Використання інтерактивних методик на уроках християнської етики для формування життєвих



Сторінка3/3
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.34 Mb.
1   2   3

Впровадження активних та інтерактивних методів на уроках християнської етики допомагає навчити учнів вільно орієнтуватися у підручнику, Святому Письмі, збагачувати словниковий запас, розвивати уміння правильно висловлювати думки, формувати навички роботи із Святим Письмом, формувати моральні, духовні, християнські риси особистості.


У початковій школі та навіть і у 5 –6 класах важливою ланкою розвитку пізнавальної активності є застосування дидактичної гри. Її цінність полягає у тому, що вона стимулює мотиваційність навчання. Цікава, захоплююча гра надає можливість випробувати себе, стимулює до подолання труднощів, що сприймається як особистий успіх, як відкриття себе, своїх здібностей, як очікування і переживання радості.

Дидактичні ігри можуть бути різними: інтелектуальні змагання, вікторини, загадки, кросворди, інсценізації, духовні вправи, малювання ілюстрацій, пісні, руханки.

Дітям подобається гра “Гармошка”: на складеному у вигляді “гармошки” листку паперу написані запитання, учні передають “Гармошку”, читають питання і дають на них відповіді.

Гра “Чарівна паличка”: маючи чарівну паличку, щоби ви хотіли змінити в собі? Чому? Які зміни хотів би бачити у вас Ісус?



Сюрприз з конверта” – застосовую під час вивчення нового матеріалу. Пишу на карточках терміни, наприклад, дари чи плоди Святого Духа, кладу до конверта, учні витягають карточку і читають, що там написано. Також малюємо або створюємо аплікацію “Дерево”, де корені – це дари Святого Духа, а фрукти – це плоди Святого Духа. Цей вид роботи сприяє кращому запам’ятовуванню. А також учні полюбляють «насаджувати сад духовності», де дерева символізують духовні цінності.





Ромашка талантів” – під час вивчення притчі про таланти (6 клас), із паперу готую пелюстки ромашки і роздаю дітям. На пелюстках вони пишуть свої здібності, потім прикріплюють пелюстки, утворюється “ромашка талантів класу”.
За допомогою чарівної квіточки-семиколірки здійснюємо подорож сторінками Святого письма, яка переносить нас у часи Ноя, Авраама, Мойсея, Ісуса та ін.

Під час вивчення Заповідей Божих і Заповідей Любові використовую зображення “Дороги до Царства небесного”, де дорожніми знаками є Заповіді Божі






Під час вивчення притчі про блудного сина, вивчаються п’ять умов доброї сповіді. Для кращого запам’ятовування пропоную дітям у зошиті намалювати свою долоню і на пальцях вони записують умови доброї сповіді.

Практикую написання учнями своєї молитви на вирізаній із паперу стопі. Потім ці стопи складаємо на підлозі від кінця класу до стіни, на якій висить образ. Ці сліди символізують наш шлях до Бога.

Застосування дидактичних ігор допомагає формувати в учнів необхідні для активного навчання якості: самостійність, ініціативність, творчість, інтерес до предмету, прагнення самовдосконалення.

У старших класах цьому сприяє застосування тих же ігрових методів та створення проблемно-пошукових ситуацій, а також використання міжпредметних зв’язків на уроці.

Практично у кожному класі створюю проблемну ситуацію, яку розв’язуємо, використовуючи “Евристичну бесіду”, “Мозковий штурм”, “Незакінчені речення”. Ці методи застосовуються на різних етапах уроку і найбільша їх цінність у тому, що в роботу включаються всі учні класу і кожен має можливість висловити власну думку.

Висока активність роботи учнів на уроках досягається через форму роботи у малих групах. Кожен учень усвідомлює, що від його зусиль залежить результат праці всієї групи. Групова робота допомагає сформувати навички структурування матеріалу, виділення основних елементів, розвиває вміння робити висновки, висловлювати власну думку, цінувати час. Зарекомендували себе методи: “Діалог”, “Конкурс”, “Пошук інформації”. Вони містять ігрові елементи, які підтримують пізнавальний інтерес, а на його основі формується пізнавальна діяльність. Ці методи стимулюють процеси диференціації та індивідуалізації на уроках християнської етики, активізують процес формування допитливості, яка є стимулом до пізнавальної активності. Цей процес заохочує учнів до самоосвіти, викликаючи потребу знати більше, що загалом вирішує проблему активізації пізнавальної діяльності учнів. В учнів зникає байдужість у ставленні до навчання, формуються морально-етичні переконання, цікавість до предмету і що важливо, навіть до інших предметів, знання з яких я використовую під час проведення уроків з християнської етики.

У 6 класі, коли тільки починаємо вивчення притч, учні не можуть самостійно їх пояснювати. Але поступово, використовуючи “Евристичну бесіду”, “Мозковий штурм”, я вчу дітей, щоб вони самостійно і правильно зрозуміли, що саме хотів сказати Ісус Христос. І через декілька уроків уже наявний певний результат. Подобається учням інсценізація притч, вони перевтілюються у відповідних героїв, переносяться у той час, коли проповідував Ісус, показують свої артистичні здібності, а це також сприяє активізації пізнавальної діяльності.



У всіх класах практикую читання “Листа від Ісуса” або від Ангела-хоронителя, пропоную дітям дати відповідь.

У 9 – 10 класах формується поглиблене почуття людської гідності, коли молода людина планує своє життя, і тому завдання педагога є допомогти їй вибрати правильну дорогу. Ця допомога полягає в основному у розкритті правди про саму людину, її місце та роль у сучасному суспільстві. Для досягнення бажаного результату використовую дискусії, диспути, роботу у малих групах, а також підготовку повідомлень учнями, написання рефератів, складання молитви. Учням роздаю пам’ятки: “Лист Божої Любові”, “Тільки на сьогодні...”, “Знайди час ...” та інші.

Широким полем для застосування інтерактивного навчання є організація позаурочної і позакласної роботи. Систематично проводжу виховні заходи: Свято Матері, Свято Миколая, Різдвяний вертеп – для молодших школярів. Для старших –хресну дорогу, Свято Родини, вечір-роздум “В гостях у Ісуса”, вечір оновлення душі “Побудь зі мною у тиші”. Основне завдання яких дати дітям наблизитися до Бога, прагнути душевної досконалості та бажання стати кращим, вести життя так, щоб не ображати Бога і ближніх, остерігатися гріха, робити діла милосердя, поважати батьків. Під час цих виховних заходів діти мають можливість краще розкрити свої здібності, а також проявляють ініціативу при підготовці.

Основне завдання, яке я ставлю перед собою на уроках християнської етики та під час проведення виховних заходів, щоб діти зрозуміли, що вони “створені на образ і подобу Божу” і повинні прагнути стати справжніми людьми, щоб після уроку вони стали на краплинку добріші, милосердніші, щиріші, щоб відкрили своє серце для Бога і разом з Ним ішли по життєвій дорозі, щоб розвивали і примножували свої таланти, а отримані знання застосовували у повсякденному житті, бо знання без діл є мертвими. Вчителі повинні прислухатися до слів визначного українського філософа Г. С. Сковороди: “Пізнай себе самого. Є в тобі гора твоя, є там ще й Божа” і донести їх до своїх учнів.

Кожен вчитель повинен шукати ефективні способи розвитку духовності учнів, щоб навчання в школі сприяло їхній самоорієнтації, мало практичне спрямування, було тісно пов’язане з життям. Сучасна методична література подає різноманітні форми і методи розвитку пізнавальних інтересів учнів, а нам – вчителям потрібно вибрати ті, які найбільше відповідають потребам і запитам дітей.

Відомо: дитина не народжується моральною чи аморальною, вона поступово стає такою залежно від того, в якому середовищі, в яких умовах живе, яке дістає виховання.

Виховання – це процес утворення моральної і духовної основи дитини. В даному випадку метою виховання є не сама людина та її найвище благо, а інтереси суспільства. Християнське виховання намагається дати дитині духовне спрямування, щоб вона могла встояти перед різними спокусами і йти в житті правильним шляхом, дбає про духовний розвиток особистості, що ґрунтується на вічних Божественних принципах.

Перша і найважливіша умова духовного виховання – зберегти в дитячій душі Божественну благодать, закладену від народження довіру до Бога, прийняття Його законів. Як про це говорить легенда. Одному чоловіку наснився сон, що він разом з Ісусом іде берегом моря. Перед очима проплило все його життя. На піску залишаються дві пари слідів. Але часом чоловік оглядається і бачить лише одну пару слідів. Він помітив, що одна пара слідів на піску, видніється у найважчі моменти його життя. Чоловік звернувся до Ісуса: “Ісусе, чому, коли мені дуже важко, ти покидаєш мене?” Ісус відповів: “Коли тобі дуже важко – я несу тебе на своїх руках”. Тому кожна дитина повинна вірити і знати, що навіть у найважчі хвилини поряд з нею є той, хто допоможе подолати труднощі.



Недавно ми із похреснецею обгворювали твір американської письменниці Елеонор Портер «Полоіанна». Це роман про одинадцятирічну дівчинку, яку назвали ім’ям Поліанна та про її незвичайну «гру у радість», у яку вона навчила грати багатьох людей. Ідея твору – не заперечення існування труднощів, страждань і зла, а сприйняття невідомого бадьоро і радісно, тобто з оптимізмом дивитися на всі події, які навколо тебе відбуваються. Варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації і тоді наше життя, наче ліхтарики, осяють щирі усмішки, а головне – зміниться весь світ навколо нас. На основі цього твору ми сформулювали «10 порад Поліанни», які, надіюсь, допоможуть легше переносити труднощі сьогодення і не втрачати оптимізм. Тож прислухайтесь до них.

«Поради Поліанни»

  • Крокуй по житті з усмішкою на устах, а не зі сльозами на очах.

  • Навіть у найприкрішій ситуації знаходь щось приємне, а не згущуй чорні фарби.

  • Будь оптимістом, а не песимістом.

  • Даруй людям радість, а не смуток.

  • Пам‘ятай, що, можливо, десь є хтось, кому важче, ніж тобі.

  • Мужньо перенось всі випробування долі.

  • Прагни, щоб поряд з тобою люди отримували лише позитивні емоції, а не розпач.

  • Допомагай людям знаходити радість навіть там, де, здається, її бути не може.

  • Твори добро, адже життя таке коротке.

  • Попробуй за допомогою усмішки змінити світ.

А ще в молитві прийдіть до Ісуса і Він допоможе вам.

    • Коли тобі важко – помолись до Ісуса і Він зніме тягар із душі.

    • Коли тобі сумно – помолись до Ісуса і Він розрадить тебе.

    • Коли на душі неспокій – помолись до Ісуса і Він втихомирить бурю у твоєму серці.

    • Коли ти стоїш на роздоріжжі – помолись до Ісуса і Він покаже правильний шлях.

    • Коли тобі радісно – помолись до Ісуса, нехай Він порадіє з тобою.

    • Коли серце переповнює любов – помолись до Ісуса і віддай Йому часточку своєї любові.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка