Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів спини, грудної клітки і діафрагми



Скачати 176.99 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2017
Розмір176.99 Kb.
ТипРеферат
  1   2

РЕФЕРАТ


на тему:

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів спини, грудної клітки і діафрагми



Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів спини

У новонароджених та дітей перших років життя м'язи спини та їхні сухожилки розвинені недостатньо і тому не витримують тривалих та значних навантажень. У жінок, в порівнянні з чоловіками, маса м'язів та їхня сила відповідно менші. Як і в інших відділах м'язової системи, аномалії та варіанти м'язів спини, як правило, знаходяться з одного боку тіла, їх поділяють на такі види: відсутність нормальних м'язів, наявність додаткових м'язів, а також зміни форми, кількості голівок, розмірів м'язів та їхніх взаємовідносин. Із значної кількості варіантів м'язів спини наведемо найбільш поширені.

Трапецієподібний м'яз буває розділений сухожилками на поверхневий та глибокий шари. Найширший м'яз спини може мати різні місця початку та прикріплення. Ромбоподібні м'язи іноді зливаються в один м'яз, а зубчасті м'язи мають різну кількість зубців або відсутні зовсім. Варіюють також пластинки фасцій та змінюються топографо-анатомічні утворення.

Фасції, синовіальні сумки та піхви спини. На спині розрізняють поверхневу, грудопоперекову та каркову фасції.

Поверхнева фасція спини є продовженням загальної поверхневої фасції тіла. Це тонке сполучнотканинне утворення, що знаходиться під шкірою і покриває поверхневі м'язи,

Грудопоперекова фасція (fascia thoracolumbalis) складається з двох пластинок: поверхневої та глибокої, які разом з остистими і поперечними відростками хребців утворюють ложе для м'яза — випрямляча хребта. Поверхнева пластинка прикріплюється до кутів ребер, остистих відростків хребців та до гребеня клубової кістки. Вона утворює фасціальну піхву для трапецієподібного і ромбоподібного м'язів: а також для найширшого м'яза спини і заднього нижнього зубчастого м'яза.

Глибока пластинка грудопоперекової фасції є лише в поперековій ділянці і розміщується між III ребром та гребенем клубової кістки. Вона відділяє м'яз — випрямляч хребта від квадратного м'яза поперека.

Каркова фасція (fascia nuchae) сполучнотканинний утвір, що відділяє поверхневі м'язи потиличної ділянки від глибоких. Цю фасцію розглядають як продовження вгору поверхневої пластинки грудопоперекової фасції. Присередньо вона зростається з остистими відростками, латеральне переходить на шию, а вгорі прикріплюється до верхньої каркової лінії. Фасція утворює піхви для м'язів заднього відділу шиї.

М'язи та фасції грудної клітки. М'язи грудної клітки (musculi thdracis) поділяють на м'язи, що починаються на грудній клітці, а прикріплюються на кістках верхньої кінцівки, та м'язи, які починаються і прикріплюються на скелеті грудної клітки. Крім того, їх ще поділяють на поверхневі (м'язи до верхніх кінцівок) та глибокі (власне м'язи грудної клітки; Рис. 1).

До поверхневих м'язів грудної клітки відносять великий та малий грудні, а також підключичний та передній зубчастий м'язи.

Великий грудний м'яз (musculus pectoral is major) неправильної трикутної форми, розміщується на передньоверхній ділянці грудної стінки. Починається від двох присередніх третин ключиці, передньої поверхні грудини, хрящів II — VII ребер та верхньої ділянки прямого м'яза живота. Напрямлений латеральне та догори і прикріплюється до гребеня великого горбка плечової кістки. Залежно від початку окремих частин м'яза виділяють ключичну, грудинно-реберну та черевну частини. Функція: приводить плечову кістку і повертає її досередини.

Малий грудний м'яз (musculus pectoral is minor) також трикутний, знаходиться під попереднім м'язом. Починається окремими зубцями від II — V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. Функція: тягне лопатку вперед і вниз, а при фіксованій лопатці підіймає ребра і бере участь в акті вдиху.

Підключичний м'яз (musculus subclavius) незначної величини, знаходиться між І ребром і ключицею, починається на І ребрі і прикріплюється до нижньої поверхні плечового кінця ключиці. Функція: тягне ключицю вниз та присередньо.

Передній зубчастий м'яз (musculus serratus anterior) широкий, майже чотирикутної форми, починається 8—9 зубцями від зовнішньої поверхні VIII — IX ребер і прикріплюється до присереднього краю лопатки. Функція: тягне лопатку вперед, а при фіксованій лопатці підіймає ребра та розширює грудну порожнину (допоміжний м'яз при акті вдиху).

До групи м'язів, що починаються і прикріплюються на кістках грудної клітки (глибоких м'язів), належать м'язи — підіймачі ребер; зовнішні, внутрішні та найглибші міжреберні м'язи; підреберні м'язи, а також поперечний м'яз грудної клітки.

М'язи — підіймачі ребер (musculi levatores costarum) поділяють на довгі і короткі (musculi levatores eostarum longi et breves). Усі

вони починаються від поперечних відростків шести нижніх грудних хребців і прикріплюються до нижнього краю задньої частини ребер. Довгі м'язи відрізняються від коротких тим, що переходять через одне ребро і прикріплюються до наступного. Функція: піднімають ребра і беруть участь в акті дихання.

Зовнішні міжреберні м'язи (musculi intercostales externi) виповнюють міжреберні проміжки від хребтового стовпа до початку реберних хрящів. Починаються від нижнього краю ребра, далі волокна напрямлені косо донизу та наперед і закінчуються на верхньому краї нижчерозміщеного ребра. На реберному хрящі замість зовнішніх міжреберних м'язів знаходяться пучки пластинчастої волокнистої сполучної тканини, що утворюють зовнішню міжреберну перетинку. Функція: піднімають ребра і сприяють вдиху.

Внутрішні міжреберні м'язи (musculi intercostales interni) виповнюють міжреберні проміжки від кутів ребер до грудини. Починаються від верхнього краю ребра, напрямлені вгору та вперед і закінчуються на нижньому краї вищерозміщеного ребра. Волокна м'яза розміщені майже перпендикулярно до волокон зовнішнього міжреберного м'яза.

Назад від кутів ребер внутрішні міжреберні м'язи заміщені сполучнотканинною внутрішньоміжреберною перетинкою. Функцій опускають ребра, чим сприяють видиху.

Найглибші міжреберні м'язи (musculi interocstales intimi) прилягають до внутрішньої поверхні внутрішніх міжреберних м'язів (між ними проходять міжреберні нерви) і мають один з ними напрям. Починаються і прикріплюються від внутрішньої поверхні суміжних ребер. Функція: опускають ребра (синергісти внутрішніх міжреберних м'язів).

Підреберні м'язи (mttculi subcostaies) непостійні, різні за формою і розміщуються на внутрішній поверхні грудної клітки, біля кутів ребер, майже паралельно внутрішнім міжреберним м'язам, але на відміну від них переходять через ребро. Функція: опускають ребра і сприяють видиху

Поперечний м'яз грудної клітки (musculus transversus thoracis) плоский, слабо розвинений, розміщується на задній поверхні передньої грудної стінки. Починається від задньої поверхні мечоподібного відростка та нижнього відділу тіла грудини і прикріплюється віялоподібно до задньої поверхні III — VI ребер у місцях переходу їх у реберний хрящ. Функція: опускає ребра (синергіст внутрішніх міжреберних м'язів).

Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів грудної клітки


У дітей перших років життя м'язи грудної клітки розвинені недостатньо, що пов'язано з типом дихання (у немовлят у дихальних рухах найбільше значення має діафрагма). Вони починають інтенсивно розвиватись на 3—4-му році життя. У дорослих кількість м'язових волокон та міцність сухожилків і фасцій залежить від статі та фізичного навантаження. Іноді підключичного та малого грудного м'язів немає з одного або обох боків. Відомі випадки, коли кількість пучків зовнішиіх і внутрішніх міжреберних м'язів значно збільшена або зменшена. Дуже часто поперечного м'яза грудної клітки немає (70—75 % випадків) з одного або обох боків.

Фасції та міжфасціальпі простори грудної клітки. За найбільш поширеною класифікацією серед фасцій грудної клітки розрізняють поверхневу, грудну, ключично-грудну та внутрішньо-грудну фасції.




Рис. 1. М'язи тулуба (вигляд спереду):



1 — грудинно-ключично-сосковий м'яз; 2 — трапецієподібний м'яз; 3 — малий грудний м'яз; 4, 15 —дельтоподібний м'яз;5, 8 — прямий м'яз живота; 6 — поперечний м'яз живота; 7— пірамідальний м'яз; 9 — внутрішній косий м'яз живота; 10 — біла лінія; 11 — піхва прямого м'яза живота (передня пластинка); 12 — зовнішні міжреберні м'язи; 13 — внутрішні міжреберні м'язи; 14, 17 — малий грудний м'яз; 16 — великий грудний м'яз.

Рис. 2. Діафрагма:

а — вигляд знизу; б — вигляд спереду: 1, 12 — реберна частина діафрагми; 2, 11 — сухожилковий центр діафрагми; 3, 13 — поперекова частина діафрагми; 4 — квадратний м'яз попереку; 5 — поперечний м'яз живота; 6 — поперекова частина клубово-поперекового м'яза; 7, 14 — ніжки діафрагми; 8, 15 — аортальний розтвір; 9 — стравохідний розтвір; 10 — отвір порожнистої вени.


Поверхнева фасція грудної клітки виражена дуже слабо.

Грудна фасція (fascia pectoralis) починається від ключиці і відразу, біля верхнього краю великого грудного м'яза, поділяється на поверхневу та глибоку пластинки, які утворюють піхву для цього м'яза. В нижньому відділі грудної клітки вона продовжується у фасцію грудної клітки (fascia thoracica), яка вкриває зовнішні міжреберні м'язи та ребра.

Від нижнього краю ключиці (глибше за грудну фасцію) починається також ключично-грудна фасція (fascia clavipectoralis), що формує піхву для малого грудного і підключичного м'язів. Унизу вона з'єднується із глибокою пластинкою грудної фасції. Міжфасціальний простір між грудною та ключично-грудною фасціями заповнений жировою тканиною, в якій лежать нерви, кровоносні та лімфатичні судини і лімфатичні вузли.

Внутрішню поверхню грудної клітки та внутрішні і найглибші міжреберні м'язи вистеляє тонка внутрішньогрудна фасція (fascia endothoracica).

Діафрагма, або грудочеревна перепона (diaphragma), тонка, плоска, опукла угору м'язово-сухожилкова пластинка, що відділяє грудну порожнину від черевної (Рис. 2). За будовою діафрагму поділяють на м'язову частину та сухожилковий центр. Залежно від початку м'язових пучків виділяють поперекову, реберну і грудну частини діафрагми.

Поперекова частина (pars lumbalis) складається з правої та лівої ніжок, які починаються від І — IV поперекових хребців і присередньої та бічної дугоподібних зв'язок.

Присередня дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum mediale) починається від тіла і прикріплюється до поперечного відростка І поперекового хребця. Вона дугоподібна (звідси назва) натягується над великим поперековим м'язом.

Бічна дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum laterale) починається від поперечного відростка І поперекового хребця, проходить дугоподібно над квадратним м'язом поперека і прикріплюється до XII ребра.

Між присередніми частинами правої та лівої ніжок і VII грудним та І поперековим хребцями знаходиться аортальний розтвір, крізь який проходять аорта і грудна лімфатична протока. Його передню частину утворює серединна дугоподібна зв'язка (ligamentum arcuatum medianum). Трохи наперед від аортального розтвору розміщується стравохідний розтвір, де проходять стравохід і блукаючі нерви.

Реберна частина діафрагми (pars costalis) починається зубцями від внутрішньої поверхні шести нижніх реберних кісток та реберних хрящів.

Груднина частина (pars sternalis) — найменша м'язова частина діаграфми починається від задньої поверхні мечоподібного відростка.

Волокна всіх м'язових частин діафрагми йдуть віялоподібне до її сухожилкового центру, де і закінчуються. Сухожилковий центр (centrum tendmeum) за формою нагадує трилисник, найгостріший кінець якого обернений допереду. В його задній частині праворуч є чотирикутної форми отвір порожнистої вени, де проходить нижня порожниста вена.

Між початковими відділами відповідних м'язових частин діафрагми виділяють грудинно-реберний і попереково-реберний отвори трикутної форми, які мають велике практичне значення, тому що тут можуть утворюватись діафрагмальні грижі. Крім вищезгаданих у діафрагмі є й інші невеликі щілиноподібні отвори, крізь які проходять судини та нерви.

Слід зазначити, що опуклість діафрагми неоднакова. Так, середня частина сухожилкового центру знаходиться нижче від рівня її бічних частин, які більш опуклі і тому дістали назву куполів діафрагми (опуклість діафрагми пояснюється тим, що тиск у черевній порожнині вищий, ніж у грудній). В нормі правий купол знаходиться вище від лівого і досягає четвертого міжреберного проміжку, що має значення для визначення нормальних границь внутрішніх органів.

Зверху діафрагму вкриває внутрішньогрудна фасція, яка продовжується на діафрагму з внутрішньої поверхні грудної клітки. Знизу діафрагма вкрита продовженням внутрішньочеревної фасції. Функція: діафрагма є основним дихальним м'язом. При скороченні вона опускається вниз, тим самим збільшує об'єм грудної порожнини і сприяє вдиху. Вважають, що скорочення діафрагми на одну третину забезпечує акт вдиху.


Каталог: Bio
Bio -> Одномембранні органели Матеріали до уроків у 10 кл. Органели клітин
Bio -> Ультраструктурні основи патології клітини. Порушення структури та функції мембран
Bio -> Робоча програма навчальної дисципліни «біологічна хімія» спеціальність 12020101
Bio -> Лекція гормони. Молекулярні механізми передачі гормонального сигналу
Bio -> Інститут біології
Bio -> Державний вищий навчальний заклад
Bio -> Методичні рекомендації по вивченню дисципліни Дисципліна «Екологія міських систем»
Bio -> Булава Леонід Миколайович Полтава 2010 Робоча навчальна програма
Bio -> Тема: Біологічні основи гельмінтології. Класифікація гельмінтів. Принципи взаємодії паразита й хазяїна
Bio -> Програма дисципліни «стійкість рослин»

Скачати 176.99 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка