Використання інтерактивних методик на уроках християнської етики для формування життєвих



Сторінка2/3
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.34 Mb.
#12778
1   2   3
Виходячи із завдань християнської етики, ми повинні допомогти дітям відкрити їх серця для Господа. Адже Ісус стукає до кожного з нас, але чи впустити Його у свою душу вирішує кожен особисто.


2) Християнська етика – це курс, який інтегрується у інші предмети, а інші предмети інтегруються у християнську етику. Коли проаналізувати міжпредметні зв‘язки, то можна побачити широкий спектр інтеграції.


Виходячи із завдань християнської етики, цей навчальний предмет стає чи не найголовнішим у системі шкільних предметів, адже звернутий до душі дитини, до її внутрішнього світу, допомагає дитині стати справжньою Людиною. Бо людина часто занедбує свою душу, забуває, що вона образ і подоба Божа в прагненні досягнути певних успіхів у суспільстві, ставить на перше місце матеріальні цінності, кар’єру, а не духовне життя. При цьому я не хочу применшити значення інших навчальних дисциплін адже вони дають школярам певний багаж знань, розвивають розум, мислення та інтелект, що є дуже важливо в сучасному світі. Лише спільними зусиллями педагоги здатні досягнути певного успіху у навчанні і вихованні дітей. Тому потрібно використовувати різноманітні форми і методи навчально-виховної роботи, щоб зацікавити учнів тим чи іншим предметом.



Я ніколи не ставлю християнську етику окремо від інших навчальних дисциплін, а навпаки, використовую знання з інших предметів під час проведення уроків, що і раджу робити іншим.

Наприклад, у 5 класі під час вивчення теми “Світ як Боже творіння” я починаю урок із бесіди: “Що ви бачили навколо себе, коли вранці йшли до школи?”.

Учні називають все, що вони бачили, отримуючи знання про живу та неживу природу. І в кінцевому результаті самостійно роблять висновок, що вся природа створена Богом. Або приходжу до класу із букетом з гілочок різних дерев або польових квітів. Ставлю перед учнями запитання: “Як ви думаєте, хто подарував мені цей букет?” Діти висловлюють різні думки, але після читання Святого письма приходять до висновку, що букет я отримала від Бога. Я ділюся із ними своїм дарунком. Діти надзвичайно задоволені. Крім того вони ознайомлюються із видами дерев та квітів, які ростуть у нашій місцевості, що є також важливим.

Крім біологічних знань практикую використання географічної карти, особливо у 5, 7 класах, щоб учні уявляли, де відбувалися події описані у біблії, чи житті святих, про яких вивчають на уроці. Разом з дітьми здійснюємо заочні подорожі по карті.

Важливим елементом є використання літературних творів як українських авторів, так і зарубіжних, які сприяють не тільки знайомству школярів із творами світової культури, але на конкретних прикладах вчать аналізувати ті чи інші події, вчинки людей, робити вибір між добром і злом, звичайно на користь добра. У старших класах пропоную написати дітям роздум чи твір над тією чи іншою проблемою.

Історичні знання допомагають порівняти події, описані у Святому письмі, навіть у деякій мірі проаналізувати достовірність фактів. У 5 класі під час вивчення тем: “Мужність”, “Роль великих людей у житті народів” використовую приклади з історії України, з життя відомих людей.

Практикую слухання духовної музики, розучування із дітьми різноманітних пісень, малювання ілюстрацій до притч, до певних глав Старого Заповіту, розмальовування писанок, що також сприяє зацікавленню предметом і поглиблює знання учнів.

По мірі можливості використовую знання із хімії, фізики, астрономії, щоб показати єдність законів природи та велич Того, хто підпорядкував її цим законам своєю могутньою силою (10 клас – “Філософська концепція християнства” (п’ять доказів існування Бога Томи Аквінського).

Не рідко опираюся і на психологію. Зокрема у 9 класі під час вивчення тем: “Постійне вдосконалення людської особи. Гідність особи.”, “Всебічний розвиток української молоді”, 6 клас – “Відповідальність у нашому житті” розглядаю поняття “характер” і “темперамент”, їх вплив на здібності школяра.

А також ми ознайомлюємося із планетами Сонячної системи, океанами, материками, морями, річками та озерами.

Під час вивчення теми «Людина – образ і подоба Божа» діти мають можливість дізнатися про органи та системи людського організму, їх взаємозв‘язок та діяльність, що кожен орган виконує дуже важливу функцію в цілому тілі.

Розглядаючи тему «Любов як вияв самовідданості» використовую знання з природознавства, фізики та хімії, де учні ознайомлюються із речовинами, будовою молекул, атомів. На прикладі будови атома допомагаю дітям зрозуміти, як електрони жертвують собою задля електронейтральності атома. Наводжу приклади ланцюгів живлення, де школярі бачать, як одні організми (рослини чи тварини) жертвують себе задля інших. Учні мають можливість ознайомитися із колообігом води в природі, яка дає життя рослинам і тваринам, складають казочку про подорож краплинки.

Під час вивчення тем «Молода людина і навколишній світ» (9 клас), «Здоровий спосіб життя» (10 клас) учні використовують знання отримані на уроках біології, основ здоров‘я.

На уроках християнської етики практикую також використання комп’ютерних технологій. Під час вивчення тем “Християнський символ – хрест” (2 клас), “Символи родини, народу і держави” (3 клас), «Святість. Наслідування Христа» (7 клас), «Батьківщина» (9 клас), “Християнські символи в традиціях і культурі українського народу” (7 клас), “Українські християнські традиції та елементи сакрального мистецтва” (9 клас) за допомогою комп’ютера показую різноманітні хрести, ікони, архітектурні пам’ятки. Разом із членами туристко-краєзнавчого гуртка розробили заочну екскурсію духовними святинями м. Чорткова та селища Заводського, створивши комп‘ютерну презентацію «Чи можна в Чорткові подумати про вічне?». У 8 класі під час вивчення теми: “Людська гідність. Відповідальність людини за життя.”, пропоную учням вчительську презентацію “Курити чи не курити?”, під час роботи над якою школярі на прикладі казки розглядають причини куріння, ознайомлюються із хворобами спричиненими курінням, роблять висновок про шкідливий вплив куріння на організм людини, а також, що люди, які курять, вживають алкоголь чи наркотики чинять гріх проти п’ятої заповіді Божої “Не убий”, бо самі завдають шкоди своєму здоров’ю. Цю презентацію можна використати і у 5 класі під час вивчення теми: “Зло. Наслідки зла.”, у 10 класі – “Здоровий спосіб життя”, у 9 класі – “Вибір між добром і злом”. Але під час застосування комп’ютерів на уроках християнської етики, треба пам’ятати, що вони є лише допоміжними засобами навчання, а спілкування, бесіда, словесні методи займають перше місце, бо даний предмет спрямований на внутрішній світ дитини. І щоб душа не зачерствіла, а навпаки змінилася в кращу сторону, щоб дитина стала добрішою, милосерднішою, щирішою, треба живе спілкування “людина – людина”, тобто “вчитель – учень”, а не “машина – дитина”.

З наведених прикладів можна зробити висновок, що християнська етика є невід’ємною частиною шкільних навчальних предметів, сприяє не тільки розвитку загальнолюдських цінностей, але і в певній мірі при використанні відповідних форм і методів навчання зацікавленості дітей іншими предметами, знання з яких використовуються для глибшого розкриття тієї чи іншої теми, того чи іншого питання. Тому вчителям християнської етики потрібно ширше впроваджувати і застосовувати міжпредметні зв’язки, використовуючи певний багаж знань, займатися самоосвітою та підвищенням свого професійного рівня.

Уроки християнської етики можна проводити інтегрованими у співпраці із вчителями-предметниками (біології, історії, географії, літератури та ін.) це сприятиме кращому засвоєнню матеріалу, розширюватиме кругозір учнів.

А вчителям інших навчальних дисциплін під час проведення уроків не слід забувати про душу дитини, її внутрішній світ, а не тільки давати їй певний багаж знань, по мірі можливості використовувати теологічні знання на своїх уроках. Бо тільки у тісній співпраці всіх педагогічних працівників школи ми зможемо виконати це складне завдання, яке ставить перед нами сьогодення – виховання духовної, інтелектуально розвинутої особистості дитини, яка зможе використати набуті знання у своєму повсякденному життя, приносячи користь державі. Тому на кожному уроці вчитель повинен ставити перед собою завдання виконання не тільки навчальної мети, але і виховної та розвиваючої.

Сьогодні роль духовного виховання і навчання не суперечить світському і не розглядається як щось окремо взяте, а як складова частина національного виховання і навчання в цілому. Адже духовність породжує шляхетність, допомагає кожній людині стати людиною, а нації – нацією. У християнській моралі сконцентровані найвищі цінності, тому християнські аргументи залишаються найсильнішими. Духовне та релігійне виховання оправдало себе у світовій педагогіці. Тому, щоб виховати здорову, культурну, національно свідому спільність людей, нам необхідна цілюща сила християнської моралі. Лише вона здатна повернути народові справжні ідеали.



Духовне виховання сприяє:

  • Утвердженню принципів загальнолюдської моралі та формуванню морально-етичних якостей;

  • Вихованню духовної культури;

  • Формуванню творчої і працелюбної особистості;

  • Розвитку індивідуальних здібностей і забезпеченню умов їх реалізації;

  • Забезпеченню духовного взаємозв’язку поколінь, вихованню поваги до батьків, культури та історії свого народу;

  • Формуванню любові до Бога, рідної землі і народу.

Виховують, як правило, не знання, а люди, які несуть ці знання. Працю вчителя можна порівняти із сіячем, про якого говорить Ісус Христос у притчі. Він повинен створити з душі дитини той родючий ґрунт, на якому зерно добра і правди, зерно знань проросте, виросте і дасть свої плоди. Тому необхідно розвивати особистість, розвивати все найкраще, що первісно закладено в людині.

Сучасні вимоги до викладання шкільних предметів, в тому числі і християнської етики, полягає не тільки в тому, щоб учні отримували систему наукових фактів, готових істин і штамів поведінки. Навчання повинно формувати в школярів здатність творчо мислити, вміння порівнювати та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, критично ставитися до різних джерел інформації, давати власну оцінку процесам, подіям і особам. Через призму наведених вимог реалізується виховання в особистості рис патріота України, людини з духовними, гуманістичними та демократичними цінностями, формується активна громадянська позиція.

Для досягнення бажаного результату треба відмовитися від авторитарного підходу до організації навчально-виховного процесу. Учні прагнуть, щоб з ними рахувалися і поважали їхні думки, щоб на уроках було цікаво, панувала атмосфера творчості і ділового співробітництва вчителя та учнів. Важливою проблемою школи все більше стає те, як заохотити школярів до активної, творчої пізнавальної діяльності. Тому для підвищення ефективності навчально-виховного процесу треба впроваджувати інноваційні форми роботи, які допоможуть розвивати в школярів можливості творчо набувати та застосовувати знання.

Методи активізації пізнавальної діяльності дозволяють забезпечити ефективність вивчення християнської етики через організацію таких аспектів:



  • Всі учні класу включаються в роботу;

  • Опрацьовується, узагальнюється й повторюється велика кількість навчального матеріалу;

  • Кожен учень має можливість висловити власну думку;

  • Учні вчаться грамотно аргументувати свою точку зору й знаходити альтернативні рішення;

  • Формуються доброзичливі стосунки в учнівському колективі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка