Використання проектної технології у навчально-виховному процесі



Скачати 18.29 Kb.
Дата конвертації20.07.2017
Розмір18.29 Kb.

Використання проектної технології у навчально-виховному процесі

  • Бухлова Н.В., ст. викладач
  • кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
  • та методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

метод проектів -

  • освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

МЕТОД ПРОЕКТІВ -

  • сукупність прийомів, дій учнів у їх певній послідовності для досягнення поставленого завдання – розв’язання певної ПРОБЛЕМИ, значущої для учнів та оформленої у вигляді якогось кінцевого ПРОДУКТУ (Є.С.Полат).

Мета методу проектів:

  • активізація пізнавальної діяльності;
  • формування навчальної компетентності, що відповідає основним принципам концепції безперервної самоосвіти;
  • формування специфічних умінь і навичок загальнонавчального й комунікативного характеру.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕТОДУ ПРОЕКТІВ З ІНШИМИ МЕТОДАМИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

  • Навчання в співробітництві
  • Дискусії
  • Рольові ігри
  • Мозкова атака
  • Портфель учня

Класифікація проектів:

    • індивідуальні або групові;
    • монопредметні й міжпредметні;
    • короткострокові (міні-проекти), середньострокові й довгострокові;
    • інформаційні, дослідницькі, творчі, практико-орієнтовані.

Дослідницькі проекти

  • вимагають добре обміркованої структури, певної мети, актуальності проблеми дослідження для всіх учасників, соціальної значимості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження й мають відповідну структуру: визначення мети дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів; визначення методології дослідження, висування гіпотези рішення проблеми й планування шляхів її рішення.

Творчі проекти

  • не мають детально розробленої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підкоряючись кінцевому результату, прийнятою групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати й форму їхнього подання - рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти –

  • учасники беруть собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні й ділові відносини, які ускладнюються уявними учасниками ситуації.

Інформаційні проекти

  • спрямовані на збір інформації про будь-який об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту із цією інформацією, її аналіз й узагальнення фактів. Структуру такого проекту можна визначити так: мета проекту, його актуальність; методи одержання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) і обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, обговорення в телеконференції).

Практико-орієнтовані проекти –

  • результат діяльності учасників чітко визначений із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект вимагає складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є гарна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентацій отриманих результатів і можливих засобів їхнього впровадження в практику.

Темою проекту може стати:

  • об’єкт;
  • дослідження;
  • проблема;
  • діло.

Вихідні теоретичні позиції проектного навчання:

  • принцип гуманізму;
  • освітній процес будується за логікою діяльності, це підвищує мотивацію учнів у навчанні;
  • індивідуальний темп роботи над проектом;
  • комплексний підхід у розробці навчальних проектів;
  • глибоке, усвідомлене засвоєння базових знань.

Умови успішного здійснення проектної технології:

  • умотивованість учителів на дану технологію;
  • умотивованість учнів на участь у проекті;
  • навчання учнів умінням дослідницької діяльності;
  • розкриття суті дослідження як форми пізнання (проблема, мета, гіпотеза, завдання, методи дослідження, уміння планувати проведення дослідження);
  • визначення критеріїв оцінки результатів роботи над проектом;
  • організація зустрічі груп щодо обміну думками про хід роботи над проектом (при великих проектах).

ПРОЕКТ – ЦЕ 6 “П”:

  • ПРОБЛЕМА;
  • ПРОЕКТУВАННЯ (ПЛАНУВАННЯ);
  • ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ;
  • ПРОДУКТ;
  • ПРЕЗЕНТАЦІЯ;
  • ПОРТФОЛІО.

ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

  • Розуміти проблему
  • Характеризувати проблему
  • Представляти проблему
  • Розв’язувати проблему
  • Розмірковувати над рішенням
  • Повідомляти рішення проблеми
  • СУТНІСТЬ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ
  • Проблемна ситуація
  • Пошук способів рішення
  • (висунення гіпотез)
  • ПРОБЛЕМА
  • Дослідницька,
  • пошукова та ін. діяльність
  • Оформлення результатів
  • Захист проекту
  • Прогнозування нових проблем

Основні вимоги до організації проектної технології:

    • наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання);
    • практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;
    • самостійна (індивідуальна, групова) діяльність учнів;
    • структурування змістовної частини проекту (із вказівкою поетапних результатів);
    • використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають із неї, висування гіпотези їхнього рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корекція, висновки.

Етапи роботи учнів над проектом (для викладачів):

  • Введення в проектну діяльність (вимоги, рекомендації, план виконання проекту).
  • Визначення й затвердження тематики проектів.
  • Складання графіка роботи над проектом.
  • Підбор й аналіз літературних джерел й інших матеріалів.
  • Аналіз і контроль процесу виконання проекту (групові й індивідуальні консультації).
  • Контроль над оформленням проекту.
  • Організація й проведення передзахисту проекту.
  • Контроль над доробкою проекту.
  • Захист проекту.
  • Підведення підсумків.

Зміст роботи учнів над проектом (для учнів):

  • Одержує інформацію про проектну діяльність (вимоги, план виконання проектної роботи).
  • Вибирає тему проекту й затверджує її.
  • Складає графік роботи над проектом.
  • Обговорює з різними фахівцями хід виконання проекту, проміжні консультації (рекомендації, аналіз).
  • Оформляє проект.
  • Попередньо захищає проект у групі.
  • Допрацьовує проект.
  • Захищає проект.
  • Обговорює результати роботи.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ УМІННЯ, НЕОБХІДНІ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

  • Інтелектуальні уміння
  • критичного мислення
  • Уміння предметної
  • галузі знань
  • Сукупність відповідних компетентностей
  • Ключові компетентності
  • Комунікативні
  • уміння
  • Пошук інформації
  • Осмислення
  • Аналіз
  • Синтез
  • Оцінка
  • Застосування

Критерії оцінювання виконаних проектів:

  • аргументованість вибору теми, обґрунтування потреби, практична спрямованість проекту й значущість виконаної роботи;
  • обсяг і повнота розробок, виконання етапів проектування, самостійність, закінченість, підготовленість до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту;
  • аргументованість пропонованих рішень, підходів, висновків;
  • рівень творчості, оригінальність теми, підходів, знайдених рішень;
  • якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, якість ескізів, схем, малюнків.

Оцінка захисту виконаного проекту:

  • якість доповіді: композиція, повнота подання роботи, аргументованість, обсяг тезауруса, переконливість і переконаність;
  • обсяг і глибина знань з теми, ерудиція;
  • культура мовлення, використання наочних засобів, почуття часу, утримання уваги аудиторії;
  • відповіді на питання: повнота, аргументованість, переконливість, дружелюбність;
  • ділові й вольові якості доповідача: відповідальне ставлення, прагнення до досягнення високих результатів, готовність до дискусії, доброзичливість, контактність.

Скачати 18.29 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка