Вивчення характеристик звуку



Сторінка15/15
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0.79 Mb.
ТипЛабораторна робота
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
Тема уроку: Вивчення теплового балансу при змішуванні води різної температури.

Мета: перевірити на досліді справедливість рівняння тепло­вого балансу у випадку змішування води різної температури.

Обладнання: калориметр, термометр лабораторний, вимірю­вальний циліндр (мензурка), склянка, посудини з холодною й теплою водою.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:



      • Організаційний момент.

      • Виконання лабораторної роюоти.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Який фізичний зміст теплоємності тіла й питомої тепло­ємності речовини? Чим вони відрізняються?

2. Яке співвідношення між кілоджоулем і мегаджоулем?

4. Що означає вислів «питома теплоємність речовини дорівнює Дж2500-кг- К

5. Тілам однакової маси, одне з яких виготовлене з алюмінію, а друге - з деревини, надано однакову кількість теплоти. У якого з тіл температура зміниться більше?



6. У чому полягає суть калориметричного методу вимірювання кількості теплоти?

  1. Виконання лабораторної роботи.

  1. Використовуючи мензурку, налийте в склянку воду кімнатної температури масою й виміряйте її температуру.

  2. Використовуючи мензурку, налийте в калориметр гарячу воду масою т2 й виміряйте її температуру t2.

  3. Додайте в калориметр воду зі склянки й після встановлення теплової рівноваги виміряйте температуру суміші t.

  4. Результати вимірів запишіть у таблицю.

    ᶆ1, кг

    T1, ᵒС

    ᶆ2, кг

    T1, ᵒС

    Т, ᵒС































  5. Обчисліть кількість теплоти Qv яку одержала холодна вода:



  1. Обчисліть кількість теплоти Q2, яку віддала гаряча вода:



  1. Порівняйте Q1u Q2.

2. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.



3. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.



  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику §§ 53. Вправа №31(7)

Лабораторна робота №13

Тема уроку: Визначення питомої теплоємності речовини.

Мета: навчити учнів визначати питому теплоємність речовини ка­лориметричним способом.

Обладнання: склянка з водою, калориметр, термометр, ваги з набо­ром гир, вимірювальний циліндр (мензурка), металевий циліндр на нитці, посудина (одна на клас) з металевими циліндрами й льодом, що тане.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:



      • Організаційний момент.

      • Виконання лабораторної роюоти.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Який фізичний зміст теплоємності тіла й питомої тепло­ємності речовини? Чим вони відрізняються?

2. Яке співвідношення між кілоджоулем і мегаджоулем?

4. Що означає вислів «питома теплоємність речовини дорівнює Дж2500-кг- К

5. Тілам однакової маси, одне з яких виготовлене з алюмінію, а друге - з деревини, надано однакову кількість теплоти. У якого з тіл температура зміниться більше?

6. У чому полягає суть калориметричного методу вимірювання кількості теплоти?

4. Виконання лабораторної роботи.

1. Відміряйте за допомогою мензурки 100 мл води й виміряйте її температуру tB.

2. Опустіть у калориметр металевий циліндр, вийнятий з посуди­ни з льодом.

3. Через кілька хвилин, після встановлення теплової рівноваги, виміряйте температуру води в калориметрі tK.

4. Обітріть циліндр і виміряйте його масу тм.

5. Обчисліть питому теплоємність см металу, з якого виготовле­ний циліндр (тепловими втратами можна знехтувати), за фор­мулою:



Тут св й »гв — питома теплоємність і маса води, tB і t — почат­кові температури води й металевого циліндра (0 °С ), tK — їх за­гальна кінцева температура.

6. Використовуючи отримане значення питомої теплоємності, за таблицею визначте речовину, з якої виготовлений даний ци­ліндр.

7. Запишіть висновок: що ви вимірювали і який отриманий ре­зультат.



2. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.



3. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.



  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику §52 Вправа № 31 (3-4) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас) Повторити §8-9
Урок№______ Дата___________ ______клас

Тема: Теплота згоряння палива. ККД нагрівника.

Мета уроку:

Навчальна:

Ознайомити учнів з поняттям теплоти згоряння палива та ККД нагрівника; указати шляхи підвищення ККД сучасних нагрівників.

Розвивальна:



  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, збірник задач з фізики

План уроку


  • Організаційна частина.

  • Перевірка виконання домашнього завдання.

  • Актуалізація опорних знань учнів.

  • Вивчення нового матеріалу.

  • Закріплення вивченого матеріалу.

  • Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- організація класу

- перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Перевірка знань та умінь учнів.

ІІІ. Перевірка виконання домашньої задачі.

(Один з учнів розповідає про хід розв 'язування задачі )

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Який фізичний зміст теплоємності тіла й питомої тепло­ємності речовини? Чим вони відрізняються?

2. Яке співвідношення між кілоджоулем і мегаджоулем?

4. Що означає вислів «питома теплоємність речовини дорівнює Дж2500-кг- К

5. Тілам однакової маси, одне з яких виготовлене з алюмінію, а друге - з деревини, надано однакову кількість теплоти. У якого з тіл температура зміниться більше?

6. У чому полягає суть калориметричного методу вимірювання кількості теплоти?



V. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Досить часто людина добуває теплову енергію, спа­люючи різні речовини. Це відбувається завдяки хімічній ре­акції горіння, що супроводжується виділенням теплоти. Так, під час згоряння природного газу відбувається хімічна реакція окиснення, внаслідок якої утворюється оксид карбону С02 і во­да, а також виділяється певна кількість теплоти. Наприклад, під час згоряння 1 м3 газу, який на 90 відсотків складається з метану СН4, виділяється приблизно 40 МДж теплоти. Цієї кіль­кості теплоти достатньо, щоб нагріти майже 100 л води від 0 до 100 °С.

Природно, що різні речовини під час горіння виділяють різну кількість теплоти. Найвищу теплотворну здатність мають речовини, які називають паливом. Для її характерис-

Є різні види палива: тверде (вугілля, дрова, сланці, торф), рідке (бензин, мазут, гас, дизпаливо, спирт), газоподібне (метан, пропан, ацетилен).

Для теплопередачі часто застосовують нагрівники, за допомо­гою яких можна використати теплоту згоряння палива - газові пальники, спиртівки, печі. Кількість теплоти, яка утворюється під час згоряння в них палива, частково йде на нагрівання тіл, а частина її втрачається (розсіюється в навколишнє середовище, нагріває сам пальник тощо). Тому кажуть про коефіцієнт корис­ної дії (ККД) нагрівника, який визначає у відсотках частину кількості теплоти QK, що пішла на нагрівання, від повної кіль­кості теплоти Q, отриманої під час згоряння палива:



V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Що таке горіння?

2. Чому для одержання теплової енергії використовують паливо?

3. Який фізичний зміст питомої теплоти згоряння палива?

4. За таблицею питомої теплоти згоряння палива (див. форзац) з'ясуйте, яке паливо має найбільшу, а яке _ найменшу тепло* творну здатність.

5. Оцініть за теплотворною здатністю, чим вигідніше опалювати ц приміщення - вугіллям чи дровами.

6. Вивчивши будову нагрівника, запропонуйте спосіб, за допо­могою якого можна конструктивно підвищити ККД нагрівника.

Вправа 32

1. При повному згорянні бензину виділилося 1,63 • 107 кДж теплоти. Скільки бензину спалено?

2. Скільки дров треба спалити, щоб отримати таку саму кількість теплоти, як від спалювання 1,5 кг бензину?

V І.. Підсумок уроку

V ІІ.. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §54 Вправа № 32 (3) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас) Повторити §5-6


Лабораторна робота №14

Тема уроку: Визначення ККД нагрівача

Мета: навчити учнів експериментально визначати коефіцієнт ко­рисної дії нагрівача.

Обладнання: : штатив з лапкою й тримачем, термометр, металева склянка від калориметра, частина таблетки сухого пального, ваги з набо ром тягарців, мензурка, посудина з водою, тигель для спалювання палива, сірника.

Тип уроку: Лабораторна робота..

План уроку:



      • Організаційний момент.

      • Виконання лабораторної роюоти.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  • Організація класу

  • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

  • Роздавання зошитів та необхідного обладнання.

  • Коротка бесіда про дотримання учнями правил техніки безпеки.

  1. Коротка бесіда про дотримання правил техніки безпеки.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Що таке горіння?

2. Чому для одержання теплової енергії використовують паливо?

3. Який фізичний зміст питомої теплоти згоряння палива?

4. За таблицею питомої теплоти згоряння палива (див. форзац) з'ясуйте, яке паливо має найбільшу, а яке _ найменшу тепло* творну здатність.

5. Оцініть за теплотворною здатністю, чим вигідніше опалювати ц приміщення - вугіллям чи дровами.

6. Вивчивши будову нагрівника, запропонуйте спосіб, за допо­могою якого можна конструктивно підвищити ККД нагрівника



  1. Виконання лабораторної роботи.

1. Закріпіть у штативі склянку з водою на такій висоті, щоб воду можна було підігрівати за допомогою сухого пального.

2. Використовуючи мензурку, налийте в склянку воду об'ємом 150-200 мл. Обчисліть масу води й виміряйте її температуру.

3. Виміряйте масу запропонованої вам частини таблетки сухого пального.

4. Під склянку поставте тигель із сухим пальним і підпаліть його.

5. Підігрівайте воду, постійно вимірюючи її температуру, поки тем­пература стане рівною 60 °С. Після цього погасіть сухе пальне.

6. Почекайте кілька хвилин, поки пальне охолоне, і за допомогою зважування визначте масу сухого пального, що залишилося-

7. За отриманими даними визначте ККД нагрівача. Уважайте, що пи­тома теплота згоряння сухого пального дорівнює 18 МДж/кг.

8. Виміри й результати обчислень запишіть у зошит для лабора­торних робіт.


9. Запишіть у зошит для лабораторних робіт ваші припущення про те, чому знайдений дослідним шляхом ККД нагрівача знач­но менше 100 % ,

2. Виконання практичних завдань.

Учитель стежить за роботою учнів, дотриманням правил техніки безпеки, володінням технікою експерименту, послідовністю виконання операцій і дає за потреби відповідні вказівки.



3. Оформлення звітів.

Учні оформлюють письмові звіти.



  1. Підбиття підсумків уроку.

  2. Домашнє завдання.

Повторити у підручнику §54 Вправа № 32 (3-4) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас) Повторити §10-11

Урок№______ Дата___________ ______клас

Тема: Розв’язування задач

Мета: Продовжити формування поняття про закон збереження і перетворення енергії, вміння розв’язувати задачі на теплоту з використанням цього закону. Систематизувати задачі за типами та за складністю їх розв’язування, і сформувати вміння класифікувати, узагальнювати. Формувати вміння науково пояснювати природні явища.

Тип уроку: урок удосконалення знань, формування вміння розв’язувати задачі.

Обладнання: таблиця типів задач, таблиці питомої теплоємності речовин і питоми теплоти згоряння дефких видів палива.

Хід уроку.

1. Організація класу.

2. Повторення матеріалу.

Перевірити виконання домашнього завдання.



Фронтальне опитування:

1. Який фізичний зміст питомої теплоємності речовин?

2. Від чого залежить кількість теплоти при нагріванні чи охолодженні тіла?

3. Який фізичний зміст питомої теплоти згоряння палива?

4. Чому для опалення будинків використовують вугілля, природний газ чи рідке паливо, а не дерево і солому?

5. Чому не можна закип’ятити відро води на спиртівці? (№779, Лукашик).

6. Чи можна визначити, яка кількість теплоти виділяється в результаті повного згоряння соснового поліна? Якщо можливо, то як це зробити, що потрібно знати? (№822, Лукашик).

3. Розв’язування задач.

І тип задач. Усно.

І рівень. ІІ рівень.

799, Лукашик. №811, Лукашик.

Q=Cцmt=880 Дж/кг0С= m=Q/cвt=178500 Дж/(4200 Дж/кг0С*

=1540000 Дж=1,54 Мдж *85 0С)=2100/4200=0,5 кг

823(1), Лукашик. №836(2), Лукашик.

QБ= qБmБ=34*106*15=51*107Дж mкв= Qк.в/qк.в=1,8*108/0,3*108=6 кг

Цю задачу варто розв’язати, колективно записуючи розв’язування на дошці (викликаю учня).

ІІ тип задач.

841, Лукашик.

t2-? Формули Обчислення:




V2=100 k=10-1м3 m2=2 V2 m2=1000*10-1=100 кг

mдв1=0,5 кг Q1= qr mr 2) вода 1) деревне вугілля

qдв1=34*106Дж/кг Q2= m2 с2t2 Віддає Одержує

св2=4200 Дж/кг0С Q1= Q2 Q2= m2 с2t2 Q1= qдв mr

в2=1000 кг/м3 t2= Q1/ m2 с2


t2=

[t2]=



Відповідь: на 40,5оС збільшиться температура води об’ємом 100л.

5. Домашнє завдання:, повторити розв’язати вправу .

Тема: Підсумковий урок (Різнорівнева письмова робота по варіантах й усне опитування)

Мета: оцінити знання, уміння і навички учнів з вивченої теми «Кількість теплоти.. Теплові машини »

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань.

План уроку:

  • Організаційний момент.

  • Виконання завдань за варіантами.

  • Усне опитування.

  • Підбивання підсумків уроку.

  • Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Вчитель заходить в клас .Вітається з учнями. Записує тему уроку на дошці.

  1. Слово вчителя.

Учні! Вам запропоновано завдання, що складаються з чотирьох рівнів складності. Пропонується така кілкість балів за виконання завдань кожного рівня: завдання І рівня – 0.5 бала, ІІ – 1.5 бала, ІІІ – 3 бали, ІV – 4 бали. Ви маєте змогу самостійно вибирати посильні завдання з буть-якого рівня, щоб отримати високий бал.

Умови задач переписувати потрібно. Для виконання задач відведено 35 хв.



  1. Розподіл варіантів.

  1. Виконання завдань за варіантами.


Початковий рівень

1. Виберіть правильне твердження. При спалюванні 1 кг палива виділилося 26 МДж теплоти.

  1. Спалювали деревне вугілля;

  2. спалювали спирт.

  3. спалювали гас;

2. Виберіть правильне твердження. У печі було спалено 2 кг су­хих дров, :

  1. Виділилося 6 МДж теплоти; .. >

  2. виділилося 12 МДж теплоти;

  3. виділилося 24 МДж теплоти.

Середній рівень

1. Скільки теплоти виділиться при повному згорянні сухих сосно­вих дров об'ємом 0,2 м3?

2. Який об'єм гасу був спалений, якщо при цьому виділилося 688 МДж?

Достатній рівень

1. Скільки води можна нагріти від 20 °С до 60 °С, якщо на її на­грівання пішла половина енергії, отриманої в результаті спа­лювання 40 г кам'яного вугілля?

2. Скільки гасу треба спалити, щоб змінити температуру води ма­сою 1,5 кг від 20 °С до 80 °С, якщо на її нагрівання пішла по­ловина енергії, отриманої в результаті спалювання гасу?

Високий рівень

1. В алюмінієвій каструлі нагріли 2 л води від 20 °С до кипіння за рахунок спалювання 45 г гасу. Визначте масу каструлі, якщо ККД нагрівана прийняти рівним 40 %.

2. У мідній каструлі масою 800 г нагріли 5 л води до кипіння за ра­хунок спалювання 80 г природного газу. Визначте початкову температуру води. ККД пальника вважайте рівним 52 %.


  1. . Підбивання підсумків уроку.

6. . Домашнє завдання.

Підготувати відповіді на запитання, подані у кінці тих параграфів, які входять до теми «Кількість теплоти.». (Усно.)




Різнорівнева письмова робота

у з вивченої теми «Кількість теплоти.»

8 клас
Початковий рівень

1. Виберіть правильне твердження. При спалюванні 1 кг палива виділилося 26 МДж теплоти.

  1. Спалювали деревне вугілля;

  2. спалювали спирт.

  3. спалювали гас;

2. Виберіть правильне твердження. У печі було спалено 2 кг су­хих дров, :

  1. Виділилося 6 МДж теплоти;

  2. виділилося 12 МДж теплоти;

  3. виділилося 24 МДж теплоти.

Середній рівень

1. Скільки теплоти виділиться при повному згорянні сухих сосно­вих дров об'ємом 0,2 м3?

2. Який об'єм гасу був спалений, якщо при цьому виділилося 688 МДж?

Достатній рівень

1. Скільки води можна нагріти від 20 °С до 60 °С, якщо на її на­грівання пішла половина енергії, отриманої в результаті спа­лювання 40 г кам'яного вугілля?

2. Скільки гасу треба спалити, щоб змінити температуру води ма­сою 1,5 кг від 20 °С до 80 °С, якщо на її нагрівання пішла по­ловина енергії, отриманої в результаті спалювання гасу?

Високий рівень

1. В алюмінієвій каструлі нагріли 2 л води від 20 °С до кипіння за рахунок спалювання 45 г гасу. Визначте масу каструлі, якщо ККД нагрівана прийняти рівним 40 %.

2. У мідній каструлі масою 800 г нагріли 5 л води до кипіння за ра­хунок спалювання 80 г природного газу. Визначте початкову температуру води. ККД пальника вважайте рівним 52 %.



Тема уроку: Узагальнення і систематизація знань з теми «Кількість теплоти. Теплові машини.».

Мета: поглиблювати й узагальнити основні положення теми «Кількість теплоти. Теплові машини.».; формувати навички учнів застосовувати теоретичні положення для розв'язування задач; розвивати вміння аналізувати та самостійно вирішувати проблемні питання.

Тип уроку: Урок закріплення знань.

План уроку:



      • Організаційний момент.

      • Перевірка домашнього завдання.

      • Актуалізація опорних знань.

      • Розвязування задач.

      • Підсумок уроку.

      • Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент.

        • Організація класу

        • Перевірка готовності класу до проведення уроку.

        • Детальний аналіз результатів тематичної атестації.

ІІ. Перевірка знань та умінь учнів.

ІІІ. Перевірка виконання домашньої задачі.

(Один з учнів розповідає про хід розв 'язування задачі)

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Дати відповіді на запитання.

Який фізичний зміст питомої теплоємності речовин?

2. Від чого залежить кількість теплоти при нагріванні чи охолодженні тіла?

3. Який фізичний зміст питомої теплоти згоряння палива?

4. Чому для опалення будинків використовують вугілля, природний газ чи рідке паливо, а не дерево і солому?

5. Чому не можна закип’ятити відро води на спиртівці? (№779, Лукашик).

6. Чи можна визначити, яка кількість теплоти виділяється в результаті повного згоряння соснового поліна? Якщо можливо, то як це зробити, що потрібно знати? (№822, Лукашик).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На цьому уроці вчителеві необхідно узагальнити вивчений ма­теріал за розділом «Взаємодія тіл» і підготувати учнів до тематич­ного оцінювання знань.

Повторення має включати питання, що зв'язують окремі час­тини розділу. Більшу частину уроку варто присвятити розв'язанню якісних задач, тому що це дозволить залучити до роботи весь клас: у суперечках і дискусіях народжується істина, й усуваються про­галини в знаннях.

Учитель повинен звернути увагу учнів на ті питання розділу, які, на його думку, слабше ними засвоєні. Узагальнюючи вивчений матеріал, можна запропонувати учням завдання у вигляді тестів. Розглянемо кілька прикладів таких завдань.



V. Розв’язування задач.

799, Лукашик. №811, Лукашик.

Q=Cцmt=880 Дж/кг0С= m=Q/cвt=178500 Дж/(4200 Дж/кг0С*

=1540000 Дж=1,54 Мдж *85 0С)=2100/4200=0,5 кг

823(1), Лукашик. №836(2), Лукашик.

QБ= qБmБ=34*106*15=51*107Дж mкв= Qк.в/qк.в=1,8*108/0,3*108=6 кг

Цю задачу варто розв’язати, колективно записуючи розв’язування на дошці (викликаю учня).

ІІ тип задач.

На теплообмін, в яких йдеться про охолодження одних речовин і нагрівання за рахунок цього інших, поки не утвориться теплова рівновага.

817, Лукашик.



Формули Обчислення

t1-? t1=

m1=2 кг Q1= Q2 =

m2=0,88 кг Q1= m1 са1t1

t2=1000С Q2= m2 св2t2 [t1]=10С

св2=4200 Дж/кг0С t1= m2 св2t2/ m1 са1

са1=920 Дж/кг0С

Відповідь: температура алюмінієвої заготовки зміниться на 210оС (збільшиться).

ІІІ тип задач.

На використання енергії палива і нагрівання за рахунок цієї енергії певної речовини.

841, Лукашик.

t2-? Формули Обчислення:
V2=100 k=10-1м3 m2=2 V2 m2=1000*10-1=100 кг

mдв1=0,5 кг Q1= qr mr 2) вода 1) деревне вугілля

qдв1=34*106Дж/кг Q2= m2 с2t2 Віддає Одержує

св2=4200 Дж/кг0С Q1= Q2 Q2= m2 с2t2 Q1= qдв mr

в2=1000 кг/м3 t2= Q1/ m2 с2
t2=

[t2]=



Відповідь: на 40,5оС збільшиться температура води об’ємом 100л.

IV тип задач.

На перетворення механічної енергії в теплову і навпаки.



Вправа 820*.

A- ? Формули: Обчислення

N-? Qнагр= сст mtQнасич=500 Дж/кг0С *1,2кг*200С=12*103Дж

m= 1,2 кг Qн=A A=

t/=90 с

t=200С N=A/t N=3*104Дж/90 с=0,3 кВт

=0,4

сст=500 Дж/кг0С



Відповідь: виконана робота стального ударника пневматичного молотка дорівнює 3 104 Дж, а його потужність 0,3 кВт. – Енергетичний балан планети.
VІ. Підсумок уроку

(Виставлення оцінок учням учасникам)

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати відповіді на запитання, подані у кінці тих параграфів, які входять до теми «Кількість теплоти.». (Усно.) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас)



Тема: Плавлення і кристалізація твердих тіл. Питома теплота плавлення.

Мета уроку:

Навчальна:

Забезпечити знання теплових процесів - плавлення і тверднення, переконати у незмінності і сталості температури плавлення кристалічних тіл, у виділенні енергії тілом під час твердіння і поглинанні її при плавленні. Формувати знання про питому теплоту плавлення як фізичну величину, що кількісно характеризує зміну внутрішньої енергії одиниці маси речовини при переході її з твердого стану в рідкий і навпаки; пояснити цю зміну на основі молекулярної теорії будови речовини.

Розвивальна:



  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, збірник задач з фізики

План уроку


  • Організаційна частина.

  • Перевірка виконання домашнього завдання.

  • Актуалізація опорних знань учнів.

  • Вивчення нового матеріалу.

  • Закріплення вивченого матеріалу.

  • Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- організація класу

- перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Перевірка знань та умінь учнів.

ІІІ. Перевірка виконання домашньої задачі.

(Один з учнів розповідає про хід розв 'язування задачі )

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Який фізичний зміст теплоємності тіла й питомої тепло­ємності речовини? Чим вони відрізняються?

2. Яке співвідношення між кілоджоулем і мегаджоулем?

4. Що означає вислів «питома теплоємність речовини дорівнює Дж2500-кг- К

5. Тілам однакової маси, одне з яких виготовлене з алюмінію, а друге - з деревини, надано однакову кількість теплоти. У якого з тіл температура зміниться більше?

6. У чому полягає суть калориметричного методу вимірювання кількості теплоти?



V. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Урок розпочинаємо із запитання:



  • у скількох станах може перебувати речовина? (твердому, рідкому і газоподібному).

На прикладі льоду з‘совуємо, що змінення температури може спричинити якісні перетворення їхніх властивостей: лід може перетворитися у воду і навпаки; вода перейти в пару і навпаки.

Тепловий процес, під час якого тверде тіло переходить у рідкий стан, називається плавленням.

Температура, за якої відбувається плавлення, називається температурою плавлення.

Наголошуємо, що плавлення відбувається з поглинанням теплоти, яка іде на послаблення зв‘язків між атомами чи молекулами у твердому тілі. І оскільки вся енергія іде на послаблення цих зв‘язків, то температура тіла під час плавлення не змінюється.

Поскільки атоми і молекули у різних речовин зв‘язані між собою із різною силою, то різним речовинам для плавлення потрібна різна кількість енергії. Для характеристики цих енергетичних витрат застосовують фізичну величину, яка називається питомою теплотою плавлення.

L - питома теплота плавлення.

[L]=Dж/кг

Розглядаємо таблицю 5 у якій наведено температури плавлення та питомі теплоти плавлення деяких речовин.

Кілька учнів зачитують із таблиці значення температур плавлення, питомих теплот плавлення і формулюють, що означає питома теплота плавлення.

При охолодженні рідини втрачають енергію і переходять у твердий стан. Процес переходу рідин у твердий стан називається кристалізацією.

Теплові процеси плавлення і кристалізації відбуваються при сталій температурі. Фізичний зміст питомої теплоти плавлення полягає у тому, що вона показує, на скільки відрізняється внутрішня енергія тіла масою 1 кг при переході його з одного стаціонарного стану в інший.

Наголошуємо на тому, що сталу температуру плавлення мають лише кристалічні тіла. Тіла, які не мають сталої температури плавлення і кристалізації називаються аморфними (віск, смола, скло...).

ІІ.

- кількість теплоти необхідна для плавлення.



- кількість теплоти яка виділяється при кристалізації.
Закріплення вивченого матеріалу.

  1. На дошці розв‘язуємо задачу: Яка кількість енергії потрібна для плавлення бруска з циклу масою 0,5 кг, який взято при температурі 200С.




Дано:

t1 =200С

m=0,5 кг

t2 =4200С

С=380 Dж/кг0С

L=112*103Dж/кг




Розв‘язання

Q1=mc(t2 - t1) – кількість теплоти необхідна для нагрівання тіла до температури плавлення.

Q2=mL – кількість теплоти необхідна для плавлення.

Q=Q1+Q2

Q=mc(t2 - t1)+mL

Q=0,5*380(4200С-200С)+0,5*112000=132000(Dж)=

=132(kDж)


Q - ?



III. Яка кількість теплоти виділяється при кристалізації 3,5 кг вольфраму?



V І.. Підсумок уроку

V ІІ.. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §55 Вправа № 33 (3) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас) Повторити §10-11




Тема: Випаровування і конденсація рідини. Вода в різних агрегатних станах. Температура кипіння. Питома теплота пароутворення.

Мета уроку:

Навчальна:

Забезпечити знання теплових процесів – випаровування і конденсації, переконати у незмінності і сталості температури випаровування і конденсації, у виділенні енергії тілом під час конденсації і поглинанні її при випаровувані. Формувати знання про питому теплоту пароутворення як фізичну величину, що кількісно характеризує зміну внутрішньої енергії одиниці маси речовини при переході її з рідкого стану в газоподібний і навпаки; пояснити цю зміну на основі молекулярної теорії будови речовини.



Розвивальна:

  • розвиток пам’яті та уважності.

Виховна:

  • формування інтересу до вивчення предмету фізика;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, збірник задач з фізики

План уроку

  • Організаційна частина.

  • Перевірка виконання домашнього завдання.

  • Актуалізація опорних знань учнів.

  • Вивчення нового матеріалу.

  • Закріплення вивченого матеріалу.

  • Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- організація класу

- перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Перевірка знань та умінь учнів.

ІІІ. Перевірка виконання домашньої задачі.

(Один з учнів розповідає про хід розв 'язування задачі )

ІV. Актуалізація опорних знань учнів


    1. Який процес називається плавленням? Охарактеризуйте умови плавлення твердих тіл

    2. У чому полягає фізичний зміст питомої теплоти плавлення

    3. Який тепловий процес зворотній до плавлення?

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Урок розпочинаємо із запитання:



  • у скількох станах може перебувати речовина? (твердому, рідкому і газоподібному).

У житті ми дуже часто спостерігаємо перехід рідини у газоподібний стан: висихають калюжі після дощу, сохне випрана білизна. Це явище називають випаровуванням рідини. Зворотній процесс до випаровування є конденсація пари.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа № 34(1-3)



Дайте відповіді на запитання

  1. Зробіть висновок про те, як питома теплота пароутворення залежить від температури

  2. Як називається процес зворотній до випаровування?

  3. У чому полягає суть явища кипіння.

  4. Чому температура кипіння залежить від зовнішнього тиску?

  5. Яким чином можна підвищити температуру кипіння рідини.

V ІІ.. Домашнє завдання.

Опрацювати у підручнику §58-59 Вправа № 34 (3) (Підручник Є.В. Корщак 8 клас) Повторити §12-13


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка