Vii всеукраїнської студентської наукової конференції „сучасні проблеми природничих наук”


Маршрут по ділянці каньйоноподібної долини річки Південного Бугу поблизу м. Гайворон



Сторінка14/18
Дата конвертації20.11.2018
Розмір7.81 Mb.
#65170
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Маршрут по ділянці каньйоноподібної долини річки Південного Бугу поблизу м. Гайворон.

Обєктом спостереження та вивчення є каньйоноподібна ділянка долини Південного Бугу.

Мета маршруту — вивчення особливостей формування долини Південного Бугу за умов проходження річки через масиви кристалічних порід, дослідження результатів процесів вивітрювання гірських порід архейського та протерозойського віку.

У процесі проходження практики також особлива увага приділяється проведенню





виховної роботи, яка тісно пов’язана з програмою практики. В групах систематично обговорюються виконання програми практики, результати рубіжного контролю, виконання громадських доручень та правила поведінки студентів, що відображається у випусках стіннівок і факультетській газеті. Також проводяться зустрічі та бесіди з працівниками місцевих підприємств та організацій.

Культурно-масова та спортивна робота здійснюється у відповідності із планом виховної роботи факультету і включає проведення вечорів відпочинку, групових екскурсій до місцевих краєзнавчих музеїв, спортивних змагань.



Краєзнавчий музей м. Гайворон
Динаміка ПРИРОДНИХ УМОВ ПОДІЛЛЯ У ПЛЕЙСТОЦЕНІ
Слободяник Г.П., студ. V курсу

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна, e-mail:

galina.slobodyanik@mail.ru

Науковий керівник: доц. Корінний В.І.


Вивчення формування природних умов Поділля є важливою частиною загальної характеристики даної території, адже є ключем до пояснення його сучасних рис та прогнозу подальшого розвитку. Дослідження давніх рельєфотвірних процесів, кліматичних чинників, поширення та складу живого світу створюють наукову базу для встановлення причин неоднорідності природи території Поділля, яку ми бачимо сьогодні. У цьому контексті варто виокремити період середини і кінця плейстоцену (780-12 тис. р. тому). Саме в цей час, під відчутним впливом великих зледенінь, сформувалися головні риси сучасної природи Поділля.

На території досліджень у зазначений період рельєф у загальних рисах був подібний до сучасного. Добре виділялись над оточуючою територією Товтрові останці. У цей час вони були ще не настільки зденудовані та зовсім не зруйновані людьми. Абсолютні позначки усієї території на початку плейстоцену, очевидно, були нижчими. Вони збільшилися як за рахунок нашарування лесово-ґрунтових серій, так і за рахунок неотектонічних піднять. Звичайно, свої «корективи» у формування форм рельєфу вносили й різноманітні ерозійні процеси. Тут були великі ділянки, у межах яких сумарні амплітуди піднять досягали більше 400-420 м, і ділянки з амплітудами рухів меншими 220 м. Нерівномірні у просторі новітні тектонічні рухи спричинили регіональні нахили поверхні Поділля на південь і південний схід. Це добре відображає малюнок сучасної гідрологічної мережі. Під час льодовикових періодів процеси інтенсивного фізичного вивітрювання, схилового змиву призводили до вирівнювання рельєфу.

Кліматичні показники у палеоліті суттєво відрізнялись від сучасних. Зимові температури могли бути на 20-25°С нижчі від сучасних. Літні температури також були нижчими на 5-10°С. Більшість видів живих організмів могла існувати при температурах повітря січня -20-40°С, температурах липня – +10-15°С. Беручи до уваги той факт, що температура повітря завжди на 2-3°С вища від температури ґрунту, то температура поверхні ґрунту була близькою до тих величин, при яких могла розвиватись багаторічна мерзлота. У палеоліті кількість опадів періодично змінювалась.

Кліматичні умови, переконливо свідчать про існування на даній території перигляціальної зони — області, яка прилягала до льодовика, встановлювалась під час зледенінь завдяки присутності льодовика (Величко, 1977).

Попри досить складні умови середовища, склад флори та фауни відрізнявся різноманітністю.

Пізньоашельські (250-200 тис. р. тому) викопні горизонти формувались в умовах кліматичного оптимуму. У рослинному покриві домінували мішані ліси, серед яких переважали широколистяно-соснові. Серед широколистяних домінували дуб, в’яз, липа, а серед хвойних – сосна. Траплялись ялиця, ялина, рідко модрина. У складі трав’яних видів типовими були злаково-різнотравні ценози. Склад верхніх шарів ашельських відкладів свідчить про похолодання, оскільки у рослинних угрупуваннях домінували породи бореального типу (сосна, вільха, береза). Значні площі зайняті відкритими ділянками, на яких панували злакові та полини.

Склад мустьєрського (близько 200-130 тис. р. тому) споро-пилкового комплексу дозволяє зробити висновок про його міжльодовиковий характер. Деревні породи поступаються місцем чагарниковим і трав'янистим рослинам (представники різнотрав’я з участю осокових, злакових, полинів, лободових, чагарникові види берези тощо). Зокрема у верхньоплейстоценових відкладах стоянки Меджибіж (Хмельницька обл.) на основі палінологічного аналізу було встановлено, що сума пилку деревних порід у нижній частині алювію складає близько 80%, трав —близько 20%. Це свідчить про лісостеповий характер рослинності (Пясецький, 2001).

Що стосується фауністичного складу, то він дещо різний, залежить від конкретної досліджуваної стоянки. У розкопах Великого Глибочка І (Тернопільська обл.) знайдено більше 20 дрібних фрагментів трубчастих кісток великих викопних тварин і променева кістка мамонта. П.Войталом та Г.Ліпецьким (Краків, ПАН) визначено такі остеологічні рештки: зуби первісного коня, фрагмент трубчастої кістки печерного ведмедя, фрагмент дистального кільця трубчастої кістки первісного бізона, фрагменти рогів північного оленя.

Значна кількість знахідок північного оленя, а також коня, бізона і мамонта свідчать про холодний кліматичний період і перевагу степових ландшафтів. Наявність кісткових решток печерного ведмедя вказує на існування у цьому місці скельних утворень типу гротів чи печер.

Досить різноманітним є склад фауни стоянки Молодове V, що на Дністрі. Тут на різних глибинах трапляються кістки мамонта, ведмедя, зубра. Наприклад, крім кісток мамонта були знайдені такі, що належали бурому ведмедеві. Також на рівні найнижчих шарів виявлено залишки п’яти мамонтів, печерного лева, носорога, копитного лемінга, обського лемінга та полівки звичайної. Виявлені залишки фауни (особливо копитного лемінга та холодолюбивих молюсків) свідчать про похолодання клімату, яке призвело до деградації лісових масивів і широкого розвитку степових асоціацій. У мустьєрських відкладах було знайдено (крім кісток мамонта) рештки волохатого носорога, бурого ведмедя, печерного лева, коня, зубра, північного оленя, благородного оленя (Ситник, 1999).

У відкладах стоянки Меджибіж було виявлено кісткові рештки, а також зуби таких великих тварин, як етруського носорога, оленя, близького до благородного, медведя, бобра, козулі, кабана, трогонтерієвих слонів, вовків, тобто типових тварин, характерних для міндель-риського міжльодовиків'я, що мало місце 430-300 тис. років тому (Ріковець Л.І., 2001).

Всі описані вище рештки фауни хребетних можна віднести до певних угрупувань. Наприклад, північний олень, копитний лемінг — типові представники тундри; песець, корсак — лісотундри. До відкритих просторів тяжіють бабак степовий, кінь викопний, до умов лісу, лісостепу — благородний олень, вовк, заєць. Серед решток ссавців значне місце займають остеологічні рештки мамонта, первісного бізона, носорога волохатого — тварин, які вимерли в кінці плейстоцену (12 тис. р. тому). Ця група тварин, за існуючими уявленнями, жила за умов суворого клімату, переважно на відкритих просторах. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що природні зони на території Поділля у палеоліті неодноразово змінювались.

Таким чином, можна відмітити коливання динаміки природних умов Поділля у епоху палеоліту. Похолодання, пов’язане з наступом льодовика, зумовлювало зміну процесів фізичного вивітрювання, що, у свою чергу, позначалось на рельєфі та процесах ґрунтотворення. Зміна зазначених компонентів вела до становлення холодолюбивої рослинності та відповідного фауністичного складу. З приходом потеплінь відбувався зворотній процес. Чергування цих періодів до кінця плейстоцену було знівельоване і надалі великих змін не відбувалося.


Каталог: bitstream -> NAU -> 19002
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка