Відділ освіти і науки Верхньодніпровської райдержадміністрації Районний педагогічий ярмарок «Педагогічні здобутки освітян Верхньодніпровщини – 2009»



Сторінка3/3
Дата конвертації23.03.2017
Розмір6.3 Mb.
1   2   3
Що ми бачимо на фото?

Скільки їх?
Так, саме 3 гігантські піраміди – найдавніше і єдине, що до нашого часу збереглося з чудес.

Підносяться вони на західному березі річки Ніл за 8 км від столиці Єгипту Каїра.

5 тис. років тому ці спорудження служили усипальницями наймогутніших правителів Єгипту – фараонів Хеопса, Хефрена і Мікерина.

Піраміди зведені на західному березі Нілу на межі пустелі і родючих земель, оскільки єгиптяни завжди вважали захід країною смерті, краєм, у якому щовечора вмирає сонце і закінчується життя.

В Єгипті фараони вважалися божествами, а значить їхнє життя і влада не припинялися зі смертю правителя. Тому єгиптяни не тільки особливим способом зберігали тіла померлих владик, перетворюючи їх на мумії, але й будували для них спеціальні «будинки смерті», де було все необхідне для «земного бога» - від кораблів до посуду, прикрас, їжі і напоїв. Тіло фараона поміщали в похоронну камеру глибоко в надрах величної піраміди, а ходи, що ведуть до неї завалювали кам’яними блоками або влаштовували в них безліч хитромудрих пасток для численних зухвалих грабіжників, що посміли б зазіхнути на спокій божества.
Скільки б метрів ви б дали цим спорудам?

Спочатку висота найвищої піраміди Хеопса (її верхівка не збереглася) складала близько 147 м. Для її побудови потрібно 2,5 млн. кам’яних блоків вагою від 2 до 30 т. Блоки з’єднані між собою без цементу і так щільно підігнані, що між ними не можливо просунути навіть голку.


Якою ми бачимо поверхню пірамід?
Сьогодні ми бачимо поверхню пірамід уступчастою і немов поїденою часом і вітрами пустелі. Однак у стародавності вона була облицьована гладким і білим, як цукор, вапняком, що сліпуче виблискував на сонці. Після завоювання Єгипту арабами лицювальний камінь був знятий і використаний для будівництва численних будинків Каїра.

Піраміди будувалися довго – наприклад, Велику піраміду Хеопса 20 тис. робітників зводили близько 30 років. Тому кожний фараон, ледь зійшовши на престол, починав будувати для себе нечувано розкішну гробницю. Навколо великих пірамід згодом розташувалися менші піраміди й усипальниці, призначені для поховання наближених і родичів «земного бога»

Зверніть увагу. Що піраміди, як і інші чудеса світу, це лише задоволення марнославства чергового фараона. Вони виражали духовні устремління їх творців, послання до іншого світу.
Що дало таке будівництво?

Це нові знання математики, астрономії, будівельного мистецтва. Тут ховалися шедеври живопису і скульптури. Вони уособлювали собою тодішнє суспільство, на чолі якого. На вершині, стояв фараон.

Вершина піраміди могла бути гострою. Але найчастіше тут розташовувався майданчик, де встановлювалися жертовники або цілі храми, звідси велися астрономічні спостереження.

Сади Семіраміди


За легендою, 2800 років тому могутній цар Навуходоносор ІІ взяв дружиною прекрасну Семіраміду. Доньку царя лісистої гірської країни Мідії. Місто Вавилон, у той час столиця держави Навуходоносора, стояло на випаленій сонцем рівнині, що продувалася гарячими вітрами з Аравійської пустелі. У цьому гучному і курному місці, з будинками, вибудуваними із сирцової цегли, неможливо було знайти ані деревця, ані клаптика зеленої трави, і молода цариця почала сумувати і марніти.

Навуходоносор, який любив дружину, вирішив зробити все, щоб розвіяти її смуток. За його велінням у Вавилон були зігнані тисячі полонених і рабів, зібрали найвідоміших будівельників і архітекторів і незабаром поруч з царським палацом виросло величезне спорудження у формі східчастої піраміди з чотирма уступами. На кожному уступі був насипаний шар родючої землі і висаджені найрідкісніші і найпрекрасніші дерева і квіти. Уступи з’єднувалися між собою широкими сходами з мармуровими щаблями. Чимало довелося потрудитися і інженерам, щоб створити водопідйомні пристрої для поливання чудових садів.

Уся ця незвичайна і дивовижна споруда спиралася на безліч колон, тому здалеку здавалося, що сади цариці зависають у повітрі. Тому їх і прозвали «висячими садами Семіраміди».

Це диво проіснувало недовго – усього близько 200 років. Але пам’ять про нього збереглася в історії. Після розпаду держави спадкоємців Навуходоносора сади прийшли в запустіння, потім сталася могутня повінь, фундамент величного спорудження підмило, і воно завалилося. Пізніше і саме місто Вавилон кілька разів руйнували завойовники, тому археологам, як вони не намагалися, так і не вдалося руїни «висячих садів».

За іншою версією, вавилонська принцеса Шаммурамат (це ім’я греки вимовляли як «Семіраміда») сама звеліла зробити квітучі сади на численних пагорбах, що оточували Вавило. Треба було провести величезні земляні і зрошувальні роботи, щоб створити на пагорбах тераси, покрити їх ґрунтом і підвести туди воду. Сади на пагорбах були такі прекрасні, що жителі пекучого Вавилону порівнювали їх з раєм на землі.

На жаль, сьогодні ми не можемо сказати, яка з версій правдивіша. Але те, що «висячі сади» не вигадка, а колись дійсно існували, - історичний факт.


Храм Артеміди в Ефесі



Грецькі племена, що населяли півострів Пелопоннес і острови Егейського моря, були язичниками – вірили в безліч богів, кожний з яких був божеством того чи іншого племені. Місцевості або покровителем якого – небудь ремесла. Після того як племена греків злилися в єдиний народ, об’єдналися і їхні боги, утворивши пантеон – збори богів, місцем проживання яких за традицією вважалася гора Олімп. На чолі пантеону стояв Зевс, і всі інші боги були підлеглі йому, але деякі виділялися з – поміж інших волелюбним і незалежним характером. Такою міфи описують богиню Артеміду – горду діву, покровительку полювання, лісової дичини й домашньої худоби. Її почитали не тільки греки, але й інші народи, основу життя яких складало скотарство.

На честь цієї богині і був споруджений у 550 р. до н.е. незрівняний за красою храм у торгівельному місті Ефесі на узбережжі Малої Азії. Для будівлі храму архітектор Херсифрон вибрав незвичайне місце – заболочену низину, і для цього була поважна причина. У той час у Малій Азії досить часто траплялися землетруси, і зодчий вирішив, що пружний болотний грунт послужить своєрідною подушкою, що буде оберігати будівлю від поштовхів. А для того, щоб болото згодом не поглинуло храм, котлован під його фундаментом, як пізніше встановили археологи, був заповнений сумішшю з овечої вовни і древнього вугілля.

Храм Артеміди являв собою прямокутну будівлю з мармуру і коштовних порід дерева. Його покрівлю підтримували 127 колон, розташованих у 2 ряди, а внутрішнє оздоблення храму вражало своєю надзвичайною пишнотою всіх, кому вдавалося там побувати.

На жаль, доля храму виявилася сумною. У 356 р. до н.е. його підпалив один зі звичайних жителів Ефеса на ім’я Герострат, який хотів прославитися за будь – яку ціну, і храм згорів дощенту, за винятком кам’яних статуй і прикрас, що, однак, були дуже спотворені вогнем.

А Герострат дійсно прославився – з того часу його ім’ям називають людей, одержимих божевільною жагою слави і готових заради неї навіть на найстрашніші злочини.

Зевс Олімпійський
Найбільшим святом для давніх греків були олімпійські ігри що проводилися 1 раз на 4 роки. Греки навіть час відраховували олімпіадами –чотириліттями. Свята проводилися в місті Олімпії і були присвячені Зевсу. В цей час припинялися війни між містами.

Однак не змагання були тут головними, а таємничі обряди і принесення жертв Зевсу, що забезпечували його прихильність на 4 р.

Усі ці обряди проводилися у святині Олімпії – храмі Зевса,побудованому в 456 р. до н.е.. У грецьких храмах звичайно встановлювалися статуї богів, яким вони присвячувалися, але та, що була виліплена для Олімпії найвідомішим грецьким скульптором Фідієм вражала. Зевс олімпійський, що сидів як живий на пишно прикрашеному троні мав у висоту 18 м. Фігура бога була виготовлена з твердого дерева, і на ній за допомогою спеціальних гачків і цвяхів із бронзи та заліза кріпилися деталі скульптури з інших матеріалів. Обличчя, руки, ступні і груди Зевса були покриті слоновою кісткою, волосся, борода і плащ виготовлені з золота, а очі – з величезних дорогоцінних каменів. Голову прикрашав золотий вінок у вигляді маслинових гілок. Цей твір Фідія вважався зразком майстерності художника, а також еталоном чоловічої краси.

Кілька століть по тому, коли традиція свят у Олімпії перервалася, статую Зевса перевезли в Константинополь, але у раптовій пожежі чудовий твір мистецтва згорів - уціліли лише кілька обвуглених кістяних пластин і оплавлених фрагментів золотого оздоблення.

Археологи знайшли чимало монет із зображенням Зевса і невеликих глиняних статуеток - копій величної статуї.

Колос Родоський

Острів Родос, населений греками, розташований в Егейському морі. У 304 р. до н.е. його жителі – чудові мореплавці, воїни і торговці – вирішили спорудити на честь перемоги над ворогами з Малої Азії статую найшановнішого ними бога сонця Геліоса. З глибокої стародавності це божество вважалося заступником острова Родос.

12 років потрібно було скульпторові й архітекторові Харесу і його численними помічникам, щоб на площі біля входу в гавань Родосу виросла статуя небувалих розмірів. Фігура Аполлона була така велика, що не кожна доросла людина могла обхопити палець на руці бронзового гіганта, а її висота від ступень до сонячних променів, що вінчали голову бога , складала 36 м. Колос Родоський – так прозвали статую, слава про яку вмить рознеслася узбережжям Середземного моря. Тільки заради того, щоб глянути на величезне творіння Хареса, люди вирушали в кількамісячну дорогу. Слова «колос», «колосальний» з того часу стали позначати не тільки величезну статую, але і все грандіозне, вражаюче уяву.

Однак саме розміри стали причиною загибелі бронзового Аполлона. Статуя простояла більш як півстоліття, коли на Родосі стався страшний землетрус. Підземні поштовхи були такі сильні, що коліна статуї підломилися, бронзовий гігант звалився на землю і розбився на частини.

Уламки бога протягом декількох століть пролежали біля гавані, поки один із приятелів не вирішив продати збережені частини статуї на переплавку. Щоб доставити їх до покупців потрібна була ціла флотилія кораблів, а потім караван із 900 верблюдів.

На сьогодні на дні гавані Родосу була виявлена частина кисті правої руки Геліоса, що підтверджує величезні розміри статуї.



Мавзолей у Галікарнасі


У 352 році до н.е. помер цар Мавзол, що правив малоазійським містом Галікарнас. Жителі Малої Азії спалювали тіла померлих, а попіл поміщали в спеціальну посудину – урну.

Так вчинили і з Мавзолом. Але дружина царя Артемісія наказала побудувати розкішну усипальницю. За іншими відомостями усипальницю почали будувати ще за життя царя.

Ця гробниця і стала одним із чудес світу, за іменем царя її назвали мавзолеєм. Споруда була вибудувана із цегли і зовні облицьована біли мармуром. Висота мавзолею досягала 60 м (сучасний 12 – поверховий будинок). У фундаменті споруди лежав куб із стороною в 20 м, в якому була замурована урна з прахом царя. На другому поверсі, обнесеному чудовою колонадою, розташовувався храм з жертовниками і приміщеннями для зберігання жертвопринесення. Третій поверх, що здалеку можна було прийняти за покрівлю храму, насправді являв собою східчасту піраміду, плоску вершину якої вінчали статуї Мавзола й Артемісії. Цар і цариця були на колісниці, що була запряжена четвіркою коней.

Мавзолей простояв близько 2000 р. Остаточно він був зруйнований в 1522 р., коли вся Мала Азія опинилася під владою Османської імперії.

Фароський маяк
Воістину дивні спорудження створювали інженери і будівельники Давньої Греції. У ті часи Греції була морською державою, її колонії та поселення розташовувалися по всьому Середземномор’ю і навіть на берегах Чорного моря. Щоб вести торгівлю, необхідно було зробити судноплавство безпечним.

Навігація в той час була нерозвинена: кораблі плавали, не втрачаючи з виду береги, або ж орієнтувалися по зірках і сонцю. Окрім того,орієнтирами для моряків служили маяки, навіть Колос Родоський був своєрідним маяком, тому що ночами у його лівій руці спалахувала чаша з пальною речовиною, указуючи шлях кораблям.

Але найвідомішим став маяк на острові Фарос неподалік від Олександрії Єгипетської. Його висота становила 135 м. На верхній площадці вежі маяка постійно горіло багаття, і його світло, зібране бронзовими дзеркалами, було на відстані 60 км. Паливо для багаття оставляли на вершину маяка осликами, що піднімалися спеціальними положистими крученими сходами з низькими сходинками. Водночас маяк служив фортецею, що охороняє від ворожих кораблів підступи до Олександрійської гавані, - з такої висоти супротивника легко можна було виявити заздалегідь. Тут напоготові постійно знаходився великий гарнізон і стояли напоготові кілька військових галер.

Маяк побудовано в 283 р. до н.е. Він прослужив 11 ст., але був зруйнований землетрусом, що стався в травні 1100 року. Уламки гігантської вежі звалилися в море, однак на острові Фарос і досі видно сліди фундаменту маяка.



А нам дісталося слово «фара» - могутнє джерело спрямованого світла, оснащене відбивачем.

Звичайно, перелік даних чудес світу закінчувався лише для греків, для нас же з вами залишається ще досить багато історичних місць, збережених до сьогодні. Не забувайте, що ви теж можете стати творцями дива, лише не повторюйте при цьому досвід Герострата.
Каталог: uploads -> editor -> 1606
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
1606 -> Міністерство освіти і науки України Українська мова
1606 -> Гуманітарна освіта Бібліотека вчителя- словесника
1606 -> У світі казки чарівної


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка