Відбивання і заломлення хвиль



Сторінка24/26
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1.21 Mb.
#65096
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
5. Підсумок уроку

6. Домашнє завдання Опрацювати у підручнику §§97-98

Тема уроку. Типи фізичних взаємодій в природі. Закони збереження в мікросвіті.

Мета уроку: розширити уявлення учнів про будову речовини, познайомити учнів з основними типами фізичних взаємоій в природі та закони збереження в мікросвітіи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: фотографії треків елементарних частинок, добутих за допо­могою камери Вільсона.

План викладення нового матеріалу:

1. Три етапи в розвитку фізики елементарних частинок.

2. Типи фізичних взаємодій в природі.

3. Закони збереження в мікросвіті.


Хід уроку

  1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.



  1. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Які частинки називаються елементарними?

2. Перелічіит частинки, які в наш час вважаються істинно елементарни­ми.



3. Викладення нового матеріалу

1. Три етапи в розвитку фізики елементарних частинок.

• Етап перший. Від електрона до позитрона: 1897—1932 роки. Елементарними ми вважаємо ті частинки, які, виходячи із сучасного

погляду, не складаються з більш простих частинок.

Як помітив італійський фізик Е. Фермі, поняття «елементарний» сто­сується швидше рівня наших знань, ніж природи частинок, У міру того, як розвивалася наука, багато елементарних частинок переходили до роз­ряду неелементарні.

• Етап другий. Від позитрона до кварків: 1932—1964 роки.

Усі елементарні частинки перетворюються одна на одну, і ці взаємні перетворення — головний факт їх існування.

• Етап третій. Від гіпотези про кварки (1964 р.) до наших днів. Більшість елементарних частинок має складну структуру. У 1964 році

М. Гелл-Манном і Дж. Цвейгом було запропоновано модель, згідно з якою всі частинки, які беруть участь у сильних (ядерних) взаємодіях, побудова­ні з більш фундаментальних частинок — кварків.

2. Фізика елементарних частинок вивчас явища, які відбуваються на над-малих (<10 |5 м) відстанях, протягом надмалих (і<1СГ с) проміжків часу, за надвисоких (Е > 1 ГеВ) енергій.-

Характерною властивістю всіх елементарних частинок є їх взаємопере­творюваність; взаємні перетворення — головний факт їхнього існування.

Більшість елементарних частинок нестабільні й спонтанно перетво­рюються з часом на інші частинки; винятками є фотон, електрон, протон і нейтрино.

Усі частинки мають двійників — античастинки. Частинка й антича­стинка мають однакові маси, а їхні заряди протилежні за знаком. Під час зіткнення частинки з античастинкою вони зникають, перетворюючись на інші частинки.

Кількість відкритих елементарних частинок у 70-ті роки XX століття склала кілька десятків. Крім того, виявлено понад двісті короткоісную-чих частинок — резонансів (з часом життя порядку 1СГ23 с).

Було висловлено гіпотезу, що всі сильно взаємодіючі елементарні частин­ки складаються з більш фундаментальних частинок — кварків. У вільному стані кварки не виявлені й, очевидно, розщепити нуклони й інші частинки* на кварки неможливо, оскільки сили взаємодії кварків не зменшуються, а, навпаки, збільшуються в міру віддалення їх одна від одної.

Щоб.учні краще розуміли, як застосовувати закони збереження до взаємодії елементарних частинок, можна в кінці уроку розв'язати де­кілька задач.

1. При анігіляції електрона її позитрона, які повільно рухаються, утвори­лися два у -кванти. Під яким кутом один до одного вони розлетілися?

Яка частота у-квантів, котрі виникають за таких умов?



Розв'язання. Можна вважати, що сума імпульсів частинок, які руха­ються уповільнено, дорівнює нулю, тому векторна сума імпульсів обох фотонів також має дорівнювати нулю. Отже, у-кванти розлітаються під кутом 180° . Частоту у-кванта дістаємо; користуючись законом збережен­ня енергії:
5. Підсумок уроку

6. Домашнє завдання
Опрацювати у підручнику §§99-101

Лабораторна робота №13

Тема:. Вивчення треків заряджених частинок за фотознімками

Мста уроку : навчити учнів оцінювати напрям руху частинок, провести порівняння їх кінетичних енергій, швидкостей руху або знаку і модуля зарядів за копіями фотографій або малюнками треків.

Обладнання: лінійка, мірна стрічка, дзеркало

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Які частинки називаються елементарними?

2. Перелічіит частинки, які в наш час вважаються істинно елементарни­ми.


  1. Виконання лабораторної роботи.

  1. Повідомлення завдань.

Рухомі заряджені частинки втрачають енергію на іонізацію і збудження атомів середовища, в якому вони рухаються. Іонізована речовина навколо траєкторії руху є візуально видимою (в камері Вільсона, бульбашковій камері) або стає видимою після спеціальної обробки (фотоемульсійний метод). Слід рухомої зарядженої частинки в середовищі називають треком. За треком частинки можна оцінити важливі її параметри (масу, заряд, енергію, швидкість і напрям руху) або закономірності і характер ядерних реакцій, які відбулися в середовищі (синтез, розпад).

Для "читання" треку є ряд правил:

1. Довжина треку (пробіг частинки) залежить від її кінетичної енергії та густини середовища, в якому вона рухається. Енергія частинок, як правило, визначається за допомогою спеціальних таблиць, формул або

графіків "Енергія - пробіг".

2 За однакових умов трек товстіший у тієї частинки, заряд якої більший.

3. Якщо частинки мають однаковий заряд, то трек товщий у тієї, яка рухається повільніше. Оскільки при русі швидкість частинки зменшується, її слід в кінці треку товстіший.

4. Кількість іонів, що припадає на одиницю довжини треку, залежить від швидкості. Більшій концентрації відповідає більша швидкість.

5. Якщо налітаюча частинка зазнає зіткнення з нерухомою частинкою, то може утворитися "вилка", тобто два треки, які виходять з однієї точки.

6. Для всіх видів ядерних взаємодій виконується закон збереження повної енергії: сума енергій спокою і кінетичних енергій руху частинок до взаємодії дорівнює сумі енергій спокою і кінетичних енергій руху частинок після взаємодії.

8. Для пружних взаємодій (відсутні взаємоперетворення частинок) закон збереження механічної енергії виконується, для непружних - не виконується. \



  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику тему Фізика атомного ядра.
Тема уроку: Підсумковий урок (Різнорівнева письмова робота по варіантах)

Мета: оцінити знання, уміння і навички учнів з вивченої теми «Фізика атомного ядра. Елементарні частинки»

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань.

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання завдань за варіантами.

        • Усне опитування.

        • Підбивання підсумків уроку.

        • Домашнє завдання


Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Вчитель заходить в клас .Вітається з учнями. Записує тему уроку на дошці.

  1. Слово вчителя.

Учні! Вам запропоновано завдання, що складаються з чотирьох рівнів складності. Пропонується така кілкість балів за виконання завдань кожного рівня: завдання І рівня – 0.5 бала, ІІ – 1 бала, ІІІ – 2 бали, ІV – 3,5 бали. Ви маєте змогу самостійно вибирати посильні завдання з буть-якого рівня, щоб отримати високий бал.

Умови задач переписувати потрібно. Для виконання задач відведено 35 хв.



  1. Розподіл варіантів.

  2. Виконання завдань за варіантами.


І рівень За кожну правильну відповідь 0,5 бала.

1. Яка реакція більш вигідна з погляду одержання енергії? Від­значте правильну відповідь.

A. Реакція синтезу ядер водню 1Н1 і дейтерію 2H1.

Б. Реакція об'єднання двох ядер натрію 23Na11.

B. Реакція, яка відбувається при бомбардуванні ядер алюмі­нію 27АІ13 ά-частинками.

2. При якому значенні К (коефіцієнт розмноження нейтронів) йде ланцюгова ядерна реакція в ядерному реакторі? Відзначте пра­вильну відповідь.

А. К > 1.

Б. К<1.

В. К=1.

3. При яких ядерних процесах виникає нейтрино? Відзначте пра­вильну відповідь.



A. При ά-розпаді.

Б. При β-розпаді.

B. При випромінюванні γ-квантів.

II рівень За кожну правильну відповідь 1,5 бала.



  1. Чому в ядерних реакторах повільні (теплові) нейтрони більш ефективно поглинаються ядрами урану, ніж швидкі? (Відповідь пояснити).

  2. Інколи кажуть, що кожна елементарна частинка складається із всіх інших елементарних частинок. Що хочуть цим сказати?

III рівень За кожну правильну відповідь — 2 бали. Увага!

  1. Написати ядерну реакцію, яка відбувається під час бо­мбардування бору 11В 5 ά-частинками і супроводжується виби­ванням нейтронів.

  2. Визначити енергетичний вихід ядерної реакції

2Н1 + 2Н1 -> 3Не2 + 1п0, якщо енергія зв'язку ядра ізотопу гелію 7,7 МеВ, ядра атома дейтерію — 2,2 МеВ.

IV рівень За правильне розв'язання задачі — 3,5 бали.Увага! До задачі обов'язкові пояснення та перевірка найменувань.

1.Зробити енергетичний розрахунок ядерної реакції і з'ясувати, виділяється чи поглинається енергія у цій реакції: 9Ве4 + 2Н1 -> 10В5 + 1 n0





  1. Підбивання підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання. Підготувати відповіді на запитання, подані у кінці тих параграфів, які входять до теми «Фізик атомного ядра. Елементарні частинки». (Усно.)

СучаснаСУЧАСНА НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ



Мета уроку: узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів на на -укову картину світу. : ,

Тип уроку: урок закріплення знань.

Якось, перебуваючи в гостях у друзів, А. Ейнштейн познайомився з 18-річною дівчиною. «А хто ви, власне кажучи, за фахом?» — запитала дівчина сивоволосого вченого. «Я присвятив себе вивченню фізики»,— відповів Ейнштейн. «Як, у такому віці ви ще вивчаєте фізику? — здивува­лася вона.— Я й то покінчила з нею понад рік тому» .*

Не поспішайте «кінчати» з фізикою. Фізика робить людину не тільки розумнішою, але й сильнішою. Саме вона допомогла людині позбутися кайданів первісного страху та знайти спільну мову з природою.

«Заплющте очі, звільніть вуха, напружте слух, і від найніжнішого подуву до найдикішого шуму, від найпростішого звуку до найвищої гар­монії, від наймогутнішого пристрасного крику до найлагідніших слів ро­зуму — усе це мова природи, котра виявляє своє буття, свою силу, своє

життя...

Вона дає нам дивовижне видовище; чи бачить вона його сама, не зна­ємо, але вона його дає нам, а ми, непомічені, дивимося з-за рогу... Кож­ному вважається вона в особливому вигляді. Вона ховається під тисячею імен і назв, і все одно й та сама. Вона ввела мене в життя, вона й виведе. Я довіряю їй. Нехай вона робить зі мною що хоче...»— так писав про при­роду німецький поет, мислитель і натураліст І. В. Ґете.

Людина — дитя природи. І вона повинна вміти з нею розмовляти. Але як? Якою мовою? Французький поет Ш. Бодлер писав:

Природа це храм, де говорить каміння,

Хоч мова його незбагненна буває.

Ліс символів стиха на нас споглядає,

І усміх тих символів сам сміховинний. Мову природи люди розгадали вже давно. Ще Галілей говорив, що «книга природи написана математичними знаками». У цьому ми не сум­ніваємось і сьогодні, через триста років.

Специфіка узагальнюючих уроків з теми «Сучасна наукова картина' світу» полягає в їх світоглядній спрямованості, яка реалізується на між-предметній основі. Уроки можна проводити у формі бесіди. Необхідна по­передня підготовка до її проведення: заздалегідь повідомляються основні питання,, що будуть обговорюватися на уроках.

1. Яке завдання науки фізики?

2. У чому виражається зв'язок між явищами природи? ,

3. Механіка як наука про закономірності оточуючого нас світу.

4. Основні положення механіки Ньютона.

5. Ньютонівські уявлення про простір і час.

6. Закони руху і взаємодії тіл у ньютонівській механіці.

7. Закони електродинаміки, сформульовані Максвеллом.

8. Прагнення створити єдину електромагнітну картину світу. . ■■

9. Створення теорії відносності, її основні положення.

10. Відкриття фізики кінця XIX і початку XX ст. про будову речовини.

11. Єдність у будові матерії. Взаємоперетворюваність елементарних ча­стинок.

12. Квантова механіка. Спільність законів квантової механіки.

13. Незавершеність єдиної наукової картини світу.

З питань «Основні положення механіки Ньютона», «Закони руху і взає­модії тіл у механіці Ньютона», «Основні положення теорії відносності», «Основні положення квантової теорії світла» учні можуть підготувати ко­роткі повідомлення.

На закінчення уроків разом з учнями заповнюється таблиця.

Тема уроку.Фізика і нпуково-технічний прогрес.

Мета уроку розкрити роль фізики в науково-технічній революції.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: .

План викладення нового матеріалу:

1. Тісний зв'язок розвитку техніки з розвитком фізичної науки.

2. Технічний прогрес і розвиток науки.

3. Наукові й технічні революції в минулому

Хід уроку


  1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.



2. Викладення нового матеріалу

Методичні рекомендації

Головне завдання проведення узагальнюючих уроків з теми «Фізика й науково-технічна революція» — це систематизація політехнічних знань, сформованих в окремих розділах шкільного курсу фізики. Найбільш ефек­тивною є така систематизація, яка дозволяє розкрити й узагальнити ряд тенденцій, характерних для сучасного етапу науково-технічної революції. Головним завданням уроків є роз'яснення учням суті науково-технічної ре­волюції, яка здійснюється в нашій країні. Уроки можна проводити у формі бесіди. Необхідна попередня підготовка до її проведення: заздалегідь пові­домляються основні питання, що будуть обговорюватися на уроках.

1. Тісний зв'язок розвитку техніки з розвитком фізичної науки.

2. Технічний прогрес і розвиток науки.

3. Наукові й технічні революції в минулому Та їхня відмінність від на­уково-технічної революції.

4. Науково-технічна революція в енергетиці, передачі електричної енергії.

5. Науково-технічна революція в розвитку засобів зв'язку, освоєнні космічного простору, створенні нових матеріалів.

6. Науково-технічна революція в автоматизації й телекеруванні вироб­ничими процесами, електронно-обчислювальній техніці.

Таким чином, на .узагальнюючих заняттях учні мають можливість зрозу­міти важливі питання сучасної фізики й техніки, а також їх взаємозв'язок. Сучасний науково-технічний прогрес характеризується істотно новими взаєминами науки з виробництвом. На базі найновіших відкриттів виникають більш прогресивні техно­логічні процеси (електрофізичні, електронні, електрохімічні, ультразвукові тощо) і нові галузі промисловості. На основі досягнень ядерної фізики виникли ядерна енергетика і виробництво радіоактивних ізотопів, на основі досягнень фізики твердого тіла — виробництво напівпровідникових приладів, синтетичних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями тощо. У наш час різко скорочуються строки впровадження наукових відкриттів у виробництво. Сучасна наука настільки тісно зв'язана з виробництвом, що сама стає безпосередньою виробничою силою.

Які ж напрями технічного прогресу найбільш важливі? З усієї їх різноманітності виділимо лише ті, в яких, з одного боку, виявляються революційні процеси, що вносять істотні зміни в характер розвитку цих областей, а з другого — ці напрями самі впливають на все народне господарство і тим самим виступають у ролі прискорювача науково-технічного прогресу. Природно, що розглядатимемо лише ті напрями, які ґрунтуються на досягненнях фізики. Енергетика. Істотне значення для розвитку науково-технічного прогресу має енергетична база техніки. Основним видом енергії нашого часу є електрична. Легкість одержан­ня, передавання й використання — все це зробило електрич­ну енергію найбільш універсальним видом енергії. Лише еле­ктрична енергія дає можливість реально перейти до широкої автоматизації трудових процесів.

Основними напрямами розвитку електроенергетики є теп­лоенергетика й атомна енергетика. Це означає, що для пере­важної більшості електростанцій, які будуватимуться, джере­лами енергії будуть відповідно хімічна енергія палива і ядер­на енергія. У наш час понад 80 % електроенергії вироб­ляється на теплових електростанціях. їх значення в енерге­тиці ще тривалий час залишатиметься визначальним.

Важливими тенденціями розвитку теплоенергетики є: використання водяної пари високого тиску й температури, подальше підвищення потужності енергетичних блоків, роз­виток автоматизації процесів на теплових електростанціях. Одним з найбільш ефективних напрямів розвитку теплоенер­гетики є теплофікація, тобто комбіноване вироблення елект­роенергії і одержання великих кількостей теплоти, що дає можливість значно економніше використовувати паливо.

5. Підсумок уроку

6. Домашнє завдання

Орацювати у підручнику §103



Тема уроку. Сучасна наукова картина світу.

Мета уроку : узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів на на -укову картину світу

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Демонстрації:

План викладення нового матеріалу:

1. Тісний зв'язок розвитку техніки з розвитком фізичної науки.

2. Технічний прогрес і розвиток науки.

3. Наукові й технічні революції в минулому

Хід уроку


  1. Організаційний момент.

- Організація класу

- Перевірка готовності класу до проведення уроку.



2. Викладення нового матеріалу

Якось, перебуваючи в гостях у друзів, А. Ейнштейн познайомився з 18-річною дівчиною. «А хто ви, власне кажучи, за фахом?» — запитала дівчина сивоволосого вченого. «Я присвятив себе вивченню фізики»,— відповів Ейнштейн. «Як, у такому віці ви ще вивчаєте фізику? — здивува­лася вона.— Я й то покінчила з нею понад рік тому» .*

Не поспішайте «кінчати» з фізикою. Фізика робить людину не тільки розумнішою, але й сильнішою. Саме вона допомогла людині позбутися кайданів первісного страху та знайти спільну мову з природою.

«Заплющте очі, звільніть вуха, напружте слух, і від найніжнішого подуву до найдикішого шуму, від найпростішого звуку до найвищої гар­монії, від наймогутнішого пристрасного крику до найлагідніших слів ро­зуму — усе це мова природи, котра виявляє своє буття, свою силу, своє життя...

Вона дає нам дивовижне видовище; чи бачить вона його сама, не зна­ємо, але вона його дає нам, а ми, непомічені, дивимося з-за рогу... Кож­ному вважається вона в особливому вигляді. Вона ховається під тисячею імен і назв, і все одно й та сама. Вона ввела мене в життя, вона й виведе. Я довіряю їй. Нехай вона робить зі мною що хоче...»— так писав про при­роду німецький поет, мислитель і натураліст І. В. Ґете.

Людина — дитя природи. І вона повинна вміти з нею розмовляти. Але як? Якою мовою? Французький поет Ш. Бодлер писав:



Природа це храм, де говорить каміння,

Хоч мова його незбагненна буває.

Ліс символів стиха на нас споглядає,

І усміх тих символів сам сміховинний.

Мову природи люди розгадали вже давно. Ще Галілей говорив, що «книга природи написана математичними знаками». У цьому ми не сум­ніваємось і сьогодні, через триста років.

Специфіка узагальнюючих уроків з теми «Сучасна наукова картина' світу» полягає в їх світоглядній спрямованості, яка реалізується на між-предметній основі. Уроки можна проводити у формі бесіди. Необхідна по­передня підготовка до її проведення: заздалегідь повідомляються основні питання,, що будуть обговорюватися на уроках.

1. Яке завдання науки фізики?

2. У чому виражається зв'язок між явищами природи? ,

3. Механіка як наука про закономірності оточуючого нас світу.

4. Основні положення механіки Ньютона.

5. Ньютонівські уявлення про простір і час.

6. Закони руху і взаємодії тіл у ньютонівській механіці.

7. Закони електродинаміки, сформульовані Максвеллом.

8. Прагнення створити єдину електромагнітну картину світу

9. Створення теорії відносності, її основні положення.

10. Відкриття фізики кінця XIX і початку XX ст. про будову речовини.

11. Єдність у будові матерії. Взаємоперетворюваність елементарних ча­стинок.

12. Квантова механіка. Спільність законів квантової механіки.

13. Незавершеність єдиної наукової картини світу.

З питань «Основні положення механіки Ньютона», «Закони руху і взає­модії тіл у механіці Ньютона», «Основні положення теорії відносності», «Основні положення квантової теорії світла» учні можуть підготувати ко­роткі повідомлення.


  1. Підсумок уроку

На закріплення разом з учнями заповнюється таблиця.

6. Домашнє завдання

Орацювати у підручнику §102



Фізичний лабораторний практикум

Тема: Вичення вільних коливань пружнього маятника.

Мста уроку : навчити учнів експкриментально встановлювати залежність періоду коливань пружнього маятника від маси коливань тіла і жорсткості пружини.

Обладнання: набір тягарців масою по 100 г, довга пружина (наприклад, з набору "відерце Архімеда"), секундомір або годинник з секундною стрілкою, лінійка, штатив, пристрій для зміни жорсткості пружини.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів у ході викладення нового матеріалу

1. Які частинки називаються елементарними?

2. Перелічіит частинки, які в наш час вважаються істинно елементарни­ми.


  1. Виконання лабораторної роботи.

Повідомлення завдань.

Опис установки та ідея досліджень

Для проведення досліджень вико­ристовують установку, зображену на малюн­ку 25. Період вільних гармонічних коливань пружинного маятника визначається із співвідношення




Завдання цієї роботи полягає в експериментальній перевірці залежності

Масу коливного тіла можна змінювати, підвішуючи різну кількість тягарців, а жорсткість пружини зміною кількості витків, враховуючи, що жорсткість половини пружини у два рази більша цілої, третини - у три і т.д.

Період коливань пружинного маятника визначається із співвідношення
Визначення жорсткості цілої пружини

Для виконання завдання необхідно:

позначити початкове положення кінця пружини на лінійці і виміряти довжину пружини

• підвісити до пружини тягарець відомої маси і виміряти видовження пружини х. Використовуючи закон Гука та умову рівності сили пружності та сили тяжіння, визначити жорсткість пружини.



  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику тему «Механічні коливання та хвилі».

Фізичний лабораторний практикум



Тема: Визначення індуктивності котушки

Мста уроку : навчити учнів експкриментально оцінювати індуктивність котушки і встановити і залежність від кількості витків та наявності феромагнітного осердя.

Обладнання: дросельна котушка з феромагнітним осердям, амперметр лабораторний, вольтметр постійного струму на 150-200 В, діод (серії Д226), батарея конденсаторів, джерело постійного струму на 4-6 В, з'єднувальні провідники, ключ.

Зауваження: за відсутності вказаного вольтметра можна використати лабораторний, послідовно з яким ввімкнути опір бОкОм. Це збільшить межу вимірювань вольтметра наближено у 100 разів.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:

        • Організаційний момент.

        • Виконання лабораторної роботи.

        • Підсумок уроку.

        • Домашнє завдання

Хід уроку



  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

  3. Виконання лабораторної роботи.

Повідомлення завдань.

При замиканні електричного кола, схема якого зображена на малюнку 26, струм / проходить тільки через котушку, оскільки діод ввімкнений у зворотному напрямі. Після розмикання кола струм самоіндукції заряджає



конденсатор С. Із закону збереження енергії

можна визначити індуктивність котушки L.

Для виконання роботи необхідно:

• встановити на батареї конден­саторів ємність, вказану вчителем (30-60 мкФ);

• замкнути електричне коло і виміряти силу струму /;

• зосередивши увагу на стрілці

вольтметра, розімкнути коло і зафіксувати значення напруги на конденсаторі;

• визначити індуктивність котушки;.



• визначити індуктивність котушки при іншій іалькості витків та наявності феромагнітного осердя.

  1. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.

  1. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.

  1. Підбиття підсумків уроку.

1. Що характерюує індуктивність провідника (галушки)?

2. В яких одиницях вимірюється індуктивність? Від чого вона залежить?

3. Яке призначення в схемі діода. Чому необхідно суворо дотримуватися полярності його ввімкнення ?

4. Як пояснити процес заряджання конденсатора після розімкнення електричного кола?



  1. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику тему «Електромагнітне поле».

Фізичний лабораторний практикум






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка