: комоінований урок.

Демонстрації:

І. Опуклі й увігнуті лінзи.

2. Проходження світла крізь збиральну лінзу.

3. Проходження світла крізь розсіювальну лінзу.

4. Одержання зображень за допомогою піні

План викладення нового матеріалу:

1. Лінзи. Два види лінз.

2. Хід пучків світла крізь збиральну лінзу.

3. Хід пучків світла крізь розсіювальну лінзу.

4. Побудова ходу променів крізь збиральну та розсіюваль -ну лінзи.

План уроку:



            • Організаційний момент.

            • Перевірка домашнього завдання.

            • Актуалізація опорних знань.

            • Вивчення нового матеріалу.

            • Закріплення вивченого.

            • Підсумок уроку.

            • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

        • Організація класу

        • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Перевірка знань та умінь учнів.

1. Чим зумовлене заломлення світла на межі розділу двох прозорих

2. Яке фізичне явище називається заломленням світла?

3. У чому полягає фізичний зміст показника заломлення?

4. Чим відрізняється відносний показник заломлення від абсолютного?

5. У якому випадку відносний показник заломлення більший за одини­цю? Менший за одиницю?


  1. Викладення нового матеріалу

На цьому уроці, необхідно повторити матеріал, який учні вивчали у 8 класі. Особливу увагу варто приділити побудові зображень у лінзах.

1. Ліизи. Два види лінз. Явище заломлення світла лежить в основі дії лінз і багатьох оптичних приладів, які служать для керування світловими пучками и одержання оптичних зображень.

Лінза — це оптично прозоре тіло, обмежене сферичними поверхнями.

Опуклі: двоопукла; плоско-опукла; увігнуто-опукла Увігнуті: двоввігнута; плоско-ввігнута; опукло-ввігнута У шкільному курсі фізики вивчаються так звані тонкі лінзи Лінза, товщина якої набагато менша від радіусів кривизни її повер­хонь, називається тонкою лінзою. >

2. Хід пучків світла крізь збиральну лінзу. Лінзи, що перетворюють пучок паралельних променів у збіжні та збирають їх в одну точку, на­зиваються збиральними лінзами.

3. Хід пучків світла крізь розсіювальну лінзу. Аналогічним чином розглядається питання про дію та параметри розсіювальної лінзи. Після демонстрації ходу променів крізь опуклі та крізь увігнуті лінзи можна графічно показати основні параметри лінз:

• оптичний центр лінзи;

• оптичні осі лінзи й головну оптичну вісь лінзи;

• головні фокуси лінзи (дійсний та уявний) і фокальну площину.

4. Побудова ходу променів крізь збиральну та розсіювальиу лінзи, Для побудови зображення будь-якої точки достатньо знати хід принаймні двох променів. Із нескінченної множини променів, які виходять із даної точки, вибирають ті, хід яких найбільш простий і тому легко може бути відтворе­ний у процесі побудови зображення.



4. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чому опукла лінза називається збиральною?

2. Чому увігнута лінза називається розсіювальною?

3. Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?

4. У залежності від чого змінюються зображення, що даються збиральною лінзою?

5. Чому увігнута лінза не дає дійсного зображення?

5.Підбиття підсумків уроку.

(Виставлення оцінок учням учасникам)



6.Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику тему Лінзи. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи



Лабораторна робота

Тема:. Визначення головної фокусної відстані та оптичної сили збиральної лінзи

Мста уроку : навчити учнів отримувати зображення за допомогою збиральної лінзи, визначати її фокусну відстань та оптичну силу

Обладнання: збиральна лінза, джерело струму, джерело свила (низько­вольтна лампочка або свічка), віддалене джерело світла, промені від якого ідуть паралельно, екран, лінійка.

Завдання: 1. Отримати зображення джерела світла і описати його характер.

2. Визначити фокусну відстань та оптичну силу лінзи.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:


        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

    • Організація класу

    • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

    • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

    • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чому опукла лінза називається збиральною?

2. Чому увігнута лінза називається розсіювальною?

3. Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?

4. У залежності від чого змінюються зображення, що даються збиральною лінзою?

5. Чому увігнута лінза не дає дійсного зображення?




  1. Виконання лабораторної роботи.

1. Повідомлення завдань.

Спостереження інтерференції світла:

Для виконання роботи необхідно:

• отримати зображення віддаленого джерела світла (Сонця або електричної лампочки, яка розташована на демонстраційному столі вчителя) на екрані у вигляді світної точки і виміряти фокусну відстань лінзи F (відстань від лінзи до екрана):

• розмістити джерело світла між фокусом та подвійним фокусом і домогтися чіткого зображення джерела світла на екрані;

• виміряти відстань від лінзи до джерела світла (сі), відстань від лінзи до екрана (f) і описати характер зображення;

• визначити фокусну відстань і оптичну силу лінзи (за формулою):

• виконати три попередні пункти, розміщуючи джерело світла за подвійним фокусом та у подвійному фокусі.



  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику тему Лінзи. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи

Тема уроку: Розв’язування задач.

Мета:

Навчальна:



  • формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Необхідне обладнання: збірник задач та підручник

Тип уроку: Урок засвоєння знань.

План уроку:

            • Організаційний момент.

            • Перевірка домашнього завдання.

            • Актуалізація опорних знань.

            • Розв’язування задач.

            • Підсумок уроку.

            • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. Чому опукла лінза називається збиральною?

2. Чому увігнута лінза називається розсіювальною?

3. Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?

4. У залежності від чого змінюються зображення, що даються збиральною лінзою?

5. Чому увігнута лінза не дає дійсного зображення?


  1. Розв’язування задач.

Задачі для розв'язування на уроці

1) Знайдіть шляхом побудови (рис. 106, а—г) зображення предме­та А у збиральній лінзі та визначте тин зображення (дійсне чи уявне, збільшене чи зменшене). (36: №■ 8.31.)_



2. На якій відстані від збиральної лінзи з фокусною відстанню 20 см буде розташовуватися зображення предмета, якщо сам предмет перебуває на відстані 15 см? (Відповідь: 60 см.)

3. Предмет розташовано на відстані 15 см від розсіювальної лінзи з фокус­ною відстанню ЗО см. На якій відстані від лінзи буде зображення даного предмета? (Відповідь: 10 см.)

4. Оптична сила лінзи 4 дптр. На якій відстані від лінзи треба розташував ти предмет, щоб одержати дійсне зображення предмета в натуральну величину? (Відповідь: 50 см.)

5. Збиральна лінза з фокусною відстанню 40 см дає дійсне зображення предмета, причому воно перебуває на такій самій відстані від лінзи, як і предмет. Чому дорівнює ця відстань? (Відповідь: 80 см.)

Підсумок уроку

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

Домашнє завдання

Повторити тему Лінзи. Побудова зображення в тонких лінзах.

Задача №1 Зображення предмета, розташованого на відстані 50 см від збиральної лінзи, дістало збільшення у 2 рази. Чому дорівнює фокусна відстань лінзи? (Відповідь: 33 см.)

Задача №2 Чому дорівнює висота // зображення людини на плівці, якщо зріст лю­дини /г = 1,8 м, а зйомка ведеться з відстані d = 3 м? Об'єктив можна розглядати як одну збиральну лінзу з фокусною відстанню F = 50 mm. (Відповідь: 3 см.)



Тема: Кут зору. Оптичні прилади та їх застосування

Мета уроку: ввести поняття кута зору; узагальнити знання учнів про око як оптичну систему та їх власти­вості; сформувати їхні практичні уміння щодо застосування окуляр для корекції зору, та дефектів зору.

Тип уроку: комбінований урок.

План викладення нового матеріалу:

І. Кут зору

2. Будова ока.

2. Одержання зображень на сітківці ока.

3. Недоліки зору.

4. Використання лінз для виправлення недоліків зору

5. Оптичні прилади та їх застосування.

План уроку:


  • Організаційний момент.

  • Перевірка домашнього завдання.

  • Актуалізація опорних знань.

  • Вивчення нового матеріалу.

  • Закріплення вивченого.

  • Підсумок уроку.

  • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Перевірка знань та умінь учнів.

1. Чому опукла лінза називається збиральною?

2. Чому увігнута лінза називається розсіювальною?

3. Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?

4. У залежності від чого змінюються зображення, що даються збиральною лінзою?



5. Чому увігнута лінза не дає дійсного зображення?

3. Викладення нового матеріалу

На цьому уроці, необхідно повторити матеріал, який учні вивчали у 8 класі. Особливу увагу варто приділити побудові зображень на сітківці ока.

Для людини найважливішим органом чуття є очі, які з фізичної точки зору є оп­тичними системами або, умовно, прилада­ми. Очі мають усі хребетні і деякі безхре­бетні тварини.

У людини і вищих хребетних тварин око складається (мал. 4.42) з власне ока (очне яблуко) та допоміжних органів, якими є повіки, органи, що виробляють сльози, м'язи, що рухають очі.

Очне яблуко за допомогою зорового нерва з'єднане з головним мозком. Воно має форму не зовсім правильної кулі, що складається з ядра і капсули. Ядро поділя­ється на дві частини. В меншій передній частині 4 є передня і задня камери, за­повнені водянистою вологою, і кришта­лик 5. Більша задня частина 6 вміщує скло­подібне тіло.

Капсула складається з трьох оболонок: зовнішньої білкової, або склери, яка спере­ду переходить у рогівку 3; середньої — су­динної оболонки, яка спереду переходить у райдужну оболонку з отвором у центрі 2 — зіницею; внутрішньої — сітківки 7.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

1. За схемою будови ока розкажіть про його склад та призначення окремих частин. Скористайтеся вивченим матеріалом з біології про око.

2. Як і які зображення утворюються на сітківці ока?

3. Чому при різних відстанях від ока до предметів їх зображення на сітківці одержуються чіткими?

4. Які основні недоліки зору ви знаєте, чим вони пояснюються? Як ці недоліки усуваються?

5. Оптична сила лінз може бути додатною і від'ємною. Які з лінз можна використати для усунення короткозорості, далекозо­рості?

Розв’язати задачі

1. Око крокодила акомодується (пристосовується до бачення на різ­них відстанях) не у разі зміни кривизни кришталика, а у разі його переміщення далі або ближче від сітківки. Куди рухається криш­талик при наближенні крокодила до предмета?

2. Чи змінюється фокусна відстань оптичної системи ока риби, якщо вона висовує голову над водою? Якщо змінюється, то як?

3. На окулярах указують оптичну силу використаних лінз: +2 дптр; —0,25 дптр; —4 дптр; +1,5 дптр тощо. Які недоліки зору усувають такі окуляри? Яку фокусну відстань має кожна з таких лінз?



5.Підбиття підсумків уроку.

(Виставлення оцінок учням учасникам)



6.Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §42 вправа 32(2)


Тема: Роздільна здатність оптичних приладів. Сферична і хроматична аберації. Аберація оптичних систем.

Мета уроку: узагальнити знання учнів про основні оптичні прилади оптичні системи та їх властивості; ввести поняття роздільної здатності оптичних приладів; сформувати їхні практичні уміння щодо застосування цих понять на практиці.



Тип уроку: комбінований урок.

План викладення нового матеріалу:

  1. Оптичні прилади.

  2. Роздільна здатність оптичних приладів

  3. Сферична і хроматична аберації

  4. Аберація оптичних систем.


План уроку:

Організаційний момент.

• Перевірка домашнього завдання.

• Актуалізація опорних знань.

• Вивчення нового матеріалу.

• Закріплення вивченого.

• Підсумок уроку.

• Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка знань та умінь учнів.



1. За схемою будови ока розкажіть про його склад та призначення окремих частин. Скористайтеся вивченим матеріалом з біології про око.

2. Як і які зображення утворюються на сітківці ока?

3. Чому при різних відстанях від ока до предметів їх зображення на сітківці одержуються чіткими?

4. Які основні недоліки зору ви знаєте, чим вони пояснюються? Як ці недоліки усуваються?

5. Оптична сила лінз може бути додатною і від'ємною. Які з лінз можна використати для усунення короткозорості, далекозорості?

3. Викладення нового матеріалу

Вважається, що основи сучасної фотографії створені у 1839 р. У журналі за 1914 р. «Природа і люди» (№ 3) була опублікована стаття блискучого популяризатора науки Я. І. Перельмана «Як слід розглядати фотознімки?», де Яків Ісидорович писав: «...людей, що вміють правильно глянути на фотознімок, зустрічаєш набагато рідше, ніж тих, що уміють його виготовити... Для того, щоб фотознімок при розгляданні створював враження глибини і об'єму, необхідно розмістити його певним чином відносно нашого ока... Фотознімок фіксує перспективний вигляд, який здавався б нашому оку (одному оку), якби ми помістили його на місце об'єктива фотоапарата. Звідси прямий висновок: розглядати знімок треба лише одним оком; тримати знімок на правильній відстані від ока». А ще краще розглядати знімки за допомогою лупи (одним оком). Спробуйте. На плівці можна одержати зменшене зображення предмета, якщо він розташований від об'єктива далі, ніж подвійна фокусна відстань об'єктива. Коли ж необхідно одержати знімок предмета у натуральну величину, то цей предмет повинен бути розміщений на подвійній фокусній відстані. А коли потрібно одержати зображення у збільшеному розмірі, то предмет розміщають між фокусом і подвійним фокусом. Якщо конструкція апарата не дає можливості це зробити, то між камерою апарата і об'єктивом ставлять здовжувальні кільця чи інші пристрої

У разі необхідності під час розглядання яких-небудь дрібних предметів чи їхніх деталей доводиться їх наближати до ока, щоб зображення на сітківці ставало все більшим. Але це вимагає значного напруження ока при акомодації, а при малих відстанях акомодація взагалі стає неможливою.

У таких випадках перед оком розміщують короткофокусну збиральну лінзу, яку називають лупою. Предмет ав розміщують між лінзою і її головним фокусом (мал. 4.53). Оком розглядають його уявне зображення АВ.

Збільшенням лупи називають відношення розміру зображення АВ до розміру предмета ав саме для того випадку, коли відстань зображення від ока дорівнює 25 см.

Оскільки лупу розміщують близько до ока, а предмет — близько до головного фокуса лінзи, то збільшення лупи наближено дорівнює відношенню відстані найкращого бачення (25 см) до фокусної відстані лупи. Так, наприклад, лінза з фокусною відстанню 2,5 см дає збільшення приблизно у 10 разів.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Що спільного в оптичних системах ока та фотоапарата?

2. Як здійснюється наведення «на різкість» в оці людини і фотоапараті?

3. Розкажіть про оптичну систему збільшувача (проекційного апарата).

4. На плівці фотоапарата одержали зображення квітки в натуральну величину, коли відстань від об'єктива до квітки була 10 см. Яка фокусна відстань об'єктива?

5.Підбиття підсумків уроку. (Виставлення оцінок учням учасникам)

б.Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику тему Роздільна здатність оптичних приладів. Сферична і хроматична аберації. Аберація оптичних систем


Лабораторна робота

Тема:. Визначення роздільної здатності ока

Мста уроку : навчити учнів оцінювати роздільну здатність ока і зернистість його сітківки

(розмір світлочутливого елемента)



Обладнання: лінійка, мірна стрічка, дзеркало

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чому опукла лінза називається збиральною?

2. Чому увігнута лінза називається розсіювальною?

3. Чому фокус розсіювальної лінзи називається уявним?

4. У залежності від чого змінюються зображення, що даються збиральною лінзою?

5. Чому увігнута лінза не дає дійсного зображення?




  1. Виконання лабораторної роботи.

1. Повідомлення завдань.

Спостереження інтерференції світла:

Для виконання роботи необхідно:

• спрямувати погляд на дзеркало і, прикладаючи лінійку до ока, виміряти його розмір (ширину)/, який наближено дорівнює глибині ока;

• намалювати на аркуші паперу дві чіткі точки, відстань х між якими 2-3 міліметри;

• виміряти відстань d від аркуша паперу до ока, при якій дві точки починають зливатися в одну;

• оцінити межу роздільної здатності лівого і правого ока, виразивши значення кута р в радіанах і хвилинах;


  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику тему Лінзи. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи

Тема: Світловий потік. Сила світла. Освітленість. Закони освітленості

Мета уроку: ввести поняття світлового потоку та сили світла, освітленості; сформувати основні закони освітленості та їхні практичні уміння щодо застосування цих понять на практиці.

Тип уроку: комбінований урок.

План викладення нового матеріалу:

  1. Світловий потік.

  2. Сила світла.

  3. Освітленість.

  4. Закони освітленості.

План уроку:

Організаційний момент.

• Перевірка домашнього завдання.

• Актуалізація опорних знань.

• Вивчення нового матеріалу.

• Закріплення вивченого.

• Підсумок уроку.

• Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка знань та умінь учнів.



1. За схемою будови ока розкажіть про його склад та призначення окремих частин. Скористайтеся вивченим матеріалом з біології про око.

2. Як і які зображення утворюються на сітківці ока?

3. Чому при різних відстанях від ока до предметів їх зображення на сітківці одержуються чіткими?

4. Які основні недоліки зору ви знаєте, чим вони пояснюються? Як ці недоліки усуваються?

5. Оптична сила лінз може бути додатною і від'ємною. Які з лінз можна використати для усунення короткозорості, далекозорості?

3. Викладення нового матеріалу

Світловий потік (Ф) — енергія світлових хвиль, яка переноситься в одиницю часу через якусь площу поверхні і оцінюється за зоровим відчуттям.

Сила світла (7) точкового джерела є ве­личина, що чисельно дорівнює світлово­му потоку, який це джерело створює в одиничному тілесному куті:



Точковим джерелом світла називають джерело, лінійні розміри якого значно менші, ніж відстань від нього до точки спостереження.Тілесним кутом (ДО) визначається відно­шення площі AS поверхні сегмента кулі до квадрата радіуса сфери:



Одиниця сили світла — кандела (кд) — основ­на одиниця в СІ, сила світла еталону. Застаріла, назва кандели — свічка:Люмен — це світловий потік, який випромінюється точковим джерелом си- ' лою світла в 1 канделу в тілесному куті в 1 стерадіан.Освітленість (Е) — величина, яка вимі­рюється світловим потоком, що падає на одиницю площі освітленої поверхні:



Одиниця освітленості — люкс — це освіт­леність поверхні в 1 м" світловим пото­ком в 1 люмен:

Освітленість прямими сонячними про­менями опівдні •— біля 100 000 лк.Освітленість біля вікна — в кімнаті — близько 100 лк.Освітленість від нічного неба безмісяч­ної ночі — =0,0003 лк.Закон освітленості від точкового джерела світла поверхні, віддаленої на відстань г від джерела:Прилад, який використовують для по­рівняння освітленостей називається фотомет­ром. Схему найпростішого фотометра пода­но на рис. 373, де ВС і.АС — грані'триг­ранної призми, яка освітлюється досліджу­ваним джерелом світла / і еталонним /. Переміщенням фотометра досягають одна­кової освітленості обох граней призми.Фотометри, що застосовуються для без­посереднього вимірювання освітленості, називають люксметрами.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

5.Підбиття підсумків уроку. (Виставлення оцінок учням учасникам)

б.Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику тему Світловий потік. Сила світла. Освітленість. Закони освітленості


Тема уроку: Розв’язування задач.

Мета:

Навчальна:



  • формувати вміння і навички учнів розв’язувати задачі на застосування понять вивченої теми; розвивати логічне мислення учнів.

Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Необхідне обладнання: збірник задач та підручник

Тип уроку: Урок засвоєння знань.

План уроку:

              • Організаційний момент.

              • Перевірка домашнього завдання.

              • Актуалізація опорних знань.

              • Розв’язування задач.

              • Підсумок уроку.

              • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  1. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Що називають світловим потоком. В яких одиницях він виражається.

  2. Сила світла це -

  3. Одиниці сили світла.

  4. Що характеризує освітленість.

  1. Розв’язування задач.

Задачі для розв'язування на уроці

Задача 1. Над центром круглого столу радіусом 0,5м на висоті 1,2 м висить електрична лампа, сила світла якої 1.50 кд. Визначити, освітленість у центрі і на краю столу.



Задача 2. Точкове джерело монохроматичного світла випромінює енер­гію - 10 Дж при довжині хвилі 0,5 мкм. На якій макси-' мальній відстані це джерело помітить людина, якщо око реагує на світловий потік в 60 фотонів за секунду? Діаметр зіниці d = 0,5 см, стала Планка h = 6,6 1034 Дж • с.



  1. Підсумок уроку

(Учитель виставляє оцінки учням учасникам)

  1. Домашнє завдання Повторити тему Світловий потік. Сила світла. Освітленість. Закони освітленості




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка