Відбивання і заломлення хвиль



Сторінка18/26
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.21 Mb.
#65096
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26
Тема уроку. Досліди і явища, які підтверджують складність будови атома. Модель атома Резерфорда.

Мета уроку: дати учням уявлення про будову атома; познайомити їх із планетарною моделлю атома за Резерфордом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації:

1. Таблиці зі схемою досліду Резерфорда та планетарної моделі атома.

2. Таблиця "Періодична система хімічних елементів Мен­делєєва».

3. Відеофільм «Дослід Резерфорда».



План викладення нового матеріалу:

1. Модель атома Томсона.

2. Досліди Резерфорда.

3. Ядерна модель атома Резерфорда.



План уроку:

          • Організаційний момент.

          • Перевірка домашнього завдання.

          • Актуалізація опорних знань.

          • Вивчення нового матеріалу.

          • Закріплення вивченого.

          • Підсумок уроку.

          • Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. . Викладення нового матеріалу



На початку вивчення нової тими необхідно проаналізувати результа­ти тематичного оцінювання знань а теми «Світлові кванти». Для цього можна скористатися методичними рекомендаціями, наданими до уроку №1/11, с 55.

1. Модель атома Томсона. До 1902 року було здійснено достатньо ек­спериментів, які переконливо довели, що електрон є однією з основних складових частин будь-якої речовини.

Дж. Дж. Томсон показав на основі класичної електромагнітної теорії, що розміри електрона мають бути порядку 10 lj м. Крім того, було відо­мо, що розміри атома становлять кілька ангстрем (один ангстрем дорів­нює 10~'° м)~. На цій підставі Томсон 1903 року запропонував свою модель атома, відповідно до якої атоми являють собою однорідні кулі з позитивно зарядженої речовини, у якііі містяться електрони (рис. 142). Сумарний заряд електронів дорівнює позитивному зарядові атома. Тому атом у ціло­му електрично нейтральний.

2. Досліди Резерфорда. У 1911 році Е. Резерфорд запропонував своїм співробітникам експериментально перевірити переконливість моделі ато­ма Томсона. Ідея досліду була проста. Якщо модель атома Томсона від­повідає дійсності, то експериментатори, пропускаючи крізь дуже тонку металеву плівку вузький пучок швидких а-частинок, не повинні виявити скільки-небудь помітного відхилення цих частинок.

Модель Резерфорда

3. Ядерна модель атома Резерфорда. Резерфорд запропонував ядерну («планетарну») модель атома:

1) атоми будь-якого елемента складаються з позитивно зарядженої ча­стинки, що дістала назву ядра;

2) до складу ядра входять позитивно заряджені елементарні частин­ки — протони (пізніше було встановлено, що й нейтральні ней­трони);

3) навколо ядра рухаються електрони, що утворюють так звану елек­тронну оболонку.

3. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Чим відрізняються один від одного атоми різних хімічних елементів?

2. Що є головною характеристикою певного хімічного елемента?

3. Які частинки входять до складу ядра?

4. Як утворюються позитивні й негативні іони?

5. Чому маса атома Гідрогену незначно відрізняється від маси протона? Як відрізняються розміри атома Гідрогену від розмірів протона?

Задачі для розв'язування на уроці

1. У ядрі атома Карбону міститься 12 частинок. Навколо ядра рухаються 6 електронів. Скільки в ядрі цього атома протонів і нейтронів?

2. Скільки протонів, нейтронів і електронів у позитивному іоні Літію?



4. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §75-76



Тема уроку. Квантові постулати Бора.

Мета уроку: розкрити шляхи виходу з кризи класичної фізики.

Демонстрації:

План викладення нового матеріалу:

1. Непереконливість класичної теорії в поясненні випромінювання та поглинання енергії атомом.

2. Квантові постулати Бора.

План уроку:


          • Організаційний момент.

          • Перевірка домашнього завдання.

          • Актуалізація опорних знань.

          • Вивчення нового матеріалу.

          • Закріплення вивченого.

          • Підсумок уроку.

          • Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

Питання до класу.

1. Чим відрізняються один від одного атоми різних хімічних елементів?

2. Що є головною характеристикою певного хімічного елемента?

3. Які частинки входять до складу ядра?

4. Як утворюються позитивні й негативні іони?

5. Чому маса атома Гідрогену незначно відрізняється від маси протона? Як відрізняються розміри атома Гідрогену від розмірів протона?

3. Викладення нового матеріалу



1. Непереконливість класичної теорії в поясненні випромінювання та поглинання енергії атомом. За всієї переконливості планетарної моделі виникла ціла низка нездоланних перешкод під час пояснення будови ато­ма. Відповідно до класичної теорії, система, що складається з масивного позитивно зарядженого ядра та легких, негативно заряджених електро­нів, буде стійкою тільки в тому випадку, коли електрони перебувають у русі. Таким чином, атом має бути подібний до мініатюрної Сонячної си­стеми, у якій роль Сонця відіграє ядро, а планет — електрони.

,2. Квантові постулати Бора. В основі теорії Бора лежать такі положення:

• у стійкому атомі електрон може рухатися лише по особливих, стаціонарних орбітах, не випромінюючи при цьому електромагніт­ної енергії;

• атом може переходити з одного стаціонарного стану до іншого. Під час переходу атома зі стаціонарного стану з більшою енергією до стану з меншою енергією атом випромінює квант енергії, якому від­повідає частота

Цей постулат явно суперечить класичній механіці: енергія рухомих електронів може бути якою завгодно. Суперечить він і електродинаміці Максвелла, оскільки допускає мож­ливість прискореного руху електронів без випромінювання електромагнітних хвиль.

Другий постулат Бора: при переході атома з одного стаціонарного стану в інший випромінюється або погли­нається квант електромагнітної енергії суперечить електро­динаміці Максвелла, згідно з якою частота випромінюваного світла дорівнює частоті обертання електрона по орбіті. За те­орією Бора, частота пов'язана лише зі зміною енергії атома.

З першого постулату Бора випливає, що існують дискретні стаціонарні стани атома, в яких він має певні

Енергія фотона дорівнює різниці енергій атома в двох йо­го стаціонарних станах:



де кіп — номери його стаціонарних станів. При



відбувається випромінювання фотона, а при





3. Закріплення вивченого матеріалу.

1. У чому зміст постулатів Бора? 2. Від чого залежить частота випромінюваного атомом світла? 3. В якому стані енергія елек­трона менша — в основному (стійкому) чи збудженому?

Задачі для розв'язування на уроці

Вправа 18

1. Під час переходу електрона в атомі Гідрогену з одного стаціонарного енергетичного рівня на інший енергія атома змен­шується на АЕ = 1,89 еВ. При цьому атом випромінює фотон. Виз­начте довжину хвилі X цього випромінювання.

2. Енергія стійкого (основного) стану Гідрогену дорівнює Е-, = -13,6 еВ, а першого збудженого — Е2 =-3,5 еВ. Яку наймен­шу енергію треба надати атому Гідрогену, щоб перевести його в збуд­жений стан? Чи може атом Гідрогену поглинути енергію 8 еВ? Чому дорівнює енергія йонізації атома Гідрогену?



4. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §77 Виконати впр.№1142 (Р)


Тема уроку: Походження лінійних спектрів. Спектр випромінювання та поглинання. Спектральний аналіз.

Мета уроку: пояснити квантовий характер випромінювання та поглинан­ня світла атомом і закономірності в лінійчастому спектрі ато­ма Гідрогену.

Тип уроку: комбінований урок.

Демонстрації: 1. Дослід Франка й Герца.

2. Фрагменти відеофільму «Природа лінійчастих спектрів атома Гідрогену".'



План викладення нового матеріалу:

1. Експериментальне підтвердження постулатів Бора.

2. Енергія атома Гідрогену.

3. Спектр випромінювання атома Гідрогену.

Хід уроку
Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка знань

1. Поясніть будову атома за Резерфордом.

2. У чому суть постулатів Бора?

3. Як на основі постулатів Бора молена пояснити спектр поглинання ато­ма Гідрогену?

3. Викладення нового матеріалу

Слід звернути увагу учнів на половинчастість теорії Во"ра, її внутрішню суперечливість. У ній поряд із законами класичної фізики (закони Ньютона й Кулона, формули кінетичної й потенціальної енергій) уводяться квантові постулати, які зовсім не випливають із законів класичної фізи­ки. Тому теорія Бора змогла пояснити закономірності будови тільки най простішого атома — атома Гідрогену. Пояснити ж закономірності будови складних атомів вдалося тільки після створення більш послідовної тео­рії — квантової механіки й квантової електродинаміки.

1. Експериментальне підтвердження постулатів Бора. Ідеї Н. Бора були підтверджені експериментально 1913 року в досліді Д. Франка та Г. Герца. Ідея цього досліду полягала у вимірюванні кількості енергії, що передається атомом під час зіткнення з електроном.

2. Енергія атома Гідрогену. Повну енергію атома Е можна подати у ви­гляді суми кінетичних енергій електрона й атомного ядра та потенціаль­ної енергії їх взаємодії. Будемо вважати ядро нерухомим. Тоді в енергію

Таким чином,



Ми бачимо, що енергія атома від'ємна й зі збільшенням радіуса орбіти Г зростає. Визначимо радіус орбіти в атомі Гідрогену.Оскільки кулонівська сила надає електронові доцентрового прискорен і з третього постулату Бора

швидкість, з якою рухається електрон по орбіті, дорівнює

Застосовуючи ці формули, дістаємо радіус орбіти:

Підставляючи вираз для радіуса орбіти до формули для енергії, оста точно дістаємо:

Повна енергія атома є величиною від'ємною, і тільки у разі іонізації по­вна енергія атома дорівнює нулю. Це рівносильно твердженню: у нормаль­ному стані атом мас мінімальну енергію, а у разі іонізації — максимум енергії, яка дорівнює нулю.



4. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Що таке потенціальна й кінетична енергії?

2. У чому полягає закон збереження енергії?

3. Сформулюйте закон Кулона та другий закон Ньютона.

4. У якому стані енергія електрона менша: в основному чи в збудженому?

5. Якими способами можна перевести атом у збуджений стан?

Задачі для розв'язування на уроці

1. Визначте довжину хвилі випромінювання, що виникає під час перехо ду іонізованого атома Гідрогену в нормальний стан. {Відповідь: 91 нм.)

2. Визначте максимальну й мінімальну частоти випромінювання атома Гідрогену під час переходу електрона на перший енергетичний рівень, (Відповідь: 3,2910'г' Гц; 2,4710і'"' Гц.)



4. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §78 Виконати впр.№1142 (Р)



Лабораторна робота № 12

Тема:. Спостереження суцільного і лінійчастого спектрів

Мста уроку : навчити учнів спостерігати суцільний та лінійчастий спектри отримані в наслідок дисперсії світла

Обладнання: скляна пластинка зі скошеними гранями; електрична лампочка на підставці; люмінесцентна лампа; генератор “Спектр”; джерело живлення на 5 В; набір спектральних трубок з воднем та гелієм; свічка з сірниками; штатив універсальний з муфтою і лапкою; з’єднувальні провідники.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

  3. Виконання лабораторної роботи.

1. Повідомлення завдань.

Для виконання роботи необхідно:



  1. Розмістіть пластинку горизонтально перед оком. Крізь грані, що утворюють кут 45, розгляньте одержаний спектр.

  2. Виділіть основні кольори отриманого суцільного спектру і запишіть їх у спостережуваній послідовності.

  3. Повторіть дослід, розглядаючи смужку через грані, що утворюють кут 60. Запишіть як зміниться ширина спектру.

  4. Розгляньте через пластинку спектр від полум’я свічки. Опишіть побачене в зошиті.

  5. Вставте трубку з воднем у тримач генератора “Спектр”. Розгляньте лінійчастий спектр ви­промінювання гелію. Результати спостережень намалюйте в зошиті.

  6. Повторіть спостереження з трубкою, наповненою неоном. Намалюйте спектр в зошиті.

  7. Розгляньте через пластинку спектр випромінювання люмінесцентної лампи. Свої спостереження запишіть у зошит.

  8. Зробіть висновок

  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику §75-77


Тема уроку: Походження лінійних спектрів. Спектр випромінювання та поглинання. Спектральний аналіз.

Мета уроку: пояснити квантовий характер випромінювання та поглинан­ня світла атомом і закономірності в лінійчастому спектрі ато­ма який випливає із досліду Франка і Герца

Тип уроку: комбінований урок.

Демонстрації: 1. Дослід Франка й Герца.

2. Фрагменти відеофільму «Природа лінійчастих спектрів атома Гідрогену".'



План викладення нового матеріалу:

1. дослід Франка і Герца.

2. спектр енергетичних станів атомів
Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка знань

1. Поясніть будову атома за Резерфордом.

2. У чому суть постулатів Бора?

3. Як на основі постулатів Бора молена пояснити спектр поглинання ато­ма Гідрогену?

4. . У чому зміст постулатів Бора?

5. Від чого залежить частота випромінюваного атомом світла?

6. В якому стані енергія елек­трона менша — в основному (стійкому) чи збудженому?

3. Викладення нового матеріалу

Ідеї Бора про стаціонарні стани атома, про дискретні зна­чення його енергії в 1913 р. дістали експериментальне під­твердження-у досліді Д. Франка і Г. Герца. Ідея цього дослі­ду полягає у вимірюванні кількості енергії, яка передається атомом під час його співударянь з електронами.

Якщо стаціонарні стани атомів справді існують, то елект­рони, співударяючись з атомами, втрачатимуть енергію дис­кретно, певними порціями. Якщо ж стаціонарних станів не існує, втрати енергії під час співударянь можуть бути якими завгодно.

Схему досліду Франка і Герца показано на малюнку 139. Електрони, випромінювані розжареним катодом К, приско­рюються електричним полем між катодом К і сітчастим електродом С. Між сіткою С і анодом А створюють електрич­не поле, яке гальмує електрони. Якщо на шляху від К до А електрони внаслідок непружних співударянь з атомами га­зу, що заповнює посудину, втратять свою енергію, вони не зможуть подолати гальмівне поле між С і А і потраплять на сітку С. Тому за показаннями гальванометра Г можна реєструвати електрони, які втратили енергію внаслідок не-пружного удару. Коли електрони втрачають енергію, вони затримуються гальмівним полем, і сила струму через гальва­нометр зменшується. Результати дослідження Франка і Гер­ца для випадку заповнення балона В парою ртуті зображені на малюнку 140 у вигляді кривої залежності сили струму від кінетичної енергії електронів. Крива має досить характерний вигляд: ряд різких максимумів, розташованих один від одного на відстані приблизно 4,9 еВ. Проаналізуємо, що ж означає вигляд цієї кривої?

Спочатку, в міру збільшення кінетичної енергії елек­тронів, сила струму через гальванометр Г зростає, оскільки все більша й більша кількість електронів проходить через ча­рунки сітки С. Однак таке зростання сили струму відбу­вається лише до енергії 4,9 еВ. Якщо й далі збільшувати кінетичну енергію електронів, то сила струму не зростає, а різко зменшується. Потім, в міру збільшення енергії елек­тронів, сила струму знову починає зростати і знову різко зменшується у разі досягнення енергії 9,8 еВ. Наступне зменшення сили струму настає тоді, коли енергія електронів досягає значення 14,7 еВ.Зростання сили струму до максимума при 4,9 еВ означає,

Подальше збільшення кінетичної енергії електронів спричиняє зростання сили струму доти, поки енергія не до­сягне значення 9,8 еВ. Це зростання відбувається тому, що електрон, втративши частину енергії внаслідок непружного зіткнення, має її ще достатньо для подолання гальмівного поля у просторі С—А. Різке зменшення сили струму при до­сягненні енергії 9,8 еВ відповідає випадкам, коли електрони тіаслідок зіткнень з кількома атомами Гідраргіруму зазна­ють двох непружних співударянь, у кожному з яких втрача­ють по 4,9 еВ. З цього досліду випливає, що під час зіткнен­ня з атомом Гідраргіруму електрони втрачають енергію порціями в 4,9 еВ, а атоми поглинають енергію такими са­мими порціями.

Аналогічні досліди були проведені й з іншими газо­подібними речовинами. Було встановлено, що в парі калію електрони втрачають енергію порціями в 1,63 еВ; в парі іі.тгрію — порціями в 2,12 еВ; в гелії — порціями в 21 еВ.

Отже, досліди Франка і Герца підтвердили постулат Бо­ра про стаціонарні стани і дискретність енергетичних рівнів атомів. Вони також експериментально підтвердили другий постулат Бора про дискретний характер випромінювання атомів.



4. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу



  1. У чому полягала ідея досліду Франка і Герца?

  2. Який висно­вок можна було зробити на основі результатів цього досліду?

  3. У чому полягають істотні недоліки теорії Бора?

4. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §78



Тема уроку: Поняття про квантову механіку. Співвідношення невизначеності.

Мета уроку: ввести поняття про квантову механіку, пояснити квантовий характер випромінювання та поглинан­ня світла атомом і закономірності в лінійчастому спектрі ато­ма, та співвідношення невизначеності

Тип уроку: комбінований урок.



Демонстрації:

План викладення нового матеріалу:

1. Поняття квантової механіки

2. Співвідношення невизначеності.
Хід уроку

1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка знань



  1. У чому полягала ідея досліду Франка і Герца?

  2. Який висно­вок можна було зробити на основі результатів цього досліду?

  3. У чому полягають істотні недоліки теорії Бора?

3. Викладення нового матеріалу

1. Хвильові властивості частинок. Хвильова функція

1° Квантовою { хвильовий) механікою називається розділ теоретичної фізики, що вивчає закони руху частинок в області мікросвіту (у масштабах 10~6 — 10~13 см). При русі частинок з швидкостями і « з, де з — швидкість світла у вакуумі, застосовується нерелятивістська квантова механіка; при v~c вона замінюється релятивістською квантовою механікою. Об'єктами вивчення хвильової механіки є кристали, молекули, атоми, атомні ядра і елементарні частинки.

2° В основі квантової механіки лежать уявлення Планка про кванти енергії (Стор. 695), Ейнштейна про фотони, дані про існування дискретних значень деяких фізичних величин, що характеризують стани частинок мікросвіту (наприклад, енергії) (стор. 718), гіпотеза де Бройля про хвильові властивості частинок речовини. Формула де Бройля:

Довжина хвилі де Бройля електрона після проходження ним прискорюючої напруги U:

У макроскопічних тіл хвильові властивості не виявляються унаслідок того, що довжини хвиль де Бройля виявляються зникаюче малими.

3° Формула де Бройля, що дозволила перенести уявлення про подвійну, корпускулярно-хвильову природу електромагнітного випромінювання (стор. 698) на частинки речовини, — корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок мікросвіту - підтверджується дослідами по віддзеркаленню і проходженню електронів і інших частинок через кристали. У цих дослідах спостерігається дифракційна картина, наявність якої служить ознакою хвильового процесу. Цей ефект спостерігається, коли довжина електронної хвилі має порядок міжатомндго відстані в кристалі (стор. 621). Метод дослідження будови речовини, заснований на дифракції електронів, називається електронографією.

4° Згідно статистичної інтерпретації хвилі де Бройля мають особливий фізичний сенс «хвиль вірогідності. Кожному вільному електрону пучка, падаючого на кристал, зіставляється плоска хвиля де Бройля. Взаємодія електронів з вузлами кристалічної решітки викликає розсіяння електронів, яке можна розглядати як дифракцію плоскої хвилі на тривимірній структурі. Дифракційна картина в цьому випадку є прояв статистичної закономірності, згідно якої електрони з найбільшою вірогідністю потрапляють в певні місця пластинки (темні кільця) і з меншою вірогідністю, — в інші місця (світлі кільця). Плоска падаюча хвиля відповідає рівній імовірності знаходження електрона в будь-якому місці простору. Якщо пучок електронів випускається точковим джерелом, то пучку зіставляється сферична хвиля, що розходиться. Інтенсивність хвилі вірогідності служить мірою вірогідності виявити частинку в даному місці простору.

5° Вірогідність знаходження частинки в даному місці простору в даний момент часу характеризується функцією у> (х, у, z, t), званою хвильовою функцією

Для хвиль де Бройля, на відміну від електромагнітних хвиль, існує дисперсія (стор. 568) навіть для частинки у вакуумі. Фазова швидкість хвиль де Бройля

8. Співвідношення неопределенностей Гейзенберга



До мікрочастинок, що володіють хвильовими властивостями (стор. 715), в обмеженому ступені можна застосовувати поняття класичної механіки, наприклад поняття координати частинки і її імпульсу. Оскільки поняття «Координата хвилі» позбавлене фізичного сенсу, в Квантовій механіці позбавлено також фізичного сенсу поняття траєкторії частинки. У класичній механіці кожному певному значенню координати частинки відповідає точне значення її імпульсу. У квантовій механіці існують принципові неточності і визначенні просторового положення і величини імпульсу частинки, пов'язані з некласичною природою мікрочастинок.

Ні за яких обставин неможливо зміряти одночасно абсолютно точно і координати і імпульси частинок.

4° Кінцівка величини кванта дії h (стор. 695) приводить, згідно співвідношенню Гейзенберга, до того, що всяка спроба зміряти деяку фізичну величину, що характеризує мікрооб'єкт, приводить до визначуваного цим співвідношенням зміні іншої величини, що характеризує властивості цього об'єкту. Співвідношення Гейзенберга мають місце для будь-якої пари канонічно зв'язаних величин (стор. 104). Співвідношення для енергії Е і часу V.

Енергія частинки в какомт5шбо стані може бути визначена тим точніше, чим довше частинка знаходиться в цьому стані.

5° В основі співвідношення неопределенностей Гейзенберга лежить складне взаємовідношення корпускулярних і хвильових властивостей мікрочастинок, для опису якого виявляються неадекватними запозичені з класичної фізики поняття координат і імпульсів частинок.

Корпускулярні властивості частинок можна було б описувати за допомогою класичних понять, якби на ці властивості невіддільно від них не накладалися хвильові властивості. Корпускулярно-хвильовий дуалізм частинок мікросвіту є прояв найбільш загального взаємозв'язку двох основних форм матерії, що вивчаються фізикою, - речовини і поля (стор. -882).

6° В квантовій механіці істотно змінюється (в порівнянні з класичною фізикою) поняття про процес вимірювання і вимірювальний прилад. Процес вимірювання в мікросвіті неминуче пов'язаний з істотним впливом приладу на хід вимірюваного явища. Наприклад, для визначення положення електрона його необхідно «освітити» квантом малої довжини хвилі. Але із зменшенням довжини хвилі кванта ростуть його частота і енергія, внаслідок чого зіткнення кванта з електроном істотно змінює імпульс останнього, і притому на невизначену величину

7° Співвідношення Гейзенберга зовсім не є твердженням про принципову обмеженість наших знань про мікросвіт. Вони відображають лише обмежену застосовність понять класичної фізики в області мікросвіту.



4. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу



  1. Який розділ фізики називають квантовою механікою

  2. В чому проявляється співвідношення невизначеності

4. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §78






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка