Vii всеукраїнської студентської наукової конференції „сучасні проблеми природничих наук”


Визначення ВМІСТУ Кадмію У ҐРУНТАХ ніжинського району



Сторінка18/18
Дата конвертації20.11.2018
Розмір7.81 Mb.
#65170
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Визначення ВМІСТУ Кадмію У ҐРУНТАХ ніжинського району
Опанасенко І.А., студ. V курсу, Гавій В.М., к.б.н., доцент, Гриценко В.В., к.х.н., доцент

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,


м. Ніжин, Чернігівська обл., Україна
Ґрунт — основний компонент будь-яких наземних екосистем, у ньому протікають різноманітні фізичні, хімічні і біологічні процеси, його населяє безліч живих організмів. На вміст мінеральних і органічних речовин, а також мікроорганізмів впливають кліматичні умови того або іншого району, наявність промислових і сільськогосподарських об’єктів, пора року і кількість опадів. Фізико-хімічний склад і санітарний стан ґрунту може вплинути на умови проживання і здоров’я населення.

Забруднення ґрунту, так само як і атмосферного повітря, пов’язане з виробничою діяльністю людини. Особ­ли­во гостро постала проблема забруднення ґрунту радіоактивними елементами та важкими металами після ката­строф­­и на ЧАЕС. Велика кількість радіоактивних елементів, в тому числі і Кадмію на даний час мають перевищені по­казники у ґрунтах Чернігівської області й України в цілому. Тому проблема є актуальною на сьогоднішній день.

Ґрунти Ніжинського району входять до числа лідерів, що мають значні перевищення ГДК Кадмію у своєму складі, що безумовно пов’язано з географічним положенням району, а саме з низинним рельєфом місцевості, що сприяє акумуляції цього радіоактивного елементу.

Мета роботи: визначити вміст Кадмію у ґрунтах Ніжинського району. Для реалізації поставленої мети були визначені такі завдання:


  1. Проаналізувати дані по вмісту Кадмію у ґрунтах Чернігівської області;

  2. Провести огляд методик визначення Кадмію;

  3. Визначити вміст Кадмію у ґрунтах Ніжинського району.

За статистичними даними Чернігівської СЕС концентрація Кадмію по області у районах має різні значення. Найменше перевищення концентрації виявлено у ґрунтах Щорського, Корюківського та Семенівського районів, незначне — Чернігівського, Прилуцького, Куліківського, Менського та Бахмацького районів. Середньо забрудненими є Варвинський, Срібнянський, Носівський, Бобровицький райони, район-лідер — Ніжинський.

Наші дослідження базуються на співставленні статистичних даних та експериментально отриманих, для визначення вмісту кадмію в ґрунтах району.

Проблема забруднення літосфери радіоактивними елементами залишається однією з важливих, яка потребує вирішення шляхом постійного комплексного моніторингу.
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ МАнгану в РІЧКАХ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Опанасенко О.А., студ. V курсу, Гавій В.М., к.б.н., доцент, Гриценко В.В., к.х.н., доцент

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,


м. Ніжин, Чернігівська обл., Україна
Середній вміст Мангану в земній корі 0,1%. Він належить до мікроелементів, але має велике значення для нормального функціонування живих систем. Манган — активатор ряду ферментів, бере участь в процесах дихання, фотосинтезі, біосинтезі нуклеїнових кислот та ін., підсилює дію інсуліну та інших гормонів, впливає на кровотворення і мінеральний обмін.

Манган є важливим поживним елементом для водних рослин та інших представників гідробіонтів. Недостат­ня кількість його може бути одним із лімітуючих факторів розвитку фітопланктону та зоопланктону. Але надлишок його у водах чинить негативний вплив на живі організми, викликаючи перенасичення, або так звані токсикози.

Мета роботи: аналіз вмісту Мангану в річках Чернігівської області. Для реалізації поставленої мети були визначені такі завдання:


  1. Дати загальну характеристику водним ресурсам Чернігівської області;

  2. Провести огляд методик визначення Мангану;

  3. Проаналізувати дані по вмісту Мангану в річках області;

  4. Виявити водні об’єкти із перевищенням ГДК за манганом.

Водні ресурси Чернігівської області локалізовані у четвертинному, харківському, бучацькому, верхньо- і нижньокрейдяному водоносних горизонтах. Четвертинний горизонт використовують повсюди. У багатьох районах області у воді цього горизонту присутні нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Новгород-Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст Феруму та Мангану але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти — найчистіші, і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньо­крейдяному виявлена перевищена концентрація Мангану, вміст якого майже в 2 рази перевищує вимоги Держстандарту.

На сьогоднішній день основною проблемою погіршення стану вод річок Чернігівської області залишається підвищений вміст загального Феруму і Мангану у воді свердловин бучацького горизонту та вторинне забруднення води внаслідок розвитку промисловості.

Згідно проведених у 2009–2010 році лабораторних досліджень якості води річок Чернігівської області, виявлено перевищення вмісту:


  • Феруму — 1,2-1,9 ГДК в Борзнянському, Варвинському, Ічнянському, Ріпкинському, Семенівському районах, м. Ніжин; 2,2-6,0 ГДК — Чернігівському, Срібнянському, Талалаївському, Менському районах та в м. Чернігові;

  • Мангану від 1,1-3,5 ГДК в Городнянському, Ріпкинському районах та м. Чернігові.

Прогнозування фармацевтичної активності галогензаміщених гетероароматичних амідів
Ушкаленко Л.І., студ. IV курсу, Суховєєв В.В., д.х.н., проф.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Чернігівська обл., Україна, e-mail: lubasik_u@mail.ru


Гетероароматичні аміди є перспективним класом органічних сполук, що виявляють поліфункціональні властивості. Вони знайшли застосування як хімічні засоби захисту рослин, вітаміни (В5), фармацевтичні засоби, мастильні матеріали тощо. Як лікарські препарати аміди використовуються як снодійні, протипухлинні, антибактеріальні, знеболюючі засоби тощо.

Перспективними в цьому плані можуть бути сульфолановмісні аміди. Раніше були розроблені методики синтезу сульфоланмалонових естерів (Krug, 1958; Безменова, 1972 ) та сульфоланоцтових кислот (Yukuhiko, 1986), які використані як вихідні речовини для синтезу відповідних амідів (Суховєєв, 1987). Тому моделювання фармакологічних властивостей сульфолановмісних амідів є перспективним напрямком наукових досліджень.

Метою роботи є моделювання фармакологічної активності сульфолановмісних ароматичних амідів для подальшого спрямованого їх синтезу в якості нових лікарських засобів.

Як об’єкт дослідженння нами використовувалися аміди сульфоланоцтової кислоти загальної формули:



Результати досліджень. Проведено моделювання фармакологічної активності зазначених амідів за допомогою комп’ютерної програми PASS (Prediction of Activity spectra for Substances) версії 1.703.

Встановлена залежність фармакологічної активності досліджуваних сполук від електронних та стеричних властивостей замісників R в ароматичниму кільці. Так, активність щодо Transferase stimulant у сполуках (7а–e) змінюється у наступній послідовності:

де Ar: 3-хлорфеніл (7a); 2,3-дихлорфеніл (7b); 2,5-дихлорфеніл (7c); 2,6-дихлорфеніл (7d); 3,4-дихлорфеніл (7e).

Показано також, що сульфолановмісні аміди можуть бути перспективними речовинами в якості білдинг-блоків для пошуку нових поліфункціональних лікарських засобів.
Прогнозування фармацевтичної активності серед ароматичних ТІОСЕМІКАРБАЗИДІВ
Чуприна О.М., студ. IV курсу, Демченко А.М., д.ф.н., проф.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Чернігівська обл., Україна, e-mail: olia.tchuprina@yandex.ua


Тіосемікарбазиди є важливим класом органічних сполук, які знайшли застосування в тонкому органічному синтезі, аналітичній хімії, фармакології та ветеринарії. Тому синтез нових похідних тіосемікарбазидів є перспективним напрямком хімічних досліджень. Раніше були розроблені методи синтезу ізоніазиду (Прага, 1912 рік), який використовується для одержання відповідних тіосемікарбазидів.

Для спрощення пошуку нових потенційно біологічно активних речовин серед органічних сполук, дослідники часто використовують комп’ютерне моделювання фармакологічних властивостей. Отже, метою нашої роботи є моделювання фармакологічної активності ароматичних тіосемікарбазидів для встановлення залежності: «будова – активність».

Об’єктом дослідження, в якості вихідних речовин для створення нових лікарських засобів, обрані тіосемікарбазиди загальної формули:

Прогнозування фармакологічної активності зазначених тіосемікарбазидів проведено за допомогою комп’ютерної програми PASS (Prediction of Activity spectra for Substances) версії 1.703.



Встановлено, що досліджувані сполуки можуть бути досить перспективними об’єктами для пошуку поліфункціональних лікарських засобів. Їх фармакологічна активність пов’язана з електронними та стеричними властивостями замісників в ароматичному кільці. Так, ймовірна фармакологічна дія щодо Antituberculosic сполук (1-5) змінюється залежно від природи замісника R (див. рис.).

Відповідно до одержаних результатів, антитуберкульозна активність зазначених речовин залежно від електронних властивостей замісника R в ароматичному ядрі змінюється у наступному ряді:



Таким чином, досліджувані тіосемікарбазиди можуть бути перспективними об’єктами для пошуку нових фармацевтичних засобів.


ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ЗАГАЛЬНОГО АЗОТУ У ГРУНТАХ
Шекера С.Ю., студ. V курсу

Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, м. Харків, Україна, e-mail: shekera.sergei@mail.ru

Науковий керівник: канд.хім.наук Свіщова Я.О.
Азот — є одним з основних елементів, необхідних для життєдіяльності рослин. Він входить до складу білків, ферментів, нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів та інших сполук. Вміст азоту у грунті зумовлює інтенсивність синтезу білків в рослині, що суттєво впливають на процеси росту. Відомо, що вміст загального азоту в грунтах знаходиться в межах від 0,05 до 0,5% та залежить від типу ґрунту, його гранулометричного складу та вмісту гумусу. В теперішній час відомо дві методики визначення загального азоту. Перша, полягає в спалюванні ґрунту в присутності сульфатної кислоти з подальшою відгонкою отриманого катіону амонію в борну кислоту (титро­метричний метод). Недоліками цього методу є тривалість експерименту та необхідність слідкувати за герметичністю відгоночного апарату, рівнем рідини в відгонній колбі, що суттєво може впливати на остаточні результати. Фотометричний метод визначення (метод «індофеноловой зелені») виключає етап відгонки і тому суттєво спрощує та пришвидшує визначення (ГОСТ 26107-84).

Нами проаналізовані на вміст загального азоту двома методами грунти: чорноземи типові середньо суглинкові Українського природного степового заповідника відділення «Михайлівська цілина», темно каштанові грунти степового заповідника Асканія-Нова. В табл. 1 наведено результати вимірювання, відносна похибка результатів вимірювання складає ± 0,02%. Як бачимо усі отримані результати співвідносні між собою.

Таблиця 1

Метод визначення
Шар грунту, см

Грунт

Михайлівська цілина

Асканія-Нова

0-10

10-20

20-30

0-10

10-20

20-30

Титрометричний метод

0,46

0,30

0,26

0,13

0,13

0,12

Фотометричний метод (l=1 cм)

0,46

0,30

0,26

0,14

0,15

0,13

Фотометричний метод (l= 5 cм)

0,39

0,27

0,26

0,10

0,10

0,10

Оптична густина градуювальник розчинів при довжині кювети 5 см знаходиться в межах 0,3-0,6, тоді як для l=1 cм лише в межах 0,06-0,11 (рис. 1). Користуючись тим фактом, що найменша відносна похибка вимірювання оптичної густини спостерігається при значенні D=0,434 (Петрухин, 1987), а відповідний діапазон оптичної густини в межах 0,2-0,8, то краще проводити вимірювання в кюветах з l=5 cм та при розрахунках враховувати світло поглинання контрольного розчину.


Рис. 1. Градуювальні графіки по визначенню загального азоту в гумусі

1. (l=1 cм) y=48,036x – 0,012, R2=0,9336;

2. (l=5 cм) y=11,138x – 0,002, R2=0,9652.


МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
ПРИМЕНЕНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА УРОКАХ ХИМИИ В СРЕДНЕЙ ШКОЛЕ
Исаичкина С.В., студ. III курса, Галушкова Ю.В., студ. IV курса, Гричановская А.Ю., студ. IV курса заоч. фак.

УО «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины», г. Гомель, Республика Беларусь, e-mail: isaichkina.sveta@mail.ru

Научный руководитель: доц. Хаданович А.В.
За последнее десятилетие повсеместно стали использоваться новые информационные технологии: интернет, мобильная связь, цифровые технологии. Именно на уроках под руководством педагога школьники могут научиться использовать компьютерные технологии в образовательных целях, овладеть способами получения информации для решения учебных, а впоследствии и более широкого круга задач, приобрести навыки, обеспечивающие возможность продолжать образование в течение всей жизни (Курдюмова, 2002).

Для реализации нового подхода к преподаванию с применением информационных технологий необходимо знать возможности, предоставляемые компьютером для усовершенствования учебного процесса на каждом этапе урока. Так, на этапе подготовки к уроку компьютер предоставляет возможности: создавать компьютерные модели конспекта урока, темы, курса в целом; максимально целесообразно располагать материал. На этапе проведения уроков компьютер позволяет: экономить время; красочно оформлять материал; повышать эмоциональную, эстетическую, научную убедительность преподавания; оптимизировать процесс усвоения знаний, воздействуя на различные анализаторы; индивидуализировать обучение; концентрировать внимание на важнейшей проблеме урока; самостоятельно использовать учебный материал обучающимися. На этапе методической проработки процесса обучения у учителя появляются дополнительные возможности: аккумулировать совместные усилия учителей; развивать, модернизировать, корректировать электронные материалы; повышать мотивацию преподавания и обучения (Макошина, 2002).

Использование информационных технологий органично вписывается в структуру любого урока, дает возможность стимулировать поисковую деятельность учащихся на современном, качественно ином уровне, а также формировать учебную мотивацию и ключевые компетенции обучающихся.Компьютеризация при обучении создает особую информационную обстановку, которая стимулирует интерес и пытливость ученика. Это облегчает понимание и решение многих задач интеллектуального характера, способствует раскрытию природой заложенных потенциалов и способностей к познанию, творческой инициативы, личностному развитию каждого ученика (Нечиталова, 2005).

Применение компьютерных технологий используется в одной из важнейших форм организации учебно-воспитательного процесса в школе — внеклассных занятиях по химии наряду с уроками. Цель внеклассной работы — углубление и расширение знаний и кругозора учащихся, развитие интереса к предмету, самостоятельности, творческой активности. Внеклассная работа помогает формировать коллектив учащихся, пробуждает чувство ответственности перед коллективом (Чигрик, 1988).

Содержание внеклассной работы по химии подчиняется строго определенным требованиям: научность, доступность, актуальность и практическая значимость, связь с жизнью, занимательность.

Сегодня учитель перестал быть для школьника единственным источникам знаний. На второе место среди источников информации вышли компьютер и интернет. Создание тандема «учитель + компьютер» сделает образовательный процесс более привлекательным и качественным. Благодаря анимации, звуковым и динамическим эффектам учебный материал становится запоминающимся, легко усвояемым.

Существуют определённые правила при использовании информационных технологий: обучающая программа должна быть простой в работе и «дружественной» по отношению к учащемуся; изучаемый материал в одной программе должен представляется единым смысловым блоком, выполнение которого потребует от ученика знания и понимания предшествующего материала (формирование познавательного процесса); учебный материал целесообразно разделять на небольшие порции таким образом, чтобы каждая порция смогла уложится на экране, а ученик не пассивно читал данные тексты, а имел возможность чаще отвечать на поставленные вопросы; обучающие программы должны содержать элемент контроля, а контрольные тесты — элемент обучения (Дорофеев, 2007).

Уроки с использованием электронных учебников, презентаций, электронных тестов, виртуального эксперимента, ресурсов интернета представляют собой сплав новых информационных технологий с традиционными педагогическими. Учащиеся при этом ощущают себя активными участками процесса обучения, получают новые навыки, умения, анализируют, сопоставляют, находятся в постоянном поиске. Использование компьютерных программ на уроках химии дает возможность смоделировать химический процесс, провести опасную реакцию, поучаствовать в дистанционной дискуссии, “поработать” с отдельными атомами и молекулами, проверить свои знания независимым «экспертом» компьютером. При обучении химии также возможно применение электронных таблиц Excel для автоматического составления сетки неповторяющихся тестов с ответами, построения различных графиков, их преобразования, статистической обработки экспериментальных данных и др. С использование специальных компьютерных программ возможна наглядная демонстрация примеров решения типовых задач, причем обучаемый может видеть весь ход решения в обычном формульно-математическом выражении.

Комплексное использование информационных технологий в образовательном процессе по химии способствует повышению уровня формирования химических знаний и умений учащихся.

РЕАЛІЗАЦІЯ НАПРЯМКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЧЕРЕЗ ОРГАНІЗАЦІЮ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кияшко Л.Б., студ. V курсу

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, м. Чернігів, 14013, Україна, e-mail: lilka89@bk.ru

Науковий керівник: к.пед.н., доц. Колесник М.О.
Аналіз методичної та наукової літератури, екологічної ситуації в світі свідчить, що проблема формування екологічної культури школярів з метою становлення екологічного мислення у процесі навчання та виховання є досить актуальною. Її популярність та цінність визначається сьогоденною екологічною світовою кризою.

Нові вимоги до сучасної освіти обумовлюються необхідністю звертання до нових педагогічних технологій навчання, серед яких особливе місце займає проектна методика.



Метою нашої роботи є узагальнити та систематизувати методичні підходи до організації проектної діяльності старшокласників у процесі здійснення виховних проектів; розробити методику екологовиховної роботи через проектну діяльність старшокласників та апробувати її в процесі організації та здійснення екологічного проекту.

На нашу думку, важливо показати дітям їх особисту зацікавленість у отриманих знаннях, які можуть і повинні стати в нагоді їм у житті. Тому ми вирішили розглянути в процесі проектної діяльності учнів проблему забруднення атмосферного повітря. Актуальність даної проблематики полягає у зв’язку з реальним життям, а також значущістю для старшокласників. Для розгляду та пропонування шляхів вирішення проблеми їм необхідно застосувати отримані знання, уміння і навички, а також шукати нові знання, які дозволять досягти поставленої мети розробленого нами екологічного проекту «Рівень якості повітря, яким ми дихаемо».

Нами пропонується створення своєрідної книги, яка складатиметься з кількох частин, підпроектів.

Перший етап — Повітря-людина”. Завдання даного етапу — розкрити залежність між якістю повітряного середовища проживання людей і кількістю легеневих захворювань. Проектна діяльність учнів здійснюється в колективних формах роботи, з елементами змагання — хто збере більше цікавої інформації.

Другий етап — „Дослідження повітря, що нас оточує”. Завдання даного етапу — занести в книгу висновки, які учні отримають після проведення дослідів. На завершення данної частини відбувається обговорювання висновків.

Третій етап — складання учнями єссе на тему „Ковток повітря в майбутньому”. Завдання даного етапу — дізнатися, які думки учніз з приводу стану атмосферного повітря на теперішній час і в майбутньому, пропозиції учнів щодо зменшення негативного впливу людської діяльності на атмосферу.


РЕШЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ ЗАДАЧ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КОМПЬЮТЕРА
Семенюк В.П., студ. III курса

Витебский государственный университет имени П.М. Машерова, г. Витебск, Республика Беларусь, e-mail: vitebskvet19881988@mail.ru

Научный руководитель: преп. Белохвостов А.А.
Умение решать задачи — интегрированный показатель степени овладения знаниями по химии и, несомненно, мыслительных способностей учащихся. Поэтому решение задач — это не только один из ведущих методов обучения, но и самый информативный способ контроля. Процесс усвоения знаний можно условно разделить на четыре этапа (Ахлебин, 2004):


  • понимание;

  • запоминание;

  • применение в стандартных условиях;

  • применение в новых, нестандартных и различных сочетаниях.

На всех этих этапах для обучения и контроля можно использовать различные типы задач.Несмотря на многообразие подходов к проблеме обучения школьников решению химических задач, основной формой обучения может быть – самостоятельная работа. Самостоятельная работа учащихся эффективна при наличии достаточных базовых знаний и хороших пособий, задачников, компьютерных тренажеров.

Одно из универсальных средств для самообразования — компьютерные обучающие программы, например CHEMICAL, CHEMLAND,BESTCHEM, CSCHEM3DPRO,которые обладают самыми широкими возможностями.

Можно выделить три основных направления использования компьютеров в обучении решению учебных химических задач. Первое направление связано с привлечением школьников и студентов к разработке обучающих программ, в процессе создания которых и происходит совершенствование умений решать задачи. Такую деятельность можно организовать как научно-исследовательскую, а также при выполнении курсовых и дипломных работ студентами педагогических университетов или практикумах по методике преподавания химии. Второе направление связано с использованием вычислительных и аналитических возможностей компьютерной техники. В этом случае компьютер выступает как средство, решающее ту или иную химическую задачу, а учащемуся отводится достаточно пассивная роль: он вводит данные и анализирует выданный компьютером результат.

Программы для химических расчётов и моделирующие программы позволяют учащемуся быстро получить результат — решить задачу, но почти не учат, как это делать. В учебной деятельности школьников такие программы нужно использовать очень осторожно, так как эффект от их применения может быть аналогичен тому, который получается в результате широкого использования микрокалькуляторов: большинство школьников практически не обладают вычислительными навыками, т.е. не умеют считать. Но такие программы могут быть полезны студентам, занимающимися учебно-исследовательской деятельностью, для выполнения рутинных расчётов.

Третье направление использования компьютеров в обучении способам решения учебных химических задач связано с его использованием как средства обучения.

С помощью компьютерной справочно-информационной системы можно мгновенно получить справку или подсказку в любой форме — текст, таблица, рисунок, схема, анимация, видеозапись химического или физического явления и т.д.

Базы данных программы позволяют проводить поиск задач по следующим критериям: учебной теме, типу и сложности задачи, веществу, о котором идёт речь, а также по их сочетаниям, также как самоучитель, так и с целью освоения решения задач определённых типов, например при подготовке к экзаменам.

В основе компьютерных программ по химии положен тематический признак, что обеспечивает использование самоучителя на уроках по конкретным темам школьного курса химии для решения определённых типов, а также при первоначальном знакомстве с новыми типами задач, при закреплении и повторении.

Работа программ моделирует занятия учащегося с репетитором в режиме интерактивного диалога. Компьютер последовательно ставит перед учащимися вопросы, отвечая на которые он и решает задачу. В случае затруднений учащийся может воспользоваться подсказкой, справочниками или посмотреть видеозапись явлений, о которых идёт речь в задаче, а при необходимости — подробное решение (Ахлебин, 2004).
Литература

1. Ахлебин А.К. Компьютерные программы для обучения решению задач / А.К. Ахлебин, Л.Г. Лазыкина // Химия в школе. – 2004. – № 4. – C. 51-55.


МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ БІОЛОГІЇ
Терещенко Т.С., студ. V курсу

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, м. Чернігів, Україна, e-mail: taniateri@mail.ru

Науковий керівник: к.пед.н., доцент Колесник М.О.
Національною доктриною розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено, що одним із пріоритетних напрямів її розвитку є впровадження в усі ланки освітньої галузі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечить подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості, доступності і ефективності освіти, вироблення у підростаючого покоління вмінь і навичок, необхідних для практичного використання у сучасному інформаційному середовищі.

Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань свідчить, що на сьогодні все більше навчальних закладів приділяють увагу мультимедійним засобам навчання та починають використовувати їх на практиці. Тому є актуальним дослідження методики їх застосування в навчальному процесі з біології.

Метою нашої роботи є теоретично обґрунтувати доцільність використання мультимедійних засобів навчання при викладанні шкільного курсу біології, систематизувати та узагальнити методичні підходи до використання мультимедійних засобів навчання біології, а також запропонувати відповідний розділ для студентів хіміко-біологічного факультету в структурі вивчення дисципліни «Методика навчання біології» та апробувати його.

Нами було визначене місце та роль мультимедійних засобів навчання серед сучасних засобів навчання; оглянуті та охарактеризовані сучасні засоби навчання, які використовуються в освіті; з’ясовані загальні вимоги до використання мультимедійних засобів навчання в ЗНЗ; а також розглянуто досвід роботи вчителів в застосуванні мультимедійних засобів навчання на уроках біології в ЗНЗ.

Мультимедійні засоби навчання відповідають вимогам сучасної школи, допомагають учителю зробити навчання цікавим, змістовним. Вони мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси в розвитку й динаміці та підвищують інтерес і загальну мотивацію до навчання.

Нами пропонується до розгляду особливості використання мультимедійних засобів навчання при викладанні розділів «Ботаніка», «Зоологія», «Біологія людини» та «Загальна біологія».

Планується представити методичні аспекти мультимедійного забезпечення уроку на прикладі конкретної теми з розділу «Біологія людини» та апробувати тему «Методика застосування мультимедійних засобів навчання при викладанні шкільного курсу біології» в структурі навчальної дисципліни «Методика навчання біології».

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК


А

Андреєва К.В. – 3

Андрусик І.В. – 14
Б

Бедрило А.І. – 39



Безуглова М.А. – 15

Білан Ю.М. – 36

Бобіна Ю.А. – 57

Бокоч А.Ф. – 32

Бондаренко К.С. – 36

Браткова Т.В. – 57

Бревус С.М. – 37

Брижата О.С. – 84

Бринзак А.А. – 15

Бульба Ю.П. – 93
В

Вискушенко Д.А.. – 17


Г

Гавій В.М. – 100, 100

Гаврилей М.А. – 16

Гаврилюк Т.М. – 33

Галушкова Ю.В. – 103

Галянт Л.М. – 58

Ганущак Ю.Ю. – 38

Гнатишина Л.В. – 85

Годовська Ю.Я. – 45

Голуб О.М. – 94

Голубовська Т.О. – 39

Голя Н.О. – 28

Городовенко О. С. – 39

Гребеник О.О. – 95

Гриценко В.В. – 100, 100

Гричановская А.Ю. – 103

Гуща М.С. – 48
Д

Дєдов М.О. – 41

Дериземля Н.О. – 73

Довгаюк І.В. – 17

Донченко О.В. – 59

Дрозд Ю.І. – 42


З

Захарюк Г.С. – 18


И

Ильницкий Е.А. – 15

Исаичкина С.В. – 103
І

Іванова С.В. – 95

Іващенко І.В. – 96

Ігнатенко Н.В. – 34

Іщук Л.В. – 42
К

Камінський В.В.– 96

Кадебська Я.М. – 8

Карпачова А.П. – 18

Качаєва М.В. – 9

Кедров Б.Ю. – 19

Кирилюк І.Л. – 85

Кицун І.А. – 34

Кияшко Л.Б. – 104

Кладікова Ю.В. – 19

Клименко Т.В. – 43

Клюваденко.А.А. – 12

Кобижська О.Ю. - 19

Кобзар О.Л. – 97

Кобзар ЯЛ. – 98

Кобилін П.О. - 59

Коваль Л.М. – 61

Ковальчук О.М. – 21

Козир Л.С. – 44

Колесник Т.М. – 87

Конюшко И.А. – 9

Коробченко М.А. – 22

Костюк К.К. – 95

Кримська М.Ю. – 45

Кузьменко М.О. – 10

Кущик Ю.C. – 62


Л

Лавріненко В.М. – 4

Лаврук Г.О. – 76

Лисак Ю.А. – 93

Лихвар Л.Ю. – 98

Личманенко О.Г. – 45

Луферов А.О. – 5
М

Маліновська Г.О. – 63

Малованюк О.О. – 18

Маркітан А.С. – 64

Мартинюк О.П. – 23

Марушинець А.В. – 65

Марченкова А.І. – 32

Матвієнко В.В. - 46

Миколайчук А.В. – 6

Микула О.С. – 24

Москаленко О.В. – 98

Мушинська А.А. - 47


Н

Надточий Р.А. – 24

Нерет Н.А. – 25

Ніжинець Ю.В. – 26

Ніколайчук А.І. – 99
О

Оверченко В.В. – 12

Овсепян М.С. – 15

Овсиенко В.Н – 28

Олійник Л.Ю. – 11

Опанасенко І.А. – 100

Опанасенко О.А. – 100

Орлова В.Ф. – 88

Орлова Е.С. – 28

Отвалко Е.А. – 9



П

Пантюшенко І.М. – 48

Пащук В.В. – 12

Петренко О.С. – 99

Петрюк В.О. – 73

Пинчук Е.С. – 29

Поліщук Л.О. – 66

Понятовська А.І. – 89

Попадюк Л.В. – 74

Пшибельський В.В. – 29


Р

Радченко Т.А. – 48

Романюк Н.І. – 8

Рукасевич В.Ю. – 28

Рябоконь О.В. – 67
С

Семенець В.С. – 76

Семенюк В.П. – 104

Сиплива І.В. – 99

Слободяник Г.П. – 77

Слюта В.Б. – 78

Сологуб А.Ю. – 90

Старовєрова О.О. – 49

Степаненко С.М. – 98

Суховєєв В.В. – 94, 95, 97, 98, 101, 101


Т

Тарановська О.О. – 80

Терехно А.С. – 97

Терещенко Т.С. – 105

Трач В.А. – 30

Турченко Н.В. – 98


У

Узун Е.Е. – 30

Уханова К.В. – 50

Ушкаленко Л.І. – 101


Ф

Федірко С.С.– 80

Фещук В.В. – 96

Філоненко О.Ю. – 68

Форощук П.В. – 51

Фролов А.В. – 6


Х

Хаєцький А.Г. – 81

Халаим Е.В. – 30

Ханеня К.С. – 6

Харковенко В.Л. – 69

Харчук А.Б. – 70

Христофорова И.А. – 15

Хурамова Ю. – 52


Ц

Циганок М.Л. – 71



Ч

Чайка І.М. – 53

Чуприна О.М. – 101
Ш

Шекера С.Ю. – 102

Шешурак П.Н. – 24

Шкіль Ю.В. – 54

Шульга В.М. – 12
Щ

Щербина А.В. – 93


Ю

Юденок Л.В. – 35

Юрченко Т.І. – 82

Юшко Т.В. – 55


Я

Яремчук О.Б. – 91


Зміст
Флора і рослинність



Андреєва К.В. Раритетна компонента флори Луцького району Волинської області ………………………………… 3

Лавріненко В.М. Рід жимолость (Lonicera L.) у флорі України та декоративні і лікарські властивості його видів 4

Луферов А.О. Видовой состав макромицетов в сосновых лесах Гомельского Полесья в 2011 году ………………… 5

Миколайчук А.В. Систематичний аналіз родини Lamiaceae у флорі Волинської області …………………………… 6

Фролов А.В., Ханеня К.С. Создание коллекции культур съедобных и лекарственных грибов в ГГУ им Ф.Скорины 6
Експериментальна ботаніка

Кадебська Я.М., Романчук Н.І. Особливості клонального мікророзмноження рослин бегонії в культурі in vitro 8

Качаєва М.В. Вплив похідних триазину на процеси росту озимої пшениці в осінній період ……………………… 9

Конюшко И.А., Отвалко Е.А. Показатели активности каталазы в растительных обьектах ……………………… 9

Кузьменко М.О. Вплив металохелатів на основі кобальту на процеси коренеутворення живців смородини …… 10

Олійник Л.Ю. Мікроботанічні ознаки глобальних лісових пожеж як індикаторів палеокліматичної циклічності 11

Пащук В.В. Деякі аспекти вирощування представників роду Chrysanthemum ……………………………………… 12

Шульга В.М., Оверченко В.В., Клюваденко А.А. Молеклярно-біологічна діагностика вірусів хмелю (Humulus lupulus L.) ………………………………………………………………………………………………………… 12
Зоологія

Андрусик І.В. Видовий склад та екологічні особливості синицевих (Passeriformes: Paridae) національного природного парку “Прип’ять-стохід” (Волинська область, Україна). Повідомлення 2 …………… 14

Безуглова М.А., Овсепян М.С., Христофорова И.А., Ильницкий Е.А. Влияние температуры и штормовой активности на количество видов макрозообентоса межваловой ложбины Одесского залива ……………… 15

Бринзак А.А. До вивчення фауни діапріїд (Hymenoptera, Proctotrupoidea, Diapriidae) деяких районів Лісостепу України …………………………….………………………………………….…………………………………… 15

Гаврилей М.А. Сучасний стан існування порід домашньої кішки (Felis silvestris catus Linnaeus, 1758) на півночі України …………………………….………………………………………….…………………………………… 16

Довгалюк І.В., Вискушенко Д.А. Утримання та розведення молюска Asolene spixi (Mollusca) в умовах акваріума 17

Захарюк Г.С., Малованюк О.О. Морфологія гепатопанкреаса молюсків роду Helix Linnaeus, 1758 (Gastropoda: Geophila: Helicidae) як показник техногенної трансформації довкілля …………………………….………… 18

Карпачова А.П. Зимуюча орнітофауна (Aves) лісостепу Мелітопольського району (Запорізька область, Україна) 18

Кладікова Ю.В. Роль зоологічного музею при вивченні біологічних дисциплін та формуванні екологічної свідомості дітей різних вікових категорій …………………………….…………………………………………. 19

Кобижська О.Ю., Кедров Б.Ю. Морфометрія черепа Sylvaemus silvaticus Linnaeus 1758 (Rodentia: Muridae) з фондів зоологічного музею НДУ імені Миколи Гоголя …………………………….…………………………… 19

Ковальчук О.М. Динаміка чисельності лося Alces alces (Artiodactyla: Cervidae) у складі минулої та сучасної теріофауни Сумської області …………………………….………………………………………….…………… 21

Коробченко М.А. Мінливість і стабільність діагностичних ознак у високо спеціалізованих видів: аналіз краніології Spalax microphthalmus (Rodentia: Spalacidae) …………………………….……………………………………… 22

Мартинюк О.П. Гніздова біологія родини ластівкових (Passeriformes: Hirundinidae) в умовах міста Луцька (Україна) …………………………….………………………………………….……………………… 23

Микула О.С. розподіл домінантних видів: Calathus micropterus, Pterostichus niger та Pterostichus melanarius (Coleptera, Carabidae) у біоценозах східного полісся україни …………………………….………………… 24

Надточий Р.А., Шешурак П.М. Жужелица хлебная волосистая Harpalus rufipes (De Geer, 1774) (Coleoptera: Carabidae: Harpalini) в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя ……………………………………….………………………………………….………………… 24

Нерет Н.А. Тихоходи (Tardigrada) епіфітних мохів міста Чернігова (Україна) …………………………….… 25

Ніжинець Ю.В. Орнітонаселення (Aves) Національного природного парку “Бузький гард” (Миколаївська облась, Україна) у гніздовий період …………………………….………………………………………….……………… 26

Орлова Е.С., Овсиенко В.Н., Рукасевич В.Ю., Голя Н.О. Влияние клеща Sphexicozela connivens (Acari, Astigmata, Winterschmidtiidae) на фенотипическую изменчивость ос Polistes nimpha (Hymenoptera, Vespidae, Polistinae), гнездящихся на территории урочища Вакаловщина умская обл.) …………………………….…………… 28

Пинчук Е.С. Коллекция бабочек семейства Lithosiidae в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя …………………………….………………………………………….…… 29

Пшибельський В.В. Структурна організація родини люмбріцід (Oligochaeta: Lumbricidae) біогеоценозів Волинської височини (Волинська область, Україна) …………………………….……………………………… 29

Узун Е.Е., Трач В.А., Халаим Е.В. Растениеобитающие членистоногие Нижнеднестровского национального природного парка (Украина, Одесская область) …………………………….………………………………… 30
Медико-біологічні дослідження

Бокоч А.Ф., Марченкова А.І. Структура захворюваністі і хворобливості кровоносної системи населення Борзнянського району ……………………………….………………………………………….………………… 32

Гаврилюк Т.М. Стан показників зовнішнього дихання і серцево-судинної системи у юнаків при тютюнопалінні 33

Ігнатенко Н.В. Стан профілактики наркотичної залежності серед учнівської молоді м. Чернігова ……………… 34

Кицун І.А. Особливості потужності електричної активності кори головного мозку, пов’язані з фактором статі та продуктивністю розумової діяльності ……………………………….…………………………………………. 34

Юденок Л.В. Зміни біохімічних показників крові у хворих на хронічний лімфоїдний та гострий мієлобластний лейкози ……………………………….………………………………………….………………………………… 35
Екологічні проблеми природоко­ристу­вання та охорона навколиш­нього середовища

Білан Ю.М. Джерела нітратного забруднення ґрунту ………………………………………………………………… 36

Бондаренко К.С. Зміна гранулометричного складу дерново-слабопідзолистих грунтів Чернігівського Полісся під впливом осушення ……………………………………………………………………………………………… 36

Бревус С.М. Cучасний стан паливно-енергетичного комплексу Тернопільської області в контексті енергетичної безпеки держави ………………………………………………………………………………………………… 37

Ганущак Ю.Ю. Індикаційні властивості деревних рослин в урбанізованих екосистемах ………………………… 38

Голубовська Т. Природно-заповідний фонд як складова рекреаційних ресурсів Чернігівської області ………… 39

Городовенко О.С., Бедрило А.І. Мікропрофільне дослідження грунту — новий підхід у пізнанні його структурно-функціональних властивостей …………………………………………………………………………………… 39

Дєдов М.О. Багаторічні трави у вирішенні проблеми поліпшення екологічного стану агроландшафтів Вінниччини 41

Дрозд Ю.І. Сидерація як фактор поліпшення екологічного стану ґрунту …………………………………………… 42

Іщук Л.В. Алелопатична активність рослин …………………………………………………………………………… 42

Клименко Т.В. Рекреаційне лісовикористання Ніжинського району ………………………………………………… 43

Козир Л.С. Вплив випасання коней на зміну величин екотопічних характеристик Хомутовського степу ……… 44

Кримська М.Ю. Вплив фосфорних добрив на біологічну активність ґрунту ……………………………………… 45

Личманенко О.Г., Годовська Ю.Я. Кислотна активація сорбенту — суглинка темно-бурого для очищення стічних вод забруднених іонами Cr (III) ………………………………………………………………………………… 45

Матвієнко В.В. Сучасні проблеми екологічного законодавства України …………………………………………… 46

Мушинська А.А. Ґрунтовий покрив Вінниччини на тлі процесу природокористування та необхідності його оптимізації ……………………………………………………………………………………………………… 47

Пантюшенко І.М., Гуща М.С. Характеристика нуклеїнового гомеостазу риб за дії йонів міді …………………… 48

Радченко Т.А. Вплив автотранспорту на навколишне середовище Токмацького району (Запорізька обл.) ……… 48

Старовєрова О.О. Вивчення пилових бур та їх вплив на навколишнє природне середовище ……………………… 49

Уханова К.В. Вплив транспорту на довкілля міста ……………………………………………………………………… 50

Форощук П.В. Формирование локальной экологической сети Луганской области ………………………………… 51

Хурамова Ю. Дихання ґрунту і продуктивність агроекосистеми за різного агрохемогенного впливу …………… 52

Чайка І.М. Екологічні проблеми приток Південного Бугу під впливом господарської діяльності, та можливі шляхи їх вирішення ……………………………………………………………………………………………………… 53

Шкіль Ю.В. Вплив антропогенних чинників на прискорення деградації та погіршення екологічного стану орних земель Чернігівської області …………………………………………………………………………………… 54

Юшко Т.В. Вплив зрошення на екологічні умови півдня України ………………………………………………… 55
Суспільно-географічні дослідження

Бобіна Ю.А. Міграції населення Вінницької області: загальні тенденції …………………………………………… 57

Браткова Т.В. Бурякоцукровий комплекс Вінницької області: особливості функціонування та розвитку ……… 57

Галянт Л.М. Сучасний стан та перспективи розвитку сільського зеленого туризму на Поділлі …………………… 58

Донченко О.В. Структурно-динамічні тенденції формування сільської поселенської мережі України …………… 59

Кобилін П.О. Деякі особливості територіальної організації торговельного обслуговування населення Харківської області ……………………………………………………………………………………………………………… 59

Коваль Л.М. Історико-географічні аспекти розвитку урбанізації в Подільському суспільно-географічному районі ……………………………………………………………………………………………………………… 61

Кущик Ю.С. Сільська поселенська мережа Вінничини ……………………………………………………………… 62

Маліновська Г.О. Поширення соціальних негараздів у вінницькій області ………………………………………… 63

Маркітан А.С. Сучасний стан парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Вінницької області ………………… 64

Марушинець А.В. Стан розвитку соціальної інфраструктури та її вплив на трансформацію аграрного сектора столичного регіону ………………………………………………………………………………………………… 65

Поліщук Л.О. Сучасний стан та перспективи розвитку м’ясопромислового комплексу Вінницької області ……… 66

Рябоконь О.В. Походження назв річок Сумської області ……………………………………………………………… 67

Філоненко О.Ю. Особливості сучасного розміщення протестантських релігійних громад на Чернігівщині …… 68

Харковенко В.Л. Сучасні трансформаційні процеси в агропромисловому комплексі Вінницької області ……… 69

Харчук А.Б. Історичні умови формування мережі міських поселень Вінницької області ………………………… 70

Циганок М.Л. Перспективи зовнішньоекономічного співробітництва між Україною та Іспанією ……………… 71
Фізико-географічні дослідження

Дериземля Н.О. Виділення гірничопромислового геоекотону Заваллівської ландшафтно-техногенної системи в межах міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» правобережної України …..……..……………………… 73

Петрюк В.О. Створення регіонального ландшафтного парку “Мальованка” як основа розвитку заповідної справи на території Малого Полісся …..……..…………………………………………………………………………… 73

Попадюк Л.В. Використання даних космічних спостережень для вивчення змін гідрографічної мережі з метою оцінки динаміки руслових процесів та гідролого-гідрогеологічних ризиків …..……..…………………… 74

Семенець В.С., Лаврук Г.О. Польова практика з геоморфології студентів іі курсу природничо-географічного факультету Уманського державного педагогічного університету …..……..……………………………… 76

Слободяник Г.П. Динаміка природних умов Поділля у плейстоцені …..……..…………………………………… 77

Слюта В.Б. Розвиток ерозії на водозборах і розміщення основних видів захисних лісосмуг на них …..……..…… 78

Тарановська О.О. Cучасна ландшафтна структура долини Південного Бугу …..……..………………………… 80

Федірко С.С. Особливості біогенного рельєфу в межах басейну річки Удай …..……..………..……..………..… 80

Хаєцький А.Г. Особливості формування водосховищ Поділля …..……..………………………………………… 81

Юрченко Т.І. До палінологічного вивчення пилкового опаду у лісостеповій зоні України …..……..…………… 82
Туристично-краєзнавчі дослідження

Брижата О.С. Природні рекреаційні ресурси Вінницької області .…………………….………….………………… 84

Гнатишина Л.В. Аттрактивність скельних монастирів Поділля .…………………….………….…………………… 85

Кирилюк І.Л. Загальна характеристика парків-памяток садово-паркового мистецтва Хмельницької області .… 85

Колесник Т.М. Cереднє Придністер’я — унікальний регіон для розвитку туризму .…………………….…………. 87

Орлова В.Ф. Проблеми та перспективи туристичної галузі Вінницької області .…………………….………….… 88

Понятовська А.І. Географічні аспекти розвитку турисько-рекреаційного комплексу на території Хмельницької області .…………………….………….…………………….……….…………………….……………………… 89

Сологуб А.Ю. Особливості функціонування екологічних стежок на території природоохоронних територій Поділля .…………………….………….…………………….……….…………………….…………………… 90

Яремчук О.Б. Проблеми і перспективи використання нових екскурсійних об’єктів на Вінниччині .…………… 91
Хімія та біологічно-активні речо­вини

Бульба Ю.П., Лисак Ю.А., Щербина А.В. Синтез похідних 1,4-дигідропіридину та дослідження їх рістрегулю­- ючої активності ……………………….…………………….……………….……………….………………… 93

Голуб О.М., Суховєєв В.В. Дослідження фармакологічних властивостей фенілових естерів сульфолан-3-іл- ацетатної кислоти ……………………….…………………….……………….……………….……………… 94

Гребеник О.О., Суховєєв В.В. Моделювання фармокологічної активності діестерів сульфолан-3,4-біс-ацетатної кислоти ……………………….…………………….……………….……………….…………………….… 95

Іванова С.В., Костюк К.К. Інтенсивність виділення амоніаку коропами за дії токсикантів різної хімічної природи ………………………….…………………….……………….……………….……………………… 95

Іващенко І.В., Камінський В.В., Фещук В.В. Синтез спірокарбону та його похідних, дослідження їх біологічної активності ………………………….…………………….……………….……………….……………………. 96

Кобзар О.Л., Терехно А.С., Суховєєв В.В. Дослідження потенційних антиоксидантів на основі 4,6-біс-(етиламіно)-1,3,5-триазин-2-амінокислот ……………………….…………………….……………….……………….…… 97

Кобзар Я.Л., Турченко Н.В., Степаненко С.М., Суховєєв В.В. моделювання нових антиоксидантів фармацевтичної дії серед гетероароматичних амінокислот на основі s-триазину ……………………….… 98

Лихвар Л.Ю., Москаленко О.В. Хімічні показники артезіанської води в місті Ніжин ……………………….… 98

Ніколайчук А.І., Петренко О.С., Сиплива І.В. Кількісний аналіз стрептоциду ………………………….……… 99

Опанасенко І.А., Гавій В.М., Гриценко В.В. Визначення вмісту кадмію у ґрунтах ніжинського району ……… 100

Опанасенко О.А., Гавій В.М., Гриценко В.В. Визначення вмісту мангану в річках Чернігівської області …… 100

Ушкаленко Л.І, Суховєєв В.В. Прогнозування фармацевтичної активності галогензаміщених гетероароматичних амідів ……………………………….…………………….……………….……………….……………………. 101

Чуприна О.М., Суховєєв В.В. Прогнозування фармацевтичної активності серед ароматичних тіосемікарбазидів 101

Шекера С.Ю. Визначення вмісту загального азоту у грунтах ………………………….…………………….……… 102
Методика викладання природничих наук

Исаичкина С.В., Галушкова Ю.В., Гричановская А.Ю. Применение компьютерных технологий на уроках химии в средней школе ………………………....….…………………………....……………………………….. 103

Кияшко Л.Б. Реалізація напрямку екологічного виховання старшокласників через організацію проективної діяльності ………………………....….…………………………....………………………………....……..…… 104

Семенюк В.П. Решение химических задач с использованием компьютера ………………………………………… 104

Терещенко Т.С. Методика застосування мультимедійних засобів навчання при викладанні шкільного курсу біології ………………………....….…………………………....………………………………....……..…....… 105
Авторський покажчик ……………….…………………….…………………………………………………………… 106

Для нотаток





Підписано до друку 10.03.2012 р.

Формат 60x84/8, Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн.-друк. арк. 12,88.

Наклад 150 прим. Замовлення № 101.



Тов. “Наука-Сервіс”, тел. 2-40-51.




Каталог: bitstream -> NAU -> 19002
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка