Vii всеукраїнської студентської наукової конференції „сучасні проблеми природничих наук”


Створення регіонального ландшафтного парку «Мальованка» як основа розвитку заповідної справи на території Малого Полісся



Сторінка10/18
Дата конвертації20.11.2018
Розмір7.81 Mb.
#65170
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

Створення регіонального ландшафтного парку «Мальованка» як основа розвитку заповідної справи на території Малого Полісся
Петрюк В.О., студ. V курсу

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна, е-mail: vika.petrjuk@gmail.com

Науковий керівник: д.г.н., проф. Денисик Г.І.
Важливим досягненням у заповідній справі України є створення регіональною ландшафтного парку “Мальованка”, тому що це єдине в північній частині Хмельницької області флористичне і біотопне угрупування природного походження. Через незначне антропогенне навантаження залишилися незайманні ділянки природи з характерними для зони Малого Полісся видами рослин і тварин, значна частина яких занесена до Червоної книги України та рідкісних для Хмельницької області. Основою для його створення і зонування служитиме державний лі­совий заказник “Полонський” площею 911 гектарів, куди в 1990-91 роках увійшли частина урочища Лізного з ряду кварталів Полонського і Мальованського лісництв. Тут значні площі зайняті верховими болотами, які густо поросли вер­бою сірою, багном болотним, фрагментально трапляються зарослі берези бородавчатої і вільхи чорної.

У багатому і різноманітному травостої заказника чимало рідкісних і малопоширених видів рослин, такі як: пальчатокорінник Траунштейнера та плямистий, лілія лісова, коручка болотна та морозниковидна, астранція велика грушанка круглолиста, гніздівка звичайна, та інші.

На плавах водойм і в заболочених місцях заказника ростуть лататя бі­ле, росичка круглолиста, рідкісні види плаунів.

У сосновому лісі взято під охорону ботанічну пам'ятку природі єдине в області острівне місцезнаходження рододендрону жовтого, площею 2,5 гектара. Ця рослина є реліктом третинного періоду, тобто існує більше 25 мільйонів років, з того часу коли у нас шуміли субтропічні ліси (Проценко, 1983).

В зарослій верболозом долині р. Лизнявки і прилеглих кварталах поселилися три колонії бобрів, водяться ондатри і видри, дикі кабани і лосі, косулі і лисиці, єнотоподібні собаки і куниці, тхори, тобто основна маса дичини району, яка становить природний резервант для поширення популяцій диких тварин на прилеглі території.

Велику науково-пізнавальну цінність представляють собою виходи на денну поверхню сірих кардієритогранатових гранітів і гранатодіоритів, які взято під охорону, як геологічну пам’ятку природи.

Мета створення і завдання:

1. РЛП “Мальованка” створено з метою збереження, відтворення та раціональна використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся, яке має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

2. На РЛП “Мальованка” покладається виконання таких завдань:

- збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся;

- створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

- сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

На території РЛП “Мальованка” діють 5 природоохоронних територій. Це лісовий заказник “Полонський” площею 911 га, і гідрологічні заказники “Мальованський” площею 107 га і “Савицький” (56 га), ботанічний заказник “Русалчині поляни” (60 га), пам’ятка природи “Дуб черешчатий” (21 га).

Державний лісовий заказник Полонський. Цей лісовий заказник створений на північ від річки Дружня на землях Полянського і Мальованського лісництв.

Основою діючого заказника є лісове урочище “Лізне”, яке знаходиться між двома малими річками Дружня і Лізне. Мальовниче урочище відіграє важливу ґрунтозахисну і кліматорегулюючу роль.



Ботанічний заказник Русалчині поляни. Заповідна територія площею 60 га розміщена в лісовому масиві колективного відгодівельного підприємства на північ від с. Мальованка.

Особливість цієї території в тому, що на ній розміщено три лісових озера, кожне з яких має особливий флористичний склад. Найбільше озеро “Русалчине” площею 9,3 га характерне тим, що воно виникло в торфовій долині, а потім частково розширилось внаслідок видобування торфу на його берегах (Артенчук, 1997).



Гідрологічний заказник Мальованський. Основу гідрологічного заказника складає озерно-болотний масив площею 107,2 га, який є потужним акумулятором води для живлення річки Конотопи — притоки річки Смілки. Заказник розміщений на північ від с. Мальованка в мішаному лісі на території Мальованського лісництва.

В ландшафті гідрологічного заказника особливою красою виділяється озеро “Лісова пісня” площею 27 га.



Гідрологічний заказник Савицький. Озерно-болотний масив гідрологічного заказника “Савицький” займає на території Мальованського лісництва площу 64,8 га. В нього входить озеро антропогенного походження на місці старих розробок торфу.

Озерно-болотний масив є відмінним акумулятором вологи і через безіменний струмок живить водою річку Цвітоху в районі села Савичі. Поруч із заказником в мішаному лісі проростає рідкісний третинний релікт — кадило сарматське (Артенчук, 1997).

Отже, РЛП “Мальованка” є важливим елементом розвитку заповідної справи на території Хмельницької області, і зокрема, Малого Полісся.
ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ КОСМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗМІН ГІДРОГРАФІЧНОЇ МЕРЕЖІ З МЕТОЮ ОЦІНКИ ДИНАМІКИ РУСЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ТА ГІДРОЛОГО-ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ
Попадюк Л.В., студ. II курсу

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ,

Україна, E-mail: lyubomir.popadiuk@yandex.ua

Науковий керівник: доц. Костюченко Ю.В.


Щоб успішно використовувати космічні зображення для оцінки динаміки руслових процесів та гідролого-гідрогеологічних ризиків необхідно визначити параметри їхньої якості за комплексом кількісних показників. В найпростішому випадку за показник якості можна обрати геометричні характеристики зображення (просторову розподільчу здатність), але при вивченні природних систем і складних земних утворень додатково необхідно враховувати спектральні відбивні характеристики поверхні. В умовах коли інформація про розподіл спектральних характеристик поверхні є неповною, оптимальним шляхом визначення якості зображень є вивчення передавальних функцій апаратури.

Використовуючи алгоритм "граничної кривої" для оцінки якості даних Landsat п’ятого та сьомого каналів в задачах водокористування встановлено значення розмитості. Аналіз цих даних свідчить, що величина похибки визначеня дорівнює 1,5-2 пікселям (не більше як 30-55 м в горизонтальній площині в проекції на земну поверхню), що свідчить про можливість використання зображень для загального аналізу руслових процесів. Розмитість вказує на вплив атмосфери та дефокусування оптичної системи.

Для вивчення водних об’єктів в задачах аналізу руслових процесів потрібно визначити оптимальну сукупність спектральних каналів. Оптимальним між водою та об’єктами, що її оточують є поєднання 4, 5, 1 каналів знімальної системи ETM+ супутника Landsat 7, що підтверджує результати інших дослідників (Шевчук, 2011).

Вивчення гідрографічної мережі має бути спрямоване на визначення характеристик водного балансу території, які впливають на формування показників гідролого-гідрогеологічної безпеки, формування підтоплень, повеней, заболочування, і входять в якості змінних в загальні моделі небезпечних явищ, розроблені гідрологами і гідрогеологами. Загальна задача в такому випадку — визначити морфологічні характеристики руслового стоку, відокремити за даними супутникових спостережень найбільш достовірний розподіл водної поверхні (гідрографічної мережі) за період спостережень. Визначивши показники якості зображень та оптимальні комбінації спектральних каналів зйомки, можна провести аналіз розподілів водотоків по території досліджень за даними різночасової супутникової зйомки.

На рис. 1. зображено ділянку впадання річки Стохід у річку Прип’ять. У порівнянні з топографічною картою помітно, як і в попередньому прикладі, що головне русло стає більш відокремленим, а стариці зникають (наприклад, стариця Стоходу взагалі зникла, а головне русло стало менш розчленованим).









Рис. 1. Місце впадання річки Стохід у річку Прип’ять. А) дані топографічної карти (1991 р.), Б) дані Landsat 7 ETM+ 22.07.2003 р., В) дані SPOT 5 03.09.2007 року.
Проведений огляд показує, що дані супутникових спостережень є надійним джерелом оперативної інформації при проблемно-орієнтованому дослідженні руслових процесів. Ретельно проведене калібрування, визначена геометрична і спектральна якість, а також відкритий доступ до даних Landsat створює перевагу перед іншими сенсорами, навіть із кращим просторовим розрізненням (наприклад SPOT), які можна використовувати для верифікації отриманих результатів.

Інформативними ознакми гідролого-гідрогеологічних явищ є спектральні характеристики земних утворень (Spectral reflectance Indexes - SRI), до яких належать індекси PRI (Photochemical Reflectance Index) - зміни фотосинтетичної активності рослинності, EVI (Enhanced Vegetation Index) як контрольного параметру для урахування впливів довгострокових ефектів, пов’язаних із ландшафтними змінами, індексу NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) - нормалізованого вегетаційного індексу, SIPI (Structure Intensive Pigment Index) - «стресовий» індекс, що використовується для визначення зон екстремального водного режиму (перезволоження або пересушення). Дія стресових факторів на різні типи рослинних угруповань добре відрізняється за спектральними характеристиками, зокрема за співвідношенням спектральних індексів PRI і NDVI, а також водного індексу NDWI і температури поверхні.



Виходячи з того, що реакція екосистем на водні навантаження може бути зафіксована за варіаціями значень характеристик відбиття в різних спектральних діапазонах, тобто спектральних індексів, а також зважаючи на стохастичний характер вхідних даних (супутникових спостережень), ймовірність прояву стресу за сукупністю спектральних характеристик досліджуваних класів земної поверхні може бути оцінена відповідно до правила Байєса у вигляді:


Користуючись даним підходом та отриманими даними аналізу супутникових спостережень, фахівцями Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України в 2011 р. було проведено оцінку ризиків, пов’язаних з ескалацією гідролого - гідрогеологічних процесів в досліджуваному регіоні. Результати представлено на рис. 2. (Костюченко та ін., 2011).


Рис. 2. Розрахункові ризики підтоплень по досліджуваній території
Слід зазначити, що таким чином можна оцінити поточний стан безпеки та поточні значення ризиків, принаймні на певний період часу. Але аналіз тривалої поведінки досліджуваних величин в часі потребує вивчення більш широкого набору параметрів, як кліматичних, так і екологічних, зокрема широкого набору прогнозних моделей.
Каталог: bitstream -> NAU -> 19002
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка