П озанавчальна – методична діяльність.
Виховна година
Класний керівник: І.М.Мельник
Тема: Ввічлива людина.
Мета:
1. Виховна: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, підвищувати рівень виховуваності.
2. Навчальна: впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;
3. Розвиваюча: розширити знання учнів з ввічливості, розвивати культуру поведінки, культуру мовлення.
Форма проведення: диспут.
Етапи підготовки проведення виховного заходу:
1. Етап - вибір мети. Мета даного заходу підібрана таким чином, щоб не тільки можна було дати нові знання, але й перевірити ті, що вже мають учні, але крім цієї головної мети існує ще й інша - розважальна.
2. Етап - планування виховного заходу. На даному етапі йде підбір питань для заходу, місця та часу проведення.
3. Етап - організація діяльності учнів. Учні раніше були попереджені про проведення заходу. Від них не потребується попередньої підготовки.
4. Етап - проведення заходу.
Сьогодні ми поговоримо про ввічливість, як одну з рис культурної людини. Філософ[Емерсон] сказав: «Ввічливість—це сума маленьких жертв, які ми приносимо оточуючим нас людям». А іспанський письменник М. Сервантес наголошував , що „Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так д орого, як ввічливість".
Правильність цих висловів безсумнівна, і на протязі всього життя ви будете кожен раз переконуватись в цьому.
Ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей, з якими ми щоденно спілкуємося вдома, у школі ,магазині, транспорті. Ввічлива, тактовна, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з будь-якої життєвої ситуації, залишивши в оточуючих приємну думку про себе .
—Подумайте, у яких вчинках проявляється ввічливість людини? Важливим показником ввічливості людини є її вміння вітатися. У світі існує багато форм різних привітань. Так, жителі Тібету, наприклад, вітаючись, знімають свій головний убор правою рукою. Ліву руку вони закладають за вухо і висовують язика. Європейці обмежуються, як правило, тим, що піднімають шляпу і роблять легкий уклін . У японців для привітання застосовуються 3 види поклонів: найнижчий, середній (30°) і легкий (15°).
—Люди, зустрічаючись, у різній формі різними способами бажають один одному доброго ранку чи дня, здоров`я, добра і благополуччя.
— Давайте перевіримо, знаєте ви основні правила таких привітань.
— Хто вітається першим — чоловік чи жінка?
— Молодший чи старший?
— Керівник чи підлеглий?
— Учень чи викладач?
— Ще одне правило: не слід чекати, доки з вами привітається людина. Пам`ятайте: першим вітається вихованіший. Тож давайте постійно доводити собі та оточуючим, що ви —вихована людина. Але є деякі виключення з цих правил: хто заходить у кімнату, першим вітається з присутніми, а той, хто виходить, - першим прощається з людьми, які залишилися у приміщенні.
— Які ви ще знаєте способи привітання ?
(Чоловіки завжди встають, вітаючись з жінками, жінки—вітаючись із жінкою чи чоловіком похилого віку)
— А коли встають учні?
— Буваючи на екскурсіях, різних святах, виховних годинах, вечорах і КВК, які проводилися у ліцеї, ви постійно мали змогу спостерігати за вчинками інших, аналізувати і порівнювати із своїми, і , звичайно, мали час навчитися культури поведінки і хорошим манерам. Зараз ми у цьому переконаємось.
Якщо людина не зіпсує іншим настрій недоречним питанням, зауваженням, не буде набридливою, про таку людину говорять: тактовна і нам приємно зустрічатись з нею, працювати з нею.
Навпаки скільки гіркоти завдають нам люди нетактовні. Двом молодим людям хочеться побути на одинці, а до них прив‘язується третій з своїми розмовами… В сім‘ї безладдя і раптом з‘являється непроханий гість і засиджується допізна…
Ніч на вулиці, місто заснуло, а якийсь юнак наспівує або на повну гучність прокручує магнітофонні записи.
Така нетактовність межує з хуліганством.
Бути тактовним постійно, не удавано, а справді тактовним, і не так просто, як може здатися з першого погляду, адже культура поведінки повинна виховуватись з дитинства.
Коли людина розв‘язано поводиться в громадському місці заважаючи іншим, вона не лише порушує правила поведінки, але й порушує моральні норми існуючі в суспільстві. Людина, яка нехтує правилами вуличного руху виявляє неповагу не лише до них, але й до оточуючих.
Кожен може бути в поганому настрої – ясно, що настрій не завжди залежить від нас самих. Але вихована людина зуміє зробити так, щоб її стан не впливав на інших.
Хороший тон – це цілий комплекс взаємин людини із суспільством і не слід його зводити до поодинокостей.
Хто може навчити ввічливості?
Скажемо одразу і відверто: ніхто не зможе. Навчити тебе бути вихованою і ввічливою людиною можеш тільки ти сам. Це треба зрозуміти.
Жоден хлопець не стане справжнім джентльменом, якщо черевики йому чиститиме батьки, штани прасуватиме мати, а нову хустку до кишені класти кохана Оксана -– швидше Оксана стане зустрічатися з іншим, самостійним хлопцем.
Правила поведінки лише підштовхують тебе до розуміння, що заважати іншим людям негарно. А коли зрозумієш це, твоє життя стане таким, що в тебе просте не виникає бажання заважати іншим. Свобода без Бога – не свобода, а кривавий бунт, казав класик. От і пошукай Бога в своїй душі.
Спочатку може бути дуже важко. Для того, щоб змінити і поліпшити власну поведінку, а це потрібно, якщо ти бажаєш здобути в товаристві популярність, тобі знадобиться неабияка сміливість. Адже, наприклад, поступитись місцем в автобусі юній леді, яка вчиться з тобою, - то справжній сміливий вчинок.
“Отак просто поступитися? Підвестися і сказати, Оксана сідай, будь-ласка”. А що як друзі подумають ніби я в неї закохався (навіть якщо насправді закохався)?.. Ганьба! Жах! Ні, я краще посиджу і вдам, ніби я не бачу тої Оксани...
Що ж, більшість хлопців так і роблять, а потім бідкаються, мовляв популярності їм бракує, а кохана Оксана ходить з іншим.
Втім, дорослих хлопців ця проблема теж стосується адже ляснути приятеля по плечу (привєт, Сергій!) їм здається куди привабливішим, ніж щиро потиснути руку і сказати “Вітаю”.
Поділіться з Вашими друзьями: |