Виховання культури праці студентів технічних коледжів у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін



Сторінка8/14
Дата конвертації11.09.2018
Розмір4.71 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14
, (2.4)
де , , – кількість досліджуваних.

Після обчислення значення t-критерію було здійснено перевірку нуль-гіпотези. Вона відкидається при t>t, значення t визначається за статистичними таблицями з врахуванням об’єму кожної вибірки, а також кількості ступенів свободи (n):
n=n+n2 (2.5)
Обчислення здійснювалися за допомогою програми StatPlus 2008 Professional.

На рівні констатувального експерименту значення t=1,68, при t=1,96. Таким чином, t< t, а тому приймається нульова гіпотеза. Отже, припущення про відмінності у досліджуваних групах на констатувальному етапі експерименту відкидається. Досліджувані групи практично однорідні.

Для наочності ми відобразили отримані результати у вигляді діаграми (рис. 2.2).

Формувальний етап нашого експерименту розпочався із активної роботи дисертанта з викладачами креслення ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу». З ними проводилися бесіди і семінари, надавалися консультації щодо організації занять зі студентами, котрі входять до експериментальної групи. Використовувалися також такі форми роботи, як педагогічні семінари-практикуми, ярмарки педагогічних ідей, відкриті уроки.

До викладачів насамперед доносилася думка про те, що виховання культури праці студентів під час вивчення креслення повинно здійснюватися у формі цілеспрямованого педагогічного діяння, яке охоплює всі ланки навчально-виховного процесу. При цьому варто пам’ятати, що компоненти культури праці є органічно взаємопов’язаними та взаємозумовленими, а тому




Рис. 2.2. Рівні вихованості культури праці студентів технічних коледжів на вхідному етапі формувального експерименту, %
для того, щоб система цих зв’язків успішно функціонувала, потрібен високий рівень вдосконалення кожної з її складових. З цією метою нами був запропонований комплекс виховних методів і форм, спрямованих на цілеспрямоване підвищення рівня сформованості кожного окремого компонента за його основними показниками (знання про культуру праці, а також знання, вміння і навички із загальнотехнічних дисциплін; самостійність, творчість праці; точність; самоконтроль та самооцінювання; вміння працювати у колективі; естетика праці; ставлення до праці).

Так, для успішного формування інтелектуального (інформаційного) компонента викладачі експериментальної групи використовували такі методи, як бесіда і пояснення, що стосувалися здебільшого самої проблеми культури праці та форм її вияву у професійній і повсякденні трудовій діяльності. У цьому ж контексті наголошувалося на тому, що навчання теж є видом праці, відтак і його можна описувати і визначати у термінах культури праці. Практикувалися також екскурсії студентів експериментальної групи на виробництво, аби наочно продемонструвати практичні аспекти проявів трудової вихованості.

З-поміж інших показників культури праці на особливу увагу у процесі формувального експерименту заслуговувала самостійність і творчість праці, оскільки на констатувальному етапі було встановлено, що цей показник розвинений у студентів технічних коледжів найгірше (найвищий рівень – 3%, високий рівень – 6%, середній рівень – 17%, низький рівень – 74%).

Спостерігаючи за заняттями, ми встановили, що навіть тоді, коли студенти загалом успішно виконують програму з предмету, і зроблені ними креслення заслуговують на високу оцінку, вони часто стикаються з труднощами під час самостійної організації своєї діяльності. Коли їм було запропоновано без допомоги скласти план та організувати виконання креслення, подібного до зробленого раніше, виявилося, що значна частина студентів не змогла впоратися із завданням. Аналіз причин цього факту показав, що в процесі навчання креслення студенти, як правило, набувають умінь та навичок виконання тих дій, які показує викладач, котрий сам розподіляє складний процес креслення на окремі етапи, не залучаючи студентів до їх аналізу. У таких випадках студенти просто намагаються запам’ятати способи і послідовність виконання дій педагога, не обдумуючи ті зв’язки, які існують між окремими, частковими завданнями. Для подолання окресленої проблеми експериментальній групі систематично пропонувалися завдання, які передбачали спочатку частково, а згодом і цілковито самостійну побудову системи операцій із виготовлення креслень.

Виконання завдань за точними вказівками викладача загальмовує і розвиток творчих здібностей. Педагоги, особливо навчальних закладів технічного спрямування, далеко не завжди ставлять творчий пошук у центр організації діяльності студентів, не орієнтують їх на нестандартне, креативне вирішення поставлених завдань. Тому навчаючи новим прийомам та операціям, викладачі експериментальної групи, за нашою вказівкою, давали студентам можливість для роздумів, стимулювали їхнє творче мислення, пояснюючи, що кожен новий прийом також може бути вдосконалений.

Нами було помічено, що студенти, як правило, включаються до активної творчої роботи тоді, коли у них виникають певні проблеми з виконанням завдання, тому ми націлювали викладачів на навмисне створення таких виховуючих ситуацій. Відбувалося це через поступове виключення з інструктажу прямих вказівок і послідовне збільшення кола робочих моментів, де рішення студенти мали знаходити самостійно, адже зрозуміло, що якщо інструктаж є дуже детальний і передбачає кожен крок виконавця, він не залишає місця для творчості і самостійності. Якщо ж під час інструктажу програмується активна інтелектуальна діяльність, то виконання завдання набуває ознак творчої самостійної праці, яка виконується з цікавістю та задоволенням.

Для підвищення рівня показників точності праці викладачі експериментальних груп проводили насамперед роботу з формування часової точності. Для цього вони використовували т. зв. методику «карток часу», розроблену О. Гастевим. Вона полягає у чіткому обліку всіх часових витрат за допомогою спеціальної картки, куди вносяться дані щодо початку і кінця операцій. На початковому етапі використання таких карток можна обмежитися порівняно невеликим колом робіт, які тут фіксуються. З накопиченням досвіду види трудових операцій все більше деталізуються. Що більша деталізація, то глибше можна проаналізувати, на які етапи виконання креслення йде надто багато часу, чи загалом раціонально він використовується, а також визначити причини, через які робочий час витрачається намарно.

Як різновид цієї методики використовувався також спосіб контролю часу, коли студентам видавалася інструкція щодо виконання креслення, в якій сам викладач зазначав етапи виконання завдання і вносив дані про початок і кінець роботи на кожному з них, а також загальний час, витрачений на креслення. Такий підхід вимагав постійного порівняння досягнутого студентом результату із заданим, що позитивно впливало і на підвищення вияву такого показника якості праці, як самоконтроль. Якщо виконавець не міг дотриматися визначених викладачем термінів, це відповідним чином впливало на його оцінку; те ж саме стосувалося і оцінювання студентів, котрі змогли вкластися у встановлені часові межі.

Загалом варто зазначити, що оцінювання є дуже дієвим методом виховання культури праці. Оцінка якості праці студентів здійснюється за критеріями, закладеними у відповідних нормативних документах, інструкціях та методичних рекомендаціях. Її основною функцією є облік і контроль за реальною діяльністю студента, проте обмежувати нею роль оцінки не варто, адже при вмілому використанні оцінка стає важливим виховним фактором.

Оскільки більшість викладачів креслення єдиним критерієм для оцінювання виконуваних робіт вважають їх відповідність зразку, ми націлювали педагогів, які працювали в експериментальній групі на те, що оцінка повинна враховувати також такі аспекти навчальної діяльності студента, як вміння правильно використовувати відведений для роботи час, самостійно виконувати необхідні операції, планувати та раціонально організовувати роботу, контролювати і коригувати свою діяльність у процесі виконання завдань, самостійно вирішувати організаційні проблеми, а також дотримуватися правил техніки безпеки та охорони праці, акуратності і своєчасності у роботі, естетичності як самого робочого процесу, так і його результату – креслення. Тому при оцінюванні студентів експериментальної групи викладачі менше уваги звертали на помилки та недоліки роботи, а більше – на конкретні досягнення у розвитку елементів культури праці студентів. При такому підході оцінка втрачала функцію покарання і набувала характеру заохочення. Під впливом такого оцінювання у студентів, за нашим припущенням, мали краще формуватися і такі особистісні якості, як самооцінка та самоконтроль.

На констатувальному етапі експерименту нами було встановлено, що з метою самооцінки і самоконтролю студенти технічних коледжів під час занять із креслення переважно звертаються за допомогою до викладача. Іноді вони також просять допомогти з оцінкою своїх товаришів, тобто навички самооцінки у них сформовані загалом слабко. Для усунення цього недоліку ми запропонувати викладам експериментальної групи використовувати прийоми, розроблені Н. Цейтлін:


  • при поясненні конкретного завдання, при проведенні вступного інструктажу викладач спеціально зупиняється на необхідності самоконтролю на тих чи тих етапах роботи, застерігає від можливих помилок;

  • у процесі заняття викладач дає завдання окремим студентам чи всій групі провести перевірку креслення за певними критеріями (відповідності розмірам, правильності операцій тощо);

  • при прийомі і оцінюванні виконаної роботи викладач пропонує кожному студентові коротко розповісти про хід роботи, спробувати самостійно виявити помилки та неточності, визначити їх причини, виявити можливі шляхи їх усунення, зробити висновки для подальшої діяльності;

  • викладач дає завдання студентам організувати взаємний контроль 228.

Важливе значення у процесі виховання культури праці має й удосконалення вмінь студентів працювати у колективі. На жаль, сьогодні у багатьох навчальних закладах фактично відсутня спеціальна цілеспрямована робота, яка б готувала студентів до колективної праці, формувала навички спілкування з членами різних спільнот, уміння ставити себе на місце іншого. Для вироблення таких вмінь та навичок в експериментальних групах широко застосовувалися групові і колективні форми роботи. Зокрема, практикувалася така організація виконання креслення, коли над одним проектом працює група студентів. При цьому увага студентів фокусувалася не лише на тому, що кожен із них має чітко, відповідально і якнайкраще виконати доручений йому етап роботи, але і на тому, що виконавці спільного завдання повинні вміти замінювати один одного у процесі колективної праці. До групових форм роботи також вносився елемент змагальності: проводилися конкурси креслень, визначалися групи-переможці.

Окрема роль у роботі з таким показником, як уміння працювати в колективі, належала в експериментальній групі діловим іграм. У процесі їх проведення на заняттях моделювалися реальні навчальні і виробничі ситуації, що примушували гравців включатися до різних форм міжособистісного спілкування, виконувати адекватні до змодельованої ситуації акти комунікації та імітувати типові виробничі відносини.

Як ми вже зазначали, на виховання культури праці за показником її естетичності великий вплив мають умови трудової діяльності, а тому у навчальних кабінетах (аудиторіях) має підтримуватися порядок, чистота і затишок. Вибір кольору для фарбування стін, конструкції і розміру меблів, якість освітлення, вентиляція – все це не повинно залишатися поза увагою педагогів, якщо вони прагнуть створити сприятливі умови для навчально-трудової діяльності своїх студентів, виховувати в них культуру праці.

Не менш важливе значення підтримання загального порядку в навчальних кабінетах та аудиторіях має і для формування у студентів знань, умінь і навичок, пов’язаних із раціональною організацією індивідуальних робочих місць, з культурою робочого місця. Відтак, в оформлення кабінетів, де відбувалися заняття експериментальної групи, було внесено елементи естетики: на стінах було розвішано художньо оформлені якісно виконані креслення, оновлено навчальні стенди. Викладачі, які тут працювали, також намагалися на конкретних прикладах пояснювати студентам, як умови трудової діяльності пов’язані з культурою праці і як створення сприятливих умов впливає на якість робочого процесу.

Величезне значення для формування естетичного показника культури праці має і особистий приклад педагога. У своїй роботі з викладачами експериментальної групи ми вважали за потрібне нагадати, що педагогові потрібно звертати прискіпливу увагу на свій зовнішній вигляд, на охайність і чистоту одягу, дотримання загальноприйнятих норм і правил особистої гігієни і санітарії. Вимагаючи від студентів неухильного дотримання порядку і чистоти на індивідуальних робочих місцях, викладач повинен насамперед дотримуватись порядку на власному робочому місці. Важливу роль у розвитку культури праці студентів відіграє також культура поведінки та культура мова викладача, його особисте ставлення до своєї роботи, яке студенти завжди інтуїтивно відчувають.

Причиною успішності чи неуспішності будь-якої діяльності є не стільки рівень інтелекту, обсяг певних знань і навичок, скільки розвиток мотивації до праці, тобто провідна роль у досягненні успіху належить системі внутрішніх спонук особистості до виконання трудового процесу. У самій сфері трудової мотивації найважливіше місце належить позитивному ставленню до праці, яке, своєю чергою, детермінує виховання інших складових культури праці. Проведені бесіди зі студентами на констатувальному етапі нашого експерименту дали можливість встановити, що стосовно навчально-виробничої діяльності серед них спостерігаються дві основні тенденції. Перша була виявлена у переважної більшості студентів (86%) і може бути охарактеризована як утилітарне ставлення до навчання і праці: навчання розглядається як засіб здобуття професії, з допомогою якої, своєю чергою, можна досягти матеріального благополуччя; друга (лише 14%) – визначається особистісними та соціальними мотивами: інтересом до професії, що здобувається у навчанні, усвідомлення її важливості для суспільства. Відповідним було і ставлення студентів до своєї діяльності. Перші сприймали навчання як необхідний, але загалом нудний процес, що не викликає у них жодних позитивних емоцій, другі – відчували задоволення від нього.

Завданням формувального етапу нашого експерименту стосовно ставлення до праці було спробувати перенести акценти із зовнішніх мотивів трудової діяльності студентів (необхідність, примус батьків) на внутрішні (бажання і потреба вчитися та працювати). Для цього в експериментальній групі широко застосовувалися виховні бесіди, що стосувалися таких проблем, як роль праці у житті кожної людини, важливість правильного вибору професії, соціальних та громадянських аспектів праці.

Поряд із описаними методами і формами виховання, у своїй експериментальній роботі з виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу ми використовували низку фундаментальних дидактичних та виховних принципів, насамперед таких, як: принцип виховуючого навчання (весь навчально-виховний процес, його зміст спрямований насамперед на виховання культури праці); цілісності навчання (спрямований на розвиток цілісної особистості, її морального, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку); стимулювання і заохочення (реалізується передовсім через приклад та постать викладача; до конкретних видів стимулювання та заохочення відносимо пропозицію, прохання, похвалу, увагу, привітне ставлення та ін.); активності і творчості (полягає у залученні студентів до творчих видів діяльності, які пробуджують їхню активність, сприяють ініціативі та роблять навчання більш живим); індивідуального підходу (здійснюється через урахування індивідуальних особливостей кожного студента); цілеспрямованості виховання (передбачає спрямування всієї виховної роботи навчального закладу до основної мети – виховання культури праці студентів); виховання через наслідування (поведінка викладачів, їхня особистість та приклад є найкращим виховним впливом); комплексності у вихованні (покликаний забезпечити єдність мети, завдань і змісту виховання культури праці, його форм, методів, засобів і прийомів; врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців; виховання і самовиховання; постійне вивчення рівня сформованості культури праці студентів і коригування виховної роботи у відповідному напрямі); виховання ініціативи та самодіяльності (його завдання – створити відповідні умови для вияву у студентів самостійності, ініціативи та самодіяльності, що сприяє вихованню творчої особистості); системності, послідовності і наступності у вихованні (реалізується передусім через підбір змісту і методики виховної роботи залежно від віку та рівня розвитку вихованців) тощо.

Після завершення систематичної цілеспрямованої роботи з виховання культури праці студентів ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу» у процесі вивчення креслення із впровадженням до навчально-виховного процесу розробленої моделі виховання культури праці нами було здійснена вихідна діагностика. Вихідний зріз проводився за тими самими методиками, що і вхідний. У такий спосіб нами було отримано показники сформованості інтелектуального (інформаційного) (табл. 2.17), поведінкового (табл. 2.18) та особистісного (табл. 2.19) компонентів, а також загального рівня сформованості культури праці студентів обох груп на час завершення формувального етапу.

Із наведених у таблицях показників можемо зробити висновок, що впровадження моделі виховання культури праці студентів технічних коледжів під час вивчення дисциплін загальнотехнічного циклу до навчально-виховного процесу ДВНЗ «Дрогобицький коледж нафти і газу» сприяло розвитку всіх її компонентів, що загалом дало змогу суттєво підвищити загальний рівень культури праці в експериментальній групі порівняно із контрольною (табл. 2.20).



Таблиця 2.17

Рівні вихованості інтелектуального (інформаційного) компонента культури праці студентів технічних коледжів на вихідному етапі формувального експерименту


Рівні

Контрольна група

Експериментальна група

К-ть студентів

%

К-ть

студентів

%

Найвищий

12

12

16

16

Високий

18

18

30

30

Середній

40

40

46

46

Низький

30

30

8

8



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка