Виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін



Сторінка4/14
Дата конвертації11.09.2018
Розмір4.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
У розділі проаналізовано теоретико-методичні засади виховання культури праці студентів технічних коледжів; подано сутнісну характеристику культури праці, а також визначено вікові та психологічні особливості студентів технічних коледжів у контексті її формування.

Дослідженням встановлено актуальність проблеми формування творчої особистості студентів технічних коледжів, що передбачає виховання у них культури праці. Доведено важливу роль у цьому процесі загальнотехнічних дисциплін, знання і вміння з яких мають галузевий підгалузевий, а іноді й міжгалузевий характер.

Констатовано, що головною метою освіти є підготовка гармонійно розвиненої цілісної особистості, що забезпечується процесом виховання. У дослідженні подано різні трактування поняття «виховання» та акцентовано на його розумінні як інтеріоризації цінностей, що складають ядро базової культури особистості, в т.ч. й культури праці як її складової.

У дослідженні проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних педагогів минулого і сучасності на виховання культури праці. Зокрема, розкрито погляди класиків педагогічної науки: Я.А. Коменського, Й.Г. Песталоцці, А. Лая, Г. Кершенштайнера, Дж. Дьюї, К. Ушинського та ін.; вчених, які працювали в радянський період: А. Макаренка, В. Сухомлинського, С. Шацького та ін., а також сучасників: О. Авраменка, В. Ковальчука, Ю. Кузьменко, С. Лісової, С. Літвінчук та ін., які зробили вагомий внесок у розвиток теорії і практики трудового виховання молоді. На цій основі сформульовано авторське визначення цього поняття як складного особистісного утворення, яке характеризується рівнем оволодіння певною системою знань; досвідом трудових відносин у колективі; вміннями та навичками з планування і раціональної організації процесу праці; здатністю контролювати якість виконання роботи; дотриманням правил техніки безпеки.

Констатовано, що культура праці сприяє самоствердженню і вільній самореалізації майбутнього фахівця у професійній, пізнавальній, комунікативній, суспільній, побутовій та інших видах діяльності; характеризує продуктивність, доцільність, особистісну і суспільну значущість діяльності.

У роботі схарактеризовано проблему єдності освіти і культури. Подано різні визначення поняття «культура», розмежовано поняття духовна і матеріальна культура, визначено основні елементи та концепції культури, а також виокремлено методологічні підходи до її вивчення

Доведено зв’язок культури та діяльності; подано характеристику діяльності, її основних типів та форм. Констатовано зв’язок культури та освіти.

У розділі розмежовані такі аспекти культури праці, як технічна культура, культура організації, культура управління, культура спілкування у процесі праці, культура робочого місця, культура відпочинку, та подана їх характеристика. Подано критерії оцінки культури праці. Охарактеризовано зміст виховання культури праці.

У контексті аналізу задекларованої у дослідженні проблеми охарактеризовано вікові і психологічні особливості студентів технічних коледжів.

Наведено характеристику студентства як мобільної соціальної групи, метою діяльності якої є організована за визначеною програмою підготовка до професійної діяльності. Окреслено суперечності, з якими стикаються молоді люди при виборі професії; охарактеризовано кризи професійного становлення притаманні студентам коледжів.

Подано характеристику розвитку пізнавальних процесів, а також самосвідомості юнаків і дівчат.

Охарактеризовано специфіку формування мотивації діяльності у юнацькому віці; визначено вимоги до розвитку психічних процесів відповідно до головних тенденцій змін процесу праці; визначено особливості культури взаємодії «педагог – студент» як умови формування загальної культури особистості, у т.ч. культури праці.

Основні положення розділу викладено у публікаціях: [133; 134; 136; 138; 140; 141; 142].


РОЗДІЛ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ВИХОВАННЯ В СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ КОЛЕДЖІВ КУЛЬТУРИ ПРАЦІ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ
2.1. Діагностика рівнів вихованості культури праці студентів технічних коледжів
Для проведення дослідницько-експериментальної роботи з виховання у студентів технічних коледжів культури праці під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу нами була розроблена методика експериментального дослідження з послідовно окресленими метою, завданнями, складом учасників, формами здійснення експерименту, методами і засобами, що використовувалися під час роботи.

Мета нашого експериментального дослідження передбачала теоретичне обґрунтування і експериментальну перевірку авторської моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення ними загальнотехнічних дисциплін та виявлення оптимальних педагогічних умов її впровадження до навчально-виховного процесу.

Перший етап експериментального дослідження – констатувальний – передбачав вивчення стану виховної роботи щодо виховання культури праці у технічних коледжах, міри готовності педагогічного персоналу відповідних навчальних закладів до проведення такої роботи, виявлення сприятливих і несприятливих умов формування культури праці під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у них, а також діагностику рівнів сформованості культури праці студентів. Під час другого етапу – формувального – проводилася експериментальна перевірка розробленої нами моделі виховання культури праці з метою визначення її ефективності.

Завдання констатувального та формувального етапів експерименту взаємно узгоджувалися і полягали у:



  • виявленні недоліків формування культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу і причин цих недоліків;

  • усуненні виявлених недоліків у процесі впровадження авторської моделі виховання культури праці.

Педагогічний експеримент проводився на базі Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький коледж нафти і газу» та Державного вищого навчального закладу «Дрогобицький механіко-технологічний коледж».

ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу» – вищий навчальний заклад першого рівня акредитації. У коледжі проводиться підготовка фахівців практично з усіх спеціальностей для нафтогазовидобувної та переробної промисловості («Геологія», «Розвідування нафтових та газових родовищ», «Розробка корисних копалин», «Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів», «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ», «Буріння свердловин», «Хімічна технологія та інженерія», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» тощо). За час існування коледж підготував понад 20 тисяч фахівців, які сумлінною працею підтвердили хорошу якість підготовки спеціалістів у ньому.

ДВНЗ «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» здійснює навчання фахівців зі спеціальностей: «Дизайн», «Діловодство», «Бухгалтерський облік», «Технологія обробки матеріалів на верстатах та автоматичних лініях», «Інструментальне виробництво», «Обслуговування систем управління та автоматики», «Розробка програмного забезпечення». Коледж входить до навчально-науково-виробничого комплексу при Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу зі ступеневої підготовки фахівців за спеціальностями «Технологія машинобудування», «Документознавство» та «Бухгалтерський облік і аудит», а з 1994 р. – до навчально-науково-виробничого комплексу при Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Інженерна механіка». Навчальний заклад здійснює також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації з таких спеціальностей, як «Cлюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики», «Cлюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування», «Стропальник», «Чистильник димоходів, лежаків та топок», «Оператор котельні», «Оператор комп’ютерного набору», «Секретар керівника організації, підприємства, установи», «Оператор верстатів з програмним керуванням», «Токар», «Фрезерувальник», «Свердлувальник».

Загалом в експериментальній роботі взяли участь 252 студенти: 113 – Дрогобицького механіко-технологічного коледжу та 139 – Дрогобицького коледжу нафти і газу. До експериментального дослідження також було залучено 38 викладачів дисциплін загальнотехнічного циклу (технічної механіки, основ теплотехніки, технології металів, основ стандартизацї і технічних вимірювань, зварювального виробництва, інженерної графіки, гідравліки, обчислювальної техніки, креслення, зварювального виробництва, безпеки життєдіяльності, охорони праці тощо) обох навчальних закладів.

Із метою отримання необхідних даних в експериментальній роботі використовувався комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема бесіда (обмін думками у вільній формі), інтерв’ю (система заздалегідь підготованих запитань, які ставить дослідник опитуваному, утримуючись від власних коментарів), анкетування, експертна оцінка (були залучені експерти з числа викладачів зі стажем не менше п’яти років, при цьому їх вибір визначався компетентністю і зацікавленістю), математичні та статистичні методи обробки інформації. Одним із основних методів отримання даних було педагогічне спостереження, що ґрунтується на безпосередньому та опосередкованому сприйманні педагогічних явищ і характеризується цілеспрямованістю, послідовністю, чіткою фіксацією отриманих результатів.

У процесі педагогічного експерименту нами вивчалися напрацьовані методики й особливості виховання культури праці в ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу» та ДВНЗ «Дрогобицький механіко-технічний коледж», наявність у викладачів конкретного досвіду з виховання культури праці під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу, а також стан сформованості культури праці студентів названих навчальних закладів. Із цією метою нами проводилося тримісячне цілеспрямоване спостереження за навчально-виховним процесом у коледжах. Окрім того, викладачі загальнотехнічних дисциплін навчальних закладів, на базі яких проводився експеримент, узяли участь в анкетуванні, питання якого (Додаток А) передбачали:



  • окреслення змістового наповнення поняття «культура праці»;

  • з’ясування сутності та методів виховання культури праці;

  • визначення ролі вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу у процесі виховання культури праці студентів;

  • вивчення конкретних форм, методів і засобів виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у ДВНЗ «Дрогобицький механіко-технологічний коледж» та ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу»;

  • встановлення причин, які ускладнюють виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін та пошуків можливих шляхів їх усунення.

Усі питання анкети були відкритими, відповіді на них не пропонувалися і допускали множинність варіантів.

Перше питання анкети мало на меті з’ясувати, чи повною мірою опитані викладачі усвідомлюють смислове наповнення поняття «культура праці». Відповіді на нього показали, що 68% респондентів, за результатами самооцінювання, розуміють його лише частково, близько четвертини, 21%, не розуміють взагалі і лише 11% розуміють повністю. Такий результат, звісно, не можна вважати задовільним.

Відповіді на друге запитання анкети засвідчили, що опитані педагоги співвідносять культуру праці в основному із окремими аспектами змісту цього поняття, такими як дотримання правил техніки безпеки та інструкцій з охорони праці при виконанні тих чи тих трудових операцій, правильна організація робочого місця, раціональне використання робочого часу та деякими іншими, не уявляючи його цілісно. У таблиці 2.1 нами проведено ранжування отриманих даних, яке констатує досить обмежене уявлення викладачів з дисциплін загальнотехнічного циклу про структуру культури праці, її об’єктивні показники і характеристики, що, зрештою, загалом корелює із результатами викладацької самооцінки, наведеними вище.
Таблиця 2.1

Змістовне наповнення поняття «культура праці» викладачами загальнотехнічних дисциплін технічних коледжів


Показники культури праці

К-ть педагогів

%

Ранг

Дотримання правил техніки безпеки та інструкцій з охорони праці

34

89

1

Правильна організація робочого місця

30

79

2

Раціональне використання робочого часу

25

66

3

Охайний зовнішній вигляд працівника

15

39

4

Акуратність при виконанні робочих процесів

13

34

5

Інше

3

8

6

Відсутність відповіді

1

3

7

Третій пункт анкети передбачав відповідь на запитання, чи можна виховувати культуру праці на заняттях із дисциплін загальнотехнічного циклу і чи потрібно це, на думку респондентів, робити. Опитувані також мали обґрунтувати свою позицію. Більшість педагогів погодилися із можливістю (69%) та необхідністю (77%) виховання культури праці студентів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін, що не може не тішити, однак у своїй основній масі не змогли пояснити, чому така можливість і необхідність існує.

Наступне запитання стосувалося конкретних методів виховання культури праці студентів на заняттях із загальнотехнічних дисциплін. Відповідь на нього викликала у викладачів певні труднощі, які засвідчили, з одного боку, відсутність у них чіткого уявлення про методи виховання як такі, а з іншого – про можливі шляхи і способи виховання власне культури праці. Так, у зафіксованих відповідях часто можна було спостерігати сплутування методів і засобів виховання, а також методів виховання і методів навчання. Показово і те, що значна кількість опитаних (21%) не змогли відповісти на поставлене запитання взагалі. Дані, узагальнені у таблиці 2.2, показують, що серед педагогів найбільший відсоток уважає можливим формувати культуру праці на заняттях із дисциплін загальнотехнічного циклу через використання таких методів, як бесіда і пояснення.
Таблиця 2.2

Методи виховання культури праці на заняттях із загальнотехнічних дисциплін


Методи виховання культури праці

К-ть педагогів

%

Ранг

Бесіда

32

84

1

Пояснення

28

74

2

Власний приклад

23

61

3

Заохочення

15

39

4

Самовиховання

10

26

5

Інше

9

24

6

Відсутність відповіді

8

21

7

Аналіз відповідей на п’яте запитання показав, що необхідними педагогічними умовами виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін викладачі здебільшого вважають компетентність педагога, його обізнаність із сучасними ефективними методами і технологіями виховання, а також урахування у процесі виховання індивідуальних особливостей вихованців (табл. 2.3). Ці відповіді слугували нам основою для формулювання педагогічних умов виховання культури праці для нашої експериментальної моделі.


Таблиця 2.3

Педагогічні умови виховання культури праці під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у технічних коледжах


Педагогічні умови виховання культури праці

К-ть педагогів

%

Ранг

Компетентність викладача

26

68

1

Обізнаність викладача із сучасними ефективними методами і технологіями виховання

24

63

2

Врахування індивідуальних особливостей вихованців

11

29

3

Інше

3

8

4

Відсутність відповіді

2

5

5

Наступні питання анкети мали на меті встановити, чи мають опитувані викладачі особистий досвід із виховання культури праці студентів і чи проводять вони виховну роботу у відповідному напрямі.



Із відповідей на шосте питання анкети було встановлено, що лише 15% педагогів систематично працюють над вихованням культури праці своїх вихованців, натомість 7% не проводять такої роботи взагалі. Решту респондентів (78%) зізналися, що виховання культури праці на заняттях із дисциплін загальнотехнічного циклу у ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу» та ДВНЗ «Дрогобицький механіко-технічний коледж» відбувається епізодично, ситуативно (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Виховання культури праці на заняттях із загальнотехнічних дисциплін у Дрогобицькому коледжі нафти і газу та Дрогобицькому механіко-технічному коледжі
Серед конкретних кроків, які педагоги використовують у своїй роботі із виховання культури праці, опитані назвали бесіду, пояснення, інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.

Цікавими для нас були відповіді викладачів на два останні запитання анкети, що стосувалися труднощів у роботі з виховання культури праці, з одного боку, та перспектив і шляхів їх подолання, з іншого. Так, серед факторів, які перешкоджають вихованню культури праці на заняттях із дисциплін загальнотехнічного циклу, педагоги назвали недостатню компетентність викладача у виховних методиках, відсутність систематичної виховної роботи у цьому напрямі, відсутність методичної літератури, присвяченої проблемі виховання культури праці, а також недостатню усвідомленість студентами та самими викладачами важливості виховання культури праці для професійної діяльності (табл. 2.4).


Таблиця 2.4.

Фактори, що утруднюють виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін


Фактори, що утруднюють виховання культури праці

К-ть педагогів

%

Ранг

Некомпетентність викладача

37

97

1

Відсутність систематичної виховної роботи у напрямі формування культури праці

34

89

2

Відсутність методичної літератури, присвяченої проблемі виховання культури праці

33

87

3

Недостатня усвідомленість студентами та викладачами важливості виховання культури праці для професійної діяльності

27

71

4

Інше

3

8

5

Відсутність відповіді

2

5

6

Прикметно, що всі з цих факторів так чи так пов’язані із особистістю самого викладача, тобто респонденти чітко усвідомлюють свою роль у процесі виховання культури праці студентів та визнають недостатність власної фахової педагогічної підготовки у частині виховних аспектів.

Водночас відповіді на останнє запитання анкети засвідчили готовність педагогів підвищувати компетентність з проблем виховання культури праці, в тому числі і шляхом самоосвіти, та присвячувати більше уваги відповідному напряму виховної роботи (табл. 2.5).
Таблиця 2.5

Шляхи підвищення ефективності виховання культури праці студентів під час вивчення загальнотехнічних дисциплін у технічних коледжах


Шляхи підвищення виховання культури праці

К-ть педагогів

%

Ранг

Цілеспрямована виховна робота з виховання культури праці під час занять із загальнотехнічних дисциплін

38

100

1

Методичні курси, семінари, тренінги, лекції

28

74

2

Забезпечення навчальних закладів науково-методичною літературою

23

61

3

Самоосвіта

15

39

4

Інше

2

8

5

Відсутність відповіді

1

5

6




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка