Використання проектної технології на уроках хімії



Скачати 130.46 Kb.
Дата конвертації29.07.2017
Розмір130.46 Kb.
#26941
Використання проектної технології на уроках хімії
Проектну систему навчання розробили в 20-ті рр. XX ст. американський педагог Дж. Дьюї та його послідовник В. Кілпатрик. Проектна технологія потребує використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме: розв'язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань — від теорії до практики.

Метод проектів стимулює інтерес школярів до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань .

Метод проектів надає вчителеві широкі можливості для зміни традиційних підходів до змісту, форм і методів навчальної діяльності, піднімаючи на якісно новий рівень всю систему організації процесу навчання. Він може знайти застосування на будь-яких етапах навчання, у роботі з учнями різного віку, здібностей і під час вивчення матеріалу різного ступеня складності. Метод легко адаптується до особливостей викладання практично всіх навчальних дисциплін.

Отже, проект — це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Основні вимоги, які висуває проектна технологія:


  1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання.

  2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

  3. Структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування.

  4. Використання дослідницьких методів.

  5. Моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми: її постановка, дослідження, пошук шляхів розв'язання, експертиза та апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, корекція та впровадження.

  6. Самодіяльний характер творчої активності учнів.

Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, газета, посібник, альманах тощо.

Ефективність проектної технології залежить від підготовчої діяльності вчителя, який повинен:



  • заохочувати учнів до такої діяльності на основі вільного вибору кожного;

  • створити умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових, креативних здібностей учнів;

  • створити «поле» для розкриття обдарованості кожного учня.

Формуванню компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми. Учитель і учні можуть пропонувати і власні теми. Проекти розробляються учнями індивідуально або в групах, учитель може надавати консультацію щодо планування, визначення мети, завдань і методики дослідження, пошуку інформації, координувати хід виконання проекту. Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією хімічних дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, наукового реферату (із зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів дослідження, висновків) тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально.

Педагогічна література подає кілька типів проектів, які використовують у шкільному навчанні :



Дослідницькі проекти:

- добре обміркована структура;

- визначеність мети;

- актуальність предмета дослідження для всіх учасників;

- соціальна значущість;

- продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.



Творчі проекти:

- відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;

- спільна діяльність перебуває в розвитку;

- завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення ( рукописний журнал, свято тощо);

- необхідність мати сценарій свята, макет журналу.

Ігрові проекти:

- учасники беруть на себе певні ролі;

- вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів;

- домінуючий вид діяльності – гра.



Інформаційні проекти:

- збір інформації про певний об’єкт, явище;

- ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;

- потреба добре продуманої структури;

- систематична корекція у ході роботи над проектом;

- структура включає: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація.



Практично-орієнтовані проекти:

- результат діяльності чітко визначено з самого початку;

- орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);

- потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;

- визначення функцій кожного з них;

- наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;

- презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

Навчально-телекомунікаційні проекти:

- спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів;

- підґрунтям є комп’ютерна телекомунікація, яка має спільну мету дослідження певної

проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності;

- проекти такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та більш глибоку інтеграцію знань.

Пам’ятка для вчителя

Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:


  • тема вибрана у відповідь на питання дітей?

  • зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

  • заохочує проект творче мислення, уяву?

  • засвоять діти основні навички?

  • зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?

  • відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?

Вимоги до навчального проекту:

  • Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.

  • Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.

  • Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.

  • Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.

  • Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.

Учителю на замітку

Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.

Етапи і зміст проектної роботи



  1. Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.

  2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

  3. Практичний: виконання запланованих кроків.

  4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.

  5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Пам’ятка для вчителя


Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання:

  1. Які навчальні завдання ви ставите?

  2. Якими знаннями повинні оволодіти діти?

  3. На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?

  4. Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.

  5. Організаційні форми робіт, характерні для навчальних проектів:

  • групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

  • самостійна робота учнів;

  • консультації з керівником проекту;

  • консультації з експертами;

  • екскурсії;

  • лабораторна робота;

  • творчий звіт, „захист” проекту.

  1. Характерні ознаки методу проектів:

  • наявність певної значущої для учнів проблеми;

  • вихідний момент - інтереси дітей;

  • домінування принципу самостійності у діяльності учнів;

  • використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;

  • зв’язок теорії з практикою;

  • зв’язок з реальним життям;

  • забезпечення максимальної пізнавальної активності учнів;

  • розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;

  • використання різноманітних методів, засобів навчання;

  • здійснення монопредметних, міжпредметних та надпредметних зв’язків;

  • інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;

  • створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;

  • із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;

  • включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;

  • є однією із сучасних форм особистісно орієнтованого навчання.

Учителю на замітку

Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Професійна позиція учителя із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;

переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;

стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;

виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;

стає демократичним, рівноправним партнером учнів.


Загальні підходи до структуризації проектів 


  1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").

  2. Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.

  3. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.

  4. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах. Захист проекту.

  5. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.




Оцінка учнівського проекту

Оцінка вчителем:

  • проміжних та кінцевих результатів;

  • вибору способів дослідження;

  • риторичних умінь;

  • значимість виготовленого продукту

Оцінка запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки)

уміння представити проект;

значимість проекту

Самооцінка:


  • чого навчився;

  • особистісний внесок;

  • що вдалося (аргументація);

  • що не вдалося(аргументація);

  • що можна було зробити інакше.


Форми самооцінки:

  • чи сподобався мені мій проект?

  • чи робив я найулюбленішу роботу?

  • чи використовував різні ідеї?

  • чи потребував допомоги?

  • чи можу

  • я зробити більше з цієї теми?

Учителю на замітку

„Щось пізнаючи, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати” – такою є філософія сучасного розуміння методу проектів. Тому так важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, що вони виготовили, і отримали задоволення від своєї праці.

Оцінка виконаних проектів має носити стимулюючий характер!

Проект може бути монопредметним, міжпредметним і надпредметним.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні, групові.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось більшим, ніж навчальні завдання.
Для виконання на уроках хімії найбільш придатні такі проекти: 


  • Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов’язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.

  • Рольові, або ігрові проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.

  • Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.

  • Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів ( логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій). 

На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія). 

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру. 

Параметри зовнішнього оцінювання проекту



  1. Значущість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається.

  2. Коректність методів досліджень і обробки даних.

  3. Активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей.

  4. Колективний характер рішень.

  5. Характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту.

  6. Залучення знань з інших предметів. 

  7. Уміння аргументувати свої висновки. 

  8. Естетика оформлення результатів.

  9. Уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.

Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини.

Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів. 

Творче мислення передбачає такі навички: мислений експеримент, самостійне використання знань для розв'язання нової задачі, здатність комбінувати відомі методи, комплексний підхід до проблеми, здатність передбачати можливі наслідки рішень, що приймаються, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв'язання проблеми. 

Метод проектів дає змогу розв'язувати завдання формування всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв'язати дану проблему і довести правильність її розв'язку, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності використовувати сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів.


Використані джерела.
http://ukrmodno.com.ua/health/vikoristannya-innovacijnih-tehnologij-na-urokah-himiyi/pg-1.html

http://sajt-vchitelya-dikhtyarenko-o-s.webnode.com.ua/proekti/
Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення

Скачати 130.46 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка